.

Іхтіофауна та показники якості води молочного лиману в зв`язку з рибогосподарським використанням водойми (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
133 3125
Скачать документ

Національна академія наук україни

Інститут Гідробіології

УДК 597.08/57.014 (477.71)

Демченко Віктор Олексійович

Іхтіофауна та показники якості води молочного лиману в зв`язку з
рибогосподарським використанням водойми

03.00.10 – іхтіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано у відділі санітарної та технічної гідробіології
Інституту гідробіології НАН України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук

Харченко Тарас Андрійович

Завідувач відділом санітарної

та технічної гідробіології.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук,

член кореспондент НАН України

Шульман Георгій Євгенович

Інститут біології південних морів

ім. О.О. Ковалевського НАН України,

завідувач відділом.

кандидат біологічних наук,

Алексеєнко Вадим Романович,

Київський національний університет

ім. Т.Г. Шевченка,

доцент кафедри зоології.

Провідна установа: Херсонський державний аграрний університет
Міністерства агропромисловго комплексу України

Захист дисертації відбудеться “ 16 ” березня 2004 р.

о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.213.01

при Інституті гідробіології НАН України

за адресою: 04210, м. Київ – 210, проспект Героїв Сталінграда, 12.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці

Інституту гідробіології НАН України

Автореферат розісланий 12.02. 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук Н.І. Гончаренко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Однією з водойм, що цілком відповідає засадам
Рамсарської конвенції й занесена до її списку як водно-болотне угіддя
міжнародного значення, котре за всіма екологічними ознаками функціонує
як водний екотон типу “річка-море”, є Молочний лиман. Ця унікальна
водойма півдня України віднесена до категорії загальнодержавних
гідрологічних заказників. Специфікою еволюційного розвитку лиману є те,
що декілька століть тому гідрологічні та інші природні чинники обумовили
його перетворення в солоне озеро з обмеженими якісними та кількісними
показниками біологічного різноманіття. Відновлення функціональної
активності екосистеми лиману відбулось у наслідок дії переважно
антропогенних чинників вже в середині ХХ століття. Однак, певні
природні, економічні, господарчі та інші обставини останніх десятиліть
призвели до потужних зворотних процесів розбалансування водообміну в
екотоні та значного регресу за показниками біорізноманіття. Відсутність
технічних та інших можливостей протягом значного часу дотримувати сталий
режим водообміну в лимані і запобігати значним флуктуаціям на
гідрохімічному рівні (особливо це стосується солоності), спричинила
значні коливання показників видового складу та чисельності гідробіонтів.

Риби, як представники верхнього щаблю трофічної піраміди, є найбільш
чутливою її ланкою щодо стану середовища в цілому та якості води
зокрема. Відтак визначення якісних та кількісних показників стану
досліджуваної нами групи, постаючи своєрідним біологічним індикатором
екологічного стану водойми, дозволяє відстежити тенденції до змін
антропогенного походження.

Саме ця обставина, на наш погляд, робить дослідження динаміки видового
різноманіття іхтіофауни та структури популяцій окремих риб в умовах
постійної антропогенної трансформації водойми, актуальними, особливо з
позиції поглибленого вивчення сучасного стану Молочного лиману.

Не менш важливою причиною обрати наведені вище аспекти взаємовпливу
антропогенних та природних чинників генезису екосистеми лиману за об’єкт
нашого дослідження стала безперечна доцільність подальшого вивчення
лиману як перспективної нерестової акваторії та нагульної водойми для
промислових видів риб. Окремої уваги потребує факт виключно великого
питомого значення Молочного лиману у господарчому аспекті як одного з
двох нині існуючих (другий – Сиваш) нерестовищ акліматизованого в
Україні далекосхідного виду піленгаса – одного з наймасовіших із цінних
промислових видів усього Азово-Чорноморського басейну.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
в рамках наукової програми Науково-дослідного інституту Біорізноманіття
наземних та водних екосистем України при Мелітопольському державному
педагогічному університеті “Моніторинг і підтримка біологічного
різноманіття в водно-болотних угіддях України” у відповідності до теми
Лабораторії іхтіології та загальної гідробіології НДІ Біорізноманіття
“Моніторинг іхтіофауни та підтримка біологічного різноманіття Молочного
лиману та прилеглої частини Азовського моря”.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у встановленні видового
різноманіття іхтіофауни водойми та структури популяцій риб у поєднанні з
динамікою якісних показників води та подальшою перспективою
рибогосподарського використання водойми.

Для цього були окреслені наступні завдання:

з’ясувати основні характеристики хімічних показників якості води у
зв’язку з антропогенною трансформацією лиману;

встановити видовий склад риб та відмітити особливості їх розподілу в
акваторіях досліджуваної водойми;

дослідити розмірно-масову та вікову структуру популяцій риб різних
екологічних груп;

проаналізувати зміни складу іхтіофауни лиману в зв`язку із процесами
довготривалої трансформації водойми;

проаналізувати подальші перспективи рибогосподарського використання
лиману та його біоресурсів за умови відновлення стабільного
гідрологічного та гідрохімічного режимів;

встановити закономірності формування іхтіоценозів водойми в залежності
від загального екологічного стану в окремі періоди.

Об’єктом дослідження була динаміка видового складу, структура популяцій
риб та генезис екосистеми Молочного лиману в умовах постійної
антропогенної трансформації водойми.

Предметом дослідження була іхтіофауна Молочного лиману в умовах
нестабільності екосистеми водойми.

