.

Профілактика фетоплацентарної недостатності у жінок, що пра-цюють і проживають в умовах аерогенного навантаження викидами коксохімічного виробництва (

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
118 2983
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНИХ ПРОБЛЕМ СІМ’Ї

ЄРМАЧЕНКО АННА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 618.36-084:662-058

Профілактика фетоплацентарної недостатності у жінок, що працюють і
проживають в умовах аерогенного навантаження викидами коксохімічного
виробництва

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата медичних наук

Донецьк -2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті

ім. М. Горького МОЗ України.

Науковий керівник:

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор

ЧАЙКА ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,

завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології ФПО

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

ГРИЩЕНКО ОЛЬГА ВАЛЕНТИНІВНА

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України,

завідувач кафедри перинатології та гінекології

доктор медичних наук, професор

РЕЗНІЧЕНКО ГАЛИНА ІВАНІВНА

Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України,

професор кафедри акушерства та гінекології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика

МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Захист дисертації відбудеться 10.11.2004 р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 11.600.03 при НДІ медичних проблем сім’ї
Донецького державного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України
(83114, м. Донецьк, пр. Панфілова, 3).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького МОЗ України (83003, м. Донецьк,

пр. Ілліча, 16).

Автореферат розісланий 07.10.2004 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

к.мед.н., доцент О.М. Рогова ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зростаюча агресивність навколишнього середовища, що
обумовлена техногенним навантаженням, несприятливо позначається на
здоров’ї населення, репродуктивній функції і якості генофонду (В.К.Чайка
з співавт., 2000, О.В. Сівочалова, 2000). В містах з розвиненою
промисловістю частота ускладнень вагітності і пологів в 1,5–2,0 рази
перевищує таку на інших територіях (З.В. Малишева з співавт., 2000). У
теперішній час частота вагітностей, що протікають фізіологічно і
закінчуються народженням здорової дитини, у великих промислових містах
не більше 2–8% (В.М. Благодатін з спіавт., 2000, В.А. Гапон, 2001).
Висока поширеність хронічної патології у жінок, несприятливий перебіг
вагітності, пологів і післяродового періоду створюють замкнутий цикл:
хворий плід – хвора дитина – хворі батьки (А.В. Жарких, Д.Є.
Барковський, 2000, В.К.Чайка з співавт., 2001). Особливе значення має
вплив техногенних забруднень на репродуктивну систему жінок і комплекс
“мати — плацента— плід”, оскільки це визначає здоров’я майбутніх
поколінь (О.О. Горбатенко, 2001).

В коксохімічній промисловості до теперішнього часу 36,5% жінок працюють
в шкідливих умовах, підпадаючи під вплив комплексу хімічних речовин
різного складу, що використовуються як сировина, проміжні і кінцеві
продукти виробництва (В.Г. Дружинін з співавт., 2000).

Разом з тим, в літературі практично відсутні дані про несприятливу дію
викидів коксохімічного виробництва на стан фетоплацентарної системи, що
є основною причиною зростання ускладнень під час вагітності і пологів,
а також високого рівня перинатальної захворюваності і смертності
новонароджених (В.П. Міщенко з співавт., 1999, Г.І. Резніченко, 2000,
Ю.П. Вдовіченко з співавт., 2001). Таким чином, попередження розвитку
фетоплацентарної недостатності (ФПН) у робітниць коксохімічних
підприємств і у вагітних, що проживають в зоні впливу їхніх викидів, з
метою своєчасної її корекції є важливою перспективою. Впровадження
патогенетично обґрунтованої схеми профілактики ФПН дозволить поліпшити
виходи вагітності і сприятиме оздоровленню нації.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана згідно з планом науково–дослідної роботи Донецького державного
медичного університету ім. М.Горького і Науково–дослідного інституту
медичних проблем сім’ї та є фрагментом теми “Вивчити вплив забруднення
атмосферного повітря на репродуктивну функцію жінок в містах з
розвиненою хімічною промисловістю” номер державної реєстрації теми №
0102U006778. Дисертант є відповідальним виконавцем теми.

