.

Реабілітація гормональної функції яєчників у жінок після позаматкової вагітності (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
150 2804
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Громадський Євгеній Олександрович

УДК 616.002.6:618.7-002-08-084

Реабілітація гормональної функції яєчників у жінок після позаматкової
вагітності

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті
Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Нізова Наталя Миколаївна, радник з питань
охорони здоров’я матері та дитини, ВІЛ (СНІД), Американська міжнародна
спілка охорони здоров’я, м. Київ.

Офіційні опоненти:

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Маркін
Леонід Борисович, Львівський державний медичний університет ім. Данила
Галицького МОЗ України, завідувач кафедри акушерства і гінекології № 2

доктор медичних наук, професор Андрієвський Олександр Георгійович,
Український НДІ морської медицини МОЗ України, завідувач відділу
гінекології

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України, кафедра акушерства та гінекології № 1, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться 26 травня 2004 року о 13.00 на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському державному
медичному університеті МОЗ України, 65026, м. Одеса, пров. Валіховський,
2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського державного
медичного університету МОЗ України за адресою: 65026, м. Одеса, пров.
Валіховський, 3.

Автореферат розісланий 23 квітня 2004 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Соболєв Р.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Збереження та покращення репродуктивного здоров’я
населення України на сучасному етапі є однією з найважливіших
соціально-медичних проблем, вирішення якої залежить від багатьох
факторів [Венцківський Б.М., 2003; Гойда Н.Г., 2000].

В Україні в останні роки в результаті зниження народжуваності, зростання
смертності, скорочення чисельності осіб працездатного віку, погіршення
здоров’я населення та його постаріння спостерігається процес депопуляції
[Жилка Н.Я. та співавт., 2003].

Значні проблеми із станом репродуктивного здоров’я нації на сучасному
етапі зумовлені насамперед високими показниками соматичної, психічної та
гінекологічної захворюваності [Запорожан В.М., 2000; Подольський В.В.,
Терерін В.В., 2003; Паращук Ю.С., Тучкина И.А., 2003].

Протягом останніх років спостерігається тенденція до зростання
репродуктивних втрат, пов’язаних з порушенням нідації яйцеклітини,
співвідношення між частотою позаматкової та нормальної вагітностей
становить приблизно 1:100 [Маркін Л.Б., Спіженко Ю.П., Венцківський
Б.М., 1992]. Ризик смерті матері при ектопічній вагітності в 10 разів
вищий, ніж при спонтанних пологах, і в 50 разів – ніж при індукованому
аборті. Прогноз успішної вагітності значно погіршується для жінок, які
мали хоча б одну, особливо першу, позаматкову вагітність [Вдовиченко
Ю.П. та співавт., 2003; Венцківський Б.М. та співавт., 2002; Гойда Н.Г.,
2000; Маркін Л.Б. та співавт., 1999].

Безпосередньо загрожуючи життю жінки, позаматкова вагітність (ПВ)
небезпечна ще й віддаленими наслідками (повторна ектопічна вагітність,
спайковий процес у малому тазі, вторинне безпліддя, порушення
нейроендокринних співвідношень та загальних адаптаційних механізмів)
[Бурдули Г.М., Фролова О.Г., 1997; Irvin L.M., Setchell M.E., 2001; Ego
A., Subtil D., Di Pompeo C., 2001; Khaleegue F., Siddigui R.I., Jaffrey
S.N., 2001].

Радикальна операція – видалення маткової труби, що була донедавна
основним методом лікування трубної вагітності, призводить до розвитку
безплідності в 70-80% хворих, що зумовлює соціальне значення проблеми
[Акимова И.К. и соавт., 2003; Стрижаков А.Н. и соавт., 1996].

Разом з тим аналіз вітчизняної літератури демонструє послаблення в
останні роки уваги дослідників до проблеми позаматкової вагітності
[Маркін Л.Б. та співавт., 1999]. Зокрема, у доступній літературі ми не
знайшли публікацій, присвячених розкриттю особливостей гормональних
співвідношень у репродуктивній системі у жінок, прооперованих з приводу
ПВ з різним об’ємом крововтрати.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
в рамках планової науково-дослідницької теми Одеського державного
медичного університету “Проблема материнства, дитинства та сім’ї у
сучасних соціально-економічних умовах України” (номер державної
реєстрації 0196U018907).

