.

Значення соматотипу в судово-медичній діагностиці загальних ознак людини (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
141 3194
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П. Л. ШУПИКА

Федорчук Сергій Михайлович

УДК 001.3+612.014.5+340.6

Значення соматотипу в судово-медичній діагностиці загальних ознак людини

14.01.25 – судова медицина

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Івано-Франківській державній медичній академії

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Михайличенко Борис Валентинович

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,

завідувач кафедри судової медицини

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, Филипчук Олег Володимирович,

Головне бюро судово-медичної експертизи МОЗ України,

завідувач відділення судово-медичної криміналістики;

доктор медичних наук, професор Голубович Леонід Львович,

Запорізький державний медичний університет МОЗ України,

професор кафедри судової медицини.

Провідна установа: Донецький державний медичний університет ім. М.
Горького,

кафедра судової мелицини, МОЗ України, м. Донецьк

Захист відбудеться 11.06. 2004 року о 12 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д.26.613.03 при Київській медичній академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, 112,

вул. Оранжерейна, 9.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київської медичної
академії

післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, 112,

вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розіслано 07.05. 2004 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради, В.Г
Бурчинський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На зламі тисячоліть, в реєстрі проблем
судово-медичної антропології залишаються не вирішеними питання,
пов’язані з визначенням загальних ознак загиблої людини. Розробка
проблеми ідентифікації особи за розчленованими та кістковими рештками
трупа (нативними чи спаленими) іде у напрямку удосконалення арсеналу
методів діагностики та розширення кількості врахованих ознак. Між тим,
існуючі методики оцінки статі і зросту за кістковими залишками уже
досягли практично верхівки своїх можливостей; збагачення їх новими
критеріями не набагато підвищить ступінь точності експертних висновків.
Пошук принципово нових підходів, які б враховували загально-біологічні
закономірності, що запрограмовані в генотипі і проявляються в поколіннях
настільки індивідуально, наскільки не тотожні їх представники є
актуальним і адекватно обґрунтованим (Незнакомцева Є.П., 1998; Звягин
В.Н. и соав., 2003).

Відтворення соматотипу і соматометричного статусу ототожнюваної особи за
метричними параметрами груднини і її фрагментів з урахуванням
загальнобіологічних закономірностей росту, розвитку і старіння
організму, які проявляються в особливостях тілобудови людини, стало
новим і перспективним напрямком судово-медичної антропології
(Незнакомцева Є.П., 1988-2003). Оскільки соматотип є генетично
детермінованою і опосередкованою факторами зовнішнього середовища
ознакою, логічно заключити, що його морфологічна характеристика є
індивідуальною і знаходиться в структурно-функціональному взаємозв’язку
з іншими фенотипічними параметрами людини.

Врахування соматотипу, в зв’язку з відсутністю його діагностичних
критеріїв, в більшості випадків не проводиться, тому актуальним
залишається визначення вагомості соматотипу в реєстрі інших фенотипічних
ознак конкретної популяції людини. Актуальним залишається діагностика
загальних ознак (соматотипу, соматометричного статусу) загиблої людини
за окремо взятою кісткою (ключицею) для конкретної групи людей, що
проживали на території певної клімато-географічної зони, широка
апробація рекомендованих критеріїв на значному практичному матеріалі та
відбір найбільш вірогідних, які б надійно зарекомендували себе в
регіонах нашої країни.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертація виконана у відповідності до плану наукових розробок
Івано-Франківської державної медичної академії, є частиною комплексної
науково-дослідної роботи співробітників кафедри судової медицини на
тему: “Судово-медична діагностика фенотипічних ознак загиблої людини за
факторними критеріями кісток скелета людини”, номер держреєстрації
0103U006798.

Мета і завдання дослідження

Метою дослідження є розробка і обґрунтування критеріїв диференціації
соматотипу та визначення його вагомості в реєстрі фенотипічних ознак для
судово-медичної діагностики статі та соматометричного статусу людини.

Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні завдання
дослідження:

1. Провести вивчення комплексу антропометричних параметрів тіла живих
осіб юнацького віку та визначити їх значення для диференціації
соматотипу людини.

2. Провести вивчення комплексу соматометричних параметрів на
судово-медичному матеріалі осіб зрілого та похилого віку та визначити їх
значення для відтворення соматотипу людини.

3. Провести аналіз метричних параметрів ключиці у осіб зрілого та
похилого віку і встановити їх взаємозв’язок з соматометричними
параметрами людини.

