БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КІБКАЛО ДМИТРО ВІКТОРОВИЧ
УДК 619:616.36 – 004:612.751.3
Інформативність біохімічних показників сполучної тканини в
диференціальній діагностиці гепатодистрофії і цирозу печінки у корів
16.00.01 – діагностика і терапія тварин
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
Біла Церква – 2004
Дисертацією е рукопис
Робота виконана в Харківській державній зооветеринарній академії
Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник – доктор біологічних наук Тимошенко Ольга Павлівна,
Харківська державна зооветеринарна академія,
професор кафедри діагностики і клінічної біохімії
Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор
Кондрахін Іван Петрович,
Південний філіал “Кримський державний агротехнологічний університет”
Національного аграрного університету, завідувач кафедри терапії та
клінічної діагностики
кандидат ветеринарних наук, доцент
Локес Петро Іванович,
Полтавська державна аграрна академія, завідувач
кафедри терапії
Провідна установа – Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної
медицини УААН, відділ біотехнології та лабораторія
фармакології і токсикології, м. Харків
Захист дисертації відбудеться 27.01.2005 р. о 13-30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 в Білоцерківському державному
аграрному університеті за адресою: 09111, м. Біла Церква, вул.
Ставищанська, 126; навчальний корпус № 8, ауд. № 1.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Білоцерківського
державного аграрного університету за адресою: 09110, м. Біла Церква,
Соборна площа, 8/1.
Автореферат розісланий 21.12.2004 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради ________________________
Стадник П.О
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. В Україні намітилася тенденція до поліпшення
генетичного потенціалу поголів’я великої рогатої худоби молочного
напряму. У багатьох господарствах створені стада високопродуктивних
корів, надої яких становлять 6–8 тис. кг молока за лактацію (Буркат
В.П., 1998). Але молочному тваринництву значних економічних збитків
завдають внутрішні неінфекційні хвороби. Досить поширеними серед них є
захворювання печінки (Кондрахін І.П., 2000; Левченко В.І., 2001). Так,
при молочній продуктивності 5–6 тис. кг хвороби печінки діагностують у
50–70 % корів, а у тварин з продуктивністю більше 6 тис. кг – у 75–90 %
(Влізло В.В., 1998).
Незважаючи на те, що діагностика та профілактика захворювань печінки у
великої рогатої худоби добре висвітлені в науково-методичній літературі
(Левченко В.І., 1986; Влізло В.В., 2000; Сахнюк В.В., 2003), деякі
питання залишаються недостатньо вивченими. При діагностуванні хвороб
печінки не розроблені біохімічні критерії, за допомогою яких можна було
б оцінити стан її сполучної тканини, що особливо актуально при цирозі.
Існуючі діагностичні методи дозволяють диференціювати гепатодистрофію та
цироз печінки на досить пізніх стадіях, коли вже розвиваються необоротні
зміни. Можливості біохімічного дослідження показників стану сполучної
тканини печінки (глікопротеїни, хондроїтинсульфати, фракції
глікозаміногліканів) при діагностиці її патології у великої рогатої
худоби не вивчені і тому не використовуються в науковій і практичній
ветеринарній медицині. Дослідження їх може стати істотним внеском у
диференціальну діагностику гепатодистрофії та цирозу печінки.
Зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота
є фрагментом наукової теми кафедри діагностики та клінічної біохімії
Харківської державної зооветеринарної академії “Розробка і впровадження
нових та вдосконалення існуючих методів лабораторної діагностики для
оцінки стану здоров’я тварин”, № державної реєстрації 0102U003546.
Мета дослідження. Експериментально і теоретично обґрунтувати
використання інформативних біохімічних показників стану сполучної
тканини для диференціальної діагностики гепатодистрофії і цирозу печінки
у корів.
Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:
– вивчити в експерименті на білих щурах біохімічні критерії стану
сполучної тканини печінки і обґрунтувати можливості їх використання для
диферен-
ціальної діагностики гепатиту і цирозу;
– вивчити функціональний стан печінки та біохімічні показники, що
ха-рактеризують її стромальні елементи, при гепатодистрофії і цирозі у
корів;
– обґрунтувати використання біохімічних показників стану сполучної
тканини як інформативних тестів у диференціальній діагностиці
гепатодистрофії та цирозу печінки у корів;
– вивчити динаміку біохімічних показників функціонального стану
гепатоцитів та сполучної тканини печінки у корів при сумісній патології
– гепатодистрофії і гострому ацидозі рубця;
– обґрунтувати інформативність і доцільність використання біохімічних
показників сполучної тканини при оцінці функціонального стану печінки у
високопродуктивних корів при згодовуванні несвіжої пивної дробини на
фоні незбалансованого раціону по енергії, протеїну і цукру.
Об’єкт дослідження – патологія печінки у корів.
Предмет дослідження – експериментальне і теоретичне обґрунтування
інформативності біохімічних показників стану сполучної тканини печінки у
корів для диференціальної діагностики гепатодистрофії та цирозу.
Методи досліджень – клінічні; експериментальне моделювання (гострий
токсичний гепатит і цироз печінки у щурів); біохімічні при дослідженні
тканин печінки (оксипролін, тирозин, гексозаміни, гексуронові кислоти,
фракції глікоз-аміногліканів) та сироватки крові (глікопротеїни,
загальні хондроїтинсульфати, фракції глікозаміногліканів, загальний
білок, білкові фракції, сечовина, креатинін, сечова кислота, тимолова
проба, стрічка Вельтмана, холестерол, ?-ліпопротеїни,
загальний та кон’югований білірубін, аланінамінотрансфераза,
аспартатамінотрансфераза, лужна фосфатаза, загальний кальцій,
неорганічний фосфор, каротин); гістологічні (виготовлення
гістопрепаратів зразків печінки корів з наступним забарвленням
парафінових зрізів гематоксиліном і еозином та за Маллорі); методи
статистичного аналізу.
Наукова новизна роботи полягає в експериментальному і теоретичному
обґрунтуванні інформативності біохімічних показників сполучної тканини
печінки та сироватки крові корів для диференціальної діагностики
гепатодистрофії і цирозу. Вивчено перерозподіл окремих фракцій
глікозаміногліканів (ГАГ) при цирозі печінки у корів. Уперше в сироватці
крові корів визначені ліміти показників, що характеризують стан
сполучної тканини: глікопротеїнів, загальних хондроїтинсульфатів,
фракцій ГАГ. Під час роботи на моделях гострого токсичного гепатиту та
цирозу печінки було виявлено зміни фракційного складу
глікозаміногліканів печінки щурів та зв’язок їх рівня з показниками
метаболітів обміну глікопротеїнів і ГАГ у сироватці крові.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено, апробовано,
експериментально і теоретично обґрунтовано інформативний діагностичний
комплекс біохімічних показників сироватки крові великої рогатої худоби
із включенням у нього тестів, що характеризують стан сполучної тканини
(глікопротеїни, хондроїтинсульфати та фракції глікозаміногліканів), який
можна використовувати для диференціальної діагностики гепатодистрофії і
цирозу печінки. Визначені межі коливань цих показників для корів
української червоно-рябої молочної породи. Одержані результати
використовуються в науково-дослідній роботі та при викладанні предметів
“Ветеринарна клінічна біохімія” і “Внутрішні хвороби тварин” у
Білоцерківському державному аграрному університеті та Харківській
державній зооветеринарній академії.
Особистий внесок здобувача. Здобувач самостійно виконав усі експерименти
і досліди на тваринах, провів клінічні та біохімічні дослідження
сироватки крові, статистичну обробку, аналіз та узагальнення одержаних
результатів. Гістологічні дослідження тканин печінки виконувалися за
консультативної допомоги доцентів кафедри анатомії і гістології тварин
Харківської державної зооветеринарної академії В.С.Бирки та М.М.Куща,
біохімічні дослідження тканин печінки – кандидата біологічних наук,
наукового співробітника відділу проблем лабораторної діагностики та
імунології Інституту патології хребта і суглобів ім. М.І. Ситенка Г.Ф.
