.

Клініко-патогенетичні аспекти діагностики хронічного коліту та корекція виявлених порушень (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
130 2226
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ГРІДНЄВА СВІТЛАНА ВІКТОРІВНА

УДК 616.348.002-036.12.-07-092

Клініко-патогенетичні аспекти діагностики хронічного коліту та корекція
виявлених порушень

14.01.02 – внутрішні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

ЗВЯГІНЦЕВА Тетяна Дмитрівна,

Харківська медична академія післядипломної

освіти МОЗ України, завідуюча кафедри

гастроентерології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

ХВОРОСТИНКА Володимир Миколайович,

Харківський державний медичний

університет МОЗ України, завідувач

кафедри факультетської терапії

доктор медичних наук, професор

ФАДЄЄНКО Галина Дмитрівна,

Інститут терапії АМН України, м. Харків, провідний науковий співробітник
відділу гастроентерології

Провідна установа:

Дніпропетровська державна медична

академія МОЗ України, кафедра гастроентерології і терапії факультету
післядипломної освіти

Захист відбудеться “ 02 ” квітня 2004р. о 1000 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному
медичному університеті за адресою: 61022, м. Харків, проспект Леніна, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного
медичного університету (м. Харків, проспект Леніна, 4.)

Автореферат розісланий “ 21 ” лютого 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доцент
Л.І. Овчаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми: Хронічний коліт є одним з найбільш розповсюджених
гастроентерологічних захворювань. У Міжнародній статистичній
класифікації хвороб і проблем, пов’язаних із здоров(ям, ( перегляду
(1998) хронічний коліт виділений у рубриці К 52.9.

В виникненні захворювання, поряд з явищами дисбактеріозу, кишечною
дисмоторикою, порушеннями факторів імунного захисту, дисбалансом
процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) – антиоксидантного захисту
(АОЗ), важлива роль відводиться порушенням мікроциркуляції в стінці
товстої кишки (Фролькис А.В., 2003; Яковенко Э.П., Агафонова Н.А., 2003;
Яхонтова О.И., Рутгайзер Я.М., Валенкевич Л.Н., 2002; Окороков А.Н.,
2002; Звягінцева Т.Д. і співавт., 2000).

Мікроциркуляторні порушення в судинному руслі пов(язані з ендотеліальною
дисфункцією, основними проявами якої є зниження секреції вазодилятатора
оксиду азоту (NO), збільшення рівня активних форм кисню, підвищення
синтезу вазоконстриктора ендотеліну (Ет – 1), зниження чутливості
гладком(язових клітин до вазодилятаторів (Кульчицкий О.К., 2002; Малая
Л.Т. и соавт., 2000; Яковлев В.М., Новиков А.И., 2000).

Більшість закордонних досліджень про вплив Ет – 1 та NO на діяльність
шлунково – кишкового тракту отримані експериментальним шляхом (Sugimachi
M. et al., 2001; Padol I. et al., 1999), але досі не зовсім зрозуміло,
яке значення мають ці біологічно активні речовини в розвитку захворювань
кишечника.

В вітчизняній літературі знайдено одиничні дані про роль Ет – 1 та NO в
патогенезі захворювань травного тракту (Бычков И.Н. и соавт., 2002;
Опарін О.А., 2002; Яковлев А.А., 2002). Даних про значення Ет – 1 та NO
в розвитку хронічного коліту в доступних джерелах не виявлено.

Існують повідомлення про порушення процесів ПОЛ – АОЗ і стану системи
імунітету при захворюваннях кишечника, однак вони розрізнені та
суперечливі. Деякими авторами (Пасиешвили Л.М., 2002; Kanbalgi O. et
al., 2001; Звягінцева Т.Д. і співавт., 2000) встановлено, що дисбаланс
процесів ПОЛ – АОЗ як в крові, так і в тканинах товстої кишки,
призводить до порушень мембранної архитектоніки, зниження активності
клітин та зміни їх структури, що є чинником розвитку та підтримки
патологічного процесу в кишечнику. Активація процесів ПОЛ та пригнічення
системи АОЗ, в свою чергу, значно погіршує стан системи імунного захисту
організму.

Відкритим залишається питання про наявність взаємозв(язку між
показниками Ет – 1, NO, ПОЛ – АОЗ та гуморальними факторами імунітету
при хронічному коліті, виявлення якого дозволить глибше проникнути в
інтимний механізм захворювання.