Методи дослідження. Для виконання запланованих завдань були проведені
збір та обробка іхтіологічного матеріалу за стандартними методами
(Правдин,1939, 1966; Чугунова, 1959). Аналіз якості води за
гідрохімічними показниками також був виконаний на основі стандартних
методів (Алекин и др, 1973; Лурье, Рыбников, 1974; Брызгалов, Семенов,
1976; Государственные стандарты…, 1976; Унифицированные методы…,
1977; Лурье 1984). Статистичну обробку зібраних матеріалів проводили
використовуючи біометричні методи (Лакин, 1973, 1980).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше за останні 40 років, на
основі комплексного підходу, нами був проведений детальний аналіз стану
іхтіофауни Молочного лиману. Вивчено основні популяційні показники
рибного населення водойми з урахуванням абіотичних (гідрологічних,
гідрохімічних і ін.) та антропогенних чинників (інтенсивність штучної
підтримки гідрологічного режиму, промисел). Проведено детальне
узагальнення та виявлено закономірності формування окремих складових
частин екосистеми Молочного лиману за останні 100 років.

Вперше, протягом п’яти років (1996-2000), досліджено динаміку
різноманіття іхтіофауни лиману у зв’язку з коливаннями показників якості
води, викликаних природною та штучною реконструкцією водойми.

Проведено поглиблену ревізію видового складу іхтіофауни та досліджено
популяційну структуру окремих видів риб лиману і виявлено тенденції їх
наступного розвитку.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження
іхтіофауни Молочного лиману мають вагоме значення для визначення
механізмів функціонування водних екотонів типу “річка-море” з метою
відновлення та збереження біологічного різноманіття природних комплексів
подібного типу. В практичному виконанні робота дозволяє окреслити
напрямки збереження, раціонального використання та відтворення рибних
ресурсів не тільки Молочного лиману, а й інших подібних водойм, що
функціонують в імпульсно-стабілізованому режимі.

Отримані дані динаміки популяційних показників окремих видів риб можуть
бути використані при проведенні довготривалого моніторингу стану водних
екосистем регіону, а також для прогнозування їх змін під впливом
антропогенних чинників. На основі отриманих даних розроблені та
впроваджуються рекомендації щодо покращення екологічного стану лиману в
умовах постійної флуктуації гідрологічного та гідрохімічного режимів у
зв’язку із штучною довготривалою трансформацією водойми та
інтенсифікацією рибного промислу.

Частина фіксованих матеріалів була передана до фондів Національного
зоологічного музею НАН України для наступного використання іншими
дослідниками.

Результати досліджень можуть бути використані при створенні кадастру
тваринного світу регіону та підготовці фауністичних зведень України, при
викладанні зоології, екології у вузах та при розробці рекомендацій з
охорони рибних запасів і прогнозних пропозицій поліпшення екологічного
стану рибогосподарських водойм, а також при обчисленнях лімітів вилову
риб в лимані установами Департаменту рибного господарства та
Міністерства екології та природних ресурсів України.

Особистий внесок здобувача. Вивчено видовий склад іхтіофауни та
розмірно-масові, вікові показники популяцій риб в досліджуваній водоймі.
Проведено збір та аналіз експедиційних уловів. Виконано частковий
гідрохімічний аналіз води за окремими показниками (визначення рівню
солоності, розчиненого у воді кисню).

Зібраний іхтіологічний матеріал проаналізований та статистично
опрацьований згідно з прийнятими методиками. Автором у програмі
FOXPRO 2.0 для MS-DOS розроблено оригінальні програми для обробки
іхтіологічних даних і проведення статистичного аналізу.

Апробація результатів роботи. Результати п’ятирічних досліджень були
представлені на: II з`їзді Гідроекологічного товариства України
(м. Київ, 1997), Всеукраїнській ювілейній науковій конференції
“Гідрологія і гідрохімія на межі XX- XXI сторіч” (м. Київ, 1999),
науково-практичній конференції “Географічні проблеми розвитку півдня
України у XXI столітті” (м. Мелітополь, 2000), конференції молодих
дослідників “Понт-Эвксинский” (м. Севастополь, 2000), І Міжнародній
науковій конференції “Структура и функциональная роль животного
населения в природных и трансформированных экосистемах”
(м. Дніпропетровськ, 2001), другій міжнародній конференції молодих
дослідників “Проблемы экологии Азово-Черноморского бассейна: современное
состояние и прогноз. Понт-Эвксинский-2” (м. Севастополь, 2001),
міжнародній науково-практичній конференції “Геоэкологические и
биоэкологические проблемы Северного Причерноморья” (м. Тирасполь, 2001),
всеукраїнській зоологічній конференції “Зоологічні дослідження в Україні
на межі тисячоліть” (м. Кривий Ріг, 2001), всеукраїнській
науково-практичній конференції “Соціально-економічні проблеми
природокористування та екології” (м. Миколаїв, 2001), всеукраїнській
конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Біорізноманіття
природних та техногенних біотопів України” (м. Донецьк, 2001), ІІІ
з`їзді Гідроекологічного товариства України “Гідроекологія на межі
тисячоліть” (м. Тернопіль, 2001).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 12 наукових
праць, 6 з яких у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 178 сторінках
машинописного тексту. Вона складається з вступу, 5 розділів, висновків,
списку літератури (151 найменування). Результати представлені в 63
таблицях і 52 ілюстраціях.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його мету
та завдання, висвітлено наукову новизну одержаних результатів, особистий
внесок здобувача, вказано, на яких наукових конференціях обговорювалися
результати дослідження.

Літературний огляд досліджень молочного лиману

Звертається увага на розвиток досліджень екотонних комплексів в Україні
та інших регіонах світу, розкриваються проблеми вивчення біорізноманіття
в змінених екосистемах. Надається коротка інформація про гідрохімічні,
іхтіологічні та гідробіологічні наукові роботи на Молочному лимані.