Клюєвої.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій
150-річчю з дня заснування ХЗВІ (Харків, 20–22 вересня 2001р.), 4-й
науково-практичній конференції “Проблеми неінфекційної патології тварин”
(Біла Церква, 3–4 червня 2003р.), звітній науковій конференції
викладачів, наукових працівників і аспірантів Харківської
зооветеринарної академії за підсумками науково-дослідної роботи за 2001
і 2002 роки (Харків, 16–17 листопада 2002 р.).
Публікації за темою дисертації. Результати експериментальних досліджень
опубліковані у 8 статтях у фахових виданнях: “Збірник наукових праць
Харківського зооветеринарного інституту” (1), “Збірник наукових праць
Харківської державної зооветеринарної академії” (2), “Вісник
Білоцерківського державного аграрного університету” (2), “Науковий
вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.
С.З.Гжицького” (1), “Наукові праці Полтавської державної аграрної
академії” (1), “Вісник Полтавської державної аграрної академії” (1).
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі
вступу, огляду літератури, 6 розділів результатів власних досліджень, їх
узагальнення та аналізу, висновків і пропозицій, списку використаної
літератури, що містить 201 джерело, у тому числі 61 – із далекого
зарубіжжя. Робота викладена на 148 сторінках комп’ютерного тексту,
ілюстрована 28 таблицями та 11 рисунками. У додатку наведено 10
документів.
ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ
ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Незважаючи на велику кількість публікацій з патології печінки,
біохімічні критерії, які характеризують стан її сполучної тканини,
практично не вивчалися. Водночас відомо, що при хворобах печінки ця
тканина бере активну участь у розвитку патологічних процесів. Так, при
цирозі печінки відбуваються зміни її міжклітинного складу, тому
дослідження біохімічних показників, які характеризують стан строми
печінки, можуть мати істотне значення в диференціації гепатодистрофії та
цирозу печінки. Проте подібні повідомлення в літературі відсутні або
обмежені лише даними щодо людей та лабораторних тварин, що й визначило
напрям наших досліджень.
Робота виконувалася протягом 2000–2004 рр. на кафедрах діагностики і
клінічної біохімії, анатомії та гістології тварин Харківської державної
зооветеринарної академії, у відділі проблем лабораторної діагностики та
імунології
Інституту патології хребта та суглобів ім. М.І. Ситенка, на базі
господарства АТОВ “Харківплемсервіс”, забійного пункту ПП “Лайн С”
Харківського та СВК “Димитрово” Великобурлуцького районів Харківської
області. Проведено клінічне дослідження та лабораторний аналіз крові 20
щурів та 32 корів.
На першому етапі інформативність біохімічних показників сполучної
тканини для диференціації гострого гепатиту і цирозу печінки вивчали
після експериментального відтворення патології на білих щурах лінії
Wistar (по 5 тварин у кожній групі). Гострий токсичний гепатит
моделювали шляхом внутрішньочеревинного введення карбону тетрахлориду
(СCl4) в дозі 0,2 мл 50 %-ного олійного розчину; цироз печінки –
введенням СCl4 підшкірно по 0,2–0,4 мл два – три рази на тиждень
протягом трьох місяців. Десять інтактних щурів були контрольними до 1-ї
(токсичний гепатит) та 2-ї (цироз) груп і становили 3-ю та 4-у групи
відповідно. Після введення СCl4, згідно з методикою, щурів виводили з
досліду методом декапітації під гексеналовим наркозом, відбирали проби
крові і зразки печінки.
Вивчали функціональний стан гепатоцитів (активність АлАТ і АсАТ) та
сполучної тканини печінки, визначаючи: а) в сироватці крові – вміст
хондроїтинсульфатів та глікопротеїнів; б) у тканині органа – вміст
оксипроліну, тирозину, гексозамінів, гексуронових кислот.
