.

Фонофорез парацетамолу в комплексній терапії післятравматичного запалення ока (клініко-експериментальне дослідження) (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
142 2933
Скачать документ

ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ

ім. В.П. ФІЛАТОВА АМН УКРАЇНИ

КАРЛІЙЧУК Марина Аксентіївна

УДК 617.7-001.4 – 06:616-002]-085.837.3:615.276

Фонофорез парацетамолу в комплексній терапії післятравматичного
запалення ока /клініко-експериментальне дослідження/

14.01.18 – очні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

ОДЕСА – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Буковинській державній медичній академії МОЗ України
та Донецькому обласному офтальмотравматологічному центрі “Мікрохірургія
ока”.

Науковий керівник: кандидат медичних наук Пенішкевич Ярослав Іванович,
директор державного підприємства “Науково-експертний центр з
регламентації, застосування та впровадження дезінфекційних засобів” МОЗ
України, м. Київ

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Леус Микола
Федорович, Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова
АМН України, керівник лабораторії біохімії

доктор медичних наук, доцент Завгородня Наталія Григорівна, Запорізька
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
очних хвороб

Провідна установа: Харківська медична академія післядипломної освіти
МОЗ України, кафедра
очних хвороб, м. Харків.

Захист відбудеться 02.07.2004 року о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 41.556.01 в Інституті очних хвороб і
тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України за адресою: 65061, м.
Одеса, Французький бульвар, 49/51.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту очних хвороб і
тканинної терапії ім. В.П.Філатова АМН України за адресою: 65061, м.
Одеса, Французький бульвар, 49/51.

Автореферат розісланий 30.05.2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук,

професор
Пономарчук В.С.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Травми очей та їх наслідки займають перше місце
(24,1%) в нозологічній структурі інвалідності внаслідок втрати зору в
Україні, тому розробка різноманітних методів покращання наслідків та
профілактики ускладнень є важливою (Анина Е.И., Красновид Т.А., 2002;
Логай И.М., Сергиенко Н.М., 2002; Крижановська Т.В., 2003). Найбільш
тяжкими ушкодженнями є проникні поранення очного яблука. Сучасні методи
хірургічного та медикаментозного лікування хворих із проникними
пораненнями очей дозволили значно покращити наслідки травм (Гундорова
Р.А., Малаев А.А., 1986; Волик Е.И., Архипова Л.Т., 2000; Вериго Е.Н.,
Кузнецова И.А., 2002; Боброва Н.Ф., 2003). Однак проблема ускладненого
перебігу післятравматичного запального процесу (ПТрЗП) з розвитком
інфекційних або неінфекційних увеїтів, які є основною причиною
субатрофії, атрофії очного яблука та післятравматичної енуклеації,
залишається актуальною (Сухина Л.А., Зорина М.Б., 1992; Галимова Р.З.,
Бейсенбаева Б.С., 1996; Вериго Е.Н., Полякова Л.Я., 2000).
Післятравматичне запалення та його наслідки прямо залежать від механізму
травми, локалізації та розповсюдження рани, пошкодження структур очного
яблука, індивідуальної реактивності хворого (Лебехов П.И., 1974; Сухина
Л.А., 1992; Логай И.М., Петруня А.М., 1999; Волик Е.И., 2000).

На фоні селективної проникності гістогематичних структур, особливостей
кровопостачання та обміну речовин реалізація флоголітичного ефекту
протизапальних препаратів у різних органах має неоднаковий характер, що
є однією з умов суперечності результатів їх використання в клініці
(Березнякова А.І., 1991). Через це проблема медикаментозної корекції
запалення в офтальмології залишається важливою. В якості протизапальних
препаратів в офтальмології вже давно застосовують кортикостероїди
(Лебехов П.И., 1974; Кроль Д.С., Овечкина Г.А., 1982; Гундорова Р.А.,
Малаев А.А., 1986; Вериго Е.Н., Кузнецова И.А., 2002). Нестероїдні
протизапальні засоби (НПЗЗ), які відрізняються від стероїдних низкою
переваг, відкривають нові можливості в лікуванні запального процесу ока.
Їх краплинні форми в останні роки отримують широке розповсюдження в
офтальмохірургії (Майчук Ю.Ф. 1996; Flach A.J., 1996; Еричев В.П., 1997;
Nichols J., Snyder R.W., 1998; Квасова М.Д., Астахов Ю.С., 2000).

