.

Судово-медичне визначення часу настання смерті від странгуляційноі асфіксіі за імунними показниками крові (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
117 3189
Скачать документ

Міністерство Охорони ЗДОРОВ’Я УкраЇнИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л.Шупика

Адау Мануель Себастіау

УДК340.6“7129”: 612.017.1:611-018.5

Судово-медичне визначення часу настання смерті від странгуляційноі
асфіксіі за імунними показниками крові

14.01.25- судова медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті

Науковий керівник:

Костилєв Володимир Ілліч, доктор медичних наук, професор кафедри
патологічної анатомії, судової медицини та основ права Луганського
державного медичного університету

Офіційні опоненти:

Дідковська Софія Петрівна, доктор медичних наук, професор, Київський
університет туризму, економіки і права, професор кафедри
кримінально-правових дисциплін

Сухий Валентин Дмитрович, кандидат медичних наук, начальник Центру
судових експертиз Міністерства оборони України, головний судово-медичний
експерт МО України

Провідна установа:

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, м.
Донецьк.

Захист відбудеться ” 11 ” червня 2004 року о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.26.613.03 при Київській медичній академії
післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька,9.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика за адресою: 04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий ” 7 ” травня 2004р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, доцент В.Г. Бурчинський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Визначення давності настання смерті (ДНС) у теорії
судової медицини і судово-медичній практиці залишається насущною
проблемою, яка до того ж тісно пов’язана з організацією боротьби зі
злочинами проти життя.

Сучасна судово-медична практика озброєна комплексом діагностичних
методів визначення давності настання смерті. Успішно застосовують при
цьому лабораторні методи досліджень (Науменко В.Г., Томилин В.В., 1984).

Серед існуючих методів – морфологічних, біохімічних та біофізичних в
зазначених цілях широко використовують лабораторне дослідження різних
органів і рідин тіла, у тому числі кров та її сироватку (Ботезату Г.А.,
1978; Хохолева Т.В., 1978; Мельников Ю.А., Жаров В.В., 1978; Кононенко
В.И., 1988). Останнім часом розроблено імунологічні методи (Костылев
В.И., 1999; Костылев Д.В., 2003). За об’єктивний критерій ДНС
використовують дані динаміки імунних показників крові в ранньому
післясмертному періоді.

Дослідженнями В.И. Костылева (1991р.) була доведена можливість
використання імунологічних реакцій бласттрансформації Т- і В-лімфоцитів,
а також їхніх підгруп – Т-хелперів і Т-супресорів з метою встановлення
часу настання смерті впродовж трьох діб післясмертного періоду.
Встановлено закономірності впливу причин смерті на імунні показники
крові. Однак, поза рамками наукових досліджень залишилося визначення ДНС
за імунологічними показниками крові при різних видах странгуляційної
асфіксії. Прагнення заповнити зазначені прогалини в науці й практиці і
визначило вибір нашого напрямку досліджень: виявлення закономірностей
змін імунних показників трупної крові для судово-медичного визначення
давності настання смерті при странгуляційній асфіксії – повішенні,
задушенні петлею, задушенні руками та у випадках комбінації задушення
петлею з тупою травмою голови.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є
продовженням науково-дослідницької роботи курсу судової медицини й основ
права Луганського державного медичного університету “Вивчення
об’єктивних критеріїв встановлення давності настання смерті при різних
видах странгуляційної асфіксії” (державний реєстраційний номер –
01944017686 – 1994).

Мета і задачі дослідження. Метою нашої роботи було встановлення
критеріїв давності настання смерті за імунними реакціями
розеткоутворення Т- і В-лімфоцитів крові осіб, що загинули від
механічної асфіксії.

Відповідно до вищезгаданої мети задачами дослідження були наступні:

1. Визначити показники розеткоутворення Т- і В-лімфоцитів в крові живих
осіб – здорових донорів.

2. Вивчити показники розеткоутворення Т- і В-лімфоцитів трупної крові
осіб, що загинули від різних видів механічної асфіксії – повішення,
задушення петлею, задушення руками і визначити її вплив на ці показники.

