.

Метаболічні особливості гемодинамічних порушень при гіпертонічній хворобі у робочих машинобудування (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
151 2726
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кравченко Олексій Ігорович

УДК 616.12-008.331.1-057:621]-005-008.9

Метаболічні особливості гемодинамічних порушень при гіпертонічній
хворобі у робочих машинобудування

14.01.11 – кардіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

КОСТЮК Інна Федорівна,

Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач
кафедри внутрішніх та професійних хвороб

Офіційні опоненти: заслужений діяч науки і техніки України, доктор
медичних наук, професор

ЛАТОГУЗ Іван Кіндратович,

Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач
кафедри внутрішніх хвороб, спортивної медицини та лікувальної
фізкультури;

доктор медичних наук, професор,

КОВАЛЬ Сергій Миколайович,

Інститут терапії АМН України, м. Харків,

завідувач відділу артеріальної гіпертонії

Провідна установа: Національний медичний університет ім. акад.
О.О.Богомольця МОЗ України, м. Київ, кафедра пропедевтики внутрішніх
хвороб № 1.

Захист відбудеться “24”вересня 2004 р. о 10 годині 00 хвилин на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 у Харківському
державному медичному університеті (61022, м. Харків, проспект Леніна,
4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету (61022, м. Харків, проспект Леніна, 4).

Автореферат розісланий “24” серпня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Л.І.
Овчаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Гіпертонічна хвороба в даний час залишається однією з
найбільш розповсюджених захворювань серцево-судинної системи. За даними
інституту кардіології АМН України поширеність АГ в Україні складає 34,7
%, тобто більше третини населення країни має підвищений артеріальний
тиск (Коваленко В. М., Дорогой А. П., Корнацкий В. М. та ін., 2003;
Купчинская О. Г., Свищенко Е. П., Сіренко Ю. М. і ін., 2002).

Епідеміологічні дослідження свідчать про те, що поширеність АГ у зв’язку
з професією є істотно вища серед осіб, які зайняті переважно фізичною
працею (Константинов В. В. і співавт., 1994).

Проведені популяційні дослідження свідчать про високу поширеність АГ в
організованій популяції серед робітників машинобудування – до 40 %
(Бритов А. Н. і співавт., 1990). Відомо, що вібрація і шум займають
провідне місце у загальній структурі професійних факторів
машинобудування (Кундієв Ю. И., 2000). Тривалий контакт із середньо- і
високочастотною вібрацією є чинником ризику розвитку АГ. Частота АГ
зростає зі збільшенням часу контакту з вібрацією та віку працюючих
(Дробишев В. А., Єфремов А. В., Лосєва М. И. і ін., 2002).

З урахуванням високої поширеності ГХ серед робітників шкідливих професій
машинобудування вивчення патогенетичних особливостей розвитку ГХ має
науковий і практичний інтерес.

Механізм розвитку ГХ у робітників вібро-шумових професій складний. З
одного боку відбувається структурно-функціональна перебудова судин, як
наслідок підвищення АТ, з іншого боку – внаслідок ушкоджуючої дії
локальної вібрації із залученням у процес кардіогемодинаміки (Третьяков
С. В., 2003; Полівода С. Н., Черепок А. А., 2003).

Вважають, що виробнича вібрація та шум є факторами ризику АГ і впливають
на регуляторні системи організму працюючого. Відбувається напруження
компенсаторно-пристосувальних реакцій з нейрогуморальними порушеннями,
активацією системи ПОЛ-АОЗ, структурно-функціональним порушенням
клітинних мембран (Сухаревская Т. М. і співавт., 1991; Капустник В. А.,
1999).

В останні роки при вивченні АГ особливу увагу звертають на стан
кардіогемодинаміки, ремоделювання серця і на фактори, які впливають на
їх показники.

Гіпертрофія лівого шлуночка є основною структурною зміною серця при ГХ і
вважається фактором ризика розвитка серцево-судинних ускладнень (Амосова
К. М., 1997; Дзяк Г. В., Васильєва Л. І., 1998; Чазова И.А. і співавт.,
2002). Структурні зміни серця проявляються не тільки розвитком ГЛШ, але
і зміною геометричних моделей серця. Виділяють кілька типів геометричних
моделей серця. Вважають, що концентричні варіанти ремоделювання серця є
прогностично найбільш несприятливими (Шляхто Е. В. і співавт., 1999;
Грачев А. В. і співавт., 2000; Canau A., Devereux R.B., Roman M.J. et
al., 1992).