На другому етапі інформативність біохімічних показників сполучної
тканини вивчали на коровах ПСП “Комуніст” (на забійному пункті ПП “Лайн
С”) віком 5–10 років, 5 з яких були клінічно здорові, 5 – хворі на
гепатодистрофію та 5 – хворі на цироз печінки. Після клінічного
дослідження виконували біохімічний аналіз крові цих корів, після забою
проводили патолого-морфологічну оцінку та відбирали зразки печінки для
гістологічних досліджень і визначення біохімічних показників, що
характеризують стан сполучної тканини. У тканині печінки визначали вміст
оксипроліну, тирозину, гексуронових кислот, глікоз-аміногліканів та їх
фракцій. Для оцінки стану сполучної тканини печінки в сироватці крові
корів досліджували вміст хондроїтинсульфатів (ХСТ), глікопротеїнів (ГП),
глікозаміногліканів та їх фракцій (хондроїтин-6-сульфату,
хондроїтин-4-сульфату, гепарансульфату). Функціональний стан гепатоцитів
оцінювали за результатами визначення їх білоксинтезувальної, пігментної
і сечовино-утворювальної функцій та активності ферментів (АлАТ, АсАТ,
ЛФ).
На третьому етапі вивчали клініко-біохімічну характеристику корів при
сумісному перебізі патології: гепатодистрофія – гострий ацидоз рубця, в
тому числі інформативність показників сполучної тканини – ГП та ХСТ –
для діагностики стану печінки. Дослідження проводили у СВК
“Димитрово” на коровах, симентальської породи віком 5–7 років, кількістю
10 голів, продуктивність 3–4 тисяч літрів молока за лактацію, у яких на
фоні гепатодистрофії виник спалах гострого ацидозу рубця. Тварин
досліджували клінічно та проводили біохімічний аналіз крові на 1-, 2-,
3-, 7-, 14-, 21-, 28- та 56-у добу після захворювання на гострий ацидоз
рубця. Для оцінки стану сполучної тканини печінки в сироватці крові
корів визначали вміст хондроїтинсульфатів та глікопротеїнів.
Функціональний стан печінки оцінювали за результатами визначення
білоксинтезувальної, пігментної та сечовиноутворювальної функцій,
активності ферментів (АлАТ, АсАТ, ЛФ).
На четвертому етапі в АТОВ “Харківплемсервіс” також вивчали
інформативність біохімічних показників сполучної тканини, що визначали в
сироватці крові у корів української червоно-рябої молочної породи, які
утримувалися на незбалансованому раціоні до складу якого входила несвіжа
пивна дробина протягом тривалого часу в період лактації, три роки
поспіль: у лютому 2001, 2002 та 2003 років. Для оцінки стану сполучної
тканини та функціонального стану печінки визначали ті самі показники, що
й на третьому етапі.
У сироватці крові визначали такі показники: загальний білок –
рефрактометрично та біуретовим методом; білкові фракції – методом
електрофорезу на папері в мединал-вероналовому буфері; сечовину – за
кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом; креатинін – за кольоровою
реакцією Яффе (метод Поп-пера); холестерол – за методом Ілька;
?-ліпопротеїни – турбідиметричним методом за Бурштейном і Самаєм;
загальний та кон’югований білірубін – модифікованим методом Ієндрашика;
глікопротеїни (ГП) – за методом Штейнберга – Доценка; хондроїтинсульфати
(ХСТ) – за методом Nеmeth – Csoka у модифікації Л.І. Слуцького; фракції
глікозаміногліканів (хондроїтин-6- та хондроїтин-4-сульфат,
гепарансульфат) – за М.Р.Штерном зі співавт.; загальний кальцій –
комплексонометричним методом з індикатором мурексидом (за Луцьким Д.Я.);
неорганічний фосфор – за реакцією з аскорбіновою кислотою (метод
Фіске-Субароу); каротин – методом Карр-Прайса в модифікації Юдкіна;
активність АлАТ та АсАТ визначали за допомогою уніфікованого
динітрофенілгідразинового методу за Райтманом і Френкель; лужної
фосфатази – за методом Боданські. Колоїдну стійкість білків
встановлювали тимоловою пробою за Маклаганом та за допомогою стрічки
Вельтмана.
У гідролізатах тканин печінки визначали вміст оксипроліну (Опро) за
методом H. Stegemann, тирозину (Тир) – за методом Л.І. Слуцького,
загальних гексозамінів (ГА) – за методом N.P. Boas. Рівень гексуронових
кислот (ГУ) визначали за вмістом глюкуронової кислоти методом T. Bitter
та H.M. Muir. Гістологічні зрізи тканин печінки робили за класичною
схемою виготовлення гістопрепаратів з наступним фарбуванням парафінових
зрізів гематоксиліном і еозином. Підрахунок відсотка строми в
гістологічних зрізах печінки проводили за методом тестового точкового
підрахунку (n=256) за Г.Г. Автанділовим. Сечу і молоко досліджували на
вміст кетонових тіл реактивом Розера.
