.

Особливості будови слизової оболонки шлунку щурів при надходженні в організм летких компонентів епоксидної смоли ед-20 та профілактичному введенні кве

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
132 3108
Скачать документ

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ГРЕЧИШКІНА ТЕТЯНА ПИЛИПІВНА

УДК 591.132.1/.2:613.632.4-092.4

Особливості будови слизової оболонки шлунку щурів при надходженні в
організм летких компонентів епоксидної смоли ед-20 та профілактичному
введенні кверцетину

03.00.11 – цитологія, клітинна біологія, гістологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ – 2004

Дисертація є рукопис

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

ФЕДЧЕНКО Світлана Миколаївна,

Луганський державний медичний університет

завідувач кафедри медичної біології, паразитології та генетики

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий

співробітник

КВІТНИЦЬКА-РИЖОВА Тетяна Юріївна

Інститут геронтології АМН України,

завідувач лабораторії морфології і цитології

доктор біологічних наук, професор,

КАЦИ Георгій Дмитрович,

Луганський національний аграрний університет, завідувач кафедри біології
тварин

Провідна установа: Харківський державний медичний університет,

кафедра гістології, цитології та ембріології

Захист дисертації відбудеться 19 січня 2005 р. О 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 Київського національного
університету

імені Тараса Шевченка за адресою:

03022, Київ, проспект академіка Глушкова, 2, біологічний факультет, ауд.
215

Поштова адреса: 01033, Київ, 33, вул. Володимирська, 64,

біологічний факультет, спецрада Д 26.001.38

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного

університету імені Тараса Шевченка за адресою:

01033, Київ, 33, вул.Володимирська, 58

Автореферат розісланий 18 грудня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.В.Цимбалюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Хімічне виробництво в наш час – це одна з галузей ,
що розвивається досить динамічно. Численні матеріали, які
використовуються в промисловості та побуті, виробляються на основі
різних марок епоксидних смол (Талапин Ю.Н., 1991; Яворовский А.П., 1986,
1997; Паустовский Ю.А, 1999; Piirila Р., 1997; Giri A.K., 1997; Mlejnek
Р., 1999).

Встановлено, що при контакті з ними можуть виникати як місцеві зміни з
боку шкіри, кон’юнктиви очей, дихальних шляхів (Яворовский А.П. 1986;
Талапин Ю.Н., 1991; Хорошилова И.П., 1991; Васильев И.А., 1999; Nielsen
J., 2001; Bock M., 2003; Kiec-Swierczynska M., 2003), так і системні
ураження, що виявляються в порушенні діяльності сердцево-судинної,
нервової, ендокринної та гепатобіліарної систем (Витрищак В.Я., 1991; Ли
Я.Б. 1998; Паустовский Ю.А., 1999; Высоцкий И.Ю., 2000; Hindsq Landin
Н., 1997). Епоксидні смоли при неодноразовому надходженні в організм
здатні до кумуляції, що зумовлює їх алергенну, мутагенну та
ембріотоксичну дії (Чорних Л.В., 1990; Лукьянчук В.Д., 1994; Яворовский
А.П., 1996; Яворовский А.П., Паустовский Ю.А., 1997; Kolman А., 1997;
Kim J.C., 2001; Schweikl H., 2004).

У літературі недостатньо відображені особливості захворювань травної
системи, які виникають у робітників, працюючих в умовах виробництва та
застосування епоксидних смол. Відсутні відомості про особливості
морфогенезу слизової оболонки шлунка (СОШ) при надходженні в організм
летких компонентів епоксидних смол, а також дані про можливість корекції
змін, що виникають, препаратами антиоксидантної дії, зокрема, природним
флавоноїдом кверцетином. Враховуючи кумулятивну властивість епоксидних
смол, можна передбачити, що при тривалому впливу хімічних сполук, які
входять до складу леткої фракції епоксидної смоли ЕД-20, в СОШ можуть
виникати зміни, які відповідають різним стадіям
компенсаторно-пристосувальних реакцій організму.

У зв’язку з цим виникає необхідність вивчення морфологічної основи змін
секреторних функцій СОШ і її захисних властивостей, що дозволить оцінити
стан процесів структурного гомеостазу в умовах екзогенної дії хімічних
чинників виробництва полімерних матеріалів та з більшою вимогливістю
підійти до розробки заходів профілактики і лікування захворювань травної
системи у робітників виробництва пластмас на основі епоксидних смол.

