.

Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування магнітотерапії та кальцеміну у комплексному лікуванні хворих на артроз (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
133 2692
Скачать документ

Міністерство охорони здоров’я України

Український науково-дослідний інститут

медичної реабілітації та курортології

ГРАБОВСЬКА ОЛЬГА АНАТОЛІЇВНА

УДК 616.72-007.248-07-085.27.847.8

Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування магнітотерапії та
кальцеміну у комплексному лікуванні хворих на артроз

14.01.33 – курортологія та фізіотерапія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних
наук

Одеса – 2004
Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб та терапії
Одеського державного медичного університету МОЗ України

Науковий керівник: Якименко Олена Олександрівна,

Заслужений діяч науки і техніки
України,

доктор медичних наук, професор,
завідуюча кафедрою

пропедевтики внутрішніх хвороб, та
терапії Одеського

державного медичного університету

Офіційні опоненти: -Богатирьова Тетяна Вікторівна,

доктор медичних наук, старший
науковий

співробітник, головний науковий
співробітник

клінічного відділу, Український
НДІ медичної

реабілітації та курортології МОЗ
України;

-Тондій Леонід Дмитрович,

доктор медичних наук, професор,
завідуючий кафедри

фізіотерапії та курортології,

Харківська медична академія
післядипломної освіти МОЗ

України

Провідна установа: Кримський державний медичний університет

ім. С.І.Георгієвського МОЗ України,
кафедри фізіотерапії

факультету післядипломної освіти,
м.Сімферополь.

Захист дисертації відбудеться “25” 06 2004 р. о 10°° годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 при Українському
науково-дослідному інституті медичної реабілітації та курортології МОЗ
України (65014, Одеса, Лермонтовський провулок, 6).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці НДІ медичної реабілітації
та курортології за адресою: 65014, Одеса, Лермонтовський провулок, 6.

Автореферат розісланий “24” травня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
Дмитрієва Г.О.

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Дегенеративні захворювання локомоторного апарату, до
яких належить артроз, через своє поширення у популяції людини посідає
одне з перших місць серед патологій, що призводять до непрацездатності
та інвалідності (Насонова В.А., Насонов Е.Л., Бунчук Н.В., 1997).
Тривалий хронічний перебіг захворювання з періодами загострення та
ремісії зумовлює тимчасову непрацездатність та у 10% випадків первинну
інвалідність. Все це свідчить про велике соціальне значення даної
патології (Корж А.А., 1997; Насонов Е.Л., 1998; В.М.Леванець, 1999).

Питанням етіології та патогенезу артрозу присвячені численні дослідження
(Тондій Л.Д., Васильєва-Лінецька Л.Я., 1987; Ревелл П.А, 1993;
Беневоленська Л.І., 1997). Між тим стан кісткової тканини при
захворюванні на артроз вивчено недостатньо, хоча зустрічаються
повідомлення про значну роль кістки, особливо її субхондральних ділянок
як можливого первинного субстрату захворювання. Визначено, що клітини
хряща й кістки мають спільне походження з мезенхімальної поліпотентної
клітини, що само по собі свідчить про спільність метаболізму та
регуляторних процесів у вищезазначених структурах (Земсков А.М., 1994;
Корж Н.А., Дедух Н.В., 2002).