4. Розробити діагностичні критерії для встановлення соматотипу та
соматометричного статусу людини за метричними параметрами ключиці.

5. Розробити практичні рекомендації з визначення соматотипу та
соматометричного статусу людини за метричними параметрами ключиці у
випадках проведення судово-медичних експертиз кісткових залишків.

Об’єкт дослідження. Соматотип осіб юнацького, зрілого та похилого віку і
його зв’язок з антропо-, сомато- і остеометричними параметрами людини.

Предмет дослідження. Антропо- та соматометричні параметри людини і
метричні параметри ключиці без та за наявності діагностичних критеріїв
соматотипу та статі.

Методи дослідження. Антрометричний, соматометричний, рентгенографічний,
рентген-остеометричний, одно- та багатомірний статистичний аналізи.

Наукова новизна одержаних результатів

Вперше, на достатньому за обсягом матеріалі, проведено антропометричне
обстеження осіб юнацького віку і виявлено критерії диференціації
соматотипу та визначено його частку в реєстрі фенотипічних ознак людини.

Виявлено і кваліфіковано універсальні значення індексів для відтворення
соматотипу на матеріалі загиблих людей в зрілому і похилому віці.

Вперше встановлено взаємозв’язок між соматометричними та
рентген-остеометричними параметрами ключиці в соматотипічних та
сомато-статевих сукупностях.

Вперше доведено значення соматотипу в діагностиці статі, зросту, довжини
тулуба, ширини плечей за метричними параметрами цілої та фрагментованої
ключиці.

Сформульована в роботі концепція може розцінюватися як теоретична основа
для обґрунтування інтегративного підходу, який повинен включати
діагностику соматотипу.

Практичне значення отриманих результатів

Удосконалено програму досліджень кісткових рештків (ключиці) загиблої
людини, ключовим моментом якої є визначення соматотипу за універсальними
значеннями індексів.

Запропоновано і апробовано методику комплексної діагностики загальних
ознак (статі, зросту, довжини тулуба і ширини плечей) загиблої людини за
метричними параметрами ключиці.

Розроблено критерії відтворення соматотипу: видано Інформаційний лист
“Методика відтворення соматотипу загиблої людини з використанням
рентген-остеометричних параметрів ключиці”. – Івано-Франківськ. – 2003.
– 0.13 др. арк.; задекларовано “Спосіб відтворення соматотипу невідомої
особи за рентген-остеометричними параметрами ключиці”, Деклараційний
патент на винахід України 64527 А, МПК 7А61В5/107.

Результати роботи впроваджено в педагогічний процес на кафедрах судової
медицини та анатомії людини ІФДМА, в практику роботи
медико-криміналістичних відділень обласних і міських бюро
судово-медичної експертизи через мережу Укрмедпатентінформ МОЗ України і
апробовано при дослідженні кісткових рештків невідомої особи (2003) та
палеоантропологічного матеріалу з урочища „Успенський собор”.

Особистий внесок здобувача

Здобувачем проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз спеціальної
літератури, антропометричне, соматометричне та остеометричне
дослідження; проаналізовано одержані дані і розроблена методика
комплексної діагностики соматотипу, статі та соматометричного статусу
невідомої особи за метричними параметрами цілої та фрагментованої
ключиці; узагальнено результати досліджень та сформульовано висновки.
При цьому ідеї та результати співавторів не використовувались.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертації висвітлено у наукових публікаціях автора і
доповідались на 65 конференції студентського наукового товариства
(Івано-Франківськ, 1996), Інтернаціональному Конгресі студентів і
молодих вчених (Катовіце, 2000), на 57 науково-практичній конференції
студентів і молодих вчених НМУ ім.О.О.Богомольця (Київ, 2002), на
спільному засіданні кафедри судової медицини ІФДМА і обласного наукового
товариства судових медиків (Івано-Франківськ, 2003), симпозіумі
“Національні Пироговські читання” (Вінниця, 2004), V Українській
конференції молодих вчених, присвячений пам’яті академіка В.В. Фролькіса
(Київ, 2004).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 10 наукових праць,
серед яких 4 статті – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України і 4
публікації – в матеріалах симпозіуму, конгресу та конференцій; видано
Інформаційний лист, задекларовано Патент на винахід України. Одноосібно
опубліковано 4 статті, 3 тез і видано Інформаційний лист.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 126 сторінках
коп’ютерного набору. Основний зміст роботи займає 98 сторінок. Робота
складається зі вступу, огляду літератури, розділу матеріалів і методів
дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення
результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних
джерел та додатку. Список літератури включає 138 джерел, з яких 80 –
кирилицею та 47 – латиницею. Робота ілюстрована 11 рисунками та 26
таблицями.

