.

Діагностика та прогнозування гіперпластичних процесів ендометрія у жінок репродуктивного віку (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
159 2586
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ім. П.Л. ШУПИКА

Холодняк Тетяна Ігорівна

УДК 618.145-007.61-07-084:616-006.-091.816

Діагностика та прогнозування гіперпластичних процесів ендометрія у жінок
репродуктивного віку

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті
ім. М.Горького МОЗ України

Науковий керівник

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор

Чайка Володимир Кирилович,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства, гінекології та перинатології факультету
післядипломної освіти

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Камінський В’ячеслав Володимирович,

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика
МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та репродуктології

член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор

Венцківський Борис Михайлович,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1

Провідна

установа Одеський державний медичний університет МОЗ України,

кафедра акушерства та гінекології № 1, м. Одеса

Захист дисертації відбудеться “25” червня 2004 р. о 12 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.613.02 при Київській медичній
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112,
м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112,
м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий “29” квітня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, доцент Т.Г. Романенко

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ріст захворюваності на рак ендометрія і тенденція до
його “омолодження” обумовили особливу актуальність проблеми
гіперпластичних процесів ендометрія (ГПЕ) як можливого підґрунтя для
формування злоякісних пухлин (Н.І.Кондриков,1999; Є.В.Коханевич і
співавт., 2001; K.Ozaki, 2000). Частота переходу ГПЕ в рак коливається
від 0,25 до 50,0 % (Г.Б.Безнощенко, 2001; В.І.Кулаков, 2001). У
пацієнток, хворих на рак ендометрія, у 79-82 % спостережень йому
передували ГПЕ (Є.В.Коханевич і співавт., 1998; Н.І.Кондриков, 1999).
При цьому злоякісне переродження відбувається при залозистій гіперплазії
ендометрія (ЗГЕ) у 1-5 % випадків, а при аденоматозній гіперплазії
ендометрія (АГЕ) – у 2-50 % (З.Ш.Гилязутдинова, М.К.Михайлова, 2000;
Л.В.Адамян, 2001). 43,1 % пацієнток, хворих на рак ендометрія,
звертаються в лікувальні заклади вже з проявами симптомів захворювання
(Є.В.Коханевич і співавт., 1998; Н.І.Кондриков, 1999). Тому необхідний
пошук додаткових діагностичних маркерів ГПЕ, що дозволять достовірніше
оцінити виліковність та ймовірність рецидивування захворювання,
здійснити ранню і повноцінну профілактику малігнізування ГПЕ.

ГПЕ пов’язані з порушенням таких фундаментальних біологічних процесів як
ріст, проліферація, в основі яких лежить метаболізм нуклеїнових кислот
та їх попередників. Важливими ферментами нуклеїнового обміну є
тимідинфосфорилаза (ТФ), що каталізує розщеплення тимідину до тиміну, та
аденозиндезаміназа (АДА), що забезпечує розпад пуринів. Синтез
нуклеїнових кислот залежить від енергозабезпечення клітини.
Інтенсивність енергетичних процесів залежить від активності ключових
ферментів гліколізу – лактатдегідрогенази (ЛДГ) і пентозофосфатного
шляху – глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (Г-6-ФДГ), яка, крім
енергозабезпечення, є постачальником пентозофосфатів для нуклеїнових
кислот, являючи собою сполучну ланку між обміном вуглеводів і білків
(А.Т.Бурбелло, 1995).

Вивчення активності ферментів нуклеотидного і вуглеводного обмінів в
ендометрії і сироватці периферичної крові може допомогти в розумінні
патогенезу ГПЕ, а також дозволить більш точно поставити діагноз і
визначити прогноз хвороби, відкрити шлях для вибору адекватного
лікування.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота
випливає з науково-дослідницької роботи Донецького державного медичного
університету ім. М.Горького МОЗ України “Розробити сучасні методи
корекції порушень менструального циклу у жінок різного віку з
використанням гормональної контрацепції, гормонозамісної і нетрадиційної
терапії” (№ держ. реєстрації 0199U000164, шифр теми МК 99.06.05). Автор
є виконавцем теми.

Мета дослідження. Підвищити ефективність діагностики та прогнозування
гіперпластичних процесів ендометрія у жінок репродуктивного віку шляхом
розробки та впровадження додаткових маркерів неінвазивної діагностики і
математичних моделей прогнозування рецидивування захворювання.