В офтальмологічній практиці для терапевтичного лікування очних
захворювань широко застосовують ультразвук для досягнення терапевтичної
концентрації препаратів у тканинах ока, проникність яких при фонофорезі
збільшується на 300-1000% (Цок Р.М., 1970; Аристархова А.А., 1975;
Улащик В.С., 1983; Фридман Ф.Е., Гундорова Р.А., 1989). Розглядаючи
локальну дію ультразвуку, слід відмітити його вплив на покращання
гемодинаміки, прискорення окисно-відновних процесів у тканинах та їх
регенерації (Мармур Р.К., 1967; Плевинскис В.П., 1983; Яворский А.В.,
1985; Еричев В.П., 1994; Кодзов М.Б., Малюта Г.Д., 2000). Також
встановлено підвищення прониності гематоофтальмічного бар’єру (Мармур
Р.К., 1964) та різке збільшення сорбційних властивостей запаленої
тканини під впливом ультразвуку (Егоров Е.А., Крюкова М.Б., 1994).

Враховуючи складність патогенезу післятравматичного запалення ока, ми
припустили, що позитивним для післятравматичного процесу може виявитись
вплив, який поєднує в собі декілька патогенетично обгрунтованих дій.
Такий комплекс може бути отриманим при фонофоретичному введенні
нестероїдного протизапального препарату.

Слід зазначити, що не дивлячись на широке застосування фонофорезу
лікарських засобів в офтальмології, в літературі відсутні дані щодо
застосування поєднаної дії ультразвуку та НПЗЗ. Парацетамол у вигляді
фонофорезу при проникних пораненнях ока раніше не застосовувався.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана робота
є фрагментом планової наукової роботи кафедри нормальної фізіології та
центральної науково-дослідної лабораторії Буковинської державної
медичної академії (Чернівці) “Вивчення вікових особливостей
взаємозв’язку центральних і периферичних механізмів регуляції
імунологічної реактивності та гемокоагуляційного потенціалу в нормі і
при ендо- та екзогенних інтоксикаціях“ (номер держреєстрації
0199U004598), в якій дисертант була співвиконавцем.

Мета дослідження: підвищення ефективності лікування хворих із проникними
пораненнями ока шляхом застосування в комплексному лікуванні
післятравматичного запального процесу фонофорезу парацетамолу.

Завдання дослідження:

Дослідити ступінь проникності парацетамолу в передню камеру ока кролика
при фонофоретичному його введенні.

Дослідити динаміку змін пероксидного окиснення ліпідів та активності
ферментів антирадикального захисту у волозі передньої камери ока при
модельованих проникних пораненнях рогівки, рогівки та райдужки,
корнеосклеральної зони, склери під впливом фонофорезу парацетамолу.

З’ясувати динаміку змін фібринолізу та колагеназної активності вологи
передньої камери під впливом фонофорезу парацетамолу при проникних
пораненнях рогівки, рогівки та райдужки, корнеосклеральної зони, склери
в експерименті.

Вивчити на моделях проникного поранення рогівки, рогівки та райдужки,
корнеосклеральної зони, склери ефективність впливу фонофорезу
парацетамолу на біоелектричну чутливість сітківки.

Провести оцінку ефективності лікування післятравматичного запального
процесу ока у хворих із проникними пораненнями рогівки,
корнеосклеральної зони та склери при застосуванні фонофорезу
парацетамолу.

Об’єкт дослідження: післятравматичне запалення ока.

Предмет дослідження: динаміка процесів ліпопероксидації й
антиоксидантного захисту, фібринолізу та колагенолізу під впливом
фонофорезу парацетамолу при лікуванні проникних поранень в експерименті;
ефективність застосування у хворих із проникними пораненнями ока
фонофорезу парацетамолу.

Методи дослідження: – фармакологічні (дослідження ступеня проникності
парацетамолу в передню камеру ока при фонофоретичному введенні); –
біохімічні методи (дослідження вмісту малонового альдегіду та дієнових
кон’югатів, активності супероксиддисмутази та глутатіонпероксидази, змін
фібринолізу та колагеназної активності); – електрофізіологічні
(дослідження функціонального стану сітківки методом загальної
електроретинографії); – візометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія; –
методи статистичної обробки матеріалу.

Наукова новизна роботи. Встановлено, що при фонофорезі 1% розчину
парацетамолу в експерименті його концентрація у волозі передньої камери
на 82% вища, ніж при інстиляціях даного препарату.

