.

Лептоспіроз коней (епізоотологічний моніторинг, лікування, профілактика) (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
191 4295
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Каньовський Анатолій Іванович

УДК 619:579.62.57.083.13.636.1.13

Лептоспіроз коней (епізоотологічний моніторинг, лікування, профілактика)

16.00.08 – епізоотологія та інфекційні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Державному агроекологічному університеті

Міністерства аграрної політики України, м. Житомир

Науковий керівник- доктор ветеринарних наук, професор

Галатюк Олександр Єфстафійович,

Державний агроекологічний університет, завідувач кафедри заразних хвороб
тварин

Офіційні опоненти : доктор ветеринарних наук, професор, заслужений
діяч науки і техніки України Литвин Володимир Петрович, Національний
аграрний університет, професор кафедри епізоотології та інфекційних
хвороб тварин

кандидат ветеринарних наук, професор

Ярчук Броніслав Миронович, Білоцерківський державний аграрний
університет, завідувач кафедри епізоотології та інфекційних хвороб

Провідна установа – Одеський державний аграрний університет
Міністерства аграрної політики України, кафедра епізоотології та
паразитології, м. Одеса

Захист дисертації відбудеться “15” грудня 2004 р. о 12 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.03 у Національному
аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв
оборони 15, навч. корпус № 3, ауд. № 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони 13,
навч. корпус № 4, кімн. 41

Автореферат розісланий “13” листопада 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради
Міськевич С. В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Лептоспіроз сільськогосподарських тварин має
значне і нерівномірне поширення у світі. Полігамна етіологічна структура
інфекції та адаптаційна особливість лептоспір ускладнюють діагностику і
проведення протиепізоотичних заходів (Бусол В.О. і співавт., 2003). У
більшості країн Європи ця хвороба набула такого ж соціально-економічного
значення, як туберкульоз та бруцельоз (Barvick R.S., 1997; Levertt P.N.,
2001).

Останнім часом у деяких областях України при серологічній діагностиці
лептоспірозу часто виявляються змішані реакції, природу яких остаточно
не з’ясовано. Щорічна кількість тварин, що мають позитивні реакції з
кількома лептоспірозними антигенами, достовірно збільшується (Наконечна
Т.В., Наконечний І.В., 1998; Зон Г.А., 2002, 2003; Бусол В.О. і
співавт., 2003; Атамась В.Я. і співавт., 2003).

Лептоспіри паразитують в організмі багатьох тварин: великої рогатої
худоби, коней, свиней, собак, пацюків, єнотів, лисиць та ін. Коні
заражаються під час пиття води, яка містить патогенні лептоспіри, а
також в результаті споживання трави, сіна або зерна, які забруднені
сечею від заражених тварин. Крім того, хворі коні та лептоспіроносії є
джерелом збудника інфекції для здорових тварин (Roberts S.J., 1969;
Nelson I., 1995). Тварини – лептоспіроносії є основним джерелом збудника
інфекції для людини (Бернасовська Є.П., 1996; Наконечна Т.В., Наконечний
І.В., 1998).

Лептоспіроз постійно реєструється у багатьох країнах з розвинутим
конярством: США, Канаді, Японії, Індії, ряді держав південно – східної
Азії та інших країнах. Питання діагностики та профілактики
лептоспірозу коней вивчались багатьма дослідниками (Parma A.E. et. al.,
1972; Raust P., 1988; Schwink K. еt. al., 1989; Kaura Y.K. et. al.,
1990; Lees Y.W. et. Gale S.P., 1994; Sakamoto H. et. al., 1996). Проте
ряд важливих аспектів цієї проблеми, що стосується, зокрема,
удосконалення засобів лікування та профілактики лептоспірозу коней,
досліджені поверхнево.