Завдання дослідження.

Вивчити особливості клінічної характеристики пацієнток з ГПЕ.

Дослідити ехоструктуру, гістероскопічну картину і гістологічні
особливості ГПЕ.

Визначити рівень гонадотропних і статевих стероїдних гормонів у
сироватці периферичної крові пацієнток з ГПЕ.

Вивчити рівень ферментів нуклеотидного (тимідинфосфорилази й
аденозиндезамінази) та вуглеводного (лактатдегідрогенази й
глюкозо-6-фосфатдегідрогенази) обмінів у сироватці периферичної крові й
тканині ендометрія у пацієнток з ГПЕ.

Визначити кореляційний взаємозв’язок між клінічними показниками, рівнями
гонадотропних і стероїдних гормонів сироватки крові, активністю
досліджуваних ферментів і гістоструктурою ендометрія при ГПЕ.

Розробити і науково обґрунтувати математичні моделі прогнозування
рецидивування ГПЕ у жінок репродуктивного віку.

Оцінити ефективність розроблених маркерів неінвазивної діагностики і
математичних моделей прогнозування рецидивування ГПЕ.

Об’єкт дослідження – ГПЕ у жінок репродуктивного віку.

Предмет дослідження – клінічні особливості, ехоструктура, відеоскопічна
картина, гістоструктура ендометрія, рівень гонадотропних і статевих
гормонів сироватки периферичної крові, вміст ферментів нуклеотидного й
вуглеводного обмінів у сироватці периферичної крові та тканині
ендометрія у жінок з ГПЕ.

Методи дослідження: клінічні, радіоімунометричні, біохімічні,
морфологічні, ультразвукові, відеоскопічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації подано нове рішення
актуальної задачі сучасної гінекології – діагностики й прогнозування
ГПЕ. Доповнено дані про особливості клініки, ехоструктури,
відеоскопічної картини, гістоструктури ендометрія, рівні гонадотропних і
статевих стероїдних гормонів сироватки периферичної крові при ГПЕ.
Уперше проведено визначення рівня і порівняльний аналіз активності
ферментів нуклеотидного (ТФ, АДА) і вуглеводного (ЛДГ, Г-6-ФДГ) обмінів
у сироватці периферичної крові і тканині ендометрія у здорових жінок та
хворих з ГПЕ. Вивчено кореляційну залежність між показниками
гормонального гомеостазу, активністю досліджуваних ферментів і
гістоструктурою ендометрія. Досліджено найближчі і віддалені результати
лікування ГПЕ. Вивчено особливості клінічної картини, гормонального і
ферментативного статусу пацієнток при рецидивах ГПЕ, виділено групу
факторів ризику рецидивування захворювання. Уперше запропоновано
додаткові ферментативні діагностичні маркери й розроблено математичні
моделі прогнозування рецидивування ГПЕ. Вивчено найближчі та віддалені
результати лікування ГПЕ. Оцінено ефективність запропонованих
діагностичних маркерів і математичних моделей прогнозування
рецидивування ГПЕ.

Практичне значення одержаних результатів. Для лікарів гінекологів
запропонована схема формування й обстеження жінок групи ризику
рецидивування ГПЕ, додаткові неінвазивні діагностичні маркери ГПЕ для
виявлення наявності і контролю виліковності захворювання, а також
математичні моделі прогнозування рецидивування ГПЕ. Результати
дисертаційної роботи набули застосування й впровадження у Донецькому
регіональному центрі охорони материнства та дитинства, обласних
клінічних лікарнях міста Донецька. Результати наукових досліджень за
матеріалами дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі
акушерства, гінекології і перинатології факультету післядипломної освіти
Донецького державного медичного університету ім. М.Горького.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто виконано підбір пацієнток з
ГПЕ і жінок, що ввійшли в контрольну групу. Проведено клінічне,
ультразвукове, гістероскопічне обстеження і лікування хворих із ГПЕ.
Здійснено забір проб біологічного матеріалу – сироватки периферичної
крові і зразків тканини ендометрія. Описано та проаналізовано результати
дослідження, проведено математичну та статистичну обробку отриманих
даних. Виділено фактори ризику, що сприяють рецидивуванню ГПЕ.
Розроблено та впроваджено математичні моделі прогнозування рецидивування
ГПЕ, оцінена їхня ефективність.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи
оприлюднено й обговорено на науково-практичній конференції “Актуальні
питання сучасного акушерства” (Тернопіль, 2002); Всеросійській
конференції “Проблеми медичної ензимології. Сучасні технології
лабораторної діагностики нового сторіччя” і Міжнародному симпозіумі
“Піридоксальфофосфат-залежні ферменти: структура, молекулярна патологія
і медицина” (Москва, 2002); Ш Міжнародній конференції студентів і
молодих вчених “Медицина – здоров’я XXI століття” (Дніпропетровськ,
2002), засіданні кафедри акушерства, гінекології і перинатології ФПО
ДонДМУ ім. М.Горького (2003), Ученій раді Науково-дослідного інституту
медичних проблем сім’ї (2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, з яких 8
– статті в центральних журналах, затверджених ВАК України, 4 тези
доповідей.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 175
сторінках друкованого тексту, включає вступ, огляд літератури, 5
розділів власних досліджень, аналіз і обговорення отриманих результатів,
висновки, практичні рекомендації. Список використаних джерел налічує 215
найменувань (160 українсько- та російськомовних і 55 зарубіжних) і
займає 24 сторінки. Робота ілюстрована 44 таблицями, 20 рисунками.