Зв’язок теми дисертації з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана відповідно до тематичного плану наукових
досліджень Луганського державного медичного університету в рамках
науково-дослідницької теми кафедри медичної біології, паразитології та
генетики “Регуляція структурного гомеостазу тканин, що оновлюються і
корекція його змін в умовах дії екзогенних та ендогенних чинників”
(номер держреєстрації 0199U001828).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є встановлення характеру і
ступеня структурних змін СОШ щурів при надходженні в організм летких
компонентів епоксидної смоли ЕД-20 і профілактичному введенні
кверцетину, який застосовується для корекції порушень окислювальних
процесів. Для досягнення цієї мети поставлені наступні задачі:

1. Провести морфологічне дослідження СОШ фундального і пілоричного
відділів при інгаляційному надходженні в організм летких компонентів
епоксидної смоли ЕД-20.

2. Вивчити динаміку кількісних змін ендокринних і тучних клітин,
з’ясувати їх роль в умовах інгаляційного впливу токсичних речовин.

3. Дослідити особливості будови слизової оболонки шлунка при тривалому
введенні кверцетину.

4. Встановити характер основних морфофункціональних змін СОШ при
введенні кверцетину в терапевтичній дозі на фоні тривалого надходження
летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20.

5. Оцінити активність перекисного окислення ліпідів в крові лабораторних
тварин в різні терміни впливу хімічних факторів виробництва епоксидних
смол при інгаляційній дії, а також при введенні кверцетину на фоні
токсичного впливу.

Об’єкт дослідження: слизова оболонка фундального і пілоричного відділів
шлунка щурів.

Предмет дослідження: зміни морфо-функціонального стану фундальних і
пілоричних залоз шлунка щурів при тривалому інгаляційному впливі
епоксидної смоли ЕД-20 та профілактичному введенні кверцетину.

Методи дослідження: гістологічні, гістохімічні, морфометричні (для
вивчення структурних елементів СОШ фундального і пілоричного відділів);
біохімічний (для вивчення інтенсивності процесів ПОЛ як неспецифічної
реакції організму на токсичний вплив); дисперсійний аналіз результатів
вимірювань; математичний метод – інформаційний аналіз структури
морфологічних об’єктів.

Наукова новизна отриманих результатів. В результаті вперше проведеного
морфологічного дослідження СОШ при тривалому надходженні (протягом 4
місяців) в організм летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20 в малих
концентраціях (10 ГДК) отримані нові експериментальні дані про характер
змін в тканинах фундального і пілоричного відділів шлунка при
інгаляційному надходженні хімічних речовин, які мають прооксидантну дію.
Досліджена можливість корекції ушкоджуючої дії вільнорадикального
окислення з допомогою антиоксиданту кверцетину.

Вперше для оцінки структурно-функціонального стану СОШ в умовах
тривалого токсичного впливу епоксидної смоли ЕД-20 і профілактичного
введення антиоксидантів використано інформаційний аналіз як метод
системно-структурного підходу. За допомогою інтегральних критеріїв
ентропії і надмірності проаналізовані особливості морфологічних структур
популяції тучних клітин (ТК) і фундальних залоз шлунка як біологічних
систем, показана специфічність їх реакції на екзогенний вплив. Виявлено,
що фундальні залози відрізняються більш низькими
адаптаційно-компенсаторними можливостями.

Вперше показано, що структура і захисні властивості СОШ залежать від
активності реакцій вільнорадикальних процесів в організмі. При
надходженні в організм тварин речовин, які впливають на рівень
перекисного окислення, істотну роль в підтримці структурної цілісності
секреторного апарату СОШ відіграють популяції тучних клітин як
фундального, так і пілоричного відділів шлунка. Їхній ефект реалізується
за непрямою дією через місцевий ендокринний апарат. Спрямованість і
вираженість структурних змін пропорційна рівню впливу летких компонентів
епоксидних сполук, що мають кумулятивні властивості. При цьому за
допомогою інформаційних критеріїв встановлено, що значна дезорганізація
структури фундальних залоз при токсичному впливі відбувається задовго до
появи морфологічних порушень. Вперше показана можливість зменшення
гастротоксичного впливу летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20 при
застосуванні біофлавоноїду кверцетину.

Практичне значення одержаних результатів.

