.

Педофауна вищих комах парків м. Харкова (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
125 3170
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.В.ДОКУЧАЄВА

ДЕХТЯРЬОВА ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 595.7:630.4

Педофауна вищих комах парків м. Харкова

03.00.08 – зоологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному педагогічному університеті

ім. Г.С.Сковороди Міністерства освіти та науки України

Науковий керівник – доктор біологічних наук, професор,

Злотін Аврам Зіновійович,

Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди,
професор кафедри зоології

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор,

Ярошенко Микола Миколайович,

Донецький національний університет, завідувач кафедри зоології

доктор сільськогосподарських наук,

Мєшкова Валентина Львівна,

Український науково-дослідний інститут лісового господарства та
агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького, перший заступник директора,
провідний науковий співробітник лабораторії захисту лісу

Провідна установа – Національний педагогічний університет

ім. М.П.Драгоманова, кафедра зоології, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “_20__” квітня____ 2004 р. о _14.00
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.02 у
Харківському національному аграрному університеті ім. В.В.Докучаєва за
адресою: 62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в “Комуніст–1”.
ХНАУ, учбовий корпус №4, аудиторія 407.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного
аграрного університету ім. В.В.Докучаєва.

Автореферат розісланий 19.03. 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Білик М.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Комахи-мешканці ґрунту парків міст є важливим
компонентом екосистем, тому що вони беруть активну участь у процесі
ґрунтоутворення, кругообігу речовин у природі, у трансформації потоків
енергії, у всіх типах трофічних ланцюгів (Гиляров, 1987; Rusek, 2000;
Кучерявий, 2001). Серед комах-мешканців ґрунту є багато шкідників
сільського та лісового господарства, ентомофагів, а також – видів, яких
використовують для біоіндикації антропогенних змін природного середовища
(Долин, 1988; Злотін, Бойчук, 1995; Матвеев, 2002; Мєшкова, Стовбуненко,
2000; Смирнов, 2001).

Педофауна комах польових сівозмін вивчена повніше, ніж лісових
біоценозів (Гиляров, 1949; Кришталь, 1959; Тишлер, 1971; Федоренко,
1993), а у паркових насадженнях міст більшу увагу приділяли вивченню
педофауни нижчих комах (Кульбачко, 2001; Ярошенко, 1993). У парках м.
Харкова, які знаходяться під впливом техногенного забруднення та
значного рекреаційного навантаження, подібні дослідження досі не
проводилися. Між тим, вплив зазначених чинників на біологічні процеси у
ґрунті та рослинах не може не викликати змін у біорізноманітті комах, їх
трофічних зв’язках та шкодочинності. У зв’язку з цим, актуальним є
вивчення видового складу педофауни вищих комах, особливостей біології,
шкодочинності та чинників, що впливають на поширення та видове
біорізноманіття цих комах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наші дослідження
є частиною державної науково-дослідної програми за темою “Розробити
універсальний біоіндікатор для визначення залишків інсектицидів у
навколишньому середовищі”, номер державної реєстрації 0196U022737.

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було встановлення
видового складу педофауни вищих комах парків м. Харкова, їх
таксономічної, географічної, біотопічної та екологічної належності,
особливостей біології, поширення та видового біорізноманіття.

Для досягнення цієї мети було визначено такі завдання:

– визначити видовий склад педофауни вищих комах парків м. Харкова;

– встановити для виявлених видів комах:

– географічне походження;

– біотопічну та екологічну належність;

– особливості біології та господарське значення в умовах урбанізованих
ландшафтів – парків м. Харкова;

– визначити основні чинники, що впливають на розвиток, поширення і
біорізноманіття вищих комах-мешканців ґрунту в умовах урбанізованих
ландшафтів.

Об’єкт досліджень – фауна, таксономія, географічна, біотопічна та
екологічна належність вищих комах-мешканців ґрунту. Особливості їх
біології, господарське значення, видове біорізноманіття та чинники, що
його визначають.

Предмет досліджень – педофауна вищих комах парків м. Харкова.

Методи досліджень – лабораторні досліди та польові спостереження.
Ґрунтові розкопки, збирання та визначення комах, мікробіологічні
дослідження ґрунту та комах проводили за загально прийнятими методами.
Отримані матеріали аналізували методами математичної статистики (див.
нижче).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексні
дослідження видового складу педофауни вищих комах парків м.Харкова; дано
таксономічну, географічну, біотопічну та екологічну характеристику;
проаналізовано видову подібність (за індексом Серенсона) педофаун парків
із різним ступенем урбанізації; визначено індекси домінування,
зустрічання, видового різноманіття, а також – особливості біології та
господарське значення вищих комах-мешканців ґрунту в умовах парків.