У зв’язку з вищевикладеним, вивчення етіологічної структури,
удосконалення існуючих методів діагностики, створення більш досконалих
систем оздоровлення та профілактики лептоспірозу коней є актуальними
питаннями наукової і практичної ветеринарної медицини.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна
робота виконана згідно плану науково – дослідних робіт кафедри
заразних хвороб тварин Державного агроекологічного університету
“Розповсюдження, діагностика і профілактика заразних хвороб коней”,
номер державної реєстрації 0103U000360. Дана робота також є фрагментом
досліджень галузевої науково-технічної програми на 2001-2005 роки
“Забезпечення ветеринарно – санітарного благополуччя в Україні” –
“Моніторинг епізоотичної ситуації з бактеріальних інфекцій та
паразитозів у коней”, шифр 07.03.

Мета і задачі досліджень. Основна мета роботи – провести
епізоотологічний моніторинг лептоспірозу коней, вивчити етіологічну
структуру збудників, з’ясувати особливості розвитку інфекційного та
епізоотичного процесів при лептоспірозі коней та удосконалити існуючі
методи діагностики, лікування і профілактики хвороби. Для досягнення
даної мети були поставлені такі завдання:

-провести епізоотологічний моніторинг розповсюдження лептоспірозу коней
в господарствах Хмельницької області;

-удосконалити методи діагностики та вивчити етіологічну структуру
збудників лептоспірозу;

– вивчити клінічний прояв та з’ясувати особливості розвитку
інфекційного та епізоотичного процесів при лептоспірозі коней;

-вивчити зміни клінічних, гематологічних, біохімічних показників як
додаткових маркерів комплексної діагностики лептоспірозу коней;

-удосконалити методи лікування та профілактики лептоспірозу коней;

-розробити систему профілактичних протилептоспірозних заходів при
вирощуванні коней.

Об’єкт дослідження: лептоспіроз коней в неблагополучних і
благополучних щодо захворювання господарствах.

Предмет дослідження: статистичні дані державних установ ветеринарної
медицини щодо розповcюдження захворювання коней на лептоспіроз;
результати клінічних досліджень коней різних вікових груп з ознаками
лептоспірозу; проби крові, сироватки від здорових і хворих на
лептоспіроз коней для проведення гематологічних, біохімічних та
серологічних досліджень; копрологічні дослідження з метою визначення
рівня ураження гельмінтами; терапевтична ефективність стрептоміцину
сульфат, кефзолу, фармазину-200, гемоспоридину та біциліну-5 з метою
визначення лікувальних доз та методу введення препаратів; застосування
вакцин та визначення напруженості поствакцинального імунітету.

Методи досліджень: комплексний епізоотологічний (епізоотологічне
обстеження господарств і спостереження за ними, порівняльно-географічний
опис епізоотичного процесу,статистичне дослідження та епізоотологічний
аналіз);серологічний (дослідження сироватки крові в РМА); гематологічний
(визначення кількості еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, гематокриту,
виведення лейкоформули); біохімічний (дослідження рівня білку,
імуноглобулінів, кальцію, фосфору, каротину); гельмінтологічний
(гельмінтоовоскопія, гельмінто-лярвоскопія) та клінічний методи
досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено порівняльний
епізоотологічний моніторинг, вивчена епізоотична ситуація та етіологічна
структура лептоспірозу коней в господарствах Хмельниччини. Зроблено
оцінку епізоотологічних, клінічних, гематологічних, біохімічних
показників та встановлено, що динаміка їх змін у хворих тварин може бути
використана як додатковий маркер при комплексній діагностиці
лептоспірозу коней. Вивчено динаміку титрів поствакцинальних
протилептоспірозних антитіл у коней на введення 1-го варіанту вакцини і
доцільність проведення ревакцинації з інтервалом 6 місяців. Вперше у
ветеринарній практиці розроблено і апробовано спосіб випасання коней
на пасовищах з використанням електропастуха, який дає можливість
контролювати використання пасовища і одночасно оздоровлювати тварин від
лептоспірозу та гельмінтозів. Запропоновані нові методи лікування та
способи застосування сучасних антибіотиків при лептоспірозі коней, схема
заходів боротьби та профілактики лептоспірозу коней, яка дозволяє
прискорити оздоровлення неблагополучного господарства.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена епізоотична карта
поширення лептоспірозу коней на території Хмельницької області, яка
використовується практичною службою ветеринарної медицини. Визначена
етіологічна структура лептоспірозу та домінування окремих серогруп
лептоспір у 1999-20003 роках, що дає змогу корегувати застосування
вакцин. Розроблені рекомендації з профілактики та оздоровлення коней
від лептоспірозу в господарствах Хмельницької області. Вивчена
ефективність та способи застосування кефзолу, стрептоміцину сульфат,
фармазину-200, гемоспоридину та біциліну-5 для лікування тварин –
лептоспіроносіїв. Показано, що вакцинація коней відповідним варіантом
вакцини з інтервалом 6 місяців протягом двох років дає можливість
оздоровити конегосподарство від лептоспірозу. Отримано патент України
на винахід № 60980 А – “Спосіб вирощування та оздоровлення коней від
гельмінтозів та лептоспірозу за допомогою електропастуха”.