Мета дослідження: підвищення ефективності профілактики
фетоплацентарної недостатності у жінок, що контактують з шкідливими
викидами коксохімічного виробництва, шляхом розробки науково
обґрунтованої схеми корекції дизадаптаційних порушень в системі мати –
плацента – плід.

Задачі дослідження.

Провести клініко–статистичний аналіз частоти і структури акушерських і
перинатальних ускладнень у жінок, що контактують з викидами
коксохімічного виробництва. Вивчити особливості перебігу вагітності та
її результати при екологічно індукованій ФПН.

Встановити взаємозв’язок між дією викидів коксохімічного виробництва на
організм жінки і адаптаційно–резервними можливостями антиоксидантної та
імунної систем, змінами компенсаторно–пристосувальних механізмів
фето–плацентарного комплексу (ФПК).

Вивчити адаптаційні можливості ФПК, антиоксидантної та імунної систем,
провести морфофункціональне дослідження плацент при використовуванні
метаболіту широкого спектру дії — гліцину.

Розробити і впровадити науково обґрунтовану схему профілактики
дизадаптаційних порушень в системі мати – плацента – плід і оцінити її
клінічну ефективність.

Об`єкт дослідження: стан системи мати – плацента – плід під впливом
шкідливих викидів коксохімічного виробництва.

Предмет дослідження: адаптаційні можливості ФПК в умовах впливу
шкідливих викидів коксохімічного виробництва, показники біохімічного,
імунного, гормонального гомеостазу та їх динаміка протягом вагітності на
фоні впровадженої комплексної профілактики ФПН.

Методі дослідження: клініко–лабораторні, біохімічні, радіоімунні,
імунологічні, морфологічні, гістохімічні, статистичні, гігієнічні.

Наукова новизна отриманих результатів.

Вперше представлені нові аспекти патогенезу дизадаптаційних зсувів в
системі мати – плацента – плід на підставі взаємозв’язку порушень
клініко–функціональних, біохімічних, імунних і гормональних показників
гомеостазу вагітних, що контактують з шкідливими викидами коксохімічного
виробництва.

Вивчені порівняльні аспекти розвитку акушерської і перинатальної
патології у вагітних, що піддаються дії токсикантів на коксохімічному
виробництві та в умовах населеного пункту.

Доведено, що метаболічні зсуви при мікроінтоксикації ксенобіотиками
з’являються у вагітних в ранні терміни, прогресують з розвитком
гестаційного процесу і є головною ланкою в складному ланцюгу патогенезу
екологічно індукованої ФПН.

Запропонована науково – обґрунтована схема профілактики ФПН, яка
спрямована на підвищення адаптаційних резервів системи мати – плацента –
плід в умовах дії шкідливих викидів коксохімічного виробництва.

Практичне значення одержаних результатів.

Розроблено і впроваджено науково – обґрунтований комплекс профілактики
ФПН у жінок, що працюють і проживають в районі розташування
коксохімічних підприємств, який включає метаболіт широкого спектру дії –
гліцин. Даний комплекс дозволяє знизити питому вагу ФПН, а також
патогенетично пов’язаних з нею ускладнень – хронічної
внутрішньоутробної гіпоксії плода (ХВГП), затримки внутрішньоутробного
розвитку (ЗВУР) плода, гострої внутрішньоутробної гіпоксії і, як
наслідок, перинатальну захворюваність і смертність. Отримані результати
впроваджені та використовуються в акушерській практиці жіночих
консультацій медико–санітарних частин коксохімічних виробництв і
дільничних жіночих консультацій, пологових будинків Донецької області.
Теоретичні та практичні рекомендації дисертаційної роботи запроваджено у
навчальний процес на кафедрі акушерства, гінекології та перинатології
Донецького державного медичного університету ім. М. Горького.

