.

Клініко-патогенетичні аспекти прогнозування, профілактики та лікування акушерських і перинатальних ускладнень при герпетичній інфекції (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
149 4247
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ОСВІТИ ім. П.Л. ШУПИКА

УДК 616.523-08:618.1

ГЛАЗКОВ ІЛЛЯ СЕРГІЙОВИЧ

Клініко-патогенетичні аспекти прогнозування, профілактики та лікування
акушерських і перинатальних ускладнень при герпетичній інфекції

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

в Кримському державному медичному університеті ім. С.І.
Ге-оргієвського МОЗ України

Науковий консультант:

доктор медичних наук, професор Вдовиченко Юрій Петрович, Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Коломійцева Антоніна Георгіївна, Інститут
педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, завідувач відділення
патології вагітності та пологів

чл.-кор. АМН та НАН України, доктор медичних наук, професор
Степанківська Галина Костянтинівна, Національний медичний університет
ім. акад. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри акушерства та
гінекології № 1

чл.-кор. АМН України, доктор медичних наук, професор Чайка Володимир
Кирилович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ
України, завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології

Провідна

установа Одеський державний медичний університет МОЗ України, кафедра
акушерства та гінекології № 1

Захист дисертації відбудеться “_25_”_червня_ 2004 року о _12_ годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9)

Автореферат розісланий “_21_”_травня_ 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук, доцент Романенко Т.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вірус простого герпесу (ВПГ) є збудником герпетичної
інфекції – найпоширенішої неконтрольованої вірусної інфекції людини, що
довгостроково існує в організмі переважно в латентній формі (до 90% усіх
людей віком старше 30 років є носіями ВПГ). Незважаючи на те, що герпес
відомий людству більше 2000 років, а самий ВПГ виділений понад 70 років
тому, герпетичній інфекції приділялося набагато менше уваги, ніж іншим
вірусним інфекціям.

Тільки в останні роки в результаті прогресу в методах виділення й
вивчення вірусів стала очевидною істинна роль ВПГ у патології людини та
розкрилася вся значущість проблеми герпетичної інфекції. Так, за даними
ВООЗ (2002 р.) смертність від герпетичної інфекції серед вірусних
захворювань знаходиться на другому місці після грипу. Встановлено, що
герпетична інфекція може призводити як до розвитку системних
захворювань, так і до ураження окремих органів: центральної та
периферичної нервової системи, очей і внутрішніх органів, слизових
оболонок і шкірних покривів (Венцківський Б.М., 1997; Степанківська Г.К.
та співавт., 2000; Гойда Н.Г. та співавт., 2001; Brown J.E. et al.,
1997).

У акушерів-гінекологів не викликає сумнівів пріоритетність й значущість
проблем, пов’язаних із вірусною інфекцією (Борисенко К.К. та співавт.,
1998; Чайка В.К. та співавт., 2001; Паращук Ю.С. та співавт., 2002). При
альтернативному впливі віруса простого герпесу в період імплантації,
раннього ембріогенезу і плацентації виникає первинна плацентарна
недостатність, що призводить до мимовільного переривання вагітності,
затримки внутрішньоутробного розвитку плода (Коломійцева А.Г. та
співавт., 2001; Голота В.Я. та співавт., 2002). Інфікування плода в
більш пізні терміни не призводить до формування грубих дефектів
розвитку, проте в цих випадках може відбутися порушення функціональних
механізмів диференціювання клітин і тканин (Козлова В.І. та співавт.,
1997; Мавров І.І., 1998; Соколова Е.І. та співавт., 1998). Наявність
активної герпетичної інфекції у матері після 32 тижнів вагітності
призводить до інфікування плода в 40-60% (Кира Е.Ф., 1999; Вовк І.Б. та
співавт., 2000; Fanaroff A.A. et al., 1997). Подібна постановка питання
спонукала до перегляду погляду на цей збудник як на винятково латентний
і змусила визнати його етіологічну роль у розвитку різноманітної
акушерської та перинатальної патології.

Незважаючи на значну кількість наукових публікацій у даному напрямку,
досліджувану проблему не можна вважати цілком вирішеною. На наш погляд,
у першу чергу це стосується етіопатогенетичної ролі ВПГ у розвитку
фетоплацентарної недостатності, прееклампсії й анемії вагітних, а також
можливості шляхів їх зниження.