Незважаючи на численні методи лікування хронічного коліту, його терапія
є складною та не до кінця вирішеною проблемою. У зв’язку з наявністю
ендотеліальної дисфункції, порушеннями процесів ПОЛ – АОЗ та факторів
імунного захисту організму, в терапію хронічного коліту доцільно
включати препарати, які відновлюють функцію судинного ендотелію, мають
антиоксидантний та імунокоригуючий ефекти (Prasad A.S., 1998; Woo K.S.
et al., 1997; Zalewski P.D., 1996), оскільки лікування
загальноприйнятими методами дає недостатній ефект, бо є здебільш
симптоматичним.

Отже, недостатня вивченість механізмів виникнення та розвитку хронічного
коліту, мала ефективність лікарських засобів, що використовуються,
робить актуальним подальше дослідження аспектів патогенезу та розробку
нових схем терапії даного захворювання.

Зв(язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану науково – дослідних робіт
Харківської медичної академії післядипломної освіти і є фрагментом НДР
кафедри гастроентерології “Патогенетичне обґрунтування профілактики та
диференційоване лікування хвороб травного тракту на підставі розробки
ранніх діагностичних критеріїв” (№ державної реєстрації: 0103U004670)

Роль автора – проведення дослідження рівня Ет – 1, NO, продуктів ПОЛ –
АОЗ, гуморальних факторів імунітету у хворих на хронічний коліт та
розробка оптимальних схем корекції виявлених порушень.

Мета дослідження – удосконалення діагностики хронічного коліту та
розробка оптимально ефективних методів корекції виявлених порушень.

Задачі дослідження:

Визначити вміст вазоконстриктора Ет-1 в плазмі крові хворих на хронічний
коліт.

Вивчити експресію NO в сироватці крові хворих на хронічний коліт.

Визначити рівень первинних (дієнових кон’югат (ДК)) та вторинних
(малонового діальдегіду (МДА)) продуктів ПОЛ, а також ферментної
(супероксиддісмутази (СОД), глютатіонпероксидази (ГПО),
глютатіонредуктази (ГР), каталази) та неферментної (сульфгідрильних (SH)
груп) ланок АОЗ в плазмі, сироватці крові та біоптатах слизової оболонки
товстої кишки (СОТК) при хронічному коліті.

Оцінити вміст гуморальних факторів імунітету (імуноглобулінів (Іg) А, М,
G та циркулюючих імунних комплексів (ЦІК)) в сироватці крові.

Виявити взаємозв’язок між Ет-1, ПОЛ-АОЗ, NO, Іg А, М, G та ЦІК при
хронічному коліті.

Обґрунтувати ефективність комплексної терапії при хронічному коліті.

Об’єкт дослідження: хворі на хронічний коліт із констипаційним
синдромом.

Предмет дослідження: показники Ет-1 в плазмі крові, NO в сироватці
крові, параметри систем ПОЛ – АОЗ в плазмі, сироватці крові та слизовій
оболонці товстої кишки, клініко – біохімічні та імунологічні показники в
сироватці крові у хворих на хронічний коліт із констипаційним синдромом.

Методи дослідження: З метою оцінки ефективності комплексної терапії
хронічного коліту із констипаційним синдромом використовували
загальноклінічні методи дослідження, дослідження показників Ет-1 та NO,
ПОЛ – АОЗ, Іg А, М, G та ЦІК. Для верифікації діагнозу хронічного коліту
використовували ендоскопічні (колоноскопія, ректороманоскопія),
рентгенологічні (іригоскопія, -графія), бактеріологічні (посів калу на
дисбактеріоз), гістологічні (біопсія слизової оболонки товстої кишки)
методи дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі проведеного
комплексного вивчення показників ендотеліну-1 в плазмі крові, оксиду
азоту в сироватці крові, продуктів ПОЛ-АОЗ в плазмі, сироватці крові та
слизовій оболонці товстої кишки, гуморальних факторів імунітету в
сироватці крові хворих на хронічний коліт в залежності від статі, віку,
тривалості захворювання розкрита одна з ланок патогенезу хронічного
коліту. Вперше виявлена ендотеліальна дисфункція (підвищений рівень
ендотеліну – 1 та знижений рівень оксиду азоту) у хворих на хронічний
коліт. Виявлено порушення процесів ПОЛ – АОЗ, гуморальних факторів
імунітету. Встановлений взаємозв’язок між Ет-1, NO, показниками ПОЛ –
АОЗ, гуморальними факторами імунітету. Розроблена оптимальна схема
лікування хворих на хронічний коліт з урахуванням виявлених порушень та
визначена її ефективність. Дано нове патогенетичне обгрунтування
доцільності включення препаратів фолієвої кислоти та цинктералу до схеми
лікування хворих на хронічний коліт з наявністю ендотеліальної
дисфункції.

