.

Морфологічні зміни печінки під впливом низьких рівнів іонізуючого опромінення (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
119 2865
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ЦЕГЛИНСЬКА ВІКТОРІЯ МИРОСЛАВІВНА

УДК: 616-091.8+616.36+616-001.28/29+.001.6

Морфологічні зміни печінки під впливом низьких рівнів іонізуючого
опромінення

14.03.09 – гістологія, цитологія, ембріологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії МОЗ
України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Дєльцова Олена Іванівна,

Івано-Франківська державна медична

академія МОЗ України, завідуюча кафедрою гістології, цитології та
ембріології.

Офіційні опоненти:

Доктор біологічних наук, професор Стеченко Людмила Олександрівна,
Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця МОЗ України,
професор кафедри гістології, ембріології.

Доктор медичних наук, професор Пушкар Михайло Степанович, Вінницький
Національний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України,
завідувач кафедри гістології, цитології і ембріології.

Провідна установа: Тернопільська державна медична академія ім. І.Я.
Горбачевського, кафедра гістології, цитології і ембріології, МОЗ
України, м. Тернопіль.

Захист відбудеться “ 04 ” березня 2004 р. о 1330 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.06 при Національному
медичному університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України (03057, м.
Київ-57, проспект Перемоги, 34, морфологічний корпус).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету ім. О.О. Богомольця (03057, м. Київ-57, вул. Зоологічна,
1).

Автореферат розісланий “ 03 ” лютого 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д26.003.06,

доктор медичних наук О.М.Грабовий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останній час у медицині і радіобіології висуваються
проблеми, пов’язані з дією відносно низьких рівнів опромінення [Барабой
В.А., 1991; Москальов Ю.І., 1991] на забруднених територіях внаслідок
атомних аварій, при видобутку і виготовленні радіоактивних препаратів, в
атомній промисловості, у зв’язку з розширенням застосування в медицині
радіоактивних ізотопів.

Аварія на Чорнобильській АЕС в 1986 р., що створила радіоактивну
аномалію, суттєво ускладнила і погіршила екологічну ситуацію в Україні
[Севанькаев А.В., Деденков А.М., 1990]. В останні 10 років з’явились
численні дослідження захворювань окремих органів і систем у ліквідаторів
наслідків аварії та в людей, які проживають на забруднених
радіонуклідами територіях. Дані клініко-епідеміологічного дослідження
осіб, що піддалися радіаційному впливу після аварії на ЧАЕС, свідчать
про збільшення частоти преморбідних станів і захворювань різних органів
[Кулькова Л.В. та ін., 1996; Кондратюк В.А. та ін., 1999; Факторов І.Є.
та ін., 1997]. Патологія шлунково-кишкового тракту встановлена у 88%
ліквідаторів аварії на ЧАЕС. У населення, що проживає на забруднених
радіонуклідами територіях, за даними В.І. Мальцева та ін. [1993],
А.Л.Калинина та ін. [2000], хронічний гастрит зустрічається в 69%,
виразкова хвороба – 33%, хронічний гепатит – 6,1%.

До численних причин росту патології шлунково-кишкового тракту після
чорнобильської аварії відносять, крім зовнішнього, внутрішнє опромінення
організму низькими рівнями радіації за рахунок екзогенного надходження з
продуктами харчування і водою переважно таких радіоактивних ізотопів, як
Sr90, Cs134, Cs137 і ендогенного при їх інкорпорації, що приводить до
сумації ефектів [Ганич Т., 1996; Картиш А.П., 1996; Василенко І.Я.,
2003].

Ведучою ланкою в патогенезі променевого ураження тканин організму, як
зазначають М.І. Арлащенко [1995], Т.Ю. Квітницька-Рижова та ін. [2002]
та інші, є порушення структури стінки гемокапілярів та інших компонентів
гісто-гематичних бар’єрів на тлі мембранотропної дії низьких рівнів
опромінення [Малюк В.І., Стеченко Л.О., Куфтирева Т.П., 1995].