Основний зміст роботи

Матеріали та методи дослідження. Проспективно обстежено 250 жінок
репродуктивного віку, з яких 220 пацієнток з ГПЕ без наявності міоми,
внутрішнього ендометріозу матки, об’ємних утворень яєчників. Групу І
(навчальну) склали 120 жінок з ГПЕ, на підставі обстеження яких були
розроблені додаткові діагностичні критерії і прогностичні моделі
рецидивування ГПЕ. Групу ІІ (екзаменаційну) склали 100 жінок з ГПЕ,
відносно яких були застосовані розроблені діагностичні критерії та
прогностичні моделі рецидивування ГПЕ. Контрольну групу склали 30
здорових жінок з регулярним овуляторним менструальним циклом, що були
донорами яйцеклітин і сурогатними матерями у програмах допоміжних
репродуктивних технологій.

У всіх обстежених пацієнток вивчалися скарги, дані
соціально-економічного статусу, гінекологічного, акушерського,
соматичного, інфектологічного анамнезу, об’єктивний загальний стан,
антропометричні дані (індекс маси тіла (ІМТ): ІМТ= М/Р2, де М – маса
тіла, у кг; Р – ріст, у метрах; конституціональний морфотип за J.Holte
(1994)), стан статевих органів.

Трансвагінальне ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого таза
проводилося на 7 і 21-й дні менструального циклу апаратом “Kransbuhler
SonoSkop 20” (Німеччина). Рідинну гістероскопію виконували ендоскопічним
устаткуванням фірми “Wiest” (Німеччина) на 21-й день менструального
циклу. При вогнищевій патології ендометрія проводили прицільну біопсію
біопсійними щипцями, потім робили механічний кюретаж. При виявленні
дифузних процесів ендометрія виконували механічний кюретаж з наступною
контрольною гістероскопією. У жінок контрольної групи проводили біопсію
ендометрія.

Операційні матеріали фіксували в 10 % розчині нейтрального формаліну,
заливали в парафін. Зрізи фарбували гематоксиліном і еозином, за ван
Гізоном і вивчали за допомогою світлового мікроскопа Olympus BX-40.
Фотозйомку здійснювали цифровим апаратом З200 ZOOM Olympus Dp-Soft.
Мітотичний режим в отриманих препаратах досліджували за методикою
Л.З.Поліщук і співавт. (1980).

Кров для визначення гормонів у сироватці периферичної крові забирали
натще на 21-й день менструального циклу безпосередньо перед проведенням
гістероскопії, вишкрібання чи біопсії ендометрія. Вивчення концентрацій
гормонів (лютеїнізуючого гормону (ЛГ), фолікулостимулюючого гормону
(ФСГ), пролактину (ПРЛ), тестостерону (Т), естрадіолу (Е2), прогестерону
(П)) виконувалося за допомогою стандартних наборів для
радіоімунометричного дослідження фірми “BCM Diagnostics” (США DSL),
слідуючи інструкціям фірми.

Активність ферментів нуклеотидного (ТФ, АДА) і вуглеводного обмінів
(ЛДГ, Г-6-ФДГ) у сироватці крові і тканині ендометрія жінок визначали за
методиками Б.Г. Борзенко (1997).

