.

Порушення слизової секреції в шлунку та дванадцятипалій кишці у лiквiдаторiв наслiдкiв Чорнобильської катастрофи: патоморфологічна характеристика (авт

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
128 2673
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

КОЗЛОВА Тетяна Григорівна

УДК: 616.33 – 002.44: 614.86

Порушення слизової секреції в шлунку та дванадцятипалій кишці у
лiквiдаторiв наслiдкiв Чорнобильської катастрофи: патоморфологічна
характеристика

14.03.02 – Патологічна анатомія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті екологічної патології людини (м.Київ)

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Терещенко Валентина Павлівна,

Інститут екологічної патології людини (м.Київ), директор

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Поспішіль Юрій Олексійович,

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ
України,

завідувач кафедри патологічної анатомії

доктор медичних наук, професор Шлопов Валерій Генадійович,

Донецький державний медичний університет імені М. Горького МОЗ України,

завідувач відділу патоморфології Центральної науково-дослідної
лабораторії

Провідна установа: Харківський державний медичний універститет МОЗ
України,

кафедра патологічної анатомії

Захист дисертації відбудеться “_28_”___січня ________2004 р. о ___10___
годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 при
Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького
МОЗ України (79010, м.Львів, вул. Пекарська, 69)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного
медичного університету імені Данила Галицького (79000, м.Львів, вул.
Січових Стрільців, 6)

Автореферат розісланий “_23_”__грудня_______ 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Я.М.Федорів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Вплив зовнішнього опромінення та аліментарне
надходження радіонуклідів – суттєві компоненти комплексної дії
“чорнобильського чинника” – зумовили не лише почастішання захворювань
шлунково-кишкового тракту, зокрема хронічного гастриту та пептичної
виразки дванадцятипалої кишки, а й трансформацію їх звичного перебігу в
осіб, які постраждали у зв’язку з аварією на Чорнобильській АЕС:
ліквідаторів її наслідків, мешканців забруднених радіонуклідами
територій. Виникла потреба аналізу та пояснення причин і механізмів
зареєстрованого патоморфозу захворювань, якому має відповідати певний
морфологічний субстрат. Порушення секреторної діяльності мукоцитів та
хімічного складу слизу неминуче впливають на стан захисту шлунка і
дванадцятипалої кишки і можуть фундувати морфогенетичні відмінності
недуг у вищевказаних когорт пацієнтів.

Натепер існує інформаційна “прогалина” – невизначеність сутності
трансформацій слизової секреції у шлунку і дванадцятипалій кишці в
учасників післяаварійних робіт у зоні ЧАЕС. Водночас імовірно саме ці
зміни загалом результувались найпоширенішою на сьогодні у даного
контингенту патологією – пептичною виразкою дванадцятипалої кишки,
поєднаною з хронічним гастритом. Нами реалізована відмінна від
попередніх розробок (Самусєва О.С., 1999; Дегтярьова Л.В., 1996-2003)
скерованість наукового пошуку – поглиблене вивчення загальнопатологічних
феноменів (свідчень і механізмів порушень слизової секреції) з
використанням індукованого перебігу хвороб як своєрідної патогенетичної
“моделі”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації
затверджена на спільному засіданні Інституту екологічної патології
людини та РПК “Патологічна анатомія” МОЗ і АМН України від 24.10.2001
року, протокол № 2. Робота є фрагментом наукової програми Інституту
екологічної патології людини “Структурне підгрунтя патоморфозу
захворювань у осіб, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській
АЕС 1986 року” (№ державної реєстрації 01974007676) і науково-дослідної
роботи під егідою Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у
справах захисту населення від Чорнобильської аварії (№ державної
реєстрації 0199U004144).

Мета роботи – верифікувати морфо-(пато-)генетично значущі порушення
слизової секреції у шлунку та дванадцятипалій кишці при їх
найпоширенішій патології в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської
катастрофи.

