.

Вермілат в комплексному лікуванні гнійних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
130 2816
Скачать документ

міністерство охорони здоров’я україни

Українська медична стоматологічна академія

коломієць світлана веніамінівна

УДК 616.716.8+617.52(-002.3-08.36

Вермілат в комплексному лікуванні гнійних запальних процесів
щелепно-лицевої ділянки

14.01.22 – стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Полтава – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській медичній стоматологічній академії МОЗ
України (ректор – доктор медичних наук, професор Ждан В.М.).

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Митченок Віктор Іванович,

Українська медична стоматологічна академія МОЗ

України, завідувач кафедри пропедевтики хірургічної стоматології та
пластичної хірургії

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Рузін Геннадій Пінхусович,

Харківський державний медичний університет МОЗ України,

завідувач кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії;

–доктор медичних наук, професор Матрос-Таранець Ігор Миколайович,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,
завідувач кафедри хірургічної стоматології.

Провідна установа – Національний медичний університет

ім. О.О. Богомольця МОЗ України, м. Київ, кафедра хірургічної
стоматології.

Захист дисертації відбудеться “18” травня 2004 р. о 1330 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01 при Українській
медичній стоматологічній академії (36024, м. Полтава, вул. Шевченка,
23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Української медичної
стоматологічної академії (36024 м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

Автореферат розісланий “16” квітня 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 44.601.01,

доктор медичних наук, професор
Дев’яткіна Т. О.загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Останнім часом спостерігається тенденція до
збільшення кількості хворих на гнійно-запальні процеси щелепно-лицевої
ділянки серед загальної кількості стоматологічних хворих хірургічного
профілю (Агапов В. С., 1999; Тимофєєв О.О., 1998; Забелін А.С., 1994;
Зуєв В.П., 2000; Бажанов Н.Н., 1994). В лікуванні хворих на вказані
захворювання обов’язковою є комплексна терапія. Загальновизнано, що
ефективність терапії залежить не тільки від вибраного медикаментозного
лікування, а і від способу введення лікарських препаратів. Дослідження
показали, що ефективність дії деяких лікарських форм підвищується при їх
введенні спрямованому в лімфатичну систему (Гусак В.К., 2000).

Регіонарне введення препаратів не потребує оперативного втручання на
лімфатичних судинах, малоінвазивне при виконанні, доступне та
ефективніше діє на ділянку ураження запальним процесом (Лобода Г.П.,
2001).

В літературі останніх років наведені дані про результати застосування
регіонарного введення антибіотиків у хворих на запальні захворювання
щелепно-лицевої ділянки (Сипливая Л.Є., 1999; Центіло В.Г., 2000), але
дані за регіонарне введення препаратів імуномодулюючої та протизапальної
дії, протекторів метаболізму сполучної тканини в доступній нам
літературі відсутні. Створений на базі Центральної науково-дослідної
лабораторії Української медичної стоматологічної академії поліпептид
вермілат володіє вираженою протиексудативною, антиоксидантною,
імуномоделюючою, репаративною, колагенопротекторною дією та стимулює
новоутворення сполучної тканини (Кайдашев І.П., 1995).

Враховуючи дані властивості препарату, які здійснюють позитивний вплив
на основні ланцюги запального процесу і відсутність літератури з питання
використання вермілату в лікуванні гнійних процесів, дослідження в цьому
напрямку представляються актуальними.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є
фрагментом комплексної ініціативної теми Української медичної
стоматологічної академії “Механізми ушкодження зубо-щелепної системи,
резистентність організму і обґрунтування методів профілактики,
реабілітації основних стоматологічних захворювань” № 0197U018550.

Автором виконаний фрагмент науково-дослідної роботи з вивчення нових
методів лікування хворих на гнійні запальні процеси щелепно-лицевої
ділянки.

Мета дослідження – підвищення ефективності лікування хворих на гнійні
запальні процеси щелепно-лицевої ділянки за рахунок використання в
комплексному лікуванні вермілату.

Завдання дослідження:

Вивчити в експерименті на білих щурах лінії Wistar ранозагоюючу дію
поліпептидного препарату вермілату.

2. Вивчити вплив вермілату на перебіг раньового процесу у хворих з
гнійними ранами.

