МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОлогії
Гнідой Ігор Михайлович
УДК
616-084-053.2/.6:614.76:669.018.674-034.4
Комплексне застосування електрофорезу пірацетаму та препаратів
природного походження у корекції когнітивних змін у дітей, викликаних
хронічною екологічно обумовленою свинцевою інтоксикацією
14.01.33 – курортологія та фізіотерапія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
Одесса – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі факультетської педіатрії Одеського державного
медичного університету МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки України
Зубаренко Олександр Всеволодович,
Одеський державний медичний університет МОЗ України,
зав. кафедрою факультетської педіатрії
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Галіна Ірина Віталіївна,
Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та
курортології МОЗ України, головний науковий співробітник клінічного
відділу;
доктор медичних наук, професор Бабій Ігор Леонідович,
Одеський державний медичний університет МОЗ України,
зав. кафедрою пропедевтики дитячих хвороб
Провідна установа – Український науково-дослідний інститут дитячої
курортології та фізіотерапії МОЗ України, відділ медичної реабілітації,
м.Євпаторія.
Захист дисертації відбудеться 16.12.2004 р. о _13-30_____ год. на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 при Українському
науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології МОЗ
України (65014, м.Одеса, пров. Лермонтовський, 6).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського НДІ медичної
реабілітації та курортології за адресою: 65014, м. Одеса, пров.
Лермонтовський, 6.
Автореферат разіслано 15.11. 2004 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук,
старший науковий співробітник
Г.О.Дмитрієва
ЗАГАЛЬНА характеристика рОботИ
Актуальність теми. Сьогодні продовжує наростати техногенне надходження
свинцю до оточуючого середовища (Трахтенберг И.М. и соавт., 1994; Снакин
В.В., 1999; Білецька Е.М., 1999(. Свинець відноситься до класу
надзвичайно токсичних речовин політропної дії (Шепотько А.О. и соавт.,
1993; Павловская Н.А. и соавт., 1998(. Сучасні дані переконливо свідчать
про те, що небезпечними для здоров’я є не тільки високі дози свинцю, але
й малі дози, особливо при їх постійному потраплянні до людського
організму (Трахтенберг И.М., 1997(.
Найбільш незахищеними по відношенню до дії цього важкого металу (ВМ)
виявилися діти у зв’язку з їх наближеністю до середовища існування і
недостатньою функціональною зрілістю органів захисту (Игнатова М.С. и
соавт., 1999(. Екопатогенний вплив свинцю на дитячий організм
проявляється у вигляді порушень інтелектуально-мнестичної сфери,
поведінкових реакцій (Ященко Ю.Б., 1999; Розанов В.А., 2000(, а також
іншими неспецифічними симптомами хронічної інтоксикації (Бонашевская
Т.И. и соавт., 1993; Присяжнюк В.Є., Доценко В.М. , 1998; Зубаренко
А.В., Касьяненко А.В., 1999; Зайцева Н.В. и соавт., 1999(.
Проте питання впливу свинцю екологічно обумовленими дозами на когнітивну
сферу дітей вивчені в нашій країні недостатньо. Патогенетичні механізми
дії свинцю в дитячому організмі також вивчені мало і в основному
фрагментарно (Бонашевская Т.И. и соавт., 1993; Зубаренко А.В.,
Касьяненко А.В., 1999; Касохов А.Б., 1999; Naarala J. et al., 1994(.
Існуючі поодинокі, розрізнені, найчастіше непрямі дані не можуть бути
достатнім підґрунтям розробки принципів патогенетичної терапії вказаної
патології, що є причиною недостатньої ефективності лікування.
Неправомірним за хронічних свинцевих інтоксикацій виявилось і
застосування засобів, ефективних у лікуванні гострих отруєнь. Ці засоби
самі по собі є токсичними, викликають низку негативних ефектів та
усугубляють при тривалому застосуванні пошкоджуючу дію свинцю
(Трахтенберг И. и соавт., 1998; Краснюк Е.П., 1999(.
