УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ
ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ
БАЛИМ Юрій Петрович
УДК: 619: 618. 19-002: 636. 22 /.28
Поширення маститів у корів, розробка засобів їх профілактики та терапії
з застосуванням йодофорів
16.00.03 — ветеринарна мікробіологія та вірусологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
Харків — 2004Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в 1983–2003 роках у лабораторіях санітарії молока,
мікробіології та імунології Інституту експериментальної і клінічної
ветеринарної медицини, обласної ветеринарної станції, на
молочно-товарних фермах радгоспів і колгоспів Харківської області.
Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор,
Конаржевський К.Є.
Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН,
завідувач лабораторії мікробіології й імунології;
доктор ветеринарних наук, професор, академік УААН
Малинін Олег Олексійович, Інститут експериментальної і клінічної
ветеринарної медицини УААН, завідувач Центру токсикологічних досліджень.
Офіційні опоненти:
доктор ветеринарних наук Ушкалов Валерій Олександрович, Інститут
експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, завідувач
лабораторії вивчення хвороб молодняка.
доктор ветеринарних наук, професор, член-кореспондент УААН, Заслужений
діяч науки і техніки України Косенко Михайло Васильович, Державний
науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та
кормових добавок.
Провідна установа Національний аграрний університет Кабінету
Міністрів України, кафедра ветеринарно-санітарної експертизи і гігієни
переробки продуктів тваринництва, м. Київ.
Захист відбудеться “ _14_ ” ___червня____ 2004 р. о ___12__ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 в Інституті
експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН за адресою:
61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту
експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, м. Харків,
вул. Пушкінська, 83.
Автореферат розісланий “ _11__ ” ___травня_______ 2004 року.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, доктор ветеринарних наук __________________________ Бабкін
А.Ф.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Законодавство України, що буде гармонізовано до
вимог Євросоюзу, визначило нові, більш складні завдання у справі охорони
здоров’я тварин і населення по забезпеченню системи виробництва
високоякісних продуктів тваринництва. Найважливішу роль у вирішенні цих
завдань мають відігравати заходи, спрямовані на забезпечення виробництва
молока, яке має відповідати міжнародним стандартам якості та безпеки,
бути вільним від залишків токсичних речовин, патогенних мікроорганізмів
тощо.
Мастити в корів наносять більше збитків, ніж усі інші захворювання цих
тварин [Загаевский И.С.,1989; Заянчковський И.Ф., 1981, Карташова В.М.,
Ивашура А.И.; 1988]. Відповідно до повідомлень дослідників різних країн,
кількість корів, хворих на субклінічний мастит, у 3–5 разів перевищує
кількість тварин із клінічними формами маститу [Манойленко С, В., 1997;
Оксамитний Н.К., 1973, Хилькевич Н.М., 1972; Себряков Э.В. и др.., 1969;
Париков В.А. и др.., 1995; Bakken J., 1987; и др.]. При цьому більшість
авторів звертають увагу на різні фактори, що сприяють виникненню
хвороби, зокрема на технологічні.
Мікроорганізми можуть бути безпосередньою причиною як виникнення, так і
ускладнення маститів, що виникають у результаті впливу на молочну залозу
несприятливих факторів зовнішнього середовища [Карташова В.М., Ивашура
А.И., 1988]. Від корів, хворих на мастит, виділялися різні патогенні
мікроорганізми. Вважається, що найбільш поширені мастити стрептококової
і стафілококової етіології [Гасанов Н.Г., 1994; Івченко В.М., 1988;
Мохамед Э.Х., 1990; Jrommers F.J., 1998; Kikuchi N. et all., 1995; Keefe
J.P.et all, 1997 и др.]. Однак, роль різних видів мікроорганізмів у
етіології маститів дотепер не вияснена.
Застосування антибіотиків і сульфаніламідних препаратів для лікування
тварин, хворих на мастит, сприяє появі антибіотикостійких штамів
мікроорганізмів, а отже і захворювань, які важко лікувати традиційними
методами. Телята, отримані від хворих на субклінічний мастит корів,
значно частіше хворіють з ознаками розладу функції шлунково-кишкового
тракту [Карташова В.М., Ивашура А.И., 1988].
Молоко від хворих на мастит корів, у яких виділяються мікроорганізми з
групи кишкової палички і сальмонели, становить небезпеку для здоров’я
людини і тварин. Особливу небезпеку для здоров’я людей мають залишки
лікарських препаратів у молоці тварин, особливо антибіотиків.
Більш жорсткі вимоги до санітарної якості молока, що виключають
наявність у ньому залишків антибіотиків, викликають необхідність у
створенні нових, екологічно безпечних препаратів і способів їх
використання. У зв’язку з цим, особливий інтерес у дослідників деяких
країн викликають йодофори. При впровадженні їх у ветеринарну практику
може бути вирішена низка складних завдань з профілактики і лікування
маститів, знижена небезпека появи антибіотикостійких штамів
мікроорганізмів, підвищена санітарна якість молока, яке не буде містити
залишки токсичних речовин, що в цілому не перешкоджатиме просуванню
вітчизняної продукції на міжнародний ринок.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота
виконувалася згідно із завданням № 0.51.09.08.07.02.Д15 “Розробити та
видати Держагропрому СРСР ветеринарно-санітарні науково обґрунтовані
заходи, спрямовані на боротьбу з маститом корів”, номер державної
реєстрації “ 01. 87. 0 093646 ”.
Мета і задачі дослідження. Робота виконувалась з метою вивчення
поширення клінічних і субклінічних форм маститів у корів у господарствах
Харківської області, їх етіологічних факторів, впливу на санітарні
показники якості молока, ветеринарно-санітарної оцінки ефективності
проведених заходів щодо боротьби з маститами, розробки нових засобів їх
терапії і профілактики із застосуванням препаратів із групи йодофорів.
Для досягнення мети необхідно було вирішити такі завдання:
— Провести моніторингові дослідження клінічно вираженого та
субклінічного маститу в корів, проаналізувати етіологічні фактори їх
виникнення.
— Вивчити ветеринарно-санітарні показники якості молока у корів, хворих
на мастит, дати об’єктивну характеристику видовому спектру
мікроорганізмів, що виділяються з молока.
— Вивчити фармако-токсикологічні характеристики нового препарату з групи
йодофорів, визначити можливість його використання в практиці для
лікування і профілактики маститів.
— Розробити, затвердити та впровадити в практику комплект
науково-технічної документації на новий засіб із групи йодофорів для
профілактики і лікування маститів у корів.
— Розробити та впровадити в практику систему профілактики та лікування
маститів у корів із використанням йодофорів, дати їй
ветеринарно-санітарну та економічну оцінку.
Об’єкт дослідження — клінічні та субклінічні мастити в корів,
забруднення молока мікроорганізмами, системи діагностики, профілактики і
лікування маститів у корів.
Предмет дослідження — корови, молоко, мікроорганізми, доїльне
обладнання, йодофори.
