.

Диференційована терапія бронхообструктивного синдрому у дітей першого року життя з тимомегалією (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
142 3031
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

КУЗЬМЕНКО ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 616.233-008.47-053.2/.4-08

Диференційована терапія бронхообструктивного синдрому у дітей першого
року життя з тимомегалією

14.01.10-педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

КИЇВ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: чл.-кор. АМН України, доктор медичних наук, професор
Аряєв Микола Леонідович, Одеський державний медичний університет МОЗ
України, завідувач кафедри госпітальної педіатрії та неонатології.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: доктор медичних наук, професор Тяжка Олександра
Василівна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ
України, завідувач кафедри педіатрії №1;

доктор медичних наук, професор Ласиця Ольга Іларіонівна, Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України,
завідувач кафедри педіатрії №1.

ПРОВІДНА УСТАНОВА: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ
України.

Захист дисертації відбудеться “05” лютого 2004 р. о 13.30
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.04 при
Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України
(01003, м. Київ, вул. Льва Толстого, 10).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного медичного
університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України (01057, м. Київ, вул.
Зоологічна, 3).

Автореферат розісланий “02” січня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук
Кузьменко А.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Синдром збільшеної загрудинної залози у дітей
раннього віку постійно привертає увагу лікарів та представників
теоретичної медицини. Основною причиною особливої уваги до вивчення
етіології, патогенезу тимомегалії у дітей був тісний зв’язок цього явища
з несприятливим перебігом у них вірусних і бактеріальних захворювань
(Е.Т. Дадамбаев, Г.Ф. Телепнева, 1990; Т.Г.Андриенко, 1998). У цього
контингенту дітей серед іншого виявляється особливість до
“немотивованого приступу бронхоспазму та тахікардії” (Д.Ю. Кривченя,
А.К. Слепов, 1994; Л.Г. Кузьменко, О.В. Зайратьянц, 1991). На думку Ю.П.
Ткаченко (1994) бронхообструктивний синдром (БОС) у дітей із збільшеною
загрудинною залозою являє собою клінічне відображення дисфункції
нейроендокринної системи у них.

Відомо, що частий розвиток обструкції дихальних шляхів у дітей раннього
віку пов’язаний з анатомо-фізіологічними особливостями органів дихання.
В механізмі БОС важливе значення надається звуженню просвіту бронхів
внаслідок запального набряку слизової оболонки, гіперсекреції та
накопиченню виділень у просвіт бронхів, що веде до раннього
експіраторного закриття дихальних шляхів (Р.Г.Артамонов, 1992; E.
Kanner, A. Renzette, 1979). В його виникненні не виключена роль зниження
еластичності тканини легенів при ураженні їх паренхіми, у той же час
бронхоспастичний компонент у дітей раннього віку при БОС має менше
значення (Г.Б. Федосеев, 1995; О.У. Безкоровайна, 1995; М.О. Ревнова,
1995).

У частини хворих з БОС однією з ланок патогенезу захворювання є
патологічні реакції імунної системи (Е.М. Витебский, Е.И. Юлиш, 1990). В
той же час багатьма дослідниками показано, що дітям з тимомегалією
властиві прояви імунологічної недостатності (А.В. Тяжкая, 1997; Ю.П.
Ткаченко, А.А. Ахтырский, 1998). В останні 10 років у літературі
з’явилося ряд повідомлень, у яких наводиться характеристика показників
системи імунітету у дітей з пневмонією та тимомегалією (В.К. Таточенко,
Н.Ф. Дорохова, 1996), однак робіт, присвячених змінам імунного статусу у
дітей раннього віку з тимомегалією при виникненні у них захворювань, що
супроводжуються бронхообструктивним синдромом, в літературі ми не
знайшли. Не дивлячись на те, що феномен тимомегалії пильно досліджено у
дітей раннього віку, до цього часу не визначені особливості терапії
синдрому бронхіальної обструкції у дітей першого року життя зі
збільшеною загрудинною залозою. Водночас у роботах чисельних дослідників
наводяться неоднозначні погляди щодо лікування БОС у дітей раннього віку
з використанням різних бронходилятаторів (О.И. Ласица, 1998; Г.А.
Кузнецова, Н.В. Ларин, 1996; В.К. Таточенко, А.М. Федоров, 1995).
О.В.Тяжкая (1990) обгрунтовує доцільність проведення імунокоригуючої
терапії дітям з тимомегалією. Необхідність імуностимуляції у дітей
раннього віку з хворобами органів дихання доведена рядом дослідників
(Д.Г. Кулініч, 1991; В.С. Приходько, 1991; К.М. Гаджиев, 1995).

Зважаючи на вище зазначене, подальше вивчення взаємозв’язку тимомегаліі
та бронхіальної обструкції у дітей першого року життя з метою
обгрунтування їм адекватної терапії є актуальною проблемою.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є окремим фрагментом наукових досліджень кафедри госпітальної
педіатрії з неонатологією Одеського державного медичного університету
“Вивчення ролі біопсихосоціальних факторів в формуванні
клініко-психологічних особливостей дітей з хронічною патологією і
гіперкінетичними розладами” (№ держреєстрації 0101U001653).