Розробити методику комплексного лікування хворих на гнійні запальні
процеси щелепно-лицевої ділянки одонтогенного та неодонтогенного
походження, яка включає регіонарне введення вермілату.

4. Дати порівняльну характеристику лікування хворих на гострі гнійні
запальні процеси щелепно-лицевої ділянки внутрішньом’язовим і
розробленим регіонарним методами введення вермілату та традиційним
методом лікування.

5. Обгрунтувати доцільність клінічного застосування регіонарного
введення вермілату при лікуванні хворих на гострі гнійні запальні
процеси щелепно-лицевої ділянки.

Об’єкт дослідження – ранозагоююча дія вермілату.

Предмет дослідження – способи використання вермілату для підвищення
ефективності лікування хворих на запальні процеси щелепно-лицевої
ділянки.

Методи дослідження – експериментальні методи (гістологічні,
бактеріологічні, імунологічні та планіметричні) – для вивчення
репаративних процесів, що відбуваються в гнійних ранах у порівняльному
аспекті при використанні вермілату в комплексному та традиційному
лікуванні.

Клінічні методи – для оцінки загального стану хворих, яких лікували
різними способами; лабораторні та імунологічні – для оцінки стану
захисних сил організму хворого, цитологічні – для оцінки загоєння ран,
мікробіологічні – для оцінки зміни складу мікрофлори ран під час
перебігу раньового процесу.

Статистичну обробку результатів проводити за критерієм t Стьюдента.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в експерименті на білих
щурах лінії Wistar вивчена ранозагоююча дія вермілату на фоні гострого
гнійного запалення.

Розроблено новий метод лікування хворих на флегмони та абсцеси
щелепно-лицевої ділянки (деклараційний патент України на винахід №
45193А).

На підставі клінічних та лабораторних досліджень уперше обгрунтована
доцільність застосування регіонарного введення вермілата при лікуванні
хворих на гострі гнійні запальні процеси щелепно-лицевої ділянки.

При лікуванні хворих на гострі гнійні запальні процеси щелепно-лицевої
ділянки вперше застосовано метод регіонарного введення вермілата.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблена високоефективна
методика регіонарного введення вермілата при лікуванні хворих на гострі
гнійні запальні процеси щелепно-лицевої ділянки (Деклараційний патент
України на винахід № 45193 А “Спосіб лікування хворих на абсцеси та
флегмони щелепно-лицевої ділянки”). Запропонована методика є
загальнодоступною, може бути застосована в умовах стоматологічних
поліклінік і щелепно-лицевих стаціонарів, покращує результати лікування
хворих.

Впровадження в практику. Результати досліджень використовуються в
навчальному процесі на кафедрах хірургічної стоматології, а також у
практичній роботі при лікуванні хворих на гострі гнійні запальні процеси
щелепно-лицевої ділянки в клініках щелепно-лицевого профілю Харківського
державного медичного університету, Донецького державного медичного
університету ім. М. Горького, Української медичної стоматологічної
академії, м. Полтава.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проаналізована наукова
література по проблемі, що досліджується, проведений інформаційний
пошук, виконаний експеримент, проліковані хворі, зроблена статистична
обробка отриманих результатів, написані всі розділи роботи, спільно з
науковим керівником сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Клініко-експериментальні дослідження проведені в Центральній
науково-дослідній лабораторії (зав. – д. мед. н., професор Кайдашев
І.П.) та віварії (зав. – к. с.-г. н., старший науковий співробітник
Денисенко М.В.) Української медичної стоматологічної академії, в
щелепно-лицевому відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні ім.
М.В. Скліфосовського (зав. – Ванякін Є.Є.), в бактеріологічній
лабораторії 3-ої міської поліклініки м. Полтави (головний лікар –
Шишкова Т.І.); на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології (зав.
– д. мед. н., професор Лобань Г.А.) і на кафедрі гістології, цитології
та ембріології з патологічною фізіологією (зав. – д. мед. н., професор
Костенко В.О.) Української медичної стоматологічної академії, м.
Полтава.

Консультації були надані зав. кафедри загальної гігієни та екології
Української медичної стоматологічної академії, д. мед. н., професором
Катрушовим О.В.

Автор щиро вдячна співробітникам цих установ за надану допомогу.

