.

Покращення відтворних і продуктивних здатностей чорно – рябої худоби в умовах Полісся України (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
177 3614
Скачать документ

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

ІМ. С.З. ГЖИЦЬКОГО

КАЛЬЧУК ЛЮБОВ АСКОЛЬДІВНА

УДК: 636. 22/.28.082.2(477.41/.42)

Покращення відтворних і продуктивних здатностей чорно – рябої худоби в
умовах Полісся України

06.02.01 – розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

Львів- 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті сільського господарства Полісся УААН

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук,

професор Пелехатий Микола Сергійович,

Державний агроекологічний університет, кафедра розведення та генетики

с.-г. тварин, завідувач (м. Житомир)

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор

Шаловило Степан Григорович

Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З.
Гжицького, кафедра

технології виробництва молока і м?яса

кандидат сільськогосподарських наук

Кузів Маркіян Ігорович

Інститут біології тварин УААН, лабораторії біотехнології і генетики,
старший науковий співробітник

Провідна установа:

Білоцерківський державний аграрний університет, кафедра генетики і
розведення, Міністерства аграрної політики України

Захист відбудеться 03.03.2005 року о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.35.826.02 у Львівській національній
академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького за адресою: 79010,
м. Львів – 10, вул. Пекарська, 50.

З дисертацією можна ознайомитьсь у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького за адресою: 79010, м.
Львів – 10, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий 02.02.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
О.М. СЛОБОДА

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Протягом останніх 20–30 років на теренах України
відбувається бурхливий породоутворювальний процес. У галузі молочного
скотарства створені високопродуктивні спеціалізовані породи інтенсивного
типу, генетичний потенціал тварин яких за надоєм досягає 6000 кг молока
і більше при збереженні підвищеної жирномолочності. До таких порід
належить українська чорно-ряба молочна порода, яка виведена шляхом
відтворного схрещування маточного поголів’я місцевої чорно-рябої худоби
з голштинськими бугаями-плідниками північно-американської селекції,
частка яких у структурі спадковості кінцевих генотипів складає 60–80 %.
У породі створено три зональні внутрішньопородні типи:
центрально-східний, західний і поліський. [М.Я. Єфіменко та ін. 1987;
1991; 1995; 1996; М.С. Пелехатий 1989; 1990; 1991; 1995; 1996; 1999;
П.І. Хмара 1996; М.М. Рибалка та ін., 1999].

Серйозною проблемою молочного скотарства України є погіршення відтворних
здатностей маточного поголів’я. Середня тривалість використання молочних
корів становить 3–4 лактації, корови окуповують витрати на їх
вирощування, починаючи з 5 лактації [А.П. Маркушин, 1983; З.Є. Щербатий,
Б.А. Павлів, 1995; І. Дунін, Р. Кертієв, 1995; В.А. Даншин, 1996; Ю.П.
Полупан та ін, 1999; І.А. Рудик, В.В. Судика, 2001;

Є.А. Лебедько, Г.А. Непомнящий, 2001 та ін.].

Висока частка спадковості за голштинською породою підвищує вибагливість
тварин новоствореної породи до умов утримання і годівлі, які в багатьох
господарствах, особливо поліської зони, залишаються незадовільними. За
цих умов вирішальною є дія природного відбору, який торкається, в першу
чергу, життєво важливих функцій і властивостей тварин, які пов’язані з
їх адаптацією до певних умов середовища. Тому дослідження, спрямовані на
визначення оптимальної структури генотипу породних тварин, зокрема
поліської популяції, є важливим завданням, що і визначає актуальність
дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота була складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту
сільського господарства Полісся УААН за темами: “Консолідувати та
удосконалити внутріпородну структуру, продуктивні і племінні якості
поліського типу української чорно-рябої молочної породи” та
“Удосконалити племінні та продуктивні якості великої рогатої худоби
української чорно-рябої молочної породи в господарствах різних форм
власності поліської зони України” (№№ держреєстрації 0198U004954 і
0101U007102), які входять до державної програми “Розведення і генетика
тварин”.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було проведення аналізу
відтворних здатностей та тривалості господарського використання корів
чорно-рябої породи різного походження, генотипів, ліній і нащадків
окремих бугаїв-плідників, взаємозв‘язків між ними та надоєм тварин для
подальшої консолідації за цими ознаками поліської популяції
новоствореної породи. Для реалізації цієї мети були поставлені наступні
завдання:

– здійснити селекційно-генетичну характеристику параметрів відтворної
здатності та господарського використання обстежених корів;

– вивчити залежність молочної продуктивності обстежених корів від віку
їх отелення та тривалості деяких біологічних періодів;

– вивчити відтворні здатності та параметри господарського використання
корів різних порід, генотипів, ліній та потомства окремих
бугаїв-плідників;

– провести аналіз причин вибуття корів різних генотипів і ліній;

– обгрунтувати економічну ефективність використання корів різного
походження і генотипів залежно від їх відтворних функцій, тривалості
використання та молочної продуктивності.