1. Виявлені морфологічні особливості СОШ, які виникають під дією
речовин, здатних змінювати рівень перекисного окислення ліпідів, можуть
бути використані для обгрунтування доцільності антиоксидантної терапії
при токсичних станах. Отримані дані доповнять уявлення про реакції СОШ
на зміщення окислювальної рівноваги в організмі.

2. Вивчення морфологічних особливостей епітелію шлунка може дати корисну
інформацію для розкриття патогенетичних основ професійних інтоксикацій і
розуміння загальних механізмів захисних реакцій на тканинному рівні.

Особистий внесок здобувача. Самостійно проаналізована наукова література
з проблеми, що досліджується, проведений глибокий інформаційний пошук.
Сформовані серії експериментальних груп тварин і проведений забір
матеріалу: тканин фундального і пілоричного відділів шлунка щурів, його
гістологічна і гістохімічна обробка, гістологічні і морфометричні
дослідження, первинна обробка даних, а також статистичний і математичний
аналіз отриманих показників. Самостійно написані всі розділи
дисертаційної роботи, сформульовані основні положення і висновки,
підготовлені фотодокументація і ілюстрації.

Апробація роботи. Основні положення роботи були повідомлені і обговорені
на науковій конференції “Структурно-функциональные изменения в организме
при действии экзо- и эндогенных факторов” (Луганск, 1995); на науковій
конференції офтальмологів, присвяченій 125-річчю з дня народження акад.
В.П.Філатова 18-19 травня 2000 року (Одеса-Україна, 2000); на І з’їзді
токсикологів України 11-13 жовтня 2001 року (Київ-Україна, 2001); на
конференції “Біологічне обґрунтування шляхів підвищення продуктивності
сільськогосподарських тварин” (Луганськ, 2001); на науково-практичній
конференції “Організація токсикологічної допомоги в Україні (Київ,
2002); на І Міжрегіональній конференції молодих вчених: студентів,
магістрантів, аспірантів, докторантів (Луганськ, 2003 р).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 16 наукових
праць, які містять основні положення проведеного дослідження. З них у
наукових виданнях, рекомендованих ВАК України – 7 (5 – медичного
профілю, одна з яких самостійна, 2 – медико-біологічного, дві з яких
самостійна); в матеріалах конференцій і з’їздів – 9; раціоналізаторська
пропозиція – 1.

Структура дисертації. Дисертаційна робота надрукована на 241 сторінках
тексту комп’ютерного набору. Складається зі вступу, огляду літератури,
матеріалів і методів дослідження, 4 розділів результатів власних
досліджень, обговорення результатів, висновків, списку використаної
літератури, додатків. Ілюстрована 95 мікрофотографіями, 47 малюнками, 5
таблицями. Список використаних літературних джерел включає 380
найменувань (148 – держав СНД, 232 – інших зарубіжних країн). У розділі
“Додатки” міститься 26 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Експеримент проведено на 168 білих
безпородних щурах-самках вихідною масою 150-170 г (вік 2-2,5 міс.) Щури
знаходились в умовах інгаляційної дії летких компонентів в камері, в яку
поступало повітря, що барботувалося через підігріту до 70оС епоксидну
смолу ЕД-20. Концентрація епіхлоргідріну в парах становила 9-12 мг/м3
(на рівні 10 ГДК, ГОСТ 12.1.005-88). Тривалість експерименту становила 4
місяці. У затравочній камері тварини знаходилися по 4 години на добу 6
днів на тиждень. Вивчена інгаляційна дія летких компонентів епоксидної
смоли ЕД-20 на організм тварин протягом 7, 14 днів, одного, двох, трьох
і чотирьох місяців. Щурі розділені на 4 рівні групи (по 42 в кожній).
Перша (I) група – інтактні тварини. Щури другої групи (II) зазнали дію
епоксидної смоли. Щури третьої групи (III) отримували кверцетин
виробництва Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу в терапевтичній
дозі 20 мг/кг маси тіла один раз на добу в денний час. З метою
модифікації реакцій організму на хімічний вплив тварини четвертої групи
(IV) отримували кверцетин у вище вказаній дозі на фоні інгаляційного
надходження летких компонентів епоксидної смоли ЕД-20 через 1,5-2 години
після дії ксенобіотиків.