Тому розробка сучасних, більш ефективних та безпечних
лікувально-реабілітаційних комплексів для дітей з екологічно
обумовленими ураженнями свинцем є актуальною проблемою медицини. При
цьому лікарські засоби повинні сприяти виведенню з організму дітей
свинцю, відновленню порушених процесів обміну речовин і разом з тим не
збільшувати ксеногенного навантаження на організм, не мати шкідливих
побічних ефектів.
Таким вимогам більшою мірою відповідають природні та преформовані
фізичні лікувальні фактори, котрі мають м’яку дію, здійснюють
багатогранний саногенетичний вплив на організм (Сосін І.М. та співавт.,
1996; Кенц В.В. та співавт., 1998; Трахтенберг И. и соавт., 1998;
Боголюбов В.М., Пономаренко Г.Н., 1999; Краснюк Е.П., 1999(.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали
дисертації є фрагментами науково-дослідної роботи кафедри факультетської
педіатрії Одеського державного медичного університету (№ державної
реєстрації 0195U030245), присвяченої питанням медичної реабілітації
дітей з різною патологією з використанням харчових волокон, фізичних
факторів з урахуванням екологічних умов. Дисертантом безпосередньо
виконано частину роботи, котра стосується відновлювального лікування
дітей з екологічними ураженнями свинцем.
Мета дослідження: підвищення ефективності реабілітації дітей з
порушеннями когнітивної сфери, викликаними хронічною екологічно
обумовленою свинцевою інтоксикацією, за рахунок включення до комплексу
відновлювального лікування препаратів рослинного походження з
властивостями ентеросорбентів, метаболічних коректорів, слабкою
діуретичною дією, а також апаратної фізіотерапії – електросон-форезу
ноотропного препарату пірацетаму.
Задачі дослідження:
1. Вивчити вміст свинцю в крові серед контингенту випадково вибраних
дітей.
2. Встановити залежність накопичення свинцю в крові дітей від
екологічних та соціально-побутових факторів середовища проживання.
3. Вивчити особливості показників системи ПОЛ-АОЗ, клітинної ланки
імунітету, гемограми, біохімічних показників функціонального стану
печінки за різних рівнів свинцю в крові.
4. Вивчити особливості когнітивної сфери в дітей залежно від рівня
свинцю в крові.
5. Вивчити вплив комплексного застосування природних факторів (препарат
харчових волокон “Мультисорб”, спіруліна, рослинний збір “Нефрофіт”) та
апаратної фізіотерапії (електросон-форез пірацетаму) на виявлені
порушення когнітивної сфери, а також на рівень свинцю в крові, показники
системи ПОЛ-АОЗ, клітинної ланки імунітету, гемограми, біохімічні
показники функціонального стану печінки.
6. Розробити алгоритм програми реабілітації з застосуванням природних та
преформованих фізичних лікувальних факторів залежно від рівня свинцю в
крові.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні проведено
моніторинг вмісту свинцю в крові дітей великого міста і дано його оцінку
відповідно до міжнародних норм. Досліджено залежність накопичення свинцю
від деяких екологічних та соціально-побутових факторів.
Вперше показано негативний вплив підвищеного вмісту свинцю в крові на
комплекс показників когнітивної сфери дітей і його зв’язок із змінами
гематологічних, біохімічних, імунологічних показників, показників
системи ПОЛ-АОЗ. Вперше в Україні вивчено екопатогенний вплив свинцю на
здоров’я школярів.
Вперше встановлено позитивний вплив еферентної терапії і метаболічної
корекції за допомогою препаратів рослинного походження на рівень свинцю
в крові, показники системи ПОЛ-АОЗ, клітинної ланки імунітету,
гемограми, функціонального стану печінки.
Вперше доведено необхідність застосування електросон-форезу пірацетаму
для більш ефективної корекції порушень когнітивної сфери, викликаних
впливом хронічної інтоксикації екологічно обумовленими дозами свинцю.
Отримані дані стали підґрунтям вперше розробленого алгоритму комплексної
програми реабілітації дітей з екологічно обумовленими інтоксикаціями
свинцем.
