.

Перебіг вагітності, стан плода і кардіо-респіраторна система у хворих на цукровий діабет (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
132 3054
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Данилків Олег Омелянович

УДК: 618.3: 616.1/2: 616.379 – 008.64

Перебіг вагітності, стан плода і кардіо-респіраторна система у хворих на
цукровий діабет

14.01.01 – aкушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології
Академії медичних наук України

Наукові керівники:

доктор медичних наук

МЕДВЕДЬ ВОЛОДИМИР ІСААКОВИЧ,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач
відділення

внутрішньої патології вагітних

доктор медичних наук

СОЛОНЕЦЬ МИКОЛА ІВАНОВИЧ ,

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, головний
науковий співробітник відділення внутрішньої патології вагітних

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН і АМН України

СТЕПАНКІВСЬКА ГАЛИНА КОНСТЯНТИНІВНА,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,

професор кафедри акушерства та гінекології № 1

доктор медичних наук, професор

СЕНЧУК АНАТОЛІЙ ЯКОВИЧ,

Медичний інститут Української асоціації народної медицини,

завідувач кафедри акушерства та гінекології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Захист дисертації відбудеться “20” квітня 2004 р. о 1500 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.553.01 при Інституті
педіатрії, акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ-50,
вул. Мануїльського, 8).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м. Київ-50,
вул. Мануїльського, 8).

Автореферат розісланий “16” березня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради
Л.В. Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Цукровий діабет, розповсюдженість якого в усьому
світі набула характеру “глобальної епідемії” [Zimmet P. еt al., 1997;
Williams R. еt al., 2003], становить сьогодні найгострішу проблему в
клініці екстрагенітальної патології вагітних. Це зумовлено, в першу
чергу, вкрай несприятливим впливом захворювання на перебіг вагітності та
стан плода, що в остаточному підсумку призводить до високих
перинатальних втрат та тяжкої патології новонароджених [Солонець М.І.,
1998; Федорова М.В., и др., 2001; Nagey D. еt al., 1996; Рampfer S.,
2000]. Вагітність також визначає високий ризик для здоров’я, а, інколи,
й життя матері, сприяючи дестабілізації перебігу хвороби, прогресуванню
ретинопатії, нефропатії, артеріальної гіпертензії тощо [Медведь В.І.,
Солонець М.І., 2002; Botta R.M. еt al., 1999; Hadden D. еt al., 1999].
Особливо негативні наслідки має вагітність у випадках розвитку пізнього
гестозу, частота якого за цукрового діабету типу 1 сягає більше 50%
[Нізова Н.М. 1998; Медведь В.І., Солонець М.І., 2002; Кharb S., 2000;
Sibai B.M. et al. 2000].

Таке незадовільне становище стимулює наукові пошуки нових шляхів
поліпшення результатів вагітності у цього контингенту хворих, і такі
пошуки відбуваються дуже інтенсивно. Проте, основними напрямами
переважної більшості з них є розкриття гормонально-метаболічних та
імунологічних механізмів діабет-асоційованої патології вагітності і
плода, а значно менше уваги приділяється системним функціональним
показникам. Разом з тим, добре відомо, що цукровий діабет призводить до
глибокого ураження багатьох судин, серця, інших внутрішніх органів і
зрештою спричинює порушення їх функцій [Балаболкин М.И., 2000; Habon T.,
Kesmarky G., 2002]. Особливе значення для підтримання нормальної
життєдіяльності організму, забезпечення зростаючих потреб вагітної та
плода мають центральна гемодинаміка і зовнішнє дихання, а також,
імовірно, кровотік у малому колі кровoобігу. Але стану центральної
гемодинаміки у вагітних, хворих на діабет, присвячено поодинокі роботи
[Бузурукова П.С., 1999; Heilmann L., Lohr D., 1993], а дослідження
легеневої гемодинаміки та функції зовнішнього дихання не проводили
зовсім. Відтак залишається невідомим значення порушень
кардіо-респіраторної системи, спричинених діабетом, у генезі численних
ускладнень вагітності, патології плода і новонародженого.

