.

Ендокринні хвороби як чинник ризику виникнення вродженої патології новонароджених та репродуктивних порушень (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
116 2610
Скачать документ

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім. О.М.МАРЗЕЄВА

АМН УКРАЇНИ

Горіна Ольга Вікторівна

УДК 575:613.95:616.379

Ендокринні хвороби як чинник ризику виникнення вродженої патології
новонароджених та репродуктивних порушень

03.00.15 – генетика(медичні науки)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М.
Марзеєва Академії медичних наук України

Науковий керівник

доктор медичних наук Кривіч Ірина Пантеліївна

Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України,

провідний науковий співробітник лабораторії генетичного моніторингу.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гнатейко Олег Зіновійович Інститут
спадкової патології АМН України, директор, м. Львів;

доктор медичних наук Кравченко Віктор Іванович Науково-дослідний
інститут ендокринології і обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН
України, завідувач відділу епідеміології ендокринних захворювань, м.
Київ.

Провідна установа

Одеський державний медичний університет, кафедра клінічної імунології,
генетики та медичної біології, м. Одеса.

Захист відбудеться “17” червня 2004 р. о 12 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д26.604.02 Інституту гігієни та медичної
екології

ім. О.М.Марзеєва АМН України за адресою: 02660, м. Київ-94, вул.
Попудренка, 50

З дисертацією можна ознайомитись у біб ліотеці Інституту гігієни та
медичної екології ім. О.М.Марзеєва АМН України за адресою: 02660, м.
Київ-94, вул. Попудренка, 50

Автореферат розісланий “14 ” травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Омельченко Е.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Тягар вродженої і спадкової патології серед
новонароджених у світі, в т.ч. і в нашій державі, залишається достатньо
вагомим і соціально значущим (Гнатейко О.З. та ін., 2002; Сердюк А.М. та
ін., 2003). За даними МОЗ України вроджена і спадкова патологія
стабільно займає друге місце в структурі смертності дітей першого року
життя і майже кожна третя мертвонароджена дитина також має цю патологію.
Серед дітей 0-14 років у структурі поширеності захворювань вроджена
патологія дорівнювала 1,27 %, у структурі інвалідності – 19,7 %,
смертності – 20 % (Гойда Н.Г., 2002). Відомо також, що кількість
неплідних шлюбів у світі, в т.ч і в Україні, збільшується. Серед причин
непліддя вказують на ендокринні чинники, хромосомні порушення (Templeton
A.A., 1992; Филиппов О.С., 1999). Відомо також, що більше половини
самовільних викиднів до 12 тижнів вагітності обумовлено хромосомними
змінами геному (Кулешов Н.П., 1979; М. П. Веропотвелян та ін., 2002).

В той же час відомо, що ендокринна патологія є чинником, що підвищує
ризик народження дитини з вродженими і спадковими хворобами та
ймовірність виникнення репродуктивних втрат за рахунок плоду (Черствой
Е.Д. та ін., 1991). Частота ендокринних хвороб в Україні невпинно
зростає: перше місце серед них належить захворюванням щитовидної залози
(44 % усіх ендокринних розладів), налічується близько 1 млн. хворих на
цукровий діабет, при цьому досить суттєва частка пацієнтів знаходиться у
репродуктивному віці. Не останню роль у підвищенні рівня патологіїї
щитовидної залози відіграє той факт, що в Україні наявні території,
ендемічні за йодом (Караченцев Ю.І., 200; М.Д. Тронько та ін., 2003).

Актуальність і соціальна значущість проблеми, відсутність оцінки
розмірів впливу ендокринної патології на ймовірність народження дитини з
вродженими і спадковими хворобами, репродуктивних втрат серед бажаних
вагітностей та непліддя, необхідність обгрунтування можливих шляхів
вдосконалення профілактики цього впливу обумовили вибір теми, мету і
завдання наукового дослідження.

Зв‘язок теми з науковими програмами, темами. Робота виконана в рамках
Цільової комплексної програми генетичного моніторингу в Україні на
1999-2003 рр., НДР “Генетичний моніторинг населення України” шифр теми
6.46.4896, “Генетичний моніторинг населення Івано-Франківської,
Чернівецької, Київської областей та м. Києва” шифр теми АМН030, №№
державної реєстрації 019U024335, 0101U001157.

Автором розглянуті бази даних реєстрів вродженої патології, спонтанних
викиднів, неплідних шлюбів населення Київського регіону, визначений
вплив цукрового діабету і розладів діяльності щитовидної залози на
виникнення вищезазначених індикаторних станів

Мета дослідження: оцінити розміри впливу ендокринної патології
(цукрового діабету і розладів гормональної діяльності щитовидної залози)
на виникнення вроджених хвороб серед новонароджених, самовільних
викиднів та непліддя у населення для його подальшої мінімізації.

Для досягнення мети вважали доцільним виконання наступних завдань.

1. Виявити ймовірність виникнення вроджених хвороб серед новонароджених,
спонтанних викиднів та непліддя у населення під впливом ендокринної
патології подружньої пари та характеризувати розміри цього впливу.

