.

Формування політичної культури старшокласників на уроках суспільствознавчого циклу (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
157 4146
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АКАДЕМІЇ

ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ХОРОШЕНЮК АНДРІЙ ПАВЛОВИЧ

УДК 304.4 (043.3)

Формування політичної культури старшокласників на уроках
суспільствознавчого циклу

Спеціальність 13.00.07 – теорія та методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата педагогічних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педагогіки Академії педагогічних наук
України.

Науковий керівник: – доктор педагогічних наук, професор

Пометун Олена Іванівна,

Інститут педагогіки АПН України, завідувач

лабораторії суспільствознавчої освіти.

Офіційні опоненти: – доктор педагогічних наук, професор

Булда Анатолій Андрійович,

НДУ ім. М.П.Драгоманова, завідувач кафедри методики викладання
соціально-гуманітарних дисциплін;

– кандидат педагогічних наук, доцент

Шоробура Інна Михайлівна

Хмельницький гуманітарно-педагогічний інститут,

завідувач кафедри педагогіки.

Провідна установа: Вінницький державний педагогічний університет

ім. Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України, кафедра
педагогіки, м.Вінниця.

Захист відбудеться “ 21“ грудня 2004 р. о 14 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання
Академії педагогічних наук України за адресою: 04060, м. Київ, вул.
Берлинського 9.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту проблем
виховання Академії педагогічних наук України (04060, м.Київ, вул.
Берлинського 9).

Автореферат розіслано “20“ листопад 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, Г.П.Пустовіт

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Формування людини-громадянина у процесі
розбудови демократичного громадянського суспільства в Україні є
пріоритетами освіти. Визначальною характеристикою такої людини має бути
громадянськість як інтегрована якість особистості, що передбачає
усвідомлення власної ролі в житті суспільства, активне прагнення до його
вдосконалення у відповідності до загальнолюдських та національних
цінностей.

Політична культура, як відомо, визначає, насамперед, політичну культуру
суспільства, що передбачає цілеспрямований процес її формування і
засвоєння індивідом політичних знань, норм і цінностей. У цьому зв’язку
є підстави констатувати, що актуальність сучасних проблем формування
політичної культури підсилюється пасивністю молоді щодо політичних
процесів.

Забезпечити розвиток достатнього рівня політичної культури підростаючої
особистості покликана, насамперед, шкільна освіта, зокрема, вивчення
учнями дисциплін суспільствознавчого циклу. Тож зміст шкільної
суспільствознавчої освіти і розв’язання виховних завдань у навчальному
процесі за таких умов має спрямовуватись на формування стійкої
світоглядної позиції учня щодо політичного життя країни.

Проте аналіз шкільної практики, результати проведених досліджень
свідчать, що нинішня система освіти не надає достатньої уваги формуванню
політичних ідеалів та цінностей молоді. Аналіз шкільних програм і
підручників із суспільствознавчих дисциплін, які покликані вирішувати це
завдання, свідчить, що системного підходу до цієї проблеми сьогодні не
існує.

Вивчення вказаної проблеми пов’язано з аналізом праць як філософів,
політологів, психологів, так і педагогів, насамперед фахівців з проблем
організації виховного процесу. Утвердження важливості політичної
культури та її ролі у житті суспільства та держави знайшли своє
відображення ще в поглядах мислителів епохи Відродження та доби
Просвітництва.

Гуманістичні ідеї про необхідність виховання активної особистості
небайдужої до життя власної країни відзначали передову громадську думку
в ХVIІI-ХІХ ст. Значну увагу цим питанням надавалось, насамперед, у
працях українських мислителів – І.Вишенського, Л.Глібова, М.Драгоманова,
М.Коцюбинського, Н.Ставровецького, Г.Сковороди, Л.Українки, І.Франка,
Т.Шевченка, істориків і філософів ХХ ст. – М.Бердяєва, В.Вернадського,
М.Грушевського, М.Реріха, В.Соловйова, П.Флоренського та ін., видатних
українських педагогів Г.Ващенка, Б.Гринченка, А.Макаренка, С.Русової,
В.Сухомлинського та ін.

Значний внесок у розвиток науково-теоретичних аспектів становлення
особистості, її громадянської активності, політичної культури зробили за
радянських часів А.Арсен’єв, М.Болдирєв, М.Гончаров та ін. Починаючи з
80-х років, у дослідженнях з цієї проблематики намітилися нові підходи,
сутність яких складає вивчення взаємозв’язків між характером
педагогічного впливу на особистість школяра і механізмом формування рис
характеру, моральних та інших якостей, переконань.

У дослідженнях Л.Заверюхи, А.Федорова, І.Шкурко опосередковано
розглядається процесуальний бік політичного виховання, його форми і
методи. Ряд робіт, зокрема В.Багрія, Є.Земнова, Л.Єфсєєвої,
О.Максимочкиної, П.Щербини, розкривають специфіку формування політичної
культури у навчальному процесі.

Останніми роками розробка проблем суспільно-політичного виховання
особистості в загальному контексті її соціалізації, становлення і
розвитку соціальної активності, а також впливу на цей процес соціальної
функції знань і діяльності здійснено В.Андрущенком, В.Кременем,
І.Зязюном та ін.

Методологічні аспекти формування політичної культури закладені
наприкінці 90-х років ХХ ст. – на початку ХХІ ст. у концептуальних
засадах щодо громадянської освіти в Україні, зокрема у Концепції
громадянського виховання та особистості в умовах розвитку українського
суспільства.

Психологічні і педагогічні підходи до формування політичних, правових та
інших поглядів і переконань особистості, її цілісного світогляду,
мотиваційної і емоційно-вольової сфери, загально-психологічних і вікових
закономірностей розвитку, суспільно-значущих якостей у підлітків
розкривають дослідження І.Беха, Г.Костюка, І.Кона, В.Оржехівської,
С.Рубінштейна, П.Симонова та ін.

Значний вклад у розробку теорії формування політичної культури школярів
здійснили Є.Головака, В.Журавський, О.Литвиненко, М.Міщенко, В.Полохало,
М.Томенко, Ю.Шаповал, В.Якушин.

Однак ряд проблем формування політичної культури шкільної молоді,
зокрема на уроках із суспільствознавчих дисциплін, поки що не знайшов
належного відображення в працях науковців. Насамперед, випадає з їх поля
зору дослідження відбору, змісту предметів, методик і конкретних
технологій виховання у дітей і підлітків політичної культури. Аналіз
наукових джерел свідчить, що проблема розвитку політичної культури
старшокласників в умовах навчально-виховного процесу поки що не була
предметом спеціальних досліджень.

Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня теоретична
розробленість та практичне значення обумовили вибір теми дисертаційного
дослідження, а саме „Формування політичної культури старшокласників на
уроках суспільствознавчого циклу”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження входить до плану науково-дослідницької роботи
Інституту педагогіки АПН України. Тема дисертаційного дослідження
затверджена на засіданні Вченої ради Інституту проблем виховання АПН
України (Протокол №11 від 27.06.2002 р.). Тема дисертації узгоджена на
засіданні бюро Ради з координації досліджень у галузі педагогіки та
психології в Україні (Протокол № 7 від 21.09.2004 р.).