Історія формування екосистеми Молочного лиману

Проведений за літературними даними історичний аналіз існування Молочного
лиману показує, що для його екосистеми є характерними чотири стани. В
залежності від ступеню його зв’язку з Азовським морем нами вони були
умовно поділені на:

відкритий (затока Азовського моря, період до ХV ст.);

закритий (солоне озеро, період з кінця ХV ст. до 1943 р.);

напіввідкритий (сполучення з Азовським морем відбувається за рахунок
широкої та добре функціонуючої протоки або декількох проток, період з
1943 р. до 1972 р.);

напівзакритий (сполучення з Азовським морем відбувається за рахунок
однієї протоки, що функціонує періодично або обмежено, період з 1972 р.
до теперішнього часу).

Кожний з названих станів характеризувався своєю специфікою
гідрологічного, гідрохімічного та гідробіологічного режимів.

Відомості щодо лиману, коли він був відкритою затокою Азовського моря, в
літературі відсутні. Вірогідно, що (за всіма показниками) йому були
притаманні ознаки затоки Азовського моря.

Стан “лиман-озеро” характеризувався значною специфікою умов, серед яких
найбільше значення мали показники мінералізації води, що коливались від
25 г/л в 1929 р. до 60 і більше в 1939 р. (рис. 1).

Напіввідкритий стан характеризувався стабільністю гідрохімічних
показників, особливо солоності (рис. 1), що стало умовою певної
стабільності гідробіологічного режиму. Саме в той період відмічалось
максимальне видове різноманіття риб (39) та найбільша рибопродуктивність
(54 кг/га).

фізико-географічна характеристика району досліджень

Згідно з фізико-географічним районуванням України, Молочний лиман
відноситься до Присивасько-Приазовської степової області
Причорноморської південно-степової провінції. Адміністративно ця
акваторія знаходиться в Запорізькій області і розташована на територіях
Якимівського, Приазовського та Мелітопольського районів. В розділі
описані особливості гідрометеорологічних умов, характеризуються пункти
досліджень, надається картосхема станцій (рис. 2).

Матеріал і методика дослідження

Збір фактичного матеріалу здійснювали протягом 1996-2000 років. Роботу
виконано на стаціонарному пункті та під час експедицій кожного сезону за
стандартною сіткою станцій (рис. 2). Для отримання початкового
іхтіологічного матеріалу були використані зяброві сітки, ятери,
мальковий волок, закидний невід, напівмеханічна драга. При обробці
матеріалу використовували загальноприйняті іхтіологічні методики
(Правдин 1939, 1966).

Для з’ясування якості води Молочного лиману за гідрохімічними
показниками проводили посезонний збір гідрохімічних проб. Аналіз
здійснювали за двома напрямками. Перший виконувався під час експедицій з
метою отримання результатів щодо солоності та розчиненого у воді кисню.
Другий – в лабораторії якості поверхневих вод Мелітопольської
міжрайонної екологічної інспекції в Запорізькій області за наступними
характеристиками: вміст основних іонів, вміст розчиненого кисню, вміст
забруднюючих речовин. Під час виконання аналізу використовували класичні
методи гідрохімічних досліджень (Брызгалов, Семенов, 1976;
Государственные стандарты, 1976; Алекин и др, 1973; Лурье, Рыбников,
1974; Лурье 1984; Унифицированные методы…, 1977).

За роки досліджень зібрано та опрацьовано 171 гідрохімічну пробу води,
проаналізовано 408 улови з різних знарядь лову та проведено повний
біологічний аналіз 9927 особин різних видів риб.

Сучасний стан Молочного лиману в умовах

нестабільного зв`язку з Азовським морем

Якість води Молочного лиману в період 1996-2000 років. В сучасних умовах
Молочний лиман перебуває в напівзакритому стані з тенденцією до
погіршення хімічних показників якості води та стану іхтіофауни.

Перш за все слід відмітити підвищення солоності води лиману в період
досліджень до 20,9 г/л та значну її динаміку від 5.6 г/л до 39.9 г/л.
Ці показники найвищі протягом усього періоду напівзакритого стану у
зв’язку з суттєвим погіршенням водообміну між морем та лиманом.

Стратифікація води за показниками солоності у водоймі дещо змінилась, на
відміну від минулих років. Значення Азовського моря при опрісненні
лиману значно зменшилось, але інколи мало сезонний вплив на показники
солоності в середній та нижній частинах водойми в залежності від
масштабів гідромеліоративних робіт. В період досліджень найбільш
солоними акваторіями лиману були середня та низова (рис. 3). У верхів’ї
мінералізація води коливалась в межах 5.6 – 26.3 г/л та в середньому
становила 17.4 г/л.

У водах лиману превалюють іони натрію, калію, хлориди та сульфати (табл.
1). Вода відноситься до хлоридно-натрієвого класу другого типу. Значні
коливання в складі іонів обумовлені динамікою водних мас та періодичним
впливом Азовського моря та ріки Молочної. При цьому відбуваються процеси
зіткнення, змішування та трансформації річкових та морських вод.

Води Молочного лиману в залежності від сезону року та ділянок акваторії
належать до слабокислих, нейтральних та слаболужних. Мінімальні
показники рН за роки досліджень становили 5.75, максимальні 8.4, в
середньому 7.01.

Таблиця 1

Середні значення іонів в Молочному лимані за роками досліджень (мг/л)

Іони Роки

1996 1997 1998 1999 2000 1996-2000

SO42- 1635,6 2144,5 2710,6 2730,2 2568,4 2493,0

Cl- 14020,0 11474,1 11599,6 8867,1 9203,4 10720,7

HCO3- 219,4 241,5 256,2 190,2 184,4 206,9

Ca2+ 520,0 359,7 383,8 457,95 352,9 388,4

Mg2+ 266,8 334,3 700,2 789,5 774,6 598,7

Na+,K+ 9464,8 10264,8 5580,8 5668,6 5826,1 7285,0

Газовий режим вод Молочного лиману формувався під впливом місцевих
гідрометеорологічних умов, вод Азовського моря, життєдіяльності
рослинних та тваринних організмів. В період досліджень вміст розчиненого
у воді кисню коливався від 1,08 до 16,8 мг/л, в середньому складав 10.6
мг/л. Оскільки всі вищезгадані чинники закономірно змінюються за часом,
то і в показниках розчиненого у воді кисню в Молочному лимані
відмічаються певні зміни за сезонами року. Для лиману характерне
зменшення середніх показників розчиненого кисню влітку до 9.1 мг/л та
збільшення взимку до 12.6 (рис. 4.).