Основний зміст роботи

У першому розділі наведено огляд вітчизняної та зарубіжної літератури з
питань вагомості типів тілобудови у вираженості різних фенотипічних
характеристик людини; описано сучасні дані щодо значення соматотипу при
вирішенні проблеми ототожнення загальних ознак загиблої особи за
кістковими рештками. Визначено суть даних питань, актуальність та
перспективи їх вирішення.

Другий розділ містить відомості про матеріал та методи дослідження.
Відповідно до поставленої мети проведено антропометричне обстеження 300
осіб юнацького віку, серед яких – 150 дівчат в віковій групі 16-20 років
та 150 юнаків в віковій групі 17-21 рік. Вимірювали: зріст, довжину
тулуба, ширину плечей, гребневу ширину тазу, поздовжній і найбільший
поперечний діаметри голови, окружність голови і зап’ястка за прийнятою в
медичній антропології методикою (Бунак В.В., 1941) та визначали вагу. На
основі абсолютних метричних і вагових параметрів вираховували
поперечно-поздовжній показник голови, що складав відношення поперечного
до повздовжнього діаметру голови; росто-ваговий індекс, індекс відносної
довжини тулуба, індекс відносної ширини плечей та індекс відносної
ширини тазу, що склали % відношення зазначених розмірів до зросту. Для
визначення соматотипу відібрано 9 метричних і вагових ознак, що загалом
склало 2700 параметрів тіла людини; для діагностики статі без врахування
соматотипу – 12 ознак, що склало 3600 параметрів тіла людини. В процесі
роботи проаналізовано 2700 діагностичних показників тіла людини для
діагностики статі без врахування соматотипу, 2314 діагностичних
показників – для діагностики статі в сомато-статевих сукупностях і 2700
діагностичних показників – для визначення соматотипу.

Соматометричне дослідження виконано на 154 трупах чоловіків (79) та
жінок (75) зрілого та похилого віку – 21(22) роки – 74 роки, смерть яких
настала внаслідок травм, хвороб системи кровообігу та механічної
асфіксії через повішення без ознак м’язово-кісткової патології. На
матеріалі цієї групи проаналізовано метричні параметри ключиць. При
соматометричному дослідженні вимірювали 3 групи параметрів, що включало
визначення довжини тіла (У1), довжини тулуба (У2) і ширини плечей (У3).
Загалом проведено 462 вимірювання тіла людини. Довжину тіла трупа
вимірювали при його столо-лежачому положенні металевим антропометром Р.
Мартіна. В цьому ж положенні металевою стрічкою вимірювали довжину
тулуба – відстань між верхньо-груднинною та лобковою точками. Ширину
плечей вимірювали ковзким циркулем. На основі отриманих абсолютних
соматометричних параметрів розраховували 2 групи параметрів – індекс
відносної довжини тулуба (У4) та індекс відносної ширини плечей (У5),
які склали відсоткове відношення довжини тулуба і ширини плечей до
довжини тіла (всього 308 параметрів). Для визначення статі без
врахування соматотипу проаналізовано 462, для відтворення соматотипу –
616, для діагностики статі з врахуванням соматотипу – 308 діагностичних
показників. Отримані дані антропометричного та соматометричного
досліджень обробляли методом одно- та багатомірного статистичного
аналізу.

Рентгенографічне дослідження ключиць проводили після їх вилучення з тіла
трупів, фіксації в 10% розчині формаліну та очищення від м’яких тканин.
При цьому, рентгенографію ключиць проводили з укладкою на нижню та задню
поверхні на стаціонарному рентген-діагностичному апараті „Medicor
Budapest EDR 750 B”. Фокусна відстань становила 1.О м, напруга -50 кВ,
сила струму – 300 мА, час експозиції – 0,2 сек.