Останнім часом, за даними авторів (Поворознюк В.В., Коваленко В.Н.,
2001) зросла поширеність остеопорозу. У достатній мірі опрацьовані
методи лікування й профілактики остеопорозу з використанням
медикаментозних препаратів (Поворознюк В.В., Баяндина О.І., Теренова
Г.М., 2001).Між тим, питанням використання фізичних факторів з
лікувально-профілактичною метою при захворюванні на остеопороз,
присвячені лише одиничні роботи (Коладзе М.М., 1999; Бабов К.Д.,
Богатирьова Т.В., Ігнатіїв О.М., та ін., 2001). Особливості механізму
дії природних та преформованих фізичних чинників, а саме політропність
їхнього впливу на різні системи організму та патогенетичні ділянки
захворювання, можливість варіювання та дози впливу, дозволяють
припустити ефективність застосування фізичних чинників для лікування
хворих з наявністю змін у кістковій тканині. Досить часто остеопороз
поєднується з дегенеративно – дистрофічними захворюваннями суглобів
(артрозом), погіршуючи його перебіг та спричиняючи до необхідності
опрацювання нової тактики лікування. У терапії артрозу досить
ефективні магнітні поля різної інтенсивності. Особливості механізму
дії магнітного поля низької та високої інтенсивності, різної частоти
вивчені низкою авторів (Самосюк И.З., Чухраев В.М., 2000; Оржешковский
В.В. 2001). Було зазначено, що дія штучних магнітних полів стимулює
репаративну регенерацію шкіри, слизових оболонок, кісткової тканини,
покращує мікроциркуляцію, посилює обмін речовин, активізує ферментативні
процеси, фагоцитоз та підвищує імунологічну реактивність організму
(Мирихулова М.Б., та ін 1991; Григорьева В.Д., Сидоров В.Д., 1992;
Пономаренко Г.Н., 1999). Низкою авторів (Іванов Л.І., 1993; Розанов
В.А., 1998) відмічена стимуляція магнітним полем ферментів
антіоксидантної системи. Де які авторі (Лобенко А.А., Бабов К.Д.,
Полівода А.Н.; 1996) висловлюють думку про ефективність застосування
магнітотерапії в реабілітаційному лікуванні хворих з переломами, а також
у пацієнтів з внутрішньосуглобними переломами після проведення
стабільно – функціонального остеосинтезу. Існує думка, що застосування
магнітотерапії при зрощуванні переломів відіграє роль активного
біологічного подразника або пускового механізму для регенерації
кісткових елементів. Останнім часом багато якими клінічними та
експериментальними дослідженнями доведено, що вплив магнітних полів на
функціональний стан судин є одним з механізмів його лікувального впливу
(Оржешковскій В.В., 2001; Бездольная І.С., 2001).

Багато які роботи (Поспеков Л.С., Донченко Л.І., Черниш В.Ю., та ін
1998) присвячені застосуванню магнітного поля у травматології для
зрощування довгих трубчастих кісток через його адекватну дію та
відсутність побічних ефектів від застосування Між тим характер змін у
хворих на артроз з ураженням кісткової тканини (у виді остеопорозу та
остеопенії) під впливом магнітотерапії не достатньо вивчений, що й
покладено в основу проведення даної роботи.

Враховуючи складність патогенезу артрозу й остеопорозу, вважаємо
виправданим припущення, що найбільш ефективним є комплексний підхід до
вирішення даної проблеми. Загальновизнаним у терапії остеопорозу є
використання препаратів кальцію. Останнім часом з’явилась велика
кількість ліків з різним вмістом не тільки кальцію, але й
мікроелементів. На думку низки авторів (Поворознюк В.В., Григор’єва
Н.В., Подрушняк Е.П., Орлова Е.В., 2000) серед них видрізняється
кальцемін, відмічено позитивний ефект від його застосування у хворих на
артроз із остеопорозом. Крім кальцію, до його складу входять
мікроелементи, які мають велике значення у життєдіяльності кісткової
тканини та суглобного хряща – цинк, мідь, марганець та бор. Кожний з
мікроелементів є край необхідним у процесах ремоделювання кісткової
тканини та формуванні хрящової. Цинк впливає на активність лужної
фосфотази, мідь бере участь у процесі утворення колагену та еластину,
перешкоджає процесам демінералізації кістки, марганець нормалізує синтез
глюкозаміногліканів, які необхідні для нормальної функції хряща, бор
регулює активність паратироїдного гормону, який відповідає за обмін
кальцію, магнію та фосфору. Між тим, робіт про ефективність та
особливості впливу комплексного застосування кальцеміну та фізичних
чинників немає. Зацікавлює вивчення можливості застосування комплексу
кальцеміну та магнітотерапії при лікуванні хворих на артроз, в тому
числі й з наявністю змін у кістковій тканині (остеопенією та
остеопорозом).

