.

Клініко-морфологічні особливості формування фето-плацентарної недостатності у вагітних з еутиреоїдною гіперплазією щитовидної залози (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
148 3040
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ІМ. П.Л.ШУПИКА

АБДУЛВАХАБ ДАРВИШ ФАХИМ

УДК:618.3/4:616.441 – 006 – 63

Клініко-морфологічні особливості формування фето-плацентарної
недостатності у вагітних з еутиреоїдною гіперплазією щитовидної залози

14.01.01- акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією

є рукопис.

Робота виконана

в Медичному інституті Української асоціації народної медицини МОЗ
України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Сенчук Анатолій Якович,

Медичний інститут Української асоціації народної медицини МОЗ Украiни,
завідувач кафедри акушерства та гінекології

Офіційні опоненти :

доктор медичних наук, професор

Камінський Вячеслав Володимирович,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика,

професор кафедри акушерства, гінекології та репродуктології

доктор медичних наук, професор

Дашкевич Валентина Євдокимівна,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України,

завідувач акушерського відділення екстрагенітальної патології вагітних

Провідна

установа: Одеський державний медичний університет МОЗ України,

кафедра акушерства та гінекології № 1, м. Одеса.

Захист дисертації відбудеться “11” __03__ 2005 року о 12 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04107, м.
Київ, вул. Багговутівська, 1, Київський обласний центр охорони
здоров’я матері та дитини, 9 поверх, аудіторія).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розіслано “07” __02__ 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор мед. наук, професор Романенко Т.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Взаємозв’язок захворювань щитовидної залози (ЩЗ) і
репродуктивної системи неодноразово доведений чисельними дослідженнями
(О.О.Трушкевич, 2001; Л.М.Гріндей, 2002; Н.Б.Зелінська, 2002).
Збільшення частоти захворювань ЩЗ в останні роки, зокрема в молодих
жінок, зумовлює закономірне збільшення кількості вагітних з цією
патологією Н.Н.Беликова, А.А.Яковлева, 1995; О.В.Макаров и соавт., 1997;
З.Ш.Гилязутдинова, 1997). Це пов’язано також з тим, що жінки в 10 – 17
разів частіше порівняно з чоловіками страждають захворюваннями ЩЗ, а
навантаження на цей орган різко збільшується під час вагітності.
Зростання передусім субклінічних форм патології пов’язане зі зміною в
останні два десятиріччя екологічної та радіологічної обстановки, а також
зміною характеру харчування (вживання продуктів моря, м’яса та молочних
продуктів, зміст йоду в яких відносно високий, знизилося у 10 разів).

Захворювання ЩЗ негативно впливають на перебіг вагітності, пологів та
післяпологового періоду як для матері так і для плода. Збільшується
ризик невиношування, частота ранніх та пізніх гестозів, анемій,
збільшується відсоток кровотеч під час пологів і в післяпологовому
періоді. Найчастіше розвивається плацентарна недостатність (ПН), яка є
причиною гіпоксії, синдрому затримки розвитку плода (СЗРП)
(Э.Р.Баграмян, 1998).

Наслідком цього є народження дітей з гіпотрофією, асфіксією, високі
показники перинатальної та дитячої смертності. Як віддалені наслідки
гіпотіреозу можливі прояви енцефалопатій у новонароджених, а у матерів –
післяпологова депресія (10-20%) й дисфункція залози (3-10%):
післяпологовий тіреоїдит, який виявляється у вигляді гіпер-, а потім
гіпотіреоїдизму (Ф.Ариас, 1989; Р.В.Базарбекова, 1998; Н.Б.Зелінська,
2002).

Усі вищеперераховані ускладнення можуть розвинутися як у разі клінічно
виражених, так і субклінічних форм патології ЩЗ, а саме – дифузного
еутиреоїдного зоба.

У літературі ми не знайшли обгрунтованих даних, які б з’ясували
особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду у
разі дифузного еутиреоїдного зоба, який частіше виникає під час
вагітності, не повністю з’ясована компенсаторна реакція ЩЗ на формування
та функціонування фето-плацентарного комплексу (ФПК). Вважають, що
компенсація функції ЩЗ під час вагітності перебуває в нестійкій
рівновазі й залежить як від ступеня дифузного еутиреоїдного зоба, так і
від стану ФПК. Під впливом екзо- або ендогенних факторів ця рівновага
може порушитися, що призводить до ускладнень вагітності та пологів. На
жаль, лікарі-практики не приділяють даній патології достатньої уваги, й
вона не знайшла відображення в групах ризику під час спостереження за
перебігом вагітності. Залишаються не розробленими методи прогнозування
акушерської та перинатальної патології, не вивчено особливості
формування ПН, мікроскопічні та електронно-мікроскопічні зміни тканин
плаценти під час еутіреоїдних станів у разі патології ЩЗ.