Методи дослідження. При проведенні досліджень були використані різні
методики ідентифікації мікроорганізмів, бактеріологічні методики
виділення патогенних мікроорганізмів із молока, клінічні і спеціальні
методи діагностики маститів у корів; методи профілактики і терапії
маститів, профілактичної і лікувальної ефективності йодофорів;
токсикологічної і фармакологічної оцінки нових препаратів, спеціальні
методи з технологічного регламентування ветеринарних заходів і їх
економічна оцінка.
Наукова новизна отриманих результатів. Проведені системні моніторингові
дослідження молока від здорових та хворих на мастит корів, визначені
групи мікроорганізмів, що відіграють переважну роль у виникненні
маститів. Визначена ступень поширення і роль мікроорганізмів в етіології
маститів. На підставі проведених досліджень зроблено аналіз санітарного
стану якості молока, одержуваного в спеціалізованих господарствах
Харківської області. Дано теоретичне обґрунтування необхідності пошуку і
розробки нових препаратів із групи йодофорів, використання яких дає
можливість лікувати мастити і проводити їх профілактику та одержувати
молоко, що не містить залишків токсичних речовин.
Уперше в Україні розроблені та вивчені антимікробні та
фармако-токсикологічні характеристики нових лікувально-профілактичних
засобів із групи йодофорів: “Синтайод”, “Савейодим”, “Йод-неонол”,
розроблено систему застосування їх у виробництві при профілактиці та
лікуванні усіх форм маститів. Доведено, що розроблені препарати не
викликають накопичення токсичних залишків у молоці. Наукова новизна
проведених досліджень підтверджена двома деклараційними патентами
України.
Практичне значення отриманих результатів. На підставі проведених
досліджень показано, що переважну роль у виникненні маститів у корів,
які утримуються на молочно-товарних комплексах у Харківський області,
відіграють порушення технологічних факторів утримання тварин, а також
комплексу ветеринарно-санітарних заходів.
Визначені види мікроорганізмів, які найчастіше виділяються від хворих на
мастит корів і забруднюють молоко на всьому шляху: від корови до місця
реалізації.
Дано оцінку комплексу лікувально-профілактичних засобів у системі
боротьби з маститами. Вивчені і запропоновані для боротьби з маститами
нові препарати з групи йодофорів — “Синтайод”, “Савейодим”,
“Йод-неонол”.
Отримані патенти та розроблено комплект науково-технічної документації
на протизапальний засіб “Савейодим” (У співавторстві В.С. Білокінь, Б.
Т. Стегній, Ю.П. Балим, М. І. Келеберда), отримано деклараційний патент
(UA), 59974 А; 7, А 61К9/08, 15.09.2003. Для виробництва препарату
“Савейодим” розроблені Технічні умови, ТУ У 46.15. 580-2001. Вводяться
вперше. Термін дії — з 2001 07.10 — до 2006 07.10. (У співавторстві П.
П. Фукс, Є. В. Руденко, В. С. Білокінь, С. Т. Соловйов, Ю. С. Голуб, К.
Є. Конаржевський, Ю. П. Балим). Відповідна розробка впроваджена у
виробництво на ДП “Ветеринарна медицина” ІЕКВМ.
На підставі досліджень автора розроблена “Настанова по застосуванню
препарату Савейодим”, яка затверджена Головним державним інспектором
ветеринарної медицини України П. І. Вербицьким. 22.05.01. №. 15–14/104.
Впровадження розробленої системи профілактики та лікування маститів
дозволяє отримати економічний ефект з розрахунку 10–40 грн. на 1 грн.
затрат.
На протизапальний засіб “Йод-неонол” (У співавторстві Б. Т. Стегній,
Н. П. Чечоткіна, В. І. Стеценко, О. Г. Кузнєцов, Ю. П. Балим) отримано
деклараційний патент (UA), 60088 А; 7, А 61К33/18, 15.09.2003. Препарат
впроваджено у виробництво на ДП “Ветеринарна медицина” ІЕКВМ.
Особистий внесок здобувача. Особисто виконав основний обсяг
представлених у роботі клінічних та більшу частку мікробіологічних
досліджень з оцінки якості молока, одержуваного на молочно-товарних
фермах у Харківській області. (Мікробіологічні дослідження проводилися
за методичної підтримки співробітників групи санітарії молока ІЕКВМ
Новикова В. М., Бабій Л. І. та ін. Токсикологічні та біохімічні
дослідження проводилися за методичної підтримки співробітника
лабораторії токсикології ІЕКВМ Шуляка В.Д.). Автор особисто узагальнив
дані по організації санітарно-профілактичних заходів щодо боротьби з
маститами в Харківській області. Апробував і впровадив у виробництво
новий препарат із групи йодофорів “Синтайод”, взяв участь у розробці
його аналогів: “Савейодим” та “Йод-неонол”, відповідних
нормативно-правових документів на його виробництво (Технічні умови і
Настанови із застосування).
Самостійно проведено весь обсяг методичної, аналітичної та
організаційної роботи з впровадження системи профілактичних і
лікувальних препаратів із застосуванням “Синтайоду” і “Савейодиму” в
практику.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень і
розроблені на їх підставі матеріали доповідались і отримали схвалення на
засіданнях вченої ради Інституту експериментальної та клінічної
ветеринарної медицини УААН (м. Харків), Науково-технічної ради при
Державному департаменті ветеринарної медицини Міністерства аграрної
політики України.
За результатами досліджень і розробок, пов’язаних із темою дисертаційної
роботи, зроблені доповіді:
— на Всесоюзній науковій конференції “Проблеми діагностики, терапії і
профілактики незаразних хвороб сільськогосподарських тварин у
промисловому тваринництві”, 26–28 жовтня 1988 р., м. Воронеж;
— Республіканській науково-практичній конференції “Ветеринарні проблеми
промислового тваринництва”, 17–19 жовтня 1985 року, м. Біла Церква;
— Міжнародній конференції “Актуальні проблеми ветеринарної медицини в
умовах сучасного ведення тваринництва, 26 травня — 2 червня 2003 р., м.
Феодосія, АР Крим;
— Міжнародній науково-виробничій конференції, присвяченій 25-річчю
утворення Бєлгородської державної сільськогосподарської академії, 27–31
жовтня 2003, м. Бєлгород.
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 8 друкованих
роботах, із них 5 статей опубліковано у фахових наукових виданнях,
перелік яких затверджено ВАК України, 3 тезах та методичних
рекомендаціях, отримано 2 патенти на винаходи України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 168
сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 31 таблицею, 17 малюнками,
включає вступ, огляд літератури, обґрунтування, вибір напрямів
досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки та
пропозиції виробництву, список використаної літератури (містить 277
джерела, у тому числі — 150 із далекого зарубіжжя) і додатків.
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Робота виконувалась у 1983–2003 рр. на базі лабораторій санітарії
молока, мікробіології та імунології Інституту експериментальної і
клінічної ветеринарної медицини УААН, а також обласної ветеринарної
станції, на молочно-товарних фермах підприємств з виробництва молока
Харківської області.