Практичне значення одержаних результатів. На підставі одержаних
результатів розроблено алгоритм комплексної програми реабілітації дітей
з порушеннями когнітивної сфери, котрий враховує рівень свинцю в крові і
включає два етапи. На першому етапі пропонується використовувати
еферентну терапію, метаболічну корекцію з допомогою спіруліни, препарату
харчових волокон із злаків, набору трав зі слабкою діуретичною дією.
Другий етап включає прицільний вплив на ЦНС за допомогою
електросон-форезу ноотропного препарату пірацетаму.
Матеріали дисертації впроваджені в навчальний процес і використовуються
в науковій роботі кафедри факультетської педіатрії Одеського державного
медичного університету, в лікувально-діагностичній роботі Одеської
дитячої дорожньої клінічної лікарні, дитячого санаторію “Зелена гірка”
МОЗ України.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем проведено інформаційний пошук,
визначені методологічні підходи, відповідно до яких проведені клінічні
дослідження, здійснена статистична обробка одержаних даних, їх аналіз та
систематизація. На підставі отриманих результатів розроблені основні
положення дисертації. Обґрунтовані наукові висновки і практичні
рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідались на науковій конференції молодих учених ОДМУ (Одеса, 1998),
на науково-практичній конференції “Свинец и здоровье детей” (Одеса,
1999), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Екологія і
здоров’я дітей” (Чернівці, 1999), Міжнародній науково-практичній
конференції “Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия”
(Ялта, 1999), VI Міжнародному конгресі з імунореабілітації та
реабілітації в медицині (Ейлат, Ізраїль, 2000), науково-практичній
конференції Українського науково-дослідного інституту охорони здоров’я
дітей та підлітків “Здоров’я школярів на межі тисячоліть” (Харків,
2000), VI і VII Міжнародних науково-практичних конференціях “Сучасні
досягнення валеології та спортивної медицини” (Одеса, 2000, 2001),
Міжнародній науково-практичній конференції “Здорова дитина: ріст,
розвиток та проблеми норми в сучасних умовах” (Чернівці, 2002).
Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи викладено в 17 наукових
публікаціях, з них 10 журнальних статей, 7 тез доповідей.
Структура та об’єм роботи. Дисертація складається із вступу, огляду
літератури, опису методик досліджень, результатів власних досліджень,
аналізу та узагальнення, висновків, переліку посилань, додатку.
Ілюстрована 15 таблицями, 27 рисунками. Робота викладена на 154
друкованих сторінках, включаючи 15 сторінок з таблицями. Список
використаних літературних джерел складається з 229 найменувань
вітчизняних та зарубіжних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи досліджень. Обстежено 150 дітей контингенту
випадкової вибірки, вік яких коливався від 4 до 15 років.
Соціально-побутові та екологічні фактори середовища проживання дитини,
їх зв’язок з накопиченням свинцю в організмі оцінювалися за даними
анкети, котра заповнювалась при поступленні на лікування. Психологічне
тестування проводилося згідно з пакетом методик, рекомендованих НДІ
психології України для дослідження пізнавальної діяльності дітей віком
від 7 до 15 років в умовах лікувально-профілактичних установ.
Використано 4 групи тестів: на дослідження пам’яті (короткотермінової і
довготермінової, впізнавання), уваги, мислення та якостей особистості.
Для виявлення екопатогенного впливу свинцю на дитячий організм і для
оцінки ефективності та безпечності проведеного лікування використовували
також методи параклінічного обстеження. Визначення вмісту свинцю в крові
після мокрої мінералізації проб здійснювали методом атомно-абсорбційної
спектрометрії з електротермічною атомізацією. Загальноклінічні аналізи
крові та сечі проводилися за загальноприйнятими методиками. Про
активність процесів ПОЛ судили за накопиченням первинних (ДК) та
кінцевих (МДА) продуктів ліпопероксидації в крові. Їх рівні визначали за
методом Стальної І.Д., Гарішвілі Т.Г. (1977). Стан антиоксидантної
системи оцінювали за активністю глутатіон-пероксидази (ГПО) і за вмістом
сульфгідрильних та тіол-дисульфідних груп білків крові. Активність
ферменту визначали згідно Пахомової В.А. та співавт. (1982), вміст -SH і
-S-S-груп білків крові – за методом Верьовкіної І.В. та співавт. (1977).