Розширене поняття, що сумісне застосування ультразвуку та 1% розчину
парацетамолу призводить до зниження інтенсивності процесів пероксидного
окиснення ліпідів (ПОЛ), нормалізації активності ферментів
антирадикального захисту у волозі передньої камери травмованого ока на
ранньому етапі (3-7-а доба) післятравматичного періоду, що запобігає
вторинній альтерації тканин травмованого ока.

Доповнено поняття про механізми, які перешкоджають фіброзоутворенню:
підвищення лізису колагену та стимуляція ферментативного фібринолізу при
лікуванні фонофорезом парацетамолу.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано новий спосіб
лікування післятравматичного запального процесу ока при проникних
пораненнях, який полягає у проведенні 7-10 сеансів фонофорезу
парацетамолу, починаючи з 4-ї доби після первинної хірургічної обробки
(ПХО) рани (Патент України № 58337 А від 15.07.2003 р.).

Застосування нового способу – фонофорезу парацетамолу – підвищило
ефективність лікування хворих із проникними пораненнями рогівки,
корнеосклеральної зони та склери, що проявлялось згасанням запальної
реакції тканин ока на 7-му добу після ПХО рани, розсмоктуванням ексудату
вологи передньої камери та склистого тіла, зменшенням набряку сітківки,
а також зменшенням частоти розвитку синехій у 2 рази.

Визначено, що застосування фонофорезу парацетамолу сприяє поліпшенню
біоелектричної активності сітківки на 19% у хворих із проникними
пораненнями корнеосклеральної зони та склери.

Отримані результати впроваджені в очному відділенні Чернівецької
обласної клінічної лікарні, Чернівецькому обласному медичному
діагностичному центрі, Донецькому обласному офтальмотравматологічному
центрі “Мікрохірургія ока” (акти впровадження).

Особистий внесок здобувача. Ідея використання методики фонофорезу
парацетамолу для лікування післятравматичного запального процесу у
хворих із проникними пораненнями ока належить науковому керівнику,
к.мед.н. Я.І. Пенішкевичу. Автором особисто здійснено розробку основних
наукових положень роботи, проведено аналіз літературних джерел. Здобувач
самостійно провела набір і обробку експериментального та клінічного
матеріалу. Біохімічні дослідження динаміки процесів ліпопероксидації,
фібринолізу та колагеназної активності у волозі передньої камери
проведені здобувачем на базі Центральної науково-дослідної лабораторії
Буковинської державної медичної академії за консультативної допомоги
д.мед.н., професора О.Л. Кухарчука. Фармакологічні дослідження ступеня
проникності 1% розчину парацетамолу в передню камеру ока проведені
автором на кафедрі медичної хімії Буковинської державної медичної
академії за консультативної допомоги д.біол.н., професора І.Ф. Мещишена.
Клінічні дослідження по вивченню ефективності фонофорезу парацетамолу у
хворих із проникними пораненнями ока виконані на базі Донецького
обласного офтальмотравматологічного центру “Мікрохірургія ока” за
консультативної допомоги д.мед.н., професора Л.О. Сухіної. Самостійно
дисертантом виконані загальноофтальмологічні та функціональні
обстеження 118 хворих із проникними пораненнями ока, спостереження за
хворими в динаміці. Здобувач самостійно провела клінічну оцінку
отриманих результатів, написала всі розділи дисертації, провела
статистичний аналіз та узагальнення одержаних результатів, сформулювала
висновки і практичні рекомендації, підготувала матеріали до
опублікування.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи
доповідалися та обговорювалися на: – 4-й міжнародній конференції з
офтальмології (Київ, 1998); – 4-му міжнародному медичному конгресі
молодих вчених і студентів (Катовиці, Польща, 1998); – міжобласній
конференції офтальмологів Івано-Франківської, Тернопільської та
Чернівецької областей (Яремче, 2000); – 23-й та 25-й підсумкових
наукових конференціях співробітників Буковинської державної медичної
академії (Чернівці, 2002, 2004); – Х-му з’їзді офтальмологів України
(Одеса, 2002); – науковій конференції “Вікові аспекти чутливості
організму до ксенобіотиків” (Чернівці, 2002); – засіданнях наукового
товариства офтальмологів Чернівецької області (1999, 2000, 2002); –
науково-практичній конференції “Актуальні проблеми медико-соціальної
експертизи та реабілітації інвалідів внаслідок офтальмопатології”
(Дніпропетровськ, 2003); – ювілейній науково-практичній конференції
офтальмологів “Досягнення та перспективи розвитку сучасної
офтальмології” (Одеса, 2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць, з них: 5
статей у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 8 – у
журналах, збірниках наукових праць, тезах конференцій та з’їздів.
Отримано патент України на винахід (№ 58337 А).