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота є
фрагментом планової бюджетної науково-дослідної роботи кафедри
пропедевтики внутрішніх хвороб та терапії Одеського державного медичного
університету і присвячена опрацюванню немедикаментозних методів
лікування хворих на ревматологічни захворювання (№ держреєстрації 0196
UO17678), частина роботи з изученням використовування магнітотерапії та
кальцеміну в комплексному лікуванні хворих на артроз з наявністю
остеопорозу або остеопенії зроблена безпосередньо дисертантом

Мета роботи – підвищення ефективності лікування хворих на артроз, в тому
числі зі змінами у кістковій тканині у виді остеопенії та остеопорозу,
шляхом опрацювання комплексної терапії із застосуванням змінного
магнітного поля низької частоти та кальцеміну на основі вивчення
динаміки клінічних, лабораторних та остеоденситометричних показників.

Задачі дослідження:

Вивчити особливості стану кісткової тканини на основі вивчення динаміки
клінічних, лабораторних та остеоденситометричних показників у хворих на
артроз залежно від статі, віку, тривалості перебігу дегенеративно-
дистрофічного процесу та стадії захворювання.

Виявити характер впливу змінного магнітного поля низької частоти на стан
клінічних, лабораторних та остеоденситометричних показників у хворих на
артроз, в тому числі із наявністю остеопорозу та остеопенії.

Вивчити характер впливу кальцеміну на стан клінічних, лабораторних та
остеоденситометричних показників у хворих на артроз , в тому числі із
наявністю остеопорозу та остеопенії.

Патогенетично обґрунтувати доцільність комплексного застосування
кальцеміну та магнітотерапії на основі особливостей динаміки клінічних,
лабораторних та остеоденситометричних показників у хворих на артроз, в
тому числі із наявністю остеопорозу та остеопенії, під впливом
комплексу

Вивчити безпосередні та віддалені результати лікування хворих на
артроз, в тому числі із наявністю остеопорозу та остеопенії, під впливом
різноманітних лікувальних комплексів (із включенням кальцеміну, із
включенням магнітотерапії, із включенням кальцеміну та магнітотерапії).

Опрацювати диференційовані патогенетично обґрунтовані методики лікування
хворих на артроз, в тому числі із наявністю остеопорозу та остеопенії, з
використанням кальцеміну та магнітотерапії ї показання до їх
застосування.

Об’єкт дослідження: 156 хворих на артроз.

Предмет дослідження: оцінка ефективності впливу кальцеміну та
магнітотерапії у хворих на артроз, в тому числі із остеопенією та
остеопорозом, на клінічні показники та стан мінеральної щільності
кісткової тканини (за даними ультразвукової остеоденситометрії та
лабораторних показників).

Методи дослідження: клінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні
(ультразвукова остеоденситометрія).

Наукова новизна одержаних результатів. На основі проведеного
комплексного клініко-лабораторного та інструментального дослідження у
37% хворих на артроз вперше виявлені зміни кісткової тканини у виді
зниження її мінеральної щільності – остеопороз та остеопенія. Відмічено,
що ступінь порушень процесів ремоделювання кісткової тканини у хворих
на артроз залежала від стадії дегенеративно – дистрофічного процесу та
корелювала зі статтю та віком (у жінок залежала від тривалості
менопаузи). Доведена доцільність призначення магнітотерапії хворим на
артроз зі змінами мінеральної щільності кісткової тканини –
остеопорозом та остеопенією. Виявлено особливості механізму дії
магнітотерапії та кальцеміну у комплексному лікуванні хворих на артроз
та встановлена їхня сприятлива дія на процеси кісткового ремоделювання.
Встановлено, що застосування комплексного лікування із включенням
кальцеміну позитивно впливало на процеси кісткового ремоделювання,
сприяло зростанню щільності кісткової тканини при її вихідному зниженні,
а застосування комплексного лікування із включенням магнітотерапії
сприяло стабілізації втрати кісткової маси у хворих на артроз. Доведено,
що комплексне призначення магнітотерапії та кальцеміну при лікуванні
хворих на артроз є більш ефективним, ніж їхнє нарізне застосування, що
підтверджується даними клінічних, лабораторних та остеоденситометричних
досліджень, як безпосередньо, так й у віддаленому періоді.