Вираховували також співвідношення середньогрупових показників SH/SS. Для
дослідження клітинної ланки імунітету використовували показники
лімфоцитарної (вміст Т- і В-лімфоцитів та їх субпопуляцій) і
нейтрофільної ланок, які визначали в капілярній крові методом активного
і пасивного розеткоутворення, а також фагоцитоз нейтрофільної ланки,
згідно Лебедєва К.А., Понякіної І.Д. (1987). Показники функціонального
стану печінки включали вміст бета-ліпопротеїдів, білірубіну, загального
білка, активності органоспецифічного ферменту печінки –
аланін-амінотрансферази (АЛТ), показник тимолової проби. Аналізи
проводилися за уніфікованими методиками.
Статистичну обробку отриманих даних проводили методами варіаційної
статистики з використанням Т-критерію Стьюдента-Фішера, а також
вираховували критерій хі-квадрат, проводили кореляційний та дисперсійний
аналіз.
У залежності від рівня свинцю в крові діти були розділені на 4 основні
групи: 1-а, 84 чоловіки – від 0 до 69,9мкг/л (контроль); 2-а, 29 чоловік
– від 70 до 99,9мкг/л (граничний рівень); 3-я, 31 чоловік – від 100 до
199,9мкг/л (підвищений рівень) і 4-а, 6 чоловік – понад 200мкг/л (різко
підвищений рівень). За статевовіковими показниками і, головне,
клінічними діагнозами всі групи були практично однорідними і
співставлюваними. Перед оцінкою показників психотестування перевірялась
однорідність виділених груп і за такими ознаками, як місце проживання (і
відповідно відвідування міської чи сільської школи), достаток сім’ї,
освіта та соціальне положення батьків, особливості вагітності та
пологів, особливості вигодовування, перенесені раніше захворювання.
Контролем слугувала перша група дітей.
Результати аналізу вмісту свинцю в крові дітей контингенту випадкової
вибірки показали, що в 24,7%, тобто в кожної четвертої дитини, він
перевищував гранично допустиме значення (100мкг/л). Ще в 19,3% дітей
вміст свинцю в крові складав від 70 до 99,9мкг/л, тобто наближався до
граничного рівня.
Вивчення причин накопичення свинцю в крові дітей, котрі проживають в
екологічній обстановці великого промислового міста, яким є Одеса
(когорта А, 100 чоловік), виявило, що більшому накопиченню свинцю в
крові дітей сприяли такі фактори, як:
– проживання і відвідування школи чи дитячого садка в індустріальній
зоні міста: 84,80(7,90мкг/л, n=40 (порівняно з аналогічним показником у
“спальних” районах: 47,30(6,60мкг/л, n=39; достовірність відмінностей
р(0,001);
– наявність у безпосередній близькості промислового підприємства
(84,38(25,66мкг/л, n=4, р(0,05), автодороги з інтенсивним рухом
(63,88(8,48мкг/л, n=26, р(0,05), залізничного полотна (98,28(22,76мкг/л,
n=4, р(0,001) чи сукупності з двох чи більше вказаних екологічно
значущих об’єктів, а також автостоянки та автозаправної станції
(77,97(11,68мкг/л, n=24, р(0,01) порівняно з їх відсутністю
(41,93(5,25мкг/л, n=30);
– місце ігор на вулиці (80,31(9,00мкг/л, n=29), а не в дворі
(56,77(5,63мкг/л, n=65; р(0,05);
– проведення канікул удома (71,96(6,18мкг/л, n=52), а не за містом
(38,73(4,78мкг/л; n=37; р(0,001);
– наявність автомобіля і гаража в дворі (111,07(24,77мкг/л, n=6) чи
тільки гаража порівняно з їх відсутністю (57,97(4,60мкг/л; n=83;
р(0,01).