Визначено чинники, що впливають на поширення та біорізноманіття вищих
комах-мешканців ґрунту в умовах урбанізованого ландшафту.

Встановлено, що педофауна вищих комах парків м. Харкова нараховує 133
види, які належать до 8 рядів, 24 родин, 76 родів, з них до ряду жуків –
107 (80,4%) видів.

Виявлені вищі комахи-мешканці ґрунту за походженням належать до 12
зоогеографічних комплексів і типів ареалів, серед яких найбільш
численними є європейсько-сибірські види – 28,6 %, транспалеарктичні –
19,6%, європейські – 11,3%, голарктичні – 9,8%. Частка інших груп є
незначною.

За біотопічними зв’язками виявлені вищі комахи-мешканці ґрунту парків м.
Харкова належать до 11 біотопічних груп, серед яких найбільш численними
є лісові – 42,8% від усіх видів, степові – 36% та політопічні види –
9,7%, і решта представлені поодинокими видами. За екологічними
особливостями серед лісових видів 94,7% припадає на мезофілів, а серед
степових 54,1% – мезофіли і 43,7% – ксерофіли; політопічні види на 84,8%
представлені мезофілами.

Встановлено, що вищі комахи-мешканці ґрунту парків м. Харкова належать
до 11 трофічних груп, серед яких хижаки складають 41,3%, а фітофаги –
30,1%. Багато видів характеризуються мішаним типом живлення: у молодших
віках – сапрофаги, у старших – хижаки, фітофаги або фітофаги-хижаки.

У парках із високим антропогенним навантаженням та інтенсивним
забрудненням ґрунтів солями важких металів (СВМ) повністю відсутні види
з мішаною кормовою спеціалізацією (міксофаги-хижаки,
сапрофаги-хижаки-фітофаги, міксофаги-сапрофаги), сапрофаги та мертвоїди,
але зростає частка мертвоїдів-хижаків. Останнє може бути використане для
біоіндикації ґрунтів, забруднених СВМ.

Доведено суттєвий вплив рівня антропогенного навантаження в екосистемі
на показники видового біорізноманіття. Вперше експериментально
встановлено наявність сильного зворотного зв’язку між рівнем забруднення
ґрунтів парків м. Харкова СВМ та вмістом мікроорганізмів у ґрунті та
тканинах личинок комах-сапрофагів. Це дає підставу вважати, що високий
вміст СВМ у ґрунті є причиною зниження в ньому активності
мікробіологічних процесів, інгибування кишкової мікрофлори личинок комах
сапрофагів-міксофагів, а також – загибелі останніх.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень можуть
бути використані для вирішення теоретичних питань фауністики,
таксономії, зоогеографії, екології комах і біомоніторингу.

Встановлені видовий склад вищих комах-мешканців ґрунту та їх розподіл за
біотопічними, екологічними та трофічними групами можуть бути використані
для біоіндикації стану антропогенних ландшафтів.

Дані щодо зменшення кількості видів комах-мешканців ґрунту з мішаною
кормовою спеціалізацією у парках з високим вмістом СВМ у ґрунті можуть
бути використані для оцінки ступеню зазначеного забруднення.

Одержані дані щодо переважного пошкодження комахами-мешканцями ґрунту
коріння самосіву деревно-чагарникової рослинності та саджанців у віці до
2-х років є підставою рекомендувати використання дворічних саджанців для
створення або доповнення паркових насаджень.

Результати досліджень використовують при викладанні навчальних курсів:
“Зоології безхребетних”, “Екології популяцій і культур комах”,
“Зоогеографії”, “Екології” на кафедрі зоології ХДПУ ім. Г.С.Сковороди.