Після одержання гістологічної відповіді всім жінкам з ГПЕ призначалося
лікування даназолом у дозі 600 мг на добу терміном на 3-4 місяця в
безперервному режимі. Після закінчення лікування й відновлення
менструальної функції на 21-й день менструального циклу було знову
досліджено рівень активності ферментів сироватки периферичної крові та
проведено контрольну гістероскопію з вишкрібанням порожнини матки й
гістологічним дослідженням отриманої тканини ендометрія. В отриманій
тканині ендометрія також визначено рівні активності ферментів
нуклеотидного та вуглеводного обмінів.

Статистична обробка отриманих результатів проводилася за допомогою
прикладних програм Windows 98 фірми Microsoft на ПК IBM PC/AT 486
методами варіаційного, кореляційного та критеріального аналізу. Прогноз
рецидивування ГПЕ будували, застосовуючи байєсівський підхід для
одержання загальнодоступної методики прогнозу рецидивів ГПЕ, розробленої
на підставі дослідження клінічних непараметричних показників, –
клінічної прогностичної моделі рецидивування ГПЕ та дискримінантного
аналізу для створення прогностичної моделі, заснованої на вивченні
параметричних величин (активності ферментів вуглеводного та
нуклеотидного обміну) – ферментативної прогностичної моделі
рецидивування ГПЕ.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Вік обстежених жінок
коливався від 18 до 38 років і в середньому склав: у I групі 31,8(0,5
років, у II – 32,1(0,6, у контрольній групі ( 31,1(1,0 років (p>0,05).

Для пацієнток з ГПЕ характерним було достовірне перевищення маси тіла на
9,4 кг, ІМТ – на 15 %. Серед жінок з ГПЕ гіперстенічна конституція
зустрічалася в 3,3 рази частіше, а нормостенічна – в 2,0 рази рідше, ніж
в контролі.

Середня тривалість менструальної кровотечі у жінок з ГПЕ була вірогідно
вище (p0,05), тоді як у контрольній – 2,43(0,27 (p0,05); ПТМ –
відповідно в 32,5(4,3 і 28,0(4,5 % (p>0,05); АГЕ – у 31,7(4,3 і
30,0(4,6 % (p>0,05). Дослідження зскрібків слизової матки від пацієнток
із ЗГЕ та АГЕ показало, що у всіх випадках ендометрій характеризувався
збільшенням об’єму, гетерогенністю, поліморфізмом і мозаїчністю
патологічних змін. Об’єм залоз при ГПЕ був більший, ніж строми. Правилом
для ЗГЕ були варіабельність залозисто-стромального співвідношення і
конфігурації залоз. При ГПЕ спостерігали гістоструктурну і клітинну
атипію в ендометрії. Для всіх ПТМ були характерні фіброз строми,
товстостінні чи ектазовані кровоносні судини, змінений залозистий
епітелій. При вивченні мітотичного режиму ендометрія встановлено, що в
секреторному ендометрії жінок контрольної групи мітотичний індекс у
середньому склав 1,32(0,05 ‰; пацієнток із ГПЕ – 0,76(0,03 ‰; із ЗГЕ –
0,73(0,05 ‰ (p oooeeeoeeTHeeoeoeeeooeeeee `„ - 8 R f h oeoeoeoeoeoeeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoeoe /i/3/41L304&5oeoeoeoeoeoeioeoeeUeeeeeeeeeeeeeee SEVIVoVuVz\B_Ac?f¤jl„pUeu„wHy?{e‚e„?‹uuuuuuuuuuiuuuuuuuuuuuuuuuu і на те, що вивчення активності сироваткових ТФ, АДА, Г-6-ФДГ можна використовувати при контролі за лікуванням ГПЕ. Морфологічна верифікація ефективності лікування через 12 місяців після закінчення лікувальних заходів показала, що в 16,2(3,7 % вилікуваних пацієнток спостерігалися рецидиви ГПЕ. Таким чином, віддалені результати лікування ГПЕ свідчать про гістологічно доведену регресію ГПЕ у 83 (69,2(4,2 %) з 120 пацієнток. Аналіз ефективності лікування в залежності від форми ГПЕ показав, що лікування АГЕ виявилося в 1,5 рази менш ефективним, ніж лікування ЗГЕ (p14,1 ризик виникнення рецидиву ГПЕ високий.