Об’єкт дослідження: політична культура старшокласників.

Предмет дослідження: педагогічні умови формування політичної культури
старшокласників на уроках суспільствознавчих дисциплін.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити
педагогічні умови формування політичної культури старшокласників у
процесі вивчення предметів суспільствознавчого циклу.

Гіпотеза дослідження: формування політичної культури старшокласників у
процесі вивчення предметів суспільствознавчого циклу буде ефективним за
умов:

спрямованості змісту суспільствознавчих курсів на оволодіння
старшокласниками цілісним образом політичної культури;

цілеспрямоване формування у старшокласників умінь і навичок політичної
культури;

застосування особистісноорієнтованих технологій розвитку політичної
культури учнів на уроках із суспільствознавчих дисциплін, що створює
умови для розвитку у них мотивації на участь у політичному житті країни,
відповідальності, готовності до прийняття самостійних рішень і свідомого
вибору у сфері політичних процесів і течій.

У відповідності до мети та гіпотези визначено такі завдання дослідження:

1. З’ясувати стан розробленості проблеми у теорії та практиці
навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів.

2. Визначити фактори, сутність, зміст та педагогічні умови формування
політичної культури старшокласників на уроках з дисциплін
суспільствознавчого циклу

3. Виявити критерії та рівні сформованості політичної культури
старшокласників.

4. Розробити та експериментально перевірити виховну систему розвитку
політичної культури старшокласників у процесі вивчення
суспільствознавчих дисциплін.

Методологічною основою дослідження проблеми є культурологічний та
аксеологічний підходи до розгляду педагогічної реальності, ідеї та
концепції сучасної науки про культуру як сукупність духовних та
матеріальних цінностей людства, як специфічний спосіб людської
діяльності, засіб та процес творчої самореалізації особистості, про
вирішальну роль культури у перетворенні суспільного життя країни та її
освіти, про сутність навчально-виховного процесу як специфічної форми
суспільної діяльності; загально-філософські та соціально-педагогічні
положення теорії особистості; положення вітчизняної педагогічної і
психологічної науки щодо громадянської освіти та виховання учнів.

Теоретичною основою дослідження є концепції й ідеї
особистісно-діяльнісного і системного підходу до аналізу педагогічних
явищ і процесів (Б.Ананьєв, В.Афанасьєв, С.Архангельська, В.Безпалько,
Б.Ломов, К.Платонов); фундаментальні положення вітчизняної психологічної
(Л.Виготський, П.Гальперин, Г.Костюк, О.Леонтьєв, А.Петровський,
С.Рубінштейн) і педагогічної науки (І.Бех, Л.Вяткін, В.Давидов,
Л.Занков, В.Сухомлинський) щодо розвитку особистості, теорії наукового
пізнання, взаємозв’язку навчання, виховання та розвитку, активності в
діяльності, закономірностей формування знань, навичок та умінь учнів.

Для розв’язання поставлених у дослідженні завдань, перевірки
сформульованої гіпотези використовувався комплекс теоретичних і
емпіричних методів дослідження:

теоретичні методи (аналіз наукових джерел з проблеми дослідження,
синтез, порівняння, моделювання, узагальнення) використовувалися з метою
вивчення психолого-педагогічної літератури і визначення концептуальних
засад дослідження, уточнення сутності та особливостей політичної
культури старшокласників;

емпіричні методи (анкетування, бесіда, пряме і непряме спостереження,
метод експертних оцінок, самооцінювання, тестування) застосовувалися з
метою вивчення сформованості політичної культури старшокласників;

педагогічний експеримент використовувався з метою перевірки ефективності
обґрунтованих організаційно-педагогічних умов формування політичної
культури старшокласників;

методи математичної статистики застосовувались для опрацювання отриманих
даних і встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами і
процесами.

База дослідження: дослідно-експериментальна робота здійснювалась у
загальноосвітніх школах Хмельницької та суміжних областей. Експериментом
на різних етапах було охоплено біля 550 учнів 9-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів.

Дослідження проводилось протягом 1998-2003 років поетапно.

На першому етапі (1998-1999 рр.) здійснювався теоретичний аналіз
філософської, соціологічної, етичної, психолого-педагогічної літератури
з обраної проблеми; визначались мета й завдання дослідження,
концептуальні засади, формулювалась робоча гіпотеза, розроблявся
понятійний апарат, узагальнювався досвід роботи загальноосвітніх шкіл з
проблем формування окремих якостей особистості, зокрема політичної
культури.

На другому етапі (1999-2000 рр.) проводився констатуючий етап
експерименту, в процесі якого був виявлений рівень знань старшокласників
з предметів суспільствознавчого циклу. Визначено також поняття
політичної культури старшокласників, виявлена її структура, розкрито
вплив предметів суспільствознавчого циклу на формування політичної
культури старшокласників, дидактичні умови розвитку політичної культури.

На третьому етапі дослідження (2000-2003 рр.) здійснювався формуючий
етап експерименту. Проводилась перевірка результативності методичної
системи навчання суспільствознавчих дисциплін, орієнтованої на розвиток
політичної культури: аналізувались педагогічні умови гуманізації
спілкування вихованців, включення старшокласників у діяльність, що
позитивно впливає на формування політичної культури особистості.
Узагальнювався здобутий експериментальний матеріал, формулювалися
висновки, розроблялися методичні рекомендації для практичних
працівників, батьків, керівників громадських і творчих об’єднань,
викладачів шкіл та середніх спеціалізованих навчальних закладів, а також
для педагогічних кадрів у післядипломній перепідготовці.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: уперше
визначено та обґрунтовано динаміку взаємозв’язку між політичною
культурою суспільства в цілому і окремих індивідів, сутнісні
характеристики політичної культури старшокласників, основні чинники і
протиріччя, що обумовлюють її формування у процесі вивчення
суспільствознавчих дисциплін; педагогічні умови розвитку політичної
культури, серед яких спрямованість змісту суспільствознавчих курсів на
удосконалення системності знань старшокласників в галузі політичної
культури; цілеспрямоване формування у старшокласників умінь і навичок
політичної культури; застосування особистісноорієнтованих технологій
розвитку політичної культури учнів на уроках із суспільствознавчих
дисциплін; уточнено сутність і структуру політичної культури
старшокласників; запропоновано виховну систему розвитку політичної
культури учнів 9-11 класів у процесі вивчення суспільствознавчих
предметів у загальноосвітньому навчальному закладі; розроблено методику
визначення рівнів розвитку політичної культури старшокласників на основі
сформульованих дисертантом критеріїв та показників.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні наукових
положень, висновків щодо формування політичної культури старшокласників
на уроках суспільствознавства; необхідності і доцільності розвитку
політологічного напрямку шкільної суспільствознавчої освіти, що сприяє
гуманізації та гуманітаризації освіти.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його основні положення
й висновки, а також наявний у дисертації фактичний матеріал можуть
використовуватися дослідниками, які розглядають проблеми формування
політичної культури старшокласників в процесі вивчення окремих
предметів.