Особистий внесок дисертанта. Дисертація є самостійним дослідженням
автора. Аналіз літературних даних за темою дисертації, планування і
проведення експериментальних досліджень, визначення видів комах,
статистична обробка одержаних даних, аналіз результатів, формулювання
основних теоретичних положень і висновків здійснені автором самостійно.
Участь співавтора – наукового керівника, д.б.н., проф. Злотіна А.З.
полягала у консультаційній роботі при плануванні та проведенні
досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були
представлені на засіданнях кафедри зоології ХДПУ ім. Г.С. Сковороди
(1999–2003 роки), Харківського відділення Українського ентомологічного
товариства (12 грудня 2002 року), на V міжнародній науково-практичній
конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Екологія.
Людина. Суспільство.” (м. Київ, 14–16 травня 2002 року), на VII
міжнародній науково-практичній екологічній конференції (м. Бєлгород, 5–6
листопада 2002 року), на VI з’їзді Українського ентомологічного
товариства (Біла Церква, 8–11 вересня 2003 року).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 праць, з яких 4 – у
фахових журналах.

Структура дисертації. Дисертація складається зі ВСТУПУ, 6 розділів,
ВИСНОВКІВ, СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ (у кількості 192 найменувань, у
т.ч. 40 – іноземних авторів) та ДОДАТКУ. Робота викладена на 170
сторінках комп’ютерного тексту, містить 15 таблиць, 3 рисунки.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

КОМАХИ – МЕШКАНЦІ ҐРУНТУ ПАРКІВ ЯК КОМПОНЕНТ БІОГЕОЦЕНОЗІВ (ОГЛЯД
ЛІТЕРАТУРИ)

У розділі розглянуто роль ґрунту як середовища мешкання комах паркових
насаджень, роль комах у ґрунтоутворенні, кругообігу речовин у природі,
динаміці чисельності інших видів безхребетних, господарське значення в
екосистемах парків, а також – особливості адаптації комах до життя у
ґрунті. Особливу увагу приділено питанням формування видового складу
комах паркових насаджень індустріальних міст залежно від типу ґрунтів,
кліматичних умов і зональних особливостей рослинного покрову, а також
технології закладання парків, походження посадкового матеріалу,
віддаленості парків від лісних масивів, тощо.

Акцентовано увагу на недостатню вивченість педофауни вищих комах
паркових насаджень індустріальних міст (у т. ч., м. Харкова), їх
значення у житті людини і актуальність вивчення педофауни вищих комах
паркових насаджень м. Харкова.

ПРИРОДНІ УМОВИ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дано характеристику особливостей рельєфу, ґрунтів, кліматичних
особливостей району досліджень. Обґрунтовано вибір парків для проведення
досліджень, дано характеристику рельєфу, рослинності (дерев, чагарників,
ґрунтового покриву) пробних площ в окремих парках, а також –
особливостей антропогенного навантаження у них.

Пробні площі закладено у 8 парках, у якості еталону вибрано природні
насадження у Бабаївському лісництві Жовтневого держлісгоспу.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Основним матеріалом для досліджень були збори автора внаслідок
проведення ґрунтових розкопок у 1999–2003 роках у дев’яти парках, де
було закладено ділянки по 900 м2 (30х30) кожна. Кількість пробних
площадок визначали залежно від розмірів парку та породного складу дерев.
Вона становила у парку ім. Горького (у тому числі, лісопарку) – 10, у
саду ім. Шевченка – 6, у парку 50-річчя СРСР – 7, у Журавлівському
гідропарку – 6, у парку ім. Артема – 8, у парку Юність – 3, у парку ім.
Маяковського – 3, у парку ім. Квітки-Основ’яненко – 4, у Бабаївському
лісництві (еталон) – 10. Загалом закладено 57 пробних площадок, де
розкопували по 4 ями площею по 0,25 м2 (0,5 х 0,5 м) навесні та восени.

Розкопування ґрунту, відбір комах та їх фіксацію проводили за методикою
М.С. Гилярова (1965). Крім того, для вилову великих хижих турунів
використовували пастки Барбера (Barber, 1931).

Виявлення та кількісний облік мікроорганізмів у ґрунті та гомогенаті
тканин комах, а також визначення кількості органічної речовини в ґрунті
проводили за методикою А.И. Федорова, А.Н. Никольської (2001).

Вміст солей важких металів визначали на базі рентген флюоренсцентного
спектрофотометра СРМ-25 в Інституті монокристалів НАН України.

Індекси видової подібності Серенсона, домінування, видового різноманіття
та зустрічання визначали за Ю.А.Песенко (1982).

Статистичну обробку отриманих даних здійснювали прийнятими в біології
методами (Лакин, 1990) за допомогою комп’ютерних програм Microsoft
Excel.