Все вищевикладене свідчить про актуальність досліджуваної проблеми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Виконана науково-дослідна робота є фрагментом наукової роботи кафедр
акушерства, гінекології та перинатології Кримського медичного
університету ім. С.І. Георгієвського “Прогнозування, профілактика та
лікування патології репродуктивної системи жінки“ № держ. реєстрації
0102 V 006916 та кафедри акушерства, гінекології та перинатології
Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика
“Прогнозування, профілактика, лікування і реабілітація порушень
репродуктивної функції жінок на сучасному етапі” № держ. реєстрації:
0101 U007154.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження було зниження частоти
акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із різними формами
герпетичної інфекції на підставі вивчення клінічного перебігу
вагітності, пологів і стану новонароджених, функціонального стану
фетоплацентарного комплексу, системного імунітету, гемостазу і
еритропоезу, вірусологічних і мікробіологічних особливостей та
мікробіоценозу статевих шляхів, а також розробки і впровадження
комплексу прогностичних, лікувально-профілактичних і реабілітаційних
заходів.

Для реалізації поставленої мети було запропоновано такі завданя:

1. Вивчити особливості акушерських і перинатальних ускладнень, їх
структуру і терміни розвитку у жінок із різними формами герпетичної
інфекції, а також віддалені наслідки для матері й плода протягом 1-го
року після розродження.

2. Встановити особливості формування і функціональний стан
фетоплацентарного комплексу, а також морфологічні особливості плаценти в
жінок із різними формами герпетичної інфекції.

3. Вивчити основні показники системного імунітету, гемостазу і
еритропоезу у жінок із різними формами герпетичної інфекції.

4. З’ясувати основні особливості вірусологічного і мікробіологічного
статусу, а також мікробіоценозу статевих шляхів у жінок із
різноманітними формами герпетичної інфекції.

5. Встановити взаємозв’язок між клінічним перебігом гестаційного
періоду, функціональним станом фетоплацентарного комплексу, зміною
системного імунітету, гемостазу, еритропоезу, станом вірусологічного і
мікробіологічного статусу, а також мікробіоценозу статевих шляхів і
наявністю у жінок різних форм герпетичної інфекції.

6. Запропонувати нову методику прогнозування акушерських і перинатальних
ускладнень у жінок із різними формами герпетичної інфекції на
нейросітьовій комп’ютерній програмі.

7. Розробити і впровадити практичні рекомендації щодо зниження частоти і
ступеня вираженості акушерських і перинатальних ускладнень, а також
реабілітації жінок із різними формами герпетичної інфекції на підставі
використання медикаментозної терапії.

Об’єкт дослідження – герпетична інфекція у вагітних.

Предмет дослідження – функціональний стан фетоплацентарного комплексу,
системного імунітету, гемостазу, еритропоезу, вірусологічний і
мікробіологічний статус, а також мікробіоценоз статевих шляхів.

Методи дослідження – клінічні, ехографічні, допплєрометричні,
кардіотокографічні, ендокринологічні, імунологічні, гемостазіологічні,
морфологічні, мікробіологічні, вірусологічні та статистичні. Наведені
дані літератури свідчать про важливість наукової проблеми –
герпесвірусна інфекція та вагітність. Багато питань недостатньо вивчені,
дискутабельні. Розробці недостатньо вивчених питань цієї проблеми і
присвячена дана робота.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльний
аналіз клінічного перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у
жінок із різними формами герпетичної інфекції, що дозволило встановити
частоту, структуру і терміни розвитку основних акушерських і
перинатальних ускладнень. Проведено порівняльний аналіз клінічного
перебігу основних акушерських і перинатальних ускладнень:
фетоплацентарна недостатність, прееклампсія й анемія вагітних при
хронічній і рецидивуючій герпетичній інфекції, що сприяло науковому
обгрунтуванню необхідності підвищення ефективності прогностичних і
лікувально-профілактичних заходів.

Вперше вивчено нові аспекти патогенезу фетоплацентарної
недостатності, прееклампсії й анемії вагітних у жінок із різними формами
герпетичної інфекції на підставі вивчення взаємозв’язку між
функціональним станом фетоплацентарного комплексу, станом системного
імунітету, гемостазу і еритропоезу. Показано роль рецидивуючої форми
герпетичної інфекції в генезі розвитку акушерських і перинатальних
ускладнень.

Вперше вивчено вплив естріолу і кортизолу на основні показники
системного імунітету на підставі проведення “навантажувальних тестів” в
динаміці гестаційного періоду.

Вперше вивчено особливості вірусологічного і мікробіологічного статусу,
а також мікробіоценозу статевих шляхів у вагітних жінок із різними
формами герпетичної інфекції та взаємозв’язок цих змін із розвитком
основних акушерських і перинатальних ускладнень.