Результати досліджень можуть також бути використані у розробці
конкретних методичних рекомендацій щодо викладання суспільствознавчого
циклу в старших класах, при відборі змісту матеріалу політологічного
спрямування, який доцільно використовувати на уроках, зокрема, при
запровадженні спецкурсів „Політологія”, „Правовий всеобуч”, а також у
курсах лекцій для вчителів історії та суспільствознавства під час
підвищення кваліфікації.

Обґрунтовані в дослідженні висновки і практичні рекомендації впроваджені
в навчально-виховний процес навчальних закладів Хмельницької та
Чернівецької областей, м. Хмельницького, у зміст перепідготовки вчителів
суспільствознавства Хмельницького інституту післядипломної освіти
вчителів тощо.

Апробація роботи. Узагальнені теоретичні положення і практичні
рекомендації впроваджувалися протягом усього періоду
дослідно-експериментальної роботи. Отримані результати дослідження
обговорювалися у виступах на науково-практичних та методичних
конференціях: „Проблеми розвитку соціальної роботи та неперервної освіти
в Україні та за рубежем” (Чернівці, 2002), „Державно-церковні відносини
в Україні: регіональні аспекти” (Хмельницький, 2003), Всеукраїнських
науково-практичних конференціях „Історико-педагогічні та соціальні
проблеми професійної підготовки кадрів для системи неперервної освіти і
соціальних служб” (Чернівці, 2001), „Правова освіта та правова
свідомість учасників виборчого процесу” (Хмельницький, 2001), „Історія
педагогіки у структурі професійної підготовки вчителя”, „Актуальні
проблеми трансформації соціогуманітарної освіти” (Кам’янець-Подільський,
2001, 2003), „Василь Сухомлинський і сучасність: Батьківська педагогіка”
(Тернопіль, 2002), Психолого-педагогічні аспекти гендерного виховання в
умовах навчального закладу” (Вінниця, 2002), „Теоретико-методичні
проблеми виховання дітей та учнівської молоді”, „Позашкільні установи в
системі освіти України” (Київ, 2002), „Правова освіта й соціалізація
учнівської молоді в умовах реформування українського суспільства”
(Харків, 2003).

Публікації. Результати дослідження знайшли відображення у 8 одноосібних
публікаціях автора, з яких 4 надруковано у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг
дисертації 233 сторінки, основного тексту 197 сторінок. Робота містить 9
таблиць, 11 рисунків, 9 діаграм на 18 сторінках. Список використаних
джерел містить 364 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет,
мету і завдання дослідження, сформульовано гіпотезу, розкрито
методологічну та теоретичну основу, наукову новизну і практичне значення
дослідження, наведено відомості про апробацію та впровадження його
результатів у практику.

У першому розділі – „Теоретичні основи розвитку політичної культури
старшокласників” здійснено аналіз сутності поняття політичної культури у
філософській та психолого-педагогічній літературі, визначено сутність та
зміст політичної культури старшокласників, розкрито сучасний стан
розвитку політичної культури старшокласників у загальноосвітній школі,
визначено основні чинники та протиріччя у формуванні політичної культури
старшокласників.

Аналіз літератури з проблеми свідчить, що у сучасній науці у визначенні
культури існує три пріоритетних напрями, які характеризують її сутність:
1) як сукупність матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством;
2) як специфічний спосіб людської діяльності; 3) як процес творчої
самореалізації особистості. Названі підходи до сутності культури як
феномена суспільного життя обумовлюють підходи до визначення структури
такого особистісного утворення як культура людини та чинники, що
впливають на її розвиток: з точки зору формування ціннісно-орієнтаційної
сфери особистості; з погляду на особливості діяльності людини (її змісту
і спрямованості); нарешті – з погляду на процесуальний аспект
діяльності, її характер.

Більшість дослідників вважає політичну культуру складовою загальної
культури, що включає суб’єктивне сприйняття історії і політики,
цінностей і переконань, об’єктів ідентифікації, політичні знання і
переконання. У психолого-педагогічній літературі розглянуто три основні
функціональні форми політичної культури: масова, групова (колективна) та
індивідуальна (особиста).

Дослідження свідчать, що політична культура особистості вченими
трактується нині як певна властивість та якість людини, яка спроможна
свідомо сприймати політику, адекватно на неї реагувати, об’єктивно її
оцінювати, раціонально та цілеспрямовано діяти і орієнтуватися у
політичному просторі. Вона є сукупністю поглядів, переконань, орієнтацій
і зразків поведінки, що визначають ставлення людей до політичної сфери
життя суспільства, рівень та спрямованість їхньої політичної активності
й проявляються в соціальній активності, дійовій участі в політичному
житті країни, управлінні державою і громадськими справами.

Встановлено, що у соціологічній і психолого-педагогічній літературі
політична культура трактується як інтегративна якість особистості
старшокласників, умова та передумова ефективної громадсько-політичної
діяльності, узагальнений показник їхньої політичної компетентності і
мета самовдосконалення. Вона характеризується привласненням особистістю
елементів політичної культури суспільства, що і може розглядатися тією
ланкою, яка пов’язує воєдино особу і суспільство та сучасні політичні
процеси.

Елементи політичної культури суспільства, які відбиваються на структурі
політичної культури особистості, породжують відповідні мікроструктури,
власні особистісні утворення. Серед них нами виділено такі складові:
базова, нормативна, інформаційна, ціннісна, діяльнісна та визначено
зміст кожної з цих складових:

базова – ґрунтується на відображенні в політичній свідомості
старшокласників політичних традицій, історичного минулого народу;

інформаційна – пов’язана із засвоєнням сукупності політичних знань і
поглядів щодо політичного життя;

ціннісна – передбачає перетворення політичних знань на особистісні
цінності та переконання;

нормативна – передбачає закріплення у старшокласників традиційних,
загальновизнаних норм і процедур політичної поведінки;

діяльнісна – ґрунтується на участі старшокласників у соціальному та
громадсько-політичному житті.

Відповідно процес розвитку політичної культури старшокласників
визначається розвитком кожної з цих складових:

базової – шляхом засвоєння досвіду політичного розвитку українського
суспільства минулого і сьогодення, історичних фактів, пов’язаних з
політичним життям нації, народу тощо у формі відповідних знань,
емоційно-ціннісних орієнтацій і ставлень;

інформаційної – засвоєнням загальних знань про політичні явища і
процеси, до яких належить знання про владу й політику, про сутність її
норм і принципів, устрою держави, системи її органів, форм і способів
участі громадян у розв’язанні політичних питань; знання Конституції,
прав, свобод, обов’язків громадян щодо політичного життя; оволодінням
елементами політичної компетентності у процесі формування умінь і
навичок набуття політичних знань, аналізу й оцінок політичного життя
суспільства, результатів політичної діяльності соціальних груп, владних
структур, політичних та громадських організацій;

ціннісної – через формування духовних цінностей: свободи, гуманізму,
соціальної справедливості, плюралізму, толерантності, духовного
відродження, демократизму.