На кожній рентгенограмі, за допомогою фіксованих на екрані негатоскопа
взаємно перпендикулярних прозорих сантиметрових лінійок, робили 9
вимірів ключиці:

найбільшу довжину ключиці – відстань між найбільш віддаленими точками
груднинного та надплечового кінців (Х1);

вертикальний діаметр груднинного кінця – відстань між верхньою і нижньою
поверхнями в ділянці груднинного кінця (Х6);

вертикальний діаметр тіла ключиці – відстань між верхньою і нижньою
поверхнями в середній частині тіла (Х7);

вертикальний діаметр в проекції конусоподібного горбка –відстань між
верхньою і нижньою поверхнями ключиці в проекції конусоподібного горбка
(Х8);

вертикальний діаметр надплечового кінця – відстань між верхньою і
нижньою поверхнями надплечового кінця (Х9);

сагітальний діаметр груднинного кінця – відстань між передньою і задньою
поверхнями груднинного кінця (Х10);

сагітальний діаметр тіла – відстань між передньою і задньою поверхнями в
середній частині тіла (Х11);

сагітальний діаметр в проекції конусоподібного горбка – відстань між
передньою і задньою поверхнями в проекції конусоподібного горбка (Х12);

сагітальний діаметр надплечового кінця – відстань між передньою і
задньою поверхнями надплечового кінця (Х13).

Вертикальні діаметри (Х6-Х9) вимірювали на рентгенограмах з укладкою
ключиць на задню поверхню, сагітальні (Х10-Х13) – з укладкою на нижню
поверхню. Загальна кількість отриманих абсолютних параметрів при
дослідженні ключиць становила 1386, на основі яких розраховано 4 групи
показників:

показник поперечного перерізу груднинного кінця (Х2);

показник поперечного перерізу тіла ключиці (Х3);

показник поперечного перерізу в проекції конусоподібного горбка (Х4);

показник поперечного перерізу надплечового кінця (Х5), які склали
відношення значень вертикального діаметра до сагітального у відповідних
анатомічних ділянках ключиці та статевий індекс груднинного кінця, тіла
ключиці, в проекції конусоподібного горбка та надплечового кінця, які
склали % відношення конкретного метричного параметра у чоловіків до
аналогічного у жінок, що в загальному становило 616 параметрів.

Таким чином, для визначення соматотипу та статі у генералізованій
вибірці та в сомато-статевих групах проаналізовано 2002 показника, з
яких – 1276 діагностичних показників (ДП) для встановлення соматотипу,
616 ДП – для діагностики статі без врахування соматотипу і 916 ДП – для
діагностики статі з врахуванням соматотипу. В подальшому аналізували і
оцінювали: 770 ДП – для визначення зросту та 924 ДП – для визначення
довжини тулуба і ширини плечей в генералізованій вибірці; 462 ДП – для
визначення зросту і ширини плечей та 770 ДП – для відтворення довжини
тулуба з врахуванням статі і соматотипу.

Взаємозв’язок між метричними параметрами ключиці та соматометричними
параметрами людини встановлено, без врахування статі і з врахуванням
статі, за допомогою кореляційно-регресійного аналізу з використанням
стандартних програм на мовах БЕЙСІК і FOXPRO-2 з об’ємом програм не
більше 1 Мбайта.

При побудові багатофакторних кореляційно-регресійних моделей враховували
вибрану функцію, яка відображала закономірності що вивчали, та
аналітичну функцію з обмеженим числом факторів (лінійної моделі).
Статистичну обробку даних, з врахуванням рекомендацій статистичного
аналізу (Харман Г., 1972; Урбах В.Ю., 1975; Пурунджан А.Л., 1982),
проводили при консультативній допомозі кафедри вищої математики
Івано-Франківського державного університету нафти і газу. Таким чином,
для розв’язання поставленої в дисертаційній роботі мети вивчено 762
об’єкти, при дослідженні яких отримано 6972 параметри, які згруповано у
5318 показників для визначення соматотипу людини.

У третьому розділі представлена характеристика антропометричного статусу
людини в юнацькому віці. Враховуючи, що об’єкти дослідження повинні
відповідати умові, що забезпечує їх репрезентативність в
антропологічному відношенні (акцентування на історичну стабільність
вибраної популяції, однотипність професійного спрямування) ми зупинили
свій вибір на обстеженні студентів Івано-Франківської державної медичної
академії.