У працях, які опубліковані у співавторстві, особистий внесок здобувача
визначається рівномірною долею участі всіх співавторів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
повідомлені й обговорені на міжнародній конференції “Питання
експериментальної і клінічної стоматології (Харків, 1998); І-му з’їзді
Асоціації стоматологів України (Київ, 1999); ІІІ-му міжнародному
конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 1999); обласній
науково-практичній конференції “Актуальні питання хірургічної
стоматології”(Полтава, 2001).

Матеріали дисертації обговорені на засіданні апробаційної ради № 2
“Стоматологія” при Українській медичній стоматологічній академії
(Полтава, 2003).

Публікації. Результати дисертації відображені у 11 наукових публікаціях,
із них – 6 статей в журналах, ліцензованих ВАК України. За розробленою
темою одержано деклараційний патент України на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на
178 сторінках і складається із вступу, огляду літератури, опису
матеріалів, об’єктів і методів досліджень, трьох розділів власних
досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних
рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 257 найменувань,
з них 25 іноземних авторів. Робота ілюстрована 17 рисунками, 21
таблицями та має 19 додатків.

основний зміст роботи

Матеріали, об’єкти і методи досліджень. Для вирішення поставлених
завдань були проведені експериментальні та клінічні дослідження.

Експериментальна частина складалась з імунологічних, мікробіологічних,
гістологічних та планіметричних досліджень, що проводились на 30 білих
статевозрілих щурах лінії Wistar, самцях, масою 180-200 г, які
утримувались у віварії в стандартних умовах.

Клінічна частина складалась з ретельного обстеження та лікування 78
хворих на запальні процеси щелепно-лицевої ділянки одонтогенного
(абсцеси, флегмони) та неодонтогенного (фурункули, карбункули, нагнійні
атероми) походження, що знаходились на стаціонарному лікуванні в
Полтавській обласній клінічній лікарні з 1997-2003 р.р. В роботу
включали хворих без тяжких супутніх захворювань, віком 15-78 років.

Були сформовані наступні групи:

І – контрольна група, хворі якої отримували базисну терапію. В
контрольну групу входило 23 хворих, з них 9 – з гострими гнійними
запальними процесами одонтогенного походження, 14 – з гострими гнійними
запальними процесами неодонтогенного походження.

ІІ група – основна – 55 чоловік, яким в традиційній лікувальний комплекс
було включено вермілат у терапевтичній дозі 0,12 мг/кг один раз на добу,
курсом 10 діб. Хворі були розподілені на підгрупи за способом введення
препарату:

1 підгрупа – 26 чоловік, яким призначали внутрішньом’язове введення
вермілату, з них 13 хворих було з гострими гнійними запальними процесами
одонтогенного походження та 13 – з гострими гнійними запальними
процесами неодонтогенного походження.

2 підгрупа – 29 чоловік, яким вермілат вводили регіонарним шляхом на
боці процесу через 5 хвилин після повільного (1 мл за 1 хвилину)
введення лідази 16 ОД в 1 мл 0,5% розчині новокаїну, не виймаючи голки,
в цю саму точку на 1 см нижче та дістальніше соскоподібного відростка.
Місцево використовували асептичну пов’язку з розчином вермілату. В цій
підгрупі було 13 чоловік з гострими гнійними запальними процесами
одонтогенного походження, 16 – з гострими гнійними запальними процесами
неодонтогенного походження.

Порівняння результатів лікування проводили на основі співставлення даних
клінічних, бактеріологічних, цитологічних, планіметричних, імунологічних
та статистичних досліджень. Статистична обробка отриманих результатів
проводилась за критерієм t Стьюдента.

Результати дослідження та їх обговорення. В експериментальній частині
нашої роботи ми вивчали ранозагоюючу дію нового вітчизняного препарату
вермілату, який був розроблений співробітниками Центральної
науково-дослідної лабораторії Української медичної стоматологічної
академії (патент України № 5743). Вибір препарату було зумовлено його
фармакологічними властивостями – антиоксидантними, антиексудативними,
репаративними, колагенопротекторними та стимулюючими новоутворення
сполучної тканини.

Для відтворення гнійної раньової інфекцій використовували штам
патогенного стафілокока, отриманий у міській бактеріологічній
лабораторії (м. Полтава), який вирощували на середовищі Чистовича з
метою відновлення вірулентності еталонного музейного штаму. За
стандартною методикою 24 щурам під ефірним наркозом наносили рани
загальною площею 120 мм2 і поверхню зрошували суспензією S. aureus.
Через добу проводили вторинне інфікування ран. Протягом 45 діб
експерименту вивчали перебіг раньового процесу (табл. 1).