Мета і задачі дослідження. Підвищення ефективності терапії захворювань
органів дихання з бронхообструктивним синдромом у дітей першого року
життя з тимомегалією на основі диференційованого призначення ксантинних
похідних та стероідних препаратів з моніторуванням рівнів теофіліну
сироватки крові.

Для досягнення поставленої мети вирішувались такі задачі:

1. Визначити частоту тимомегалії серед госпіталізованих дітей першого
року життя з хворобами органів дихання, в тому числі з БОС.

2. Вивчити чутливість, специфічність та прогностичну цінність анте-та
інтранатальних факторів ризику щодо імовірності розвитку БОС у дітей з
тимомегалією при захворюваннях дихальної системи.

3. Вивчити клініко-параклінічні та імунологічні особливості
захворювань органів дихання з бронхообструктивним синдромом у дітей
першого року життя з наявністю тимомегалії різного ступеню.

4. Визначити вплив тимомегалії у дітей першого року життя з хворобами
органів дихання з БОС на концентрацію теофіліну в сироватці крові та
бронхоспазмолітичну дію еуфіліну.

5. Оцінити ефективність терапії захворювань дихальної системи з БОС у
дітей першого року життя з тимомегалією з урахуванням клінічної картини,
рівня теофіліну крові та особливостей імунного статусу.

Об’єкт дослідження – діти першого року життя з тимомегалією різного
ступеню.

Предмет дослідження – бронхообструктивний синдром у дітей першого року
життя з тимомегалією, оцінка впливу ксантинних похідних та стероідних
препаратів на клініко-імунологічні та клініко-біохімічні показники у
дітей з тимомегалією та БОС на основі моніторування рівнів теофіліну
крові.

Методи дослідження: загальноклінічні, дослідження показників системного
імунітету, концентрації теофіліну в сироватці крові;
аналітично-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведених
досліджень виявлена частота тимомегалії різного ступеню серед
госпіталізованих дітей першого року життя з хворобами органів дихання,
що супроводжуються бронхообструктивним синдромом.

Вперше проведено моніторування рівнів теофіліну сироватки крові у дітей
з тимомегалією та хворобами органів дихання з БОС, що отримували
еуфілін. Показано, що при використанні однакових доз теофіліну його
рівень в крові у дітей з тимомегалією нижчий, ніж у дітей з БОС без
тимомегалії. Вперше описано еуфілінову інтоксикацію у маленьких дітей з
тимомегалією, підтверджену даними моніторинга. На основі моніторування
рівнів теофіліну сироватки крові доведена необхідність включення в
терапію захворювань з БОС у дітей першого року життя з тимомегалією
преднізолону коротким курсом у поєднанні з еуфіліном.

Вперше визначено найбільшу чутливість, специфічність та прогностичну
цінність антенатальних та інтранальних факторів ризику виникнення БОС
при захворюваннях органів дихання у дітей при наявності тимомегалії.
Дістало подальший розвиток дослідження етіологічних факторів виникнення
захворювань органів дихання з синдромом бронхообструкції у дітей
першого року життя з урахуванням ступеню тимомегалії. Вперше встановлено
високу частоту інфікованості цитомегаловірусами та хламідіями цього
контингенту хворих дітей.

Доповнено існуючі дані щодо імунологічного статусу у дітей першого року
життя з тимомегалією різного ступеню та хворобами органів дихання з БОС.
Встановлено, що тимомегалія у дітей з респіраторними захворюваннями з
синдромом бронхообструкції поглиблює імунологічні дисфункції. У дітей з
тимомегалією та хворобами органів дихання з БОС вперше виявлений високий
рівень Ig E, що поряд з іншими показниками свідчить про схильність таких
дітей до атопії.

Практичне значення одержаних результатів. В результаті досліджень
встановлено, що БОС у більшості випадків являє собою клінічне відбиття
патологічних станів, що розвиваються у дітей першого року життя з
тимомегалією під дією пренатальних і постнатальних факторів.
Інфікованість цитомегаловірусами та хламідіями серед дітей з
тимомегалією вища, ніж серед дітей без тимомегалії і пов’язана з
дисфункцією клітинної ланки імунітету. Показано, що у дітей з
тимомегалією та БОС мають місце більш виражені порушення в системі
імунітету, зміни кислотно-лужного стану (КЛС) у порівнянні з дітьми без
тимомегалії з БОС. Показник рівня Іg E може бути використаний як тест
щодо прогнозування розвитку БОС у дітей з тимомегалією при захворюваннях
органів дихання. Доведена необхідність моніторування теофіліну сироватки
крові при лікуванні еуфіліном дітей з хворобами органів дихання з БОС у
зв’язку з впливом тимомегалії на підвищений метаболізм теофіліну, що
зумовлює неможливість досягнення терапевтичних концентрацій теофіліну в
сироватці крові. У дітей з тимомегалією при захворюваннях органів
дихання з БОС обгрунтовано застосування преднізолону коротким курсом та
еуфіліну, що забезпечує більш сприятливий клінічний перебіг захворювання
зі скороченням вираженості та термінів зворотнього розвитку БОС і
корелюється з терапевтичними рівнями теофіліну крові, покращенням
показників КЛС, збільшенням кількості Т-лімфоцитів, рівня Ig G і
зниженням рівня Ig E.