Наведені факти стали підставою для проведення наших власних досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є
фрагментом наукової роботи кафедри акушерства та гінекології медичного
інституту Української асоціації народної медицини “Клінічне та
експериментальне обґрунтування ефективності деяких біологічно-активних
речовин” (№ держреєстрації 0199V003850).

Мета та задачи дослідження. Метою дослідження стало зниження частоти
акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з дифузним
еутиреоїдним зобом на підставі результатів вивчення функціонального
стану плацентарного комплексу і щитовидної залози, а також розробки та
впровадження вдосконалених прогностичних та лікувально-профілактичних
заходів.

Для реалізації поставленої мети було розв’язано такі задачі:

Вивчити особливості перебігу вагітності, пологів та післяпологового
періоду та стан новонароджених у пацієнток, які страждають на дифузний
еутиреоїдний зоб.

Розробити прогностичні критерії ускладненого перебігу вагітності,
пологів та післяпологового періоду у разі дифузного еутиреоїдного зоба.

Вивчити гормональні показники стану ФПК та щитовидної залози у хворих
на дифузний еутиреоїдний зоб.

Провести морфологічні та ультраструктурні дослідження плацент цього
контингенту вагітних.

Розробити і провести клінічну оцінку патогенетично обґрунтованих методів
профілактики ускладнень перебігу вагітності та профілактики ПН у
вагітних з дифузним еутиреоїдним зобом.

Об’єкт дослідження – перебіг вагітності, пологів, післяпологового
періоду та стан новонароджених у здорових та хворих на дифузний
еутиреоїдний зоб вагітних.

Предмет дослідження – гормональна функція ФПК, ЩЗ та їхня роль у
виникненні акушерських та перинатальних ускладнень.

Методи дослідження – клініко-статистичні, інструментальні, апаратні,
імунофлюорисцентні, морфологічні.

Наукова новизна отриманих результатів. За допомогою ретроспективного і
проспективного аналізу вивчено особливості перебігу гестації, пологів,
післяпологового періоду та стан новонароджених у жінок з дифузним
еутиреоїдним зобом.

Уперше розроблено прогностичні критерії ускладненого перебігу вагітності
(I, II та III триместри), пологів та післяпологово періоду для матері та
плода у разі дифузного еутиреоїдного зоба.

Розроблено критерії прогнозування розвитку гострої (передчасне
відшарування нормально розташованої плаценти, гостра гіпоксія плода), та
хронічної (СЗРП) ПН у вагітних з дифузним еутиреоїдним зобом.

Проведено комплексне вивчення функціонального стану ЩЗ, ФПК у разі
дифузного еутиреоїдного зоба, а також морфологічне,
електронномікроскопічне дослідження стану плаценти.

Розроблено патогенетично обґрунтований, високоефективний метод
профілактики ПН, що містить препарати хофітол та тіотриозолін, оцінено
його клінічна ефективність.

Практичне значення отриманих результатів. У результаті виконання роботи
доведено необхідність для практики охорони здоров’я включати жінок з
дифузним еутиреоїдним зобом до групи ризику виникнення ПН,
запропоновано прогностичні критерії ускладненого перебігу I, II та III
триместрів вагітності у жінок з дифузним еутиреоїдним зобом та критерії
прогнозування гострої та хронічної ПН.

Запропоновано новий, патогенетично обгрунтований спосіб профілактики ПН
і ускладнень вагітності, який містить препарати хофітол та тіотриазолін.

Розроблено і впроваджено практичні рекомендації щодо зниження
материнської та перинатальної патології у вагітних з дифузним
еутиреоїдним зобом на підставі використання запропонованих методів
корекції виявлених порушень.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень
виконано протягом 2000 – 2004 років Автором самостійно проведені
інформаційний пошук, клінічні дослідження, аналіз і узагальнення
лабораторних та інструментальних даних, статистична обробка результатів.
Розроблено математичні критерії прогнозу ускладненого перебігу
вагітності. Автором самостійно написані всі розділи дисертації,
сформульовані висновки та практичні рекомендації, підготовлені до друку
наукові публікації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були
викладені та обговорені на науково-практичних конференціях Асоціації
акушерів гінекологів України у 2000 і 2001 році; на ІV-й міжнародній
науково-практичній конференції з народної та нетрадиційної медицини,
Київ, 2002; IX-му конгресі світової федерації українських лікарських
товариств, Луганськ, 2002.

Апробація дисертації відбулася 17.10.2003 на засіданні проблемної
комісії “Акушерство та гінекологія” КМАПО ім. П.Л.Шупика.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових робіт (5
журнальних статей, з них 5 у фахових виданнях, які визначені ВАК
України).

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, матеріалів та методів, 4 роздiлiв власних клінічних
досліджень, розділу аналізу й обговорення результатів дослідження,
висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел.