Перші 3 доби спостерігали збільшення площі ран за рахунок делятації
країв рани, потім до 9 доби площа рани інтенсивно зменшувалась, а до 11
доби відбувалась рівномірна епітелізація рани та її загоювання вторинним
натягом.

Гістологічна картина в контрольній групі на 7 добу загоєння рани
підтверджувала виражену клінічну картину і характеризувалась активною
нейтрофільною інфільтрацією та ділянками некротизованих тканин. Однак в
дослідній групі тварин до цього часу вже спостерігалась поява
грануляційної тканини.

До завершення експерименту на 45 добу у контрольних щурів залишався
грубий деформуючий рубець. На місці дефекту епітелій був сформований
нерівними шарами, сполучна тканина була щільна і товста у порівнянні з
сусідніми ділянками і представлена пухкими хаотичними пучками
колагенових волокон. У дослідних тварин до цього часу рубець був
практично непомітний, гістологічна картина ділянки дефекту мало
відрізнялася від здорових сусідніх тканин.

Таблиця 1

Показники загоєння гнійних ран у щурів під впливом вермілату

Критерії оцінки раньового процесу Статистичні показники Контрольна
група, доба

(n=24) Дослідна група, доба

(n=24)

Терміни появи грануляції М

m

p 6,2

0,3 3,5

0,2

рТаблиця 2 Показники імунітету і неспецифічної резистентності при гнійній раньовій інфекції в умовах введення препарату вермілат Показники Статистичні показники Інтактні тварини n=6 Контрольні тварини n=12 Дослідні тварини n=12 Кількість лейкоцитів 109/л М m p 7,2 0,6 13,5 0,8 0,05

Кількість лімфоцитів 109/л M

m

р 6,1

1,2 9,8

1,4

0,05

Кількість антитілоутворюючих клітин на 106 спленоцитів M

m

p 490

46 590

38

0,05

Титр гемаглютинінів,

(log2) M

m

p 5,5

0,2 4,7

0,2

0,05

Реакція бласттрансформації лімфоцитів,

(індекс стимуляції) M

m

p 10,1

0,38 5,9

0,34

0,05

Фагоцитарна активність нейтрофілів, (%) M

m

p 61,3

3,6 53,3

2,4

0,05

При бактеріальному дослідженні виявилося, що у щурів дослідної групи,
очищення ран від бактеріального засилля наставало у більш ранній термін
(7,2 доби), ніж у контрольній групі (9,2 доби). При цьому необхідно
відзначити, що вермілат in vitro не сповільнював росту стафілококу F 49
і не виявляв прямої антибактеріальної дії. В умовах гнійної рани в
динаміці інфекційного процесу спостерігалось наростання клонів
золотистого стафілокока F 49, які здобували ознаки посилення
вірулентності і наростання множинної лікарської стійкості. При цьому
застосування вермілату забезпечувало елімінацію антибіотикорезистентних
і вірулентних клонів стафілокока. Крім того, введення вермілату
обумовлювало більш швидку заміну патогенної мікрофлори гнійних ран на
нормальну мікрофлору здорової шкіри.

На основі проведеного експериментального дослідження був доведений
позитивний вплив вермілату на перебіг гнійної рани, що полягав в
посиленні регенераторної потенції тканин, в скороченні термінів очищення
гнійних ран від бактеріального засилля, підвищенні функціональної
активності фагоцитів, прискоренні елімінації некротичних мас з рани,
моделюванні специфічних і неспецифічних факторів імунного захисту.

Отримані дані експериментальних досліджень дозволили рекомендувати
застосування вермілату в хірургічних клініках щелепно-лицевого профілю
для лікування хворих з гострими гнійними запальними процесами
щелепно-лицевої ділянки.

З метою підвищення ефективності лікування хворих на гнійні запальні
процеси щелепно-лицевої ділянки нами був розроблений новий метод
(деклараційний патент України на винахід № 45193 А), який включав в
комплекс лікування вермілат в терапевтичній дозі 0,12 мг/кг один раз на
добу протягом 10 діб.