Критичні значення кисню реєструються зазвичай в кутових частинах лиману
та стоячих затоках. Влітку відбувається падіння рівня води в лимані,
утворюються численні відмілини й острови, погіршується водообмін між
окремими ділянками водойми. Це зумовлює появу заболочених зон та
призводить до підвищення інтенсивності процесів гниття і цвітіння води.
Прикладом є південно-західна частина лиману, де восени 1996 року була
зареєстрована найменша кількість кисню – 1.08 мг/л. Крім того показники
сірководню також були критичними і становили 3.2 мг/л. Саме це було
однією з причин замору цьогорічок піленгасу.

В водах Молочного лиману кількість сірководню значно більша, порівняно з
водами Азовського моря, що обумовлено більшою концентрацією органічних
речовин, які інтенсивніше розкладаються у більш мілководних та прогрітих
водоймах. Найменша середня його концентрація відмічалась в 1997 році в
кількості 0.2 мг/л, найбільша в 1999 – 4.7 мг/л (табл. 2).

Таблиця 2

Вміст сірководню у воді Молочного лиману в різні роки

Рік Загальна кількість

проб Вміст сірководню, мг/л Станція

Кількість проб з H2S min max сер.

1996 13 2 2.0 3.2 2.6 17-18

1997 21 5 0.1 0.3 0.2 2, 5, 7, 9-11

1998 29 25 1.0 2.8 2.0 2,6-18

1999 33 23 0.1 7.8 4.7 1-18

2000 23 6 0.3 0.5 0.4 1, 3, 5, 15, 17, 18

В загальній картині гідрохімічних показників якості води протягом
терміну досліджень спостерігалась значна динаміка. Основними чинниками,
що обумовлювали вказані показники, були, передусім, стан протоки, що
з’єднує Молочний лиман з Азовським морем, кількісні та якісні параметри
стоку р. Молочної та гідрометеорологічна ситуація.

Динаміка видового складу риб. Гідрохімічні показники якості води лиману
досить суттєво обумовлювали процеси формування видового складу
гідробіонтів і риб зокрема. Відбувалась значна динаміка як якісного, так
і кількісного складу іхтіофауни, змінювались популяційні показники
деяких видів риб.

Згідно з п`ятирічними результатами наших досліджень в лимані
зареєстровано 33 види та підвиди риб з 14 родин. Вартий уваги той факт,
що в порівнянні з 1993 роком кількісний склад іхтіофауни лишається
практично незмінним, однак, якісно змінюється видовий склад риб. Так, із
списку риб, який наводить В.М. Сабодаш та інші (1994), зникли такі види
як осетер російський, білуга чорноморська, севрюга, оселедець
чорноморсько-азовський морський, бараболя чорноморська, солея носата,
ставрида чорноморська, а замість них відмічені краснопірка, сингіль,
перкарина чорноморська, бичок-сирман, карась сріблястий, щука звичайна,
бичок-рижик, бичок-ратан, морська іглиця пухлощока чорноморська. Останні
п’ять видів в Молочному лимані зареєстровані нами вперше.

Кількісний склад риб в лимані за роки досліджень дещо змінювався.
Найбільшу кількість видів зареєстровано в 2000 році, найменшу – в 1996.
Стабільність кількісного складу риб в водоймі спостерігалась в період
1998-2000 років, коли сполучення лиману з морем відновлювалось частіше,
ніж в 1996 – 1997 рр.

З 14 родин, відмічених в період 1996-2000 років, найбільшим
різноманіттям характеризувались родини Бичкові (Gobiidae) – 9 видів та
Коропові (Cyprinidae) – 5 видів. Родини Окуневі (Percidae) та Кефалеві
(Mugilidae) представлені 3 таксонами, Колючкові (Gasterosteidae),
Іглицеві (Syngnathidae) та Оселедцеві (Clupeidae) – 2 видами. В родинах
Анчоусові (Engraulidae), Сарганові (Belonidae), Атеринові (Atherinidae),
Щукові (Esocidae), Губанові (Labridae), Камбалові (Pleuronectidae) та
Калканові (Scophthalmidae) відмічено по одному виду.

За роками досліджень екологічні та зоогеографічні групи були також
представлені різною кількістю видів. Це в більшості випадків пов`язано
зі значною динамікою гідрологічних та гідрохімічних факторів, що мали
місце в Молочному лимані в період досліджень. Кількість прісноводних
видів в процентному співвідношенні коливається в межах 19.2 – 25.8 %, в
середньому 22.5, понто-каспійські релікти – 31.2 – 36.0, в середньому
33.9 відсотків іхтіофауни. Середземноморські іммігранти складають 29.0 –
35.5, в середньому 33.1 %. Бореально-атлантичні іммігранти в Молочному
лимані представлені найменшим відсотком і становлять 6.2 – 8.0 %, в
середньому 6.9.

?

Ue

H3/4aV

?

?

V

?

O

&

$

???????L?T?\?d???‚???’?iiiiAiikdi

?????E???Oe?TH?ae?i?o?u?iiiiiiAkd/

?j??®QEEEEEE

??????????? – 2000 років облови показали, що домінуючим видом за
показником зустріч в уловах є піленгас. Він зустрічався в 64.3 % уловів,
бичок-пісочник в 59.1%, атерина в 46.3 %, бичок-трав`яник в 39.3%. Дуже
рідко за вказаний період зустрічались окунь, короп європейський, щука,
краснопірка, колючка мала південна, зеленушка плямиста, бичок-рижик,
пузанок (показник зустрічі цих видів знаходиться в межах 0.8 – 3.5 %, в
середньому 1.6 %).

