.

Шляхи оптимізації методів полімеризаціії фотокомпозиційних матеріалів (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
137 2697
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ

КОЛОСОВА Оксана Вікторівна

УДК 616.314: [514.64+616-073.524]

Шляхи оптимізації методів полімеризаціії фотокомпозиційних матеріалів

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі пропедевтичної стоматології Донецького
державного медичного університету ім.М.Горького МОЗ України (ректор –
заслужений діяч науки і техніки України, академік АМН України, доктор
медичних наук, професор Казаков Валерій Миколайович).

Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент Удод Олександр
Анатолійович, Донецький державний медичний університет ім. М.Горького
МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтичної стоматології;

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Ніколішин Анатолій
Карлович, Українська медична стоматологічна академія МОЗ України,
м.Полтава, завідувач кафедри терапевтичної стоматології

доктор медичних наук, професор
Борисенко Анатолій Васильович, Національний медичний університет ім.
акад. О.О.Богомольця МОЗ України, м.Київ, завідувач кафедри
терапевтичної стоматології.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти
ім.П.Л.Шупика МОЗ України, Інститут стоматології, кафедра стоматології.

Захист відбудеться “25” січня 2005р. о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській медичній
стоматологічній академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка,
23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної
стоматологічної академії за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка,
23.

Автореферат розісланий “ 24” грудня 2004р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор Дев’яткіна
Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У клінічній стоматологічній практиці широко
розповсюдженими є реставраційні технології, які пов’язані з
застосуванням фотокомпозиційних матеріалів (ФКМ). Значним кроком вперед
є розробка гібридних фотокомпозиційних матеріалів, які мають
універсальні показання до застосування і можуть бути використані для
проведення усіх видів реставраційних робіт (Борисенко А.В., 2000;
Донский Г.И. и др., 2000; Майер Г., 2001). Однак, незважаючи на всі
удосконалення складу і характеристик сучасних ФКМ, техніки роботи з
ними, остаточно не вдалося усунути один з основних недоліків цих
матеріалів – усадку, напрям якої значною мірою пов(язаний з процесом
полімеризації (Томанкевич М., 2001; Николаев А.И. и др., 2003;
Виллерсхаузен-Ценхен Б. и др., 2003) що, у свою чергу, може служити
причиною розвитку цілої низки ускладнень: післяопераційної чутливості,
порушення крайового прилягання, вторинного карієсу, відколів
(Белькенхоль М., 1999; БокВ.И., 2000; Николишин А.К., 2001; Алямовский
В.В., 2002; Иоффе Е., 2002).

Існують різні підходи, спрямовані на зменшення полімеризаційної напруги,
ведуться розробки з поліпшення якісних характеристик
фотополімеризаторів. Запропоновані також різні методи полімеризації
матеріалів. За методом спрямованої полімеризації перше опромінення
проводять через тверді тканини зуба (Новиков В., 2000; Радлинский С.В.,
2001; Рогожников Г.И. и др., 2002). Однак при проходженні світлового
потоку крізь них внаслідок великих втрат потужності на цьому етапі не
забезпечується достатня полімеризація матеріалу (Радлинская В.Н. и др.,
2002). Тому протягом наступного безпосереднього опромінення матеріалу в
ньому виникає напруга, що може привести до відриву пломби від твердих
тканин зуба (Николаенко С.А., 2003). З іншого боку, ряд досліджень
свідчить про те, що ця напруга деякою мірою може бути скорочена, якщо
зменшити початкову потужність світлового потоку (Мель М.А. и др., 2000;
Хидирбегишвили О., 2002), а для досягнення оптимальних фізичних
характеристик матеріалу закінчити його полімеризацію потужним світловим
опроміненням – цей метод полімеризації одержав назву “м’який старт”
(Иоффе Е., 1999; Perynka L., 2002). Однак до теперішнього часу остаточно
не визначено, наскільки ці методи полімеризації прийнятні для різних
фотокомпозиційних матеріалів і за яких значеннях потужності і тривалості
опромінення досягаються найкращі результати.