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження: вивчити особливості
гормональних співвідношень у репродуктивній системі та психоемоційного
стану в динаміці післяопераційного періоду у жінок, які перенесли різний
об’єм крововтрати під час операції з приводу ПВ, та розробити методи їх
корекції.

Для досягнення мети вирішені наступні задачі:

1. На підставі аналізу медичної документації та анамнестичних даних
вивчити особливості менструальної та репродуктивної функції у жінок, які
перенесли позаматкову вагітність.

2. Вивчити структуру причин пізнього звертання жінок з ПВ по допомогу.

3. Визначити особливості гормональних співвідношень у репродуктив-ній
системі після операції з приводу ПВ у жінок в залежності від різного
об’єму крововтрати.

4. Вивчити особливості психоемоційного стану (ПЕС) жінок після
перенесеної позаматкової вагітності.

5. Розробити та впровадити патогенетично обґрунтований метод корек-ції
гормональної функції яєчників із використанням низькодозованих
комбінованих оральних контрацептивів (КОК).

6. Визначити вплив перенесеної ПВ з різним об’ємом крововтрати на
репродуктивні перспективи жінок при застосуванні низькодозованих КОК.

Об’єкт дослідження – позаматкова вагітність з різним об’ємом
крововтрати.

Предмет дослідження – рівень гонадотропних та яєчникових гормонів,
показники психоемоційного стану у 90 жінок, які перенесли позаматкову
вагітність з різним об’ємом крововтрати, та у 30 жінок “групи ризику”,
які склали контрольну групу.

Методи дослідження: клінічні, біохімічні, біофізичні,
радіоімунологіч-ні, цитологічні, функціональні, оцінка психоемоційного
стану з використанням опитувальника.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше було визначено особливості
гормональних співвідношень у репродуктивній системі в динаміці протягом
6 місяців у жінок, які перенесли позаматкову вагітність з різним об’ємом
крововтрати, та особливості їх психоемоційного стану.

Запропоновано патогенетично обґрунтований спосіб реабілітації
репродуктивної функції жінок після ПВ з використанням КОК та
фітопрепаратів.

Вперше встановлено наявність прямого кореляційного зв’язку між об’ємом
крововтрати та гормонопродукуючою функцією яєчників, а також
психоемоційним станом протягом 6 місяців після операції.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати дозволяють
розширити сучасні уявлення про гормональні порушення в репродуктивній
системі жінок, які були прооперовані з приводу ПВ з різним об’ємом
крововтрати.

На підставі дослідження особливостей гормонопродукуючої функції яєчників
у жінок, які перенесли ПВ, розроблено поетапний патогенетично
обґрунтований спосіб реабілітації з використанням сучасних
низькодозованих КОК.

Практичне значення роботи визначається встановленням наявності прямих
кореляційних відношень між об’ємом крововтрати, показниками гормональної
функції яєчників та окремими ознаками ПЕС.

Визначені дисертантом зміни психоемоційного стану у всіх жінок, що
перенесли ПВ, обґрунтовують необхідність комплексної реабілітації (КОК,
седативна фітотерапія) з метою покращення якості життя жінок протягом
першого року після операції та наступних репродуктивних перспектив.

Автором вивчено структуру причин пізнього звертання жінок з ПВ до
лікарні та запропоновано підходи до їх попередження.

Особистий внесок здобувача. На підставі отриманих даних запропоновано
патогенетично обґрунтований сучасний метод корекції гормональних
співвідношень на рівні нейрогуморальної та яєчникової ланок з
призначенням низькодозованих комбінованих оральних контрацептивів.

Дисертантом особисто на підставі узагальнення клінічних даних та аналізу
літератури складено опитувальник, за допомогою якого проведено
тестування для вивчення особливостей психоемоційного стану пацієнток у
післяопераційному періоді.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення та висновки
дисертації обговорювалися на науково-практичній конференції “Актуальні
питання сучасного акушерства”, м. Тернопіль (2002), представлені у
матеріалах IV Російського наукового форуму “Охрана здоровья матери и
ребёнка”, м. Москва (2002), доповідалися на Пленумі Асоціації
акушерів-гінекологів України, м. Очаків (2003), та засіданнях
Миколаївського відділення Асоціації акушерів-гінекологів України
(2002-2003 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 статей, 3 з них –

у фахових виданнях, отримано деклараційний патент на винахід за

№ 45917 А, Україна, МПК А61В17/00, А61К37/24 “Спосіб реабілітації
гормональної функції яєчників у жінок після позаматкової вагітності”.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 115 сторінках
комп’ютерного тексту та складається з наступних розділів: вступу, огляду
літератури, чотирьох розділів, висновків та практичних рекомендацій.
Робота ілюстрована 28 таблицями та 4 рисунками. Список використаних
джерел нараховує 170 вітчизняних та російськомовних і 58 іноземних
публікацій.