Оцінка якості класифікації на навчальній вибірці показала, що правильний
прогноз був отриманий для 82,5(3,5 %, помилковий – для 17,5(3,5 %.

За даними навчальної вибірки, передбачувальна цінність позитивного
прогнозу – 65 %; передбачувальна цінність негативного прогнозу – 96 %;
специфічність тесту – 78 %; чутливість – 92 %; прогностична ефективність
– 83 %. Оцінка ефективності прогностичного тесту, за даними
екзаменаційної вибірки, дала такі результати: передбачувальна цінність
позитивного прогнозу 61 %, передбачувальна цінність негативного прогнозу
– 91 %; специфічність тесту – 75 %; чутливість тесту – 84 %;
прогностична ефективність – 78 %. Зіставляючи отримані прогностичні
моделі, ми з’ясували, що передбачувальна цінність позитивного прогнозу
при клінічній моделі була вища на 10 %, негативного прогнозу – нижча на
3 %, специфічність тесту – вища на 10 %, чутливість – нижча на 6 %,
прогностична ефективність – вища на 4 %. Обидві розроблені прогностичні
моделі можуть бути рекомендовані до впровадження в широку клінічну
практику.

ВИСНОВКИ

У роботі подано нове рішення актуальної задачі сучасної гінекології –
діагностики і прогнозування рецидивування гіперпластичних процесів
ендометрія (ГПЕ). На основі комплексного обстеження пацієнток, що
включає вивчення тканинних і сироваткових ферментів нуклеотидного і
вуглеводного обмінів, розроблений додатковий неінвазивний спосіб
діагностики, клінічна і ферментативна прогностичні моделі рецидивування
ГПЕ, що в сукупності дозволило підвищити ефективність діагностики і
прогнозування захворювання.

ГПЕ в структурі гінекологічної захворюваності займають друге місце після
запальних процесів. Частота їх рецидивування досягає 30-50 %, а
неопластична трансформація варіює від 0,25 до 50 %. Розробка нових
неінвазивних способів діагностики, контролю виліковності і прогнозування
рецидивування ГПЕ є одним зі шляхів адекватного вибору лікування цієї
патології і профілактики раку ендометрія.

Інформативність ехографії при діагностиці ГПЕ складає 73 %,
гістероскопії – 85 %. Найбільші труднощі пов’язані з діагностикою ГПЕ на
фоні кровотечі при частково відторгнутій слизовій порожнини матки, за
нормальних розмірів і відсутності реєстрування змін ехоструктури М-ехо,
при наявності дрібних вогнищ гіперплазії і дрібних поліпів, особливо в
устях маткових труб. Встановлення при інструментальних методах
діагностики аденоматозної гістоструктури гіперплазії викликає певні
труднощі.

ГПЕ у жінок репродуктивного віку розвиваються на фоні гонадотропної
дисфункції (збільшення секреції пролактину в 1,9 рази і лютеїнізуючого
гормону в 1,3 рази на фоні нормального рівня фолікулостимулюючого
гормону), гіперандрогенії (підвищення концентрації тестостерону в 1,7
рази), відносній гіперестрогенії (зростання співвідношення естрадіол до
прогестерону в 1,7 рази). Відмінною рисою аденоматозної гіперплазії
ендометрія є розвиток на фоні абсолютної гіперестрогенії зі збільшенням
концентрації естрадіолу в сироватці крові в 1,6 рази.

У розвитку ГПЕ важливу роль відіграє підвищення активності тканинних
ферментів нуклеотидного і вуглеводного обмінів. Підвищення активності в
сироватці крові тимідинфосфорилази в 1,6, аденозиндезамінази – у 3,0,
глюкозо-6-фосфатдегідрогенази – у 3,8 і лактатдегідрогенази – у 1,8 рази
хоча і значно нижче, ніж у тканині ендометрія, однак досить адекватно
відбиває інтенсивність проліферативних процесів у тканині ендометрія.
Про це свідчать виявлені достовірні кореляційні взаємозв’язки показників
активності ферментів у тканині ендометрія та сироватці крові
(коефіцієнти кореляції від 0,77 до 0,82). Найбільш високі показники
активності досліджуваних ферментів спостерігаються у хворих з
аденоматозною гіперплазією ендометрія.