Окремі морфологічні та ультраструктурні зміни печінки, легень, кишечника
описані В.Г. Пінчуком та ін. [1989], Я.І. Серкізом [1992],
І.М.Алексєєвою та ін. [1997]. Вивчення морфологічних структур печінки,
що піддаються впливу низьких рівнів іонізуючого опромінення, є найменш
вивченими в екологічній гістології. При цьому морфометричні дослідження
стану клітин печінкової паренхіми з використанням спеціальних
комп’ютерних програм, які дають змогу об’єктивно оцінити структурні
зміни тканини, провести їх інтерпретацію, поодинокі [Гомоляко І.В. та
ін., 1998; Івашкін В.Т., Буєверов А.О., 2002; Пинцани М., 2002; Серов
В.В. та ін., 2002].

Таким чином, експериментальні і клінічні дані свідчать про недостатність
комплексного морфологічного вивчення пошкодження тканини печінки під
впливом низьких рівнів іонізуючого опромінення, і морфо-функціональні
зміни в органах шлунково-кишкового тракту продовжують залишатися однією
з серйозних проблем, пов’язаних із впливом забрудненості довкілля на
здоров’я людини.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана в межах комплексної наукової роботи Івано-Франківської
державної медичної академії “Морфо-функціональний стан органів травної,
центральної та периферійної нервової систем за умов впливу токсичних
факторів (малі дози радіації, пестициди, кадмій, хіміопрепарати)” (№
державної реєстрації 0102U001009) (здобувач – виконавець фрагменту).

Мета і задачі дослідження. Метою проведеного дослідження є встановлення
закономірностей розвитку морфологічних змін у печінці під впливом
низьких рівнів іонізуючого опромінення в експерименті.

Для досягнення мети дослідження в роботі поставлено наступні задачі:

1.Вивчити реакцію паренхіми печінки на тотальне фракціоноване
опромінення в дозі 0,5 Гр.

2.Виявити закономірності розвитку морфологічних змін гепатоцитів і
синусоїдних гемокапілярів печінки при тривалій дії низьких рівнів
іонізуючого опромінення в щурів.

3.Дослідити ультраструктурні характеристики гепатоцитів і синусоїдних
гемокапілярів печінки в різні терміни досліду в щурів.

4.Оцінити вплив радіаційного фактора на стан структурних елементів
печінки тхорзофреток впродовж експерименту.

5.Визначити діагностичну ефективність отриманих даних світлооптичного,
морфометричного і електронномікроскопічного дослідження та розробити
комплексний підхід до системного морфометричного дослідження впливу
опромінення низьких інтенсивностей.

Об’єкт дослідження: печінка білих рандомбредних щурів і тхорзофреток,
яких піддавали гострому і тривалому впливу низьких рівнів іонізуючого
опромінення.

Предмет дослідження: морфологічні зміни печінки, які виникають під
впливом низьких рівнів радіації.

Методи дослідження: комплексний підхід, який передбачає застосування
гістологічних та електронномікроскопічних методів, що дозволяють
визначити особливості структурних змін гепатоцитів, мікрогемосудин при
пошкодженні, викликаному низькими рівнями іонізуючого опромінення.
Застосування комп’ютерного морфометричного аналізу з використанням
аналізатора зображень та спеціально адаптованого програмного
забезпечення дозволяє виявити закономірності виникнення і розвитку змін
печінки та встановити їх морфологічні характеристики. Одержані цифрові
дані підлягали обробці методами кореляційного аналізу та варіаційної
статистики з визначенням вірогідності за допомогою t-критерію Стьюдента
з використанням програми “Statistica” для персонального комп’ютера.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше подано детальну
морфологічну характеристику розвитку порушень, викликаних тривалою дією
низьких рівнів іонізуючого опромінення, яка ґрунтується на вивченні
закономірностей перебігу альтеративних і компенсаторних процесів у
гепатоцитах.

Новими є дані щодо ролі порушень структури гемомікросудин печінкової
часточки у виникненні пошкодження печінки, викликаних низькими рівнями
радіації.