Об‘єкт досліджень – корови української чорно-рябої молочної та німецької
чорно-рябої порід.

Предмет досліджень – селекційно-генетична характеристика відтворних
здатностей, показників господарського використання, молочної
продуктивності та взаємозв‘язок між ними у корів різного походження,
ліній і генотипів.

Методи досліджень: зоотехнічні – оцінка корів різних порід, генотипів,
ліній за відтворними здатностями, параметрами господарського
використання та молочною продуктивністю; біометричні – визначення
середніх величин, їх похибок, мінливості ознак та взаємозв‘язків між
ними; економічні – економічна оцінка результатів досліджень.

Наукова новизна. Вперше в умовах поліської зони України проведено
селекційно-генетичну характеристику відтворної здатності і тривалості
господарського використання корів української чорно-рябої молочної та
німецької чорно-рябої порід, встановлено взаємозв‘язок між окремими
селекційними ознаками, обгрунтовано економічну ефективність використання
тварин різного походження і генотипів залежно від розвитку ознак, які
досліджувалися.

Практичне значення роботи. Встановлено, що тварини поліського типу
української чорно-рябої молочної породи мають задовільні параметри
відтворної здатності, господарського використання та молочної
продуктивності, що дає підставу зробити висновок про можливість їх
ефективного використання в господарствах Полісся України за умови
достатньої і повноцінної годівлі.

Одержані результати досліджень впроваджені в дослідному господарстві
„Рихальське” Житомирської області, що підтверджується відповідним актом.
Вони можуть бути використані при опрацюванні перспективних планів
селекційно-племінної роботи з чорно-рябою худобою в господарствах різних
категорій і форм власності та технологій ведення галузі молочного
скотарства.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем
самостійно під науково-методичним керівництвом професора М.С.
Пелехатого. Автором особисто зібрані первинні дані зоотехнічного обліку
про племінне і продуктивне використання тварин, проведена їх біометрична
обробка та аналіз, розроблені пропозиції виробництву, результати
досліджень впроваджені в дослідному господарстві “Рихальське”
Житомирської області.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати
досліджень були викладені і схвалені на засіданнях вчених рад Інституту
сільського господарства Полісся УААН (1999–2002), зооінженерного
факультету Державного агроекологічного університету (м. Житомир)
(1999–2002); засіданнях кординаційно-методичної ради Науково-методичного
центру “Розведення тварин” при Інституті розведення і генетики тварин
УААН (1999–2002); на науково-практичній конференції “Нові методи
досліджень у тваринництві” (Харків, 2001); на міжнародній
науково-практичній конференції “Перспективи розвитку скотарства у
третьому тисячолітті” (Суми, 2001); спільному засіданні
науково-методичної комісії ІСГП УААН та кафедр розведення та генетики
сільськогосподарських тварин, зооекології, спеціального тваринництва,
годівлі сільськогосподарських тварин ДАУ (м. Житомир) (2004).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені в 5-ти наукових працях,
опублікованих у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дана робота складається із вступу, огляду
літератури, результатів власних досліджень, економічної оцінки
результатів дослідів, аналізу та узагальнення результатів досліджень,
висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел літератури
і додатків. Загальний об’єм дисертації з додатками – 158 сторінок,
основна частина викладена на 111 сторінках комп’ютерної верстки,
ілюстрована 42 таблицями, 9 рисунками. Список літератури включає 235
джерел, у тому числі 41 – на іноземних мовах.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Об?єктом досліджень були корови чорно-рябої породи племзаводу дослідного
господарства “Рихальське” Житомирської області, який є оригінатором
поліського типу української чорно-рябої молочної породи.

У кращі роки надій у стаді становив 4500–5000 кг молока. На кожну
середньорічну корову заготовляють по 45–55 ц корм. од. Раціони годівлі
тварин складають щомісячно за нормами ВІТ, з урахуванням живої маси та
рівня молочної продуктивності. В господарстві застосовується традиційна
прив’язна технологія утримання худоби з випасанням її на культурних та
природних пасовищах влітку. Доїння корів триразове, механічне.

Дисертаційна робота виконана шляхом аналізу матеріалів племінного і
зоотехнічного обліку про племінне та продуктивне використання корів
племзаводу за 1990 – 1999 рр.

Інформацію для зручності опрацювання та аналізу переносили на спеціально
розроблені картки. Загальний об‘єм вибірки склав 517 корів за 1274
лактаціями. Сформований масив даних включав для кожної корови:
походження, дату народження, осіменіння, отелення, запуску та вибуття,
належність до породи, лінії та нащадків плідника, молочну продуктивність
за лактаціями та прижиттєву живу масу новонароджених телят, причини
вибуття та інше.

