.

Комплексне лікування генералізованого пародонтиту з використанням кріодеструкції і наступним світлолікуванням (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
152 3775
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. О.О. Богомольця

ЧАЛЕНКО Юлія Володимирівна

УДК: 616.314.17-006.1-085+614.847.6.+615.272.2

Комплексне лікування генералізованого пародонтиту з використанням
кріодеструкції і наступним світлолікуванням

14.01.22 — стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ — 2004

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

в Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

ГРОХОЛЬСЬКИЙ Анатолій Павлович,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України,

професор кафедри терапевтичної стоматології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

ПОЛІТУН Антоніна Михайлівна,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

професор кафедри терапевтичної стоматології

доктор медичних наук, професор

КУЦЕВЛЯК Валентина Федорівна,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України,

завідувач кафедри терапевтичної та дитячої стоматології

Провідна установа:

Українська медична стоматологічна академія МОЗ України (м. Полтава)

Захист відбудеться “ 16 ” вересня 2004 р. о 13.30 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05 в Національному
медичному університеті ім. О.О. Богомольця (03057, м. Київ, вул.
Зоологічна, 1, стоматологічний корпус)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету ім. О.О. Богомольця (03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1)

Автореферат розісланий “ 10 ” серпня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.003.05

к. мед. н., доцент
О.І. Остапко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Генералізований пародонтит — одне з найбільш
поширених і складних захворювань пародонта [Косенко К.М., 1994;
Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Хоменко Л.А., Остапко Е.И.,
Биденко Н.В., 2003]. В сучасних дослідженнях більшість авторів
підкреслюють тенденцію до зростання його розповсюдженості, особливо
ускладнених форм, що потребують комплексного лікування, тривалого
динамічного спостереження. Саме тому захворювання пародонта складають як
стоматологічну, так і соціальну проблему, обумовлену не лише високою
частотою втрати зубів, а й несприятливим впливом вогнищ пародонтальної
інфекції на організм [Дунязина Т.М., Калинина Н.М., Никифорова И.Д.,
2001; Заболотний Т.Д., Шеріханова І.Ю., Бумбар О.І., 2002].

З позицій сучасних уявлень щодо патогенезу генералізованого пародонтиту
(ГП) важливим для практичної стоматології є розробка ефективних засобів
його профілактики і лікування [Політун А.М., Павлюк Т.Д., 2001; Куцевляк
В.Ф., Божко К.В., Сирота О.Н., 2001; Безрукова И.В., 2001; Павленко
А.В., Мазур И.П., 2003].

Актуальність проблеми зумовлена також погіршенням екологічного стану,
зростанням частоти соматичних захворювань, розвитком сенсибілізації
організму до багатьох медикаментозних препаратів, особливо антибіотиків
[Кодола Н.А., Бургонский В.Г., 1989; Тайченачев А.Я., 1999; Курякина
Н.В., Алексеева О.А., Третьякова Т.А., Макарова В.Г., 2000].

Цим пояснюється широке застосування в комплексному лікуванні ГП різних
засобів з багатоспрямованим механізмом дії: протизапальним,
антибактеріальним, антиоксидантним, мембранотропним, остеотропним
[Белоклицкая Г.Ф., 1999; Дмитриева Л.А., Романов А.Е., Царев В.Н., 2002;
Герелюк В.І., 2001]. Важливим є вплив на захисні механізми як загальної
так і місцевої дії [Мащенко І.С., 2001; Чумакова Ю.Г., 2002; Цепов Л.М.,
Николаев А.И., 2002].

Одним із методів лікування пародонтиту є кріотерапія. За останні роки
значно зросла кількість ґрунтовних робіт з вивчення впливу температурних
чинників на біологічні тканини, що обумовило інтенсивний розвиток
кріомедичної техніки та її широке впровадження в практику [Терновой
К.С., 1988; Никитин В.А., Куцевляк В.Ф., 1990; Родионова Н.Л., Белоус
А.М., 2000; Капрельянц О.С., Марченко Л.М., Мигунова Р.К., 2002].