Особистий внесок здобувача. Планування і проведення всіх досліджень
виконано в період 1999–2003 рр. Дисертантом самостійно проводилися
збирання первинної документації, особисто проведена статистична обробка
матеріалу і узагальнення результатів. Автор брала участь у проведенні
біохімічних, імунологічних, гормональних досліджень. Розроблено і
впроваджено метод корекції дизадаптаційних порушень в системі мати –
плацента – плід.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
повідомлені на 77-й підсумковій науковій конференції студентів і молодих
учених (м. Чернівці, 2003) на Всеукраїнській науково–практичній
конференції молодих вчених “Актуальні проблеми профілактичної медицини”
(м. Київ, 2000), заслухані й обговорені на засіданні кафедри акушерства,
гінекології та перинатології ФПО та наукової ради НДІ медичних проблем
сім’ї (м. Донецьк, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 робіт. Основні фрагменти
досліджень викладені у 8 статтях у фахових наукових виданнях, в
інформаційному листі про нововведення в системі охорони здоров’я. За
матеріалами роботи отриманий патент України на винахід.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 181 сторінках.
Обсяг основного тексту складає 154 сторінок машинописного тексту,
ілюстрована 28 малюнками, 23 таблицями. Складається з вступу, огляду
літератури, п’яти розділів власних досліджень, аналізу отриманих
результатів та їх обговорення, висновків, практичних рекомендацій,
списку використаних джерел, що містить 212 назву, з яких 52 – іноземні,
160 – слов’яномовних, додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для досягнення поставленої мети і
вирішення задач дослідження були вивчені особливості перебігу вагітності
й пологів у жінок, що контактують з викидами Авдіївського коксохімічного
заводу (АКХЗ) в умовах населеного пункту (група А) і на робочих місцях
(група Б), а також стан здоров’я їх новонароджених на підставі
ретроспективного аналізу 896 історій пологів та історій розвитку
новонародженого. Отримані результати дозволили скласти повну картину
порушень функціонального стану системи мати–плацента–плід у жінок, які
працюють і мешкають в умовах дії викидів коксохімічного виробництва.
Наступним кроком була розробка і впровадження нової схеми профілактики
дизадаптаційних порушень в системі мати–плацента плід. Нами
запропонована програма спеціального нагляду і профілактики екологічно
індукованої ФПН. Дана програма передбачала нагляд вагітних у термінах
5–12 тиж., 16–18 тиж., 26–28 тиж. і 34–36 тиж. При постановці на
диспансерний облік вагітні повинні бути віднесені до групи ризику з
розвитку ФПН. Разом з проведенням традиційної профілактики ФПН, що
включає препарати, які поліпшують мікроциркуляцію і реологічні
властивості крові, підвищують стійкість головного мозку і тканин плода
до гіпоксії, вагітним основної групи був призначений гліцин в дозі 0,1 г
під язик за 1 годину до вживання їжі кожні 12 годин протягом 12–14 днів
у вказані вище терміни.

З метою оцінки ефективності розробленої профілактики нами було
відібрано 383 вагітні жінки, які піддавалися аерогенному навантаженню
шкідливими викидами коксохімічного виробництва на заводі (група Б – 190
жінок) і в умовах населеного пункту (група А – 193 жінки) і 163
вагітних, які проживали в “чистому районі”. Близько 30% жінок, що
входили до кожної групи, були піддані детальному клініко–лабораторному,
біохімічному, гормональному, імунологічному, біофізичному,
морфологічному і гістохімічному обстеженню. Так, на I етапі дослідження
до групи А увійшли 62 вагітні жінки, які контактували з шкідливими
викидами коксохімічного виробництва в умовах населеного пункту; групу Б
склали 65 вагітних, котрі працюють на АКХЗ і були пов’язані з
технологічним процесом. Контрольна група була представлена 57 жінками,
які не мали контакту з професійними шкідливостями і проживали у м.
Моспіно Донецької області, де відсутні промислові підприємства. Після
проведеного поглибленого клініко–лабораторного обстеження у терміні 5–12
тиж. вагітності, на II етапі дослідження всі вагітні були поділені на
наступні групи: до I групи (основної) увійшли 64 вагітні, які
одержували профілактику ФПН за запропонованою нами схемою. Вона, у свою
чергу, була розділена на дві підгрупи: підгрупу IА склали 33 вагітні
жінки, які зазнавали дії викидів даного підприємства в умовах населеного
пункту, підгрупу IБ – 31 вагітна, котрі працювали на АКХЗ. II групу
– порівняння – склали 63 жінки, вагітність яких вели із застосуванням
традиційної схеми профілактики ФПН. Ця група була також розбита на дві
підгрупи: до підгрупи IIА увійшла 31 вагітна жінка, що зазнали дії
викидів даного підприємства в умовах населеного пункту, підгрупу IIБ –
склали 32 вагітні, які працювали на АКХЗ.