Вперше розроблено і впроваджено нову методику індивідуального
прогнозування акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із різними
формами герпетичної інфекції на основі нейросітьової комп’ютерної
програми.

Науково обгрунтовано нову поетапну лікувально-профілактичну і
реабілітаційну методику в жінок із різними формами герпетичної інфекції
з метою зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень із
використанням медикаментозної терапії.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено основні фактори
ризику, терміни і причини розвитку фетоплацентарної недостатності,
прееклампсії й анемії вагітних у жінок із різними формами герпетичної
інфекції в порівняльному аспекті. Показано основні особливості
клінічного перебігу акушерських і перинатальних ускладнень, структуру
ступеня їх тяжкості та взаємозв’язок між собою і термінами рецидиву
герпетичної інфекції.

Розроблено і впроваджено методику індивідуального прогнозування
акушерських і перинатальних ускладнень у жінок із різними формами
герпетичної інфекції на підставі використання нейросітьової комп’ютерної
програми, клінічних,ехографічних, ендокринологічних, імунологічних,
гемостазіологічних, вірусологічних і мікробіологічних даних.

Розроблено і впроваджено практичні рекомендації щодо зниження частоти і
ступеня вираженості акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з
різними формами герпетичної інфекції на підставі використання
медикаментозної терапії.

Особистий внесок здобувача. Отримані дані є результатом самостійної
роботи дисертанта. Автором самостійно проаналізовано наукову літературу
та патентну інформацію з проблеми герпетичної інфекції при вагітності.

Розроблено спеціальні програми спостережень, до яких відноситься
карта з детальним визначенням основних клінічних особливостей
преморбідного фону, перебігу вагітності, пологів та стану
новонароджених. Проведено комплексне клініко-лабораторне і функціональне
обстеження 100 жінок із різними формами (50 із хронічною і 50 – із
рецидивуючою) герпетичною інфекцією, котрі отримували загальноприйняті
лікувально-профілактичні заходи (І основна група) і 100 жінок з
аналогічною патологією, які отримували запропоновану методику
лікувально-профілактичних заходів (ІІ основна група).

Лабораторні дослідження включали ендокринологічні (вміст естріолу,
прогестерону, хоріонічного гонадотропіну, плацентарного лактогену,
кортизолу та пролактину); імунологічні (СД3+; СД4+; СД8+; СД16+; СД20+;
СД23+; вміст лізоциму, “навантажувальні тести” із естріолом і
кортизолом); біохімічні, гемостазіологічні, вірусологічні та
мікробіологічні методи.

Особисто дисертантом проведено статистичний аналіз результатів
дослідження, написано всі розділи дисертації, сформульовано висновки та
практичні рекомендації, забезпечено їх впровадження в медичну практику
та відображено в опублікованих роботах.

Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи доповідалися
та обговорювалися на наукових конференціях Кримського державного
медичного університету ім. С.І. Георгієвського (м. Сімферополь, 1999;
2000; 2001; 2002); на засіданнях Київського та Кримського обласних
відділень асоціації акушерів-гінекологів України (2000; 2001; 2002); на
ІV та V пленумах, на ХІ з’їзді асоціації акушерів-гінекологів України
(м. Івано-Франківськ 2000; м. Київ, 2001; м. Миколаїв, 2002;); на ІІ
міжнародному конгресі “Актуальні питання інфектології в акушерстві та
гінекології” (м. Донецьк, 1999); на конференції “Актуальні питання
репродуктивного здоров’я жінок” (м. Київ, 2002). Отримано два
деклараційних патенти України: “Спосіб лікування анемії у вагітних жінок
з герпетичною інфекцією”; патент № 45137А, затв. 15.03.2002 р., бюл. №
3; МПК 7 А 61К35/78 та “Спосіб корекції фетоплацентарної недостатності у
вагітних з герпетичною інфекцією”; патент № 45135 А, затв.15.03.2002 р.,
бюл. № 3; МПК 7 А61К35/78.

Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедри
акушерства, гінекології та перинатології Київської медичної академії
післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. Результати дослідження
використовуються в практичній роботі Центру охорони матері та дитини
республіки Крим; Центру охорони здоров’я матері та дитини Київської
області; пологового будинку №1 м. Києва, пологових будинках мм.
Євпаторії, Керчі, Ялти та Феодосії та у навчальному процесі на кафедрах:
акушерства та гінекології Кримського державного медичного університету
ім. С.І. Георгієвського; акушерства, гінекології та перинатології
Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ
України.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 24 роботи, з яких 22 – в
наукових провідних фахових журналах, причому 18 робіт – самостійні.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 256
сторінках машинопису та складається із вступу, огляду літератури,
розділу, присвяченого методам досліджень та лікувально-профілактичним
заходам; 8 розділів власних досліджень, обговорення результатів,
висновків, практичних рекомендацій, бібліографічного покажчика
літератури, який нараховує 391 джерело, з яких 223 кирилицею та 168
латинікою.

Дисертація ілюстрована 74 таблицями та 47 рисунками, 2 рисунки
розташовані на окремих сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Відповідно до поставлених мети і завдань
нами було обстежено 300 пацієнток, серед котрих 200 – із різноманітною
герпетичною інфекцією, що були розподілені на такі групи:

І група – 100 жінок із різноманітними формами герпетичної інфекції, які
отримували загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи,
розподілених на дві підгрупи:

1а – 50 жінок із хронічною формою герпетичної інфекції,

1б – 50 жінок із рецидивуючою формою герпетичної інфекції;

ІІ група – 100 жінок із різноманітними формами герпетичної інфекції, які
отримували запропоновану нами методику, також розподілених на дві
підгрупи:

2а – 50 жінок із хронічною формою герпетичної інфекції,

2б – 50 жінок із рецидивуючою формою герпетичної інфекції.

Для вивчення специфічного впливу герпетичної інфекції на акушерські та
перинатальні наслідки розродження з основних груп були виключені
пацієнтки із цитомегаловірусною і хламідійною інфекціями.

Контрольну групу складали 100 первородящих без акушерської і соматичної
патології, розроджені через природні пологові шляхи.

Загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи включали використання
за показаннями антибактеріальних і противірусних препаратів; комплекси
вітамінів і мікроелементів; засоби, що поліпшують мікроциркуляцію
(курантил, трентал, компламін) та імунокоригуючу терапію (Бурдули Г.М.
та співавт., 1997; 2000).

Відмітною рисою запропонованої нами методики є комплексний
етіопатогенетичний підхід, що містить у собі такі моменти:

Предгравідарна підготовка:

Використання гормональної контрацепції (три-мерсі; логест; жанін) у
поєднанні з противірусним препаратом протефлазид і неспецифічною
імунокорекцією енгістолом.

Ведення вагітності:

1. Специфічна противірусна (протефлазид, ацикловір, вірумерц) й
антибактеріальна терапія (вільпрофен, цефалоспорини), що призначалася
суворо за показаннями під контролем вірусологічних і мікробіологічних
досліджень.

2. Корекція порушень матково-плацентарного кровообігу (хофітол,
актовегін, мілдронат).

3. Нормалізація газообміну в системі мати-плацента-плід і поліпшення
процесів метаболізму в плаценті (коензим-композітум, гепар-композітум,
есенціале).

4. Відновлення порушеної функції клітинних мембран (ліпостабіл, вітамін
Є).

5. Неспецифічна імунокорекція (енгістол, віферон, інтерферон).

6. Нормалізація мікробіоценозу статевих шляхів (тержинан,
біфідумбактерин, лактобактерин).

Реабілітація:

Продовження неспецифічної імунокорекції енгістолом у поєднанні з
препаратом протефлазид (за показаннями) і гормональною контрацепцією
(після припинення лактації).

Дозування і терміни застосування препаратів добиралися суворо
індивідуально під контролем основних клініко-лабораторних показників.

Для оцінки клінічних результатів проведених досліджень була розроблена
спеціальна карта, до якої заносилися основні особливості преморбідного
фону, клінічного перебігу вагітності, пологів, післяпологового та
неонатального періодів.

З метою діагностики вірусної інфекції (ЦМВ і РГІ) використовували метод
імуноферментного аналізу (ІФА), полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та
імунофлюоресцентної мікроскопії (Кругликов В.Т., 1998; Анохин В.А.,
1999). Матеріалом для дослідження були: венозна кров, слиз цервікального
каналу, сеча та слина.

Матеріалом для мікробіологічних досліджень слугували: вміст піхви,
піхвові змиви, мазки та зшкрібки зі слизової оболонки піхви, з
цервікального каналу та уретри; зшкрібки-відбитки зі стінок піхви,
переддвер’я піхви та малих статевих губів. Мікроскопічні методи
дослідження включали світлову та люмінесцентну мікроскопію отриманого
матеріалу. Додатково проводили культуральні дослідження з підрахунком
кількості кожного виду мікроорганізмів у 1 г піхвового виділення (1 мл
змиву, секрету) (Павлюк А.С., 1999).