Залежність між рівнем свинцю в крові та соціально-побутовими факторами
(орієнтація вікон житла, шкідливі звички батьків, постійне джерело
питної води, переважаючі продукти харчування, достаток сім’ї) була
статистично недостовірною.
Серед дітей з різних міст та сіл України (когорта Б, 50 чоловік) не було
достовірної відмінності в середньому накопиченні свинцю в організмі
дітей, котрі проживають у міській місцевості (121,76(20,93мкг/л, n=41)
та сільській (90,33(14,60мкг/л, n=9, р>0,05), хоч серед дітей з різко
підвищеним вмістом свинцю в крові, від 205 до 638мкг/л – жителі тільки
міст: Харкова, міст Одеської, Чернівецької, Донецької, Луганської та
Київської областей.
Достовірно впливали на накопичення свинцю в організмі дітей когорти Б
такі фактори, як:
– наявність поблизу місця проживання чи навчання промислового
підприємства (157,33(49,45мкг/л, n=12, р(0,05), автозаправної станції
(94,75(15,74мкг/л, n=8, р(0,05), автостоянки (92,43(19,66мкг/л, n=7,
р(0,05), автодороги (119,40(20,46мкг/л, n=30, р(0,01) та сукупності з
двох чи більше перерахованих факторів, а також залізниці
(92,20(10,41мкг/л, n=15, р(0,01), порівняно з їх відсутністю
(53,22(3,73мкг/л, n=9).
Таким чином, накопичення свинцю в організмі більше залежить не від місця
проживання (велике чи мале місто, сільська місцевість і т.п.), а від
безпосереднього екологічного оточення дитини, наявності екологічно
значущих об’єктів у безпосередній близькості від житла, школи.
Результати обстеження когнітивної сфери дітей дозволили відмітити
наступне. У групах дітей з підвищеною концентрацією свинцю частіше
спостерігались такі порушення когнітивної сфери, як погана здатність до
запам’ятовування чи зосередження, нестійкість уваги, погана
комунікабельність, проблеми зі сприйняттям шкільної програми чи з
адаптацією в колективі. Так, за даними анкетування, ці порушення
виявлені в 42% дітей із вмістом свинцю в крові в межах від 0 до 69мкг/л;
в 62% – із вмістом свинцю від 70 до 99мкг/л, в 71% – із вмістом свинцю
від 100 до 199мкг/л, в 67% – із вмістом свинцю понад 200мкг/л.
Відмінності між групами були статистично достовірними за критерієм
хі-квадрат, який дорівнював 9,742, р:>HJd’”p
– AE E E H
J
?
?
?
?
? ??$???? ??$??$? ??$??$?FHJf”n
p
–
Oe
?????
????????$?????$
????
????
??????яло достовірному зниженню середнього вмісту свинцю в крові
обстежених дітей в 1,67 разу, проте на показники системи ПОЛ-АОЗ,
клітинної ланки імунітету вираженого впливу не здійснювало. Показники
когнітивної сфери також достовірно не змінювались.
При ізольованому застосуванні спіруліни, котра поєднує властивості
ентеросорбенту (розчинні ХВ) й метаболічного коректора, за схемою
лікування № 2 середній вміст свинцю в крові знизився в 1,21 разу.
Зазнавали корекції і порушені до лікування показники системи ПОЛ-АОЗ:
достовірно знизився вміст ДК (до лікування – 20,455(1,716мкмоль/л, після
– 13,818(1,271мкмоль/л, р(0,05) і підвищився – SH-груп
(0,926(0,151мкмоль/л – 1,399(0,105мкмоль/л, р(0,05); в 1,69 разу
збільшилось тіол-дисульфідне співвідношення. Покращились показники
імунограми: збільшився загальний вміст Т-лімфоцитів (49,636(3,304% –
59,273(2,009%, р(0,05), вміст Т-хелперів (35,909(1,750% –
43,000(1,079%, р(0,01), зменшилась кількість “нульових” лімфоцитів
(37,091(3,415% – 28,000(1,471%, р(0,05). Достовірно підвищився рівень
гемоглобіну крові (126,909(2,147г/л – 137,455(1,455г/л, р(0,001) та
вміст еритроцитів (4,021(0,066Т/л – 4,386(0,050Т/л, р(0,001).