Ми вдячні доктору біологічних наук В. О. Міхайлову і кандидату
біологічних наук В.М. Грамі за консультації при визначенні комах,
доктору хімічних наук, професору Бланку А.Б. – за допомогу та
консультації при визначенні солей важких металів у ґрунтах парків м.
Харкова, доценту кафедри ботаніки ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, кандидату
біологічних наук Вовк О.Г. та старшому викладачу тієї ж кафедри
Гончаренко Я.В. – за консультації при опису рослинного покриву пробних
площ та визначенні видового складу рослин.

ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕДОФАУНИ ВИЩИХ КОМАХ

ПАРКОВИХ НАСАДЖЕНЬ м. ХАРКОВА

У парках м. Харкова за роки досліджень нами виявлено 133 представники
педофауни вищих комах, які належать до 8 рядів, 24 родини, 76 родів
(табл.1).

Найбільшою кількістю видів (107, або 80,4% від усієї кількості видів)
представлено ряд жуків, а за родинами – туруни (48 видів, або 36,1% від
загальної кількості видів), пластинчастовусі (14 видів, або 10,5%),
стафілініди (12 видів, або 9%), чорниші (8 видів, або 6%), ковалики (9
видів, або 6,8%).

Інші ряди були представлені значно меншою кількістю видів: метелики – 5
(3,8%), перетинчастокрилі – 4 (3%), а інші ряди – від 0,75 до 1,5%.

Аналіз ареалів 133 видів вищих комах-мешканців ґрунту парків м. Харкова,
дав змогу встановити, що вони належать до 12 зоогеографічних комплексів
(табл.2).

З наведених даних видно, що основу педофауни комах складають
європейсько-сибірські види (28,6% від загальної кількості видів),
транспалеарктичні – 19,6%, європейські – 11,3%, голарктичні – 9,8%,
степові – 8,3%, європейсько-малоазіатські – 7,5% , середземноморські –
6,8%. Частка інших груп є незначною.

Основна маса видів комах-мешканців ґрунту парків м. Харкова належить до
трьох біотопічних груп (табл.3): лісові включають 57 видів (42,8% від
загальної кількості видів), степові – 48 видів (36%), політопічні – 13
видів (9,7%). Інші біотопічні групи представлені невеликою кількістю
видів. Подібний характер біотопічного розподілу видів є цілком
закономірним, тому що регіон дослідження розташований у лісостепу,
поблизу від межі з степовою зоною.

Таблиця 1

Таксономічний склад педофауни вищих комах парків м. Харкова

Ряди, Кількість Частка

родини родин родів у родині видів від загальної кількості видів, %

1. ряд Blattoidea 1

родина Blattidae

1 2 1,5

2. ряд Orthoptera 3

родина Gryllidae

1 2 1,5

родина Tetrigidae

1 2 1,5

родина Gryllotalpidae

1 1 0,75

3. ряд Dermaptera 1

родина Forficulidae

1 1 0,75

4. ряд Hemiptera 5

родина Pyrrhocoridae

1 1 0,75

родина Lygaeidae

1 1 0,75

родина Reduviidae

1 1 0,75

родина Coptosomatidae

1 1 0,75

родина Cydnidae

1 1 0,75

5. ряд Coleoptera 9

родина Carabidae

18 48 36,1

родина Silphidae

5 11 8,3

родина Staphylinidae

9 12 9,0

родина Lucanidae

1 1 0,75

родина Scarabaeidae

10 14 10,5

родина Elateridae

5 9 6,8

родина Cantharidae

2 3 2,25

родина Alleculidae

1 1 0,75

родина Tenebrionidae

7 8 6,0

6. ряд Lepidoptera 1

родина Noctuidae

3 5 3,8

5. ряд Hymenoptera 1

родина Formicidae

2 4 3,0

8. ряд Diptera 3

родина Tipulidae

2 2 1,5

родина Bibionidae

1 1 0,75

родина Anthomyidae

1 1 0,75

Усього 24 76 133 100

Таблиця 2

Розподіл педофауни вищих комах парків м. Харкова

за основними зоогеографічними групами (1999–2003 роки)

Зоогеографічні комплекси,

типи ареалів Кількість видів, шт. Частка від загальної кількості, %

Європейсько-сибірські 38 28,6

Транспалеарктичні 26 19,6

Європейські 15 11,3

Голарктичні 13 9,8

Степові 11 8,3

Європейсько-малоазиатські 10 7,5

Середземноморські 9 6,8

Космополіти 4 3,0

Європейсько-неарктичні 3 2,2

Західно-палеарктичні 2 1,5

Південно-європейські 1 0,7

Середньо-європейські 1 0,7

Разом: 133 100

Аналіз біотопічних груп комах за екологічними особливостями свідчіть, що
серед представників лісових біотопів 94,7% видів є мезофілами, серед
степових – 54,1% є мезофілами, а 43,7% – ксерофілами. Серед політопічних
видів 84,8% є мезофілами. Отримані данні закономірні і відповідають
особливостям клімату регіону досліджень і умовам життя у ґрунті (зона
недостатнього зволоження і континентального клімату).

