.

Прогнозування та профілактика післяпологових гнійно – запальних захворювань у вагітних з хронічним пієлонефритом (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
127 2648
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕМЕНІНА НАДІЯ КАЗИМИРІВНА

УДК 618.7-002-036-084:618.3:616.61-002.3

Прогнозування та профілактика післяпологових гнійно – запальних
захворювань у вагітних з хронічним пієлонефритом

14.01.01 – Акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Туманова Лариса Євгеніївна, Інститут
педіатрії,

акушерства та гінекології АМН
України, завідувач

відділу профілактики та лікування
гнійно-запальних

захворювань в акушерстві ІПАГ
АМН України.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, член.-кор.АМН
та НАН України

Степанківська Галина Костянтинівна,

Національний медичний університет

ім. О.О.Богомольця МОЗ України,

професор кафедри акушерства та
гінекології №1;

доктор медичних наук,

Камінський Вячеслав Володимирович

Київська медична академія
післядипломної освіти

ім.П.Л.Шупика МОЗ України,
професор кафедри

акушерства, гінекології та репродуктології.

Провідна установа: Одеський медичний університет МОЗ України, кафедра
перинатальної медицини, дитячої і підліткової гінекології.

Захист відбудеться “_8__” ___06_____ 2004 року о _1500_ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 із захисту дисертацій
на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальностями
“Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ, вул.
Мануїльського, 8)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050,м.Київ, вул.Мануїльського,
8)

Автореферат розісланий “ 08 ” травня 2004 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Л.В. Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. За даними ВООЗ інфекція сечових шляхів за частотою
займає друге місце після гострих респіраторних інфекцій. Серед
захворювань сечовивідної системи основне місце займає пієлонефрит (М.М.
Шехтман, 2002). Актуальність проблеми пієлонефриту зростає ще й тому, що
в останні 10 років спостерігається збільшення його частоти у вагітних,
що в певній мірі обумовлює численні ускладнення вагітності, пологів,
післяпологового періоду та стану новонароджених (А.Ф.Возианов,
С.П.Пасечников,1998; В.М.Запорожан, М.Р.Цегельский, 2000;
Ю.П.Вдовиченко,2002).

Дослідження, проведені за останнє десятиріччя, дозволили розширити уяву
про механізми патогенезу хронічного пієлонефриту (ХП) і завдяки цьому,
розробити принципи лікування даної патології. Поряд з успіхами,
досягненими у вивченні етіології, патогенезу, діагностики і терапії ХП,
залишаються не до кінця з’ясованими питання про запобігання
гнійно-запальним захворюванням післяпологового періоду (ГЗЗПП) у хворих
на ХП (Г.К.Степанковская, 1997; І.А. Давидова, 2001; Я.М. Кремінський,
2001; W.R. Cattell, 1998). В зв’язку з цим, актуальним є пошук нових,
ефективних методів профілактики гнійно-запальних захворювань пуерперію у
хворих на ХП. Задачу значно полегшує визначення факторів, що сприяють
розвитку ГЗЗПП та алгоритми прогнозування цих захворювань, поглиблене
вивчення перебігу пуерперію у породіль з ХП.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт ІПАГ АМН
України і є фрагментом комплексної теми відділення профілактики та
лікування гнійно-запальних захворювань в акушерстві ІПАГ АМН України
“Прогнозування та профілактика післяпологових гнійно-запальних
ускладнень та хронізації захворювання, ускладнень неонатального періоду
при патології сечовидільної системи вагітних” (№ держреестрації 01.99 U
000315).

Мета роботи: знизити частоту гнійно-запальних захворювань у породіль,
хворих на ХП, шляхом вивчення особливостей перебігу пуерперію,
прогнозування виникнення гнійно-запальних захворювань у післяпологовому
періоді та удосконалення комплексу лікувально-профілактичних заходів,
щодо попередження цих захворювань.

Задачі дослідження:

Проаналізувати частоту і структуру гнійно-запальних захворювань
пуерперію у хворих на ХП за архівними матеріалами ІПАГ АМН України.