Задачi дослідження:

1. Охарактеризувати суттєві для порушень слизової секреції
патоморфологічні зміни слизових оболонок шлунка й дванадцятипалої кишки
при пептичній виразці дванадцятипалої кишки, поєднаній з хронічним
гастритом, з урахуванням радіаційного чинника в анамнезі пацієнтів.

2. Визначити скерованість трансформацій слизової секреції в шлункові та
дванадцятипалій кишці при досліджуваних недугах у ліквідаторів наслідків
аварії на ЧАЕС.

3. Аргументувати імовірну взаємопов’язаність порушень слизової секреції
та гелікобактерної інфекції.

4. Верифікувати в осіб з “чорнобильським чинником” в анамнезі зміни
слизової секреції, суттєві щодо пато-(морфо-)генезу й патоморфозу
досліджуваних недуг.

5. Обгрунтувати прогностичне значення трансформацій слизової секреції в
учасників післяаварійних робіт при наявних захворюваннях шлунка і
дванадцятипалої кишки у зв’язку з окремими принципами діагностичної,
лікувальної та експертної тактики.

Об’єкт дослiдження – порушення слизової секрецiї в органах
шлунково-кишкового тракту при розвитковi патологiї, iндукованої
техногенними забруднювачами довкiлля.

Предмет дослiдження – морфологічні відповідності порушень слизової
секрецiї в шлунку та дванадцятипалій кишці у лiквiдаторiв наслiдкiв
Чорнобильської катастрофи.

Методи дослідження. Прояви, імовірні зв’язки і механізми порушень
слизової секреції в шлунку та дванадцятипалій кишці вивчали на
патогенетичній “моделі” найпоширенішої патології у ліквідаторів –
пептичній виразці дванадцятипалої кишки, поєднаній з хронічним
гастритом, з використанням результатів загальноклінічного обстеження
пацієнтів, езофагогастродуоденофіброскопії з гастро- і дуоденобіопсією,
дослідження шлункової секреції. Предметне лектинове зондування,
верифікацію пілоричного гелікобактера та поглиблений
електронномікроскопічний аналіз здійснено у зв’язку з визначенням (за
допомогою оглядових гістологічних і гістохімічних методів)
патоморфологічних змін слизових оболонок шлунка й дванадцятипалої кишки,
суттєвих для порушень слизової секреції (базисна іноформація).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначено сутність
порушень слизової секреції у зв’язку з верифікованими патоморфологічними
змінами слизових оболонок шлунка і дванадцятипалої кишки при їх
Helicobacter pylori-асоційованій патології (пептичній виразці у
поєднанні з хронічним гелікобактерним гастритом) в учасників ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи. Обгрунтовано прогностичне значення
цих явищ та розширено знання про пато- і морфогенез неопластичних
трансформацій епітелію слизових оболонок шлунка та дванадцятипалої кишки
у вказаного контингенту осіб. Дiстали подальшого розвитку, започатковані
в Інституті екологічної патології людини, методологiя вивчення
патоморфозу захворювань, спричиненого наслiдками Чорнобильської
катастрофи, а також використання патогенетичних “моделей” для
дослідження біологічних феноменів і загальнопатологічних процесів.
Розроблено окремi методичнi пiдходи для верифiкацiї iндукованих
патологiчних змiн в органах шлунково-кишкового тракту при впливовi
техногенних забруднювачiв довкiлля, що має не лише вузькопрофесійне, а й
соціально-економічне значення. Конкретизовано складовi дiагностичного
алгоритму стосовно таких когорт недужих. Результати наукового пошуку
сприяють розвитковi одного з напрямкiв екологiчної патологiї –
екологiчної патологiї органiв травлення.

Практичне значення одержаних результатів. Виявлені
структурно-функціональні особливості сприяють поліпшенню діагностики і
прогнозування перебігу захворювань в осіб, що зазнали впливу
“чорнобильського чинника”, та дозволяють виділити групи пацієнтів з
підвищеним ризиком розвитку неоплазій шлунка й дванадцятипалої кишки.
Отримано принципово нові свідчення про структурний субстрат патологічних
процесів у слизових оболонках шлунка і дванадцятипалої кишки та
механізми їх хронізації у ліквідаторів наслідків Чорнобильської
катастрофи. Ця інформація є дiагностично значущою і може слугувати
своєрідним технічним завданням для фармацевтичної промисловості.