Розроблена і встановлена можливість використання морфометричних
параметрів гепатоцитів (показників площ профілю гепатоцитів і їх ядер,
відношення площ профілю гепатоцитів і їх ядер, коефіцієнти форми клітини
і ядра) для об’єктивної оцінки структурних змін печінки в динаміці
експерименту.

У роботі вперше застосовано комплексний підхід до вивчення морфологічних
особливостей виникнення та перебігу змін печінки при тривалій дії
низьких рівнів іонізуючого опромінення, який передбачає використання
комп’ютерного морфометричного аналізу зрізів печінки і
електронномікроскопічних методів вивчення порушень будови гепатоцитів та
синусоїдних гемокапілярів у різні терміни досліду.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені в роботі морфологічні
зміни печінки, викликані тривалим впливом низьких рівнів іонізуючого
опромінення, дозволили встановити причини росту патології органів
травлення в населення, що проживає на забруднених радіонуклідами
територіях. Вищезазначені наукові розробки мають безпосередній вихід у
клінічну практику, оскільки дозволяють шляхом оцінки механізмів
радіаційного пошкодження визначити патогенетично обґрунтоване лікування
в хворих, що зазнають впливу низьких рівнів опромінення. Подана детальна
морфологічна характеристика порушень печінки є підґрунтям для подальших
досліджень, зокрема, впливу гепатопротекторів та модуляторів на характер
перебігу гепатопатій, спричинених дією радіації.

Розроблений алгоритм комп’ютерного морфометричного дослідження з
використанням аналізаторів зображення дає можливість оцінити стан
паренхіми печінки в біопсійному, автопсійному та експериментальному
матеріалі, визначити ступінь розвитку дистрофічного процесу, а також
прослідкувати його динаміку, і може використовуватись як у клінічних,
так і в експериментальних дослідженнях.

Матеріали дисертації впроваджені в навчальний процес і використовуються
в наукових дослідженнях кафедр гістології, цитології та ембріології
Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Харківського
державного медичного університету, Донецького державного медичного
університету ім. М. Горького, Тернопільської державної медичної академії
ім. І.Я. Горбачевського, Вінницького Національного медичного
університету ім. М.І. Пирогова, кафедр анатомії людини, патологічної
анатомії Івано-Франківської державної медичної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений літературний
пошук, розроблена концепція роботи, сплановано і проведено експерименти,
забір і подальша підготовка матеріалу для світлооптичного і
ультрамікроскопічного дослідження. Світлооптичне вивчення
мікропрепаратів та їх морфометричний аналіз із наступною статистичною
обробкою проведені здобувачем особисто з використанням оригінального
алгоритму на базі лабораторії морфометричного аналізу ІФДМА.
Електронномікроскопічні дослідження виконані на базі лабораторії
електронної мікроскопії ІФДМА самостійно. Підготовка тексту дисертації
та ілюстрацій проведені автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації оприлюднено на VI
Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль,
2002 р.), ІІ Міжнародній науковій конференції “Мікроциркуляція та її
вікові зміни” (Київ, 2002 р.), IX конгресі СФУЛТ (Луганськ, 2002 р.), 57
конференції молодих вчених (Київ, 2002 р.), ІІІ Національному конгресі
анатомів, гістологів, ембріологів, топографоанатомів України (Київ, 2002
р.), конференції молодих вчених та спеціалістів “Медицина третього
тисячоліття” (Харків, 2003 р.), VII Міжнародному медичному конгресі
студентів та молодих учених (Тернопіль, 2003 р.), ІІІ з’їзді по
радіаційним дослідженням (радіобіологія і радіоекологія) (Київ, 2003
р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць, в
тому числі 4 роботи у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (з
них 2 – одноосібні), 1 – в інших виданнях, 8 робіт у матеріалах з’їздів
та конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Робота викладена на 190 сторінках
принтерного тексту (обсяг основного тексту 149 с.) і складається з
вступу, огляду літератури, розділу “Матеріали та методи дослідження”,
двох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів
дослідження, висновків, списку використаних джерел, що містить 172
роботи вітчизняних і авторів країн СНД та 20 – іноземних авторів. Робота
ілюстрована 76 мікрофотографіями, 19 таблицями, 40 гістограмами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. В експерименті використано два ряди
тварин класу ссавців (білі рандомбредні щурі-самці – ряд гризуни та
тхорзофретки –ряд хижі) з метою оцінки загальноспрямованості реакцій їх
печінки у відповідь на різну тривалість впливу низьких рівнів
іонізуючого опромінення. Тхорзофретки – це гібрид домашнього білого
тхоря з чорним (лісовим) тхорем. Тхорзофретки досягають статевої
зрілості у віці 10-11 міс. Тривалість їх життя 5 років. Вибір тварин
обумовлений змішаним характером харчування, що наближає будову їх
печінки до такої в людини.