Для досліджень були підібрані господарства з виробництва молока в
Чугуєвському (ім. Кірова, “Зоря комунізму”, “Мартовське”),
Дергачівському (ім. 60-річчя Радянської України, “Проходянське”,
Харківська птахофабрика), Ізюмському (ім. Жданова, ХХІІІ Партз’їзду),
Вовчанському (ім. Куйбишева) районах Харківської області. У середньому
по всіх господарствах раціон годівлі корів включав: силос 15–20 кг,
солому — 10–15 кг, комбікорм чи дерть — 1,5–2 кг.
Діагностику субклінічного маститу проводили шляхом дослідження молока
(секрету) за допомогою швидких діагностичних маститних тестів:
димастину, мастидину, а також проби відстоювання. Від корів із
позитивною чи сумнівною реакцією одержували молоко (секрет) з кожної
четвертини вимені з наступним дослідженням 2% мастидином чи 5%
димастином, а також ставили пробу відстоювання.
Для оцінки якості збірного молока використовували редуктазну пробу з
метиленовим синім і резузарином. Загальну кількість бактерій визначали
на МПА із доданням 1% глюкози в чашках Петрі. Молоко розводили в
стерильному фізіологічному розчині (від 1: 100 до 1: 10000), після чого
робили посіви (1 см3) на дев’ять бактеріологічних чашок.
За середнім арифметичним числом колоній визначали загальне мікробне
обсіменіння досліджуваної проби молока. Аналогічним методом визначали
обсіменіння молока бактеріями кишкової палички і коковою мікрофлорою,
використовуючи для цього агар Ендо і МПА з 7,5 % хлористого натрію.
Посіви на кров’яному і сольовому агарі, а також середовищі Ендо
інкубували при 37 °С протягом 24 годин, а на МПА — протягом 48. Потім
враховували кількісний і якісний ріст мікрофлори.
З окремих однотипних колоній, що виросли на кров’яному і сольовому
агарі, робили мазки, що забарвлювали за Грамом, і мікроскопіювали.
Виділена чиста культура досліджувалася на каталазну активність. Для
вивчення штамів стафілококів, виділених із молока, застосовували метод
фагоцитування, використовуючи міжнародний набір (22 фаги).
Гемолітичну активність стрептококів вивчали на кров’яному агарі,
враховуючи характер зони гемолізу. Для диференціації стрептококів групи
В (St. Agalactiac) використовували Камп-тест (пробу), описану Даниленко
І.П. із співавт., 1977. Виділення й ідентифікацію бактерій групи
кишкової палички проводили за загальноприйнятими в ветеринарії
методиками. Для виділення синьогнійної палички проби молока чи колонії з
кров’яного агару висівали на МПА і МПБ, а потім вирощували їх при 37 °С
дві доби.
З метою вивчення джерел обсіменіння молока проводили бактеріологічне
дослідження змивів із доїльного устаткування, молочного інвентарю, шкіри
сосків вимені. Ці ж дослідження проводилися при вивченні ефективності
різних йодофорів.
Визначення чутливості основних збудників до антибіотиків проводили
шляхом бактеріологічного дослідження молока (секрету).
Патогенність стрептококів і стафілококів, виділених з молока (секрету)
хворих на субклінічний мастит корів, визначали в досліді на білих мишах
масою 18–20 г шляхом внутрішньочеревного їх зараження змивом добової
агарової культури на фізіологічному розчині.
Антибактеріальну (бактеріостатичу і бактерицидну) дію синтайоду
визначали стосовно різних груп грампозитивних і грамнегативних
мікроорганізмів. Антимікробну активність визначали також по відношенню
до спорової кокової і грамнегативної мікрофлори, виділеної із секрету
вимені хворих на мастит корів. Пробірка з мінімальною концентрацією
синтайоду, висів з якої не дав росту мікроорганізмів, відповідала рівню
бактерицидної активності препарату по відношенню до відповідних
мікроорганізмів.
Фармакодинаміку і фармакокінетику, а також нешкідливість синтайоду
вивчали в гострих і хронічних дослідах на лабораторних тваринах.
Хронічну токсичність синтайоду визначали в досліді на 30 кроликах шляхом
щоденного нанесення його на вистрижену поверхню шкіри протягом двох
місяців, а гостру – на 300 білих мишах, яким вводили препарат перорально
із наступним визначенням ЛД50, і ЛД16 і ЛД84.
Фармакодинаміку і фармакокінетику синтайоду вивчали також в досліді на
15 коровах, яким регулярно протягом одного місяця на шкіру сосків вимені
наносили синтайод, що містить 0,5 % активного йоду. Вміст йоду в молоці
і плазмі крові визначали за методом Драгомирової і Лагіна (1972), а
також Степанова Г. С. (1965).
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ
Вивчення поширення маститу в корів у сухостійний і лактаційний періоди.
Результати проведених нами досліджень показали, що в лактаційний період
клінічна форма маститу виявляється в 3,5 % (3–6,2 %), а субклінічна в
18,6 % (14,2–34 %) корів (таблиця 1). Таким чином, субклінічний мастит
зустрічається приблизно в 4–6 разів частіше, ніж клінічний. У різних
господарствах співвідношення цих форм маститу коливається у широких
межах. Виявлено певні сезонні коливання прояву маститу в лактаційний
період. Відзначалася також тенденція до збільшення кількості маститів у
корів у літній і осінній сезони, особливо в періоди з несприятливими
кліматичними умовами. У період табірного утримання тварин, при
відсутності твердого покриття в зоні годівлі і на переддоїльних
майданчиках, під час інтенсивних літніх дощів, клінічні мастити
виявлялися у 8 %, а субклінічні у 46 % тварин. У сухостійний період
спостерігається більша кількість корів з маститами в клінічній і
субклінічній формах, ніж у лактуючих. Так, клінічний мастит у
сухостійних корів виявлявся в середньому в 7,2 % (5–12,5 %), а
субклінічний у 28,9 % (19,0–35,0 %) тварин. Масштаби поширення цього
захворювання в різних корівниках також варіювали в широких межах – від
4,5 до 23,3 %, що обумовлено як віковим складом тварин, так і
виробничими факторами.
Таким чином, результати наших досліджень підтверджують сформовані
уявлення про загальні тенденції поширення маститів у господарствах
Харківської області, їх зв’язок з технологічними і виробничими
факторами: умовами утримування, годівлі, використання доїльних апаратів
різної конструкції, технікою доїння, порою року й ін.
Таблиця 1.
Поширення маститів серед корів у Харківській області.
Фізіологічний стан Поширення маститів (%)
Клінічна форма Субклінічна форма
Сухостійний період 7,2 (5,0–12,5) 28,9 (19,0–35,0)
Лактаційний період 3,5 (0,5–6,2) 18,6 (12,6–34,0)
Бактеріологічні дослідження молока і секрету при маститах у корів.