В уловах зябрових сіток вічком 40 – 80 мм найбільшу частку за кількістю
особин та масою займав піленгас – 74.3 % та 78.2 % відповідно. Значно
менше в уловах представлені судак та калкан, їх показники складали за
кількістю особин та масою відповідно 3.9 і 4.4 та 2.6 і 2.0 %. В уловах
малькового волока зареєстровано 28 видів риб. Це в основному дрібні
представники іхтіофауни та молодь промислових видів. Домінуючими є
атерина середземноморська, піленгас, бички пісочник та трав`яник. В
структурі уловів бичкової напівмеханічної драги відмічали 5 видів риб.
Домінуючими серед них є бичок-кругляк та бичок-пісочник. Їх процент за
кількістю становить 45.1, 37.2, за масою 30.6, 29.6 відповідно.

Структура популяцій риб різних біологічних та зоогеографічних груп.
Характеризуючи розмірно-масову структуру популяцій риб, слід відмітити
деяке зменшення середніх лінійних та масових показників в Молочному
лимані за ряд років (рис. 5). На нашу думку, це пов’язано з погіршенням
кормової бази водойми, яка в історичному плані дещо змінилась. Біомаса
зообентосу зменшилась з середніх показників 310,2 –527,0 г/м2 в вересні
1971 до середнього показника 233.8 г/м2 в 1999 році. Середня біомаса
зоопланктону з показників 500 мг/м3 в вересні 1955 року зменшилась до
показників 150 мг/м3 в напівзакритий період. Порівнюючи розмірно-масову
структуру популяцій риб з Молочного лиману та Азовського моря слід
відмітити перевагу морських особин як за розмірами, так і за масою
(рис. 5).

Збільшення розмірно-масових показників спостерігається лише у камбали
чорноморської (рис. 5-Г). Це пояснюється погіршенням умов нересту виду в
Молочному лимані та майже повною відсутністю молоді. Порівнюючи
співвідношення вікових груп (рис. 6-А), слід відмітити зміну домінуючої
вікової групи. В 1955 році домінували трьохрічні особини, які складали
76,9 відсотків, а вже в 1997-2000 роках чотирьохрічні – 56.2.

Суттєвих змін у віковій структурі інших видів риб нами не виявлено. Так,
співвідношення вікових груп бичка-кругляка в наш час було майже
ідентичним співвідношенню 1955 року (рис. 6-Б). Домінуючими особинами у
віковій структурі популяції бичка-трав`яника як і в 1955 році, так і під
час наших досліджень були дворічки (рис. 6-В).

Підсумовуючи зміни структури популяцій риб Молочного лиману, слід
відмітити значний вплив на ці процеси таких чинників як фактор
можливості безперешкодної міграції риб в лиман та в море, стан кормових
ресурсів водойми, гідрометеорологічні, гідрологічні, гідрохімічні
показники, що впливають на інтенсивність нересту та нагулу.

Рибогосподарське значення Молочного лиману. Рибогосподарське
використання Молочного лиману почалося безпосередньо після штучного
створення в 1943 році протоки. З того часу відмічалась значна динаміка
виловів та видового складу промислових об’єктів. Так, наприкінці 40-х та
на початку 50-х років об’єктами промислу в Молочному лимані були лише
сингіль, камбала чорноморська та декілька видів бичків. На рік в цей
період виловлювали близько 200 тон рибної продукції (табл. 3).

Дані про екологічний стан Молочного лиману в 50-х – 60-х роках свідчать
про те, що з`єднання з морем сприяло заселенню його промисловими видами
та розвитку рибного промислу. Середньорічні улови за вказаний період
складали 290 т, а рибопродуктивність лиману становила 54 кг/га.

З переходом лиману в напівзакритий стан зменшується кількість
промислових видів та загальна рибопродуктивність. В період 1971 –1980
рр. в структурі промислових уловів відмічається лише сингіль, камбала
чорноморська та декілька видів бичків. Основна маса, 93,4 % уловів,
приходиться на останніх. Кефалей сингіля та лобаня виловлюють в
середньому 9 тон на рік, що складає 5.6 % від загального вилову по
лиману (табл. 3).

Сучасна промислова іхтіофауна Молочного лиману дуже бідна. В період
досліджень було встановлено, що промислом використовуються лише шість
видів риб: піленгас, камбала чорноморська, бички кругляк, пісочник,
сирман, трав`яник. Основне місце в промислових уловах займав піленгас
69.8 %, друге бички – 15.3 % (табл. 3). Періодично в Молочному лимані
виловлювали також хамсу в розмірі 2.3 тон, атерину 1.4 та карася
сріблястого 0.03 тони на рік. Але такі улови спостерігалися лише в 1998
році, коли канал, що з’єднує лиман з морем, функціонував найкраще.
Загалом за роки досліджень відмічали зменшення вилову майже всіх
промислових видів.

Таблиця 3

Улови риб в Молочному лимані в період 1950-2000 рр. в тонах

(за даними офіційної статистики)

Види 1950-1958 1971-1980 1993-2000

Всього Середнє за рік % Всього Середнє за рік % Всього Середнє за рік %

Бички 869 95 48,1 1421 158 93,4 9 1,9 15,3

Камбали 835 93 46,8 15 1,6 0,9 1,7 0,3 2,8

Піленгас – – – – – – 43 9 69,8

Інші кефалі 81 9 4,5 86 9 5,6 – – –

Хамса 0,2 0,02 0,1 – – – 6 1,2 9,8

Інші види 9 1 0,5 – – – 1,4 0,3 2,3

Всього 1785 198 100 1521 169 100 61 12 100

Закономірності формування іхтіофауни Молочного лиману в умовах
нестабільного з’єднання з Азовським морем. Спираючись на вищевикладене
та підсумовуючи результати досліджень, встановлені деякі тенденції та
закономірності у формуванні екосистеми Молочного лиману. У періоди, коли
протока, що з’єднує лиман з морем, забезпечує нормальний водообмін,
солоність встановлюється в межах 13,3-17 г\л. При такій солоності
спостерігається максимальна кількість видів та найвища
рибопродуктивність. Тому маємо всі підстави вважати, що такий стан
водойми є найбільш екологічно врівноваженим як з точки зору абіотичних,
так і біотичних компонентів.