Таким чином, залишаються актуальними пошук та розробка оптимальних
фізичних характеристик і параметрів світлового потоку стоматологічного
фотополімеризатора та удосконалення вже існуючих методів світлової дії
на ФКМ для їх полімеризації з метою зниження полімеризаційної напруги і,
внаслідок, зменшення кількості ускладнень реставраційних робіт.

Зв(язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом планової наукової теми “Сучасні інформаційні
технології у діагностиці та лікуванні стоматологічних захворювань”
(№держреєстрації 0101 U 007992), яка виконується на кафедрі
пропедевтичної стоматології Донецького державного медичного університету
ім. М.Горького. Автор є безпосереднім виконавцем фрагменту наукових
досліджень.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – зменшення кількості
ускладнень реставраційних робіт, виконаних з фотокомпозиційних
пломбувальних материалів, шляхом оптимізації методів їх полімеризації.

Відповідно до поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

вивчити поляризаційні властивості емалі;

вивчити втрати потужності неполяризованого некогерентного і
поляризованого некогерентного світлового потоку при проходженні через
зразки фотокомпозиційних матеріалів;

вивчити показники глибини полімеризації і мікротвердості
фотокомпозиційних матеріалів, а також мікропроникність і зону з’єднання
фотокомпозиційних матеріалів із твердими тканинами зубів за різними
методами полімеризації в експерименті;

розробити метод полімеризації фотокомпозиційних матеріалів із
використанням поляризованого некогерентного світлового потоку і пристрій
для його проведення;

провести порівняльну клінічну оцінку реставраційних робіт, виконаних з
фотокомпозиційних матеріалів, із застосуванням різних методів
полімеризації та оцінити кількість ускладнень реставраційних робіт за
кожним з них.

Об(єкт дослідження. Поляризоване некогерентне світло, його дія на ФКМ і
на процес полімеризації фотокомпозиційних матеріалів.

Предмет дослідження. Реставрації зубів з фотокомпозиційних матеріалів.

Методи дослідження. Визначення оптичних властивостей твердих тканин
зубів та фотокомпозиційних матеріалів проводили за допомогою фізичних
методів дослідження. Виміри мікротвердості фотокомпозиційних матеріалів
проводили з використанням пристрою ПМТ-3 у динаміці, глибини
полімеризації – за методом ІСО 4049. Для вивчення зони з’єднання
композиційних матеріалів з твердими тканинами зубів використовували
скануючу електронну мікроскопію. Проводили дослідження мікропроникності
між твердими тканинами зубів і фотокомпозиційним матеріалом. Клінічну
оцінку реставрацій проводили на основі рекомендацій, які надані в
“Переглянутому клінічному протоколі вимог до композитних матеріалів на
основі смол”, 1989р., та в “Переглянутому протоколі вимог до
емаль/дентин адгезивних матеріалів”, 1994р., Ради з матеріалів
Американської асоціації стоматологів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено:

емаль має поляризаційні у відношенні світла властивості;

під дією поляризованого некогерентного світлового потоку відбувається
полімеризація фотокомпозиційних матеріалів;

розроблений метод полімеризації фотокомпозиційних матеріалів з
використанням поляризованого некогерентного світлового потоку;

розроблений пристрій для здійснення полімеризації фотокомпозиційних
матеріалів поляризованим некогерентним світловим потоком;

застосування методу полімеризації фотокомпозиційних матеріалів із
використанням поляризованого некогерентного світлового потоку в клініці
веде до зменшення кількості ускладнень при проведенні реставраційних
робіт фотокомпозиційними матеріалами.

Практичне значення одержаних результатів. На основі експериментальних та
клінічних досліджень розроблений метод полімеризації фотокомпозиційних
матеріалів з використанням поляризованого некогерентного світлового
потоку та пристрій для його здійснення (деклараційний патент України на
винахід №38180 А UА від 15.05.2001р. та позитивне рішення про видання
патенту на винахід Російської Федерації за заявкою №2001101725/14 від
22.01.2001р.). Застосування запропонованих методу та пристрою дозволяють
знизити кількість ускладнень при проведенні реставраційних робіт.
Запропоновано: методику оцінки потужності фотополімеризаторів з різними
видами випромінювання при проходженні світлового потоку через тверді
тканини зуба (рацпропозиція №5965 від 22.10.2002р.), систему фіксації
поляризатора (рацпропозиція №5988 від 17.12.2003р.) та методику фіксації
зразку композиційного матеріалу для дослідження його оптичних
характеристик (рацпропозиція №5989 від 17.12.2003р.).