Для контролю загальнотоксичної дії летких компонентів епоксидних смол за
допомогою спектрофотометра СФ-46 досліджували вміст продуктів
перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) в гептан-ізопропанольних екстрактах
крові (Волчегорский И.А., 1989, 1991). Кров тварин кожної групи брали
безпосередньо під час забою. У кожній фазі екстракту вимірювали оптичну
щільність при 220, 232, 278 і 400 нм. Інтенсивність реакцій перекисного
окислення ліпідів оцінювали за вмістом первинних (Е232/Е220), вторинних
(Е278/Е220) і кінцевих продуктів (Е400/Е220) в гептановій і
ізопропанольній фазах екстракту.

Матеріалом для морфологічних досліджень було визначено слизову оболонку
шлунка (СОШ) фундального і пілоричного відділів тварин. Матеріал
фіксували в 10% нейтральному формаліні і рідині Карнуа, зневоднювали і
заливали в парафін. Дослідження серійних зрізів товщиною 5-6 мкм
проводили під мікроскопом МБІ-6 при різних збільшеннях (окуляр 7, 10;
об’єктив 20-40-90).

Кількісну оцінку стану фундальних і пілоричних залоз слизової оболонки
шлунка здійснювали за методом В.А.Самсонова (1973). На зрізах,
забарвлених гематоксиліном і еозином, визначали залозисто-ямковий
епітеліально-клітинний індекс фундальних залоз (ІЗЯ) – кількістне
відношення гландулоцитів до клітин покривно-ямкового епітелію;
епітеліальну формулу (ЕФ) – процентне співвідношення головних,
парієтальних і додаткових клітин фундальних залоз; індекс маси
пілоричних залоз (ІМПЗ) – середнє число кінцевих відділів залоз, що
приходиться на 1 шлункову ямку.

Нейтральні мукополісахариди виявляли PAS-реакцією, кислі
мукополісахариди забарвлювали альціановым синім при рН 1,0 і 2,5 по
Spicer I. (1961).

Ідентифікацію ендокринних клітин шлунка здійснювали з використанням
аргірофільної методики Грімеліуса і аргентафінної методики
Массона-Гамперла в модифікації В.М.Успенського (1980). На поздовжніх
зрізах враховували кількість ендокринних клітин на контрольній площі СОШ
(в 40 полях зору) за допомогою окулярної сітки з комплекту мікроскопа
МБІ-6 при збільшенні 400*(з подальшим перерахунком на 1 мм2).

Для виявлення тучних клітин (ТК) слизової оболонки фундального і
пілоричного відділів шлунка використали методику фарбування серійних
зрізів основним коричневим за М.Г.Шубичем (1991). Оцінку функціонального
стану гетерогенної популяції ТК проводили за допомогою морфометричних
критеріїв, запропонованих Д.П.Лінднером з співавт. (1980). Визначали
абсолютну кількість клітин на одиницю площі, цитограму, індекс
насичення, індекс дегрануляції з обліком відносної частоти її сильних,
помірних і слабких форм. При складанні цитограми враховували ступінь
метахромазії і кількість гранул в клітинах. Індекс насичення популяції
ТК визначали відношенням суми всіх темних клітин (щільно заповнених
інтенсивно метахроматичною речовиною) до суми всіх світлих клітин
(заповнених невеликою кількістю метахроматичних гранул і спустошених
клітин з одиничними гранулами). Про секреторну активність популяції ТК
судили за індексом дегрануляції.

Обробка отриманих результатів проведена за допомогою дисперсійного
аналізу за методом Дж.Т’юкі (1981), інформаційного аналізу, що базується
на формулі Шеннона (В.А.Бандарин, 1974; Г. Г.Автандилов, 1990).

Інформаційним методом оцінювали структури фундальних залоз шлунка,
популяцій ТК фундального і пілоричного відділів як біологічних систем.
Визначивши частоту окремих взаємопов’язаних і взаємозалежних
морфологічних елементів у вказаних системах, розраховували основні
інформаційні критерії:

1) структурну ентропію системи – міру невпорядкованості, невизначеності
(Н)

H=-?pilog2pi,

де pi – ймовірність одного з виходів;

2) максимальну структурну ентропію (Hmax)

Hmax=log2N,

де N – кількість можливих результатів;

3) відносну ентропію (h)

h=Н/Hmax;

4) надмірність (R)

R=(1-h)·100%;

5) еквивокацію (е)

е=Нпатології-Ннорми.

Розрахунки проводили на комп’ютері IBM Pentium-II-500 з використанням
пакету прикладних програм Statistica 5.0.