Практичне значення одержаних результатів. Проведене комплексне
обстеження хворих на хронічний коліт показало, що наростання тяжкості
клінічного перебігу супроводжується розвитком ендотеліальної дисфункції
(підвищеним синтезом та вивільненням судинним ендотелієм
вазоконстриктора ендотеліну – 1 та зниженим синтезом вазодилятатора
оксиду азоту), порушенням процесів ПОЛ – АОЗ та гуморальних факторів
імунітету. Встановлений взаємозв’язок між Ет-1, NO, показниками ПОЛ-АОЗ
та гуморальними факторами імунітету. Доказана доцільність дослідження у
хворих на хронічний коліт стану судинного ендотелію в якості додаткового
крітерію оцінки ефективності терапії, яка проводилася. Отримані
корелятивні коефіцієнти можуть служити прогностичними критеріями
розвитку захворювання.

Розроблені та апробовані нові підходи до лікування хронічного коліту з
включенням в схему лікування препаратів, які покращують функцію
судинного ендотелію, стан ПОЛ – АОЗ та гуморальних факторів імунітету, а
саме, фолієвої кислоти та цинктералу. Запропоновані оптимальні добові та
курсові дози препаратів. Обгрунтована доцільність застосування
запропонованої комплексної патогенетичної терапії хронічного коліту.

Результати роботи впроваджено в клінічну практику гастроентерологічних
відділень Інституту терапії АМН України, міської клінічної лікарні № 2
м. Харкова, Обласної клінічної лікарні м. Харкова, Обласної студентської
лікарні м. Харкова, терапевтичних відділень ЦРЛ м. Полтава, м.
Вовчанськ, м. Нова Водолага, в навчальний процес ХМАПО, Донецького
державного медичного університету ім. М. Горького, Луганського
державного медичного університету МОЗ України, Української медичної
стоматологічної академії, м. Полтава.

Особистий внесок здобувача. Подані в роботі наукові матеріали є внеском
автора в розробку зазначеної теми. Дисертантка особисто здійснювала
підбір тематичних хворих на хронічний коліт із констипаційним синдромом
для подальшого обстеження та медикаментозного лікування в умовах
гастроентерологічного відділення міської клінічної лікарні № 2 м.
Харкова. Впроваджувала сучасні методи дослідження. Забезпечувала
докладне дослідження хворих, в тому числі опитування, огляд, брала
безпосередньо участь в лабораторно – інструментальній діагностиці,
лікуванні хворих, забезпечувала науковий аналіз результатів обстеження,
лікування та обґрунтування висновків.

Особисто проводила статистичну обробку матеріалу, впровадження
практичних рекомендацій у лікувальний та навчальний процеси.
Сформулювала всі положення, висновки та практичні рекомендації роботи.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи були
докладені на науково – практичній конференції “Сучасна
гастроентерологія: питання діагностики та лікування” (м. Харків, ХМАПО,
жовтень 2002р.); на науково – практичній конференції молодих вчених
“Нові технології в медицині” (м. Харків, ХМАПО, листопад 2002р.); на
засіданні Харківського наукового товариства гастроентерологів (червень
2003р.); на науково – практичній конференції “Наука і практика –
сімейній медицині” (м. Харків, ХМАПО, червень 2003 р.); на науково –
практичній конференції молодих вчених “Від фундаментальних досліджень до
прогресу в терапії” (м. Харків, Інститут терапії АМН України, жовтень
2003 р.); на (((I науковій сесії ЦНИИГ (м. Москва, ЦНИИГ, жовтень 2003
р.).

Публікації: Результати дисертації опубліковані в 12 наукових працях, з
них 3 статі у фахових виданнях, 2 деклараційні патенти на винахід.