Деяка суперечливість даних про ступінь поширення субклінічного маститу в
корів у різних господарствах пояснюється також особливостями проведених
діагностичних заходів, що базуються переважно на швидких маститних
тестах. Більш складні дослідження, у тому числі бактеріологічні, у
Харківській області, як і в інших регіонах України, проводяться значно
рідше. При порівняльному вивченні діагностики маститів за допомогою
димастинової проби, проби відстоювання і результатів бактеріологічного
дослідження ми прийшли до висновку, що без бактеріологічного дослідження
молока практично неможливо вірогідно визначити ситуацію в відношенні
поширення маститу.
Наші дослідження в принципі підтверджують дані про провідну роль в
етіології маститів стафілококів і стрептококів. При дослідженні 828 проб
молока в 245 випадках (29,6 %) був виділений агалактійний стрептокок, у
62 (7,5 %) стафілокок (у т. ч. 48 ізолятів золотистого стафілокока, 12 —
білого і 2 — бежевого), у 107 (12,9 %) випадках виділена спорова
мікрофлора, що викликає гемоліз кров’яного агару.
Аналогічний результат отриманий і при бактеріологічному дослідженні
секрету вимені від 46 корів і 4 телиць першого отелення сухостійного
періоду, коли патогенна мікрофлора була виділена практично від всіх
тварин. Лише в 4 % корів не було виявлено патогенної мікрофлори. У
цілому, з 94 четвертин вимені корів, уражених маститом, гемолітичний
стрептокок був виділений з секрету 64 четвертин вимені (68,8 %),
гемолітичний стафілокок — з 10 (10,7 %), спорова мікрофлора — з 8 (8,6
%), змішана стафіло-стрептококова інфекція — з 9 (9,7 %), а в 2 (2,2 %)
випадках — змішана кокова і спорова мікрофлора. Таким чином, у
сухостійному періоді інтенсивність виділення патогенної мікрофлори при
субклінічному маститі значно вища, ніж у період лактації. Носієм
патогенної мікрофлори виявився секрет всіх часток вимені 4 тварин, 3
часток у 5 тварин, двох — у 24, однієї — у 15 сухостійних корів і телиць
першого отелення.
Вивчення впливу субклінічного маститу в корів на санітарну якість
молока. Гемолітичний стрептокок виділявся нами в великих кількостях у
всіх господарствах, що знаходились під систематичним контролем. У молоці
корів із прихованими формами маститу виявлялося 120–350 тис/см3
мікроорганізмів , а загальна кількість їх досягала 240–820 тис/1 см3.
Таким чином, молоко, від корів з діагнозом маститу майже у всіх випадках
містило значну кількість патогенних мікроорганізмів. Причому, домінуючу
роль у спектрі цих мікроорганізмів мали стрептококи (29,6–68,8 %) і
стафілококи (7,5–10,7 %). Слід зазначити також, що загальний ступінь
забруднення молока мікроорганізмами зростав у літній і осінній періоди,
що в принципі корелює з загальною тенденцією збільшення кількості
прихованого маститу в корів. При цьому в 1 см3 молока, отриманого від
корів із субклінічним маститом, може міститися до 2,1 млн.
мікроорганізмів гемолітичного стрептокока. Гемолітичний стафілокок
зустрічається рідше — до 15 тис./см3.
Дуже важливим фактором у профілактиці маститу є дотримання гігієнічних
норм у всіх елементах технологічного комплексу з отримання молока,
включаючи нормальну роботу доїльних установок і їх відповідний
санітарний стан.
Досліджуючи вплив технологічного процесу на обсіменіння молока шляхом
проходження його від доїльного апарата до молокозаводу, ми встановили,
що істотним фактором бактеріального забруднення молока може стати погано
оброблений молочний інвентар, а також устаткування для приймання і
транспортування молока. Так, наприклад, ступінь бактеріального
забруднення збірного молока на шляху його обробки від відра (фляги) до
молочного заводу зростала в 10 разів. (Рис. 1).
Вивчення ролі ветеринарно-санітарних заходів по підвищенню якості
молока, застосовуваних у господарствах із різною технологією утримання
корів. На підставі результатів проведених бактеріологічних досліджень
збірного молока, змивів з поверхні шкіри вимені і доїльного обладнання
встановлено, що систематичне проведення навіть існуючих профілактичних
заходів, при регулярному їх проведенні на фермах, сприяє поліпшенню
санітарно-гігієнічної якості молока.
Так, впровадження технології, якою передбачалася щомісячна дезінфекція
приміщень, щоденна дезінфекція рушників і рук доярок, а також
дезінфекція вимені і шкіри сосків, удалося знизити кількість бактерій в
змивах із шкіри вимені майже в 200 разів (22 тис. бактерій у 1 см3 змиву
проти 4 млн.). При цьому в 1 см3 збірного молока корів цієї групи
містилося 70 тисяч бактерій, а в контрольній — 1 млн. 285 тисяч, що
свідчить про високу ефективність даної технології.
Аналогічні результати отримані на фермі Люботинської птахофабрики, коли
в період табірного утримання тварин бактеріальне обсіменіння збірного
молока знизилося в 15 разів.
У колгоспі ім. Кірова впровадження комплексу запропонованих заходів
дозволило в холодну пору року (грудень — березень) одержати молоко
високої якості (першим сортом 86 %). Однак, із квітня по серпень місяць
якість збірного молока була гірша: першого сорту — 13 %, другого — 80 %,
несортового — 7 %. Це пояснюється тим, що у весняно-літні місяці надої
молока майже потроюються й оператори-доярі фізично не в змозі виконати
весь комплекс технологічних і ветеринарно-санітарних заходів у
встановлений термін. Замість 2 годин на ранкове доїння вони затрачали до
3,5 години. Разом з тим тепла погода сприяє нагромадженню
мікроорганізмів у молоці.
Вивчення токсичної, місцево-подразнюючої і сенсибілізуючої дії
синтайоду. Недостатньо висока ефективність ветеринарно-санітарних
заходів багато в чому пов’язана з недостатньо надійною асептичною
активністю застосовуваних хлормістких дезінфікуючих препаратів, особливо
при нанесенні їх на забруднену поверхню шкіри вимені і сосків. До
недоліків хлорактивних сполук відносять і їх погані миючі властивості.
R
\
¤
?
¬
°
L
N
P
R
T
V
X
Z
\
¦
?
®
°
им особливий інтерес у дослідників деяких країн викликав йод, що має
системну бактерицидну дію стосовно багатьох видів мікроорганізмів.
Сполуки йоду з поверхнево-активними речовинами (утворення йодофорів)
дозволяють підсилити його дію, знизити ефект токсичної і побічної дії
[Мохнач В.С., 1967; Мутовин В.И., 1974; Стрельников Л.С. и др.., 1981;
Федорова Л.С., и др.., 1991; Boddie R.L., et all.,1989]. Йодофори,
зберігаючи високі антисептичні властивості йоду, мають прекрасні миючі
властивості.