нормативної – відбиттям досвіду політичного розвитку українського
суспільства минулого і сьогодення у політичній свідомості
старшокласників у вигляді установок і переконань;

діяльнісної – засвоєнням старшокласником усіх елементів, умінь і
навичок, моделей поведінки, необхідних для самостійної політичної та
соціальної активності.

Проведені дослідження дозволяють стверджувати, що політична культура має
динамічний характер і є показником становлення і розвитку особистості
старшокласника як суб’єкта суспільно-політичної діяльності і означає
певний рівень оволодіння ним політичною теорією і практикою,
соціально-політичним досвідом, ступінь розвитку його мотивації до
суспільно-політичної діяльності.

Результати дослідження свідчать, що розвиток політичної культури
старшокласників обумовлюється історичними, соціально-економічними й
політичними умовами, в яких вона формується, якісним станом політичного
життя суспільства, цілеспрямованою діяльністю сім’ї, школи, громадських
і політичних організацій та інституцій, усталеними цінностями і нормами,
і характеризує ступінь їхньої готовності до активного перетворення
політичної дійсності.

Роль загальноосвітнього навчального закладу у формуванні політичної
культури старшокласників полягає в організації цілеспрямованого впливу
на особу у навчально-виховному процесі, зокрема у процесі вивчення
предметів суспільствознавчого циклу та позанавчальній діяльності,
завдяки якому вона засвоює основні політичні уявлення та норми
суспільства, установки, переконання, що сприяє виробленню певних моделей
поведінки і допомагає спрямувати старшокласника у майбутньому на свідому
участь у політичному житті.

З метою виявлення стану і особливостей розвитку політичної культури
старшокласників, основних чинників та протиріч цього процесу у
загальноосвітніх школах областей Західного регіону серед учнів 9-11
класів у 1998-2003 рр. було проведено констатуючий етап дослідження.

Результати проведених опитувань, інтерв’ювання учителів та учнів,
аналізу підручників із суспільствознавчих дисциплін дозволяють
стверджувати, що процес розвитку політичної культури знаходиться під
впливом різноманітних чинників, що безпосередньо або опосередковано
впливають на особистість старшокласника. У дослідженні виділено дві
групи чинників: зовнішні та внутрішні. До зовнішніх відносяться чинники
впливу на особистість макросередовища (суспільні відносини, вплив
суспільної ідеології, моралі, зокрема через ЗМІ тощо) і мікросередовища
(вплив батьків, школи тощо).

Серед чинників другої групи на розвиток політичної культури
старшокласників найбільше впливають зміст навчання, насамперед
суспільствознавчих дисциплін, методи, що застосовують учителі на уроках
з цього циклу, орієнтованість учителів на розвиток цього особистісного
утворення школярів. Опосередкований, але відчутний вплив на
досліджуваний процес здійснює сімейне середовище, політичні орієнтації
та політична культура батьків, сімейно-побутові умови старшокласників
(взаємовідносини членів сім’ї, рівень матеріального добробуту тощо).

До внутрішніх чинників, які безпосередньо впливають на процес формування
політичної культури старшокласників нами віднесено: особистісні
особливості учнів, наявність чи відсутність у них власного досвіду
залучення до реальної громадсько-політичної діяльності, загальні
установки і моральну спрямованість особистості. Усі чинники знаходяться
у взаємозв’язку і по-різному впливають на розвиток політичної культури
старшокласників. Вони обумовлюють низку протиріч процесу формування
політичної культури: між об’єктивно існуючою потребою суспільства у
розвитку політичної культури громадян і недостатньою спрямованістю
навчання суспільствознавчих дисциплін у школі на формування політичної
культури учнів; між ідеологічними установками і декларованими цінностями
суспільства і політичними поглядами й орієнтаціями батьків і вчителів;
між наявними в учня суспільно-політичними знаннями та уміннями і власним
досвідом поведінки у конкретних ситуаціях громадсько-суспільного життя.

З метою виявлення основних напрямів подолання суперечностей у процесі
формування політичної культури було проведено експертну оцінку учителями
різних за типом загальноосвітніх навчальних закладів основних напрямів
формування політичної культури старшокласників у навчанні
суспільствознавчих дисциплін. Результати експертної оцінки дали змогу
визначити основні педагогічні умови, реалізація яких у
навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл сприятиме розвитку
політичної культури учнів старших класів. Серед таких умов:
спрямованість змісту суспільствознавчих курсів на удосконалення знань
старшокласників у галузі політичної культури; цілеспрямоване формування
у старшокласників умінь і навичок політичної культури; застосування
особистісно-орієнтованих технологій розвитку політичної культури учнів
на уроках із суспільствознавчих дисциплін.

У другому розділі – „Педагогічні умови розвитку політичної культури
старшокласників” – ґрунтовно охарактеризовано визначені в процесі
теоретичного та експериментального етапу дослідження основні педагогічні
умови розвитку політичної культури учнів старших класів.

Як перша така умова в дисертації розглядається спрямованість змісту
суспільствознавчих курсів на удосконалення знань старшокласників в
галузі політичної культури.

Проведені дослідження підвели нас до висновку, що формування політичної
культури учнів старших класів можливо тільки в процесі забезпечення
цілісної системи відповідних знань. Тому основна складність побудови
змісту курсів суспільствознавчих дисциплін полягала в необхідності
забезпечити засвоєння учнями таких знань з різних предметів у певній
системі. Отже, потрібним був відбір та структурування певних фрагментів
змісту різних курсів, орієнтованих на розвиток політичної культури. При
здійсненні такого відбору визначальне місце посідали названі вище
елементи знань, що є складовими політичної культури.

У дисертації визначено критерії такого відбору змісту. Як перший
критерій розглядається освітня можливість відібраної з різних курсів
інформації забезпечити формування в учнів не тільки відповідних знань, а
й інтелектуальних і навчальних способів засвоєння, оцінки і узагальнення
інформації про основні політичні процеси як основи для формування
пізнавального інтересу до питань політики та розвитку політичної
культури учня в цілому. Відібрана за таким критерієм інформація включала
вивчення наукових філософських, політологічних і соціологічних понять,
теорій, ідей, які цілісно і системно характеризують політичні процеси,
політичну систему, державу, людину і суспільство в їхній взаємодії.

Другим критерієм відбору змісту виступала його спрямованість на розвиток
у старшокласників певної сукупності ціннісних орієнтацій, зокрема,
усвідомлення цінності для сучасної людини свободи, гуманізму, соціальної
справедливості, плюралізму, толерантності, духовного відродження
українського суспільства, демократизму.