З використанням одномірного статистичного аналізу між чоловічою і
жіночою вибірками достовірні відмінності встановлено у значеннях зросту,
довжини тулуба, ширини плечей, гребневої ширини тазу, поздовжнього
діаметра і окружності голови, зап’ястка, росто-вагового індексу
(Р0,05) – у значеннях індексів відносної довжини тулуба і відносної
ширини плечей і тазу. При оцінці антропометричних параметрів в брахі-,
мезо- та доліхоморфних групах визначено, що всі проаналізовані нами
метричні параметри є статистично вірогідними (P 0,7) між індексом відносної довжини тулуба та гребневою
шириною тазу, окружністю голови, зап’ястка і індексом відносної ширини
плечей; в мезоморфній групі – між індексом відносної довжини тулуба та
повздовжнім діаметром голови, окружністю зап’ястка і індексом відносної
ширини тазу; в доліхоморфній групі – між індексом відносної довжини
тулуба та індексом відносної ширини плечей. Фактор індексації
(врахування індекса відносної ширини плечей) зумовив виявити осіб
юнацького віку, які об’єднались в брахіморфну групу завдяки сильним
пропорційним зв’язкам (r > 0,7) між індексом відносної ширини плечей та
росто-ваговим індексом і індексом відносної довжини тулуба; в мезоморфну
групу – між індексом відносної ширини плечей та поперечним діаметром
голови, окружністю голови і зап’ястка; в доліхоморфну групу – між
індексом відносної ширини плечей та гребневою шириною тазу, найбільшим
поперечним діаметром голови, окружністю голови, поперечно-повздовжнім
показником голови, вагою тіла, окружністю зап’ястка, індексом відносної
ширини тазу, росто-ваговим індексом і індексом відносної довжини тулуба.

Проведений кореляційний аналіз показав, що індекси відносної довжини
тулуба та відносної ширини плечей корелюють між собою в кожній
соматотипічній групі та з певними антропометричними параметрами осіб
юнацького віку, що стверджує їх універсальність та значення для
діагностики повздовжніх, поперечних та окружних розмірів тіла людини та
його частин, що обумовлює адекватність врахування соматотипу особи в
конкретній соматотипічній сукупності. Оскільки порушення зросту в бік
уповільнення чи прискорення у відповідності з віком (Гинзбург В. В.,
1963) створює специфічні фенотипічні характеристики, методика врахування
індексів може бути запропонована судовим медиком для визначення
соматотипу, клініцистам – для визначення груп ризику, патоморфологам –
для інтерпретації патоморфологічних змін з врахуванням представлених
значень як базисних. Універсальні значення індексу відносної ширини
плечей у осіб юнацького віку складають: 24,25±0,06% (брахіморфія),
22,75±0,05% (мезоморфія), 21,25±0,09% (доліхоморфія); індексу відносної
довжини тулуба – 33,0±0,12% (брахіморфія), 31,5±0,09% (мезоморфія) і
30,0±0,16% (доліхоморфія).

Четвертий розділ присвячено діагностиці соматотипу і прогнозуванню
соматометричних параметрів людини в зрілому та похилому віці.

Для встановлення можливостей відтворення соматометричних параметрів
людини (довжини тіла, ширини плечей, довжини тулуба) та диференціації
соматотипу за індексами абсолютних розмірів тіла людини проведено
одномірний та багатомірний статистичний аналізи соматометричних і
метричних параметрів ключиці дорослої людини в зрілому та похилому віці.
Статистичні характеристики соматометричних параметрів свідчать про
достовірну відмінність між жіночою та чоловічою вибірками в метричних
параметрах довжини тіла, довжини тулуба і ширини плечей (Р0,05) – у значеннях
індексів відносної довжини тулуба та відносної ширини плечей.

Беручи за основу диференціації соматотипів індекс відносної довжини
тулуба (менш варіабельний) і індекс відносної ширини плечей, нами
встановлено статистично достовірні відмінності в значеннях довжини
тулуба і ширини плечей між брахі- і доліхоморфною, мезо- і доліхоморфною
(Р0,05)
між соматотипічними сукупностями визначило більшу вагомість значень
довжини тулуба та ширини плечей для диференціації соматотипу.

В результаті встановлено, що у осіб зрілого і похилого віку в групі
жінок брахіморфної сукупності індекс відносної довжини тулуба складає
34,07%±0,58%, мезоморфної – 31,93±0,31%, доліхоморфної – 30,32±0,22%;
індекс відносної ширини плечей – відповідно 23,46±0,38%, 22,30±0,10%,
21,45±0,07%. В групі чоловіків брахіморфної сукупності індекс відносної
довжини тулуба складає 34,52±0,34%, мезоморфної – 32,33±0,13%,
доліхоморфної – 30,93±0,10%; індекс відносної ширини плечей – відповідно
24,00±0,34%, 22,24±0,08%, 21,49±0,10%.