Структура та обсяг дисертації: Текст дисертації викладений на 157
сторінках і складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і
методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, заключення,
висновків, практичних рекомендацій. Список використаних джерел містить
143 вітчизняних та 198 іноземних джерел (що складає 33 сторінки), робота
ілюстрована 23 таблицями, 9 рисунками, 2 фотографіями (що складає 12
сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Методи дослідження. Робота виконана за період з 2001 по 2003 рр. на
підставі комплексного обстеження 105 хворих на хронічний коліт із
констипаційним синдромом у віці від 20 до 55 років. Всі хворі були в
стадії загострення захворювання. Контрольну групу склали 18 практично
здорових осіб. Пацієнти перебували на лікуванні в гастроентерологічному
відділенні міської клінічної лікарні № 2 м. Харкова.

Діагноз встановлювали на підставі анамнестичних даних, клінічних
проявів, результатів ендоскопічних, рентгенологічних, гістологічних,
бактеріологічних методів дослідження.

Вміст Ет-1 в плазмі крові визначали імуноферментним методом за допомогою
набору реактивів Endothelin-1 ELISA system (code RPN 228) виробництва
фірми AMERSHAM PHARMACIA BIOTECH (Англія). Попередню екстракцію Ет-1
виконували на мікроколонках Amprep C2, 100 мг (code RPN 1903). Ет-1
елюювали 2 мл 80% метанолу в 0,1% розчині трифторацетату з подальшим
порівнянням контрольного зразку з відомою концентрацією та отриманої
концентрації та розрахуванням фактору корекції.

Рівень NO (нітриту) в сироватці крові визначали шляхом оцінки
інтенсивності забарвлення проби через 30 хвилин після додавання до неї
реактиву Грісса – Ілосвайя (помісі сульфанілової кислоти та
а-нафтіламіну); інтенсивність забарвлення оцінювали на спектрофотометрі
при довжині хвилі 538 нм (І.О. Кіселик, М.Д. Луцик, Л.Ю. Шевченко,
2001).

Для вивчення стану процесів ПОЛ – АОЗ визначали спектрофотометричним
методом вміст ДК (И.Д. Стальная, 1977) в плазмі крові; МДА (M. Mihara,
M. Uchiyama, 1980) в плазмі крові та СОТК; каталази (М.А. Королюк, Л.И.
Иванова, И.Г. Майорова, 1988) в плазмі крові та СОТК; СОД (С. Чкевари,
И. Чаба, И. Секей, 1985) та ГПО (В.М. Моин, 1986) в плазмі крові; ГР
(R.E. Pinto, V. Bartley, 1969) в плазмі крові та СОТК; SH – груп (В.Ф.
Фоломеев, 1981) – фотоколориметричним методом в сироватці крові.

Вміст Іg А, М, G визначали методом імуноферментного аналізу з виявленням
вироблених імунних комплексів “імобілізовані моноклональні антитіла – Іg
– кон’югат” ферментативною реакцією пероксидази з перекисом водню в
присутності хромогену (орто – фенілендіаміну) та урахуванням результатів
фотометрично. Рівень ЦІК вивчали спектрофотометричним методом в
сироватці крові (Ю.А. Гриневич, А.Н. Алферов, 1981).

Хворим проводилося колоноскопічне та ректороманоскопічне дослідження
товстої кишки з використанням колонофіброскопу фірми “Olympus” CF1Т2ОL
та ректоскопу ОС – 100 з волоконним світоводом відповідно. З метою
вивчення морфологічних змін в товстій кишці виконували біопсію слизової
оболонки товстої кишки. Бралися 2 – 4 шматочки з відділів товстої кишки
з найбільш виразною гіперемією та набряком слизової оболонки. Зрізи
фарбували гематоксиліном – еозином, пікрофуксином за Ван – Гізоном.

Бактеріологічне дослідження мікрофлори товстої кишки робили шляхом
посіву калу на дисбактеріоз відповідно методичних рекомендацій по
мікробіологічній діагностиці дисбактеріозу, м. Київ, від 10.10.1986 р.
МОЗ УРСР.

Для діагностики структурних змін товстої кишки використовували методику
ретроградного заповнення товстої кишки та дистальної частини тонкої
кишки зависю сульфату барію (іригоскопія, -графія).

Результати досліджень оброблені методом варіаціонної статистики на
персональному комп’ютері з використанням стандартних програм
кореляційного аналізу з вичисленням середніх арифметичних величин: М, м,
сігма за допомогою електронних таблиць “Exel – 5”. Вірогідність
показників оцінювали по t – критерію Стьюдента, різницю рахували
вірогідною при р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020