Практична цінність роботи. Опрацьовано диференційовані методики
застосування змінного магнітного поля низької частоти та кальцеміну при
лікуванні хворих на артроз, в тому числі із остеопенією та остеопорозом,
залежно від стадії, клінічних проявів хвороби, ступеня ураження
кісткової тканини. Магнітотерапія (здійснювалась апаратом „Полюс -101”,
що дає змінне магнітне поле з напругою до 1,5 мТл та частотою 700-1000
Гц, тривалістю 10-15 хвилин. Соленоїди накладали на уражені суглоби
щоденно, (крім вихідних), всього на курс 19-20 процедур), сприяла
покращенню клінічного стану хворих на артроз, в тому числі й вторинним
синовітом. Застосування курсу лікування магнітотерапією забезпечує
стабілізуючий вплив на процеси кісткового ремоделювання, й може бути
застосовано у практиці лікування хворих на артроз із остеопорозом та
остеопенією, і найбільш ефективно у хворих старших за 45 років.
Застосування кальцеміну у комплексному лікуванні хворих на артроз сприяє
збільшенню мінеральної щільності кісткової тканини у разі супутніх
остеопорозу та остеопенії, частіше у хворих до 45 років. Комплексне
використання магнітотерапії та кальцеміну зумовлює більш виражену
позитивну клінічну динаміку в стані хворих різного віку та забезпечує
зростання кісткової маси у хворих на артроз із остеопенією та
остеопорозом.

Результати роботи впроваджені у практику фізіотерапевтичного відділення
МКЛ №9, у лікувальну практику санаторію „Росія” та „Лермонтовський”
(м. Одеса).

Особистий внесок дисертанта

Особистий внесок дисертанта полягає у проведенні інформаційного пошуку,
аналізу інформаційної та патентної літератури, самостійному проведенню
комплексу досліджень, а також у створенні методики лікування хворих на
артроз із застосуванням магнітотерапії та кальцеміну. Автором проведена
статистична обробка одержаних результатів, їх аналіз. Отримані висновки
та результати лікування запроваджені в практику. Самостійно оформлена
робота.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення дисертації викладені та обговорені на ІІІ конгресі
ревматологів з міжнародною участю (Київ, 2001р.), та науково-практичній
конференції із міжнародною участю, присвяченої 100-річчю кафедри
пропедевтики внутрішніх хвороб та терапії Одеського державного медичного
университету (Одеса, жовтень 2003 р.).

Апробація роботи була проведена на спільном засідання УПК „Терапевтичні
спеціальності” та кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб та терапії
Одеського державного медичного університету, та засіданні клінічного
відділу Українського НДІ медичної реабілітації та курортології.

Публікації

За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць (самостійних –
4), з них: 7 – журнальні статті, 1- патент України на винахід, 3- тези
доповідей.