Для ГПЕ характерна гістоструктурна і клітинна атипія. Визначення
мітотичного індексу не відбиває ступінь проліферації при ГПЕ. Кількість
патологічних мітозів у тканині ендометрія при ГПЕ збільшується прямо
пропорційно наростанню гістоструктурної і клітинної атипії і прямо
корелює з рівнями тканинних ферментів: тимідинфосфорилази (r=0,83,
р14,1 ризик виникнення рецидиву ГПЕ високий.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Динаміка змін ферментів нуклеотидного і вуглеводного обмінів у жінок
репродуктивного віку з гіперпластичними процесами ендометрія // Вісник
наукових досліджень. – 2002. – № 2 (26) додаток. – С. 123-124. Співавт.:
Чайка В.К., Акимова І.К. (Провела підбір хворих, забір матеріалу,
обробку та аналіз отриманих даних, підготувала статтю до друку).

Особенности гиперпластических процессов эндометрия у женщин
репродуктивного возраста // Український медичний альманах. – 2002. –
Т. 5, № 3. – С. 145-147.

Показатели активности ферментов нуклеотидного и углеводного обменов у
женщин в зависимости от возраста и фазы менструального цикла // Здоровье
женщины. – 2003. – № 2 (14). – С. 56-58.

Особливості активності ферментів нуклеотидного обміну у жінок
репродуктивного віку, які страждають на гіперпластичні процеси
ендометрія // Педіатрія, акушерство та гінекологія. — 2003. — № 5. — С.
97–99. Співавт.: Чайка В.К., Акимова І.К. (Провела підбір хворих, забір
матеріалу, обробку та аналіз отриманих даних, підготувала статтю до
друку).

Новый подход к диагностике и прогнозированию гиперпластических процессов
эндометрия // Медико-социальные проблемы семьи. – 2003. – Т. 8, № 1. –
С. 94-97. Співавт.: Чайка В.К. (Провела літературний пошук, аналіз
літературних даних, підготувала статтю до друку).

Прогнозирование рецидивирования гиперпластических процессов эндометрия у
женщин репродуктивного возраста // Медико-социальные проблемы семьи. –
2003. – Том 8, № 2. – С. 103-108. Співавт: Чайка В.К., Мисуна Г.Д.
(Провела підбір хворих, забір матеріалу, обробку та аналіз отриманих
даних, підготувала статтю до друку).

Особенности гормонального статуса у женщин репродуктивного возраста с
гиперпластическими процессами эндометрия // Репродуктивное здоровье
женщины. – 2003. – № 3 (15). – С. 84-86.

Пролиферативные особенности гиперпластических процессов эндометрия у
пациенток репродуктивного возраста // Проблеми екологічної та медичної
генетики і клінічної імунології. – Київ-Луганськ-Харків. – 2003. –
Випуск 4 (50). – С. 146-156. Співавт.: Носенко Е.Н. (Виконала підбір
хворих, забір матеріалу, обробку та аналіз отриманих даних, підготувала
статтю до друку).

Возможность использования активности сывороточной и тканевой Г-6-ФДГ в
обследовании гинекологических больных // Труды Всероссийской конференции
“Проблемы медицинской энзимологии”, “Современные технологии лабораторной
диагностики нового столетия” и Международного симпозиума
“Пиридоксальфосфат-зависимые ферменты: структура, молекулярная патология
и медицина”. – М.: ЛаборДиагностика, 2002. – С.37-38. Співавт.:
Борзенко Б.Г., Швец Т.А., Скоробогатова З.М., Кухнина Т.Н. (Виконала
підбір хворих, забір матеріалу, обробку та аналіз отриманих даних,
підготувала тези до друку).

Эффективность лечения дуфастоном женщин с дисфункциональными
кровотечениями // Мат-лы ІІІ международной конференции студентов и
молодых ученых “Медицина – здоровье ХХІ века”. – Днепропетровск,
Украина, 26-28 сентября 2002. – С. 174-175. Співавт.: Железная А.А.,
Липчанская Г.Н., Плешко М.Г. (Провела підбір хворих, забір матеріалу,
обробку та аналіз отриманих даних, підготувала тези до друку).

Особливості стану нуклеотидного і вуглеводного обмінів у жінок
репродуктивного віку з гіперпластичними процесами ендометрія // Клінічна
фармація (Мат-ли науково-практичної конференції “Фармацевтична опіка в
перинатології”). – 2003. – Т. 7, № 3. – С. 171.