Тварин першої дослідної групи (15 щурів) піддавали тотальному
фракціонованому опроміненню в сумарній дозі 0,5 Гр протягом двох днів по
0,25 Гр (тривалість експозиції 2 хв 10 сек) на рентгенівському апараті
РУМ-17, при таких умовах: ампераж – 10 мА, напруга – 180 кВ, основний
фільтр Сu – 0,5 см, потужність дози (в м’яких тканинах) – 11,3*10-2
Гр/хв.

Тварин 3-6 і 8-9 груп піддавали тривалому впливу низьких рівнів
радіації. Тварини перебували в с. Стецева Снятинського району
Івано-Франківської області протягом 1 міс (3 група, 20 щурів), 2 міс (4
група, 20 щурів), 6 міс (5 група, 20 щурів) та 12 міс (6 група, 20
щурів), 1 рік (8 група, 15 тхорзофреток), 4 роки (9 група, 15
тхорзофреток). Тварин розміщували в звичайних сільських умовах у
клітках, у присадибних господарствах, у сараї. Для їх харчування
використовували продукти і воду з даної місцевості. Контролем до кожної
попередньої групи тварин були щурі (по 5) – 2 група та тхорзофретки (по
10) – 7 група, які такі ж терміни перебували в передмісті
Івано-Франківська, де радіаційний фон не перевищує допустимі значення.

Снятинський район Івано-Франківської області належить до зони, де за
даними відділу радіаційної медицини обласної санепідстанції та збірника
7 “Дозиметрическая паспортизация населенных пунктов Украины,
подвергшихся радиоактивному загрязнению после Чернобыльской аварии”
[1997], паспортна доза опромінення з 1993 р. визначалась як 0,47 мЗв,
яка є більшою за нормативну. Забрудненість радіонуклідами цезієм-137 і
стронцієм-90 та їх рівні в грунті, у молоці, картоплі були майже в два
рази більшими, ніж в інших районах області. У с. Стецева Снятинського
району виявили найбільшу щільність забруднення території радіонуклідами.
Частина зовнішнього опромінення за рахунок лише цезію-137 складала у с.
Стецева в ці роки 0,40 мЗв, а внутрішнього від окремих джерел
опромінення – 0,16 мЗв. Ці дози можна характеризувати як низькі рівні
опромінення.

Утримання тварин та маніпуляції проводилися у відповідності до положень
“Загальних етичних принципів експериментів на тваринах”, ухвалених
Першим Національним конгресом з біоетики (Київ, 2001 р.) та вимог
Додатку 4 до “Правил проведення робіт з використанням експериментальних
тварин”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я №755 від 12
серпня 1977 р. “Про заходи щодо подальшого удосконалення організаційних
форм роботи з використанням експериментальних тварин”. Тварини дослідних
і контрольних груп утримувались в ідентичних умовах, матеріал забирався
і оброблявся паралельно.

При дослідженні тривалого впливу низьких рівнів опромінення, обумовлених
забрудненням території Снятинського району радіонуклідами Сs137 і Sr90,
ми поставили за мету вивчити накопичення в тканинах печінки
експериментальних тварин контрольної та дослідних груп стронцію.
Визначення стронцію в печінці проводили за загальноприйнятою методикою –
озолення тканини печінки при температурі +600°С в муфельних печах до
білого кольору залишку, який досліджували атомно-абсорбційним методом на
спектрофотометрі С-302.