При порівнянні результатів клінічного перебігу ран було встановлено, що
найповільніше розсмоктувались інфільтрати, припинялись гнійні виділення,
з’являлись грануляції та відбувалася епітелізація ран у хворих 1 групи з
гострими гнійними запальними процесами одонтогенного та неодонтогенного
походження, які не отримували вермілат в комплексному лікуванні (табл.
3).

Цитологічні дослідження показали, що найкращий результат виявлявся у
хворих з гострими гнійними запальними процесами щелепно-лицевої ділянки,
яким вермілат вводили регіонарно. Взагалі процес загоєння проходив
однотипно у всіх хворих, різниця полягала лише в тривалості стадій його
перебігу. У І групі хворих визначався виражений запальний процес із
значною дегенерацією і руйнуванням клітин, затримкою дозрівання
елементів регенеративного процесу. У ІІ групі хворих інтенсивне очищення
ран починалося вже на 3 добу. На 5 добу лікування в рані вже були майже
відсутні нейтрофіли з дистрофічними змінами, зростала кількість
фібробластів та з’являвся епітелій. Найкращі результати спостерігались у
хворих ІІ групи 2 підгрупи.

Таблиця 3

Клінічні показники перебігу гострих гнійних запальних процесів
щелепно-лицевої ділянки у всіх груп хворих

Групи

хворих Середній термін в днях

Нормаліза

ція

t(С тіла Припинення виділень з рани Поява грануляцій Поява епітелію
Перебуван

ня

в стаціонарі

І

n=23 5,0(0,5 10,0(0,5 6,0(0,5 7,0(0,5 10,2(0,5

ІІ 1 підгрупа

n=26 3,5(0,5* 8,0(0,5* 5,0(0,5* 6,0(0,5* 8,11(0,5*

ІІ 2 підгрупа

n=29 2,5(0,5** 7,0(0,5** 4,0(0,5** 5,0(0,5** 7,45(0,5**

Примітки:

*р~®A ae yynicanUennOnnnnOnE3/43/43/43/4 A A ???????????A e K ????? ????? ????? ???3/4{E{?{U{a{?{o{o{ooaaaPD K $ a$ dh`„?a$ dh`„? l’?”YPDD88 syO $?&?2?@?n?ooccTHTHOOA `„? `„?a$ ! oepoeoccccUUOOAEAE?? `„? `„?a$ мальну флору здорової шкіри або слизової оболонки порожнини рота (табл. 4) . Дані планіметрії показали прискорення термінів швидкості зменшення площі ран у хворих ІІ групи 2 підгрупи за рахунок більш сприятливих умов для регенерації, що підтверджувалось також даними клінічних та цитологічних досліджень. Вивчення клітинного та гуморального імунітету у хворих з гострими гнійними запальними процесами щелепно-лицевої ділянки одонтогенного і неодонтогенного походження показало, що під час госпіталізації у пацієнтів дослідної ї контрольної груп спостерігалось зниження кількості Т-лімфоцитів (СД-3) в І групі. На початку запального процесу кількість В-лімфоцитів (СД-22) була у межах фізіологічної норми (15-30%). Зниження на початку лікування Т-лімфоцитів демонструвало класичну лімфопенію у всіх груп хворих. Посилювався вихід з кровотоку до місця запалення найбільш фізіологічно активних популяцій Т- і В-лімфоцитів, пригнічувалась їх фізіологічна активність. Було виявлено зниження фагоцитарного числа до 6,4-6,8. Також були відчутними зміни вмісту імуноглобулінів основних трьох фракцій А, G, M. Таблиця 4 Результати бактеріального дослідження ексудату ран у хворих з гострими гнійними запальними процесами щелепно-лицевої ділянки Групи хворих Вміст кокової і паличкової флори в дні спостереження (в тому числі фагоцитованої), % 1 3 5 7 9 І n=23 100 50,5(0,8 (15,0(0,3) 26,5(0,8 (24,0(0,3) - (12,5(0,3) - (6,0(0,3) ІІ 1 підгрупа n=26 100 30,5(0,8* (28,5(0,3)* 10,0(0,8* (12,5(0,3)* - - - - ІІ 2 підгрупа n=29 100 26,5(0,8** (41,5(0,3)** 50,0(0,8** (7,5(0,3)** - - - - Примітки: *р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020