Основний зміст роботи

У період з 1999 по 2003 роки під наглядом знаходились 129 жінок
репродуктивного віку, які перенесли оперативне лікування з приводу
позаматкової вагітності, середній вік яких склав (29,14±1,12) років. Із
них, після з’ясування можливих етіопатогенетичних причин та факторів
ризику розвитку ПВ, були відібрані 90 жінок, у яких ПВ виникла на фоні
хронічних запальних захворювань органів малого таза (ХЗЗОМТ), середній
вік яких становив (28,12±1,04) років.

Першу і другу клінічні групи склали 60 (по 30 у кожній) жінок, які
перенесли позаматкову вагітність з об’ємом крововтрати у першій до 10%
об’єму циркулюючої крові (ОЦК) і у другій більше 10% ОЦК, які у
комплексі післяопераційних реабілітаційних заходів протягом 6 місяців,
починаючи з 1 доби чергового після операції менструального циклу,
отримували низькодозовані КОК.

Третю клінічну групу склали 30 жінок, які перенесли ПВ з об’ємом
крововтрати 10% ОЦК (II клінічна група), – у кожному другому
випадку. Третій МЦ супроводжувався симптомами ПМС лише у 3 (10%) жінок
II та у 4 (13,3%) – III груп. Через шість місяців симптоми
передменструального синдрому ліквідувалися у всіх пацієнток основних
клінічних груп.

При оцінці ПЕС після операції у пацієнток усіх трьох клінічних груп за
даними першої шкали самооцінки стану здоров’я та менструальної функції
виявилося, що головний біль, не пов’язаний з МЦ, більше усього
відзначали жінки I та II груп із симптомами ПМС – 1,83±0,07 та 1,82±0,11
бала. Головний біль, пов’язаний з початком МЦ, був більш виразним у
пацієнток II групи (1,55±0,10 бала).

Незначні менструальні виділення частіше відзначали пацієнтки II та III
груп із симптомами ПМС – відповідно 1,91±0,10 та 1,92±0,12 бала. Більш
пізніший початок менструації після операції встановлено в I та II групах
(1,5±0,10 і 1,55±0,10 бала). Метеоризм під час менструації (1,55±0,10
бала), порушення сну (1,64±0,09 бала) та зміна тривалості менструального
циклу (1,18±0,07 бала) були більш виразними у жінок III клінічної групи.

У пацієнток з відсутніми симптомами ПМС такі ознаки, як головний біль,
пов’язаний з початком менструального циклу (1,33±0,09 бала), рясні
менструації (1,33±0,09 бала), незначні менструальні виділення (1,67±0,09
бала) та метеоризм під час менструації (1,33±0,09 бала), були частішими
у II групі.

У жінок I групи з відсутніми симптомами ПМС відзначався пізніший початок
менструації після операції (1,14±0,07 бала).

При оцінці другої шкали за окремими ознаками виявлено, що лабільність
настрою була більш виразною у жінок I та II груп (1,83±0,07 та 1,91±0,06
бала); депресія, занепокоєння щодо наслідків після операції та комплекс
неповноцінності були більш виразними у жінок I і III груп, які перенесли
незначний (до 10% ОЦК) об’єм крововтрати під час операції із симптомами
ПМС (1,83±0,07 та 1,67±0,09 бала; 2±0 та 2±0 бали; 1,17±0,07 та
1,25±0,08 бала відповідно). Швидка втомлюваність, заклопотаність з
приводу зміни ваги тіла та недооцінка серйозності перенесеної операції
були більш притаманними жінкам II (із об’ємом крововтрати >10% ОЦК, на
фоні прийому КОК) і III (з незначним, до 10% ОЦК, об’ємом крововтрати,
які не отримували КОК) груп (1,73±0,09 та 1,17±0,07 бала; 1,27±0,09 та
1,25±0,08 бала і 1,36±0,09 та 1,33±0,09 бала).