Визначити фактори ризику та алгоритми прогнозування деяких ускладнень та
гнійно-запальних захворювань пуерперію у вагітних з ХП.

Вивчити рівень пролактину, естрадіолу, прогестерону та кортизолу у
породіль з ХП.

Вивчити стан імунітету жінок, хворих на ХП напередодні пологів та в
пуерперії.

Вивчити мікробіоценоз пологових шляхів та кишківника напередодні
пологів у вагітних з ХП.

Удосконалити комплекс лікувально-профілактичних заходів, щодо зниження
частоти ускладнень пуерперію і неонатального періоду.

Об’ект дослідження – перебіг вагітності та післяпологового періоду у
хворих на хронічний пієлонефрит.

Предмет дослідження – післяпологові гнійно-запальні захворювання,
мікробіоценоз пологових шляхів та кишківника, імунологічна
реактивність, гормональний стан.

Методи дослідження – клінічні, ендокринологічні, імунологічні,
мікробіологічні, інструментальні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше на підставі ретроспективного аналізу визначено фактори ризику,
щодо виникнення деяких ускладнень та гнійно-запальних захворювань
пуерперію у хворих на ХП; розроблено алгоритми прогнозування лихоманки,
субінволюції матки, метроендометриту та визначена їх прогностична
точність.

Комплексно досліджено у вагітних з ХП напередодні пологів протективні
властивості цервікального слизу, фагоцитарну активність нейтрофілів та
імуноглобуліновий склад крові; визначено протективні властивості
грудного молока у породіль з ХП на 5-7 добу пуерперію.

Вперше вивчені властивості живих штамів Lactobacillus plantarum ВКПМ
В–5002 і Streptococcus salivarius subsp. thermophilus ВКПМ В-3813:
рівень адгезії до епітелію піхви напередодні пологів у здорових вагітних
та вагітних, хворих на ХП; здібність забезпечувати сінергізм
антагоністичної дії по відношенню до E.coli, Pr.vulgaris, St.aureus,
Pseud.аeroginosa, Candida albicans. Визначено роль адгезивних
властивостей штамів L. plantarum ВКПМ В–5002 і Str. salivarius
subsp.thermophilus ВКПМ В-3813. Показана їх адгезія до трансферину,
J-глобуліну, конкаваліну-А, муцину та фібронектину, які входять до
складу епітеліальних клітин піхви.

Практичне значення роботи. В результаті виконання роботи запропоновані
критерії відбору вагітних з ХП до групи підвищеного ризику, щодо
розвитку деяких ускладнень та ГЗЗПП, розроблено алгоритми прогнозування
лихоманки, субінволюції матки, метроендометриту.

Сумісно з Інститутом мікробіології і вірусології НАНУ підібрано склад
(з урахуванням адгезії, антагоністичної дії по відношенню до патогенних
мікроорганізмів) пробіотичних лактобактерій для лікування та
профілактики піхвових і кишкових дисбактеріозів, визначена його
ефективність.

Запропоновано в комплекс лікувально-профілактичних заходів у хворих на
ХП напередодні пологів включати відновлення мікробіоценозу пологових
шляхів та кишківника живими культурами лактобактерій (L. plantarum ВКПМ
В–5002 і Str. salivarius subsp. thermophilus ВКПМ В-3813) у
співвідношені 8:2, у дозі 108–109 КУО/мл.