, де Р – периметр, S – площа досліджуваного об’єкта) [Исаков В.Л.,
Пинчук В.Г., Исакова Л.М., 1988]. У кожному препараті вимірювались
метричні показники всіх одноядерних гепатоцитів, які були зрізані строго
поперечно. Матеріали оброблено методами варіаційної статистики та
кореляційного аналізу з використанням пакету Microsoft Excel-2000,
STATISTICA for Windows®.

Результати досліджень та їх обговорення. Будова клітин печінкової
часточки після тотального фракціонованого опромінення в дозі 0,5 Гр.
Через 7 діб після тотального фракціонованого опромінення загальний план
будови печінкової часточки зберігається. У цитоплазмі гепатоцитів
визначаються дрібні вакуолі. Між гепатоцитами виявляється помірна
кількість макрофагів і збільшена кількість лімфоцитів. Окремі синусоїдні
гемокапіляри нерівномірно розширені. Від 7 до 14 доби морфологічні зміни
структур печінкової часточки наростають, найбільш виражені морфологічні
відхилення спостерігаються на 14 добу досліду. До 30 доби реактивні
прояви зменшуються і залишаються помірні дистрофічні ознаки в
гепатоцитах та незначні прояви лімфо-плазмоцитарної інфільтрації як у
печінковій часточці, так і за ходом кровоносних судин портальних
трактів.

Результати морфометричного аналізу показали, що протягом 14 діб після
тотального фракціонованого опромінення тварин зростає площа профілю
гепатоцитів. На завершення досліду значно збільшується відносна
кількість клітин середніх розмірів. На кінець 7 доби зростає чисельність
гепатоцитів із ядрами великої площі (більше 30,0 мкм?). Через 30 діб
досліду з’являється велика група клітин, площа ядра яких знаходиться в
межах 20,0 – 25,0 мкм?. Величина показника відношення площ профілю ядра
і клітини підвищується за рахунок переважаючого зростання площі ядра,
порівняно з площею гепатоцита. Через 7 діб експерименту з’являється
популяція округлих набряклих гепатоцитів. На 14 і 30 добу досліду
коефіцієнт форми вказує на присутність дистрофічно змінених гепатоцитів
при збереженні популяції клітин полігональної форми. Форма ядра
тримається округлою протягом 14 діб, а на кінець експерименту
виявляються гепатоцити як із круглими, так і деформованими ядрами, про
що свідчать високі показники коефіцієнта форми ядра в поєднанні з
низькими величинами його площі.