Почуття страху від неможливості мати дитину в більшій мірі турбувало
пацієнток I групи (1,83±0,07 бала), а косметичний дефект після операції
– жінок III клінічної групи (1,73±0,09 бала).

У пацієнток з відсутніми симптомами ПМС лабільність настрою (2±0 бали),
швидка втомлюваність (1,33±0,09 бала), депресивні стани (2±0 бали),
недооцінка серйозності перенесеної операції (1,33±0,09 бала), почуття
страху від неможливості мати дитину (1,33±0,09 бала) та від можливості
розвитку спайкового процесу (2±0 бали), а також заклопотаність
косметичним дефектом після операції (1,67±0,09 бала) були більш
виразними в II групі.

За третьою шкалою опитувальника у жінок I і III клінічних груп із
симптомами ПМС виявлено зниження лібідо (2±0,11 та 2,08±0,09 бала),
розумової працездатності (1,33±0,09 та 1,42±0,09 бала) та зменшення
зацікавленості до життя (1,83±0,07 та 2,17±0,07 бала).

Зменшення статевої активності та сімейна дисгармонія були більш
виразними у пацієнток II і III груп (1,82±0,07 та 1,42±0,09 бала;
1,36±0,09 та 1,17±0,07 бала), зниження соціальної ролі та зниження
фізичної працездатності були характерними у жінок II клінічної групи
(1,09±0,05 та 1,36±0,09 бала), які перенесли значний об’єм крововтрати.

У пацієнток з відсутніми симптомами ПМС зниження лібідо (2,33±0,09
бала), розумової працездатності (1,67±0,09 бала), фізичної
працездатності (1,33±0,09 бала), статевої активності (1,33±0,09 бала),
зменшення зацікавленості до життя (2±0,16 бала) та сімейна дисгармонія
(1,67±0,09 бала) були виразними в II групі, натомість у жінок I групи
превалювали ознаки байдужості та невпевненості у майбутньому (1,19±0,08
та 1,09±0,06 бала).

На тлі прийому КОК у пацієнток I та II клінічних груп більшість
вищеперерахованих симптомів ліквідувалася до 3 місяця.

Отримані дані в динаміці до 6 місяця свідчать про те, що ознака почуття
страху від неможливості мати дитину не несе об’єктивного критерію в
ранньому післяопераційному періоді, однак емоційні переживання,
пов’язані з видаленням маткової труби та страхом пацієнток перед
можливістю розвитку в них безпліддя і спайкового процесу, призводять до
деякого погіршення значень самооцінки емоційного стану. Поліпшення
показника ознаки почуття страху від неможливості мати дитину найбільш
яскраво виявляється у віддалений термін після операції тільки у тих
жінок, які завагітніли.

4

8

?

oeoeooeoeoeoeoiiiiioooaOoEooeoe

4

6

8

?

u//ui/u//uu///u/uuuuuuuuu//

*Z, .ue.Z0e0yyyyyyyyyy/iiiaaaaaOeaaaa

??????

a

???

???

???

??????

a

???

a

???

???

???Таким чином, при аналізі ПЕС жінок у післяопераційному періоді у всіх
клінічних групах найбільш вірогідними були ознаки: болючі менструації
(2±0 бали; p10% ОЦК) спостерігали
зниження рівня ФСГ та ЛГ на 5-7 добу МЦ з наступною нормалізацією до
рівня контрольних значень, за виключенням овуляторного викиду на 14-16
добу МЦ (р>0,05).

Аналізуючи динаміку рівня гонадотропних та яєчникових гормонів у жінок
основних клінічних груп в залежності від наявності або відсутності
симптомів ПМС, виявили, що протягом першого МЦ у жінок I та II клінічних
груп з відсутніми симптомами ПМС рівень ФСГ та ЛГ в динаміці
менструального циклу достовірно (р0,05 0,05 >0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 0,05 >0,05 0,05 0,05 10% ОЦК (II клиническая группа), такие симптомы наблюдались
в каждом втором случае. К третьему МЦ симптомы ПМС отмечали лишь 3 (10%)
женщины II и 4 (13,3%) – III групп. К шестому менструальному циклу
симптомы ПМС ликвидировались у всех пациенток основных клинических
групп.