Основні результати дослідження. Для встановлення характеру інгаляційного
впливу епоксидної смоли ЕД-20 на СОШ фундального і пілоричного відділів
і ступеня коригуючого впливу кверцетину проведене вивчення показників
інтактних тварин. Кількість ліпідів з подвійними зв’язками в
ізопропанольному екстракті крові знаходилася в інтервалі
0,606±0,018-0,696±0,022, в гептановому – 0,150±0,003-0,236±0,009.
Кількість гідроперекисів ліпідів в ізопропанольному екстракті коливалась
у межах 0,823±0,011-0,927±0,029, в гептановому –
0,695±0,011-0,943±0,018. Вміст кетодієнів і кетотриєнів в
ізопропанольному екстракті коливався в інтервалі
0,247±0,012-0,274±0,003, в гептановому – 0,351±0,008-0,475±0,009. Вміст
Шифових основ (кінцевих продуктів ПОЛ) в ізопропанольній фазі екстракту
піддавався варіації в межах 0,084±0,003 0,126±0,002, в гептановій фазі –
0,188±0,006 0,242±0,007.

При комплексному морфометричному аналізі популяції ТК фундального і
пілоричного відділів були виявлені відмінності в кількості клітин на
одиницю площі; міри метахромазії; насиченості популяції біологічно
активними речовинами; секреторній активності. У фундальному відділі
шлунка кількість ТК на 1 мм2 знаходилась в інтервалі
353,62±19,59-386,63±16,57. Показники індексу насичення коливалися в
межах 1,51±0,03-1,56±0,02. При дослідженні секреторної активності
встановлено, що дегранулює менша частина клітин, в основному
зустрічалася слабка форма секреції. Індекс дегрануляції знаходився в
межах 0,32±0,013-0,39±0,002. Пілоричний відділ шлунка відрізняється
більшою кількістю ТК на 1 мм2 (393,4±11,53-429,11±9,14). Показники
індексу насичення коливалися в межах 1,39±0,007-1,46±0,042. Індекс
дегрануляції 0,48±0,012-0,5±0,017, дегрануляція збільшена за рахунок
сильної форми. За допомогою інформаційного аналізу зроблена оцінка
секреторної активності і насичення метахроматичними гранулами ТК
фундального і пілоричного відділів шлунка. Нmax інформаційної системи ТК
становить 2,0 біт. Величина ентропії ТК фундального відділу СОШ
інтактних щурів за показниками насичення (Ннас) коливалася в межах
1,455-1,531 біт, дегрануляції (Ндегр) – 1,358-1,549 біт; Критерій
відносної “завантаженості” інформацією за насиченістю (hнас) –
72,75-76,55% і за дегрануляцією (hдегр) – 67,9-77,43%. Отже, надмірність
як частка інформації, що використовується системою для підтримки
гомеостазу (для подолання інформаційних перешкод), складає по насиченню
(Rнас) 23,45-27,25% і по дегрануляції (Rдегр) 22,57-32,12%. У популяції
ТК пілоричного відділу Ннас становила 1,730-1,777 біт, Ндегр –
1,714-1,757 біт. Інформаційна завантаженість hнас – 85,94-8,85%, hдегр –
85,7-87,83%. Таким чином, структурний запас (надмірність), який може
бути використаний системою для подолання зрушень, становить 11,15-13,48%
(за мірою насиченості) і 12,17-14,3% (за формою дегрануляції). Останнє
узгоджується з дослідженнями Бандаріна В.А. (1974), Леонтюка А.С. (1981)
і свідчить про більшу інформаційну лабільність системи ТК пілоричного
відділу.

Кількість аргірофільних клітин (Грімеліус-позитивних) в фундальній
частині СОШ у інтактних тварин на 1 мм2 поздовжніх зрізів коливалась у
межах 267,32±18,29-291,40±9,53. У залозах шлунка пілоричної частини
число аргірофільних клітин знаходилося в інтервалі
173,2±5,11-198,36±12,01. Кількість аргентафінних клітин, що виявляються
реакцією Масона, в СОШ становила 117,54±7,01-138,53±8,16.