Третій критерій відбору передбачав включення до уроків таких сюжетів
змісту, які ілюструють досвід людства щодо розв’язання політичних
питань, містять опис сучасних політичних процедур і технологій. Це
дозволяє організовувати творчу пізнавальну діяльність старшокласників на
цьому матеріалі. Такі сюжети мали сприяти оволодінню учнями суспільним
досвідом політичного життя, стимулюванню творчого підходу до вивчення
предметів історико-суспільствознавчого циклу, а також включенню
старшокласників у пізнавальну діяльність, спрямовану на вирішення
проблемних і аналітичних завдань, що відповідають змісту формування
політичної культури.

¦

E

TH

$Pu2

4

6

~

?????

??????~

„\

^„\

-ків між гуманітарними, моральними, етичними, історико-народознавчими та
іншими сферами існування суспільства. Тому необхідне забезпечення
наступності при формуванні політичної культури старшокласників у напрямі
координування засвоєння учнями змісту програм з історії з програмами
інших суспільствознавчих та гуманітарних дисциплін. З цією метою було
вибудовано змістовну лінію програми, щоб вона сприяла формуванню
політичних знань та системних уявлень про політичні інститути, норми і
відносини сучасного суспільства. У зв’язку з цим послідовність
тематичних блоків програми, модулів пізнавальних завдань для учнів
задавалася принципами інтегрованості, міжпредметних зв’язків, а також
принципом багатовекторності відображення історичної та політичної
реальності.

Учні старших класів орієнтувались також на пошук у додатковій літературі
та інших науково-популярних джерелах, зокрема на Інтернет-сайтах, а
також у житті своєї сім’ї, в особистому досвіді прикладів, у яких
суб’єкти суспільно-політичного життя є у різних ситуаціях взаємодії з
людиною.

Результати дослідження дозволяють зробити висновок, що маючи певний
досвід оцінки політичних подій, які вони одержали в сімейному вихованні,
у процесі вивчення різноманітних курсів історії в попередніх класах,
участі в громадсько-політичному житті, аналізі публікацій у засобах
масової інформації, спілкуванні зі своїми однолітками, старшокласники
переносять здобуті знання, уявлення і досвід на уроки. У той же час
увага вчителів спрямовувалась на інтегральний характер предмета вивчення
і необхідності опори на знання і досвід учнів, набуті у процесі вивченні
інших предметів суспільствознавчої галузі. Тобто формування політичної
культури на уроках суспільствознавчих предметів ґрунтувалось не лише на
результатах навчання у цій окремій ланці освіти, а синтезувало в єдине
ціле інтегровані знання і досвід з усіх соціогуманітарних та інших
дисциплін загальноосвітньої школи.

У дисертації обґрунтовано висновок про те, що вивчення всієї системи
суспільствознавчих дисциплін забезпечує формування в учнів наукової
картини світу, яка заснована на таких принципах: системна організація
життя суспільства, багатогранність, різноманітність та складність світу
та його взаємовідносин з людиною. Тільки з урахуванням цього контексту
учні набувають уявлень про закономірності виникнення, розвитку та
існування політичних інститутів суспільства та засвоюють інші елементи
інформації, необхідні для розвитку їх політичної культури.

У дослідженні обґрунтовано також ефективність різних форм роботи у
курсах суспільствознавчих дисциплін: створення ініціативних груп з
проблем формування політичної культури у навчально-виховних закладах,
проведення учнівських конференцій і лекторіїв, запровадження системи
постійно діючих політичних клубів і семінарів тощо.

Щодо другої умови формування політичної культури учнів старших класів,
то структурний аналіз суспільствознавчого змісту, який забезпечує
формування у старшокласників основ політичної культури дозволив
визначити чотири основних групи адекватних пізнавальних умінь, які мають
бути сформовані на заняттях з дисциплін суспільствознавчого циклу:
інформаційні, до яких відносяться уміння знаходити, трактувати,
аналізувати й систематизувати інформацію різноманітних джерел, визначати
різні точки зору та погляди, визнавати і сприймати цю різноманітність,
критично ставитись до отриманої інформації; оцінні, до яких відносяться
уміння оцінювати різні версії і думки про суспільно-політичні події,
визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ’єктивними, пояснювати
причини такої необ’єктивності і т.д.; мовленнєві, до яких можна віднести
уміння описувати, аналізувати та зіставляти процеси й явища суспільного
розвитку, формулювати доречні питання, незалежні і зважені судження,
робити обґрунтовані висновки на основі аналізу наявних джерел і вивчення
широкого спектра точок зору; висловлювати, аргументувати, доводити
власні погляди; процедурні, пов’язані із обізнаністю молоді у
застосуванні знань під час реалізації нею своїх громадянських прав і
виконання відповідних обов’язків. До них відносяться уміння
співпрацювати в малих групах і колективах, приходити до відповідальних і
збалансованих рішень і брати на себе відповідальність за їх виконання;
застосовувати різні стратегії й методи розв’язання проблем і конфліктів;
вести переговори, досягати компромісу та консенсусу; брати участь у
створенні та діяльності органів учнівського самоврядування та молодіжних
організацій; брати участь у діяльності, що дає можливість впливу на
політику та процес прийняття рішень на місцевому та загальнодержавному
рівнях; брати участь у соціальних та політичних процесах громадського
волевиявлення (голосування, політичне обговорення, написання листів,
проведення демонстрацій тощо).

Третя умова ефективного формування політичної культури старшокласників,
обґрунтована у дисертації, – застосування особистісноорієнтованих
технологій навчання у вивченні суспільствознавчих дисциплін.

Теоретичні дослідження дозволили визначити поняття „освітня технологія”
як таку його організацію, що вкладалася б у схему учень – технологія –
учитель, за якої викладач перетворюється в педагога – методолога,
технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання. Технологія
проектується, виходячи з конкретних умов, та орієнтується на заданий, а
не на передбачуваний результат і, на відміну від методик, не допускає
варіативності, із неї не можна викинути якісь елементи. Обов’язковим є
постійний зворотній зв’язок, внесення виправлення та змін у подальшу
діяльність.

У дисертації поняття „освітня технологія” визначено як комплекс, що
складається із запланованих результатів, засобів оцінки для корекції та
вибору методів, прийомів навчання, оптимальних для даної конкретної
ситуації, набору моделей навчання, розроблених вчителем на цій основі та
відповідає критеріям технологічності: системності, керованості,
ефективності, відтворюваності.

З цих позицій у дисертації розглянуто декілька освітніх технологій, що в
сукупності можуть забезпечити мету розвитку політичної культури
старшокласників у навчанні суспільствознавчих дисциплін: технології
випереджуючого навчання, індивідуалізації навчання, проблемного
навчання, інтерактивного навчання, моделююча. Інтеграція різних
технологій, їх поєднання може забезпечити комплексне вирішення цього
важливого освітнього завдання.

У третьому розділі дисертації „Експериментальне дослідження розвитку
політичної культури учнів” розкрито організацію, зміст та методику
дослідно-експериментальної роботи.