Результати роботи впроваджені в діагностичний та лікувальний процеси
Одеської обласної дитячої клінічної лікарні, районних лікарень Одеської
області та дитячих лікарень м. Миколаєва, включені в навчальний процес
післядипломної підготовки лікарів на кафедрі госпітальної педіатрії та
неонатології Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим
дослідженням, в якому автором особисто проведено: патентно-інформаційний
пошук, аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, формування
груп спостереження, аналіз результатів клінічних, інструментальних,
лабораторних досліджень, оцінку лікування дітей, а також сформовано
комп’ютерну базу даних, написано всі розділи дисертації та висновки.

Дослідження концентрації теофіліну в крові проводилось в лабораторії
Одеського міського дитячого лікувально-діагностичного центру ім. Б.Я.
Резніка під керівництвом старшого наукового співробітника Майнової А.І.,
за що автор висловлює щиру вдячність.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені
на засіданнях кафедри госпітальної педіатрії та неонатології Одеського
державного медичного університету (1999, 2000, 2001), засіданнях
асоціації дитячих лікарів м. Одеси (1999), Днях педіатра Одеської
області (2000), ІІ з’їзді фтизіатрів і пульмонологів України (Київ,
1998), науково-практичній конференції “Питання грудного вигодовування та
лікувально-профілактичного харчування дітей першого року життя” (Одеса,
1999), 10-му з’їзді педіатрів України “Проблеми педіатрії на сучасному
етапі” (Київ, 1999), науково-практичній конференції “Антибактеріальна,
протизапальна та імуноактивна терапія в педіатрії” (Київ, 2000).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, із
них 3 статті у фахових виданнях, 5 – у матеріалах і тезах наукових
конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 137 сторінках
машинописного тексту і складається із вступу, огляду літератури, опису
матеріалів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень,
обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку
використаної літератури, що включає 249 джерел (з них 82 – іноземних
авторів). Робота ілюстрована 20 таблицями, 24 малюнками, 3 виписками з
історій хвороб.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об’єкт та методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань
проведена порівняльна оцінка клініко-імунологічних та біохімічних
показників 120 дітей першого року життя з тимомегалією та
бронхолегеневими захворюванями з обструктивним синдромом, 40 дітей з
хворобами органів дихання і синдромом бронхообструкції, але без
тимомегалії, які лікувались в реанімаційному та педіатричному
відділеннях Одеської обласної дитячої клінічної лікарні. У 32 дітей була
діагностована пневмонія з бронхообструктивним синдромом, у 83 –
обструктивний бронхіт, у 45 – гострий бронхіоліт. І ступінь тимомегалії
мали 63 дитини (52,5%), ІІ ступінь – 57 дітей (47,5%). Контрольну групу
склали 30 здорових дітей без тимомегалії.

Усім хворим проводилось клініко-лабораторне обстеження, яке включало
збір анамнезу, загальний огляд, загальноклінічні та інструментальні
дослідження в динаміці хвороби.

Ступінь тимомегалії визначали за величиною кардіо-тиміко-торакального
індексу на рентгенограмах органів грудної клітки (Е.Т.Даданбаев, 1981).

Сироваткові імуноглобуліни А,М,G визначали за методом простої радіальної
імунодифузії в агарі із стандартними наборами моноспецифічних
антисироваток до імуноглобулінів за методикою J.Mancini et al (1965).
Рівень загального Ig E визначали методом твердофазного імуноферментного
аналізу за допомогою тест-систем “Labodia”- Швейцарія
(А.Г.Жаранов,1995). Специфічні цитомегаловірусні Ig G, М визначали
методом імуноферментного аналізу з використанням діагностичної
тест-системи НВП “Біолабтехнологія” (Одеса, Україна) спільно з
“Хема-Медика” (Москва). Специфічні хламідійні Ig G, М визначали методом
імуноферментного аналізу за допомогою тест-систем “Вектор-Бест” (Росія)
(Г.С. Панкратова, 1992).

Визначення вмісту Т-лімфоцитів проводили в реакції утворення спонтанних
“розеток”; кількості В-лімфоцитів – в реакції комплементарного
розеткоутворення за методом Jondale M. et al (1972).

Для контролю безпеки терапії та визначення кореляційних зв’язків між
дозою еуфіліну, терапевтичною концентрацією теофіліну в сироватці крові
та клінічним одужанням хворого визначали концентрацію теофіліну в
імунологічній реакції конкурентного зв’язування аналіту, поміченого
флуоресцентною речовиною з антитілами специфічної сироватки у поєднанні
з флуоресцентнополяризаційним аналізом (H.D. Hill et al, 1981).

Статистична обробка результатів досліджень проводилась за допомогою
стандартної статистичної комп’ютерної програми “Microsoft Excel” із
застосуванням критерію Ст’юдента (t) для оцінки достовірності різниць
абсолютних значень середніх величин. Різницю вважали достовірною при
значеннях р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020