Результати наукових досліджень використовують в навчальному процесі з
курсу “Епізоотологія та інфекційні хвороби” у Білоцерківському
державному аграрному університеті та Державному агроекологічному
університеті.

Особистий внесок здобувача. Дисертант особисто виконав весь обсяг
епізоотологічних досліджень та експериментів, провів аналіз,
статистичну обробку та інтерпретацію отриманих результатів. Дослідження
сироватки крові в РМА на лептоспіроз проводив сумісно з
лептоспірологами Хмельницької та Житомирської обласних державних
лабораторій ветеринарної медицини Тлуста С.А. та Жеребчук В.П.
Копрологічні дослідження проводив спільно з Афанасієвою Л.П. – старшим
лаборантом кафедри заразних хвороб тварин Державного агроекологічного
університету.

Апробація роботи. Основні матеріали дисертаційної роботи доповідалися
на щорічних засіданнях вченої ради факультету ветеринарної медицини
Державного агроекологічного університету за звітами аспірантів та
пошукачів (2001-2004 рр.), а також були обговорені на 2-й
науково-практичній конференції по хворобах коней “Болезни лошадей:
диагностика, профилактика, лечение” (г. Москва, 2001), 10-му
Московському Міжнародному ветеринарному конгресі (м. Москва, 2002), ІІ-й
міжнародній науково-практичній ветеринарній конференції з проблем
дрібних тварин (м. Одеса, 2003), Міжнародній науково-практичній
конференції з епізоотології (м. Одеса, 2003).

Публікації. Основні положення і результати наукових досліджень
опубліковані в 11 наукових працях, серед яких є 5 статей (з них 3
одноосібних) в наукових виданнях, що входять до переліку, затвердженого
ВАК України,отримано патент№60980А на винахід та розроблено
“Рекомендації з профілактики та оздоровлення коней від лептоспірозу в
господарствах Хмельницької області”, які затверджені начальником
управління ветеринарної медицини в Хмельницькій області.

Структура і об’єм дисертації. Дисертація складається із загальної
характеристики роботи, огляду літератури, вибору напрямків досліджень,
матеріалів і методів виконання роботи, результатів власних досліджень та
їх аналізу, висновків та пропозицій виробництву, списку використаної
літератури та додатків. Робота виконана на 119 сторінках комп’ютерного
тексту і містить 18 таблиць, 23 рисунки, 6 додатків. Список використаних
літературних джерел включає 172 найменування, з них 42 – зарубіжних.

ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Роботу виконано на базі кафедри заразних хвороб тварин Державного
агроекологічного університету. Окремі дослідження проведені в
Хмельницькій та Житомирській обласних державних лабораторіях
ветеринарної медицини, Чемеровецькій районній державній лабораторії
ветеринарної медицини, Ягільницькому кінному заводі, Чемеровецькому
районному державному підприємстві ветеринарної медицини. Епізоотологічні
дослідження проводили згідно “Методы эпизоотологических исследований”
(Джупина С.И., Колосова А.А., 1991); “Методы эпизоотологического
исследования и теория эпизоотического процесса” (Джупина С.И. 1991);
“Материалы и методы эпизоотической нозеографии” (Нуйкин Я.В. 1977).

Вивчення епізоотичної ситуації щодо лептоспірозу проводили на 1847
тваринах. При вивченні етіологічної структури лептоспірозу використані
результати досліджень в РМА 780 коней. Лабораторними методами досліджено
154 коня.

Копрологічні дослідження (гельмінтоовоскопію та гельмінтолярвоскопію)
проводили за методиками, описаними Н.В. Демидовим (1987). Реакцію
мікроаглютинації ставили згідно “Настанов з лабораторної діагностики
лептоспірозу” (Антонов Б.И. і співавт., 1986;). Кількість еритроцитів і
лейкоцитів в крові визначали методом підрахунку у камері Горяєва
(Чумаченко В.Ю і співавт., 1990). Лейкоформулу підраховували з мазків,
які фарбували за Романовським – Гімза (Кондрахін І.П. і співавт., 1985).
Підрахунок малих, середніх та великих лімфоцитів проводили за методикою
В.І. Говалло (1986). Загальний білок визначали рефрактометром
(Кондрахін І.П. і співавт., 1985). Вміст гемоглобіну визначали,
використовуючи 0,04%-ний розчин аміаку (Чумаченко В.Ю і співавт., 1990).
Загальний кальцій визначали, користуючись трилонометричним методом з
мурексидом, а неорганічний фосфор, використовуючи 20%-ний розчин
трихлороцтової кислоти (Кондрахін І.П. і співавт., 1985). Вміст каротину
визначали екстрагуванням петролейним ефіром і фотометруванням (Кондрахін
І.П. і співавт., 1985). Вміст імуноглобулінів визначали, використовуючи
18%-ний розчин сульфіту натрію. Показники економічної ефективності
ветеринарних заходів при лептоспірозі з використанням вакцини та
антибіотиків одержали згідно методичних рекомендацій (МСХ СССР, 1982).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням
програми МS Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вивчення епізоотичної ситуації щодо лептоспірозу коней в
господарствах Хмельницької області.

Останніми роками в Україні відмічається тенденція до зростання
захворюваності на лептоспіроз серед тварин різних видів. Особливий
інтерес представляє вивчення поширення етіологічного спектру серогруп
лептоспір у коней, враховуючи, що їх використовують як тяглову силу на
тваринницьких фермах і інфіковані тварини можуть бути джерелом
збудника інфекції для інших тварин та людей. Ми проаналізували поширення
серогруп лептоспір серед різних видів тварин в районах Хмельницької
області за останні 5 років. Було встановлено, що протягом 1999-2003 рр.
у Хмельницькій обласній державній лабораторії ветеринарної медицини
досліджувалось на лептоспіроз від 246 до 521 проби сироваток крові
від різних видів тварин щорічно. З них виявлялось позитивних
в РМА від 146 до 303 голів. Відсоток інфікованих у 1999 році
становив 47,2%, у 2000 році – 69,9%, у 2001 році – 56,2%, у 2002 році –
38,6%, у 2003 році – 50,5%. Неблагополучними було оголошено у 1999 році
5 господарств з 9 , у 2000 році – 3 господарства з 6, у 2001 році – 2 з
10, у 2002 році серопозитивні були виявлені в 6 господарствах, але
підстав для оголошення останніх неблагополучними не було. В 2003 році з
11 господарств, де виділялись серопозитивні в РМА тварини,
неблагополучними було оголошено лише 2 господарства.