З урахуванням визначених педагогічних умов розвитку політичної культури
старшокласників під час вивчення предметів суспільствознавчого циклу
було створено експериментальну програму розвитку політичної культури
старшокласників. З метою її перевірки в загальноосвітніх школах
Хмельницької та Чернівецької областей серед 352 учнів 9-11 класів було
проведено формуючий етап експерименту в 2000-2003 рр. В експериментальну
групу ввійшли 174 учнів, у контрольну групу – 178 учнів. В
експериментальній групі в навчально-виховному процесі застосовувалась
експериментальна програма розвитку політичної культури старшокласників,
у контрольній групі навчально-виховний процес здійснювався за
традиційною методикою. Експертами виступали вчителі суспільствознавчих
дисциплін загальноосвітніх шкіл західного регіону загальною кількістю 78
осіб.

Система заходів формуючого етапу експерименту, спрямованих на формування
політичної культури старшокласників, була розроблена з урахуванням
реалізації зазначених вище педагогічних умов її ефективного розвитку.
Крім того, спеціальну увагу було надано проведенню цілеспрямованої
роботи, метою якої було роз’яснення значення політичної культури
особистості в діяльності вчителів і вихователів. Під час проведення
експерименту проводилось всебічне і глибоке вивчення індивідуальних та
соціально-психологічних особливостей старшокласників, аналіз попередньо
набутого досвіду і поведінки в конкретних змодельованих ситуаціях.
Учителям надавалась спеціальна консультативна допомога у вивченні
соціального паспорту кожного класу. Враховувалась також необхідність
надання вчителям можливостей широкого обміну думками з проблем
політичної культури старшокласників, аналізу факторів, причин, що
впливають на процес формування політичної культури в конкретних умовах
тієї чи іншої загальноосвітньої школи.

Експериментальна робота здійснювалась в три етапи.

Перший етап – підготовчий. На цьому етапі відбувся вибір
загальноосвітніх закладів для проведення експерименту, велось
спостереження за навчально-виховним процесом старшокласників, їх
поведінкою, вивчалось їх ставлення до проявів політично-культурної і
безкультурної поведінки вчителів і учнів, виявлявся рівень знань,
уявлень і понять старшокласників про сутність політичної культури,
з’ясовувались їх вміння спостерігати, аналізувати і т.д.; вивчались
взаємовідносини, що склалися в шкільних колективах між учителями і
учнями.

Аналіз літератури та констатуючий етап експерименту дозволили визначити
ступінь сформованості в учнів, відповідно до психолого-вікових
можливостей, якостей особистості, які є показниками політичної культури.
Виходячи з нашого розуміння політичної культури, такими ознаками, тобто
критеріями розвитку політичної культури особистості учнів, можна
вважати: рівень знань основних понять, категорій, фактів, пов’язаних з
політичним життям країни, політичними традиціями, процесами і явища,
характерними для України в минулому і сьогодні; рівень сформованості
необхідних умінь і навичок (інформаційних, оцінних, мовленнєвих і
процедурних); сформованість пізнавального інтересу до політичних явищ і
процесів та позитивне ставлення до участі у громадського-політичній
діяльності.

Визначення названих критеріїв та аналіз емпіричних даних констатуючого
етапу експерименту дозволив нам виділити три рівні сформованості
політичної культури старшокласників: високий, низький та середній та
певні показники, що характеризують кожен з названих рівнів. Завчасно
зібрані і систематизовані матеріали були вихідним моментом для наступних
– другого і третього – етапів дослідження, які вже мали на меті
підвищення рівня політичної культури старшокласників і досягнення ними
позитивних результатів у навчально-виховному процесі.

На другому етапі здійснено розробку і планування системи уроків, які
входили в експериментальну програму розвитку політичної культури
старшокласників. На цьому етапі вчителям і вихователям були надані
установки на проведення експерименту, індивідуальні завдання з
планування і проведення занять, спрямованих на формування і розвиток
політичної культури старшокласників, вивчались фактори, що впливають на
особливості поведінки кожного учасника навчально-виховного процесу.

На третьому етапі застосовуючи різноманітні методи і засоби
педагогічного впливу здійснювалось практичне впровадження заходів
формуючого етапу експерименту. У ході експериментального навчання було
проведено цикли уроків з відповідних тем в курсі основ правознавства (9
клас), новітньої історії України (10, 11 клас), курсі „Людина і
суспільство” (11 клас). У свою чергу забезпечення розвитку політичної
культури старшокласників у практичній педагогічній діяльності учителів
здійснювалось у вигляді організації навчання в такій послідовності:

Перед початком навчання кожен з учителів за допомогою дисертанта
проводив аналіз об’єктивної основи навчально-виховного процесу:
аналізувався зміст курсу з метою відбору тем, на яких розгорталось
експериментальне навчання, вивчався рівень розвитку учнів, їх здатність
працювати на різних рівнях пізнавальної діяльності; готувались тексти та
завдання, що сприяли досягненню мети розвитку політичної культури;
вивчались умови проведення навчальної роботи з того чи іншого курсу.

Поурочні плани учителів складались з урахуванням двоєдиної мети:
розвиток політичної культури учнів і засвоєння знань з предмету.

Навчальний процес чітко планувався у відповідності до поставленої мети,
з’ясовувалась необхідна кількість годин на вивчення нового матеріалу та
закріплення, контроль результатів тощо.

З’ясовувались дидактичні засади навчання, що сприяли досягненню мети та
його обмеження, адекватні рівням розвитку політичної культури учнів.

Проводився відбір змісту матеріалу, його структурування у системі,
розробка системи проблемних та аналітичних завдань, що сприяли розвитку
політичної культури учнів.

Забезпечувалось планування навчальної роботи за міжпредметними зв’язками
з урахуванням потреб формування політичної культури, особливостей
навчального курсу і класу, можливостей реалізації учнем певної
суспільно-політичної діяльності в позанавчальний час. Таке планування
передбачало розробку і застосування у викладанні суспільствознавчих
дисциплін модулів завдань до кожного з курсів для експериментальних
уроків. Кожен з таких модулів було розраховано на один урок і
структуровано, виходячи із дидактичних умов розвитку політичної
культури. Відповідно вони мали комплексний характер і передбачали
опрацювання учнями певного політологічного змісту, формування комплексу
умінь і навичок політичної культури і організацію пізнавальної
діяльності учнів у форматі тієї чи іншої освітньої
особистісноорієнтованої технології.

Розроблявся план поточного контролю та корекції на основі вибраних
критеріїв, орієнтованих на розвиток в учнів політичної культури з метою
отримання результатів експериментального навчання та їхній аналіз з
використанням методів педагогічного дослідження.

На третьому етапі перевірялись та зіставлялись результати проведених
заходів, проводились контрольні заміри рівнів розвитку політичної
культури у старшокласників контрольної та експериментальної груп
(Діаграма 1).