Отриманi данi слiд використовувати в повсякденнiй дiяльностi установ, де
перебувають на обстеженнi й лiкуваннi учасники пiсляаварiйних робiт в
зонi ЧАЕС, а також в роботі відповідних експертних комісій. Висвiтленi
результати наукового доробку також доцiльнi в педагогiчному процесi
кафедр патологiчної анатомiї, загальної бiологiї, гiстологiї та
ембрiологiї, радiобiологiї, внутрiшнiх хвороб вищих медичних навчальних
закладiв, а також при пiдготовцi екологiчних патологiв.

Результати дисертаційної роботи запроваджені у поточну діяльність
Інституту екологічної патології людини (м.Київ) і в навчальний процес
кафедр патологічної анатомії Національного медичного університету ім.
О.О.Богомольця та Медичного інституту Української асоціації народної
медицини (м.Київ).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно обгрунтована
актуальність проведення дослідження, його мета, завдання, проаналізовано
наукову літературу. Особисто автором вивченi гістологічнi і
гістохімічнi, в т. ч. – лектиногістохімічнi, препарати слизових оболонок
шлунка та дванадцятипалої кишки, документовані результати, здiйснена
статистична обробка матеріалу. Автором розроблена панель лектинів,
прийнятна для досліджень шлунково-кишкового тракту людини, якою
користуються фахівці Інституту екологічної патології людини та інших
установ держави. Ультраструктурний аналiз препаратiв виконано пiд
керiвництвом завiдуючої науково-дослідною лабораторією електронної
мiкроскопiї та фiзико-хiмiчних методiв дослiдження Інституту екологічної
патології людини, к.б.н. Сегеди Т.П. Самостійно зіставлено дані різних
відгалужень наукового пошуку з відповідним статистичним опрацюванням, а
також написані всі розділи дисертації і сформульовані її основні
положення та висновки. Впродовж усього термiну дослiджень автор
отримувала методичну допомогу вiд завідуючої науково-дослідною
лабораторією патологiї органів травлення Інституту екологічної патології
людини, д.мед.н. Дегтярьової Л.В. Клінічне обстеження пацієнтів із
фіброезофагогастродуоденоскопією, гастро- і дуоденобіопсією та аналізом
шлункової секреції виконано за участю к.мед.н. Мірошниченка С.В. й
д.мед.н. Мороз Г.З. Автор щиро вдячна вищезгаданим колегам за увагу до
її дослiджень, методичну та технiчну допомогу.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи доповідалися
й обговорювалися на 17 Міжнародному з’їзді лектинологів (Вюрцбург,
Німеччина, 1997), 2 Конференції “Парнас” (Гданськ, Польща, 1998),
засiданнях РПК “Патологічна анатомія” МОЗ та АМН України (Київ, 1998,
2001, 2003), наукових семінарах і конференціях Інституту екологічної
патології людини (Київ, 1995-2003), VII Конгресу патологів України
“Екологічна, інфекційна, судинна та онкологічна патологія – сучасні
аспекти морфологічної діагностики і патоморфозу” (Івано-Франківськ,
2003), а також заявлені в матеріалах Українсько-польського семінару
“Сучасна екологія і екологічна патологія людини” (Львів, 1997), VI
Конгресу патологів України “Судинні і онкологічні захворювання:
морфогенез та екологічний патоморфоз” (Вінниця, 1998), XХІІ Міжнародного
конгресу Інтернаціональної Академії Патології (Ніца, Франція, 1998),
науково-практичної конференції “Новое в патологии: теория и практика“
(Севастополь – Стамбул, 1999), 2 з’їзду Мiжнародного союзу асоцiацiй
патологоанатомiв СНД (Москва, Росія, 1999).