Отримані дані дозволили нам створити карту поширення лептоспірозу
тварин у районах Хмельницької області. З карти – схеми (рис.1) видно,
що в тих районах, де проводились дослідження за 5 останніх років у
різних видів

тварин, виділялось поголів’я, інфіковане тією чи іншою серогрупою
лептоспір. У південних районах найбільш поширені серогрупи Sejroe,
Hebdomadis, Pomona. В районах, які розміщені на північ від м.
Хмельницького, цей спектр більш різноманітний і тут виділялися тварини
зі всіма серогрупами лептоспір, які використовувались в державних
лабораторіях ветеринарної медицини.

Спектр серогруп лептоспір у різних видів тварин кожен рік змінюється.
Тому, щоб детально вивчити ці зміни, ми побудували графіки поширення
серогруп лептоспір у кожного виду досліджуваних тварин протягом останніх
5-ти років. Так, у свиней в 1999 та 2000 роках домінували серогрупи
лептоспір Pomona та Tarassovi, а з 2001 року відмічається домінування
інфікованістю серогрупою Icterohaеmorrhagiae, яка підвищилась більше ніж
у 10 разів з 7,2% у 2001 році до 75% у 2003 році. Подібна тенденція
встановлена і у великої рогатої худоби. У 1999 році поголів’я було
заражене, в основному, серогрупами Sejroe i Hebdomadis. У 2000 році
домінували серогрупи Sejroe і Tarassovi, а в 2001 році – Hebdomadis і
Pomona. У 2002 році тварини були інфіковані серогрупою Grippotyphosae, а
в 2003 році знову почали домінувати Sejroe i Hebdomadis. Ці дані
наглядно свідчать, що при спонтанному розвитку лептоспіроз у великої
рогатої худоби протікає у формі імунізуючої субінфекції.

Поголів’я коней у 1999 році було інфіковане серогрупою Canicola, у 2001
році – Pomona, у 2003 році – Canicola, Icterohaemorrhagiаe, Sejroe,
Pomona, Grippotyphosae. Аналіз вище наведених даних свідчить про те, що
кожний рік необхідно проводити моніторингові дослідження тварин і при
потребі застосовувати вакцини з відповідними варіантами антигенів.

Більш детальний аналіз інфікування серогрупами лептоспір провели у
коней. Аналізу було піддано результати досліджень в РМА 780 голів
коней. При цьому 91 кінь (31,6%) були інфіковані одночасно двома і
більше серогрупами лептоспір, що вказує на контакт цих тварин з різними
джерелами інфікування. Було встановлено, що у коней, в основному,
домінують такі серогрупи лептоспір як Icterohaemorrhagiаe, Pomona,
Grippotyphosae. Основними резервуарами даних збудників є гризуни –
пацюки та миші, які заражають корм. Тому збудники постійно поступають в
організм коней на пасовищі чи з кормом у приміщеннях і сприяють розвитку
інфекційного та епізоотичного процесів.

Визначення розвитку інфекційного та епізоотичного процесів

Наші дані свідчать, що в благополучних господарствах при дослідженні в
РМА виявляються тварини з низьким титром антитіл до різних серогруп
лептоспір. Аналіз результатів досліджень 601голови коней в РМА в
15-ти благополучних господарствах засвідчив, що в них інфікованість
коней в титрах 1:100 не перевищує 10% від наявного поголів’я, а в титрах
1:50 коливається в межах від 8,67% до 30%.