Розроблені метод полімеризації ФКМ і пристрій впроваджені в
стоматологічних лікувальних установах м. Донецька та міст Донецької
області, м. Києва, м. Івано-Франківська. Результати досліджень
використовуються в лекціях та на практичних заняттях зі студентами
стоматологічного факультету під час вивчення розділу “Сучасні
композиційні матеріали” на кафедрі терапевтичної стоматології та кафедрі
пропедевтичної стоматології, а також на заняттях з лікарями-курсантами
на кафедрі стоматології ФПО Донецького державного медичного університету
ім. М.Горького.

Особистий внесок здобувача. Здобувач провела глибокий інформаційний
пошук та аналіз наукової літератури з проблеми, сформулювала мету й
завдання дослідження, відібрала сучасні методики досліджень. Особисто
автором відновлено 298 вітальних зубів фотокомпозиційними матеріалами у
144 пацієнтів з використанням трьох методів полімеризації, проведені
динамічні клінічні дослідження, професійна гігієна порожнини рота при
повторних обстеженнях пацієнтів, систематизація та статистична обробка
результатів. Разом із науковим керівником проведені аналіз та
узагальнення результатів експериментальних і клінічних досліджень,
сформульовані наукові висновки та розроблені практичні рекомендації.

Експериментальні дослідження виконані разом зі співробітниками
лабораторії фізичних методів дослідження у групі електронної мікроскопії
Донецького науково-дослідницького інституту чорних металів (зав.
лабораторії – Гажура М.П.), кафедри загальної фізики і дидактики фізики
Донецького Національного університету (зав. кафедри – к.ф.-м.н., доц.
Русаков В.Ф.).

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації було
розглянуто на 10-ій Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні
інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини”
(м.Слов(яногірськ, 2001р.), на VIІ Міжнародній конференції з квантової
медицини “Теоретические и клинические аспекты квантовой медицины.
Двадцать лет физики живого” (м.Маріуполь, 2002р.), на науково-практичній
конференції “Новые подходы в медицинской реабилитации” (м.Донецьк,
2003р.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і
молодих вчених “Актуальні питання клінічної, експериментальної,
профілактичної медицини та стоматології” (м.Донецьк, 2004р.).

Апробація дисертації проведена на засіданні кафедр пропедевтичної
стоматології, терапевтичної стоматології, ортопедичної стоматології і
стоматології ФПО Донецького державного медичного університету ім.
М.Горького (2003р.), на засіданні апробаційної ради №2 Української
медичної стоматологічної академії (м. Полтава, 2004р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, з них 5
статей – у журналах, ліцензованих ВАК України (2 самостійні). Отримано
деклараційний патент України на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на
164 сторінках друкованого тексту, складається з переліку умовних
скорочень, вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів
дослідження, двох розділів власних досліджень, обговорення результатів
досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних
джерел, з них 180 вітчизняних та 72 іноземних авторів. Текст
ілюстрований 24 таблицями, 22 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Оцінку поляризаційних властивостей
зразків емалі проводили за допомогою установки, яка складається з
Не-Nе-лазера, поляризатора, фотоелектронного помножувача, що фіксував у
відносних одиницях показники зміни потужності світлового потоку. Для
дослідження втрат потужності світлового потоку при проходженні
поляризованого і неполяризованого некогерентного світла через зразки ФКМ
використовували методику, розроблену на кафедрі пропедевтичної
стоматології ДонДМУ ім. М.Горького (Удод А.А. и др., 2001).