Следует отметить, что у пациенток I и II клинических групп на фоне
приема КОК большинство признаков психоэмоционального состояния (ПЭС)
ликвидировалось к 3 месяцу, несмотря на разные объемы кровопотери, в то
время как у женщин III группы – лишь к 6 месяцу.

На протяжении первого менструального цикла после операции у женщин I и
II клинических групп с отсутствующими проявлениями ПМС уровень ФСГ и ЛГ
в динамике МЦ достоверно превышал показатели контрольной группы. У
женщин с проявлениями ПМС эта тенденция сохранялась и была особенно
выражена на 14-16 день. У женщин II клинической группы уровень ЛГ и ФСГ
был достоверно ниже относительно показателей I и III групп.

Анализ корреляционных взаимоотношений проводили между показателями
гормонального гомеостаза и ПЭС в послеоперационном периоде на протяжении
первого (при наличии или отсутствии ПМС) и шестого менструального
циклов. Наличие прямой корреляционной связи расценивалось как признак
кратковременного адаптационного феномена недостаточности яичников в
ответ на операционный стресс, что подтверждалось отсутствием
корреляционной связи через 6 месяцев после операции. Проведенный анализ
корреляционных взаимоотношений между показателями уровня гонадотропных и
яичниковых гормонов и маркерами ПЭС на протяжении 6 месяцев после
операции продемонстрировал, что наиболее высокий уровень прямолинейной
связи существует на протяжении первого месяца, причем эта связь более
выражена у женщин с симптомами ПМС.

Корреляционные связи между показателями уровня гормонов и шкалами
самооценки состояния здоровья и менструальной функции, а также
самооценки качества жизни характеризовались сильной прямолинейной
связью, которая позволяет рекомендовать именно эти шкалы для
динамической оценки эффективности реабилитационных мероприятий и
качества жизни в клинической практике.

После отмены КОК “Новинет” у женщин первой группы в течение 6 месяцев
желанная беременность наступила у 8 (26,7%) женщин, на протяжении года –
у 4 (13,3%). Во второй группе – соответственно у 3 (10%) и у 5 (16,7%)
женщин. В третьей клинической группе, женщины которой не получали КОК,
после отмены барьерных методов контрацепции на протяжении 6 месяцев
желанная беременность наступила у 4 (13,3%) и на протяжении года у 3
(6,7%) пациенток. После отмены КОК на протяжении первого года желанная
маточная беременность наступала вдвое чаще у женщин I группы по
сравнению с III группой – соответственно 12 (40%) и 7 (23,3%), во II
группе – 8 (26,7%) пациенток.

В результате проведенных исследований определён метод комплексной
реабилитации гормональной функции яичников у женщин, перенесших операцию
по поводу ВБ, с назначением низкодозированного КОК “Новинет” с 1 дня
очередного менструального цикла после операции на протяжении 6 месяцев в
сочетании с фитопрепаратом “Ново-пассит”, обладающим седативным и
анксиолитическим действием.

Ключевые слова: внематочная беременность, кровопотеря,
психоэмоциональное состояние, гормоны яичниковые, гормональные
контрацептивы, репродуктивные перспективы.

SUMMARY

Gromadsky E.O. Ovary Function Hormonal Rehabilitation in Women Post
Ectopic Pregnancy. – Manuscript.

Dissertation for the Degree of Candidate of Medical Sciences on
Specialty 14.01.01 – Obstetrics and Gynecology. – Odessa State Medical
University, Ministry of Health of Ukraine, Odessa, 2004.

The presented dissertation is devoted to a vital theme both in
scientific and practical sense, which presents rehabilitation of
hormonal ovarian function in women after ectopic pregnancy (EP). The
number of active reproductive-age females was 129, they have undergone
surgical treatment because of ectopic pregnancy, which led to various
volume of blood loss. Anamneses, clinical data, endocrine data (FSH, LH,
PH, E2, K), mental and emotional condition of the patients have been
studied. The work presents hormonal correlation data in female
reproductive system, mental and emotional condition in women
postoperatively due to EP depending on the blood loss volume. A grounded
pathogenetic correction method of hormonal ovarian function has been
worked out and implemented using the low-dose combined oral
contraceptives. The EP influence has been defined in various cases of
blood loss volume on the reproductive prospects of patients. A combined
rehabilitation method has been suggested to those who had surgery due to
EP.

Key words: ectopic pregnancy, blood loss, mental and emotional
condition, ovarian hormones, hormonal contraceptives, reproductive
prospects

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020