У зв’язку з вищезазначеним певний теоретичний інтерес викликає вивчення
центральної, легеневої гемодинаміки та зовнішнього дихання у вагітних з
цукровим діабетом різного ступеня тяжкості і у різні періоди вагітності.
Важливо також з’ясувати внесок виявлених змін у несприятливі наслідки
вагітності, оскільки це створить підґрунтя для пошуку шляхів їх
поліпшення. Можна сподіватися, що розробка способів запобігання або
корекції порушень функцій кардіо-респіраторної системи сприятиме
зниженню частоти ускладнень вагітності та патології плода при цукровому
діабеті.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження,
результати яких наведено у дисертації, є фрагментами НДР “Розробити
критерії для прогнозу розвитку та ступеня тяжкості пізнього гестозу,
диференційовані схеми його попередження та лікування при цукровому
діабеті у вагітних” (№ державної реєстрації 01.99.U000316) та НДР
“Удосконалити систему спеціалізованої медичної допомоги вагітним з
цукровим діабетом та поліорганними гемодинамічними порушеннями”
(№ державної реєстрації 01.02.U01066), виконаних відповідно до плану
науково-дослідних робіт Інституту педіатрії, акушерства та гінекології
АМН України.

Мета дослідження. Знизити частоту ускладнень вагітності, перинатальну
захворюваність і смертність при цукровому діабеті шляхом розробки та
впровадження комплексу лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на
корекцію порушень кардіо-респіраторної системи.

Задачі дослідження

1. Вивчити стан центральної гемодинаміки у хворих на цукровий діабет в
залежності від ступеня тяжкості у I та II половині вагітності.

2. Визначити показники функції зовнішнього дихання у хворих на цукровий
діабет у залежності від ступеня його тяжкості та терміну вагітності.

3. Встановити особливості легеневої гемодинаміки під час вагітності у
хворих на цукровий діабет різної тяжкості.

4. З’ясувати роль порушень центральної гемодинаміки, легеневого
кровотоку і зовнішнього дихання у патогенезі ускладнень вагітності,
патології плода та новонародженого при цукровому діабеті.

5. Розробити патогенетично обґрунтований комплекс
лікувально-профілактичних заходів для вагітних з цукровим діабетом та
вивчити його ефективність щодо попередження чи корекції порушень
кардіо-респіраторної системи, поліпшення перебігу та результатів
вагітності.

Об’єкт дослідження – вагітність у хворих на цукровий діабет типу 1.

Предмет дослідження – стан центральної, легеневої гемодинаміки, функції
зовнішнього дихання; їх роль у виникненні ускладнень вагітності та
порушень стану плода при цукровому діабеті.

Методи дослідження: клінічні, функціональні, математично-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше одержано дані про значні
порушення легеневої гемодинаміки та функції зовнішнього дихання у
вагітних з цукровим діабетом. Продемонстровано істотні відмінності не
тільки ступеня, а й характеру цих порушень, а також змін центральної
гемодинаміки при різній тяжкості хвороби та у різні періоди вагітності.
Встановлено зв’язок кількісних змін окремих параметрів центральної та
легеневої гемодинаміки, зовнішнього дихання з розвитком ускладнень
вагітності, порушення стану плода. Це стало теоретичним підґрунтям для
розробки нового напрямку ефективних лікувально-профілактичних заходів
для вагітних з цукровим діабетом.

Практичне значення одержаних результатів. Визначено нові інструментальні
критерії, які дозволяють передбачити високий ризик ускладнень вагітності
(багатоводдя, прееклампсія, недоношування) та порушень стану плода
(гіпоксія, затримка утробного розвитку) у хворих на цукровий діабет.
Встановлено цільові рівні основних параметрів центральної гемодинаміки,
яких слід прагнути під час лікування, аби забезпечити успішне закінчення
вагітності. Розроблено новий комплекс лікувально-профілактичних заходів,
який дозволяє істотно покращити перебіг вагітності, стан плода та
новонароджених при цукровому діабеті матері. Практичні рекомендації, що
випливають з результатів досліджень, є цілком придатними для
застосування в акушерських відділеннях, де спостерігають, лікують та
розроджують хворих на цукровий діабет.

Результати дослідження впроваджено в практику роботи відділення
екстрагенітальної патології вагітних пологового будинку № 5 м. Києва,
родопомічних закладів Київської, Львівської, Дніпропетровської,
Херсонської областей.

Видано інформаційний лист “Комплекс лікувально-профілактичних заходів
для вагітних з цукровим діабетом типу 1” (випуск № 34, 2003). Теоретичні
положення роботи та практичні рекомендації включено до програми навчання
лікарів на курсах інформації та стажування “Актуальні проблеми
екстрагенітальної патології вагітних” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України.