Морфологічні зміни печінки щурів в умовах їх перебування на забрудненій
радіонуклідами території. У тканині печінки дослідних тварин, які
перебували на забрудненій радіонуклідами території, ми встановили значне
збільшення вмісту стронцію. Так, у 4 групі його вміст зріс до 21,08±0,37
мг/100 г (рf?a~ ? ¤ i * X o oe h?a~ ? ¦ ? ‚ ° ? I I o oe Z \ ^ ???????ості вакуолей. Печінкові клітини перипортальної зони мають одну велику жирову вакуолю, яка відтискає ядро до периферії і сплощує його. Поряд із паренхіматозною жировою дистрофією виявляються гепатоцити з гідропічною дистрофією. Ядра гепатоцитів вакуолізовані, хроматин – у вигляді дрібних грудочок, диспергований, в інших – ядра зморщені, гіперхромні, іноді дещо зміщені до одного з полюсів клітини. Навколо судин печінкових тріад спостерігаємо лімфо-макрофагальні інфільтрати з великою домішкою плазматичних клітин. Через 6 міс зберігається тенденція до збільшення відсотка великих гепатоцитів площею до 220,0 мкм?. Рівень мітотичного індексу дещо зростає (див.табл.1) порівняно з попереднім терміном експерименту, але все ж достовірно відрізняється нижчими значеннями щодо контролю. Зберігається тенденція до зменшення чисельності двоядерних клітин, як порівняно з контролем, так і з попереднім терміном досліду. Аналіз показника коефіцієнта форми гепатоцита вказує на те, що домінуючою популяцією стають округлі набряклі клітини з коефіцієнтом форми 1,10 – 1,15 і 1,15 – 1,20. Значення коефіцієнта форми ядра в межах 1,15– 1,0, що зумовлене появою гепатоцитів із великими набряклими, округлої або овальної форми, ядрами. Електронномікроскопічне дослідження виявило в цитоплазмі гепатоцитів дрібні вакуолі, мультивезикулярні тільця, нечисленні, набряклі мітохондрії. Цистерни гранулярної ендоплазматичної сітки розширені, в їх оточенні багато вільних рибосом і полісом. В інших гепатоцитах гранулярна ендоплазматична сітка міститься в невеликій кількості, фрагментована, спостерігаються ділянки дегрануляції мембрани. Зустрічаються клітини з ознаками гелізації цитоплазми. Стінка гемокапілярів синусоїдного типу тонка, мембрани ендотеліоцитів прослідковуються нечітко, в цитоплазмі органели розрізняються важко, їх кількість невелика. У цитоплазмі епітеліоцитів, які утворюють стінку холангіоли, виявляється помірна кількість рибосом, багато піноцитозних пухирців, поодинокі мітохондрії, жирові вакуолі, оточені мембраною. До кінця експерименту, через 12 міс перебування тварин на забрудненій радіонуклідами території, вищеописані явища поглиблюються. Більш різко проявляються морфологічні ознаки порушення кровообігу в паренхімі печінки. У просвітах синусоїдних гемокапілярів печінкових часточок визначаються сладжі і стази. Розширений просвіт судин виповнений деформованими еритроцитами. Має місце дезорганізація печінкових балок, втрачається типовий рисунок тканини печінки. У цитоплазмі більшості гепатоцитів спостерігаються вогнищеві, різного ступеня вираженості дистрофічні і некробіотичні зміни. Цитоплазма гепатоцитів мутна, набрякла, зерниста. Ядра проявляють два види порушень – у вигляді гіпер - або гіпохромії. Зростає кількість периферійно розташованих клітин, які містять великі жирові вакуолі. Спостерігаються вогнища некрозу. По ходу портальних трактів зустрічаються вогнища лімфо-плазмоцитарної інфільтрації, іноді лімфоцити проникають між гепатоцитами. Морфометричне дослідження виявило переважання гепатоцитів малих (60,0 –80,0 мкм?) і середніх (80,0 –100,0 мкм?) розмірів. Аналогічна закономірність типова для змін характеру розподілу гепатоцитів за величиною показника площі профілю ядра. Достовірно знижується рівень мітотичного індексу та кількість двоядерних клітин (див.табл.1). Значних змін зазнає показник Sя/Sкл, які корелюють із вищерозглянутими величинами та сигналізують за переважаюче зменшення площі ядра, порівняно з площею гепатоцита. Збільшення кількості клітин із величиною показника коефіцієнта форми гепатоцита менше 1,10 вказує на набуття ними округлої форми. Аналіз діаграм, які характеризують кореляційні співвідношення між площею профілю ядра гепатоцита і коефіцієнтом його форми, встановив дві субпопуляції клітин, перша з яких представлена округлими ядрами, друга– ядрами неправильної форми, зморщених (рис.2). При електронномікроскопічному вивченні через 12 міс досліду привертає увагу неоднорідність