В багаторічному аспекті видовий склад риб в Молочному лимані формувався
під дією багатьох чинників, головним з яких була солоність. Кореляційний
зв’язок цього показника з видовим різноманіттям риб становить 0,94
(рис. 7). Рисунок наочно демонструє чіткий зворотній взаємозв’язок двох
чинників, що свідчить про велике значення солоності для формування біоти
досліджуваної водойми.

Нестабільність показників солоності води, зміни в ступені з`єднання
лиману з морем, тривала трансформація водойми за останні 50 років
викликали певне кількісне погіршення в промисловій іхтіофауні. Цінні
промислові риби замінюються на об’єкти другорядного промислу і дрібними
непромисловими представниками. Наочним прикладом цього є відсоткове
співвідношення промислових (включаючи об’єкти вторинного промислу) і
непромислових видів. У 50-і рр. воно складало 55,5, у 60-і рр. – 43,5, у
1993 р. – 32,2, у 1999 р. – 28,5. Кореляційна залежність солоності та
кількості промислових видів становить 0.84. Показники солоності та
кількості прісноводних риб, що зустрічались в лимані характеризувались
показником кореляції 0.86.

Висновки

В період наших досліджень в Молочному лимані зареєстровано 33 види та
підвиди риб, що належать до 14 родин. Найбільшим різноманіттям
характеризувались родини Бичкові (Gobiidae) – 9 видів та Коропові
(Cyprinidae) – 5 видів. Родини Окуневі (Percidae) та Кефалеві
(Mugilidae) представлені 3 таксонами, Колючкові (Gasterosteidae),
Іглицеві (Syngnathidae) та Оселедцеві (Clupeidae) – 2 видами. В родинах
Анчоусові (Engraulidae), Сарганові (Belonidae), Атеринові (Atherinidae),
Щукові (Esocidae), Губанові (Labridae), Камбалові (Pleuronectidae) та
Калканові (Scophthalmidae) відмічено по одному виду.

Іхтіофауна Молочного лиману за період його існування піддавались значним
кількісним і якісним змінам: видовий склад риб водойми коливався в межах
від 1 до 39 видів, що обумовлювалось флуктуаціями солоності (в межах
15-65 г/л) та ступенем з`єднання з Азовським морем (ширина протоки від 5
до 400 м).

Максимальна кількість видів (39) та найвища рибопродуктивність (54
кг/га) була зареєстрована в 50-60 роки у напіввідкритий період існування
Молочного лиману, який характеризувався показниками солоності води в
межах 17-20 г/л та ступенем з`єднання лиману з морем за рахунок двох
проток, найбільша з яких була шириною 400 м. Мінімальна кількість видів
(1) спостерігалась в період закритого стану лиману при солоності 65 г/л.

Гідрохімічні показники якості води в період досліджень (напівзакритий
стан водойми) значно змінювались. Слід відмітити підвищення середніх
показників солоності води лиману до 20,9 г/л та значну їх динаміку від
5.6 г/л до 39.9 г/л. Останній показник є найвищим для всього періоду
напівзакритого стану, що пов’язано з суттєвим погіршенням водообміну між
морем та лиманом. Найбільш солоними акваторіями лиману у цей період були
середня – 21.0 г/л та низова – 22.1 г/л. У верхів’ї мінералізація води
коливалась в межах 5.6 – 26.3 г/л і в середньому не перевищувала
17.4 г/л.

У Молочному лимані домінуючими іонами є іони натрію, калію, хлориди та
сульфати. За стандартною класифікацією вода лиману відноситься до
хлоридно-натрієвого класу другого типу. Значна динаміка водневого
показника в межах 5.75 – 8.4 вказує на нестабільність показників якості
води лиману.

Газовий режим вод Молочного лиману формувався під впливом місцевих
гідрометеорологічних умов, стану вод Азовського моря, життєдіяльності
рослинних і тваринних організмів. В період досліджень вміст розчиненого
у воді кисню коливався від 1,08 до 16,8 мг/л, в середньому складав 10.6
мг/л. Сірководень був розповсюджений майже на всіх ділянках лиману,
найменша середня його концентрація припадає на 1997 рік – 0.2 мг/л,
найбільша на 1999 – 4.7 мг/л.

Критичні гідрохімічні показники якості води вказаного періоду
реєструються в затоках та кутових частинах лиману, де відмічаються
найнижчі значення розчиненого кисню – 1.08 мг/л та значні показники
сірководню – 3.2 мг/л. Саме такі умови обумовлюють виникнення заморних
ситуацій, як це сталось в 1996 році, коли загинуло близько 43 млн.
цьогорічок піленгасу.

В період напівзакритого стану змінюється специфіка складу іхтіофауни
водойми. Так, порівняно з 1993 роком, за кількістю видів іхтіофауна
лишалась практично сталою, але змінилась лише якісно. Зникли такі види
як осетер російський, білуга чорноморська, севрюга, оселедець
чорноморсько-азовський морський, бараболя чорноморська, солея носата,
ставрида чорноморська, а замість них відмічені краснопірка, сингіль,
перкарина чорноморська, бичок-сирман, карась сріблястий, щука звичайна,
бичок-рижик, бичок-ратан, морська іглиця пухлощока чорноморська. Останні
п’ять видів в Молочному лимані зареєстровані вперше.