Необхідно відмітити, що в неблагополучних господарствах у період спалаху
лептоспірозу збільшується кількість різновікового поголів’я від 10 до
25% з титром 1:100. Разом з тим, інша частина коней (від 3 до 13%) в цей
період має титри 1:200 і вище. Отже, в неблагополучних господарствах
проявляються клінічні ознаки хвороби, які супроводжуються підвищенням
рівнів специфічних антитіл і при цьому зростає рівень інфікованості
коней. В одному із обстежених господарств у молодих кобил відмічали
народження нежиттєздатного молодняку із жовтухою слизових оболонок, на
останньому місяці жеребності з’являлися аборти. Дві конематки загинули.
На розтині у них було виявлено гломерулонефрит та цироз печінки. Раціони
годівлі відповідали фізіологічній нормі, але коні були виснажені. В
даному господарстві ми також вивчили спонтанний розвиток епізоотичного
процесу при лептоспірозі (табл. 1). З даних таблиці 1 видно, що протягом
48 місяців у одних і тих самих кобил проведено 7 досліджень в РМА з
різним інтервалом. При першому дослідженні виявили 68% серопозитивних
кобил в РМА в титрах 1:50 – 1:100 і лише кобила “Зоря” – з титром
1:200. Всі кобили були оброблені стрептоміцином сульфат з розрахунку
500 мг на 100 кг маси тіла два рази на добу протягом 5 діб. Друге
дослідження провели через 3 місяці і виявили, що 68% серопозитивних
тварин в РМА залишились в титрах 1:50, а кобила “Зоря” – стала
негативною.

Тобто, лікування стрептоміцином сульфат зумовило оздоровлення лише
кобили “Зоря”. Інші тварини залишились серопозитивними в титрах 1:50,
що вказує на те, що з кормом регулярно поступають слабовіруленті штами,
які зумовлюють перебіг захворювання у формі імунізуючої субінфекції. Як
видно з результатів досліджень (табл. 1), протягом року інфікованість
знизилась до 30%. Тобто, лікування стрептоміцином сульфат дало
позитивний результат: серопозитивних в РМА залишилось тільки в
титрах 1:50. Оскільки інших заходів по профілактиці лептоспірозу не
проводили, то протягом наступних 18 місяців відмічалось поступове
зростання інфікованості, лептоспіроз протікав у формі імунізуючої
субінфекції та в прихованій формі. Через 1,5 року інфікованість цих
кобил зросла більше ніж у 2 рази і становила 64%. При цьому титри
специфічних антитіл зросли у 5-ти кобил до 1:100, а у 2-х до 1:200.
Клінічні ознаки лептоспірозу не проявлялись. Ще через рік у даному
господарстві у молодих кобил почали відмічати народження мертвих лошат.
Проведені дослідження показали, що 81% кобил стали позитивними в РМА і
всі мали титри протилептоспірозних антитіл 1:200 і вище. Всі кобили
господарства були терміново вакциновані першим, а через 14 діб – другим
варіантами вакцини, так як більшість з них були серопозитивними до
лептоспір Icterohaemorrhagiae чи Grippotyphosae, а приблизно 25%
одночасно були інфіковані лептоспірами двох серогруп.

№ Кличка, інвентарний. номер, рік нар. Результати досліджень в РМА

1-й місяць 3-й місяць 6-й місяць 12-й місяць 30-й місяць 44-й місяць
48-й місяць

Горда, 4, 1989 негативно L. G.- 1:50 L. G.- 1:50 негативно L.I. – 1:200
L. G.- 1:800; L.I. – 1:200 негативно

Абісінія, 37, 1989 негативно L. G., I. – 1:50 L. G.- 1:50 негативно
L.I. – 1:50 L. G.- 1:800 L.I. – 1:100

Фантазія, 8, 1988 L. G.- 1:50 L.I. – 1:50 негативно L. G.- 1:50 н/д L.
C. – 1:200; L. P. – 1:400 негативно

Безупречна, 1986 L. G. C. I.-1:50 негативно негативно негативно L.I. –
1:100 негативно L.I. – 1:100

Марка, 14, 1990 L. G.- 1:50; C. I.- 1:100 негативно негативно негативно
L. C. I.- 1:50 L. G.- 1:800 L. G.- 1:200