Публiкацiї. За темою дисертацiї опублiковано 20 робiт, зокрема 5 – у
фахових виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура і об’єм роботи. Дисертація загальним обсягом 131 сторінки
складається зі вступу, огляду літератури, розділу “Матеріал і методи
дослідження”, 2 розділів за результатами власного наукового доробку,
обговорення отриманих даних і висновків. Список літератури включає 589
джерел, з яких 216 – українською та російською мовами. Робота містить 14
таблиць, 55 рисунків з діаграмами, 22 монтажі мікрофотографій (в т. ч.
19 електронограм), 16 монтажів мікрофотографій з діаграмами, 6 схем, 3
додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Досліджено гастро- і дуоденобіоптати,
отримані від 101 пацієнта з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки у
поєднанні з хронічним гастритом, що знаходились на обстеженні та
лікуванні у відділенні гастроентерології Інституту клінічної радіології
НЦРМ АМН України: 66 ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС та 35 осіб
контрольної нозологічної групи, котрі не брали участі в ліквідації
наслідків Чорнобильської катастрофи та не проживали на радіаційно
забруднених територіях. Вказана патологія була найпоширенішою серед
ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС на момент досяжності матеріалу та
проведення наукового пошуку. Значення доз зовнішнього опромінення для
осіб, які зазнали впливу радіації, знаходились в межах 4,8 – 25 сГр. У
26% хворих-ліквідаторів дози зовнішнього опромінення не були
документовані. Згідно катамнеза пацієнти обох груп захворіли на пептичну
виразку дванадцятипалої кишки після 1986 року. Групи однорідні за статтю
(чоловіки) та загалом однорідні за побутово-професійними
характеристиками. Середній вік осіб основної групи – (39,5(0,8) років,
групи порівняння – (35,7(1,5) років. За попередньою згодою пацієнта
здійснювали прицільну біопсію слизових оболонок проксимального відділу
дванадцятипалої кишки на відстані 1-1,5 см від виразкового дефекту та
антрального і фундального (з передньої стінки на 5 см вище кута)
відділів шлунка. Для цього користувались фіброскопом “Olympus Q-10”
(Японія) і стандартними біопсійними щипцями FB-23K та FB-25K. Загальна
кількість досліджених гастро- і дуоденобіоптатів представлена в таблиці
1.

Таблиця 1

Органо-топографічне розподілення біопсійного матеріалу в групах
обстежених хворих (n(101)

Клінічна група Відділи шлунково-кишкового тракту

Шлунок Дванадцятипала кишка

Фундальнй відділ Антральний відділ

ЛНА 63 60 59

КНГ 33 32 31

Всього 96 92 90

Примітка. ЛНА – ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС; КНГ – контрольна
нозологічна група.

Для патогістологічного дослідження біопсійний матеріал фіксували в 10%
розчині нейтрального формаліну, після чого проводили загальноприйняту
гістологічну обробку. З парафінових блоків виготовляли зрізи завтовшки
4-5 мкм, забарвлювали гематоксиліном й еозином, а також за допомогою
ряду гістохімічних методів: PAS-реакції, методики Моурі, фарбування
альціановим синім при pH 1,0 і 2,5, сріблення за Вартіном – Старрі.
Патогістологічна діагностика базувалась на принципах міжнародної
класифікації хронічного гастриту (модифікованої Сіднейської системи).
При визначенні патологічних змін слизових оболонок дванадцятипалої кишки
користувались загальноприйнятою класифікацією (верифікували хронічний
дуоденіт з атрофією слизової оболонки й без неї).