Ехографічні дослідження під час вагітності проводили апаратами
“Phillips” та “Toshiba” (Франція, Японія) за допомогою
трансабдомінального скенування датчиком по 5,0 мГц та 3,5 мГц.
Кардіотокографічні дослідження проводили на кардіомоніторі фірми
“РМП-007” (“Політехмед”, Україна-Росія).

При вивченні гормональних взаємовідношень у системі мати-плацента-плід
дослідження гормонів (естріол, прогестерон, хоріонічний гонадотропін,
плацентарний лактоген, кортизол і пролактин) проводили
радіоімунологічним методом (Резніков О.Г., 2000).

Для оцінки стану системного імунітету вивчали субпопуляції
В-лімфоцитів (CD20+; CD23+) та Т-лімфоцитів (CD3+; CD4+; CD8+; CD16+)
радіоімунологічним методом з використанням моноклональних антитіл (Сухих
Т.Г., 1999). Додаткові дослідження ряду показників у варіантах
“навантажувальних тестів” із естріолом і кортизолом проводили шляхом
додаткового етапу інкубації лімфоцитів з гормонами виробництва хімічної
компанії SIGMA: Estriol (product number: E1253; Lot: 077H1539; purity
by HPLC 99,7%) та Cortisole (product number: C2755; Lot: 059HO619;
purity by HPLC 98,5%). Вміст лізоциму в сироватці крові проводили за
загальноприйнятою методикою (Сухих Т.Г., 1999).

Ми вивчали основні показники гемостазу (гематокрит, активований
частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) за методом M.J. Larrien, C.
Weilland, протромбіновий час (протромбіновий індекс) – методом A.J.
Quick, тромбіновий час, вміст фібриногену за методом Р.А. Рутберг. Крім
того вивчали етаноловий тест та спонтанну агрегацію тромбоцитів (Тица
Н., 1997).

Концентрацію фібронектину (ФН) визначали методом твердофазного
імуноферментного аналізу. Досліджували також біологічну активність ФН
(кріопреципітуюча активність – КПА) з використанням реакції
гепаринокріопреципітації (Конишников В.С., 2000). Для встановлення
взаємозв’язку між системами імунітету та гемостазу вивчали вміст
рецепторів лімфоцитів до тромбіну (Е-ТР-РУЛ), урокінази (Е-У-РУЛ),
тканинного активатора плазміногену (Е-ТА-РУЛ) та до кров’яного
активатора плазміногену (Е-КА-РУЛ) з використанням методики А.І.
Кусельмана (1996).

Кількісне визначення концентрації сульфгідрильних груп і ліпопротеїдів у
еритроцитарних елементах периферичної крові проводили методом
цитоспектрофотометрії. Вимір оптичної щільності робили на цитофотометрі
“Люмам И-2” способом однохвильового фотометрування при довжині хвилі
монохроматичного світла 590 нм (Лебедев К.А. та співавт., 1999).

Вивчення поверхневої архітектоніки еритроцитарних мембран проводили
методом електронної скенуючої мікроскопії (Козинец Г.И. та співавт.,
1997). У кожному зразку в еритроцитах вимірювали зовнішній діаметр
клітини і розмір центральної западини, обчислювали відсоткове
співвідношення між ними. Фотографування еритроцитарних клітин робили на
електронному мікроскопі “JEM-100” при збільшенні від 2000 до 7500.
Дослідження ультраструктури еритроцитів здійснювали методом
трансмісійної електронної мікроскопії. Для одержання електронограм
периферичної крові фотозйомку виконували при збільшенні від 4800 до
36000.

Морфологічне дослідження плаценти включало вивчення її маси, розмірів,
візуальну оцінку інфарктів, крововиливів, ділянок звапнення, стану
пуповини і плодових оболонок. Визначали фракційний склад плаценти:
хоріальної пластини (ХП), базальної пластини (БП), міжворсинчастого
простору (МВПР), материнського фібриноїду (МФ), строми ворсин (СВ),
плодового фібриноїду (ПФ), судинного русла усіх ворсин (СРВ), епітелію
синцитіальних нирок (СП), синцитіо-капілярних мембран (СКМ),
периферичного трофобласта (ПТБ) і об’єму патологічних ділянок, що
враховується в єдиному показнику (ПАТ). Морфометрію здійснювали за А.П.
Міловановим та І.А. Брусиловським (1995).