3. Вивчити зміни показників розеткоутворення Т- і В-лімфоцитів трупної
крові осіб, смерть яких настала від механічної асфіксії, в динаміці
3-добового післясмертного періоду з урахуванням виду механічної
асфіксії.

4. Вивчити особливості показників розеткоутворення Т- і В-лімфоцитів
трупної крові у разі комбінації задушення петлею і спричинення тупої
травми голови в динаміці 3-добового післясмертного періоду.

5. Розробити для судово-медичної експертної практики практичні
рекомендації по встановленню давності настання смерті з використанням
реакцій розеткоутворення Т- і В-лімфоцитів крові у випадках експертизи
механічної асфіксії і її комбінації з тупою травмою голови.

Об’єктом дослідження є трупи осіб, що загинули від різних видів
механічної асфіксії, живі особи (донори).

Предметом дослідження є трупна кров осіб, що загинули від повішення,
задушення петлею і руками, комбінації задушення петлею з тупою травмою
голови; реакції Т- і В-розеткоутворення.

Методи дослідження. В роботі використані імунологічні методи вивчення
розеткоутворення лімфоцитів трупної крові.

Виділення лімфоцитів трупної крові проводили за методом Bojum (1990) в
запропонованій нами модифікації. Здатність лімфоцитів трупної крові до
розеткоутворення визначали для: Т-лімфоцитів загальних – за Jondal з
співавт. (1972); Т-хелперів і Т-супресорів – за Limatibul S. (1978);
В-лімфоцитів – за Чернушенко Є.Ф. та Когосовою Л.С. (1978). Математико –
статистичний аналіз проводили з використанням комп’ютерних програм.

В основі одержання діагностичної інформації лежать імунні показники
трупної крові людей, що загинули від різних видів странгуляційної
асфіксії та ії комбінації з ЧМТ. Це обумовлено тим, що імунологічні
реакції є інтегральним відображенням впливу комплексу ендо- й екзогенних
факторів, що призвели до настання смерті.

Наукова новизна одержаних результатів. В роботі вперше для вирішення
питання про давність настання смерті при різних видах странгуляційної
асфіксії для судово-медичних цілей застосовано визначення здатності до
розеткоутворення Т- і В-лімфоцитів, а також Т-хелперів і Т-супресорів.

Вперше виявлено вплив виду странгуляційної асфіксії на імунні показники
крові – здатність до розеткоутворення Т-загальних, В-лімфоцитів,
Т-хелперів, Т-супресорів, яка залежить від давності настання смерті.

Вперше встановлено, що інформативними імунологічними показниками крові у
випадках странгуляційної асфіксії для визначення давності настання
смерті впродовж перших трьох діб після смерті є Т- і В-розеткоутворюючі
лімфоцити, а Т-хелпери і Т-супресори, які зберігають свою активність
впродовж 1-2 діб.

Вперше розроблені діагностичні таблиці і введені поправочні коефіцієнти
для встановлення ДНС залежно від виду странгуляційної асфіксії.

Практична значимість отриманих результатів. Запропонований комплексний
імунологічний метод встановлення давності настання смерті для її
судово-медичної діагностики, заснований на вивченні здатності лімфоцитів
трупної крові до розеткоутворення, дає можливість встановлювати давність
настання смерті з урахуванням виду странгуляційної асфіксії впродовж 2 –
3 діб після її настання за умови відсутності гнильних явищ.

Встановлені послідовні і фіксовані в часі характеристики
розеткоутворення в ранній післясмертний період, які можна розглядати як
експертні критерії при визначенні ДНС.