У зв’язку з тим, що бензол, його похідні і фенол мають найбільшу питому
вагу у викидах коксохімічного заводу і мають високий ступінь токсичності
(2–й клас небезпеки), а фенол також є кінцевим продуктом метаболізму
багатьох ароматичних вуглеводнів в організмі, ми використовували його як
інтегральний показник. Рівень загального фенолу в сечі досліджували
методом Б.Л. Лур’є у модифікації А.Г. Кобилянського і співавт. (1994).
Стан системи перекісного окислення ліпідів (ПОЛ) – антиоксидантний
захист (АОЗ) оцінювали на підставі визначення в крові малонового
діальдегиду (МДА) і дієнових кон’югатів (ДК) спектрофотометрично;
активності ферментів супероксиддісмутази (СОД) (А.Т. Журкин з співав.,
1986), каталази (М.А. Королюк з співав., 1988), рівня ретинолу і
токоферолу (Р.Ш. Кисилевич, С.І. Скварко, 1972). Було вивчено
активність кислої (КФ) і лужної фосфатази (ЛФ) спектрофотометричним
методом, катепсину Д за методом A.J. Barret (1967); рівень біогенних
амінів – гістаміну, серотоніну визначали за методом Л.Я. Прошиной
(1981). Вивчення гормональної функції ФПК вагітних проводили в 10–12 і
36–37 тиж. гестації на основі визначення хоріонічного гонадотропіну
(ХГ), естрадіолу (Е2), естріолу (Е3), плацентарного лактогену (ПЛ),
прогестерону (Пг) і кортизолу (Кр) радіоімунологічним методом в
сироватці крові. Кількість імунокомпетентних клітин визначали в непрямій
реакції    поверхневої імунофлюоресценції за допомогою моноклональних
антитіл (M.A. Bach, J.F. Bach, 1981), які    виявляють антигени:   
натуральні кілери (NK), CD8 (T–супресори); CD4 (T–хелпери); CD3 (усі
Т–лімфоцити); CD16 (В–лімфоцити). Вміст Ig А, Ig G, Ig M в сироватці
крові досліджувався методом радіальної імунодифузії з використанням
відповідних антисироваток виробництва Московського НДІ вакцин і
сироваток ім. І.І. Мечникова. Кількісний імуноферментний аналіз
імуноглобуліну Е в сироватці    крові визначали набором “”ИгЕ ИФА” ЗАТ
“Диаплюс”, Москва. Рівень імунних комплексів визначали за допомогою
поліетіленгліколю МВ 6000, розчиненого в боратному буфері.

Антенатальний розвиток плода контролювали шляхом ультразвукового
сканування в динаміці вагітності за допомогою апарату “Toshiba”
(Японія). Кардіотоко- графічний моніторинг плода проводився за допомогою
апарату Fetal Safe 6 фірми “Kranzbuhler” (Німеччина).

Морфологічне і гістохімічне дослідження плацент проводили згідно
методичних рекомендацій Т.Д. Задорожної з співавт. (1985).