Покращились і деякі показники когнітивної сфери. Достовірно збільшилась
кількість правильно відтворених образів (8,000(0,726 – 10,455(0,888,
р(0,05) и достовірно зменшився час переключення уваги (147,182(13,982с
– 97,909(9,348с, р(0,01). Проте ще три показники когнітивної сфери,
котрі потребували корекції внаслідок відмінностей з контролем
(відхилення від оптимального рівня впізнавання фігур, показник
переключення уваги, кількість допущених помилок при роботі з таблицею
Горбова), достовірно не змінювались.
Застосування спіруліни разом з мультисорбом за схемою лікування № 3
сприяло достовірному зниженню рівня свинцю в крові обстежених дітей в
2,52 разу, тобто більше, ніж при застосуванні тільки ХВ чи тільки
спіруліни. Одночасно зазнавали корекції ті показники соматичного
статусу, котрі до лікування були порушеними. Достовірно знизився вміст
початкових (46,127(5,993мкмоль/л – 16,600(1,658мкмоль/л, р(0,001) і
кінцевих (233,067(17,225мкмоль/л – 135,400(8,662мкмоль/л, р(0,01)
продуктів ПОЛ, що свідчить про зменшення надлишкової ліпопероксидації.
Нормалізувався вміст сульфгідрильних груп і дисульфідних зв’язків
білків крові; співвідношення SH/SS збільшилось у 2,46 разу; зросла
активність ГПО (8,883(1,063мкмоль/л/с – 12,053(0,627мкмоль/л/с, р(0,05).
Це свідчить про укріплення під впливом лікування системи
антиоксидантного захисту. Достовірно збільшився знижений до лікування
загальний вміст Т-лімфоцитів (50,733(2,401% – 57,133(1,650%, р(0,05),
вміст активних Т-лімфоцитів (34,067(1,385% – 41,267(1,733%, р(0,01),
фагоцитарний індекс нейтрофілів (2,127(0,148 – 2,567(0,123, р(0,05), а
зменшився підвищений до лікування вміст “нульових” лімфоцитів
(36,533(3,158% – 28,467(1,966%, р(0,05). Лікування сприяло достовірному
підвищенню рівня гемоглобіну в крові (122,933(2,359г/л –
133,467(2,124г/л, р(0,01), збільшенню кількості еритроцитів
(3,700(0,073Т/л – 4,100(0,074Т/л, р(0,001). При біохімічному дослідженні
крові виявлено нормалізацію активності АЛТ. Проте навіть такі виражені
позитивні зміни метаболічних та імунних процесів не відбились помітним
чином на показниках когнітивної сфери дітей. Достовірно покращились
тільки деякі показники: збільшилась кількість правильно відтворених
образів (7,857(0,512 – 9,500(0,429, р(0,05), час роботи з таблицею
Горбова (283,071(22,674с – 219,286(18,095, р(0,05) і зменшилась
кількість пропущених помилок у тесті Гальперіна, Кабилицької
(4,917(0,645 – 3,417(0,452, р(0,05). Залишались достовірними відмінності
з контролем у показниках кількості завчених за методом Лурія слів,
відтворених через 1 годину, кількість допущених помилок при роботі з
таблицею Горбова, час переключення уваги, а також кількість пропущених
помилок у тесті Гальперіна, Кабилицької.