Запропонована методика дослідження відрізняється простотою, є технічно
доступною. Результати проведених досліджень використовуються в
практичній роботі Луганського бюро судово-медичної експертизи
Луганського управління охорони здоров’я обласної державної
адміністрації, в учбовому процесі (курс лекцій і практичних занять на
кафедрах судової медицини Луганського, Донецького, Запорізького
медуніверситетів і Київської медичної академії післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупіка, Національного медуніверситету ім. О.О.Богомольця).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом в повному обсязі з використанням
імунологічного методу проведені дослідження показників розеткоутворення
Т- і В-лімфоцитів, а також Т-хелперів і Т-супресорів в крові померлих,
проведена статистична обробка результатів і запропоновані діагностичні
таблиці, а також поправочні коефіцієнти для більш точного встановлення
давності настання смерті залежно від виду странгуляційної асфіксії.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
повідомлені та обговорені на засіданнях Луганського відділення
українського наукового товариства судових медиків та криміналістів
(1997, 1998, 1999, 2000, 2001 г.г.), на науково-практичних конференціях
Бюро судово-медичної експертизи Луганського управління охорони здоров’я
(1997 р.), ювілейній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження
професора Ю.С. Сапожникова (Київ, 1997 р.), а також на ювілейній
конференції, присвяченій 25-річчю кафедри судово-медичної експертизи
Харківської медичної академії післядипломної освіти (Харків, 2001 р.)

Публікації. Основні результати роботи відображені в чотирьох статтях
наукового спеціалізованого журналу “Український судово-медичний вісник”
і двох статтях – матеріалах наукових ювілейних конференцій (Донецького,
Запорізького, Київського, Луганського медичних університетів,
Харківської медичної академії післядипломної освіти), а також в журналі
“Вісник” Луганської академії МВС України. Отримано два посвідчення на
раціоналізаторські пропозиції

(№ 3314 від 19.09.2001 р., і № 3313 від 17.09.2001 р.).

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з введення та шести
глав, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури та додатку.
Загальний обсяг роботи з додатком складає 153 сторінок. Основний
матеріал висловлений на 98 сторінках, ілюстрований 14 малюнками, 32
таблицями. Список літератури включає 180 джерел, з них 136 українською
та російською мовою, 30 англійською, 10 німецькою, 2 італійською та 2
французькою мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі наведено огляд сучасної вітчизняної та зарубіжної
літератури, присвяченої проблемі встановлення давності настання смерті.
Відмічена багаточисельність проведених наукових досліджень, направлених
на об’єктивізацію експертних критеріїв ДНС. Найбільші труднощі в
діагностиці визначення давності настання смерті пов’язані з тим, що
діагностичні ознаки зазнають впливу різних зовнішніх і внутрішніх
факторів, що в свою чергу ускладнює вибір експертних критеріїв. В
зв’язку з цим продовжується пошук нових критеріїв для визначення ДНС.
Останнім часом більшість авторів при вивчені питань діагностики ДНС
зробили акцент на лабораторні дослідження різних тканин і рідин трупа –
ліквору, крові та її сироватки, які вивчають з використанням
морфологічних, біохімічних, біофізичних, імунологічних та інших методів.
Перспективними з них є імунологічні методи дослідження. Так, Костилєв
В.І. вперше доказав можливість використання комплексу імунологічних
тестів – бласттрансформації лімфоцитів, розеткоутворення Т- і
В-лімфоцитів та їх підгруп. Разом з тим, при встановленні ДНС поза
увагою залишилися дослідження з вивчення імунних показників трупної
крові у випадках різноманітних видів странгуляційної асфіксії.

В другому розділі наведено відомості про матеріал та методи дослідження.
Матеріалом дослідження була кров правої половини серця від 219 трупів
людей у віці від 16 до 60 років, які складали секційний матеріал
Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи у період з 1997 по
2000 рік. Забір крові робили в термін від 6 до 72 годин після смерті.
Вилучену кров зберігали в холодильнику при температурі +4- +6 °С. Стать
та вік загиблих представлені у табл. 1.

Таблиця 1

Розподіл секційного матеріалу за віком і статтю

Вікова група Стать Усього

чоловіки жінки

16-20 5 2 7

21-30 30 3 33

31-40 35 8 43

41-50 61 11 72

51-60 54 10 64

Разом 185 34 219

Таким чином, найбільша кількість загиблих чоловіків приходилась на
вікові групи в межах від 41 до 60 років. Такий розподіл померлих за
статтю і віком в цілому характерний для судово-медичного секційного
матеріалу. Характеристика досліджуваного матеріалу залежно від причини
смерті, статі представлена в табл. 2.