При морфометрії фундальних залоз шлунка контрольних щурів встановлено,
що ІЗЯ варіює в межах 2,73±0,17-2,87±0,14. Співвідношення гландулоцитів
в ЕФ наступні: додаткових клітин – 23,94%±1,91-25,41%±0,98; парієтальних
клітин – 30,63%±0,5-31,36%±1,25; головних клітин –
44,61%±2,48-43,91%±1,1. При інформаційному аналізі встановлено, що Н
системи фундальних залоз знаходилася в інтервалі 1,535-1,544 біт.
Оскільки Hmax біологічної системи становить 1,585 біт, то з цього
виходить, що відносна “завантаженість” системи інформацією становить
96,9-97,45% максимально можливої і система може нарощувати ентропію
тільки в межах 2,5-3,1%. Системи з низьким коефіцієнтом надмірності є
такими, що легко пошкоджуються, і порівняно слабкі впливи можуть
викликати в них безповоротні зміни (Г.Г.Автандилов, 1990). У тканині
пілоричного відділу шлунка показники ІМПЗ варіювали в межах
1,25±0,08-1,18±0,05.

За допомогою дисперсійного аналізу встановлені закономірності впливу
епоксидних смол, кверцетину і їх комбінації на біохімічні показники
крові, гістологічну структуру СОШ щурів в різні періоди експерименту.
Вірогідні зміни окремих біохімічних і морфометричних показників
реєструються вже на ранніх стадіях експерименту (7 і 14 дні), однак
вплив епоксидних смол досягає свого максимуму у двомісячний термін
інгаляційного впливу і знижується в подальший період.

При роздільній оцінці сили впливу епоксидної смоли на біохімічні і
морфометричні показники СОШ, а також аналізі відмінностей середніх
зазначено, що зміни залежать, передусім, від тривалості токсичної дії.
Так, при семиденному інгаляційному впливі спостерігалося зниження в
гептановому і ізопропанольному екстрактах крові ліпідів з подвійними
зв’язками, що викликано активацією вільнорадикальних процесів.
Підвищення вмісту продуктів початкових і проміжних стадій перекисного
окислення в обох фазах екстракту було незначним. Разом з цим зниження ,
що спостерігається, вмісту кінцевих продуктів ПОЛ – Шифових основ – може
свідчити про досить ефективну роботу антиоксидантної системи. Дія
токсичних речовин супроводилася активацією дегрануляції ТК фундального і
пілоричного відділів. Індекс дегрануляції ТК фундального відділу
підвищився на 121,15% (р0,05).
Такі відхилення інформаційних характеристик, на думку Лобко П.И. (2000),
є ознаками порушення стабільності в системі.

При дії епоксидних смол протягом 14 днів спостерігалося незначне
підвищення вмісту первинних і вторинних продуктів ПОЛ як в
ізопропанольному, так і в гептановому екстрактах крові. Однак вірогідне
зниження в обох екстрактах Шифових основ дозволяє говорити про ефективну
компенсацію активності вільнорадикальних реакцій антиоксидантною
системою організму. У популяції ТК як фундального, так і пілоричного
відділів спостерігалося зміщення рівноваги у бік темних клітин,
збільшення індексу їх насичення з одночасним зниженням індексу
дегрануляції. Зміна функціональної активності ТК супроводилася
збільшенням загальної кількості клітин: в фундальному відділі їхня
кількість перевищила контрольні показники на 13,03%, в пілоричному
відділі – підвищилася до рівня показників інтактних тварин. Все це може
свідчити про депонування в популяції ТК біогенний амінів. В
інформаційній системі ТК не тільки фундального, але і пілоричного
відділів, відбулося наростання невпорядкованості, дезорганізації. У СОШ
спостерігалося підвищення кількості аргірофільних (Грімеліус-позитивних)
клітин фундального відділу на 43,7% (р0,05). У пілоричному відділі показники ІМПЗ, що
прогресивно знижувалися, до двомісячного терміну експерименту досягли
мінімальних величин – на 18,7% нижче контрольних.

6

l

n

p

r

t

v

x

z

|

3/4

A

oH

E

E

I

Tтверджують напружений характер функціонування популяції ТК, про що
свідчить низька Rдегр з еквівокацією (едегр) в фундальному відділі 0,428
біт і в пілоричному – 0,225 біт. Однак підвищення Rнас і зниження енас в
порівнянні з попереднім терміном впливу говорить про відновні тенденції,
що намітилися в популяції ТК, найбільш виражені в пілоричному відділі
СОШ. У структурі фундальних і пілоричних залоз шлунка видимих змін у
порівнянні з попереднім терміном впливу не спостерігалося. Однак,
оцінюючи морфологічний стан системи фундальних залоз за допомогою
інформаційних характеристик, потрібно відмітити збільшення R на 26,53%

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020