З метою науково-методичного обґрунтування застосування розроблених
йодофорів для лікування маститів, перш за все, були вивчені їхні
токсичні властивості, тому що безпека будь-якого препарату для тварин і
людини є визначальним чинником при вирішенні питання про його
використання в практиці.
Токсичну дію синтайоду вивчали в дослідах на білих мишах. Проводили
облік смертності мишей і розраховували показники токсичності за
допомогою методу пробіт-аналізу за Прозоровським. Так, ЛД50 його для
білих мишей склала 268 мг на 1 кг маси тіла, ЛД16 — 41 мг/кг, а ЛД84 —
578 мг/кг.
Вивчення токсичної дії синтайоду при багаторазовому нашкірному
застосуванні в концентраціях 0,1%, 0,5%, 1% активного йоду проводили в
дослідах на кроликах і морських свинках. Нанесення 1% концентрації
препарату (за активним йодом), регулярно протягом 20 діб, викликало в
окремих тварин пригнічення, поганий апетит, а також незначне зниження
маси тіла. У частини морських свинок і кроликів на шкірі, в місцях
нанесення синтайоду в 1% концентрації, на 7–9 добу відзначалася
гіперемія, відторгнення епідермісу. Це дозволяє визначити 1%
концентрацію синтайоду як мінімально токсичну при багаторазовому
систематичному застосуванні.
Як позитивний момент слід зазначити відсутність алергізуючої і
сенсибілізуючої дії 0,1%, 0,5% і 1% (за активним йодом) розчинів
синтайоду.
Проведені гематологічні і біохімічні дослідження підтвердили безпечність
застосування препарату в передбачуваних робочих концентраціях навіть при
2-місячному використанні, так як істотних змін з боку кількості
гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів і лейкоцитарного профілю не
відзначалося. Зміни активності досліджуваних ферментів (АСТ, АЛТ, лужна
фосфатаза) не носили закономірного характеру і не були достатньо
стабільними.
До найбільш інформативних тестів про потенційну небезпеку препаратів
відносять ступінь їх ембріотоксичної, тератогенної і мутагенної дії, що
вивчалася нами з використанням щоденного нашкірного застосування 0,5%
синтайоду (за активним йодом) до і після спарювання щурів-самок. Аналіз
цієї групи досліджень показав відсутність токсичної дії препарату за
зазначеними вище тестами, незважаючи на досить жорсткі умови
експерименту.
У вагітних самок абортів не відзначалося, роди протікали нормально,
абортованих і мертвих плодів не було, приплід розвивався добре,
будь-яких патологоанатомічних змін не виявлено.
Вивчення протизапальних властивостей 0,5% синтайоду (за активним йодом),
а також його вплив на регенерацію ушкоджених тканин. Синтайод чинив
виражену протизапальну дію, а також сприяв більш швидкому загоєнню
експериментальних ран. Повне загоєння ран у дослідних морських свинок
відзначалося на 3–4 дні швидше в порівнянні з аналогічними ранами в
контрольних тварин.
Результати досліджень по визначенню вмісту йоду в молоці і крові корів,
вим’я яких оброблено 0,5% синтайодом із профілактичною метою. У корів,
вим’я яких оброблялося синтайодом, у молоці й у плазмі крові виявляли
підвищені концентрації йоду. Це свідчить про те, що йод, який міститься
в складі синтайоду, проникає через шкіру вимені і сосків у молоко і
кров. Однак вміст його не перевищував припустимої норми (у крові — до
150 мкг/л, молоці — до 300 мкг/л).
Ці досліди підтвердили, що синтайод має виражену антибактеріальну
властивість. Кількість бактерій у молоці і змивах зі шкіри вимені
дослідних корів після застосування синтайоду в порівнянні з їх кількістю
до застосування зменшилася відповідно в 10 і 200 разів. Кількість
мікробних тіл у молоці піддослідної групи було в 9,4; а у змиві — в 207
разів менше. (Рис.2).
Таким чином, проведені експериментальні дослідження з вивчення
специфічної активності і нешкідливості синтайоду показали, що препарат
має виражені антимікробні властивості, а застосування його не викликає
накопичення небезпечних концентрацій йоду в молоці і крові. Це дало
підставу для випробування профілактичної і лікувальної ефективності
препарату в виробничих умовах при субклінічному маститі в корів.
Вивчення ефективності застосування синтайоду з метою профілактики
маститу в корів у виробничих умовах. Виробничі досліди включали
санітарну обробку вимені розчином синтайоду (0,5% концентрація активного
йоду) до і після доїння за запропонованою нами схемою: обмивання вимені
водою й обробка його зазначеним розчином препарату (до доїння) з
наступним зрошенням сосків вимені цим же розчином після зняття доїльних
стаканів.
У результаті проведених 12-місячних досліджень було доведено, що
систематичне застосування 0,5% розчину синтайоду (за активним йодом)
дозволяє знизити захворювання корів субклінічним маститом з 14 % до 3 %.
Кількість уражених часток вимені в корів також була меншою.
Таким чином, санітарна обробка вимені синтайодом до і після доїння корів
забезпечувала зниження бактеріального обсіменіння поверхні шкіри і
сосків у 199 разів, а молока групового удою в 10,3 разів. Застосування
синтайоду дозволяє майже на 92 % звільнити поверхню шкіри сосків від
патогенних стрептококів і стафілококів. Як позитивний фактор
відзначається відсутність шкідливої дії синтайоду на вим’я корів і руки
доярок. Шкіра сосків у період застосування препарату була еластичною і
гладкою.
Виробнича перевірка методу профілактики маститу в корів за допомогою
синтайоду. Попередня перевірка системи профілактики маститів у корів в
умовах промислової технології за допомогою синтайоду, проведена в
декількох господарствах, показала її досить високу ефективність.
Економічна ефективність від застосування синтайоду по спецгоспу ім.
Кірова тільки за рахунок зниження втрат молока від субклінічного маститу
складала одну тисячу карбованців (за цінами 1986 року). Окупність витрат
при застосуванні синтайоду для профілактики маститу в корів склала 36
карбованців на один карбованець витрат. Аналогічний результат був
отриманий і при впровадженні цієї системи в колгоспі ім. Жданова, коли
застосування синтайоду дозволило знизити захворювання корів субклінічним
маститом з 18 % до 3 %. У корів піддослідної групи також відзначалося
зниження кількості уражених часток вимені (рис.3).
У цілому захворюваність корів маститом після застосування синтайоду
знизилася на 83 % у порівнянні з початковим періодом і на 69 % у
порівнянні з тваринами контрольної групи. Застосування синтайоду
дозволило знизити бактеріальне обсіменіння поверхні шкіри вимені в 200
разів і молока групового надою в 9,3 разів. Після обробки вимені
синтайодом поверхня шкіри практично цілком звільнялася від патогенних
стрептококів і стафілококів.
Економічна ефективність від застосування синтайоду в колгоспі ім.