Таблиця 2

Розподіл досліджуваного матеріалу залежно від причини смерті та статі

Причина смерті Стать Усього

чоловіки жінки

Повішення 143 21 164

Задушення петлею 15 6 21

Задушення руками 16 3 19

Комбінація травми голови і задушення петлею 11 4 15

Разом 185 34 219

З табл. 2 випливає, що найбільшу досліджувану групу загиблих склали
випадки смерті від повішення. В цю групу увійшли матеріали дослідження
143 трупів чоловіків та 21 трупів жінок. Кількість випадків задушення
петлею склала 21 – відповідно 15 чоловіків та 6 жінок, випадків
задушення руками – 19, в тому числі 16 випадків смерті чоловіків та 3-х
жінок, а до групи комбінації задушення петлею і черепно-мозкової травми
увійшло 11 чоловіків та 4 жінки. Значна частина загиблих, особливо
чоловіки, у момент смерті знаходилися в стані алкогольного сп’яніння, що
було підтверджено судово-токсикологічними дослідженнями крові і сечі.
Концентрація алкоголю в крові коливалася в межах від 0,5‰ до 1,5‰.

Характеристика проведених імунологічних досліджень наведена в табл. 3.

Табл. 3.

Загальна кількісна характеристика проведених імунологічних досліджень

залежно від виду странгуляційної асфіксії і давності смерті

видно з табл. 3, усього проведено 1012 імунологічних досліджень крові,
в тому числі у випадках смерті від повішення – 656, при смерті від
задушення петлею – 116, задушення руками -108, а також у результаті
комбінованої травми голови й задушення петлею -132.

При виконанні роботи нами були використані імунологічні методики, які є
поширеними в лабораторній практиці.

Виділення лімфоцитів трупної крові проводили за методом Bojum в
запропонованій нами модифікації. Суть методики полягає в наступному: в
пробірку з кров’ю додають середовище 199 в пропорції 1:2, вміст пробірки
за допомогою пастерівської піпетки добре перемішують, напластовують на
уротраст, щільність якого 1,077 г/мл, після чого центрифугують впродовж
20 хвилин при 1000 об/хв. Далі надосадову рідину зливають, лімфоцитарний
залишок ресуспендують в 1 мл середовища 199 і перед використовуванням
суспензії лімфоцитів перевіряють їх життєздатність. Для цього беруть
рівні об’єми 0,1% розчину водяного еозину в розчині Хенкса і 0,1%
розчину трепанового синього, перемішують і перед дослідженням 1-2 краплі
одержаного розчину додають до краплі суспензії кліток, які потім
розглядають в камері Горяєва. Підраховують забарвлені (мертві) клітки на
100 кліток в полі зору. Кількість мертвих кліток у суспензії лімфоцитів
не повинна перевищувати трьох відсотків.

Здатність лімфоцитів трупної крові до розеткоутворення для Т-лімфоцитів
загальних визначали за методикою Jondal, котра полягає в наступному: до
0,1 мл суспензії лімфоцитів додають рівний об’єм 0,5% суспензії
еритроцитів барана. Співвідношення еритроцитів і лімфоцитів не повинне
перевищувати 50:1. Одержану суспензію витримують при кімнатній
температурі впродовж 5 хвилин, після чого інкубують 5 хвилин в
термостаті при температурі 37°С. Потім суміш центрифугують 5 хвилин при
1000 обертах за хвилину і 1 годину витримують в холодильнику. Для
підрахунку кліток у камері Горяєва беруть 0,25 мл суміші. Враховують
тільки ті Т-розетки, які зв’язують 3 і більше еритроцитів барана.