Частина біоптатів досліджена за допомогою електронної мікроскопії, для
чого фрагменти слизових оболонок фіксували в 1,6% розчині
глутаральдегіду на 0,1 М фосфатному буфері з рН 7,4, промивали в цьому ж
буфері, дофіксовували в 2% розчині чотириокису осмію, зневоджували і
заливали в суміш епон-аралдіт. На ультрамікротомі LKB-8800 111
виготовляли напівтонкі зрізи, які після фарбування метиленовим синім, за
Романовським – Гімзою та Самсоновим, переглядали під світлооптичним
мікроскопом. Ультратонкі зрізи контрастували уранілацетатом та цитратом
свинцю і вивчали за допомогою електронного мікроскопа JЕМ 100 CX (JEOL,
Японія) за прискорюючої напруги 60 кВ. Матеріал документували у вигляді
фотовідбитків.

Для визначення вуглеводних компонентів шлункових і дуоденальних муцинів
нами використано метод лектиногістохімії, котрий за своєю чутливістю та
селективністю виявлення вказаних молекулярних структур значно перевершує
традиційні методи гістохімічної верифікації вуглеводів. Автор висловлює
щиру вдячність за консультативно-методичну допомогу на етапі освоєння
методу д.мед.н., професору, завідувачу кафедри гістології та ембріології
Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
Луцику Олександру Дмитровичу. Дослідним шляхом нами встановлено, що для
вивчення слизової секреції шлунка і дванадцятипалої кишки прийнятними є
лектини, представлені у таблиці 2. В дослідженнях інших фахівців
Інституту екологічної патології людини ця панель використовувалась за
рекомендаціями та згодою автора.

Таблиця 2

Спектр лектинів, прийнятних для вивчення шлункової та дуоденальної
слизової секреції

Лектин Скорочена назва Джерело отримання Вуглеводна афінність лектину

Канавалії мечеподібної Con A Canavalia ensiformis ?Man

Арахісу PNA Arachis hypogaea ?Gal

Сої SBA Glycine max ?GalNAc

Виноградного слимака HPA Helix pomatia ?GalNAc

Зародків пшениці WGA Triticum vulgaris ?GlcNAc>?NeuNAc

Бузини чорної SNA Sambucus nigra ?NeuNAc

Бобовнику “Золотого дощу” LABA Laburnum anagyroideus ?LFuc

Тетрагонолобуса пурпурового TPA Tetragonolobus purpureus ?LFuc

Примітка. Man – маноза; Glc – глюкоза; GlcNAc – N-ацетил-глюкозамін; Gal
– галактоза; GalNAc – N-ацетил-галактозамін; Fuс – фукоза; NeuNAc –
N-ацетилнейрамінова (сіалова) кислота.

Усі отримані результати морфологічного дослідження зареєстровані у
стандартизованих картах й оброблені стандартними методами варіаційної
статистики (Лакин Л.Ф., 1990) за допомогою стандартних пакетів програм
Microsoft Excel 97.

Результати дослідження та їх обговорення. Комплексне патоморфологічне
дослідження показало наявність хронічного гелікобактерного гастриту у
всіх пацієнтів з клінічним діагнозом пептична виразка дванадцятипалої
кишки, як основної, так і контрольної груп. Міжгрупові відмінності
(переважно представлені на рис.1) залежали від наявності
“чорнобильського чинника” в анамнезі хворих, це: 1) вищі ступені
колонізації пілоричним гелікобактером (в окремих випадках з глибоким
проникненням мікроорганізма в епітеліальні структури і власну пластинку)
слизової оболонки шлунка у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС щодо
групи порівняння; 2) суттєвіша вираженість запалення слизової оболонки
антрального та фундального відділів шлунка недужих-ліквідаторів відносно
контрольної нозологічної групи; 3) вираженіша, ніж в нозологічному
контролі, активність запалення слизової оболонки обох відділів шлунка у
хворих-ліквідаторів; 4) збільшення частоти виявлення дисрегенераційних
змін епітеліального покриву слизової оболонки шлунка, а також вистилки
власних і пілоричних залоз, зокрема – осередкових гіперплазії, атрофії,
кишкової метаплазії, локусів слабкої дисплазії – з відповідними
порушеннями секреторної функції клітин у пацієнтів основної групи
порівняно з контрольною нозологічною групою;

