.

Динаміка патогенетичних показників і терапія запальних процесів дистальної ділянки кінцівок у великої рогатої худоби (клініко-експериментальні дослідж

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
140 3327
Скачать документ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЦІСІНСЬКА

СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 619:616.7:619:617.57/.58.089

Динаміка патогенетичних показників і терапія запальних процесів
дистальної ділянки кінцівок у великої рогатої худоби
(клініко-експериментальні дослідження)

16.00.05 – ветеринарна хірургія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Біла Церква – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівській національній академії ветеринарної медицини
імені С.З.Гжицького Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

Завірюха Володимир Іванович, Львівська національна академія ветеринарної
медицини імені С.З.Гжицького, професор кафедри хірургії

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Борисевич Володимир Борисович, Національний аграрний університет,
кафедра хірургії

імені акад. І.О.Поваженка

кандидат ветеринарних наук

Киричко Борис Павлович, Полтавська державна аграрна академія, старший
викладач кафедри хірургії

Провідна установа – Харківська державна зооветеринарна академія
Міністерства аграрної політики України, кафедра хірургії, м. Харків

Захист відбудеться ”___28___” ____жовтня____ 2004 р. о _12_ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 при Білоцерківському
державному аграрному університеті за адресою: 09111, м. Біла Церква,
вул. Ставищенська, 126; навчальний корпус № 5, ауд. № 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Білоцерківського
державного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна
площа, 8/1.

Автореферат розісланий ” 27 ” вересня 2004 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат ветеринарних наук
Стадник П.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливою проблемою ветеринарної хірургії є
вдосконалення методів патогенетичної терапії при лікуванні худоби із
запальними процесами у дистальній ділянці кінцівок. Успішне розв’язання
цього завдання вимагає чітких знань характеру процесів обміну речовин у
тканинах пальця худоби як у нормі, так і стані патології, що дає змогу
цілеспрямовано застосовувати методи патогенетичної терапії при
асептичних і гнійних запальних процесах у ділянці пальця у великої
рогатої худоби.

За даними вчених (Бурденюк А.Ф. та ін, 1988; Грінаф П. та ін., 1976;
Семенов В.С., 1985; Панько І.С., 1982; Поваженко І.Е., Борисевич В.Б.,
1991; Калашник І.О., 1991; Малішевський Е.А. та ін., 1991; Рубленко М.
В., Іздепський В.Й., 1994), основною причиною вибраковування тварин у
молочному скотарстві вважаються хвороби незаразної етіології, серед яких
чільне місце займають захворювання опорно-рухового апарату.

Роботами В.Б.Борисевича (1987, 2002); Ю.Г.Анакіна (1989); А.Рейдла
(1991); С.І.Братюхи, 1988; Н.М.Хомин (2002) та ін. доведено, що
захворювання кінцівок великої рогатої худоби в умовах інтенсивної
технології діагностуються від 15 до 35%, а втрати молочної
продуктивності при хворобах кінцівок можуть сягати 45%.

Вибір лікарських препаратів та послідовність їх використання ґрунтується
переважно на даних клінічних спостережень і результатах досліджень крові
з яремної вени. Однак показники вмісту тих чи інших речовин у крові,
взятій з яремної вени, не завжди можуть свідчити про характер процесів
обміну речовин у тканинах кінцівки. Проблема вибору патогенетично
доцільних лікувальних заходів і дотепер залишається актуальною. Для її
вирішення необхідне теоретичне та експериментальне обґрунтування
застосування відповідних лікарських засобів, тому в роботі зосереджено
увагу на клініко-експериментальних дослідженнях щодо з’ясування
особливостей динаміки показників артеріо-венозної різниці вмісту окремих
речовин у нормі та при гострих запальних процесах у тканинах дистальної
ділянки кінцівок худоби, а також порівнянні стимулювальної та
антимікробної дії окремих лікарських препаратів і на підставі цього –
обґрунтування доцільності їх застосування при асептичних та гнійних
запальних процесах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є складовою частиною науково-дослідної роботи кафедри хірургії
Львівської національної академії ветеринарної медицини імені
С.З.Гжицького “Вивчення і порівняння різних методів лікування, їх
удосконалення новими розробками при хірургічній патології кінцівок у
великої рогатої худоби” (номер державної реєстрації 0104U000346).

Мета роботи. Експериментально і теоретично обґрунтувати застосування
окремих антибактеріальних, імуностимулювальних та протизапальних
препаратів для лікування великої рогатої худоби при запальних процесах у
дистальній ділянці кінцівок. На підставі одержаних результатів
запропонувати раціональні засоби терапії.

Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:

– вивчити поширення асептичних та гнійних запальних процесів у
дистальній ділянці кінцівок у великої рогатої худоби в окремих
господарствах Львівщини;

– дослідити анатомо-топографічні особливості артеріально-венозної сітки
дистальної ділянки тазової кінцівки (a. et v. saphena) у великої рогатої
худоби;

– вивчити особливості процесів обміну речовин у тканинах кінцівок бичків
в нормі і при асептичному запаленні в ділянці путового й вінцевого
суглобів та вінчика;

– провести порівняльну оцінку стимулювальної дії екстракту алое, АСД-ф2
та екстракту прополісу на організм худоби;

– дослідити особливості клінічних та патогенетичних змін у тканинах
дистальної ділянки тазової кінцівки великої рогатої худоби за гнійних
уражень;

– експериментально обґрунтувати і вивчити ефективність етіотропної та
патогенетичної терапії за асептичних і гнійних уражень м’яких тканин
дистального відділу кінцівки великої рогатої худоби;

– запропонувати схему заходів профілактики захворювань кінцівок у корів.

Об’єкт досліджень – асептичні пододерматити та гнійно-некротичні процеси
в дистальній ділянці кінцівок у великої рогатої худоби.

Предмет дослідження – морфологічний і біохімічний склад артеріальної та
венозної крові з судин кінцівки, розроблення і експериментальне
обґрунтування методів патогенетичної терапії при запальних процесах у
дистальній ділянці кінцівок у великої рогатої худоби.

Методи дослідження – експериментальні, клініко-гематологічні
(еритроцити, лейкоцити, лейкограма), біохімічні (загальний білок і його
фракції, гемоглобін, глюкоза, Ca, Na, K, Mg, каротин, резервна лужність,
лужна фосфатаза), та бактеріологічні (посів матеріалу з вогнища гнійного
запалення на рідкі й тверді живильні середовища).

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі результатів
досліджень з’ясована інформативність динаміки патогенетичних показників
при асептичному запальному процесі у дистальній ділянці кінцівки великої
рогатої худоби. Вперше на основі вивчення артеріо-венозної різниці
вмісту в крові окремих органічних і мінеральних речовин запропоновано до
застосування раціональні терапевтичні засоби, спрямовані на відновлення
мікроциркуляції крові в зоні запального процесу. На підставі біохімічних
досліджень крові з артерії та вени сафена встановлено, що в крові, яка
відтікає від тканин дистального відділу кінцівки за асептичного
запального процесу змінюється співвідношення між альбуміновою і
глобуліновою фракціями, уражені тканини посилено використовують цукри,
затримують іони магнію, фосфору, кальцію, хлору і виділяють у кров іони
калію. При цьому змінюється морфологічний склад крові, у ній зростає
кількість еозинофілів, а нейтрофілів – зменшується.

Доведено, що препарати загальностимулювальної дії (екстракт алое,
екстракт прополісу, АСД–ф2) при їх парентеральному застосуванні діють на
різні ланки імунної системи організму.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі результатів
проведених експериментальних та клінічних досліджень обґрунтована
доцільність застосування димексид-новокаїнових, димексид-гепаринових і
димексид-ацетилсаліцилової кислоти компресів при запальних процесах у
дистальній ділянці кінцівок великої рогатої худоби та включення їх до
комплексних схем лікування.

Для знешкодження хірургічної інфекції в рані, профілактики
післяопераційних септичних ускладнень та з метою посилення антимікробної
дії антибіотиків встановлена доцільність розведення їх 10%-ним
димексидом на 0,5%-ному розчині новокаїну. На основі вивчення показників
фагоцитозу при гострому перебігу місцевих гнійних процесів обґрунтована
ефективність застосовування препарату АСД-ф2, а при хронічному –
внутрішньом’язового введення екстракту алое з екстрактом прополісу.
Запропоновано схему профілактики хвороб кінцівок у корів, що ґрунтується
на додатковому згодовуванні вітамінно-мінеральної суміші.

Особистий внесок здобувача. Дисертантка самостійно виконала всі
експериментальні дослідження, проаналізувала отримані результати,
теоретично обґрунтувала їх і узагальнила у висновках та пропозиціях.

Апробація результатів роботи. Результати роботи доповідались на:
ІІ–й Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми неінфекційної
патології тварин” (4–5 червня 1998 р., м. Біла Церква); міжнародних
науково-практичних конференціях: присвяченій 100-річчю від дня
народження С.З.Гжицького “С.З.Гжицький і сучасна аграрна наука” (м.
Львів, 4–6 травня 2000 р.) і “Досягнення та перспективи розвитку
ветеринарної медицини “ (м. Полтава, 19–20 вересня 2002 р.);
щорічних (2000–2004 рр.) науково-теоретичних конференціях
професорсько-викладацького складу та науковців Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького.