Особистий внесок здобувача полягає у виборі та обґрунтуванні теми
роботи; визначенні мети, завдань і адекватних методів дослідження;
проведенні інформаційного пошуку, аналітичного огляду сучасної наукової
літератури з проблеми цукрового діабету у вагітних; формуванні груп
хворих; власноручному виконанні досліджень центральної, легеневої
гемодинаміки, зовнішнього дихання; статистичній обробці отриманих
результатів, їх аналізі та узагальненні; патогенетичному обґрунтуванні
та розробці комплексу заходів для вагітних з цукровим діабетом, вивчені
його ефективності; формулюванні основних положень та висновків
дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дисертаційної роботи були представлені та обговорені на конференції
молодих вчених “Актуальні питання акушерства та гінекології” (Вінниця,
1995), Х з’їзді акушерів-гінекологів України (Одеса, 1996),
науково-практичній конференції Асоціації акушерів-гінекологів України
(Київ, 1997), VI конгресі кардіологів України (Київ, 2000),
науково-практичній конференції “Актуальні питання сучасного акушерства”
(Тернопіль, 2003), 13 Конгресі Європейської Асоціації
акушерів-гінекологів (Єрусалим, 1998).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, з
яких: 4 статті у журналах, 2 статті у збірниках наукових праць, 4 – тези
конференцій, з’їздів та конгресів.

Структура та об’єм дисертації. Дисертація викладена на 159 сторінках і
складається з вступу, огляду літератури, п’яти розділів власних
досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків,
практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Робота ілюстрована
37 таблицями та 6 рисунками, які займають 21 сторінку. Список літератури
містить 387 джерел (з них 196 іноземних) і займає 34 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Для вирішення поставлених задач було
комплексно обстежено 128 вагітних, хворих на цукровий діабет типу 1, і
50 здорових вагітних з фізіологічним перебігом вагітності, що склали
контрольну групу.

Окрім комплексного клініко-лабораторного та інструментального
обстеження, усім жінкам у I та II половині вагітності досліджували
центральну гемодинаміку методом тетраполярної реографії за допомогою
поліаналізатора ПА9-01 з визначенням частоти серцевих скорочень (ЧСС,
хв-1); ударного об’єму серця (УОС, мл), хвилинного об’єму серця (ХОС,
л/хв). Разом з абсолютними величинами серцевого викиду, для більш
адекватної оцінки стану кровообігу визначали похідні від них величини –
ударний індекс (УІ, мл/м2) та серцевий індекс

(СI, л/хв·м2), а для характеристики тонусу судин і функціонального стану
артеріол та прекапілярів – загальний периферичний судинний опір (ЗПСО,
дин·с·см-5).

Стан гемодинаміки в системі легеневої артерії вивчали методом
реопульмонографії за допомогою реографа 4РГ-1. При цьому визначали:
реографічний систолічний індекс (РІ, відн. од.); інтервал поширення
пульсової хвилі на ділянці серце-легені (Q-a, с); період максимального
наповнення судин ((, с); період швидкого наповнення судин ((1, с);
період повільного наповнення судин ((2, с); тривалість катакротичної
фази реографічної кривої ((, с); максимальну швидкість швидкого
наповнення судин (Vмакс., Ом/с); середню швидкість повільного наповнення
судин (Vсер., Ом/с); амплітудно-частотний показник (АЧП); відношення
амплітуди діастолічної хвилі до амплітуди систолічної хвилі реограми (Д,
мм/А, мм); відношення тривалості періоду максимального кровонаповнення
до загальної тривалості реографічної хвилі (?, с/T, с ·100%).

Для характеристики зовнішнього дихання проводили спірографічні
дослідження за допомогою поліаналізатора ПА-5-01, який працює на основі
мікропроцесорної техніки і здійснює автоматизовану обробку спірограм.
При цьому визначали такі показники: частота дихання за хвилину (ЧД,
хв-1), дихальний об’єм (ДО, л), хвилинний об’єм дихання (ХОД, л/хв),
життєва ємність легенів (ЖЄЛ,% належного), форсована життєва ємність
легенів (ФЖЄЛ, л), об’єм форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1,%
належного), швидкість видиху (Шв.вид., л/с), максимальна вентиляція
легенів (МВЛ, л). Нормативні величини визначали з урахуванням віку,
зросту, статі та стандартних умов відповідно до міжнародної системи
BTPS.