Включення до вказаного комплексу рослинного збору “Нефрофіт” за схемою
лікування № 4 сприяло зниженню середнього рівня свинцю в крові в 4,29
разу, що достовірно вище порівняно з терапією за схемою № 3. Достовірно
знизився вміст початкових (55,939(5,748мкмоль/л – 18,200(1,497мкмоль/л,
р(0,001) і кінцевих (266,505(26,626мкмоль/л – 135,200(13,105мкмоль/л,
р(0,01) продуктів ПОЛ, зросла активність ГПО (7,900(1,860мкмоль/л/с –
15,050(1,810мкмоль/л/с, р(0,05), тіол-дисульфідне співвідношення
збільшилось у 1,84 разу. Після проведеного лікування достовірно
збільшився знижений до лікування загальний вміст Т-лімфоцитів
(48,800(2,691% – 58,400(2,462%, р(0,05), вміст активних Т-лімфоцитів
(32,600(2,462% – 41,600(2,249%, р(0,05), Т-хелперів (36,200(0,970%
– 44,000(2,811%, р(0,05), В-лімфоцитів (9,600(0,678% – 15,000(1,483%,
р(0,05), фагоцитарний індекс нейтрофілів (1,800(0,218 – 2,560(0,181,
р(0,05). Вміст “нульових” лімфоцитів, який до лікування (41,600(3,356%)
був підвищеним по відношенню до контрольного показника (31,129(1,019%,
р(0,01), після лікування достовірно зменшився (26,600(1,749%, р(0,01).
Покращились показники гемограми: достовірно збільшилась кількість
еритроцитів крові (3,588(0,109Т/л – 4,020(0,066Т/л, р(0,01), рівень
гемоглобіну проявив виражену тенденцію до покращення (122,800(3,597г/л –
131,800(3,262г/л, р(0,2). При біохімічному дослідженні крові виявлено
достовірне зниження активності АЛТ (0,502(0,018мкмоль/л/с –
0,362(0,022мкмоль/л/с, р(0,01). При застосуванні даної схеми так само,
як і при застосуванні попередньої схеми, незважаючи на виражені зміни
показників обмінних процесів та імунограми, показники когнітивної сфери
змінювались недостатньо. Достовірно збільшилась тільки кількість
правильно відтворених чисел (3,800(0,374 – 5,800(0,583, р(0,05) і
зменшилась кількість пропущених помилок у тесті Гальперіна, Кабилицької
(4,800(0,800 – 2,800(0,583, р(0,05).
Застосування схеми лікування № 5, котра включала, поряд з еферентною
терапією і метаболічною корекцією з допомогою природних засобів, також
електросон-форез пірацетаму, дозволило достовірно знизити середній
рівень свинцю в крові в 2,66 разу. При цьому покращились показники
параклінічного обстеження дітей (табл.2) і психологічного тестування
(табл.3).
Таблиця 2
Вплив лікування за схемами № 5 і №6 на лабораторні показники дітей, М(m
Показники Схема № 5 Схема № 6
до лікування після лікування до лікування після лікування
ДК, мкмоль/л 40,818(3,804 16,909(1,776* 48,833(3,070 16,333(2,642*
МДА, мкмоль/л 191,727(13,108 139,273(11,839* 212,333(25,722
124,000(12,130*
ГПО, мкмоль/л/с 10,805(0,929 16,136(1,161* 11,525(0,433 15,192(2,187
SH/SS 1,35 3,86 1,37 2,98
Т-лімфоцити, % 49,545(1,928 57,364(1,870* 46,167(3,092 57,167(3,381*
Активні Т-лімфоцити, % 30,000(2,583 39,909(2,738* 29,333(1,498
39,333(2,290*
Т-хелпери, % 36,273(1,369 41,182(1,482* 34,500(1,586 42,833(3,103*
“0” лімфоцити, % 37,455(1,586 29,091(1,866* 36,833(4,020 28,667(4,991
Фагоцитарний індекс нейтрофілів 2,000(0,101 2,536(0,180* 1,900(0,045
2,500(0,227*
Гемоглобін, г/л 126,000(3,039 136,364(2,068* 127,333(5,554
140,667(1,978*
Еритроцити, Т/л 4,015(0,108 4,365(0,071* 4,000(0,211 4,550(0,058*
АЛТ, мкмоль/л/с 0,441(0,021 0,375(0,017* 0,332(0,012 0,368(0,025
Примітка. * – відмінність достовірна (р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