Структура та обсяг дисертації

Дисертація викладена на 180 сторінках комп’ютерного тексту та
складається із вступу, огляду літератури, методів досліджень та
лікування, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення
результатів дослідження, висновків та списку опрацьованих джерел.
Перелік опрацьованої літератури містить в собі 361 джерело, з яких
250-вітчизняні, 111- зарубіжні. Дисертація ілюстрована 71 таблицей.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали й методи дослідження та лікування. Спостерігались 156 хворих
на артроз. Всі хворі скаржились на біль у суглобах у покої або під час
руху. Частий терпкий біль у різних відділах хребта та кістках тазу
відмічався у 13% пацієнтів (23% від групи із остеопенією та остеопорозом
разом), який посилювався у нічні часи. Стомлюваність м’язів спини,
зниження росту спостерігалось у 20 пацієнтів (35%), біль у довгих
трубчастих кістках – у 5(9%), сутулість, судоми – у 14 (25%) хворих на
артроз. Болісність при пальпації суглобів відмічалась у всіх хворих на
артроз, обмеження руху в суглобах – у 85%. Серед досліджених хворих на
артроз чоловіків було 44 (28%), жінок – 112 (72%). Вік пацієнтів – від
25 до 75 років (в середньому -50 років). Тривалість захворювання – від 1
до 20 років. Крім того, жінок поділили на групи залежно від терміну
настання менопаузи: пременопауза (жінки репродуктивного віку), менопауза
тривалістю до 5 років, менопауза тривалістю більше 5 років.
Функціональна недостатність суглобів І ступеня спостерігалась у 48
(31%), ІІ – у 85 (54%), ІІІ – 23 (15%) досліджених. І стадія артрозу
була виявлена у 47% хворих, ІІ стадія дегенеративно-дистрофічного
процесу – у 53 % . Серед 156 пацієнтів з дослідженого контингенту
визначили 57 хворих на артроз з показниками кісткової тканини у зоні
схильності до остеопенії та остеопорозу, що склало 37%. Випадків явного
остеопорозу (пацієнти з показниками Т менше 2,5) серед 57 хворих було 15
(10%) та 42 (27%) пацієнта з остеопенією. Серед чоловіків та жінок число
випадків остеопорозу було відповідно 5 (3,2%) та 10 (6,4%), а число
випадків остеопенії складало відповідно у чоловіків – 13 (8,3%), а у
жінок – 29 (19%).

Оцінка вихідного стану хворих до лікування і після нього та контролю
ефективності лікування проводилась відповідно до рекомендацій (Коваленко
В.Н. та співав., 2001 р.). і включала оцінку больового, суглобового,
запального індексів та гоніометричного показника (у балах).

Водночас із клінічними дослідженнями для оцінки стану хворих на артроз
проводили у динаміці (до та після лікування) лабораторні дослідження,
які відбивають функціювання кісткової тканини (у крові визначення рівня
загального кальцію (за методикою Тодорова), фосфору (за методикою
Фіска-Саббароу), лужної фосфотази (за методикою А.Боданського), у сечі
–оксипроліну (за методикою Т.В.Замараєвої у модифікації П.М. Шараєвої)).

Також проводилось інструментальне вивчення кісткової тканини із
застосуванням методу ультразвукової денситометрії. Для дослідження
використовувався ультразвуковий денситометр – UBIS-5000 (Франція). При
цьому визначались такі параметри: широкосмужне ослаблення
ультразвукової хвилі (ШОУХ), швидкість ультразвукової хвилі (ШУХ), Т –
показник, який демонструє відмінність між даними пацієнта (ШОУХ або ШУХ)
та такими самими даними здорової молодої людини двадцятилітнього віку, Z
–показник відмінності між значеннями (ШОУХ або ШУХ) й такими самими
даними у здорової молодої людини такого самого віку, RRF – відносний
ризик розвитку переломів, Young Adult, Age Matched, індекс Стіфнеса.

Усі матеріали статистично оброблені з використанням методів
математичного аналізу та варіаційної статистики із використанням пакету
статистичних програм на персональному комп’ютері ИВМ-Рс\АТ. При цьому
визначалось середнє арифметичне (х), середнє відхилення середнього
арифметичного (+х), середньоквадратичного відхилення (+S), показник
вірогідності розбіжностей (Т), на основі якого за таблицею Стьюдента
визначалася можливість (Р) вірогідності одержаних результатів,
коефіцієнт кореляції. Динаміка вважалася вірогідною при (р~ c ¤ TH " $ A A Ae AE ?????????¤???????AE E T‚| ~ ae запальний індекс змінювався з 1,32±0,06 до 0,58±0,04; гоніометричний показник покращився з 2,37±0,09 до 1,68±0,07 (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020