Дослідження проведені на коровах німецької чорно-рябої (193 гол) та
української чорно-рябої молочної порід (324 гол) з різною часткою
спадковості за голштинською породою (0,1–25; 25,1–50; 50,1–75;
75,1–100 %). Вони належать в основному до 4-х найбільш поширених
генеалогічних голштинських ліній.

До української чорно-рябої породи відносили тварин, яких отримували
шляхом схрещування чорно-рябої худоби місцевої селекції з голштинськими
бугаями-плідниками різної кровності, а до німецької чорно-рябої –
імпортованих з Німеччини та їх нащадків від голштинських плідників.
Належність до ліній визначали за правим боком родоводу, генотип – за
часткою спадковості до голштинської породи.

Дослідження проводили за схемою (див. с. 5).

Для кожної корови були враховані такі селекційні ознаки:

– вік при 1-му отеленні (надалі К), днів, місяців;

– тривалість сервіс-періоду (СП) після 1, 2, і 3 отелень та середня за n
лактацій, шляхом підрахунку числа днів від отелення до плодотворного
осіменіння;

– тривалість тільності (Т) після 1, 2 і 3 отелення та середня за n
отелень, днів;

– тривалість міжотельного періоду (МОП) між суміжними 1–2, 2–3, 3–4
отеленнями та середня між n отеленнями, днів, місяців;

– тривалість сухостійного періоду (С) перед 2, 3 і 4 отеленнями та
середня за n отелень, днів;

– попередній індекс плодючості корів (ІП’) за формулою Й. Дохі (1961):

),

– середній міжотельний період, або період між 1 і 2 отеленнями, міс.;

– прижиттєвий індекс плодючості корів (ІП) за формулою Уілкокса (1957):

ІП= [(n-1) х365х100]/Д,

де: n – кількість отелень; Д – кількість днів між першим і останнім
отеленнями;

,

де: МОП – середній міжотельний період, днів;

жива маса новонароджених телят, кг;

тривалість використання корів, лактацій;

тривалість життя корови (Ж), днів;

коефіцієнт господарського використання (КГВ), за формулою

причина вибуття корів;

надій корів за 1, 2 і 3 лактаціями;

прижиттєвий надій та за 1 день життя, кг

Первинні матеріали досліджень оброблені методами варіаційної статистики
за загальноприйнятими алгоритмами М.О. Плохинського (1964) та Є.К
Меркур’євої (1970) з використанням комп’ютерної техніки. Результати
вважали статистично достовірними, якщо Р 0,05).

Оцінка ознак відтворної здатності – не самоціль. Вона повинна
розглядатись у контексті взаємозв?язку з продуктивністю корів, зокрема,
молочністю.

Результатами багатьох досліджень доведено, що на рівень надою корів,
особливо первісток, впливає вік першого отелення. В наших дослідженнях
ця закономірність носить характер тенденції і виражається криволінійною
залежністю (табл. 2).

Максимальна різниця між надоєм корів, які розтелилися в різному віці,
склала за першу лактацію 465 кг, за другу – 548, за третю – 496, за
прижиттєвим надоєм – 985 кг і в усіх випадках була статистично
недостовірною.

Таблиця 2

Залежність надою корів від їх віку при першому отеленні, кг

Вік при 1-му отеленні, міс. Лактація Прижиттєвий надій (n= 194)

1(n= 517) 2 (n= 357) 3 (n= 204)

n M±m n M±m n M±m n M±m

До 25 70 3569

±126 51 4077

±157 28 3844

±162 24 11112

±1514

26–30 197 3484

±73 145 3922

±90 83 3801

±109 82 12044

±767

31–35 166 3569

± 80 116 4090

±104 61 3998

±111 55 12056

±884

36–40 78 3513

±114 43 3750

±136 30 3872

±145 32 11071

±1352

Понад 40 6 3949

±229 2 3542

±437 2 4297

±305 1 19406

Тобто, при першому отеленні вік корів суттєво не впливає на молочну
продуктивність за першу, і наступні лактації. Очевидно, на
продуктивність корів суттєво впливають їх масові габарити на момент
отелення. Проте на наш погляд, як раннє використання корів, так і їх
перетримка, призводять до погіршення показника прижиттєвого надою.

Численними дослідженнями установлено, що підвищення лактаційного
навантаження негативно впливає на відтворну функцію, збільшує тривалість
сервіс-періоду. З іншого боку, більша його тривалість сприяє продовженню
лактаційного процесу та підвищенню молочної продуктивності корів. Ця
закономірність характерна також для корів поліської популяції (табл. 3).