Для виміру глибини полімеризації та мікротвердості зразки матеріалів
Charisma, Kulzer (кольори В1 та ОА3), і Valux plus, 3М (кольори А1 та
UD), були розподілені на чотири групи за методами їх полімеризації: у
першій групі полімеризацію ФКМ проводили за методом спрямованої
полімеризації, у другій групі – за методом “м’якого старту”, у третій –
20сек. поляризованим, потім 20сек. неполяризованим некогерентним
світловим потоком, у четвертій групі полімеризацію проводили тільки
поляризованим некогерентним світловим потоком протягом 40сек. Глибину
полімеризації ФКМ визначали за методом ІСО 4049. Відповідно до цього
методу, зразки матеріалу полімеризували різними методами, вимірювали
довжину полімеризованого фотокомпозитного матеріалу і поділяли на два.

Для дослідження мікротвердості ФКМ при різних методах полімеризації був
використаний прилад ПМТ-3 (Ремизов С.М. и др., 2001). Вимір
мікротвердості за допомогою цього приладу ґрунтується на вдавленні
алмазного індентора у зразок матеріалу протягом певного часу і вимірі
діагоналі відбитка, що залишився після зняття навантаження.

Для дослідження зони з’єднання ФКМ з твердими тканинами зубів та
мікропроникності між ФКМ і твердими тканинами зубів експериментальні
зразки були розподілені на 3 групи, нумерація яких співпадала з
нумерацією груп у попередніх дослідженнях. Четверта група була виключена
з подальших досліджень. Зону з’єднання ФКМ із твердими тканинами зубів
вивчали методом скануючої електронної мікроскопії (СЕМ) з використанням
растрового електронного мікроскопа – мікроаналізатора JSM–T300, Японія
(Cao Z., 1993; Федоров Ю.А. и др., 1996). Матеріалом для проведення
даних досліджень були інтактні зуби (21 премоляр та моляр), видалені за
ортодонтичними та хірургічними показаннями. На жувальних поверхнях цих
зубів формували стандартні порожнини I класу за Блеком розмірами 4х4х4мм
і пломбували матеріалом Charisma, Kulzer.

Для дослідження мікропроникності між ФКМ і твердими тканинами зубів
здійснювали формування і пломбування порожнин в 42 видалених інтактних
зубах за методикою, яка аналогічна тій, що використовувалася для
проведення скануючої електронної мікроскопії. Для штучного старіння
запломбованих зубів проводили термоциклювання (Дедкова Л.Ю. и др.,
1998). Мікропроникність оцінювали за допомогою бінокулярного мікроскопа
МБС-10 при збільшенні в 20 разів (Ciudhi E. at al., 1990; Grim G.A.,
1990).

На підставі результатів експериментальних досліджень нами був
розроблений метод полімеризації ФКМ і пристрій для його здійснення
(деклараційний патент України на винахід №38180 А UА від 15.05.2001р.).
Відповідно до цього методу, полімеризацію фотокомпозиційного матеріалу
проводять прямим опроміненням поляризованим некогерентним світловим
потоком потужністю 300мВт/см2, який одержують за допомогою розробленого
пристрою, протягом перших 20сек. Другий етап полімеризації проводять
протягом наступних 20сек. без поляризатора( безпосередньо опромінюючи
ФКМ неполяризованим некогерентним світловим потоком потужністю
600мВт/см2. Запропонований нами пристрій – поляризатор являє собою
пластинку дихроїчного кристалу товщиною 1мм, яка фіксується на
наконечник світловода (рацпропозиція №5988 від 17.12.2003р.).

Об(єктом клінічних досліджень були пацієнти чоловічої і жіночої статі у
віці 18-35 років. Нами обстежено 144 пацієнти, у яких була проведена
реставрація 298 зубів фотокомпозиційними матеріалами з приводу
неускладненого карієсу: 169 реставраційних робіт було виконано з
матеріалу Charisma, Kulzer, і 129 реставраційних робіт – з матеріалу
Valux plus, 3М. При обстеженні стоматологічного статусу пацієнтів
проводили оцінку життєздатності пульпи зубів (ЕОД), які підлягали
відновленню (Николаев А.И., Цепов Л.М., 2003), індексу інтенсивності
ураження карієсом зубів (Борисенко А.В., 2000), враховували показники
структурно-функціональної кислотостійкості емалі зубів (Окушко В.Р.,
Косарева Л.И., 1983), комплексного пародонтального індексу (Леус П.А.,
1988), індексу стану гігієни порожнини рота (Иванов В.С., 1998).
Препарування і пломбування порожнин при лікуванні карієсу здійснювали за
загальноприйнятими правилами з урахуванням вимог фірм-виробників. За
гострого глибокого карієсу набільш глибокі ділянки на дні каріозної
порожнини вкривали матеріалом на основі гідроокису кальцію (Life, Kerr,
або Dycal, Dentsply).