Діаграма 1

Порівняльний аналіз рівнів розвитку політичної культури у
старшокласників експериментальної та контрольної груп (у %)

Внаслідок проведеного формуючого етапу експерименту відбулися
статистично значущі зміни у структурних компонентах і рівнях
сформованості політичної культури старшокласників експериментальної
групи: суттєво збільшився відсоток старшокласників з високим (з 9,7 % до
40,8 %) і середнім (з 46,0% до 51,6 %) рівнями політичної культури, і,
відповідно, різко зменшилась кількість старшокласників з низьким рівнем
(з 44,3 % до 7,6 %).

Експериментальні дані свідчать, що у контрольних групах теж відбулася
незначна динаміка рівнів сформованості політичної культури
старшокласників, однак ці зміни не досягли рівня статистичної значущості
і відображають, імовірно, загальне зростання політичної культури
старшокласників у процесі вивчення предметів суспільствознавчого циклу.

Таким чином, формуючий етап експерименту в цілому підтвердив істинність
сформульованої гіпотези щодо педагогічних умов розвитку політичної
культури у старшокласників загальноосвітніх шкіл на уроках
суспільствознавчого циклу.

У висновках до дисертації узагальнені результати дослідження, основні з
них такі:

1. Політична культура старшокласника є інтегрованою особистісною якістю,
складним утворенням, яке характеризується певною усталеністю і, разом з
тим, гнучкістю. Як особистісне утворення сутність поняття “політична
культура” містить специфічні знання про сутність політики, політичної
системи та політичних відносин суспільства і норми суспільно-політичної
поведінки, складні інтелектуальні та комунікативні уміння і навички, а
також такі ціннісні орієнтації особистості як громадянська і
гуманістична спрямованість, активна позиція щодо участі в
громадсько-політичному житті. Вона має динамічний характер і є
показником становлення і розвитку особистості старшокласника як суб’єкта
суспільно-політичної діяльності і означає певний рівень оволодіння
старшокласником політичною теорією і практикою, соціально-політичним
досвідом, ступінь розвитку його мотивації до суспільно-політичної
діяльності.

2. Процес розвитку політичної культури знаходиться під впливом
різноманітних чинників, що безпосередньо або опосередковано впливають на
особистість старшокласника, серед яких виділяються зовнішні та
внутрішні. До зовнішніх відносяться чинники впливу на особистість
макросередовища (суспільні відносини, вплив суспільної ідеології,
моралі, зокрема через ЗМІ тощо) і мікросередовища (вплив батьків, школи
тощо). Найбільш впливовими факторами виступають зміст і методи навчання,
насамперед суспільствознавчих дисциплін, орієнтованість учителів на
розвиток цього особистісного утворення учнів. До внутрішніх чинників
відносяться: особистісні особливості учнів, наявність чи відсутність у
них власного досвіду залучення до реальної громадсько-політичної
діяльності, загальні установки і спрямованість особистості.

3. Сутність формування і розвитку політичної культури в процесі навчання
суспільствознавчих дисциплін полягає в тому, щоб учень самостійно під
впливом спеціально організованого навчально-виховного процесу сформував
свої ціннісні орієнтації, зокрема політичні, які відповідали б вимогам
суспільства і держави, певний ступінь готовності до активного
перетворення політичної дійсності. Такий підхід убачається плідним за
реалізації певних дидактичних умов, серед яких спрямованість змісту
суспільствознавчих курсів на удосконалення знань старшокласників у
галузі політичної культури; цілеспрямоване формування у старшокласників
умінь і навичок політичної культури; застосування
особистісно-орієнтованих технологій розвитку політичної культури учнів
на уроках із суспільствознавчих дисциплін.

4. У процесі констатуючого етапу експерименту, доведено, що розвиток
політичної культури посідає поки що недостатнє місце у навчальному
виховному процесі, що обумовлює низький рівень її сформованості у
значної частини учнів і підтверджує необхідність застосування
обґрунтованої цілісної системи політичного виховання в
навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів.

5. Результати експертної оцінки дали змогу визначити основні педагогічні
умови, реалізація яких у навчально-виховному процесі загальноосвітніх
шкіл сприятиме розвитку політичної культури учнів старших класів. Серед
таких умов: спрямованість змісту суспільствознавчих курсів на
удосконалення знань старшокласників у галузі політичної культури;
цілеспрямоване формування у старшокласників умінь і навичок політичної
культури; застосування особистісно-орієнтованих технологій розвитку
політичної культури учнів на уроках із суспільствознавчих дисциплін.

6. Відповідно до психолого-вікових можливостей учнів, розвиненості
якостей особистості, які є показниками політичної культури можна
визначити високий, середній та низький рівні її сформованості.
Критеріями виділення таких рівнів доцільно вважати рівень засвоєння
учнями основних політологічних понять, категорій і головних фактів,
пов’язаних з політичним життям країни, політичними традиціями, процесами
і явища, характерними для України в минулому і сьогодні; рівень
сформованості необхідних умінь і навичок (інформаційних, оцінних,
мовленнєвих і процедурних); сформованість пізнавального інтересу учнів
до політичних явищ і процесів та позитивне ставлення їх до участі у
громадського політичній діяльності.

7. Проведення формуючого етапу експерименту свідчить, що запровадження
системи навчання, яка передбачає спрямування змісту
історико-суспільствознавчих дисциплін на розвиток політичної культури
особистості через послідовність міжпредметних тематичних блоків програми
і модулів пізнавальних завдань, які забезпечують формування
політологічних знань і уявлень учнів, послідовний розвиток відповідних
навчальних і життєвих умінь і навичок і організацію активної
особистісно-орієнтованої пізнавальної та практичної діяльності учнів на
уроках і в поза навчальний час через запровадження відповідних освітніх
технологій, – дозволяє забезпечити істотне підвищення рівня розвитку
політичної культури учнів 9-11 класів середніх загальноосвітніх
закладів.

Проведене дослідження не розв’язує всього комплексу проблем формування
політичної культури учнів, потребують подальшого дослідження методичні
шляхи вирішення цього питання на заняттях з окремих дисциплін.
Актуальним є також розробка наскрізного підходу формування
громадянськості в основній і старшій школі.

Основні положення та результати дослідження викладено в таких
публікаціях автора:

Хорошенюк А.П. Політична культура в системі освіти молоді //Шлях освіти.
– 2002. – №3. – С.34-36.

Хорошенюк А.П. Проблеми формування політичної культури школярів
(1920-1934 рр.) // Історія педагогіки в структурі професійної підготовки
вчителя. Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського державного
педагогічного університету. Серія соціально-педагогічна. Випуск 3. Том
І. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. – С. 99-103.

Хорошенюк А.П. Вплив ціннісних орієнтацій старшокласників на формування
їх політичної культури //Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та
учнівської молоді. – Збірник наукових праць. – Київ, 2002. – Кн.І. –
С.176-179.

Хорошенюк А.П. Політична культура школярів: погляд через творчість
В.Сухомлинського //Наукові записки Тернопільського державного
педагогічного університету. Серія: Педагогіка. – Тернопіль, 2002. – №5.
– С.42-44.