Істотними змінами структури іхтіофауни характеризується період після
1985 року. Вдала акліматизація піленгаса та збільшення чисельності цього
виду в Молочному лимані до показників 4.7 млрд. особин спричинили
перерозподіл відсоткового значення як в загальній структурі іхтіофауни,
так і в структурі промислових видів.

Піленгас в Молочному лимані став домінуючим за показником частоти
зустріч – 64.3 %. На досить високому рівні тримаються ці ж показники для
бичка-пісочника – 59.1%, атерини середземноморської – 46.3 та
бичка-трав`яника – 39.3%. Дуже рідко або поодиноко за вказаний період
зустрічались окунь звичайний, короп, щука звичайна, краснопірка, колючка
мала південна, зеленушка плямиста, бичок-рижик, пузанок азовський.
Показники частоти зустріч цих риб коливались в межах 0.8 – 3.5 %, в
середньому 1.6.

Нестабільність солоності води, зміни в ступені з`єднання лиману з морем,
тривала трансформація водойми за останні 50 років викликали певне
погіршення в промисловій іхтіофауні. Цінні промислові риби замінюються
другорядними об’єктами промислу і дрібними непромисловими
представниками. Наочним прикладом цього є відсоткове співвідношення
промислових (включаючи другорядні об’єкти промислу) і непромислових
видів. У 50-і рр. воно складало 55,5, у 60-і рр. – 43,5, у 1993 р. –
32,2, у 1999 р. – 28,5.

Сучасна промислова іхтіофауна Молочного лиману дуже збіднена. В період
досліджень було встановлено, що промислом використовувались лише шість
видів риб: піленгас, камбала чорноморська, бички кругляк, пісочник,
сирман, трав`яник. Основне місце в промислових уловах займав піленгас
69.8 %, друге – бички – 15.3 %.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Митяй И.С., Демченко В.А., Бровченко Н.Т. Динамика ихтиофауны Молочного
лимана во второй половине ХХ столетия // Экология моря. – 2001. – № 55.
-С. 33 – 37. (Опрацьовано літературні дані та з’ясовано сучасний видовий
склад риб в Молочному лимані).

Демченко В.А., Митяй И.С. Современное состояние некоторых массовых видов
бычков (сем. Gobiidae) в Молочном лимане и прилегающих районах Азовского
моря // Экология моря. – 2001. – № 56. -С. 5 – 8. (Проведено
систематичне визначення видів, досліджено структуру популяцій особин,
виконано статистичну обробку).

Чесалин М.В., Зуев Г.В., Митяй И.С., Демченко В.А. Современное состояние
и проблемы сохранения экосистемы Молочного лимана Азовского моря //
Рибне господарство України. – 2002. – № 1 (18). – С. 5 – 9. (Досліджено
рибогосподарське значення водойми, описано заходи зі збереження
екосистеми лиману).

Антоновський О.Г., Митяй І.С., Демченко В.О., Заброда С.М.,
Бровченко Н.Т. Вплив гідрологічного та гідрохімічного режимів на склад
іхтіофауни Молочного лиману // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія.
Т. 1. -Київ: Ніка-Центр. – 2000. – С. 96-101. (Проаналізовано
гідрохімічні показники якості води в лимані).

Антоновский А.Г., Жигирь Д.С., Биба Н.А., Демченко В.А., Митяй И.С.
Современное состояние кормовой базы бычковых Молочного лимана и
прилегающей зоны Азовского моря // Наукові записки Тернопільського
державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія:
Біологія. Спеціальний випуск. Гідроекологія. – № 4 (15). – 2001. – С.
162-164. (Проведено збір проб з живлення бичків, статистично опрацьовані
фактичні матеріали).

Демченко В.А. Менеджмент Молочного лимана с целью сохранения его
биологического разнообразия // Науковий вісник аграрної науки
Причорномор’я Миколаївської державної аграрної академії. Спеціальний
випуск. – Том 2. – 3 (12). -2001. – С. 456 – 461.

Демченко В.А. Влияние Черного моря на формирование ихтиофауны Азовского
басейна // Материалы международной научно-практической конференции
“Геоэкологические и биоэкологические проблемы Северного Причерноморья”.
– Тирасполь. – 2001. – С. 79-80.

Митяй І.С., Демченко В.О., Заброда С.М., Трубнікова А.П., Бровченко Н.Т.
Сучасний екологічний стан Молочного лиману // “Географічні проблеми
розвитку півдня України у XXI столітті”. – Одеса-Мелітополь. – 2000. –
С. 33-38. (Сформовані основні екологічні проблеми лиману, їх причини та
можливі наслідки).

Демченко В.А., Скидан Н.А. Рибачкова Н.А. Сучасний стан піленгасу в
Молочному лимані та прилеглій зоні Азовського моря // Матеріали
всеукраїнської конференції студентів, аспірантів та молодих вчених
“Біорізноманіття природних і техногенних біотопів України”. – ДонНУ. –
2001. – С. 64 – 69. (Зібрано фактичний матеріал та проаналізовано
структуру популяції виду).

Демченко В.А. Динамика популяций бычков северо-западной части

Азовского моря // Тезисы 1-й Международной научной конференции
“Структура и функциональная роль животного населения в природных и
трансформированых экосистемах”. – Днепропетровск. – 2001. – С. 43-44.

Демченко В.А. Митяй И.С. Заморные явления у рыб в Азовском море и
Молочном лимане // Тезисы 1-й Международной научной конференции
“Структура и функциональная роль животного населения в природных и
трансформированых экосистемах”. – Днепропетровск. – 2001. – С. 44-45.
(Зібрано літературні дані та опрацьовано фактичні матеріали замору
піленгасу у 1996 році в Молочному лимані).