Жданова Ізюмського району Харківської області тільки за рахунок
ліквідації втрат молока від субклінічного маститу склала 1,5 тис.
карбованців, окупність витрат — 1:9,4.
У колгоспі ім. Куйбишева захворюваність корів із клінічною формою
маститу знизилася з 4,6 % до 0,31 % (у 14,8 разів), а із субклінічною з
13,55 до 3,67 % (у 3,7 разів).
При тривалому застосуванні синтайоду не відзначено його шкідливого
впливу на шкіру вимені корів і рук доярок.
Широке випробування синтайоду у виробничих умовах і розробка
технологічного процесу профілактики маститу в корів
Отримані результати послужили основою для розробки технологічних карт і
впровадження технологічного процесу в декількох районах Харківської
області. В основу цієї системи профілактики маститів покладена обробка
шкіри сосків вимені після доїння 10% водяним розчином синтайоду (0,5 %
активного йоду). З метою профілактики маститу в корів у запускний період
рекомендовано проводити аерозольну обробку шкіри сосків вимені 10%
водяним розчином синтайоду два рази на добу протягом 15 діб після
запуску.
Для профілактики маститу в корів і телиць у сухостійний період шкіру
сосків рекомендовано обробляти 10% водяним розчином синтайоду два рази
на добу за 15 діб до отелення тварин.
Нанесення розчину синтайоду на шкіру сосків вимені проводиться за
допомогою обприскувача “Росинка” в об’ємі 2 см3, або ж шляхом занурення
сосків у ємність із розчином синтайоду на 3–4 секунди.
Виробничі випробування системи профілактики маститу показали її високу
ефективність у запускний, сухостійний і лактаційний періоди. Проведені
профілактичні заходи сприяли підвищенню продуктивності корів на 10–12 %
і якості молока за рахунок зменшення бактеріального забруднення молока.
Питома вага першосортного молока збільшилась на 8,1 % і досягла 96,9 %.
Впровадження цих технологій, незважаючи на деяке зниження чисельності
поголів’я тварин у цей період, дозволило не тільки знизити
захворюваність корів маститом у 10 разів, але і підвищити валовий надій
молока на 10 %. Кількість молока, що здавалась 1 сортом, досягла
93–96 %. Покращився якісний склад молока, знизилося його загальне
бактеріальне забруднення.
Річний економічний ефект від упровадження технологічного процесу в
районах, де проводилися випробування в 1985 р., склав 500–730 тис.
карбованців, а за 11 місяців 1986 року — 800–900 тис. карбованців.
11. Розробка нової композиції йодофору для використання в ветеринарній
практиці
У зв’язку із перебігом досить значного проміжку часу після створення
препарату Синтайод і змінами кон’юнктури ринку сировини виникла
необхідність у розробці нової композиції йодофору з врахуванням наявних
у продажу вітчизняних компонентів.
За основу при розробці йодофору взяли відому композицію на основі
кристалічного йоду; поверхнево-активної речовини – савенол чи неонол,
полярного розчинника — диметилсульфоксид, корегуючого рH препарату –
натрій фосфорнокислий двозаміщений і води.
Зазначені композиційні суміші препаратів дозволяють одержати однорідну
масу, що легко змішується з водою, досить стабільна і не втрачає своєї
активності при збереженні в умовах кімнатної температури протягом двох
років.
На протизапальні засоби Савейодим та Йод-неонол отримані патенти
України. Відповідно до матеріалів, включених у зазначений винахід,
розроблені Технічні умови, що погоджені з Держстандартом України і
налагоджене їх виробництво в ДП “Ветеринарна медицина”.
Встановлено, що при неодноразовому застосуванні Савейодиму та
Йод-неонолу в мікроорганізмів не настає звикання та не з’являється
стійкість до йоду. Препарати можуть використовуватись для профілактики
та лікування запальних процесів у тварин і уражень різної етіології
(вірусної, бактерійної та грибкової), дезінфекції доїльного обладнання й
іншого молочного посуду з метою дотримання санітарних вимог щодо якості
молока.
ВИСНОВКИ
1. Установлено широке поширення клінічно виражених і субклінічних форм
маститу в господарствах Харківської області, їх вплив і зв’язок з
інтенсивністю забруднення молока мікроорганізмами. Показана домінуюча
роль агалактійного стрептокока у виникненні маститів і тенденція до
погіршення ситуації в літній і осінній періоди, особливо при наявності
несприятливих погодних умов. Установлено зв’язок порушень технологічного
процесу одержання молока і виконання ветеринарно-санітарних заходів по
забезпеченню системи виробництва молока високої якості. Теоретично
обґрунтована і розроблена система ветеринарно-санітарних заходів щодо
профілактики і лікування маститів із використанням вітчизняних йодофорів
(Синтайод, Савейодим, Йод-неонол). Установлено їх нешкідливість і
безпеку застосування в рекомендованих дозуваннях,
лікувально-профілактичну й економічну ефективність зазначених заходів в
умовах виробництва.
2. Результати досліджень показали, що в господарствах Харківської
області клінічна форма маститу в лактуючих корів виявляється в 3,5 %
(0,5–6,2 %), а субклінічна у 18,6 % (12,6–34 %) тварин. У сухостійний
період кількість корів із клінічною формою маститу збільшується до 7,2 %
(5,0–12,5 %), а із субклінічною — до 28,9 % (19–35 %).
3. При бактеріологічному дослідженні молока від позитивно реагуючих на
димастин корів виявляється в основному агалактійний стрептокок — 29,6 %,
гемолітичний стафілокок — 7,5 % і спорова мікрофлора, що викликає
гемоліз кров’яного агару. Ця закономірність просліджується у всіх
господарствах Харківської області.
4. На ступінь забруднення молока мікроорганізмами істотний вплив має
технологія одержання, обробки і транспортування молока на всьому шляху
від місця його виробництва до місця його реалізації. При цьому ступінь
забруднення молока на шляху від доїльної фляги до приймального пункту
зростає в 10 і більше разів (з 180 тисяч мікроорганізмів у 1 см3 молока
в доїльному відрі — до 1800 тисяч у 1 см3 під час приймання).
5. Кількість мікроорганізмів, що виявляються в збірному молоці, має
чіткий взаємозв’язок із рівнем поширення субклінічного маститу в групі.
При збільшенні кількості хворих на мастит тварин у 2–3 рази кількість
мікроорганізмів, що виділяються з молока, збільшується в 2–2,5 рази. У 1
см3 молока, отриманого від корів із субклінічним маститом, містилося до
1–2 млн. мікробних тіл гемолітичного стрептокока, або 40–60 % від
загальної кількості виділених мікроорганізмів.
6. При використанні для доїння високопродуктивних корів переносних
доїльних апаратів і виконання повного обсягу ветеринарно-санітарних
заходів щодо профілактики маститу за кожним оператором необхідно
закріплювати не більше 25–30 тварин. Збільшення кількості тварин у групі
в момент максимальних навантажень веде до порушення технологічного
процесу, збільшення захворюваності корів на мастит і зниження
ветеринарно-санітарної якості молока.