Одержані дані свідчать про досить різноманітний характер кормової
спеціалізації комах-мешканців ґрунту: вони належать до 11 трофічних
груп. Найбільша трофічна група – хижаки, яка включає 55 видів (41,3% від
усіх видів). Друга за чисельністю група – фітофаги – включає 40 видів
(30,1%). Деякі фітофаги на стадії личинки живляться гумусом або
поєднують сапрофагію з хижацтвом та фітофагією. В інших – личинки
молодшого віку є сапрофагами, старшого – хижаками, а за відсутності
жертв переходять до фітофагії (10 видів –7,5%). Групи хижаків-фітофагів
та мертвоїдів-хижаків представлені кожна 7 видами (5,3%), мертвоїди – 5
(3,8%), міксофаги-хижаки – 3 (2,3%), а пантофаги, копрофаги та міксофаги
мали по одному виду (табл. 4).

Найбільшу кількість видів хижаків відмічено серед жуків. Деякі з них
суттєво впливають на чисельність безхребетних. Фітофаги зустрічалися
серед жуків (родини пластинчатовусі, чорниші, ковалики), метеликів,
прямокрилих, тарганових, клопів, шкірястокрилих, двокрилих. Деякі з них
здатні суттєво шкодити корінню дерев і чагарників у віці до 2-х років, а
личинки старших віків травневих хрущів – навіть 2–3-річним саджанцям.

Таблиця 3

Розподіл педофауни вищих комах парків м. Харкова

за біотопами та екологічними групами (1999–2003 роки)

Розподіл за біотопами Кількість видів, шт. Частка від загальної
кількості, % Екологічні групи Кількість видів, шт. Частка від загальної
кількості, %

Лісові 57 42,8 Мезофіли 54 94,6

Гігрофіли 1 1,8

Ксерофіли 1 1,8

Геобії 1 1,8

Степові 48 36,0 Мезофіли 26 54,1

Ксерофіли 21 43,7

Мезоксерофіли

1

2,2

Політопічні 13 9,7 Мезофіли 11 84,6

Гігрофіли 1 7,7

Ксерофіли 1 7,4

Лугові 4 2,8 Гігрофіли 3 75

Ксерофіли 1 25

Лісостепові 3 2,1 Мезофіли 3 100

Болотно- 2 1,4 Гігрофіли 1 50

лугові

Мезофіли 1 50

Піщані

2

1,4 Мезогігрофіл

2

100

Заплавно-лугові

1

0,7

Гігрофіли

1

100

Лісоболотні 1 0,7 Гігрофіли 1 100

Лугостепові 1 0,7 Ксерофіли 1 100

Всего 133 100 6 133 100

ОСОБЛИВОСТІ БІОЛОГІЇ ТА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ

ВИЩИХ КОМАХ-МЕШКАНЦІВ ҐРУНТУ В УМОВАХ ПАРКІВ м. ХАРКОВА

Наші спостереження дали змогу уточнити особливості біології та
господарське значення виявлених видів комах-мешканців ґрунту в умовах
парків м. Харкова. Встановлено, що більшість вищих комах-мешканців
ґрунту парків м. Харкова відіграють суттєву роль у регулюванні
чисельності безхребетних, кругообігу речовин і процесах ґрунтоутворення.

Потенційно небезпечними видами для деревно-чагарникової рослинності
парків є серед прямокрилих польовий і смугастий цвіркуни, тетрикс
коротковусий, а також – капустянка звичайна, яка у 2000 році пошкодила
до 10% саджанців сосни звичайної в Журавлівському гідропарку.