Підвищення ефективності кріодеструкції в комплексному лікуванні ГП
пов?язують зі скороченням післяопераційного періоду і прогнозуванням
його перебігу, стимуляцією відновних процесів [Бусло А.М., Силенко Ю.І.,
2001; Перова М.Д., 2001].

Серед багатьох методів, що сприяють підвищенню регенерації тканин,
привертає увагу використання поляризованого світла (ПС) [Александович
Л.М., Колчина О.В., 2001; Салук Ю.Б., Стрельцов О.Е., 2001; Гуляр С.А.,
2003]. Проте, в стоматології цей метод не знайшов належного
застосування.

Для обґрунтування і оцінки ефективності світлолікування актуальним є
вивчення механізмів його терапевтичної дії на тканини пародонта і
навколишні структури, а також шляхів впливу на вогнища ураження з
використанням спеціальних пристроїв, що випромінюють некогерентне
поліхроматичне видиме поляризоване світло [Улащик В.С., 2001;
Флейкештейн Э.Д, Зделар Д., Михеев К.М., 2001].

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно з планом науково-дослідних робіт КМАПО ім.
П.Л. Шупика і є фрагментом комплексної теми кафедри терапевтичної
стоматології “Лікування захворювань пародонта та слизової оболонки
ротової порожнини іммобілізованими на “Силард-П” лікувальними
препаратами” (номер Державної реєстрації 019611010581, шифр ІПТ-14.6).
Дисертант виконувала окремий фрагмент зазначеної теми.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є підвищення ефективності
лікування хворих на ГП шляхом використання кріодеструкції і
поляризованого світла як компонентів комплексної терапії.

Для досягнення поставленої мети було визначено наступні задачі:

Дослідити вплив поляризованого світла на динаміку клінічних змін тканин
пародонта в комплексному лікуванні хворих на ГП.

Оцінити стан імунних показників у хворих на ГП в динаміці комплексного
лікування з використанням кріодеструкції та поляризованого світла.

Дослідити вплив ПС на мікрофлору пародонтальних кишень у хворих на ГП в
динаміці комплексного лікування.

Вивчити вплив світлотерапії на процеси регенерації тканин пародонта
після кріодеструкції у хворих на ГП.

Розробити практичні рекомендації щодо використання світлолікування в
поєднанні з кріодеструкціею в комплексному лікуванні хворих на ГП.

Об’єкт дослідження — хворі на ГП.

Предмет дослідження — кріодеструкція і поляризоване світло в
комплексному лікуванні хворих на ГП.

Методи дослідження: клініко-рентгенологічні, імунологічні, морфологічні,
мікробіологічні дослідження з метою оцінки ефективності
диференційованого застосування поляризованого світла в комплексному
лікуванні хворих на ГП різного ступеня тяжкості.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в комплексному лікуванні
хворих на генералізований пародонтит застосовано поляризоване свiтло в
поєднанні з кріодеструкцією. На основі комплексних клінічних,
імунологічних, мікробіологічних та морфологічних досліджень доведено
ефективність використання поляризованого світла як компонента
комплексної терапії, яке виявляє протизапальну, антибактеріальну та
біостимулюючу дію на тканини пародонта і організм хворого.

Доведено стимулюючий вплив поляризованого світла на специфічні та
неспецифічні чинники захисту порожнини рота, провідні ланки клітинного і
гуморального імунітету у хворих на ГП.

Ефективність запропонованого методу підтверджено скороченням термінів
лікування, подовженням тривалості ремісії та нормалізацією клінічних,
мікробіологічних та імунних показників.

Пріоритетність дисертаційних досліджень підтверджено 4 деклараційними
патентами на винаходи.

Практичне значення одержаних результатів. Науково обґрунтовано,
апробовано і впроваджено в практику новий спосіб лікування ГП з
використанням кріодеструкції та світлолікування, доведено його клінічну
ефективність.