Здатність до розеткоутворення теофілінрезистентних Т-хелперів та
теофілінчутливих Т-супресорів визначали за методикою Limatibul S. Для
проведення реакції розеткоутворення цих класів Т-лімфоцитів необхідне:
середовище 199 або середовище Хенкса, еритроцити барана, 0,5% розчин
теофіліну. Для виявлення розеткоутворення клітин в пробірку з 0,1 мл
лімфоцитарної суспензії додають 0,1 мл 0,5% розчину теофіліну. Одержану
суміш поміщають в термостат на 20 хвилин при температурі 37°С, після
чого витримують 5 хвилин при кімнатній температурі. В пробірку додають
0,1 мл 0,1% розчину еритроцитів барана, суміш поміщають в холодильник на
60 хвилин, а потім центрифугують 5 хвилин при 1000 об/хв. Підрахунок
клітин проводять в камері Горяєва. Приготування мазків проводять таким
чином: до відмитих лімфоцитів додають 2 краплі глютарового альдегіду,
витримують при кімнатній температурі 20 хвилин, після чого фіксують 70%
розчином спирту. Мазки зафарблюють за способом Романовського – Гімзи
впродовж 70 хвилин.

Для визначення здатності В-лімфоцитов крові до розеткоутворення була
використана методика, запропонована Чернушенко Є.Ф. і Когосовою Л.С.
(1978). Для проведення реакції необхідні: середовище 199, еритроцити
барана, гемолітична сироватка, комплемент сухий (мишачий). Еритроцити
барана відмивають 2 рази середовищем 199, центрифугують 5-10 хв при 1500
об/хв і готують 2 % суспензію (0,02 мл осаду відмитих еритроцитів барана
і 1 мл середовища 199). До 1 мл 2 % суспензії еритроцитів барана додають
1 мл розведеної (1:3000) гемолітичної сироватки (0,01 мл гемолітичної
сироватки з додаванням 3 мл середовища 199), перемішують і розмішують в
термостат на 30 хвилин при +370С. Після цього суспензію відмивають 2
рази середовищем 199. Надосадочну рідину зливають, до осаду еритроцитів
барана додають 2 мл середовища 199. До 2 мл гемолітичної системи додають
0,1 мл мишачого комплементу. Суміш термостатують 30 хвилин при +370С,
потім двічі відмивають середовищем 199 (5 хв при 1500 об/хв), зливають
надосадову рідину і доводять середовищем 199 до 2 мл. В пробірку
вміщують 0,1 мл розчину приготовленої гемолітичної системи і 0,1 мл
відмитих лімфоцитів. Суміш витримують в пробірці при кімнатній
температурі 5 хвилин, термостатують 15-20 хвилин при +370С,
центрифугують 5 хвилин при 800-850 об/хв. Клітки переводять в суспензію
і підраховують в камері Горяєва.

Отримані результати імунологічних досліджень обробляли методом
варіаційної статистики з обчисленням загальноприйнятих показників. В
статистичних дослідженнях використано комп’ютер типу Pentium з
використанням програм MS Exel.

Третій розділ присвячений вивченню здатності до розеткоутворення Т- і
В-лімфоцитів крові живих осіб (донорів). Нами проведено визначення
показників імунітету в крові 10 здорових осіб – донорів. Отримані
показники є нормою. При цьому, забір крові у донорів проводили за умов
відсутності скарг на здоров’я та нормальних аналізів крові.

Результати досліджень крові живих осіб – донорів показали, що середній
рівень розеткоутворення Т-загальних лімфоцитів в крові здорових осіб
складає 55,4±1,12%. При цьому можливі коливання індивідуальних
показників знаходяться в межах від 48,34% до 62,1%. Рівень
розеткоутворення В-лімфоцитів в крові здорових осіб складає в середньому
30,5±1,52% при коливаннях індивідуальних показників від 20,88% до
40,12%. Порівнюючи ці показники між собою видно, що в крові здорових
осіб в 1,8 рази переважає здатність до розеткоутворення Т-загальних
лімфоцитів в порівнянні з рівнем В-лімфоцитів.Середній рівень
розеткоутворення Т-хелперів в крові здорових осіб складає 29,3±0,87%, а
коливання індивідуальних значень складає від 23,8% до 34,8%. Що ж до
рівня розеткоутворення Т-супресорів, то середній рівень їх
розеткоутворення складає 17,1±0,41% при можливих індивідуальних
коливаннях від 14,52% до 19,68%. Порівнюючи рівень розеткоутворення
Т-хелперів і Т-супресорів видно, що в крові здорових осіб переважає
розеткоутворення Т-хелперів в 1,7 рази в порівнянні з розеткоутворенням
Т-супресорів. Таким чином, проведені нами дослідження здатності до
розеткоутворення Т- і В-лімфоцитів крові здорових осіб показали, що в
крові донорів переважає розеткоутворення Т-лімфоцитів, серед яких
превалюють Т-хелпери.