Всім немовлятам проводили клінічне, лабораторне, інструментальне
обстеження за загальноприйнятими у педіатричній практиці методиками
(Лукьянова Е.М., 1999).

Нейросонографічне дослідження виконували за допомогою високочастотних
секторальних датчиків 5,0 і 7,5 мГц із використанням 9 зрізів (6
коронарних, сагітального, парасагітального й аксіального).

Математичні методи дослідження виконували згідно з рекомендаціями О.П.
Мінцера (2002) з використанням комп’ютера “Pentium-IУ”. Графіки
оформлювали за допомогою програм “Microsoft Excell 7.0”. Для створення
комп’ютерної експертної оцінки системи перспективного прогнозування
ускладнень вагітності й пологів при герпетичній інфекції, параметрів
фізичного розвитку новонароджених і затримки внутрішньоутробного
розвитку плода, можливість інфекційного ураження плода і
новонародженого, розвитку фетоплацентарної недостатності використовували
технологію нейросітьових медичних експертних систем (Мінцер О.П.,
2002).

Результати досліджень та їх обговорення. Внутрішньоутробне інфікування є
однією з найважливіших медико-соціальних проблем сучасного акушерства і
перинатології. Особливе його значення зумовлене високим рівнем
захворюваності вагітних, породілей і роділей з ураженням плода і
новонароджених, а також значною часткою захворювань герпетичної
етіології в структурі материнської та перинатальної патології (Гойда
Н.Г. та співавт., 1999; Чайка В.К. та співавт., 2000; Шунько Є.Є.,
2001).

При оцінці основних результатів клінічної характеристики обстежених
жінок необхідно зазначити, що середній вік пацієнток контрольної групи
складав 22,4±1,4 року, а в основних був достовірно вищим – 25,8±2,2
року (р0,05). Цілком інша картина мала місце при
герпетичній рецидивуючій інфекції: більш виражене збільшення маси
плаценти (до 495,5±13,8 г; р0,01).

Результати стереогістометричного дослідження свідчать, що в 1б підгрупі
спостерігається тенденція до збільшення питомих об’ємів хоріальної
пластини як у центральній (до 9,40±0,29%; р0,05). Масивні відкладення материнського фібриноїду, що
розташовуються як у міжворсинчастому просторі, так і на поверхні ворсин,
істотно зменшують питомий об’єм міжворсинчастого простору. Нами виявлено
статистично достовірне збільшення материнського фібриноїду, причому
здебільшого в1б підгрупі (1а – р0,05). Отримані результати дозволяють вважати ці два показники –
СД4+ (Т-хелпери) і СД23+ (“активні” В-лімфоцити) – найбільш
інформативними при проведенні подальших “навантажувальних тестів”.

Дуже показовими є результати додаткових “навантажувальних тестів” у
18-20 тижнів в контрольній групі. Підтвердженням цьому є збільшення
числа СД4+ із кортизолом (до 53,1±2,4%; рnp??AEIUeTHaaeue . 2 b d – ? A Ae t v x z | AE E E I dfhjlnp??¤?TH– ? Ae Ae »ooooooooooooeaeaaaoOeEOe ///////eee/////e//////////e ть (Васильева Е.В., 1999). Поряд з цим міграція тромбінпозитивних лімфоцитів може призводити до різкого зниження локальної гемокоагуляції та порушення мікроциркуляції в системі мати-плацента-плід. Специфічний прямий активатор плазміногену урокінази є трипсиноподібною протеїназою, що входить до складу (-глобулінової фракції та міститься як в сечі, так і в крові (Козинец Г.И. та співавт., 1997). Тканинний активатор плазміногену також являє собою специфічний прямий активатор плазміногену (Кузник Б.И. та співавт., 1998). Це серинова протеїназа, що міститься в різних кількостях у величезній більшості тканин організму. Вивчення прокоагулянтної та фибринолітичної активності лімфоцитів розглядають як своєрідний “резерв” системи коагуляція/фібриноліз, з якого можна отримати додаткову інформацію для осмислення міжсистемних (імунітет-гемостаз) зрушень, що передують розвиткові хронічного ДВЗ-синдрому в акушерській практиці (Макацария А.Д., 2002). Основні зміни гемостазу відбуваються в 32-33 тижні тільки при рецидивуючій формі герпетичної інфекції і полягають у достовірному збільшенні протромбінового індексу (до 102,2±2,5%; р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020