Стан новонароджених оцінювався нами за клінічними даними відразу після
народження (за шкалою Apgar), а також за показниками фізичного розвитку.
В ранньому неонатальному періоді вивчалося число днів втрати маси тіла,
перебіг періоду ранньої адаптації.

Статистичну обробку результатів проводили з використанням методів
варіаційної статистики, що включало підрахунок середніх арифметичних
величин (М) і помилок середніх (m) з використанням критерію Ст’юдента
(t). Про наявність зв’язку між різними показниками судили за
результатами кореляційного аналізу (r).

Результати власних досліджень та їх обговорення. Відповідно до
поставлених задач був проведений аналіз стану атмосферного повітря і
повітря робочої зони, в ході якого встановлено, що промислові викиди
АКХЗ містять значну кількість ксенобіотиків з високим коефіцієнтом
небезпеки. Кількість забруднювачів, що надходять в повітряний басейн
від коксохімічного заводу, складає більше 60000,0 т на рік. При цьому
особливо слід зазначити, що питома вага речовин 1 і 2–го класів
небезпеки в загальному викиді визначається в межах 25–35%.

Проведений порівняльний аналіз соматичної патології вагітних дозволив
відзначити, що захворюваність серед жінок, які працюють на
коксохімічному заводі, була в 1,2 рази вище, ніж серед жінок, що
проживають в районі впливу викидів даного підприємства, і в 2,0 рази
вище порівняно з контрольною групою.

Порушення в репродуктивній сфері, що формуються під дією шкідливих
викидів коксохімічного виробництва, клінічно виражалися підвищенням
частоти порушень менструального циклу, збільшенням числа хронічних
неспецифічних запальних захворювань статевих органів. Встановлено, що
ступінь вираженості порушень в репродуктивній сфері напряму залежить від
рівня аерогенного навантаження ксенобіотиками: чим вище концентрація
шкідливих речовин в повітрі, тим більше питома вага патології.

При оцінці перебігу вагітності і пологів встановлено, що ФПК є основною
точкою застосування дії ксенобіотиків. Терміни клінічних проявів ФПН
залежать від ступеня забрудненості атмосферного повітря: у вагітних, що
контактували з більш високими концентраціями, спостерігалася більш рання
клінічна маніфестація даної патології, яка, ймовірно, має первинний
характер. Розвиток ФПН негативно відображається на розвитку плода:
привертає на себе увагу висока питома вага одного з найважчих ускладнень
гестації – ЗВУР плода. При аналізі ЗВУР по формах було виявлено, що в
групі жінок, які проживають в районі розміщення коксохімічного заводу,
26,3% плодів мали асиметричну форму ЗВУР проти 24,8% в групі Б. У 3,1%
плодів групи А була симетрична ЗВУР, а у дітей, народжених від матерів,
що працюють на АКХЗ, дана форма зустрічалася у 5,7% випадків, що
очевидно пов’язано з більш раннім розвитком ФПН у даного контингенту
жінок.

При порівнянні результатів вагітності по термінах з урахуванням
критеріїв доношеності новонароджених встановлено, що у жінок, які
зазнавали дії шкідливих речовин на робочих місцях АКХЗ і в умовах
населеного пункту, передчасні пологи були в 2,0 рази частіше, ніж в
контролі. Слід також відзначити високу питому вагу ускладнених і
патологічних пологів (р?AEij c ’B* ? ?????????????? ???????????цин в курсі профілактики ФПН, гормональна функція ФПК повністю відповідала такій у вагітних, що проживають в екологічно чистому районі. Відмінності в стані ФПК в основній групі між вагітними, що проживають в районі розміщення АКХЗ, і жінками – робітницями даного підприємства практично були відсутні. На підставі проведеного дослідження діагноз ФПН був об'єктивизований у 6,5% жінок підгрупи IА проти 25,8% підгрупи IIА і у 9,1% вагітних підгрупи IБ проти 28,1% в підгрупі IIБ (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020