Універсальними значеннями індексу відносної довжини тулуба визначено:
для брахіморфної групи – 34,30±0,83%, мезоморфної – 32,13±0,11%,
доліхоморфної – в 30,62±0,11%; індексу відносної ширини плечей –
відповідно 23,73±0,24%, 22,27±0,07%, 21,47±0,11%.

Чітке дотримання вікових періодів в конкретних статевих групах при
включенні до реєстру досліджень (зрілий та похилий вік) без врахування
соматотипу дозволило встановити статистично достовірні відмінності
(Р0,05); в мезоморфній групі
– значення найбільшої довжини ключиці, сагітальних діаметрів тіла і
надплечового кінця кістки, показника поперечного перерізу надплечового
кінця (P>

t

x

z

$

o

2 eex

ae

!oe%d&unnnnnnnnnnnnaenUeUe????Ae

`„?

&

F

dha$

dh^„a$

$a$

сукупностях. В чоловічій вибірці статистично достовірні
відмінності встановлено: для найбільшої довжини ключиці – між
доліхо- і мезоморфною та доліхо- і брахіморфною групами
(P 0,7) для 12,82% чоловічих і 11,54%
жіночих ознак: в чоловічій вибірці частка значущих коефіцієнтів
кореляції (r > 0,7) складає 2,56% для абсолютних метричних параметрів
ключиці і 10,26% – для їх показників; в жіночій – відповідно 2,56% та
8,97%.

Між соматометричними параметрами людини та метричними параметрами і
показниками ключиці в чоловічій і жіночій вибірках сильний кореляційний
зв’язок – відсутній. Помірно корелюють (0,3 0,7) між
зростом та вертикальним діаметром тіла ключиці; між довжиною тулуба та
показником поперечного перерізу тіла ключиці; між шириною плечей та
найбільшою довжиною ключиці і сагітальним діаметром в проекції
конусоподібного горбка. В кластер доліхоморфів ввійшли об’єкти з
сильними зв’язками (r > 0,7) між довжиною тулуба і шириною плечей та
найбільшою довжиною ключиці; між довжиною тулуба та сагітальним
діаметрам груднинного кінця і тіла ключиці. В кластер мезоморфів
об’єднались об’єкти з помірними зв’язками (0,30,7) брахіморфії, з врахуванням
статі, визначено: найбільшу довжину ключиці, показник поперечного
перерізу тіла та в проекції конусоподібного горбка, вертикальні діаметри
груднинного кінця, тіла ключиці та її надплечового кінця, сагітальні
діаметри тіла та в проекції конусоподібного горбка ключиці; мезо- та
доліхоморфії – найбільшу довжину ключиці, показники поперечного перерізу
та сагітальні діаметри груднинного кінця та в проекції конусоподібного
горбка, вертикальні діаметри тіла та в проекції конусоподібного горбка,
а також, крім зазначеного, вертикальний діаметр надплечового кінця – для
мезоморфії (0,30,7).

5. Розроблена нами методика відтворення соматотипу і соматометричних
параметрів людини – довжини тіла, довжини тулуба і ширини плечей, що
базується на інтегративній оцінці соматометричних параметрів людини за
рентген-остеометричними параметрами цілої та фрагментованої ключиці
значно підвищує результативність та об’єктивність судово-медичних
експертиз кісткових залишків загиблої особи.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Розроблена нами і апробована на практиці методика диференціації
соматотипів людини базується на врахуванні значень індексів відносної
довжини тулуба і ширини плечей, що включає виконання наступних
досліджень: вимірювання зросту (довжини тіла), довжини тулуба, ширини
плечей і розрахунок індексів, які складають відсоткове відношення
відповідних соматометричних параметрів до довжини тіла.

При дослідженні ключиці необхідним є проведення контактної
рентгенографії кістки в двох проекціях і вимірювання при укладці на
нижню поверхню ключиці – найбільшої довжини (Х1), сагітальних діаметрів
груднинного кінця (Х10), тіла (Х11), в проекції конусоподібного горбка
(Х12) та надплечового кінця (Х13); при укладці на задню поверхню –
вертикального діаметра груднинного кінця (Х6), тіла (Х7), в проекції
конусоподібного горбка (Х8), надплечового кінця (Х9) та вирахування
показників поперечного перерізу груднинного кінця (Х2), тіла ключиці
(Х3), в проекції конусоподібного горбка (Х4), та надплечового кінця (Х5)
через відношення значень вертикального до сагітального діаметра у
відповідних ділянках кістки.