Возможности использования ферментативных тестов в гинекологической
практике // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції
“Українська наукова ’ 2003”. — Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. —
Т. 11. — С. 4–5. Співавт.: Борзенко Б.Г., Кухнина Т.Н., Бакурова Е.Н.,
Скоробогатова З.М., Верхова О.А. (Провела підбір хворих, забір
матеріалу, прийняла участь у дискусії, підготувала до друку).

АНОТАЦІЯ

Холодняк Т.І. Діагностика та прогнозування гіперпластичних процесів
ендометрія у жінок репродуктивного віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Київська медична
академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена розробці нового неінвазивного способу діагностики
та контролю виліковності, а також прогнозуванню рецидивування
гіперпластичних процесів ендометрія (ГПЕ). Вивчені клінічні особливості,
ехоструктура, відеоскопічна картина, гістоструктура ендометрія, рівень
гонадотропних і статевих гормонів сироватки периферичної крові, вміст
ферментів нуклеотидного й вуглеводного обмінів у сироватці периферичної
крові та тканині ендометрія у жінок з ГПЕ. Розроблено додатковий
неінвазивний спосіб діагностики, клінічна та ферментативна прогностична
моделі рецидивування ГПЕ, ефективність яких обґрунтована теоретично і
підтверджена практично. Основні результати роботи впроваджено в клінічну
практику лікарів-гінекологів у діагностиці та прогнозуванні
рецидивування ГПЕ.

Ключові слова: гіперпластичні процеси ендометрія, діагностика,
гістероскопія, ехографія, мітотичний режим, тимідинфосфорилаза,
аденозиндезаміназа, лактатдегідрогеназа, глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа,
прогнозування.

АННОТАЦИЯ

Холодняк Т.И. Диагностика и прогнозирование гиперпластических процессов
эндометрия у женщин репродуктивного возраста. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Киевская
медицинская академия последипломного образования им. П.Л.Шупика МОЗ
Украины, Киев, 2004.

Диссертация посвящена разработке новых неинвазивных способов
диагностики, контроля излеченности и прогнозирования рецидивирования
гиперпластических процессов эндометрия (ГПЭ), что является одним из
путей адекватного выбора лечения этой патологии и профилактики рака
эндометрия.

Обследовано 250 женщин репродуктивного возраста, из которых 220
пациенток с ГПЭ без наличия миомы, внутреннего эндометриоза матки,
объемных образований яичников и 30 женщин контрольной группы. У них
изучены клинические особенности, эхоструктура, видеоскопическая картина,
гистоструктура эндометрия, уровень гонадотропных и половых стероидных
гормонов сыворотки крови, содержание ферментов нуклеотидного и
углеводного обменов в сыворотке крови и ткани эндометрия. Использованы
клинические, радиоиммунометрические, биохимические, морфологические,
ультразвуковые, видеоскопические, статистические методы исследования.

Выявлено, что ГПЭ у женщин репродуктивного возраста развиваются на фоне
гонадотропной дисфункции (увеличении секреции пролактина в 1,9 раза и
лютеинизирующего гормона в 1,3 раза на фоне нормального уровня
фолликулостимулирующего гормона), гиперандрогении (повышение
концентрации тестостерона в 1,7 раза), относительной гиперэстрогении
(рост соотношения эстрадиол к прогестерону в 1,7 раза), хотя при
аденоматозной гиперплазии эндометрия отмечается абсолютная
гиперэстрогения с увеличением концентрации эстрадиола в сыворотке крови
в 1,6 раза.

В развитии ГПЭ важную роль играет повышение активности тканевых
ферментов нуклеотидного и углеводного обменов. Повышение активности в
сыворотке крови тимидинфосфорилазы в 1,6, аденозиндезаминазы – в 3,0,
глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы – в 3,8 и лактатдегидрогеназы – в 1,8 раза
хотя и значительно ниже, чем в ткани эндометрия, однако достаточно
адекватно отражает интенсивность пролиферативных процессов в ткани
эндометрия. Об этом свидетельствуют выявленные достоверные
корреляционные взаимосвязи показателей активности ферментов в ткани
эндометрия и сыворотке крови. Наиболее высокие показатели активности
изучаемых ферментов наблюдаются у больных с аденоматозной гиперплазией
эндометрия.