Викладені в роботі матеріали, щодо прогнозування та профілактики ГЗЗПП у
хворих на ХП використовуються в практиці роботи жіночих консультацій та
пологових будинків м.Київа, Львова, Донецька. Результати наукових
досліджень за матеріалами дисертації використовуються в навчальному
процесі на кафедрах Київської військової академії МО України,
Львівського державного медичного університету МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Інформаційно-патентний пошук, визначення
задач дослідження та вибір методів їх вирішення; клініко-статистичний
аналіз архівного матеріалу (визначення факторів ризику деяких ускладнень
та гнійно-запальних захворювань пуерперію у хворих на ХП в залежності
від анамнезу, тяжкості основного захворювання, перебігу вагітності та
пологів); забір та підготовка біологічного матеріалу для
мікробіологічних, імунологічних та ендокринологічних досліджень;
статистична обробка клініко-лабораторних даних, їх науковий аналіз та
інтерпретація; формулювання основних положень та висновків дисертації.
Автор приймала участь в обгрунтуванні складу та доцільності використання
композиції лактобактерій для відновлення мікробіоценозу пологових шляхів
та кишківника у вагітних, хворих на ХП, схеми її застосування, оцінки її
ефективності та впровадженні в практичне використання.

Вважаю своїм приємним обов’язком висловити вдячність чл.-кор. НАН
України Н.К.Коваленко за сприяння і допомогу під час досліджень та
надання корисних порад.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
викладені на ХІV Європейському конгресі з акушерства та гінекології
(Іспанія, Гранада,1999), ХV Європейському конгресі з акушерства та
гінекологіі (Швейцарія, Базель, 2000), науково-практичній конференції
асоціації акушерів-гінекологів України “Пізні гестози вагітних”
(Україна, Київ, 2000), ХІ з’їзді акушерів-гінекологів України (Україна,
Київ, 2001), наукових конференціях відділу екстрагенітальної патології
ІПАГ АМН України. Дисертаційна робота апробована на засіданні
акушерсько-гінекологічного відділу ІПАГ АМН України.

Публікації. Опубліковано 9 наукових праць, з них: 3 статті у журналах, 2
– статті в збірниках наукових праць, 2 – тези наукових конгресів, 2 –
деклараційні патенти на винахід.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 139 сторінках і
складається з вступу, огляду літератури, матеріалів та методів
досліджень, трьох розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення
отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій та списку
використаної літератури, що містить 187 джерел, які займають 20
сторінок. Робота ілюстрована 1 мікрофотографією і 34 таблицями, що
займають 12 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених в роботі
задач проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності, пологів
та пуерперію у 402 жінок, хворих на ХП, які народжували в клініках ІПАГ
АМН України протягом останніх 10 років. Комплексно в динаміці вагітності
та пуерперію обстежено 145 жінок та їх новонароджених. З них 70 хворих
на ХП, які отримували лікування, згідно діючих методичних рекомендацій
(І група); 50 вагітних з ХП, які додатково застосовували живі культури
лактобактерій (L. plantarum і Str. salivarius subsp. thermophilus) для
відновлення мікробіоценозу пологових шляхів та кишківника напередодні
пологів (ІІ група) та 25 здорових матерів з фізіологічним перебігом
вагітності та пологів (контрольна група).

У всіх жінок, поряд їз загальноприйнятими клініко-лабораторними та
інструментальними методами проведені імунологічні, бактеріологічні,
гормональні.дослідження. У новонароджених вивчали показники фізичного та
нервового станів, мікробне засівання зіву та кишківника.

В крові вагітних (37–38 тижнів) та породіль ( 5-7 доба пуерперію)
визначали відносний вміст фагоцитуючих клітин та інтенсивність
фагоцитозу (за методом проточної цитометрії з використанням культури
міченого FITS Stafylococcus aureus); вміст лімфоцитарних субпопуляцій –
Т-лімфоцитів (СD3), В-лімфоцитів (СD19), натуральних кілерів (СD16/56),
супресорів цитокинів (СD8), хелперів-індукторів (СD4) (за методом
проточної цитофлуорометрії з використанням моноклональних антитіл
відповідної специфічності). Рівень Ig класів G, A, M в сироватці крові
вагітних і породіль та Ig класів А, G, M, sIgA і C3 компоненту
компліменту в цервікальному слизу вагітних і грудному молоці породіль
визначали методом радіальної імунодифузії в гелі за Manchini
(G.Manchini, A.O.Carbonaria, T.F.Heremen, 1965) з використанням
моноспецифічних антисироваток проти відповідного класу Ig та стандартної
сироватки людини з відомими концентраціями IgG, IgA, IgM, sIgA і C3.
Рівень лізоциму в цервікальному слизу вагітних та грудному молоці
породіль визначали за методом мікролізісу в агарі з використанням
культури Micrococcus lisodeicticus.