Встановлено, що на ремоделювання серця впливає не тільки гемодинамічне
напруження, але і гормональні фактори та імунозапальні механізми
ушкодження серця і судин (Малая Л. Т., Коваль С. Н., 2002; Ковальова О.
Н., 2003). Стану судинного ендотелію приділяється значна роль у
гемодинамічній перебудові.

В літературі відомості про характер гемодинамічних та метаболічних
зрушень при ГХ у працюючих в умовах впливу шкідливих професійних
факторів нечисленні і суперечливі. Тому вивчення особливостей
гемодинамічних порушень і ендотеліальної функції при ГХ у робітників
машинобудування є актуальною задачею.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана у рамках науково-дослідної роботи кафедри внутрішніх та
професійних хвороб Харківського державного медичного університету “Стан
кардіогемодинаміки у робітників ливарного виробництва машинобудівних
підприємств м. Харкова” (№ державної реєстрації 0101U001902). Автором
проводилось обстеження хворих на ГХ робітників машинобудування,
дослідження стану кардіогемодинаміки, функції ендотелію та системи
ПОЛ-АОЗ.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – оптимізація діагностики та
лікування ГХ у робітників вібро-шумових професій машинобудування на
підставі вивчення особливостей характеру гемодинамічних і
структурно-функціональних змін лівого шлуночка, функціонального стану
ендотелію, активності системи ПОЛ-АОЗ.

Відповідно до цієї мети були поставлені наступні завдання:

1. Визначити особливості кардіогемодинаміки у хворих на ГХ робітників
машинобудування в залежності від умов праці і вираженості захворювання.

2. Установити характер структурно-функціональних змін міокарда лівого
шлуночка у хворих на ГХ робітників машинобудування в залежності від умов
праці і вираженості захворювання.

3. Вивчити у хворих на ГХ робітників вібро-шумових професій
функціональний стан ендотелію шляхом аналізу вміста ендотеліну-1 і
оксиду азоту з урахуванням клінічного перебігу і вираженості
захворювання.

4. Визначити у хворих на ГХ різних професійних груп машинобудування
показники, що характеризують стан системи перекисного окислення ліпідів
і антиоксидантного захисту.

5. Оцінити ефективність комбінованої з даларгіном антигіпертензивної
терапії у хворих на ГБ робітників вібро-шумових професій.

Об’єкт дослідження: хворі на ГХ робітники вібро-шумових професій
машинобудування.

Предмет дослідження: показники центральної гемодинаміки та
структурно-функціонального стану лівого шлуночку серця, функціонального
стану ендотелію, системи ПОЛ-АОЗ.

Методи дослідження. Використовували загальноклінічні методи дослідження.
З метою вивчення кардіогемодинаміки та структурно-функціонального стану
міокарда лівого шлуночка серця проводили ехокардіографію і тетраполярну
грудну реографію. Визначали вміст ендотеліну-1 в плазмі крові
імуноферментним методом, рівень NO (нітриту) в сироватці крові методом
Грісса-Ілосвая, показники системи ПОЛ-АОЗ в плазмі крові
спектрофотометричним методом.

Наукова новизна одержаних результатів. Обґрунтовані та розширені
теоретичні уявлення щодо характеру та механізму розвитку гемодинамічних
порушень при ГХ у робітників шкідливих професій машинобудування.

Доведено, що шкідливі фактори виробництва при ГХ у робітників
вібро-шумових професій впливають на структуру гемодинаміки та
морфо-функціональні зміни міокарда. Переважає гіпокінетичний тип
циркуляції зі зниженням інотропної функції серця, енергетичних витрат
міокарда і більш високим значенням ЗПСО. Збільшується постнавантаження,
розвивається гіпертензія опору, збільшується маса міокарда ЛШ,
змінюється геометрія ЛШ.

Виявлено високу поширеність гіпертрофії лівого шлуночка при ГХ у
робітників машинобудування. Крім гіпертрофії лівого шлуночка у
обстежених осіб хворих на ГХ розвиваються інші порушення геометрії ЛШ. В
групі хворих на ГХ вібро-шумових професій переважають концентричні
варіанти ремоделювання.

Доведено, що гіпертонічна перебудова серця у робітників на ГХ
вібро-шумових професій поглиблюється зі зростанням професійного стажу,
іхньго віку та ступеня АГ.

Визначено, що кардіогемодинамічні зміни у робітників вібро-шумових
професій супроводжуються збільшенням концентрації в плазмі крові
ендотеліну-1, оксиду азоту, показників системи перекисного окислення
ліпідів та зниженням показників АОЗ. Виявлено, що ступінь виразності
ендотеліальної дисфункції взаємозалежний зі рівнем підвищення АТ і
характером гіпертонічної перебудови серця. Показано, що комбінована
гіпотензивна терапія з даларгіном позитивно впливає на клінічні прояви
захворювання, гемодинамічні та метаболічні зміни, поліпшує психологічний
профіль особистості.