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 6 наукових праць,
у тому числі 5 у виданнях, що входять до складу фахових і рекомендованих
ВАК України: Науковий вісник Львівської національної академії
ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького (1); Вісник Білоцерківського
державного аграрного університету (1); Науковий вісник Полтавської
державної аграрної академії (1); Науковий вісник Національного аграрного
університету (1) та в журналі „Ветеринарна медицина України” (1); видано
інформаційний лист.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 153 сторінках
комп’ютерного тексту, ілюстрована 18 таблицями, 14 рисунками, включає
вступ, огляд літератури, матеріал і методики, 7 розділів результатів
власних досліджень, їх узагальнення та аналіз, висновки і пропозиції для
виробництва. Список літератури включає 288 джерел, з яких 76 – із
далекого зарубіжжя. Вибір напрямів досліджень, матеріал і методи
виконання роботи

Дослідження проводилися в клініці кафедри хірургії Львівської
національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького та
господарствах Городоцького і Пустомитівського районів Львівщини. В
експериментальних дослідженнях використовували молодняк великої рогатої
худоби віком 12–16 місяців та продуктивних корів у кількості 1350
тварин, а також матеріал – тазові кінцівки здорових корів від
заплеснового суглоба і нижче, які відбирали на забійних пунктах.

Дослідження проводилися у двох напрямах: експериментальному та
клінічному (табл. 1).

Таблиця 1 – Схема дослідів з вивчення патогенетичних показників та
терапії запальних

процесів у дистальній ділянці кінцівки у великої
рогатої худоби

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ КЛІНІЧНІ

1. Вивчення характеру процесів обміну речовин у

дистальній ділянці тазової кінцівки в худоби 1. Розповсюдження
хвороб кінцівок

серед худоби Львівщини

2. Вивчення стимулювальної ефективності

екстракту алое, АСД-ф2 та прополісу при

парентеральному застосуванні 2. Ефективність патогенетичної

терапії за асептичних запальних

процесів

3. Зміни в крові за гнійних запальних

процесів

3. Вивчення процесів обміну речовин у тканинах

кінцівки за асептичного запалення 4. Ефективність патогенетичної

терапії за гнійних процесів

4. Вивчення впливу різних концентрацій

димексиду на посилення антибактеріальної дії

антибіотиків 5. Розроблення заходів профі-

лактики хвороб кінцівок

При виконанні роботи використовували наступні методи. У артеріальній і
венозній крові визначали кількість еритроцитів та лейкоцитів
(меланжерним методом), лейкограму (у мазках, забарвлених за методом
Романовського-Гімзи), величину гематокриту (мікроцентрифугуванням за
Шклярем), вміст гемоглобіну (геміглобінціанідним методом). У сироватці
крові визначали вміст загального білка (рефрактометрично) і білкових
фракцій (електрофорезом за методом А.Є. Гурвича), глюкози
(ферментативним методом), каротину (колориметричним методом), кальцію і
магнію (трилонометричним методом), неорганічного фосфору (за методом
Фердмана і Соніна), калію (за методом Т.П.Кудрявцевої), хлориди (за
методом Мора), лужний резерв (за методом І.П.Кондрахіна), активність
лужної фосфатази (набором реактивів Simko LTD).

На основі порівняльної оцінки результатів аналізу крові з хворої та
здорової кінцівки виявили ті показники, які найбільш чітко відображають
зміни, що відбуваються в тканинах хворої кінцівки.

Методом стандартних дисків вивчали чутливість мікробних асоціацій до
антибіотиків, які розбавляли димексидом різних концентрацій.
Бактеріологічні дослідження проводили згідно з існуючими методиками із
використанням рідких (МПБ) і твердих (МПА), живильних середовищ (ДСТУ ЕN
6887 – 1: 2001).

З метою обґрунтування застосованих медикаментозних засобів in vitro
вивчили антисептичну активність різних концентрацій однокомпонентних
розчинів: цинку сульфату, ацетилсаліцилової кислоти та натрію саліцилату
у поєднанні із диметилсульфоксидом у 20%-ній кінцевій концентрації.

В окремих дослідах вивчали вплив екстрактів прополісу, алое і АСД-ф2 на
активність фагоцитозу та вміст у сироватці крові окремих фракцій білків.
Отриману від телят гепаринізовану кров утеплювали і переносили в
лабораторію, де відразу ставили реакцію НСТ-тест для оцінки фагоцитарної
активності нейтрофілів під впливом стимуляторів (Щербаков В.И., 1989) у
нашій модифікації. Із кожної проби виготовляли по 2–3 мазки, які
забарвлювали за методом Гімзи-Романовського і вивчали під мікроскопом.