Усіх обстежених було розподілено на дві групи: в першій групі
реставраційні роботи проводили за допомогою матеріалу Charisma, Kulzer,
з адгезивною системою Solid bond, Kulzer, у другій групі – з
використанням матеріалу Valux plus, 3М, з адгезивною системою Scotch
bond, 3M. Кожна з груп, у свою чергу, була розподілена на три підгрупи в
залежності від методу полімеризації ФКМ. У першій підгрупі полімеризацію
ФКМ проводили за методом спрямованої полімеризації, у другій підгрупі –
за методом “м’якого старту”, у третій підгрупі – за розробленим нами
методом. Клінічну оцінку реставрацій здійснювали безпосередньо після
відновлення та через 6, 12 і 18 місяців за критеріями USPHS: анатомічна
форма (АФ), крайова адаптація (КА), шорсткість поверхні (ШП), крайове
забарвлення (КЗ), кольорова відповідність (КВ), вторинний карієс (ВК),
дискомфорт/чутливість (Д/Ч).

Статистичну обробку отриманих результатів проводили з застосуванням
класичних методів варіаційної статистики з використанням середніх
величин і оцінкою їх достовірності за програмним пакетом Statisticа 6.0
for Windows 98.

Результати дослідження та їх обговорення. У ході експериментальних
досліджень встановлено, що емаль має поляризаційні у відношенні світла
властивості, тому що вона перетворює неполяризований світловий потік на
поляризований. Це свідчить про те, що емаль має властивість дихроїзму,
тобто є поляризатором. На підставі цього ми зробили висновок про те, що
при проведенні спрямованої полімеризації ФКМ процес полімеризації
ініціюється саме поляризованим некогерентним світловим потоком, який
стає таким при проходженні через тверді тканини зуба. Однак втрати
потужності світлового потоку, які є неминучими в цьому випадку й у
залежності від товщини твердих тканин складають, за літературними
даними, 70-85 % (Альтшулер Г.Б. и др., 1990), призводять до того, що
світловий потік не забезпечує полімеризації матеріалу (Иоффе Е., 1997).
Світловий потік втрачає в потужності і при проходженні через ФКМ, але ці
відомості відносяться тільки до неполяризованого світла
фотополімеризатора. Тому ми провели порівняльне вивчення втрат
потужності неполяризованого і поляризованого некогерентного світлових
потоків фотополімеризатора при проходженні через зразки ФКМ Charisma,
Kulzer, яке показало, що втрати потужності неполяризованого
некогерентного світлового потоку були значними і склали в залежності від
товщини і кольору зразка 63-80%, тоді як втрати поляризованого
некогерентного світлового потоку – лише 52-65%.

Отримані результати експериментальних досліджень дозволили зробити
припущення про можливість використання поляризованого некогерентного
світлового потоку для полімеризації матеріалів. З метою
експериментального обґрунтування цієї можливості були проведені
дослідження глибини полімеризації і мікротвердості різних ФКМ при дії на
них поляризованого некогерентного світлового потоку у різних режимах у
порівнянні з уже відомими методами спрямованої полімеризації і “м’якого
старту”.

Результати дослідження глибини полімеризації ФКМ показали, що вплив
поляризованим некогерентним світловим потоком на матеріал забезпечує
його полімеризацію. У групі зразків матеріалу Charisma, Kulzer,
полімеризацію котрих проводили тільки поляризованим некогерентним
світловим потоком, глибина полімеризації склала 2,26(0,14мм, матеріалу
Valux plus, 3М, – 2,14(0,21мм. Вірогідно (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020