В четвертому розділі приведені результати вивчення впливу виду
странгуляційної асфіксії, а також її комбінації з ЧМТ на досліджувані
імунні показники крові трупів. Для цього кількісні показники
розеткоутворення лімфоцитів крові, вилученої від трупів осіб, смерть
яких настала від повішення, задушення петлею і руками, а також
комбінації – задушення петлею і ЧМТ, порівнювали з їх контрольним
рівнем, встановленим при вивченні крові здорових осіб-донорів.

Проведені нами дослідження дозволили встановити, що внаслідок
странгуляційної механічної асфіксії відбувається значне зменшення
здатності до розеткоутворення Т- і В-лімфоцитів, а також Т-хелперів і
Т-супресорів. При цьому, вид странгуляційної асфіксії впливає на ступінь
зменшення здатності Т- і В-лімфоцитів до розеткоутворення. Він є значно
більшим при задушенні руками порівняно з повішенням і задушенням петлею.
Що ж до Т-хелперів і Т-супресорів, то вид асфіксії впливає тільки на
здатність до розеткоутворення Т-хелперів. Випадки комбінації задушення
петлею з ЧМТ приводять також до достовірного зменшення здатності до
розеткоутворення Т- і В-лімфоцитів, Т-хелперів і Т-супресорів, а така
комбінація впливає тільки на здатність до розеткоутворення Т-хелперів.

В п’ятому розділі вивчено вплив давності настання смерті на здатність до
розеткоутворення лімфоцитів крові трупа при смерті від різновидів
странгуляційної асфіксії. Показники здатності лімфоцитів до
розеткоутворення, визначені в перші 6 годин після смерті, нами прийняті
за їх початковий рівень. В подальші 9 – 12 – 24 – 48 – 60 – 72 годин
після настання смерті оцінювали в % здатність лімфоцитів до
розеткоутворення відносно їх початкового рівня. Результати вивчення
здатності до розеткоутворення Т-загальних лімфоцитів, В-лімфоцитів,
Т-хелперів і Т-супресорів при повішенні в динаміці 3 діб післясмертного
періоду приведені в табл. 4, 5, 6, 7.

Табл. 4

Динаміка зміни здатності до розеткоутворення Т-загальних лімфоцитів
крові при повішенні

ДНС

% виявлення

6 36 21,25±0,35 0,058 21,1-21,4 – 100

9 52 20,1±0,24 0,03 20,0-20,2 *D j ? ??$ ???????$????? ??? ?? ???????$????? s4sVs°s?s???i??????†kdj Es?sOesOsUesasesoo7ooo1/4kd" ?????$??? ???????$????? смерті, склав 21,25±0,35 %, через 9 годин після смерті - 20,1±0,24 %; через 12 годин - 19,1±0,41 %; через добу - 14±0,47 %; через дві доби - 11±0,23 %; через 60 годин - 9,0±0,46 % і до 3 доби післясмертного періоду всього 6,0±0,48 %. Результати вивчення здатності до розеткоутворення В-лімфоцитів наведено в табл. 5. Табл. 5 Динаміка зміни здатності до розеткоутворення В-лімфоцитів крові при повішенні ДНС % виявлення 6 36 17,1±0,61 0,1 17,0-17,2 - 100 9 52 15,7±0,24 0,03 15,6-15,8

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020