Демченко В.А., Митяй И.С., Заброда С.Н. Формирование ихтиофауны
Молочного лимана в условиях его спонтанной изоляции от Азовского моря //
Тези Всеукраїнської зоологічної конференції “Зоологічні дослідження на
межі тисячоліть”. – Кривий Ріг. – 2001. – С. 100-102. (Встановлено
закономірності формування іхтіофауни лиману).

Анотації

Демченко В.О. Іхтіофауна та показники якості води Молочного лиману в
зв`язку з рибогосподарським використанням водойми. – Рукопис. Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за
спеціальністю 03.00.10 – іхтіологія. – Інститут гідробіології НАН
України, Київ, 2004.

В роботі приведений аналіз іхтіофауни Молочного лиману. Досліджена
динаміка різноманіття риб у зв’язку з коливаннями показників якості
води, викликаних природною та штучною реорганізацією водойми. Вивчені
основні популяційні показники рибного населення водойми з урахуванням
абіотичних (гідрологічних, гідрохімічних і ін.) та антропогенних
чинників (інтенсивність штучної підтримки гідрологічного режиму,
промисел). Простежено зміни рибогосподарського значення водойми.
Встановлено корелятивний зв’язок між кількістю видів риб та солоністю
води в лимані. Проведено детальне узагальнення та виявлено
закономірності формування окремих складових частин екосистеми
досліджуваної водойми, що дозволяє окреслити напрямки збереження,
раціонального використання та відтворення рибних ресурсів не тільки
Молочного лиману, а й інших подібних екотонів.

Ключові слова: Молочний лиман, іхтіофауна, якість води, структура
популяцій, рибогосподарське значення.

Demchenko V.O. Ichthyofauna and water quality indices in Molochny Liman
in connection with usage of this water body for fish industry needs. –
Manuscript. Dissertation for a degree of Candidate of Biological
Sciences by speciality 03.00.10 – ichthyology. – Institute of
Hydrobiology of National Academy of Science of Ukraine, Kyiv, 2004.

This paper analyzes ichthyofauna in Molochny Liman. Dynamics of fish
diversity is researched regarding to oscillation of water quality
indices, caused by natural and artificial reorganization of the water
body. Main population indices of fishes in the water body are studied
with taking into account abiotic (hydrological, hydrochemical, etc.) and
anthropogenic factors (intensity of artificial support of hydrological
regime, industry). There are traced some changes in the development of
fish industry importance of the water body. Between numbers of fish
species and water salinity in Liman the correlation connection is
established. The paper presents the detailed summarizing and shows a
mechanism of the development of some component parts of the ecosystem in
the searched water body. This provides an opportunity to outline
directions for conservation, rational use and restoration of fish
resources not only in Molochny Liman but other similar ecotones.

Key words: Molochny Liman, ichthyofauna, water quality, population
structure, development of fish industry.

Демченко В.А. Ихтиофауна и показатели качества воды Молочного лимана в
связи с рыбохозяйственным использованием водоема. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата биологических наук по
специальности 03.00.10 – ихтиология. – Институт гидробиологии НАН
Украины, Киев, 2004.

В работе представлен анализ ихтиофауны Молочного лимана. На основании
литературных данных и собственных исследований изучена динамика видового
состава рыб в связи с колебаниями показателей качества воды, вызванных
естественной и искусственной реорганизацией водоема.

Условно выделены 4 этапа в формирования экосистемы лимана. Открытый –
залив Азовского моря, закрытый – соленое озеро, полуоткрытый –
соединение с морем за счет широкого и нормально функционирующего канала
или нескольких каналов, полузакрытый – соединение с морем происходит за
счет одного канала, который функционирует периодически или ограничено.
Максимальное количество видов (39) и наивысшая рыбопродуктивность (54
кг/га) была зарегистрирована в 50-60 года в полуоткрытый период
существования Молочного лимана, который характеризовался показателями
солености воды в границах 17-20 г/л и степенью соединения лимана с морем
за счет двух каналов, наибольший из которых был шириной 400 м.
Минимальное количество видов (1) наблюдалось в период закрытого
состояния лимана при солености до 65 г/л.

В современный период в лимане зарегистрировано 33 вида рыб, 5 из которых
в Молочном лимане зарегистрированы впервые: карась серебряный Carassius
auratus gibelio (Bloch, 1782), щука обыкновенная Esox lucius Linnaeus,
1758, бычок-рыжик Neogobius eurycephalus (Pallas, 1814) , бычок-ратан
Neogobius ratan (Nordmann, 1840), морская игла пухлощекая черноморская
– Syngnathus abaster nigrolineatus (Eichwald, 1831).

Изучены основные популяционные показатели рыбного населения с учетом
абиотических (гидрологических, гидрохимических и др.) и антропогенных
факторов (интенсивность искусственной поддержки гидрологического режима,
промысел). Прослежены изменения рыбохозяйственного значения водоема.
Установлена коррелятивная связь между показателями количества видов и
соленостью воды в лимане. Проведено детальное обобщение и выявлены
закономерности формирования отдельных составных частей экосистемы
Молочного лимана за последние 100 лет, что позволяет очертить
направления сохранения, рационального использования и воспроизведения
рыбных ресурсов не только Молочного лимана, а и других подобных водоемов
экотонного типа.

Ключевые слова: Молочный лиман, ихтиофауна, качество воды, структура
популяций, рыбохозяйственное значение.

Підп. до друку 15.01.2004. Формат 60х84/16. Папір офс. Ум. друк. арк.
1,2.

Тираж 100 прим. Зам. 14/04.

Надруковано з готового оригінал-макету у копіювальному центрі “КОПІ”
м. Мелітополь, вул. Кірова, 11, ЧП “Доміо”, т. (06192) 6-59-46

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020