Таблиця 4

Розподіл педофауни вищих комах парків м. Харкова за трофічними групами

(за спостереженнями 1999–2002 років)

Трофічні групи Кількість видів, шт. Частка від загальної кількості
видів, %

Хижаки 55 41,3

Фітофаги 40 30,1

Сапрофаги-хижаки-фітофаги 10 7,5

Хижаки-фітофаги 7 5,3

Мертвоїди-хижаки 7 5,3

Мертвоїди 5 3,8

Хижаки-міксофаги 3 2,3

Сапрофаги-хижаки 3 2,3

Міксофаги-сапрофаги 1 0,7

Пантофаги 1 0,7

Копрофаги 1 0,7

Серед жуків суттєву шкоду 1–2-річним саджанцям листяних і хвойних порід
спричиняли представники родини пластинчастовусих – хрущик металевий та
травневі хрущі (східний та західний). Личинки цих комах обгризали
коріння дерев віком до 3–4 років, а у 2000 році в Журавлівському
гідропарку сильно пошкодили дворічні саджанці сосни звичайної.

Серед лускокрилих усі 5 знайдених видів підгризаючих совок пошкоджували
сходи дерев та чагарників. Саджанці гусеницями совок практично не
пошкоджувались. Серед двокрилих лише шкідлива (болотна) довгоніжка
суттєво шкодила корзинній вербі у Журавлівському гідропарку, де вона у
2000 році спричиняла загибель близько 10% однолітніх сіянців.

0 6 F H x

?

ae

OeOuthD

z

v

x

 

ae

???$

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

?

????

?

????

?

????

?

????

?

????

?

????

?

????

?

????

?

????

?

????

?

????

?

????

?

?

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

????

?

?

????

?

?

????

?

?

????

?

?

????

?

?

????

?

?

????

?

?

????

?

?

????

?

?

????

?

?

????

?

?

?

?

????l?????Через те, що шкодочинність комах-мешканців ґрунту парків м.
Харкова проявляється, в основному, у пошкодженні самосіву дерев і
чагарників, а також – саджанців двох перших років життя, рекомендуємо
проводити закладання нових паркових насаджень або їх доповнення
2-річними саджанцями. Останні пошкоджуються лише личинками хрущів та
капустянкою. Захист саджанців від пошкодження личинками хрущів
забезпечує обробка кореневих систем перед садінням базудином
(Стовбуненко та ін., 2002), а захист від капустянки – використання
отруйних принад (Довідник … , 1999). В іншому доцільно дотримуватися
існуючої системи заходів із захисту паркових насаджень.

ВПЛИВ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ПЕДОФАУНУ ВИЩИХ КОМАХ ПАРКІВ м.
ХАРКОВА

Структура ентомокомплексів штучно створених парків визначається як
розселенням особин, так і їх виживанням, на яке впливають різноманітні
абіотичні, біотичні та антропогенні чинники.

Проведений нами аналіз дає змогу відмітити відміни у педофауні вищих
комах різних парків м. Харкова. Кількість видів комах-мешканців ґрунту
зменшується у напрямку від периферії до індустріального центру міста: у
насадженнях Бабаївського лісництва їх відмічено 116, у парку ім.
Горького – 96, ім. Маяковського – 72, ім. Артема – 61. При цьому в
парках, розташованих ближче до центру, зменшується частка лісових видів,
збільшується – частка мезофільних, синантропних та евритопних, а частка
оліготопних і стенотопних – знижується, що узгоджується з літературними
даними (Klausnitzer, Jakob, 1982).

Рівень антропогенного навантаження у парках м. Харкова ми оцінювали за
вмістом у ґрунті солей важких металів. На першому місці за цим
показником був парк ім. Артема, а на останньому насадження Бабаївського
лісництва. За результатами визначення у 1999 – 2002 роках вмісту у
ґрунті солей восьми елементів (Pb, Cr, Co, Mn, Cu, Ni, Zn, V)
розраховували сумарний рівень забруднення ґрунту (СУЗҐ).

Зазначений показник виявився для парку ім. Артема у 3,1 раза вище
порівняно з Бабаївським лісництвом і у 1,79 раза – з парком ім.
Горького. Кількість видів вищих комах-мешканців ґрунту знижувалася у
міру збільшення забруднення СВМ (табл.5).

Таблиця 5

Показники видового різноманіття вищих комах-мешканців ґрунту

парків м. Харкова (1999–2002 роки)

Показники Парк ім. Артема Парк ім. Горького Бабаївське лісництво

СУЗҐ 93 52 30

Кількість видів, шт. 61 96 116

Кількість особин, шт. 537 286 269

Індекс Симпсона 39,1 50,4 73,7

У міру збільшення антропогенного навантаження в екосистемах, що
досліджували, суттєво зменшувалося видове різноманіття вищих
комах-мешканців ґрунту (r=-0,99; Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020