На підставі клініко-лабораторних та імунологічних досліджень розроблено
практичні рекомендації щодо диференційованого застосування
світлотерапії, кріодеструкції та їх поєднання в комплексному лікуванні
хворих на ГП залежно від тяжкості та характеру перебігу патологічного
процесу в тканинах пародонта. Розроблений спосіб лікування хворих на ГП
з використанням кріодеструкції і поляризованого світла впроваджено в
стоматологічній поліклініці КМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

Матеріали дослідження використовуються у навчальному процесі на кафедрі
терапевтичної стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано інформаційний
пошук і аналіз наукової літератури за темою дослідження, розроблено
програму, сформульовано мету і задачі, розроблено спосiб лікування ГП з
використанням кріодеструкції та світлолікування. Цитологічні та
морфологiчнi дослідження проведено спiльно з спiвробiтниками
морфологічної лабораторiї Інституту експериментальної патологiї,
онкологiї i радiобiологiї iменi Р.Е. Кавецького НАН України;
iмунологічні дослідження — спiльно з спiвробiтниками НДЛЦ НМУ (зав. —
д.мед.н., проф. Яценко В.П.). (

Автором розроблено практичнi рекомендацiї щодо диференцiйованого
застосування свiтлотерапiї, крiодеструкцiї та їх поєднання в
комплексному лiкуваннi хворих на ГП.

Аналiз та обговорення результатiв проведено спiльно з науковим
керiвником проф. А.П. Грохольським.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації
повідомлено і обговорено на І (VIII) з?їзді Асоціації стоматологів
України (30 листопада–2 грудня 1999 року, Київ), ІV науково-практичній
конференції “Актуальні проблеми експериментальної медицини” (27–28
травня 2002 року, Київ), 5-му Російському науковому форумі “Стоматология
2003” (11–14 лютого 2003 року, Москва, РФ).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 друкованих робіт,
з них 7 статей — у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 тези
— у матеріалах конференцій та з’їзду. Одержано чотири деклараційні
патенти України на винаходи: “Спосіб оцінки ефективності лікування
генералізованого пародонтиту” (№60200А від 15.09.2003 р.), “Спосіб
оцінки ступеня тяжкості генералізованого пародонтиту” (№62470А від
15.12.2003 р.), “Спосіб лікування хронічного генералізованого
пародонтиту” (№64213 від 16.02.2004 р.), “Спосіб оцінки ефективності
лікування генералізованого пародонтиту” (№60900А від 15.10.2003 р.).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду
літератури, розділу матеріали і методи дослідження, 3-х розділів власних
досліджень, узагальнення і обговорення результатів дослідження,
висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який
містить 296 найменувань, в тому числі 87 іноземних авторів. Основний
текст дисертації викладено на 148 сторінках друкованого тексту. Роботу
ілюстровано 26 таблицями, 47 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

Матеріал і методи досліджень. Для вирішення поставленої мети та задач
було обстежено 177 осіб, з яких 143 (48 чоловік і 95 жінок) хворих на ГП
віком від 20 до 45 років та 34 особи з інтактним пародонтом, які склали
контрольну групу. Усіх хворих на ГП обстежували в динаміці: до
лікування, після його завершення та через 12 міс. Клінічне обстеження
хворих на ГП проводили за традиційними методами.

Для установлення діагнозу користувалися класифікацією Н.Ф. Данилевського
[1994, 2000]. Для стандартизації даних клінічного обстеження
використовували низку пародонтальних індексів, вибір та інтерпретацію
яких здійснювали за рекомендаціями Г.Ф. Білоклицької [1996, 1999].

Для визначення тяжкості запалення ясен використовували індекс РМА і
пробу Шиллера–Писарева, з метою об?єктивної оцінки стану гігієни
порожнини рота визначали гігієнічні індекси Гріна–Вермільона (ОНІ-S),
Турескі, O’Leary. Оцінювали індекси кровоточивості (КР); втрати
кісткової тканини (ВКТ); рухомості зубів (РЗ); глибину пародонтальних
кишень (ПК) [Белоклицкая Г.Ф., Пети А.А., Сандыга Л.Г., 1999]. Крім
того, визначали комбіновані пародонтальні індекси КПІ, ДПІ, ІПР, CPITN
[Никитина Т.В., Балашов А.Н., 1989; Пахомов Г.Н., 1986].