7. Вивчення параметрів токсичної дії синтайоду показало, що він може
бути віднесений до препаратів середньої токсичності: ЛД50 для мишей —
268 мг/кг, ЛД16 — 41 мг/кг, ЛД84 — 578 мг/кг. Установлено, що препарат
не має вираженої токсичної, сенсибілізуючої, алергенної, мутагенної і
тератогенної дії при багаторазовому нанесенні на шкіру в 0,1; 0,5 і 1%
концентраціях активного йоду. Лише в деяких випадках при систематичному
і багаторазовому нанесенні на шкіру препарату в 1% концентрації можна
спостерігати слабко виражений подразнюючий ефект.
При систематичному 2-місячному нанесенні на шкіру кроликів синтайоду в
0,5% концентрації достовірних, стабільно виражених змін з боку
гематологічних показників (гемоглобін, еритроцити, лейкоцити,
лейкоцитарний профіль), а також активності тканевих індикаторних
ферментів (лужна фосфатаза, АЛТ і АСТ) не було виявлялено.
8. Вивчення терапевтичної ефективності йодофорів при використанні їх як
протизапальних засобів показало, що вони сприяють регенерації ушкоджених
тканин і дають можливість скоротити на 3–4 доби термін загоєння ран.
9. При використанні синтайоду в 0,5% концентрації для профілактики
маститів у корів удається знизити захворюваність тварин на мастит у
2–2,5 рази. При обробці шкіри вимені корів 0,5% розчином синтайоду з
лікувально-профілактичною метою в молоці вміст мікроорганізмів
знижувався в 10 разів, а в змивах зі шкіри вимені — 200 разів. Вміст
йоду в крові через 15–30 діб збільшувався на 20–25 %, а в молоці з 30,8
мкг/л до 71–82 мкг/л, але не перевищував припустимої норми (для молока —
300 мкг/л; для крові — 60–150 мкг/л).
10. Економічна ефективність упровадження технологічного процесу з
профілактики маститу за допомогою синтайоду (Совейодиму) дозволяє
збільшити валовий надій молока на 10–11 %, знизити захворюваність корів
на мастит у 2–3 рази, підвищити санітарну якість молока (1 сорту до
96–97 %), що відповідає 40–60 карбованцям на 1 карбованець затрат (за
цінами 1986 року).
ПРОПОЗИЦІЇ ДЛЯ ПРАКТИКИ
1. Протизапальний засіб “САВЕЙОДИМ” / В. С. Білокінь, Б. Т. Стегній, Ю.
П. Балим, М. І. Калеберда. Інститут експериментальної та клінічної
ветеринарної медицини. Україна. (19) (UA), 59974 А, 7, А 61К9/08,
15.09.2003. Бюл. № 9.
2. “САВЕЙОДИМ”. Технічні умови, ТУ У 46.15. 580-2001, Вводяться вперше,
Термін дії — з 2001 07.10 — до 2006 07.10. Розроблено Інститутом
експериментальної і клінічної ветеринарної медицини / П. П. Фукс, Є. В.
Руденко, В. С. Білокінь, С. Т. Соловйов, Ю. С. Голуб, К. Є.
Конаржевський, Ю. П. Балим.
3. Настанова по застосуванню препарату савейодим Інституту
експериментальної та кліничної ветеринарної медицини УААН, м. Харків:
Затверджена Головним державним інспектором ветеринарної медицини України
П. І. Вербицьким. 22.05.01. № 15-14\104.
4. Протизапальний засіб “Йод-неонол” / У співавторстві Б. Т. Стегній, Н.
П. Чечеткіна, В. І. Стеценко, О. Г. Кузнєцов, Ю. П. Балим. Отримано
деклараційний патент (UA), 60088 А; 7, А 61К33/18, 15.09.2003.
Перелік наукових робіт, опублікованих за темою дисертації
Балим Ю.П., Новиков В.М. Поширення субклінічного (прихованого маститу) у
корів і вплив його на санітарну якість молока // Вет. медицина: Міжвід.
темат. наук. зб. – Х., 2000. – Вип. 78, т. 2. – С. 17 – 22.
Дисертант провів мікробіологічні дослідження та узагальнив результати
дослідів щодо якості молока.
2. Балым Ю.П. О маститах, являющихся составным элементом некоторых
заболеваний крупного рогатого скота // Проблемы сельскохозяйственного
производства на современном этапе и пути их решения: Материалы Междунар.
науч.-производ. конф., посвящ. 25-летию образования Белгородской с.-х.
академии, 27–31 окт. 2003. – Белгород, 2003. – С. 97–98.
3. Балим Ю.П. Результати вивчення ефективності застосування синтайоду
для профілактики маститу у корів // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук.
зб. – Х., 1999. – Вип. 76. – С. 57–60.
4. Балым Ю.П. Сетариоз и маститы у крупного рогатого скота // Проблеми
зооінженерної та ветеритарної медицини: Зб. наук. праць. – Х., 2003. –
Вип. 1(25), ч. 2: Вет. науки. – С. 228–231.
5. Балым Ю.П. Эндогенно патогенетические основы маститов коров // Вет.
медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Х., 2003. – Вип. 82. – С. 84 – 87.
6. Диагностика, профилактика и меры борьбы с пороком молока – тягучестью
/ В.М. Новиков, В.А. Дудник, Ю.П. Балым, М. В. Карташова, Л.А. Таранова,
В.И. Хоменко, А.В. Романенко // Ветеринария: Респ. межвед. темат. науч.
зб. – К., 1987. – Вып. 62. – С. 45–49.
Дисертант провів діагностичні дослідження, виконав більшу частку роботи
в господарствах по лікуванню тварин та впровадженню системи заходів.
7. Мероприятия по борьбе с маститами коров при промышленной технологии
производства молока / В.М. Новиков, А.А. Осетров, А.Н. Богомаз, Ю.П.
Балым // Научные основы профилактики и лечения воспроизводительной
функции сельскохозяйственных животных: Всесоюз. науч. конф., Воронеж,
26–28 окт. 1988 г.– Воронеж, 1988.– С. 221–222.
Дисертант провів клінічні та епізоотологічні дослідження, узагальнив
результати мікробіологічних досліджень та впровадив систему профілактики
та лікування тварин у господарствах.
8. Результати застосування синтайоду для профілактики маститів у коров в
широкому виробничому випробуванні / Ю.П. Балим, К.Є. Конаржевський, В.М.
Новиков // Вісник Сумського ДАУ: Наук.-метод. журн. – Суми, 1999. – Вип.
4. – С. 15–16.
Дисертант провів клінічні, мікробіологічні та епізоотологічні
дослідження, розробив схему застосування синтайоду, організував
виробничі випробування, узагальнив результати.