Обсяг і структура дисертації. Дисертація написана українською мовою,
викладена на 201 сторінці комп’ютерного тексту. Складається зі вступу, 4
розділів, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків,
практичних рекомендацій, списку використаних джерел та 2 додатків. Із
них основного тексту – 115, 32 – список використаних літературних
джерел, 52 – додатки. Ілюстрована 7 таблицями, які не виносились окремо
від тексту, та 4 рисунками, що займають 2 окремі сторінки. Список
використаних літературних джерел містить 320 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Експериментальні дослідження виконані на 115 кролях (125 очей) обох
статей породи шиншила, вагою 1,9-2,5 кг, віком 1-2 роки, які
утримувалися в умовах віварію Буковинської державної медичної академії
МОЗ України.

Під спостереженням перебували 118 пацієнтів (118 очей) віком від 18 до
75 років із проникними пораненнями рогівки (49 хворих, 49 очей),
корнеосклеральної зони (36 хворих, 36 очей), склери (33 хворих, 33 ока),
які лікувалися у Донецькому обласному офтальмотравматологічному центрі
“Мікрохірургія ока”. З них 21 жінка (17,80%) та 97 чоловіків (82,20%).
Середній вік пацієнтів складав (30,2±1,62) років. Характер травми:
побутові травми склали 67,45%, виробничі – 26,63%, кримінальні – 5,92%.

На першому етапі роботи в серії дослідів на 20 очах 10 кроликів
проведено дослідження ступеня проникності 1% розчину парацетамолу в
передню камеру ока шляхом визначення концентрації препарату у волозі
передньої камери після його інстиляцій та фонофоретичного введення. На
спектрофотометрі “СФ-46” (довжина хвилі 249 нм) вимірювали оптичну
щільність проб у кюветі товщиною шару 2 мм проти дистильованої води
(Clarke’s isolation and identification of Drugs, 1986; Спецификации для
контроля качества фармацевтических препаратов, 1990). Концентрацію
парацетамолу у волозі передньої камери вираховували за формулою. Аналіз
результатів експериментальних досліджень показав, що 1% водний розчин
парацетамолу проникає в передню камеру ока при фонофоретичному введенні,
та концентрація парацетамолу у волозі передньої камери ока при
фонофорезі на 63,64-100% (в середньому на 81,82%) вища, ніж при
інстиляціях (див. табл. 1).

Таблиця 1

Концентрація парацетамолу (мкг/мл) у волозі передньої камери очей
кроликів при різних шляхах введення 1% розчину препарату (x±Sx)