Отримані значення метричних параметрів цілої чи фрагментованої ключиці
необхідно підставляти в рівняння регресії, розраховані для визначення
індексу відносної довжини тулуба (У4) та відносної ширини плечей (У5)
для брахіморфії, мезоморфії та доліхоморфії і співставити з
універсальними значеннями, розрахованими для диференціації соматотипів:

Брахіморфія – Y4=2,73*Х3+30,14; Y5=-2,41*Х3+25,39;

Мезоморфія – Y4=-0,58*Х3+32,68; Y5=0,33*Х4+22,03;

Доліхоморфія – Y4=0,21*Х1+27,44; Y4=0,82*Х12+29,28; Y5=-0,23*Х9+21,87.

Для визначення зросту (У1), довжини тулуба (У2) і ширини плечей (У3),
значення метричних параметрів ключиці необхідно підставляти у рівняння
регресії конкретної соматотипічної чи сомато-статевої групи,
застосовуючи, в залежності від збереженості ключиці, рівняння з більш
значущим коефіцієнтом кореляції.

Запропонована методика при дотриманні правил вимірювань і послідовності
використання розроблених і адекватно обґрунтованих рівнянь регресії для
діагностики соматотипу, довжини тіла, довжини тулуба і ширини плечей (з
врахуванням чи без врахування статі) може застосовуватись при
судово-медичній експертизі гнильно змінених і розчленованих трупів,
кісткових залишків та палеоантропологічного матеріалу для відтворення
загальних ознак загиблої особи, що значно розширить можливості
судово-медичних експертиз і підвищить доказовість та об’єктивність
висновків.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ,

ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

Врахування соматотипу при встановленні зросту та статі загиблої
людини – доказ інтегративного підходу до ототожнення особи за
кістковими залишками // Український судово-медичний вісник. – 2003.
– № 2. – с.13-19.

Визначення статі і зросту загиблої людини за метричними параметрами
обвугленої ключиці //Український судово-медичний вісник. – 2004. – №1. –
С. .

Соматотип як генетичний маркер сучасної антропології // Галицький
лікарський вісник. – 2003. – №4. – С. 85-87.

Метричні показники в реєстрі фенотипічних ознак людини // Вісник
морфології. – 2003. – №2. – С. 418-420.

Метричний диморфізм ключиць у диференціації соматотипу // Вісник
морфології. – 2003. – № . – С.

Пат. UA 64527 А Україна, МПК 7А61В5/107. Спосіб відтворення соматотипу
невідомої особи за рентген-остеометричними параметрами ключиці /
Федорчук-Незнакомцева Є.П., Федорчук С.М., Федьків С.В.; № 2003065742;
Заявл. 20.06.03; Опубл. 16.02.04. Бюл. №2. – 4 с.

Методика відтворення соматотипу загиблої людини з використанням
рентген-остеометричних параметрів ключиці // Інформаційний лист. –
Івано-Франківськ, 2003. – 0,13 друк. арк.

Universal senseis indexes somato-metric parameters as a genetix markers
of constitutional status // Congress Book. – Poland, Katowice. – 2000. –
P. 43 (співавтор Mykhalchuk N.).

Значення соматотипу в динаміці остеометричних параметрів людини в різні
вікові періоди (І повідомлення) //Праці V Укр. конф., присвяченої
пам’яті акад. В.В. Фролькіса. – Київ: інститут геронтології АМН України,
2004. – Т.1. – С. 193-194.

Значення соматотипу в динаміці остеометричних параметрів людини в різні
вікові періоди (ІІ повідомлення) //Праці V Укр. конф., присвяченої
пам’яті акад. В.В. Фролькіса. – Київ: інститут геронтології АМН України,
2004. – Т.1. – С. 194-195.

АНОТАЦІЯ

Федорчук С.М. “Значення соматотипу в судово-медичній діагностиці
загальних ознак людини”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі
спеціальності 14.01.25 – судова медицина. – Івано-Франківська державна
медична академія, Івано-Франківськ, 2004.