Рівень естрадіолу, прогестерону та кортизолу в крові породіль вивчали
радіоімунним методом, вміст пролактину методом імуноферментного аналізу.

Кількісний та якісний склад мікрофлори сечостатевих шляхів і кишківника
вагітних жінок, мікробне засівання зіву і кишківника новонароджених
вивчали загальноприйнятими бактеріоскопічними та бактеріологічними
методами. Видова належність лактобактерій, запропонованих до складу
пробіотичної суміші визначалась на основі морфолого-культуральних та
фізіолого-біохімічних властивостей з урахуванням адгезії до клітин
вагінального епітелія за методом Т.А.Брилене (1986), реакцію адсорбції
лактобактерій вивчали на закріплених на полістироловій основі білках і
глікопротеїдах епітеліальних клітин.

Усі отримані дані клініко-лабораторних досліджень оброблено методом
варіаційної статистики (Л.С.Камінський, 1964). Статистичну обробку
здійснювали на ПЕОМ ІВМ РС/АТ з використанням спеціально розробленого
програмного забезпечення. Достовірність різниць для абсолютних величин
оцінювали за критерієм Стю’дента (t), а для відносних величин – за
методом кутового перетворення Фішера (Е.В.Гублер, 1984).

Результати досліджень та їх обговорення. Проведений ретроспективний
аналіз перебігу вагітності, пологів та пуерперію у 402 жінок, хворих на
ХП, показав, що частота ускладнень та гнійно-запальних захворювань
пуерперію складала 43,2%. В тому числі: 9,4% – післяпологова лихоманка;
13,3%-субінволюція матки; 3,5% – метроендометрит; 5,9% – пієлоцистіт;
0,8% – мастит, 0,3% – сепсіс; 5,3% – анемії; 4,7%-розходження швів.

Більшість хворих на ХП була віком до 30 років. Частота ГЗЗПП для
породіль від 21 року складала 42,5%; серед хворих на ХП, молодших за 21
рік частота ГЗЗПП знижувалась до 30,2%, р 6A:Aj & F & F , oiooaaIaaa1/21/21/21/2±aaaaa „A`„A (При використанні запропонованої суміші забезпечується сінергізм антагоністичної дії по відношенню до патогенної мікрофлори. Антимікробна активність лактобактерій обумовлена продукцією L-молочної кислоти, біологічно активних речовин, а також лізоциму та перекису водню. На винахід одержано деклараційний патент № 45697 А від 15.04.02. Для попередження ГЗЗПП у хворих на ХП доцільно включати в комплекс лікувально-профілактичних заходів відновлення мікробіоценозу пологових шляхів та кишківника запропонованою композицією лактобактерій (див. Практичні рекомендації). Спосіб профілактики ГЗЗПП у хворих на ХП захищено деклараційним патентом №59622 А від 15.09.2003. Розроблений метод застосовано у 50 вагітних з ХП (ІІ група). Групу порівняння (І група) склали 70 жінок з ХП, які під час вагітності не отримували запропонованої суміші лактобактерій. Обидві групи не відрізнялись за віком, тяжкістю захворювання та іншими анамнестичними і клінічними параметрами, розподіл проведено за принципом рандомізації. Після застосування пробіотичного засобу нами виявлено покращення мікробіологічних показників піхви: зменшення E.coli з 24,2% (103–105 КУО/мл) до 14,0% (102 –103 КУО/мл), що на декілька порядків нижче початкового рівня; дріжджів з 26,7% (в середньому 103 КУО/мл) до 4,0% (кількість не перебільшувала 102 КУО/мл), р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020