Діагноз на захворювання кінцівок запальними процесами ставили на основі
клінічного дослідження за методикою В.І.Саєвича та ін. (2001). З
урахуванням одержаних результатів розробили схеми лікування хворих
тварин і провели клінічну оцінку їх ефективності.

Статистичну обробку отриманих результатів та оцінку вірогідності різниць
у порівнюваних показниках проводили за допомогою параметричного критерію
Фішера–Стюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Захворюваність корів на асептичні та гнійні запалення в дистальній
ділянці пальців у окремих господарствах Львівщини

При клінічному обстеженні 1350 корів встановлено, що із захворюваннями
кінцівок була 191 тварина; це складало 14,1% від загальної кількості: у
тому числі 116 (60,7%) з асептичними і 75 тварин (39,3%) – з
гнійно-некротичними запальними процесами м’яких тканин дистальної
ділянки кінцівки. Із них гнійні пододерматити становили 45,3%,
некротична виразка м’якуша та підошви – 4, флегмона вінчика – 10,7,
гнійні рани – 21,2, виразка тканин міжпальцевого склепіння – 18,8%
(табл. 2).

Таблиця 2 – Поширення хвороб пальця серед корів у господарствах
Львівщини

Форма уражень Кількість тварин У про-центах Частота

уражень, у процентах

Обстежено тварин 1350

Уражених тварин, всього: 191 100 14,1

асептичні запальні процеси 116 60,7 8,6

гнійно-некротичні процеси 75 39.3 5,5

з них: пододерматити різного характеру 34 45,3 2,5

некротична виразка підошви 3 4,0 0,2

флегмонозні процеси 8 10,7 0,59

гнійні рани 16 21,2 1,18

артрити і виразки міжпальцевого склепіння 14 18,8 1,03

Серед основних причин виникнення захворювань слід відзначити недбале
ставлення власників до упорядкування стійла тварини, доріг та пасовищ,
невпорядкованість вигульних майданчиків, мацерація копитного рога, шкіри
вінчика та інфікування мікротравм. У стійловий період важливим чинником,
який сприяє розвитку запальних процесів кінцівок, є тривала гіподинамія,
що призводить до застійних і запальних явищ у тканинах кінцівок, та
порушення мінерально-вітамінного обміну.

Анатомо – топографічні дослідження артеріо – венозної

сітки (a. et v. saphena)

Дослідження проводились на свіжовзятому матеріалі, який відбирали на
забійних пунктах, використовуючи тазові кінцівки від заплеснового
суглоба до ратиць. Через артерії, за допомогою шприца, промивали судинну
сітку 5%-ним розчином натрію цитрату доти, поки з вен не починала
витікати прозора рідина. Потім через артерії все судинне русло
заповнювали емульсією сірчанокислого свинцю з двома процентами гліцерину
та червоного барвника і проводили препарування. Дослідженням
підтверджено, що артеріальна кров після обміну в тканинах пальця
поступово об’єднується у венозну сітку і відтікає в основному по двох
прихованих венах: v.saphena lateralis та v.saphena medialis. За різницею
вмісту окремих речовин у артеріальній і венозній крові цих судин
отримували об’єктивні результати про використання окремих речовин
тканинами дистальної ділянки кінцівки.

Особливості обміну речовин у тканинах дистальної ділянки

кінцівок бугайців в нормі та за гострого асептичного запалення

На підставі дослідження різниці вмісту органічних і мінеральних речовин
в артеріальній і венозній крові, яка повертається після обміну в
тканинах дистальної ділянки кінцівки, робили висновок про засвоєння
здоровими тканинами кінцівок тих чи інших складових крові. Встановлено,
що здорові тканини у стані відносного спокою використовують білки
переважно альбумінової фракції (табл. 3).

Таблиця 3 – Біохімічні показники артеріальної та венозної крові з тканин
дистальної

ділянки здорової кінцівки у бугайців (M(m; n=6)

Показник Одиниці виміру Артеріальна

кров Венозна

кров ( до

артеріальної крові

Білок загальний г/л 81,0(1,29 78(1,08* -3

Альбуміни у проц. 48,4(2,40 46,1(1,50 -2,3

Глобуліни у проц. 51,6(1,3 53,9(1,1 +2,3

Глюкоза ммоль/л 4,97(0,5 3,60(1,1 -1,37

Резервна лужність Об% СО2 52,0(2,0 38,0(4,1** -14,0

Каротин мкмоль/л 5,7(3,7 5,9(2,8 -0,2

Фосфатаза лужна ммоль/год.л 2075(13,04 2673(11,25** +598

Примітки: * – р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020