Математична обробка проводилася статистичними методами за допомогою
непараметричного Х критерію Ван дер Вардена, Т критерію Фішера –
Стьюдента та стандартного пакету “Статистика” в програмі ЕХЕL 2000.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ
Експериментальне відтворення гострого токсичного гепатиту та
цирозу печінки у білих щурів
Поглиблене вивчення можливості диференціальної діагностики
гепато-дистрофії і цирозу печінки у корів з використанням біохімічних
досліджень є актуальною, але досить складною проблемою. Тому
дослідженням цих захворювань у корів передували експерименти на білих
щурах, яким уводили у двох різних регламентах карбону тетрахлорид. Було
встановлено, що біохімічним критерієм гострого токсичного гепатиту у
тварин стало вірогідне зниження, порівняно з контрольною групою, вмісту
загальних тканинних гексозамінів (рБільша частина біохімічних показників, які характеризують
функціональний стан паренхіми печінки корів при гепатодистрофії і цирозі
(активність трансфераз, уміст сечовини, білірубіну, холестеролу),
змінювалась односпрямовано і в однаковій мірі (табл. 2). Значно зниженим
був при цирозі печінки вміст альбумінів, проте зміни тимолової проби і
стрічки Вельтмана не завжди були показовими. Найбільш інформативною для
диференціації цирозу є кількість (-ліпопротеїнів: вона була у 2,9 рази
більша, ніж у хворих на гепатодис-трофію, оскільки при цьому
захворюванні вміст їх знижується. Проте необхідно зазначити, що вміст
(-ліпопротеїнів у сироватці крові корів, хворих на цироз, вірогідно не
відрізнявся від показників у клінічно здорових, що знижує діагностичну
цінність їх визначення.
Таблиця 2 – Показники функціонального стану печінки у корів при
гепатодистрофії та цирозі (M±m)
Показник Група корів Різниця між
хворими
коровами
р(
клінічно
здорові
(n=5) з ознаками
гепатодистрофії
(n=5) з ознаками
цирозу
(n=5)
Білок, г/л 81,9±1,39 77,2±1,48* 72,2±1,83** 0,1
Альбуміни, г/л 35,2±0,63 30,3±0,93** 23,8±2,30*** 0,05
Глобуліни, г/л (1- 4,8±0,40 4,4±0,70 4,3±0,30 0,5
(2- 6,9±0,47 8,1±0,52 8,0±0,97 0,5
(- 11,5±0,60 18,6±1,56** 17,63±0,81** 0,5
(- 23,5±1,40 15,8±1,70 18,33±1,00 0,1
Коефіцієнт А/Г 0,75±0,01 0,65±0,04* 0,50±0,05 0,01
Тимолова проба, од. 1,96±0,14 1,0±0,22** 2,1±0,37 0,01
Сечовина, ммоль/л 4,0±0,10 3,5±0,42 3,1±0,12*** 0,5
Білірубін, мкмоль/л 5,1±0,22 8,5±0,64*** 8,9±1,2* 0,5
Холестерол, ммоль/л 3,9±0,39 5,2±0,12* 5,1±0,22* 0,5
(-ліпопротеїни, од. 5,1±0,42 2,34±0,77* 6,7±0,72 0,01
АсАТ, ммоль/год(л 1,6±0,07 1,88±0,04** 1,8±0,13 0,5
АлАТ, ммоль/год(л 0,97±0,05 1,49±0,14* 1,2±0,15 0,5
Примітка. * – р(0,05; ** – р(0,01; *** – р(0,001, порівняно з контролем
На відміну від показників, що характеризують стан гепатоцитів, зміни
біохімічних критеріїв сполучної тканини були більш вираженими. У
тканинах печінки корів, хворих на гепатодистрофію, відбувалося
підвищення вмісту оксипроліну (на 26,2 %; р(0,01) і вуглеводовмісних
білкових сполук – тирозину (р(0,05), гексозамінів (34,9 %; р(0,001), що
є ознакою початкового розростання сполучної тканини (табл.3). Проте,
частка оксипроліну в сумарній кількості компонентів сполучнотканинного
матриксу не збільшувалася.