Дисертація присвячена розробці та обґрунтуванню критеріїв диференціації
соматотипу; визначенню його вагомості в реєстрі фенотипічних
характеристик людини для судово-медичної діагностики загальних ознак
загиблої особи за метричними параметрами ключиці. Вперше, на достатньому
за обсягом матеріалі, проведено антропометричне обстеження осіб
юнацького віку і встановлено критерії диференціації соматотипу та його
частку в реєстрі фенотипічних ознак людини. Виявлено і кваліфіковано
універсальні значення індексів для відтворення соматотипу на матеріалі
загиблих людей в зрілому і похилому віці. Вперше проаналізовано
взаємозв’язок між соматометричними та рентген-остеометричними
параметрами ключиці в соматотипічних та сомато-статевих сукупностях
людини. Вперше доведено значення соматотипу в діагностиці статі, зросту,
довжини тулуба, ширини плечей за метричними параметрами цілої та
фрагментованої ключиці. В результаті проведеного
кореляційно-регресійного аналізу встановлено факторні критерії ключиці,
які при врахуванні їх в рівняннях регресії дозволяють проводити
диференціацію соматотипу (брахі-, мезо-, доліхоморфія) без врахування
статі. Розроблена методика відтворення метричних параметрів тіла людини
(довжини тіла, довжини тулуба і ширини плечей) за цілою і фрагментованою
ключицею через диференціацію соматотипів стверджує значення типів
тілобудови людини у визначенні загальних ознак загиблої людини за
кістковими рештками і підвищує результативність та об’єктивність
судово-медичних експертиз.

Сформульована в роботі концепція може розцінюватися як теоретична основа
для обґрунтування інтегративного підходу до вирішення проблеми
ототожнення загальних ознак невідомої особи.

Ключові слова: соматотип, кісткові рештки, лінійні математичні моделі,
ототожнення особи.

Аннотация

Федорчук С.М. “Значение соматотипа в судебно-медицинской диагностике
общих признаков человека”. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.25 – судебная медицина. – Ивано-Франковская
государственная медицинская академия, Ивано-Франковск, 2004.

Диссертация посвящена разработке и обоснованию критериев дифференциации
соматотипа; определению его значимости в реестре фенотипичных
характеристик человека для судебно-медицинской диагностики пола и
соматометрического статуса неизвестной личности по метрическим
параметрам ключицы.

Впервые, на достаточном по объему материале, проведено
антропометрическое обследование лиц юношеского возраста и выявлены
критерии дифференциации соматотипа в реестре фенотипических признаков
человека. Выявлено и квалифицировано универсальные значения индексов для
воспроизведения соматотипа на материале погибших людей в зрелом и
преклонном возрасте. Впервые установлена взаимосвязь между
соматометрическими и рентген-остеометрическими параметрами ключицы в
соматотипичных и сомато-половых совокупностях. Впервые доказано значение
соматотипа в диагностике пола, роста, длины туловища, ширины плечей по
метрическим параметрам целой и фрагментированной ключицы.

Статистический анализ позволил квалифицировать показатель поперечного
сечения надплечового конца ключицы (РTHE SUMMARY Fedorchuk S.M. The meaning of somatotype in forensis medicine of general man’s signs and marks.-Manuscript. Dessertation for a deegre of a “doctor of physlosophy of forensis medicine” 14.01.25.-Ivano-Frankivsk Medical Academy, 2004y. The main task of a dessertation lies in the defenition of different somatotype marks, especially in the light of a man’s phenotype signs. Special importance was laid on the definition of “clavicula” metrical marks. Firstly, having enough material, it was done anthropometrical investigation of young generation of Ivano-Frankivsk and it was defined defferent somatotype signs and, especially so far as phenotypical man’s marks concern. As well, it was examined and qualified universal marks and indexes for somatype definition of dead persons in the different age periods. For the very first time it was explained connection in-between somatometrical and Rtg-osteometrical marks of the collar-bone as well as meaning of somatotype in the diagnostics of age, sex, height, wideness of shoulders, body’s lengths – there are different metrical signs of not-enjured clavicula or even partfully preserved. Statystical analyse allowed to qualify a mark of overshoulder’s collar-bone end as the sex-factor, which proved a connection of a bone with a man’s shoulders morpho-functional system. As a result of a well-done correlationly-regresive analyse it was defined defferent signs of a collar-bone, which allow to define man’s somatotype (brachi-, mezo-, dolicho-) without sex definitions in the light of regresive equals. This unforessen method of somatotype definition according to well-preserved “clavicula” or even partfully proved opens the meaning of body-types and radically helped in the identification of the dead person. No doubts, the results of such investigation allowed to improve our forensis conclusions. Key words: somatotype, line mathematical models, man’s definition. PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020