9. Пат. 60088 А (UA), МКІ 7 А 61К33/18. Протизапальний засіб
“Йод-неонол” / Б.Т. Стегній, Н.П. Чечеткіна, В. І. Стеценко, О. Г.
Кузнєцов, Ю. П. Балим. Опубл. 15.09.2003.
Балим Юрій Петрович. Поширення маститів у корів, розробка засобів їх
профілактики та терапії з застосуванням йодофорів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за
спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія,
Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, м.
Харків, 2004.
У дисертації викладено матеріали щодо поширення клінічно виражених і
субклінічних форм маститу в господарствах Харківської області, їх
взаємозв’язку з інтенсивністю забруднення молока мікроорганізмами.
Показано домінуючу роль агалактійного стрептокока у виникненні маститів
і тенденція до погіршення ситуації в літній і осінній періоди, особливо
при наявності несприятливих погодних умов. Установлено зв’язок порушень
технологічного процесу одержання молока і виконання
ветеринарно-санітарних заходів у забезпеченні системи виробництва молока
високої якості. Теоретично обґрунтована і розроблена система
ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики і лікування маститів із
використанням вітчизняних йодофорів (Синтайод, Савейодим, Йод-неонол).
Установлено їх нешкідливість і безпеку застосування в рекомендованих
дозуваннях, лікувально-профілактичну й економічну ефективність
зазначених заходів в умовах виробництва.
Ключові слова: мастити, мікроорганізми, йодофори.
Балым Юрий Петрович. Распространение маститов у коров, разработка
средств их профилактики и терапии с применением йодофоров. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по
специальности 16.00.03- ветеринарная микробиология и вирусология.,
Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, г.
Харьков, 2004.
В диссертации изложены материалы о распространении клинически
выраженных и субклинических форм мастита в хозяйствах Харьковской
области, их взаимосвязи с интенсивностью загрязнения молока
микроорганизмами. Установлено, что в хозяйствах Харьковской области
клиническая форма мастита у лактирующих коров выявляется у 3,5% (0,5 –
6,2%), а субклиническая – у 18,6% (12,6 – 34%) животных. В сухостойный
период количество коров с клинической формой мастита увеличивается до
7,2% (5,0 – 12,5%), а субклинической – до 28,9% (19 – 35%).
Показана доминирующая роль агалактийного стрептококка в возникновении
маститов и тенденция к ухудшению ситуации в летний и осенний периоды,
особенно при наличии неблагоприятных погодных условий. При
бактериологическом исследовании молока от положительно реагирующих на
димастин коров выявляется в основном агалактийный стрептококк – 29,6%,
гемолитический стафилококк – 7,5% и споровая микрофлора, вызывающая
гемолиз кровяного агара. Эта закономерность прослеживается во всех
хозяйствах Харьковской области.
Установлена связь нарушений технологического процесса получения и
реализации молока и выполнения ветеринарно-санитарных мероприятий в
обеспечении системы производства молока высокого качества. При этом
степень загрязнения молока на пути от доильной фляги до приемного пункта
возрастает в 10 и более раз ( со 180 тысяч микроорганизмов в 1 см3
молока в доильном ведре – до 1800 тысяч в 1 см3 во время приемки).
Количество микроорганизмов, которое выявляется в сборном молоке имеет
взаимосвязь с уровнем распространения субклинического мастита в группе.
При увеличении количества больных маститом животных в 2-3 раза,
количество микроорганизмов, выделяемых из молока, увеличивается в 2 –
2,5 раза. В 1 см3 молока, полученного от коров с субклиническим маститом
содержалось до 1–2 млн микробных тел гемолитического стрептококка или 40
– 60% от общего числа выделяемых микроорганизмов.
Разработаны и предложены для борьбы с маститами новые йодофоры –
Синтайод и его аналоги: Совейодим, Йод-неонол. Синтайод отнесен к
препаратам средней токсичности: ЛД50 для мышей – 268 мг/кг, ЛД16 – 41
мг/кг, ЛД84 – 578 мг/кг. Препарат не обладает выраженным токсическим,
сенсибилизирующим, аллергизирующим, мутагенным и тератогенным действием
при многократном нанесении на кожу в 0,1; 0,5 и 1% концентрациях
активного йода. При систематическом 2-месячном нанесении на кожу
кроликов синтайода в 0,5% концентрации достоверных, стабильно выраженных
изменений со стороны гематологических показателей (гемоглобин,
эритроциты, лейкоциты, лейкоцитарный профиль), а также активности
тканевых индикаторных ферментов (щелочная фосфатаза, АЛТ и АСТ) не было
выявлялено.
Теоретически обоснована и разработана система ветеринарно-санитарных
мероприятий по профилактике и лечению маститов с использованием
отечественных йодофоров (Синтайод, Савейодим, Йод-неонол). При
использовании синтайода в 0,5% концентрации для профилактики маститов у
коров удается снизить заболеваемость животных маститом в 2 – 2,5 раза.
При обработке кожи вымени коров 0,5% раствором синтайода с
лечебно-профилактической целью в молоке содержание микроорганизмов
снижалось в 10 раз, а в смывах с кожи вымени – в 200 раз. Содержание
йода в крови через 15 – 30 суток увеличивалось на 20-25%, а в молоке с
30,8 мкг/л до 71-82 мкг/л, но не превышало допустимой нормы (для молока
– 300 мкг/л; для крови – 60 – 150 мкг/л).
Экономическая эффективность внедрения технологического процесса по
профилактике мастита с помощью синтайода (Совейодима) позволяет
увеличить валовой надой молока на 10-11%, снизить заболеваемость коров
маститом в 2 – 3 раза, повысить санитарное качество молока (1 сорта до
96-97%), что соответствует 40-60 рублям на 1 рубль затрат.
Ключевые слова: маститы, микроорганизмы, йодофоры.
Balym Yuri Petrovich. Spreading of cow mastitis, working out of their
prophylaxis and therapy remedies using iodofores. – Manuscript.
The dissertation for the academic degree of Candidate of Veterinary
Sciences, speciality 16.00.03 – Veterinary Microbiology and Virology.
Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine of Ukrainian
Academy of Agrarian Sciences, Kharkov, 2004.
In the dissertation the materials about spreading of clinical and sub
clinical forms of mastitis in Kharkov region farms, their
interconnection with intensity of milk contamination by microorganisms
were stated. The dominating role of Str. agalactiae in the appearance of
mastitis and tendency to change for the worse of situation in summer and
autumn time, especially under unfavorable weather conditions was shown.
The connection of breach of receiving milk technological process and
carry out of veterinary-sanitary measures in the provide production
system of high-quality milk was established. The system of
veterinary-sanitary measures of prophylaxis and treatment of mastitis
using Ukrainian iodofores (Syntaiodine, Saveiodine, iodine-neonol) was
theoretically well-grounded and developed. Their harmlessness and safety
of using in recommended doses, medical-prophylactic and economical
efficiency of shown measures under the production conditions were
established.
Key words: mastitis, microorganisms, iodofores.
PAGE 1
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