2. Визначити можливість дії змішуючих чинників (інфекційних і
екстрагенітальних захворювань, професійних впливів, шкідливих звичок )
на виникнення вродженої патології, самовільних викиднів і непліддя під
впливом ендокринних захворювань .

3. Характеризувати серед населення України захворюваність та ризик
виникнення цукрового діабету і тиреотоксикозу як таких, що окремо
представлені в державній статистичній звітності

4. Розрахувати відносний ризик виникнення захворювань вагітних на
цукровий діабет і розлади діяльності щитовидної залози в різних
областях у порівнянні з показниками по Україні в цілому.

Об‘єкт дослідження – випадки вродженої патології у новонароджених,
самовільні викидні серед виходів зареєстрованих вагітностей, випадки
непліддя.

Предмет дослідження – ймовірність виникнення вродженої патології та
репродуктивних втрат і непліддя при наявності у пацієнтів цукрового
діабету та хвороб щитовидної залози.

Методи дослідження – епідеміологічні (проведення дослідження),
статистичні (розрахунок показників і аналіз даних).

Наукова новизна одержаних результатів.

На рівні громадського здоров‘я кількісно характеризований вплив
захворюваності на цукровий діабет та розлади гормональної діяльності
щитовидної залози на ризик виникнення репродуктивних порушень (неплідних
шлюбів, самовільних викиднів, хвороб генетичної етіології серед
новонароджених).

Показано, що ендокринна патологія у жінок збільшує ймовірність
виникнення у їх дітей вроджених хвороб (відношення шансів (OR) дорівнює
2,58 при довірчому інтервалі (ДІ) 1,76-3,80, зокрема, розвитку статевих
органів і сечової системи (ОR=2,58 при ДІ 1,75-3,82), де підвищення
відбувається за рахунок збільшення цієї патології у хлопчиків; системи
кровообігу (ОR=2,64 при ДІ 1,55-4,49); множинних вроджених вад розвитку
(OR=3,13 при ДІ 1,23-7,67), але не впливає на ймовірність народження
дітей із синдромом Дауна (ОR=1,72 при ДІ 0,41-6,05).

Встановлено, що ендокринні захворювання жінок впливають на виникнення у
них самовільних викиднів (ОR=2,35 при ДІ 1,55-2,59). Виявлено вплив
ендокринних захворювань жінок на виникнення непліддя у шлюбі (OR=4,76
при ДІ 3,08-7,34 ).