Експериментальні групи День 1 День 2 День 3 День 5 День 7 День 10

Група порівняння – інстиляції

Препарату, n=5 0,09(

0,013 0,11(

0,018 0,12(

0,014 0,11(

0,014 0,11(

0,013 0,11(

0,014

Дослідна група – фонофорез

препарату, n = 5 0,18(

0,012

p , Z \ , Z \ K `„7a$ c e ті поранення; - 4 бали - інтенсивна гіперемія та значний застій судин всієї кон’юнктиви та/або крововиливи під кон’юнктиву; - 5 балів - хемоз кон’юнктиви; 3) ступінь прояву запальної відповіді склери та епісклери: - 0 - відсутність запалення; - 1 бал - яскраво-рожеве забарвлення та набряк епісклери (відсутність болю при пальпації через повіку): 1а - локальний прояв ознаки; 1b - розповсюджене захоплення епісклери у запальний процес; - 2 бали - різко червоне з синюшним відтінком забарвлення склери (з наявністю болю при пальпації через повіку): 2а - локальний прояв ознаки; 2b - розповсюджене захоплення склери у запальний процес; 4) ступінь оптичної прозорості рогівки: - 0 - фізіологічна норма; - 1 бал - легкий локальний набряк епітелію та строми, що розповсюджується до 1 мм від країв рани; - 2 бали - локальний набряк епітелію та строми з розповсюдженням понад 1 мм від країв рани; - 3 бали - помірний набряк епітелію та строми всієї рогівки; - 4 бали - помірний набряк епітелію та строми, поодинокі складки десцеметової оболонки; - 5 балів - значний набряк епітелію та строми всієї рогівки, десцеметит; - 6 балів - тяжкий набряк з наявністю пухирців, зон помутніння; 5) інтенсивність помутніння вологи передньої камери: - 0 - відсутність помутнінь; - 1 бал - ледь помітні помутніння (поодинокі клітини); - 2 бали - помірні помутніння, деталі райдужки та кришталика визначаються чітко; - 3 бали - значні помутніння, деталі райдужки та кришталика видно в тумані; - 4 бали - інтенсивні помутніння (фіксовані конгломерати у волозі передньої камери з наявністю значної кількості фібрину), преципітати; 6) судинна відповідь райдужки: - 0 - відсутність змін; - 1 бал - набряк легкого ступеня, стушованість малюнка; - 2 бали - набряк середнього ступеня, малюнок райдужки стертий; - 3 бали - виражений набряк зі значним застоєм судин та зміною кольору райдужки; - 4 бали - набряк тяжкого ступеня, значний застій, геморагії, інфільтрація строми райдужки; 7) форма зіниці: - 0 - кругла, рухома; - 1 бал - кругла, нерухома; - 2 бали - деформована (за рахунок передньої синехії): 2а - поодинока передня синехія; 2b - множинні передні синехії; - 3 бали - деформована (за рахунок задньої синехії): 3с - часткова задня синехія; 3d - суцільна задня синехія; 8) клінічний перебіг гострої фази запалення: - 0 - відсутність ексудативних проявів; - 1 бал - серозний випіт: 1а - у вологу передньої камери; 1b - у склисте тіло; 1аb - у вологу передньої камери та склисте тіло; - 2 бали - фібринозний випіт: 2а - у вологу передньої камери; 2b - у склисте тіло; 2ab - у вологу передньої камери та склисте тіло; - 3 бали - фібринозно-пластичні утворення: 3а - в передній камері; 3b - у склистому тілі; 3аb- в передній камері та склистому тілі; 9) ступінь помутніння склистого тіла: - 0 - відсутність помутнінь; - 1 бал - мінімальні помутніння (задній полюс видно чітко, периферія - під легким флером); - 2 бали - незначні помутніння (задній полюс видно під легким флером); - 3 бали - помірні помутніння (задній полюс видно під флером, але візуалізуються межі диска зорового нерва (ДЗН) та крупні судини); - 4 бали - інтенсивні помутніння, конденсація фібрил (задній полюс видно під густим флером, межі ДЗН та хід судин ледве визначаються); - 5 балів - максимальні помутніння (задній полюс під густим флером, межі ДЗН та хід судин не визначаються); 10) запальні зміни сітківки: - 0 - сітківка інтактна; - 1 бал - відсутність фовеолярного рефлексу (набряк фовеоли); - 2 бали - кістоподібний набряк, який розповсюджується у вигляді пелюстки від зони фовеоли; - 3 бали - набряк макули; - 4 бали - кіста макули; ексудативне відшарування нейроепітелію сітківки; - 5 балів - ексудативне відшарування нейроепітелію сітківки з перифокальними відкладаннями ексудату та/або геморагіями (Пенішкевич Я.І., Карлійчук М.А., 2003). Озвучування ока виконували, починаючи з 4-ї доби після ПХО рани, за методикою професора Р.К. Мармура. Кількість процедур встановлювалась індивідуально та в середньому складала 7-10 сеансів. Пацієнти з грубими фібропластичними змінами у склистому тілі, ендофтальмітом, відшаруванням сітківки, внутрішньоочними крововиливами, що рецидивують, не залучалися до дослідження. Запис загальної ЕРГ проводили на 14-ту добу спостереження. У хворих із ППР за ступенем запальної відповіді кон’юнктиви та райдужки, швидкістю розсмоктування ексудату вологи передньої камери, а також за наявністю передніх або задніх синехій, вірогідні відмінності позитивного впливу фонофорезу парацетамолу спостерігалися на 7-му добу після ПХО рани. Так, в цей період відсутність набряку зі звичайним малюнком райдужки визначалась у 86,21% хворих, які отримували фонофорез парацетамолу та у 45% хворих, які отримували інстиляції дексаметазону (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020