Зміни біохімічних показників сполучної тканини печінки у корів, хворих
на цироз, на відміну від гепатодистрофії, характеризувалися значно
більшим ступенем вірогідності (р(0,001) підвищення вмісту оксипроліну
(на 74,4 %), тирозину (56,3 %), гексозамінів (58,1 %), порівняно з
клінічно здоровими коровами. Збільшення окремих компонентів матриксу
печінки призвело до значного зростання (64,2 %) їх сумарної кількості
(р(0,001). У тканині печінки збільшується загальна кількість ГАГ (на
30,8 %; р(0,001), які синтезуються юними фібробластами, що є, очевидно,
захисною реакцією організму на початковому етапі фіброзу. Найбільш
істотні зміни серед фракцій ГАГ виявлені щодо вмісту першої (р(0,001), у
складі якої переважає гіалуронова кислота, що необхідна для забезпечення
механічних властивостей колагенових фібрил (Слуцкий Л.И., 1969).
Кількість перерахованих компонентів сполучної тканини та
хондроїтинсульфатів у корів, хворих на цироз печінки, була вірогідно
більшою не лише в порівнянні з клінічно здоровими, а й з тваринами,
хворими на гепатодистрофію (р(0,05–0,001; табл. 3). Лише вміст
специфічного компоненту базальних мембран у печінці третьої фракції ГАГ
– гепарансульфатів і гепарину – в тканині печінки при цирозі була дещо
меншою, ніж при гепатодистрофії. Відомо, що саме цей компонент тканинних
ГАГ у нормі переважає у печінці і є маркером ураження її паренхіми.
Таблиця 3 – Біохімічні показники стану сполучної тканини при
гепатодистрофії
та цирозі печінки у корів (M±m)
Біохімічний показник Клінічно
здорові Гепато-
дистрофія, n=5 (І група) Цироз
печінки, n=5 (ІІ група) Різниця між І і ІІ
групами
у процент. p6ln?d
†
?
th
A
thb
d
?
?????th????
d?th
H
H
?r??????%?
?U?r??????%?
?r??????%?
?r??????%?
?r??????%?
?r??????%?
?r??????%?
?r??????%?
?r??????%?
?r??????%?
O*OZO‚O”Ooeoeeeeeeeeeee
???r????????
@
O O6O>OHOTOooooooo
hO~O–O¬O?O3/4OEOuiiiii
O.O6O@OLOuiiiiii
xO?O¤O1/4OAEOIOuiiii
Oe,Oe4OeJOeROe\OehOeuiiiiii
hOejOelOe0#
`„ ±0,001 0,05±0,004
** 16,7 0,5
сума фракцій 0,257±0,004 0,295±0,003
*** 0,34±0,006
*** 15,3 0,001
Сироватка Хондроїтинсульфати, г/л 0,05±0,003 0,04±0,004 0,13±0,006
*** 325,0 0,001
Глікопротеїни, од 0,41±0,013 0,47±0,013* 0,6±0,022** 27,7 0,001
Фракції ГАГ, од І-хондроїтин-6-сульфат 4,34±0,23 5,54±0,42* 8,15±0,38
*** 47,1 0,01
ІІ-хондроїтин-4-сульфат 2,52±0,15 2,38±0,07 3,66±0,08
*** 53,8 0,01
ІІІ-гепаран-сульфат 1,12±0,09 1,56±0,06** 2,26±0,08
*** 44,9 0,001
сума фракцій 7,98±0,43 9,48±0,52 14,07±0,08
*** 48,4 0,001
Примітка. * – р(0,05; ** – р(0,01; *** – р(0,001, порівняно з контролем.
У корів при цирозі печінки вірогідно (р(0,001) підвищений уміст
сироват-кових глікопротеїнів, і особливо загальних хондроїтинсульфатів
(р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