Хорошенюк А.П. Формування політичної культури майбутніх виборців
навчальними закладами // Матеріали обласної науково-теоретичної
конференції “Правова культура та свідомість учасників виборчого
процесу”. – Хмельницький: Центр перепідготовки та підвищення
кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого
самоврядування, керівників державних підприємств, установ та
організацій. – 2002. – С.18-24.

Хорошенюк А.П. Молодіжні громадські об’єднання Хмельницької області та
їх вплив на формування політичної культури сучасної молоді // Вісник
Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. – №3.
– С.235-239.

Хорошенюк А.П. Вплив освіти початку ХХ століття на формування політичної
культури населення // Психолого-педагогічні аспекти гендерного виховання
в умовах навчального закладу: Тези доповідей на Всеукраїнській
науково-практичній конференції 17-18 квітня 2002 р. – Вінниця, 2002. –
С. 79-80.

Хорошенюк А.П. Взаємозв’язок політичної культури та правової освіти
//Правова освіта й соціалізація учнівської молоді в умовах реформування
українського суспільства: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції 9-10 січня 2003. – Харків: ХОНМІБО, 2003. – С.57-59.

Анотація

Хорошенюк А.П. Формування політичної культури старшокласників на уроках
суспільствознавчого циклу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання – Інститут
педагогіки Академії педагогічних наук України та Інститут проблем
виховання Академії педагогічних наук України, м Київ, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню організаційно – педагогічних умов
формування політичної культури старшокласників на уроках
суспільствознавчого циклу в загальноосвітніх школах України. Визначено
сутність та зміст політичної культури учнів старших класів, виявлено
основні фактори, які впливають на формування політичної культури,
теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність
запропонованої експериментальної системи формування політичної культури
учнів старших класів на уроках суспільствознавчого циклу. Сформульовано
дидактичні умови формування політичної культури старшокласників.
Матеріали та висновки дослідження можуть бути використані науково –
педагогічними працівниками, методистами інститутів підвищення
кваліфікації вчителів з метою вдосконалення процесу формування
політичної культури учнів старших класів загальноосвітньої школи.

Ключові слова: культура, політична культура, політична культура
старшокласників, предмети суспільствознавчого циклу, дидактичні умови
формування.

Аннотация

Хорошенюк А.П. – Формирование политической культуры старшеклассников на
уроках предметов обществоведческого цикла. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 13.00.07 – теория та методика воспитания. – Институт
педагогики Академии педагогических наук Украины, Институт проблем
воспитания Академии педагогических наук Украины. Киев. 2004.

Диссертация посвящена исследованию феномена политической культуры
старшеклассников, который исследуется на материале изучения предметов
обществоведения.

Доказано, что от уровня развития политической культуры в значительной
мере зависит социально-политическое мировоззрение старшеклассников.

Политическая культура старшеклассника рассматривается как личностное
качество, сложная личностная структура, характеризующаяся определенной
устойчивостью и, вместе с тем, гибкостью. Она носит динамический
характер и выступает показателем становления и развития личности
старшеклассника.

Внутренняя структура феномена “политическая культура” включает
специфические общественно-политические и этические знания о сущности и
нормах поведения, многочисленные сложные интеллектуальные умения, навыки
и привычки, которые являются обязательными компонентами
общественно-политической деятельности в будущем.

Процесс развития политической культуры находится под влиянием
разнообразных факторов, которые непосредственно или опосредствованно
влияют на личность старшеклассника. Исследование показало, что из всего
многообразия можно выделить две большие группы факторов: а) внешние –
воздействия макро и микросреды, педагогические воздействия, характер и
сложность поставленных задач, семейно-бытовые условия; б) внутренние
факторы: особенности личности старшеклассника и его актуального
психического состояния; его личностный опыт и установки, направленность
личности. Все факторы находятся в взаимосвязи и по-разному влияют на
развитие политической культуры старшеклассников. Они обусловливают ряд
противоречий процесса формирования политической культуры: между
существующими знаниями, общим образованием и опытом конкретного
поведения; между пониманием того, как и что надо делать, и практическими
действиями старшеклассника; между оценкой коллектива товарищей и
самооценкой в определении уровня развития политической культуры
старшеклассника.

Исследование проблемы показало, что преодоление этих противоречий
возможно в результате реализации в учебном процессе ряда дидактических
условий: обеспечение направленности содержания обществоведческих
дисциплин на формирование политической культуры личности; формирование
умений и навыков педагогической культуры; использование в учебном
процессе личностноориентированных образовательных технологий. Автором
предложена и экспериментально апробирована комплексная программа
обучения, построенная с учетом вышеназванных условий.

Доказано также, что успешное осуществление процесса формирования
политической культуры старшеклассников, управление им необходимо
осуществлять с учетом уровней развития политической культуры, критерии и
показатели которых выявлены нами в процессе констатирующего
эксперимента.

Проведенное исследование дало возможность разработать практические
рекомендации, внедрение которых способствует успешному решению задач
формирования политической культуры старшеклассников на уроках
обществознания.

Ключевые слова: культура, политическая культура, политическая культура
старшеклассников, предметы обществоведческого цикла, дидактические
условия.

Annotation

A.P. Khoroshenyuk. The Formation of Senior Pupils’ Political Culture at
the Lessons of Social Science Cycle. Manuscript.

The dissertation for the obtaining the scientific degree of the
Candidate of Pedagogical Sciences according to the specialty 13.00.07
–the theory and methods of the education—The Institute of Pedagogy at
Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine and the Institute of the
Problems of Education at the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine,
Kyiv, 2004.

The dissertation is devoted to the researching the organizational and
pedagogical conditions of creating senior pupils’ political culture at
the lessons of Social Science cycle at comprehensive schools. The
essence and the content of senior pupils’ political culture have been
defined. The main factors affected the formation of senior pupils’
political culture and the contradictions of the process of formation of
political culture have been determined. The effectiveness of proposed
experimental system of formation of senior pupils’ political culture at
the lessons of Social Science cycle has been theoretically grounded and
experimentally proved. The following organizational and pedagogical
conditions of formation of senior pupils’ political culture have been
formulated. They are:

improvement of pupils’ knowledge in disciplines of social science that
affect the formation of political culture;

the creation of the skills and abilities

the organization of pedagogical influence on the formation of senior
pupils’ political culture.

The material and the results of the research can be used by scientific
and pedagogical workers, specialists on methods of teaching at the
institutes of in –career training with the aim of improving the process
of forming political culture of the senior pupils at comprehensive
schools.

Key words: culture, political culture, senior pupils’ culture, senior
pupils (pupils of senior grades of comprehensive schools), lessons of
social science cycle, organizational and pedagogical conditions,
formation.

Підписано до друку ______________. Формат 60х90/16.

Папір офсетний. Віддруковано на ризографі.

Умов.друк.арк.0,9. Облік.-вид.арк.0,9.

Тираж 100 прим. Зам.№_____.

Видруковано в Хмельницькому університеті управління та права

29000, м.Хмельницький, вул.Театральна, 8.

PAGE 16

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020