Рис. 1. Частота суттєвих для порушень слизової секреції
патоморфологічних змін в слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої
кишки у хворих на дуоденальну пептичну виразку, асоційовану з хронічним
гелікобактерним гастритом, %: ЛНА – ліквідатори наслідків аварії на
ЧАЕС; КНГ – контрольна нозологічна група; К – колонізація Helicobacter
pylori; ВЗ – вираженість запалення; АЗ – активність запалення; А –
атрофія; ПКМ – повна кишкова метаплазія; НКМ – неповна кишкова
метаплазія; ШМ – шлункова метаплазія; Д – дисплазія; 1,2,3 – ступені
вираженості ознаки.

5) значніші порушення кровообігу та мікроциркуляції у слизовій оболонці
шлунка відносно нозологічного контролю; 6) більша вираженість запалення
слизової оболонки дванадцятипалої кишки у хворих-ліквідаторів; 7)
значніша активність запалення слизової оболонки дванадцятипалої кишки в
основній групі; 8) інтенсивніші дисрегенераційні процеси в епітелії
слизової оболонки дванадцятипалої кишки, які проявлялися частішими, ніж
в контрольній нозологічній групі, вогнищевими гіперплазією, атрофією,
шлунковою метаплазією, дисплазією І ступеню вираженості; 9) суттєвіші,
порівняно з контрольною нозологічною групою, структурні прояви патології
мікроциркуляції в слизовій оболонці дванадцятипалої кишки (локальні
гіперемія, набряк, діапедезні крововиливи, внутрішньосудинні порушення
агрегатного стану еритроцитів, дистрофічні зміни ендотелію) – загалом
подібні до таких у шлунку.

Все це уможливило подальше предметне вивчення розладів синтезу,
формування та виділення слизу. Особливості секреторної діяльності
мукоцитів, а також хімічного складу слизу у ліквідаторів наслідків
аварії на ЧАЕС зумовлюють ослаблення захисту слизових оболонок шлунка
і/або дванадцятипалої кишки та визначають ряд морфогенетичних і
клінічних відмінностей патології у вказаного контингенту пацієнтів.
Застосоване нами лектинове зондування виявило трансформації
глікокон’югатів люмінальної поверхні, слизових гранул та зон
розташування комплексу Гольджі муцинпродукуючих епітеліоцитів шлунка і
дванадцятипалої кишки у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС з
дуоденальною пептичною виразкою, поєднаною з хронічним гелікобактерним
гастритом, не типові для даної нозології. Із-за досить великого обсягу
специфічної інформації, ми вважали за можливе представити результати у
вигляді аналітичних продуктів, зокрема патогенетичного значення
верифікованих змін (табл. 3 – табл. 7), з деякими поясненнями. Так,
антигени Н і Le беруть участь в адгезії Helicobacter pylori до слизових
оболонок шлунка людини (Helicobacter pylori реагує з послідовністю
Fuc(1,2Gal?1,3(Fuc(1,4)GlcNAc, тобто Leb). Антиген Leb є домінуючим
фукозилованим антигеном груп крові покривно-ямкового епітелію шлунка
осіб із позитивним секреторним статусом. В осіб же з несекреторним
статусом виявляється переважно антиген Lea (Gal?1,3Fuc?1,4GlcNAc). Слід
відзначити, що у несекреторів із-за дуже низьких рівнів групових
антигенів крові в секретах організму, а отже – відсутності розчинних
факторів очищення, які конкурентно інгібують адгезію мікробів,
збільшується ризик прикріплення Helicobacter pylori до шлункових
епітеліальних клітин.

Загальновідомо також: послідовність сахаридів у ланцюгу, конформація
глікозидного зв’язку між ними і максимальне число вуглеводних залишків є
генетично детермінованими. Кількість цукрів та їх ланцюгів варіює в
молекулах одного й того ж секрету. Незважаючи на це, муцинам однакового
походження притаманний свій характерний середній розмір олігосахаридного
ланцюга. