.

Морфометричні властивості еритроцитів, показники гемодинаміки і варіабельності серцевого ритму у хворих на стабільну стенокардію напруги та їх зміни п

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
141 2083
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОЛБІНА Іветта Валеріївна

УДК: 616.155.1-008.1+ 616.12-00085.272

Морфометричні властивості еритроцитів, показники гемодинаміки і
варіабельності серцевого ритму у хворих на стабільну стенокардію напруги
та їх зміни під впливом метаболічної терапії

14.01.11 – кардіологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Запоріжжя – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Візір Вадим Анатолійович, Запорізький
державний медичний університет, завідувач кафедри госпітальної терапії
№1.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Фуштей Іван Михайлович, Запорізька
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
терапії, клінічної фармакології та ендокринології;

доктор медичних наук, професор Курята Олександр Вікторович,
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач
кафедри госпітальної терапії №1 і профпатології.

Провідна установа: Інститут кардіології імені акад. М.Д. Стражеска АМН
України, відділ атеросклерозу і хронічної ІХС, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться “ 22 “ грудня 2004 р. о 14 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.600.02 при Запорізькому
державному медичному університеті (69035, м. Запоріжжя, пр.
Маяковського, 26).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Запорізького державного
медичного університету (69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26).

Автореферат розісланий “ 19 “ листопада 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.мед.н., професор Волошин М.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У структурі загальної інвалідизації і смертності
населення України ішемічна хвороба серця (ІХС) займає перше місце
(Дорогий А.П., Лутай М.І., 2003). Одна з найбільш поширених форм ІХС –
стенокардія, не тільки значно скорочує тривалість життя більшості
хворих, але й погіршує його якість, приводячи до стійкої втрати
працездатності та інвалідизації. При цьому ступінь і частота негативного
впливу ішемії серцевого м’язу на ці показники значно вищі, ніж при інших
найбільш розповсюджених хронічних захворюваннях, включаючи інсульт,
артрит, цукровий діабет і депресію (Lewin R., 1999).

Про поширеність ІХС серед населення економічно розвинутих країн свідчать
такі дані: в США загальна кількість хворих складає близько 14 млн., а зі
стабільною стенокардією перевищує 10 млн. осіб. Поширеність і
захворюваність ІХС серед дорослого населення в Україні в 2002 році
склали 17177,0 і 1593,8 на 100 тис. населення відповідно. Ця патологія у
структурі кардіоваскулярної летальності в нашій країні займає перше
місце і складає 632,1 на 100 тис. населення і, на жаль, негативна
тенденція продовжує зростати (Коваленко В.М., Дорогий А.П., 2002).

Численні експериментальні та клінічні спостереження підтверджують
важливу роль у формуванні ішемії міокарда фіксованої і динамічної
обструкції коронарних артерій, яка веде до структурних та функціональних
змін у серцевому м’язі (Мазур Н.А., 1999).

Недостатність коронарного кровообігу викликає гіпоксію, обмежує
постачання енергетичних субстратів в міокард, активує анаеробний
гліколіз, що призводить до накопичення кінцевих продуктів ішемічного
метаболізму і створює несприятливі умови для функціонування
серцево-судинної системи.

Одне з центральних місць в патогенезі ішемії міокарда займає вегетативна
нервова система, яка бере участь в регуляції коронарного кровообігу,
виникненні спазму коронарних артерій і метаболічних порушень в міокарді
(Явелов І.С., 1997, Амосова К.М., 2002). Загальновідома роль
гіперсимпатикотонії в розвитку гострого інфаркту міокарда, однак
залишається недостатньо вивченим питання впливу ступеня і характеру
взаємодії центральної та тканинної ланок симпато-адреналової системи на
патогенез стабільної стенокардії (Коркушко О.В., 2003).

Остаточно встановлена здатність еритроцитів депонувати катехоламіни,
інсулін та деякі гормони. Сутність цього феномена дослідники бачать у
раціональному використанні гормонів організмом, а також їх захист від
руйнуючого впливу ферментів плазми. Враховуючи пригнічуючу дію інсуліну
на адренергічну систему, а також контрінсулярні ефекти катехоламінів,
виникає питання про характер їх взаємодії в еритроцитах. Вивчення
закономірностей процесів депонування гормонів еритроцитами, можливо,
дозволить аналізувати тонкі механізми патогенезу ІХС.

Сучасне лікування стабільної стенокардії зосереджено, головним чином, на
відновленні рівноваги між перфузією міокарда і енергетичними потребами
міокардіальної клітини (Лутай М.І., 2003, Амосова К.М., 2002).
Традиційні антиангінальні препарати ефективно усувають клінічні прояви
стенокардії, але не запобігають розвитку метаболічних змін, котрі мають
місце у хворих на ІХС. Крім того, застосування цих препаратів обмежує
протипоказання і накопичення небажаних побічних ефектів в ході лікування
(Macor J.E., 2000, Jackson G., 2000).

Таким чином, очевидна актуальність розробки принципово нового напрямку в
лікуванні ІХС, яким є цитопротекція (Амосова К.М., 2002, Курята О.В.,
2003). Під цим розуміють попередження ішемічних і реперфузійних
ушкоджень міокарда шляхом безпосереднього впливу на його клітини, не
пов’язаного зі змінами гемодинаміки.

В експериментальній і клінічній кардіології накопичується значний досвід
раціонального комбінування антиангінальних препаратів і засобів
метаболічної корекції (Горчакова Н.О., 1996, Лутай М.І., 2004).
Створення нових терапевтичних комбінацій на основі препаратів з
метаболічним типом дії, визначення принципів їх застосування в
сполученні з базисною терапією дозволять підвищити ефективність
лікування ІХС, скоротити термін перебування хворих у стаціонарі, що буде
сприяти зменшенню кількості ускладнень і рівня летальності від цієї
патології в Україні. Усе вищезазначене і стало підставою для вибору мети
та завдань дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є
частиною науково-дослідної роботи кафедр патологічної фізіології та
госпітальної терапії №1 Запорізького державного медичного університету
за темою: “Роль порушень нейро-імунно-ендокринних взаємовідносин в
розвитку експериментальної та клінічної патології” (номер державної
реєстрації 0103 U 000937). Автором виконано дослідження морфометричних і
функціональних параметрів еритроцитів.

Мета і задачі дослідження: встановлення клінічних особливостей,
параметрів центральної і периферичної гемодинаміки, варіабельності
серцевого ритму та морфофункціональних властивостей еритроцитів у хворих
на стабільну стенокардію ІІІ функціонального класу (ФК) та їх динаміка у
ході базисної терапії і комбінації її з мілдронатом.

Для досягнення мети сформульовані такі задачі дослідження:

1. Дослідити показники центральної і периферичної гемодинаміки,
кардіоінтервалометрії, толерантності до фізичних навантажень у хворих на
стабільну стенокардію III ФК і виявити особливості стану даних
показників в залежності від статі, віку, тривалості захворювання.

2. Проаналізувати характер змін структурно-морфологічних параметрів
еритроцитів у хворих на стабільну стенокардію і виявити особливості
стану даних показників в залежності від статі, віку, тривалості анамнезу
ІХС.

3. Вивчити особливості процесу депонування катехоламінів і інсуліну в
еритроцитах у хворих на стабільну стенокардію III ФК.

4. Провести оцінку антиангінальної активності базисної терапії і
комбінації базисної терапії з мілдронатом у хворих на стабільну
стенокардію III ФК.

5. Дати порівняльну характеристику базисної терапії і комбінації її з
мілдронатом з урахуванням їх впливу на параметри кардіогемодинаміки,
кардіоінтервалометрії та функціональні властивості еритроцитів,
підвищення толерантності до фізичних навантажень у хворих на стабільну
стенокардію III ФК і виявити особливості стану даних показників в
залежності від статі, віку та тривалості захворювання.

Об’єкт дослідження – хворі на ішемічну хворобу серця зі стабільною
стенокардією напруги ІІІ ФК і практично здорові особи.

Предмет дослідження – показники центральної і периферичної гемодинаміки,
варіабельності серцевого ритму, морфологічні параметри еритроцитів,
депоновані катехоламіни та інсулін у хворих на стабільну стенокардію III
ФК при застосуванні лікування.

Методи дослідження – цитохімічний метод визначення депонованих сумарних
катехоламінів і інсуліну в еритроцитах та морфометричних параметрів
еритроцитів за допомогою системи цифрового аналізу зображень,
електрокардіографія, комп’ютерна реокардіографія, кардіоінтервалометрія,
велоергометрія.

Наукова новизна отриманих результатів. У дослідженні вперше вивчені
зміни морфометричних, катехоламін- і інсуліндепонуючих властивостей
еритроцитів у хворих на стабільну стенокардію III ФК, що дозволяє
визначити їх роль у патогенезі ІХС; установлена кореляційна залежність
між показниками, що характеризують функціональні властивості еритроцитів
і стан центральної та периферичної гемодинаміки, кардіоінтервалометрії у
пацієнтів зі стабільною стенокардією III ФК. Вперше в порівняльному
аспекті показаний вплив базисної терапії ІХС і комбінації її з
мілдронатом на частоту ангінозних приступів на добу і добову потребу в
нітрогліцерині, гемодинамічні характеристики, варіабельність серцевого
ритму, толерантність до фізичних навантажень, морфометричні параметри
еритроцитів, їх здатність до депонування катехоламінів і інсуліну у
хворих на стабільну стенокардію III ФК.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано сполучення
базисної терапії з мілдронатом, що підсилює антиангінальний ефект
традиційної терапії, підвищує толерантність до фізичних навантажень.
Установлено тісний функціональний зв’язок між показниками гемодинаміки і
варіабельності серцевого ритму та активністю депонованої ланки
симпато-адреналової системи на прикладі еритроцитарної моделі, що може
бути використано як додаткові критерії в діагностиці ІХС і контролі
проведеної медикаментозної терапії. Запропоновано “Спосіб лікування
ішемічної хвороби серця” (позитивне рішення на винахід №2004042586/к).
Результати дослідження впроваджені в практику роботи в кардіологічному
відділенні Запорізької обласної клінічної лікарні, у кардіологічних
відділеннях 6-ї, 9-ї, 10-ї міських клінічних лікарень міста Запоріжжя та
в навчальний процес на кафедрах пропедевтики внутрішніх хвороб з
загальним доглядом за хворими, госпітальної терапії №1, клінічної
фармакології, фармації і фармакотерапії Запорізького державного
медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто сформульовані мета і
завдання дослідження, проведений літературний пошук та узагальнено його
результати, підібрані та рандомізовані групи хворих відповідно до
поставлених завдань, виконані інструментальні, цитохімічні та
морфологічні методи дослідження. Самостійно проведена обробка та
статистичний аналіз результатів, відібрані дані, які лягли в основу
опублікованих робіт та дисертації.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації представлені
та обговорені на II Міжнародній науковій конференції “Мікроциркуляція та
її вікові зміни” (Київ, 2002 р.), III Міжнародній медичній конференції
студентів та молодих вчених “Медицина – Здоров’я – ХХІ сторіччя”
(Дніпропетровськ, 2002 р.), науково-практичній конференції молодих
вчених “Вчені майбутнього” (Одеса, 2002 р.), науково-практичній
конференції “Актуальні питання кардіології і ревматології” (Київ, 2003
р.). Апробація дисертаційної роботи проведена 22 червня 2004 року на
розширеному спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішніх хвороб з
доглядом за хворими, госпітальної терапії №1, нервових хвороб
Запорізького державного медичного університету.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 6
друкованих робіт, з них 3 статті у фахових виданнях рекомендованих ВАК
України, з них одна написана без співавторів.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 226 сторінках
машинописного тексту. Складається із вступу, огляду літератури,
клінічної характеристики обстежених осіб і методів дослідження, 3
розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів,
висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, що
включає 365 літературних джерела, із них 213 російською та українською
мовами і 152 роботи іноземних авторів. Робота ілюстрована 5 рисунками і
92 таблицями, що займають 42 повних сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для реалізації поставлених задач було
обстежено 105 хворих на стабільну стенокардію напруги III ФК у віці від
42 до 79 років (середній вік 60,0±0,88 років), із них чоловіків – 66
(62,9%), жінок – 39 (37,1%). Середня тривалість захворювання склала 7,57
року.

Діагностика стабільної стенокардії напруги і її функціональний клас
здійснювалася згідно з рекомендаціями Українського товариства
кардіологів. До критеріїв виключення пацієнтів із групи обстеження
відносили: артеріальну гіпертензію, серцеву недостатність ІІІ-ІV ФК
(NYHA), сіноаурикулярну й атріовентрикулярну блокади високих градацій,
виражені особові і когнітивні порушення, цукровий діабет і супутні
захворювання легень, печінки і нирок з їх функціональною недостатністю.

Контрольну групу склали 30 практично здорових осіб, порівняних за статтю
та віком з обстеженими хворими. Для проведення порівняльної
характеристики впливу різних способів лікування, обстежені хворі були
рандомізовані на дві групи в залежності від застосованої терапії.

В першій групі (n=52) призначали базисну терапію, яка включала нітрати
пролонгованої дії (ізосорбіда динітрат у добовій дозі 60-120 мг),
?-адреноблокатор (метопролол у добовій дозі 100-200 мг), аспірин
(100-325 мг на добу). Тривалість терапії складала в середньому 20 днів.

Пацієнтам другої групи (n=53) на фоні базисної терапії проводили
внутрішньовенне введення мілдронату по 5 мл 10% розчину протягом 10-12
днів.

Вибіркові сукупності спостереження були сформовані за допомогою
ненавмисного (випадкового) добору з елементами спрямованої вибірки, що
забезпечує рівномірне співвідношення в групах осіб різної статі, віку,
антропометричних показників.

Як в процесі лікування, так і після його закінчення не було
зареєстровано побічної дії лікарських засобів, що вивчалися. Оцінка
центральної і периферичної гемодинаміки проводилася за допомогою
комп’ютерного діагностичного комплексу “РЕОКОМ”, розробленого в
лабораторії комп’ютерних діагностичних систем Національного
аерокосмічного університету “ХАІ” за методикою Кubісек М. у модифікації
Пушкаря Ю.Т. і співавт.

Математичний аналіз серцевого ритму (кардіоінтервалометрія) здійснювався
за допомогою системи комп’ютерної кардіографії CardioLab 2000. Оцінка
функціонального стану хворих проводилася, при відсутності протипоказань,
за допомогою велоергометрії на велоергометрі – ergometer SECA CARDIOTEST
100 (HOeRMANN, Німеччина).

Морфометричні показники еритроцитів досліджували в нативних мазках
крові, визначали в еритроцитах сумарні катехоламіни (адреналін,
норадреналін, дофамін) цитохімічним методом за методикою Мардарь Г.І., а
також використовували цитохімічний метод виявлення депонованого в
еритроцитах інсуліну за допомогою комп’ютерної системи цифрового аналізу
зображення VIDAS-386 (Kontron Elektronik, Німеччина), які виконували на
кафедрі патологічної фізіології.

Вивчення показників гемодинаміки, варіабельності серцевого ритму,
велоергометрії та морфофункціональних властивостей еритроцитів проводили
перед початком базисної терапії та комбінації її з мілдронатом і після
завершення лікування. Результати досліджень піддавали статистичній
обробці за допомогою програми Excel – 2000, яка складалася із загальної
статистики, дисперсійного та кореляційного аналізів.

Результати дослідження та їх обговорення. При аналізі результатів,
отриманих у ході даного дослідження, встановлено, що у хворих на ІХС
спостерігається достовірне зниження скорочувальної здатності міокарда.
Так, показники УО, УІ, ХОК, СІ, об’ємної швидкості викиду та потужності
лівого шлуночка були вірогідно в середньому на 21,8-24% нижче
аналогічних параметрів контрольної групи. Необхідно відзначити
достовірне збільшення загального та питомого периферичного опору судин
на 41% та 38% відповідно.

Дослідження показали, що в міру зниження еластичності артеріальних судин
змінюється і діяльність серця, вона стає менш економною: показник
витрати енергії на одне скорочення у хворих на ІХС був вірогідно
збільшений на 10% по відношенню до здорових осіб.

У результаті проведених досліджень було встановлено, що у хворих на
стабільну стенокардію поряд із загальними закономірностями, характерними
для ішемічної хвороби серця, мали місце достовірні розходження
гемодинамічних порушень, що визначалися статтю, віком і тривалістю
захворювання.

Аналізуючи зміни гемодинамічних параметрів у пацієнтів жіночої і
чоловічої статі, необхідно відзначити тенденцію до зниження показників,
що характеризують насосну функцію міокарда і підвищення ЗПОС у чоловіків
у порівнянні з жінками.

Еволюція гемодинамічних порушень у хворих на ІХС складається з взаємодії
кардіальних і периферичних механізмів регуляції кровообігу і
характеризується тим, що в міру збільшення віку хворих і сполученого з
ним такого клінічного критерію, як тривалість захворювання,
спостерігається достовірне зниження УО, ХОК, СІ і достовірне збільшення
постнавантажувальних характеристик.

При оцінці показників велоергометричного тесту у хворих на ІХС
відзначалося достовірне зниження ТФН, часу виконання навантаження та
перевищення енергетичного рівня порогового навантаження по відношенню до
здорових осіб. Показники велоергометричного тесту виявилися практично
однаковими як у чоловіків, так і у жінок, а достовірне зниження
порогової потужності (ПП) навантажень у осіб жіночої статі на 14,8%
(Рp?? ? a „| ^„| U-E #oaeaeoooooaaaaaaaUIAAI ^„1/4`„ =?=–?BA:BdCzFnGXI?KjR–Zue]iiaaaaaaaUUEEa3/41/41/43/4° `„a o•ooiiessssssssssssssssssssIAAAAA „a`„a dh`„a сер., ІН та внутрішньоклітинним накопиченням катехоламінів у хворих на стабільну стенокардію існував тісний обернений взаємозв’язок (r=-0,39; РПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ АМо - амплітуда моди ЗПОС - загальний периферичний опір судин ІН - індекс напруження Баєвського ІХС - ішемічна хвороба серця Мо - мода ОШВ - об’ємна швидкість викиду крові ПП - порогова потужність RRсер. - середнє значення RR інтервалу САС - симпато-адреналова система СІ - серцевий індекс ТФН - толерантність до фізичних навантажень УІ - ударний індекс УО - ударний об’єм кровообігу ФК - функціональний клас ХОК - хвилинний об’єм кровообігу ContCa -вміст катехоламінів в еритроцитах GreyCa - концентрація катехоламінів в еритроцитах

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020