Усіх пацієнтів розподілили на дві групи залежно від тяжкості та
характеру перебігу патологічного процесу в тканинах пародонта. До першої
групи віднесли хворих, що мали І–ІІ ступінь ГП хронічного перебігу (70
осіб). Другу групу складали хворі з ІІ ступенем ГП хронічного перебігу
(73 особи). В 1 та 2 групах виділили п?ять підгруп залежно від обраного
лікування. Хворі підгруп 1а, 2а отримували загальну та місцеву
консервативну медикаментозну терапію. Хворим підгруп 1б, 2б в
комплексному лікуванні застосовували кріодеструкцію, у хворих підгруп
1в, 2в її поєднували з УФО, в підгрупах 1г, 2г світлолікування
здійснювали ПС, в підгрупах 1д, 2д ПС проводили після кріодеструкції.
Розподіл хворих першої та другої груп за кількістю, пародонтальним та
загальномедичним станом підтверджує іх однорідність.

Базова місцева та загальна терапія ГП у хворих усіх підгруп суттєво не
відрізнялась. Вона включала контрольований гігієнічний догляд за
порожниною рота, професійну гігієну. При потребі проводили лікування
карієсу та його ускладнень. Обов?язковим елементом комплексної терапії
було усунення травматичної оклюзії. Місцеве медикаментозне лікування
включало промивання пародонтальних кишень та зрошення порожнини рота
розчином ехінацеї (1:4), інстиляції суспензії антибіотиків в оліях
протягом 10 днів [Грохольський А.П., 1990]. Всім хворим на ГП незалежно
від групи перорально призначали комбінований препарат “кверцетин”
[Вишняк Г.Н., 1999].

Для проведення кріодеструкції використовували апарат “Кріоелектроніка-3”
[Данилевский Н.Ф., Грохольский А.П., Политун А.М., Мостицкий А.В.,
Худзинский В.М., 1990]. Кріодеструкцію здійснювали при t = -150–-170°С.
При цьому використовували спеціальні кріонасадки, що мають форму малої
чи великої зуболікарської гладилки. Час охолодження й заморожування
регламентували ступенем пародонтиту. В середньому цей показник складав
20–40 с. У разі необхідності більш глибокого заморожування застосовували
двох–трьох цикловий метод кріовпливу [Грохольский А.П., Кодола Н.А.,
Бургонский В.Г., Чайковский Ю.Б., 1995].

Для світлолікування використовували апарат “Біоптрон-2”, що випромінює
видиме плоскополяризоване світло (реєстраційне посвідчення № 1127/99 від
09.02.1999). Лампу розташовували на відстані 5 см від поверхні, що
опромінюється. Застосовували стандартний варіант методики [Улащик В.С.,
Чичкан Д.Н., 1999]: зрошення ушкодженої ділянки оксиспреєм; опромінення
патологічного вогнища протягом 6 хвилин; повторне зрошення зони впливу
оксиспреєм. Курс світлотерапії складався з 10 процедур [Улащик В.С.,
Чичкан Д.Н., 1999].

УФО здійснювали за допомогою приладу ОКУФ-5М [Ефанов О.И., Дзанагова
Т.Д., 1980]. Перед проведенням УФО визначали індивідуальну біодозу.
Опромінення починали з 1/8–1/4 біодози і поступово доводили до 3–4
біодоз. Одну і ту ж ділянку опромінювали 4–5 разів.

Імунологічне обстеження включало кількісну оцінку Т- і В-систем
імунітету та вивчення їх функціональної активності, постановку
навантажувальних тестів Е-РУК з імуномодуляторами; визначення
бактерицидної та метаболічної активності ПЯЛ, ідентифікацію Т- та
В-лімфоцитів та їх субпопуляцій за допомогою моноклональних антитіл,
вмісту SIgA в слині, рівня циркулюючих імунних комплексів в периферичній
крові [Дранник Г.Н., 1999; Лебедев К.А., Понякина И.Д., 1990; Ковальчук
Л.В., Чередеев А.Н., 1986] .