З метою корекції виявлених порушень кардіо-респіраторної системи
розроблено лікувально-профілактичний комплекс з включенням епадолу,
ліпіну та реополіглюкіну. Для вивчення ефективності розробленого
комплексу хворих поділено на дві групи: основну – 28 вагітних, які
отримували його, і порівняння – 100 вагітних, що спостерігалися,
лікувалися та розроджувалися у клініці, отримуючи у повному обсязі
лікувально-профілактичну допомогу згідно з Методичними рекомендаціями
МОЗ України “Лікувально-профілактична допомога вагітним, хворим на
цукровий діабет” (1998). За тривалістю хвороби, ступенем тяжкості,
характером та розповсюдженістю ангіопатій, супутньою патологією, а також
за віком та акушерським анамнезом жінки основної групи і групи
порівняння практично не відрізнялися.

У всіх хворих проаналізовано перебіг вагітності, родів, стан плода і
новонародженого з урахуванням тяжкості основного захворювання,
показників кардіо-респіраторної системи та характеру проведених
лікувально-профілактичних заходів. Стан плода контролювали в динаміці за
допомогою ультразвукового сканування (Aloka SSD-256), доплерографічного
дослідження кровотоку у середньомозковій, пуповинній артеріях і аорті
(Aloka SSD-2000), кардіотокографії (ВМТ 9141), актографії. Стан
новонароджених оцінювали за даними клінічного обстеження на першій та
п’ятій хвилинах життя за 10-бальною шкалою Апгар, даними фізичного
розвитку (маса і зріст) та особливостями перебігу раннього неонатального
періоду.

Усі одержані дані оброблені методами варіаційної статистики, прийнятими
у медицині та біології. Введення, зберігання та статистична обробка
інформації здійснювалися за допомогою комп’ютера Pentium II з
використанням пакета спеціально розроблених програм.

Результати досліджень та їх обговорення. Проведеними дослідженнями
встановлено, що в І половині вагітності у хворих на цукровий діабет
параметри центральної гемодинаміки істотно відрізняються від таких у
здорових жінок (рис. 1).

Так, знижені абсолютні показники серцевого викиду (УОС – 57,6 ± 1,77 мл
у хворих проти 78,3 ± 2,30 мл у здорових, р0,05),
яка характеризує швидкість наповнення великих артерій і більшою мірою
залежить від функції правого шлуночка.

Збільшення у хворих вагітних інтервалів ?1 та ?2 (відповідно 0,056 ±
0,003 проти 0,045 ± 0,003, р2lAEE v ¦ ¬ a 2l J L v ¬ ????? ????? :ний аналіз показників легеневої гемодинаміки у вагітних з різним ступенем тяжкості діабету дозволив встановити, що усі позитивні зрушення, які спостерігалися у динаміці вагітності в групі хворих у цілому, відбуваються за рахунок жінок з середньотяжким ступенем хвороби. З метою встановлення клінічного значення виявлених змін легеневої гемодинаміки для розвитку ускладнень вагітності та порушень стану плода при цукровому діабеті ми провели спеціальний аналіз, що полягав у зіставленні частоти найважливіших і найтяжчих ускладнень у хворих з різним рівнем основних показників кровообігу малого кола. У якості показника, що інтегрально характеризує інтенсивність легеневого кровотоку обрали АЧП, артеріальний притік – РІ, венозний відтік – ?, тонус та еластичність артерій – ?. Основні параметри легеневої гемодинаміки, що реєструвалися у хворих на діабет у І половині вагітності, не були предикторами розвитку багатоводдя, прееклампсії, невиношування вагітності та затримки розвитку плода. У той же час виявлено вірогідну різницю у частоті гіпоксії плода у хворих з різним станом легеневої гемодинаміки: при зниженні інтенсивності кровотоку за рахунок зменшення артеріального притоку та підвищення тонусу судин гіпоксія плода розвивалася частіше (62,5% проти 38,2%, р0,05).

Істотно покращився стан новонароджених. Так, у матерів основної групи з
оцінкою 8–10 балів народилося 17,9% дітей проти 3,1% групи порівняння

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020