Дисертація викладена на 185 сторінках машинописного тексту, містить …
таблиць, … рисунків. Бібліографічний показчик включає 223 джерела,
серед яких 122 авторів України та СНД і 101 зарубіжний автор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Нами проведені ретроспективний і
проспективний аналіз обмінних карт і історій пологів та індивідуальних
карт новонароджених від жінок, у яких було діагностовано еутіреоїдний
зоб – основна група (303 пацієнтки). До контрольної групи (КГ) включено
137 здорових пацієнток та їхніх новонароджених, репрезентативних за
основними показниками основній групі. Залежно від ступеня вираженості
дифузного еутиреоїдного зоба вагітних основної групи розділено на групи.
До І-ої групи (122 вагітні) включено пацієнток з дифузним еутиреоїдним
зобом І-го ступеня. До ІІ-ої групи (149 вагітних) з дифузним
еутиреоїдним зобом ІІ-го ступеня. До ІІІ-ої групи включено 32 вагітних з
дифузним еутиреоїдним зобом ІІІ-го ступеня. Проаналізовано медичну
документацію 1999-2002 рр жінок, які перебували на стаціонарному
лікуванні в акушерському відділенні Київської міської клінічної лікарні
№1, базовому акушерському відділенні кафедри акушерства та гінекології
медичного інституту Асоціації народної медицини України. Отримані дані
вносили до спеціально розробленої карти й аналізували з метою
розв’язання поставлених задач.

Клініко-лабораторна і функціональна оцінка ефективності розробленої
лікувально-профілактичної методики оцінена у 46 пацієнток (IV група),
яким до загальноприйнятого комплексу додавали препарати хофітол і
тіотриазолін. Препарати профілактично призначали в терміни 10 – 14 тиж.,
20 – 24 тиж., 30 – 34 тиж. вагітності протягом 14 днів. V групу склали
32 вагітні жінки, які отримували загальноприйняту методику, відповідно
до рекомендацій М.М.Шехтмана (1998), що містила динамічне використання
антигіпоксантів, антиагрегантів, комплекс вітамінів.

Усіх жінок було обстежено загальноприйнятими в акушерстві
клініко-лабораторними та інструментальними методами дослідження.

Рівні стероїдних гормонів (естрадіол, прогестерон) і хоріонічного
гонадотропіну людини (ХГЛ) та біохімічних маркерів патології плода
(РАРР-А, альфа-фетопротеін, некон’югований естріол) у периферійній крові
22 паціенток визначали іммунофлюоресцентним методом за допомогою
стандартних наборів, переважно системи “DELFIA” на флюороімунному
аналізаторі 1420 VICTOR2 фірми “WALLAC OY” (Фінляндія). Визначення
тиреотропного гормону (ТТГ), трийодтироніну (Т3), і тироксину (Т4)
проводили у 68 вагітних з використанням тест-систем „ДИА плюс” (Москва).
Дослідження проводили за інструкціями виробника.

Морфологічне дослідження 26 плацент проведено із застосуванням
забарвлення тканин гематоксиліном і еозином, за методом Ван-Гізона
(пікрофуксин) тощо. Ультраструктурний аналіз проводили під електронним
мікроскопом і шляхом вивчення електронограм у науковій лабораторії
електронної мікроскопії плаценти інституту ПАГ АМН України (завідувач
проф. Т.Д.Задорожна).

Ступінь ендогенного токсикозу визначали лейкоцитарним індексом
інтоксикації (ЛІІ) за формулою Я.Я. Кальф-Каліфа (1988). Поряд з
суб’єктивними і об’єктивними симптомами, перевагою лейкоцитарного
індексу інтоксикації є його висока інформативність через безпосередній
зв’язок елементів периферійної крові з індукованими токсикозом змінами
гомеостазу. Середні показники ЛІІ у відносно здорових людей були взяті з
літературних даних (Н.Т.Бейли, 1970).

Провідним для вибору параметричних або непараметричних статистичних
методів був характер розподілу даних кожного показника. Відповідно до
вибраних (точності визначаємих показників, співрозмірності вибіркових
даних до параметрів генеральної совокупності) визначали кількісну
репрезентативність показників. Рівень ймовірності безпомилкового
прогнозу обмежувався t-критерієм, відповідно t(2 та Р(95% або для оцінки
ймовірносних характеристик результатів будь-якого з використаних
статистичних методів 0,0010,05).
Обтяжений анамнез був переважно за рахунок викиднів, що співпадає з
думкою J.H.Lazarus (1993), B.Lejeune et al. (1993). Найбільша кількість
викиднів в анамнезі була в III-ій групі (р0,05).

Характеристика пологів наведена в таблиці 1.

Таблиця 1.

Характеристика пологів у обстежених вагітних (абс/%)

Тип пологів Клінічні групи

КГ

n=137 І група

n=122 ІІ група

n=149 ІІІ група

n=32

Через статеві шляхи 126/91,97 101/82,79 114/76,51 29/90,63

Кесаревим розтином 11/8,03 21/17,21* 35/23,49* 3/9,38

* -тут та далі p0i P ~ ? 2 4 6 8 :

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020