щільності цитоплазматичного матриксу гепатоцитів: від звичайних із незначними коливаннями в залежності від функціонального стану і ступеня розвитку цитоплазматичних органел до гепатоцитів із щільною темною цитоплазмою. Цистерни гранулярної ендоплазматичної сітки розширені, відмічається гіперплазія як зв’язаних з мембранами, так і вільних рибосом, що утворюють полісоми. Проте в більшості клітин спостерігаємо зменшення розмірів цистерн гранулярної ендоплазматичної сітки, кількості і розмірів рибосом. Це вказує на зниження білково-синтетичної функції гепатоцитів. Виявляється дезагрегація (дисоціація) рибосом і полісом, яка виражається в порушеннях рибосомально-мембранних взаємовідношень, “неорганізованої” асоціації рибосом у полісоми, що є виразом структурного спрощення ендоплазматичної сітки. Агранулярна ендоплазматична сітка характеризується розширенням канальців і систем, в яких накопичуються білки і вода (гідропічна дистрофія), ліпіди і ліпопротеїди (жирова дистрофія). Апарат Гольджі редукований. Кількість мітохондрій невелика. Вони округлі, збільшені в розмірах, набряклі, з просвітленим матриксом. Зовнішня і внутрішня мітохондріальні мембрани місцями порушені. Спостерігається кристоліз та вакуолізація внутрішнього вмісту органели. В інших клітинах визначається гомогенізація мітохондрій. Останні представлені невеликими округлими, електроннощільними утвореннями, без крист, з однорідним вмістом та нечіткими мембранами. Багато гепатоцитів у стані некрозу. Спостерігаються дистрофічні зміни ендотеліоцитів стінки синусоїдних гемокапілярів. А Б Рис.2. Кореляційні співвідношення між площею профілю ядра гепатоцита (Sя) та коефіцієнтом форми ядра (Fя) у контролі (А) та на 12 міс досліду (Б). Епітеліоцити міжчасточкової жовчної протоки мають округлі ядра, слабо розвинену цитоплазму, обмежену кількість органел. Мітохондрії нечисленні, різноманітних розмірів і форми, зовнішня і внутрішня мітохондріальні мембрани, кристи визначаються нечітко. Елементи ендоплазматичної сітки фрагментовані, поодинокі. Міжклітинні контакти місцями розширені. Морфологічні зміни печінки тхорзофреток при дії низьких рівнів іонізуючого опромінення. Світлооптичне дослідження печінки тхорзофреток виявило, що розвиток дистрофічних і некробіотичних змін гепатоцитів залежить від тривалості дії радіації і прогресує зі збільшенням терміну досліду від 1,5 до 4 років. На кінець 1,5 року спостерігаються помірно виражені розлади кровообігу у вигляді повнокрів’я судин, престазів і стазів. Перисинусоїдні простори розширені. Сполучна тканина портальних трактів набрякла, розпушена. Печінкові пластини дискомплексовані. У цитоплазмі гепатоцитів виявляються ознаки паренхіматозної гідропічної і жирової дистрофії. За ходом синусоїдних гемокапілярів – підвищена кількість макрофагів. У тварин, що 4 роки перебували в експерименті, вищеописані явища поглиблюються. Визначаються дистрофічні зміни гепатоцитів різного ступеня вираженості і некробіоз їх окремих груп. Зростає кількість клітин із великими жировими вакуолями. У багатьох печінкових часточках, переважно в периферійній частині, визначаються явища некрозу гепатоцитів з утворенням гомогенної безструктурної маси з залишками зруйнованих ядер і фрагментів печінкових клітин. Для гемокапілярів синусоїдного типу характерна виражена макрофагальна інфільтрація. Впродовж експерименту спостерігається тенденція до зростання чисельності великих гепатоцитів і зменшення відносної кількості клітин середніх і малих розмірів. Через 1,5 роки досліду аналіз характеру розподілу клітин за величиною показника Sя свідчить про переважання гепатоцитів із ядрами площею 10,0-15,0 мкм? (41,34%), зростає частка малих ядер розміром менше 10,0 мкм? (11,33%), у контролі – 2,36%. Схожа тенденція спостерігається в динаміці змін даного показника через 4 роки експерименту. Знижується рівень мітотичного індексу та частка двоядерних гепатоцитів (табл.2). Таблиця 2 Динаміка змін кількості двоядерних гепатоцитів і рівня мітотичної активності тхорзофреток впродовж експерименту (М±m, n=15) Термін досліду Кількість двоядерних гепатоцитів Мітотичний індекс 1,5 роки 2,01±0,08%* 12,47±0,05‰* Контроль 6,49±0,26% 57,12±1,78‰ 4 роки 1,64±0,07%*? 10,39±0,33‰*? Контроль 7,40±0,24% 57,21±1,41‰ Відмінність достовірна (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020