Якщо за 1-у лактацію максимальні надої спостерігалися у корів з
підвищеною тривалістю сервіс-періоду (понад 120 днів), то за 2-у і

3-ю лактації та прижиттєві, цей період знаходиться в межах 81–120 днів.
Аналогічна динаміка надою молока спостерігалася зі збільшенням
тривалості міжотельного періоду, яка визначається, головним чином,
величиною сервіс-періоду. Підвищена тривалість цих біологічних періодів
свідчить про доцільність визначення їх оптимальних параметрів з
урахуванням рівня продуктивності корів конкретного стада.

Таблиця 3

Залежність надою корів від тривалості сервіс-періоду, кг

Тривалість сервіс-періоду, дн. Лактація Прижиттєвий надій (n= 194)

1(n= 517) 2 (n= 357) 3 (n= 204)

n M±m n M±m n M±m n M±m

До 80 153 3326

±72 113 3602

±95 60 3560

±114 38 8722

±1152

81–100 63 3312

±130 49 3808

±126 30 4032

±132 39 13069

±1151

101–120 46 3496

± 131 29 4001

±160 29 4010

±158 24 13422

±1058

121–140 47 3838

±126 24 3682

±137 14 3685

±311 24 13200

±1206

Понад 140 208 3700

±73 142 3792

±86 71 4117

±117 69 11753

±878

Щодо тривалості сухостійного періоду, то кращими за надоєм були корови,
у яких він становив 60–70 і більше днів. Тобто, високопродуктивні корови
потребують тривалішого відпочинку перед наступною напруженою лактацією.

Показники відтворної здатності корів різного походження і генотипів.
Українська чорно-ряба молочна порода формувалась як шляхом відтворного
схрещування, так і інтродукцією, тобто завозом тварин зарубіжної
селекції. Щодо цього, то поліський тип в цілому, і племзавод дослідного
господарства „Рихальське” зокрема, не є виключенням. Тому нами вивчені
адаптаційні можливості тварин чорно-рябої породи, включаючи 1, 2 і
подальші генерації на фоні української чорно-рябої молочної худоби.
Встановлено, що тварини різного походження відрізняються між собою
розвитком та мінливістю ознак відтворної здатності (табл. 4).

Таблиця 4

Відтворні здатності корів різного походження між 1 і 2 отеленнями

Показники Породи Різниця

українська чорно-ряба молочна (n =324) німецька чорно-ряба (n=193)

M±m Сv, % M±m Сv, % d

Вік при першому отеленні, міс. 31,0±0,24 14,1 30,5±0,32 14,6 +0,5

Тривалість біологічних періодів, днів:

сервіс-періоду 130,9±4,6 63,7 149,2±6,52 60,7 -18,3

тільності 278,0±0,09 0,63 279,4±0,10 0,6 -1,4***

міжотельного періоду 409,2±4,6 20,6 429,4±6,6 21,3 -20,2*

сухостійного періоду 74,0±1,25 30,4 72,1±1,33 25,6 +1,9

Коефіцієнт відтворної здатності 0,92±0,09 17,3 0,88±0,01 19,3 +0,04***

Індекс плодючості попередній 41,8±0,38 16,5 41,3±0,50 16,9 +0,5

Прижиттєвий індекс плодючості, % 92,5±0,91 17,6 88,5±1,22 19,2 +4,0**

Жива маса теличок, кг 24,8±0,24 13,1 24,2±0,29 11,9 +0,6

(n =171) х (n =99) х х

Корови німецької чорно-рябої породи, включаючи 1, 2 і наступні
генерації, перевищують тварин української чорно-рябої молочної породи за
тривалістю таких біологічних періодів, як сервіс – (на 18,3 днів) та
міжотельний період (на 20,2; Р

a

ae

f??

c

th

$

(

X

`

a

ae

Tc0

z

|

~

?

¦

th

\

\

\

\

\

\

\

\

\

\

\

\

’kdi

\

\

\

\

\

\

\

\

\

\

l

??

o

` n

` n

` U

` U

` U

` U

` U

` U

` U

?Таким чином, використання чорно-рябих голштинів на коровах чорно-рябої
породи місцевої селекції за умови достатньої годівлі не погіршить її
відтворні здатності, а навпаки, покращить їх. Це дуже важливо, оскільки
наші дослідження показали, що така спрямованість селекції співпадає з
динамікою молочної продуктивності корів різних генотипів. Доведено, що
підвищення частки спадковості за голштинською породою сприяє зростанню
надою корів. Різниця між крайніми генотипами на користь висококровних
склала 719 кг (Р0,05). Разом з
тим, ці коефіцієнти з прижиттєвим надоєм корів та надоєм за 1 день життя
були високими (від +0,638 до +0,862) і статистично достовірними

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020