З метою вивчення впливу поляризованого світла на перебіг
запально-дистрофічного процесу в тканинах пародонта вивчали структуру
ясен за допомогою цитологічних та гістологічних методів [Ганіна К.П.,
Центило Т.Д., Бородай Н.В., 2000].

Оцінку ефективності лікування проводили за результатами клінічних,
імунологічних, мікробіологічних та цитологічних показників до, після
лікування та у віддалені терміни (через 12 міс.).

Результати досліджень, що виражені у числових значеннях, піддано
статистичній обробці з використанням загальноприйнятих методів
варіаційної статистики. Рівень достовірності визначали за t-крітерієм
Ст?юдента. Статистичну обробку проводили за допомогою ПК ІВМ Іntel
Pentium 200.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Проведений аналіз клінічних, імунологічних, цитологічних та
мікробіологічних результатів комплексного лікування хворих на ГП виявив
позитивний клінічний ефект у переважної більшості пацієнтів у разі
застосування кріодеструкції і світлотерапії.

Лікування хворих на ГП І–ІІ ступеня (1 група) із використанням
кріодеструкції та поляризованого світла призвело до позитивного ефекту у
93,33 % хворих. У хворих підгрупи 1в, в комплексному лікуванні яких
кріодеструкцію поєднували з УФ-опроміненням позитивного ефекту досягнуто
у 85,71 % хворих.

У хворих на ГП І–ІІ ступеня, які отримували загальну та місцеву
консервативну медикаментозну терапію клінічний ефект був значно нижчим
(53,85%).

Як свідчать результати клінічних спостережень, застосування ПС у хворих
1 групи виявилося досить ефективним. Після 3–4 сеансів світлотерапії ПС
у хворих підгруп 1г, 1д виявляли зменшення запальних явищ: гіперемії,
набряку, болючості ясен. Найнижчі значення індексу ПМА, проби
Шиллера–Писарева після лікування виявлено у підгрупі 1д (відповідно 0,34
+ 0,03% проти 48,20 +0,47 до лікування, р ( 0,001, та 0,81+0,09 бала
після лікування проти 1,81+0,20 до лікування, р ( 0,001).

Індекс кровоточивості у хворих підгрупи 1д після лікування складав лише
0,02+0,001 бала (р(0,001) і був вірогідно нижчим від значень, отриманих
при лікуванні ГП з використанням кріодеструкції (0,13+0,015 бала,
р(0,001), кріодеструкції з УФО (0,08+0,009 бала, р(0,001) та лише ПС
(0,15+0,17 бала, р ( 0,001).

Виявлено вірогідне підвищення стійкості капілярів до вакууму у хворих
усіх підгруп. Але найбільш суттєві зміни констатовано у хворих підгруп
1в, 1д (1в — до лікування 19,8±0,6 сек., після лікування 43,6±1 сек., р
0,01) та 14,60 + 3,71% до лікування і
24,13 + 4,30% — у жінок (р ( 0,01). У разі застосування ПС і
кріодеструкції відмічається також незначне збільшення незрілих клітинних
елементів. Ці дані свідчать про те, що комплексне лікування з включенням
кріодеструкції і ПС сприяло підсиленню процесів відновлення епітелію за
рахунок зростання кількості молодих елементів, що підтверджує
регенеративно-проліферативний ефект поляризованого світла.

Зіставлення результатів комплексного лікування та імунологічних
показників показало, що медикаментозні методи (підгрупа 1а) суттєво не
впливають на динаміку імунного статусу хворих. Абсолютний вміст
лімфоцитів з фенотипом CD4+ у хворих цієї підгрупи зріс лише на 7,4%,
CD8+ — знизився на 13,9%.