Верба, 16, 1990 L. C. I.- 1:50 L. I.- 1:50 L. C.- 1:50 L. G.- 1:50 L.
I.- 1:100 L. I.- 1:200 L. G.- 1:100

Татра, 8, 1991 L. G.- 1:100; I.- 1:50 L. G.- 1:50 негативно негативно
н/д н/д негативно

Хартія, 15, 1991 негативно L. I.- 1:50 негативно негативно негативно L.
G.- 1:200 негативно

Затрата, 15, 1991 негативно L. I.- 1:50 негативно негативно негативно
негативно L. I.- 1:100

Зоря, 17, 1990 L. I.- 1:200 негативно L. G.- 1:50 L. G.- 1:50
негативно L. G.- 1:200 негативно

Вердера, 30, 1990 L. I.- 1:50 негативно L. C.- 1:100 негативно L. I.-
1:50 L. C., I.- 1:200; G.- 1:800 L. G.- 1:100

Іскра, 11, 1987 L. G.- 1:100 L. G., C., I.- 1:50 L. G.- 1:50 н/д L. I.-
1:200 L. C. I.- 1:200; G.- 1:400 L. G.- 1:400

Лесна, 32, 1984 L. G.- 1:50 L.I. – 1:50 L. G.- 1:50 негативно н/д L.
I.- 1:200 негативно

Блестка, 22, 1982 L. G.- 1:50 негативно L. G.- 1:50 н/д негативно L.
G.- 1:400 L. G.- 1:100

Балерина, 18, 1985 негативно L.I. – 1:50 негативно L. G.- 1:50 L. C.,
I.- 1:50 негативно негативно

Феодосія, 17, 1989 негативно негативно L. C.- 1:50 негативно н/д L. G.-
1:200 негативно

Фанфара, 11, 1988 негативно L.I. – 1:50 негативно L. G.- 1:50 L. G.-
1:100 L. G.- 1:400 негативно

Запонка, 19, 1987 L. G.- 1:100 L. C., I.- 1:50 L. G.- 1:50 L. G.- 1:50
L. G., I.- 1:100 L. G.- 1:200 негативно

Знатна, 6, 1986 L. G.- 1:100 L. G. I.- 1:50 L. G.- 1:50 негативно
негативно L. G. I.- 1:800 L. G.- 1:1600

Грозна, 20, 1990 L. G., I.- 1:50 L. I.- 1:50 негативно негативно
негативно L. G. I.- 1:800 L. G.- 1:100

Тіна, 11, 1985 L. G.- 1:50 негативно L. G.- 1:50 негативно негативно
негативно негативно

Банка, 9, 1990 L. G.- 1:50 L. G. I.- 1:50 негативно негативно L. G. I.-
1:100 L. G.- 1:200; I.- 1:800 негативно

Таблиця 1

Динаміка антитіл в РМА у кобил при лептоспірозі

Народження нежиттєздатних лошат припинилось, екстер’єрні показники
кобил стали відповідати фізіологічній нормі заводських коней. Наступне
серологічне дослідження провели через 6 місяців після вакцинації і
виявили, що вона сприяла зниженню інфікованості з 81% до 46%. При цьому
у 2-х кобил (“Іскра” та “Знатна”), лептоспірозний процес не припинився.
Вони були виснаженими і серопозитивними в РМА відповідно 1:400 та
1:1600. І тільки після обробки їх стрептоміцином сульфат фізіологічний
стан їх став покращуватися.

Таким чином, проведені дослідження показали, що інфекційний та
епізоотичний процеси при спонтанному лептоспірозі коней розвиваються
динамічно. Інфекційний процес характеризується тим, що у хворих тварин
зростають титри антитіл в РМА. При латентному перебігу у частини тварин
формується нестерильний імунітет. Для розвитку епізоотичного процесу
типовим є те, що він не припиняється, стадії розвитку та максимального
підйому епізоотії з періодами 1-2 роки повторюються і зумовлюються
збудниками тих самих серогруп . Прояв клінічних ознак хвороби
залежить від пори року, умов утримання, годівлі та стану резистентності
коней.