Практичне значення одержаних результатів. Визначені відмінності
показників гемодинаміки і структурно-функціональних порушень у
робітників машинобудування хворих на ГХ в залежності від умов праці, що
підтверджує необхідність проведення диференційованих
лікувально-профілактичних заходів в різних професійних групах.

Визначені у робітників на ГХ вібро-шумових професій на відміну від групи
порівняння суттєві зміни гемодинаміки вже при МАГ. Це є підставою для
висновку про більш швидке прогресування ГХ і необхідності врахування цих
змін при вирішенні експертних питань.

Встановлені особливості характеру порушень ендотеліальної функції та
ПОЛ–АОЗ при різних морфо-функціональних змінах міокарда у хворих на ГХ,
які працюють в шкідливих виробничих умовах, що дозволяє підвищити якість
ранньої діагностики порушень гемодинаміки.

Доведено ефективність застосування комбінованої з даларгіном
антигіпертензивної терапії у хворих на ГХ вібро-шумових професій.

Результати впроваджені в практику клінічних відділень Інституту терапії
АМН України, Харківського НДІ гігієни праці та професійних захворювань,
терапевтичного відділення міської лікарні № 4 м. Чернівці,
терапевтичного відділення міської лікарні № 2 м. Дніпропетровська,
відділення професійних хвороб Львівської обласної клінічної лікарні, а
також у навчальний процес на кафедрах шпитальної терапії, клінічної
фармакології та професійних хвороб Буковинської державної медичної
академії, внутрішніх та професійних хвороб Харківського державного
медичного університета.

Особистий внесок здобувача. Автор сформулював задачі роботи, вибрав
методи дослідження, провів патентно-інформаційний пошук та опрацював
дані літератури за темою дисертації. Дисертантом самостійно проведені
підбір і клінічне обстеження хворих на ГХ і контрольної групи з
використанням клініко-лабораторних методів дослідження. Проаналізовано
дані професійного маршруту хворих, біохімічних, імуноферментних методів,
ехокардіографії, реовазографії. Створив комп’ютерну базу даних, провів
статистичну обробку отриманих результатів. На основі статистичної
обробки даних проведений науковий аналіз гемодинамічних і
структурно-функціональних змін лівого шлуночка, ендотеліальної
дисфункції і системи ПОЛ-АОЗ при ГХ у робочих машинобудування.
Сформульовано концепцію про механізм гемодинамічних та метаболічних
порушень при ГХ у робітників вібро-шумових професій машинобудування,
висновки і практичні рекомендації. Оформив дисертацію. Підготував
матеріал до публікації. З числа надрукованих робіт 6 виконано в
співавторстві. Автор проводив підбір хворих, їх клініко-лабораторне
обстеження, брав участь у статистичній обробці, аналізі отриманих
результатів, оформленні робіт.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи обговорено
на конференції молодих вчених “Медицина на границе столетий: открытия и
перспективы” (Харків, 1999), конференції “Актуальные проблемы медицины”
(Дніпропетровськ, 2000), Європейської конференції молодих вчених
(Берлін, 2000), Української науково-практичної конференції з міжнародною
участю “Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці
артеріальної гіпертензії та її ускладнень” (Харків, 2002).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, із них 4
статті у фахових наукових журналах та збірниках, що входять до переліку
ВАК України, отримано 1 патент України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 161 сторінці
машинописного тексту, складається зі вступу, аналітичного огляду
літератури, 4 розділів власних досліджень, заключення, висновків,
практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел, який
містить 242 найменування, 117 з них кирилицею, 125 – латиницею, який
складає 24 сторінки. Дисертація ілюстрована 45 таблицями (обсяг 4 повних
сторінки) і 15 малюнками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Обстежено 122 хворих на ГХ чоловіків у
віці від 30 до 59 років. Переважна більшість обстежених була віком понад
40 років (89,3 %). У 57,14 % хворих діагностовано ГХ І ст., у 42,86 – ГХ
ІІ ст.. У роботі використана класифікація АГ ВООЗ/МТАГ (1999).
Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб, чоловіків того ж
віку.

У всіх хворих аналізувалися скарги, дані анамнезу захворювання,
професійного маршруту, умов праці, об’єктивних і додаткових методів
дослідження. Крім того, вивчалися характерологічні особливості
особистості за допомогою тестів Мінессотського анкетника.

В залежності від умов праці усі хворі були поділені на дві групи. Першу
групу (основну) склали 101 хворий, які працювали в шкідливих умовах на
машинобудівному заводі м. Харкова. За професією це були обрубники (45
чоловік – 44,5 %), слюсарі механоскладальних робіт (25 чоловік – 24,8
%), полірувальники і шліфувальники (20 чоловік – 19,8 %), штампувальники
(11 чоловік – 10,9 %). Робітники основної групи в процесі роботи
контактували з вібрацією і шумом, які виникали внаслідок дії обрубного
та зачищувального обладнання, пневматичних машинок, гайковертів. Рівень
вібрації перевищував гранично допустимі рівні. Шум за своїм характером
був середньо- і високочастотний та перевищував гранично допустимі рівні
в середньому на 6-14 дБА. Штампувальники піддавались дії інтенсивного
шуму, джерелом якого з’явилися преси. Другу групу (порівняння) склали 21
хворий на ГХ, робітники допоміжних ділянок машинобудівного заводу, які
не контактують із шумом і вібрацією.

Середній вік робітників в основній групі склав 48,84±0,7 роки, групи
порівняння – 51,29±2,42 роки. Тривалість захворювання склала в основній
групі в середньому 7,78±0,52 роки, в групі порівняння 8,13±1,51 роки.
Середній стаж роботи визначався 19,5±0,8 роки в основній групі та
21,3±2,22 в групі порівняння. Таким чином, хворі на ГХ основної групи та
групи порівняння були зіставлені за віком, стажем роботи та тривалістю
захворювання ГХ. Як в основній групі, так і в групі порівняння частіше
зустрічалась ГХ І ст. (62,7 % і 66,7 % відповідно), ГХ ІІ ст. виявлялась
у 37,3 % і 33,3 % відповідно.

Структурно-функціональний стан лівого шлуночка вивчали методом
ехокардіографії на ехокардіографі “Sonoline SL-450” (Siemens, Німеччина)
у двомірному та одномірному режимах і допплерехокардіографії з
використанням імпульсного і кольорового картирування. Для оцінки
структурно-функціональних особливостей лівого шлуночка у хворих на ГХ
ехокардіографічно вивчалися такі показники: об’ємні характеристики ЛШ
(КДО, КСО) та їх похідні – УО і ФВ, товщина стінок ЛШ (ТЗСЛШ і ТМШП) і
ММЛШ (ІММЛШ). Разом з оцінкою ММЛШ (ІММЛШ) для характеристики
геометричної моделі ЛШ розраховували відносну товщину стінки ЛШ (ВТС =
ТЗСЛШ+ТМШП/КДР). Для визначення скорочувальної здатності ЛШ, крім ФВ,
обчислювали ступінь скорочення передньозаднього розміру ЛШ (% ?S).
Діастолічна функція серця оцінювалася методом допплерехокардіографії в
імпульсному режимі. Діастолічне наповнення шлуночків визначалося за
величинами пікових швидкостей раннього і передсерцевого наповнення (Е та
А) та їхнього відношення (Е/А).

Для вивчення центральної гемодинаміки застосовувався метод тетраполярної
грудної реографії (Ю.Т. Пушкар і співавт., 1977) на реоплетизмографі РПГ
2-02 із визначенням таких показників: серцевий індекс, загальний і
питомий периферичний опір, потужність скорочення міокарда лівого
шлуночка, витрата енергії на переміщення 1 літра крові, об’ємна
швидкість кровотоку.

Зміст ендотеліну-1 у плазмі крові вивчали імуноферментним методом за
допомогою набору реактивів Endothelin-1 Elisa System (code RPN 228)
фірми Amersham pharmacia biotech (Англія).

Рівень NO (нітриту) у сироватці крові визначали спектрофотометричним
методом Грісса-Ілосвая із сульфаніловою кислотою та альфа-нафтиламіном.

Стан системи ПОЛ-АОЗ визначали спектрофотометричним методом.
Інтенсивність перекисного окислювання ліпідів оцінювали за рівнем
первинних і вторинних продуктів гідроперекису ліпідів. Дослідження
антиоксидантної системи проводилось за аналізом таких показників:
супероксиддисмутаза, активність каталази, відновлений глутатіон і
церулоплазмін.

Статистичну обробку даних проводили з використанням стандартних програм
визначення середніх арифметичних величин – M, m. Вірогідність показників
оцінювали по t-критеріях Стьюдента, різницю вважали достовірною при
значеннях р0,05).

У хворих другої групи спостерігалося більш істотне зниження не тільки
САТ та СрГТ, але і ДАТ (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020