Для ГПЭ характерна гистоструктурная и клеточная атипия. Определение
митотического индекса не отражает степень пролиферации при ГПЭ.
Количество патологических митозов в ткани эндометрия при ГПЭ
увеличивается прямо пропорционально нарастанию гистоструктурной и
клеточной атипии и прямо коррелирует с уровнями тканевых ферментов:
тимидинфосфорилазы, аденозиндезаминазы, лактатдегидрогеназы,
глюкозо-6-фосфатдегидрогеназы, а также с уровнем эстрадиола в сыворотке
крови.

После проведения комплексного лечения ГПЭ у пациенток выявлено наличие
ближайших рецидивов заболевания в 17,5 %, случаев, отдаленных рецидивов
– в 30,8 %. У больных с рецидивами ГПЭ в 11 раз чаще имело место 3 и
более искусственных аборта, в 8 раз – раннее менархе и ожирение, в 5 раз
– патологические роды, внутриматочные вмешательства, первичное
бесплодие, альгодисменорея, опсоменорея и сахарный диабет, в 4 раза –
использование ВМС более 3-х лет и гипертоническая болезнь. Доказано, что
рецидивирование ГПЭ связано с более значительным, чем в группе
излеченных, изменением активности тканевых и сывороточных ферментов
нуклеотидного и углеводного обменов, уровней эстрадиола и прогестерона в
сыворотке крови.

Разработаны клиническая и ферментативная модели прогнозирования
рецидивирования ГПЭ. Клиническая модель прогнозирования основана на
клинико-анамнестических данных, доступна в широкой клинической практике,
ферементативная модель – на исследовании объективных параметрических
величин. Предсказательная ценность положительного прогноза по ним
соответственно 71 и 61 %; предсказательная ценность отрицательного
прогноза – 88 и 91 %; специфичность – 85 и 75 %; чувствительность – 78 и
84 %; прогностическая эффективность – 82 и 78 %.

Основные результаты работы нашли применение в клинической
гинекологической практике в диагностике и прогнозировании
рецидивирования гиперпластических процессов эндометрия у женщин
репродуктивного возраста.

Ключевые слова: гиперпластические процессы эндометрия, диагностика,
гистероскопия, эхография, митотический режим, тимидинфосфорилаза,
аденозиндезаминаза, лактатдегидрогеназа, глюкозо-6-фосфатдегидрогеназа,
прогнозирование.

SUMMARY

Holodnyak T.I. Diagnosis and prognosis of endometrial hyperplasia in the
women of reproductive age. – Manuscript.

Thesis for the Degree of Candidate of Medical Science in speciality
14.01.01 – Obstetrics and Gynaecology. – Kiev Medical Academy of
Postgraduate Education named after P.L. Shupik МHP of Ukraine, Kyiv,
2004.

The dissertation is devoted to working out of new uninvasive method of
diagnostic, recovery control as well as relapse of endometrial
hyperplasia prognosis (EH). The clinical features, echostructure,
videoscopic picture, endometrial hystostructure, level of gonadotrophic
and sexual steroid hormones in a peripheral blood serum, contents of
nucleotide and carbohydrate metabolism enzymes both in peripheral blood
serum and endometrial tissue were studied. Additional uninvasive method
of diagnosis, clinical’s and enzymatic’s prognostic models of EH relapse
were working out. Their effectiveness was proved theoretically and
practically. The main results of the work have been implemented in
clinical practice of gynaecologists to diagnosis and EH relapse
prognosis.

Key words: endometrial hyperplasia, diagnosis, hysteroscopy, echography,
mitotic mode, thymidine phosphorylase, adenosine deaminase, lactate
dehydrogenase, glucose-6-phosphate dehydrogenase, prognosis.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АДА – аденозиндезаміназа

АГЕ – аденоматозна гіперплазія ендометрія

ВМС – внутрішньоматкова спіраль

ГПЕ – гіперпластичні процеси ендометрія

Г-6-ФДГ – глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа

ДНК – дезоксирибонуклеїнова кислота

Е2 – естрадіол

ЗГЕ – залозиста гіперплазія ендометрія

ІМТ – індекс маси тіла

ЛДГ – лактатдегідрогеназа

ЛГ – лютеїнізуючий гормон

ПТМ – поліп тіла матки

П – прогестерон

ПРЛ – пролактин

Т – тестостерон

ТФ – тимідинфосфорилаза

УЗД – ультразвукове дослідження

ФСГ – фолікулостимулюючий гормон

PAGE 11

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020