Клінічні, вікові та сезонні особливості прояву лептоспірозу коней

У неблагополучних господарствах ми спостерігали, що серед молодих коней
віком 2-3 роки клінічно лептоспіроз проявляється у формі епізоотії, а в
інших вікових групах – у спорадичній формі. Спалахи хвороби у гострій
формі з яскраво вираженими клінічними ознаками (жовтуха слизових
оболонок, кахексія, дерматити, кон’юнктивіти, респіраторні синдроми)
проявляються в пасовищний період (травень-липень) у молодих тварин,
віком 2-3 роки.

У 25-30% кобил лептоспіроз характеризується появою пізніх абортів на
11-му місяці жеребності, народженням мертвих та нежиттєздатних лошат. У
жеребців-плідників клінічні симптоми в більшості випадків проявлялись у
парувальний період – лютий-травень. В цей період у 10-15%
жеребців-плідників захворювання протікає хронічно. При цьому відмічали
незначне підвищення температури тіла до 38,5-39,0?С, риніт, схуднення,
жовтуху, зниження статевої потенції.

При підгострому перебігу хвороби на шкірі спини, крупа, шиї, голови, у
вухах відмічається злущування епідермісу, розвивається дерматит та
кон’юнктивіт, періодично повторюється лихоманка. Коні хворіють протягом
місяця.

При хронічному перебігу лихоманка продовжується до 3-5 днів і
періодично проявляється через 3-4 місяці. Коні ослаблені, виснажені.
Слизові оболонки анемічні, в період рецидивів з жовтуватим відтінком.

У дорослих коней, хворих на лептоспіроз, незалежно від якості годівлі
прогресує виснаження і, якщо не проводити симптоматичного і специфічного
лікування, то 20-30% тварин гине. У таких коней відмічається кахексія,
слизові оболонки забарвлені у жовтуватий колір. Печінка збільшена в
об’ємі, на розрізі жовтувато-глинистого кольору. Нирки збільшені в
об’ємі, можливі крововиливи під капсулою, границя між корковим і
мозковим шарами стерта. В сечовому міхурі сеча темно-бурого кольору,
слизова оболонка з крововиливами. Сироватка крові від таких тварин в
РМА показує титри 1:200 і вище.

У коней з титрами антитіл у РМА 1:50-100 і вище, лептоспіроз
протікає в прихованій формі, або у формі імунізуючої субінфекції.
Клінічні ознаки хвороби при цьому не проявляються. Однак такі тварини є
джерелом збудника хвороби для інших. Порушення умов годівлі та
утримання, зниження резистентності організму може зумовити перехід в
хронічну чи підгостру форми хвороби.

Гематологічні та біохімічні показники у коней, хворих на лептоспіроз

Так як згідно визначеного нами етіологічного спектру збудник
Icterohaemorrhagiae домінує у коней, було вирішено вивчити гематологічні
та імунологічні показники у таких тварин в залежності від рівня титру
специфічних антитіл. При проведенні серологічних досліджень ми виявили
24 голови коней з прихованим та хронічним перебігом хвороби, сироватка
крові яких в РМА показала різні титри антитіл до іктерогеморагічного
антигену (1:50-1:800). Для визначення імунного статусу здорових і
хворих на лептоспіроз коней ми сформували контрольну групу здорових
тварин (N=11) та 3 групи хворих коней: перша група (N=10) – з титрами
антитіл в РМА 1:50- 1:100; друга(N=11) – з титрами в РМА 1:200;
третя (N=3) – з титрами в РМА 1:400 і вище. Аналіз гематологічних
показників засвідчив, що у коней, хворих на лептоспіроз, встановлено
достовірне (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020