?A

e

oe

o

4

6

P

d

?j

A

Ae

e

????????????кількості CD19+ лімфоцитів на 31,8% (р 0,01), нормалізації вмісту патогенних ЦІК середнього розміру та
зменшенню в 2 рази концентрації патогенних ЦІК малого розміру (р 0,01).

Констатовано також і нормалізацію рівня ЦІК різного розміру, що теж
слугувало підґрунтям для тривалої клінічної ремісії. Так, у хворих
підгрупи 1д ЦІК великого розміру після лікування складали 51,04±2,0
у.о., через 1 рік після лікування — 53,2±1,8 у.о., р > 0,01; ЦІК
середнього розміру після лікування — 36,13(1,51 у.о., через 1 рік після
лікування — 34,5±1,32 у.о.,

р > 0,01; ЦІК малого розміру після лікування — 13,72±1,13 у.о., через 1
рік після лікування — 10,21( 1,12 у.о., р > 0,01.

Таким чином, зіставлення клініко-лабораторних результатів спостереження
за хворими на ГП, в комплексному лікуванні яких застосовували різні
методи, показало високу клінічну ефективність ПС, генерованого приладом
“Біоптрон”, в комплексі з кріодеструкцією, що дозволяє досягти
нормалізації основних показників імунної системи та тривалої клінічної
ремісії і рекомендувати метод для практичного впровадження.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної стоматологічної
задачі — підвищення ефективності комплексного лікування хворих на ГП
шляхом поєднаного застосування кріодеструкції та поляризованого світла,
з метою профілактики рецидивів захворювання. На основі динамічних
клініко-рентгенологічних, імунологічних, мікробіологічних і цитологічних
спостережень встановлено переваги способу, запропоновано рекомендації
для його впровадження в практику.

Обґрунтовано і запропоновано методику комплексного лікування хворих на
ГП з застосуванням ПС та кріодеструкції. Розроблений спосіб лікування
показано хворим на ГП І–ІІ та ІІ ступеня хронічного перебігу.
Протизапальні, антибактеріальні, стимулюючі репаративні процеси та
імуномодулюючі властивості ПС забезпечують ефективні безпосередні
клінічні результати, у 93,33% хворих на ГП І–ІІ ступеня, та у 92,86%
хворих ІІ ступеня.

Поліпшення стану імунітету у хворих на ГП у разі застосування ПС в
поєднанні з кріодеструкцією досягається шляхом зростання кількості
Т-лімфоцитів на 14,41% при І–ІІ ступені ГП та на 19,68% при ІІ ступені;
В-лімфоцитів (з 20,71% до 27,29%) при І–ІІ ступені ГП та (з 21,91% до
26,74%) при ІІ ступені; нормалізації імунорегуляторного індексу Тх/Тс (з
1,55% до 1,46%) при І–ІІ ступені ГП та (з 0,79% до 2,28%) при ІІ
ступені; підвищення функціональної активності Т-лімфоцитів (з 60,27% до
75,63%) при І–ІІ ступені ГП та (з 60,09% до 74,9%) при ІІ ступені;
зниженням рівня патогенних ЦІК середнього розміру (з 44,18% до 36,13%)
при І–ІІ ступені ГП та (з 41,18% до 34,1%) при ІІ ступені; ЦІК малого
розміру (з 19,26% до 13,72%) при І–ІІ ступені та (з 19,68% до 12,5%) при
ІІ ступені; рівня SIgA в слині (з 0,42 г/л до 1,27 г/л) при І–ІІ ступені
ГП та (з 0,27 г/л до 1,10 г/л) при ІІ ступені.

Опромінення тканин пародонту ПС з довжиною хвилі 400–2000 Нм затримує
ріст мікрофлори в пародонтальних кишенях, що підтверджується зниженням
кількості та діаметру зони росту мікробних колоній. Середній діаметр
колоній мікроорганізмів під дією ПС після лікування зменьшувався у 3
рази і майже в 1,3 рази порівняно з УФ-опроміненням. Після опромінення
ПС рівень обсіменіння пародонтальних кишень після лікування знижується з
8,25?103 КУО?мл до 1,25?103 КУО?мл, р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020