Показано, що за період 1993-2002 рр. середньорічний темп зростання
захворюваності на тиреотоксикоз для населення 15 років і старше становив
по Україні 0,003 (p:j„ ? i ??? ??? a a pu„ † ® ° ???????????$ ??????????? ?? ?? ?? ?? ?@ ?@ ?@ ?@ Таким чином, проведене дослідження надає підстави для твердження відносно наявності впливу ендокринних захворювань жінок на ймовірність виникнення у них непліддя, самовільних викиднів та вродженої патології серед народжених ними дітей. Завдяки виключенню при плануванні роботи систематичних помилок за рахунок відбору осіб, а також у вигляді дії випадку на спогади про впливи, дії випадку на реєстрацію впливу, систематичної помилки при аналізі даних у вигляді змішування та випадкової помилки за рахунок достатньо високої точності дослідження (1 % та 5 % рівень значущості), можна зазначити, що отримані результати мають високий ступень достовірності. З метою визначення прогностичних тенденцій впливу ендокринних захворювань на рівень вродженої патології серед новонароджених, самовільних викиднів і непліддя визначалися показники захворюваності дитячого і дорослого населення на цукровий діабет і тиреотоксикоз. Розрахунки засвідчили, що величини показників захворюваності дітей України на тиреотоксикоз і цукровий діабет за 1993-2002 рр. незначно коливалися близько середніх рівнів весь період спостереження, статистично значущі тенденції з часом і по областях не відмічені. Захворюваність на тиреотоксикоз серед дорослого населення була на порядок вищою, ніж у дітей. Середньорічні темпи зростання захворюваності дорослого населення на тиреотоксикоз в країні становили 0,003 (p Рис. 2. Відносний ризик захворювань щитовидної залози серед вагітних в областях України, 2002 р. Щодо цукрового діабету, то тільки вагітні жінки м. Києва, Черкаської, Харківської і Дніпропетровської областей піддаються статистично значущому підвищенню ризику цього захворювання. Ризик серед вагітних Запорізької області є найменшим. Відносні ризики виникнення цукрового діабету серед вагітних жінок в областях України представлені на рис. 3. Отримані матеріали дають можливість стверджувати, що, принаймні для населення територій, де виявлені підвищені ризики захворіти на цукровий діабет та розлади гормональної діяльності щитовидної залози, ці захворювання є чинником, який суттєво підвищить ймовірність непліддя у шлюбах, ризик виникнення у вагітних жінок самовільних викиднів або вродженої патології у їх дітей. Враховуючи недовиявлення ендокринної патології у вагітних, на яке вказують результати досліджень (Гойда Н.Г., 2000; Федорова М.В., Краснопольский В.И., Петрухин В.А., 2001; М.Д. Тронько та ін., 2001; Медведь В.І., 2003), можна стверджувати що значення цих ендокринних хвороб для виникнення вищеперерахованої патології в цілому для України є ще більшим. Рис. 3. Відносний ризик захворювань вагітних на цукровий діабет в областях України, 2002р. Дані, отримані при розгляді захворюваності на тиреотоксикоз і цукровий діабет серед дитячого і дорослого населення України та темпів її зростання, надають також підстави для наступних висновків. Оскільки і тиреотоксикоз, і цукровий діабет є захворюваннями мультифакторіальними, справедливою буде думка про те, що зростання вищевказаних захворювань серед дорослого населення при незмінності величини показників серед дитячого, ймовірно, є більшістю проявом тиску негативних впливів чинників оточуючого людину середовища, що посилюється. Якби це явище відбувалося за рахунок порушень генетичної структури населення, то уявляється, що воно могло би бути помічено, як зростання темпу захворюваності і серед населення дитячого віку. Між тим, вказують, що частота випадків цукрового діабету, які виявлені вперше серед дітей України за період з 1985 р. по 1992 р., не змінилася (О.І. Тимченко та ін., 1996), що співпадає з даними за 1993-2002 рр., представленими в дослідженні. З іншого боку, вищевикладене підтверджується фактами про те, що серед діабету зростає саме частота інсулінонезалежної форми, тобто діабету другого типу (ВООЗ, 2002). При цьому виникають підстави для широкого впровадження системи профілактичних заходів, спрямованих на оздоровлення середовища, що оточує людину, та спосіб її життя. Серед заходів первинної профілактики привертає увагу питання щодо харчування пацієнтів, які страждають на ендокринні хвороби. Якщо питання харчування хворих на цукровий діабет більш-менш опрацьовані, то харчуванню пацієнтів з розладами гормональної діяльності щитовидної залози належна увага не приділяється. Проблема ускладнюється тим, що ендокринні захворювання виступають у поєднанні з вагітністю. Між тим відомо, що деякі речовини природного і антропогенного походження можуть викликати зобну трансформацію як прямою, так і опосередкованою дією на механізми утворення, екскреції і периферійного метаболізму тиреоїдних гормонів. Відомо, що зобогенний ефект таких речовин посилюється на фоні дефіциту йоду (Гайтан Э., 2000; Зелинский А.А., Воскресенская Е.О., 2003). В той же час впродовж останніх років рівень йодної профілактики зобу в Україні оцінюється як недостатній (Боднар П.М, 2001; Паньків В.І, 2003), харчування переважної більшості населення України, в т.ч. і людей репродуктивного віку, характеризується як розбалансоване і дефіцитне за багатьма інгредієнтами (Сердюк А.М., Гулич М.П., 2002). Доцільно також звернути увагу на те, що вагітність створює умови для виникнення у жінок дисбактеріозу кишечника, частота дисбактеріозу кишечника у вагітних в Україні є високою, що може зводити нанівець зусилля щодо забезпечення їх збалансованим харчуванням (Бицань О., 2002). До того ж не приділяється належна увага харчуванню вагітних, які страждають на ендокринну патологію. Між тим, як свідчать результати проведеного дослідження, заходи, спрямовані на зменшення частоти ендокринних захворювань серед населення, будуть позитивно відбиватися на рівні вродженої і спадкової патології серед новонароджених, частоті спонтанних викиднів та непліддя у шлюбі. Висновки 1. Показано, що ендокринна патологія у жінок (цукровий діабет і розлади гормональної діяльності щитовидної залози) збільшує ймовірність виникнення у їх майбутніх дітей вродженої патології (OR=2,58 при ДІ 1,76-3,80). Ризик впливу ендокринних хвороб чоловіків-батьків на виникнення вродженої патології у новонароджених не виявлений. 2. Встановлено, що ендокринні хвороби матері підвищують у новонароджених хлопчиків ризик виникнення вродженої патології сечостатевої системи (ОR=2,58 при ДІ 1,75-3,82), впливають на народження дітей з вродженою патологією системи кровообігу (ОR=2,64 при ДІ 1,55-4,49) та множинними вродженими вадами розвитку (OR=3,13 при ДІ 1,23-7,67), але не відбиваються на ймовірності появи дітей із синдромом Дауна (ОR=1,72 при ДІ 0,41-6,05). 3. Визначено, що ендокринні захворювання жінок підвищують ймовірність виникнення у них самовільних викиднів (ОR=2,35 при ДІ 1,55-2,59). Ризик впливу ендокринних хвороб чоловіків на виникнення самовільних викиднів у їх дружин не виявлений. 4. Показано вплив ендокринних захворювань жінок на виникнення непліддя у шлюбі (OR=4,76 при ДІ 3,08-7,34). Не зважаючи на вагому силу зв‘язку ендокринних захворювань чоловіків і непліддя у шлюбі (OR= 8,82 при ДІ 2,19-41,20), ці дані свідчать про високу ймовірність випадкової варіації. 5. Розраховано, що протягом 1993-2002 рр. середньорічний темп зростання захворюваності на тиреотоксикоз дорослого населення України становив 0,003 (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020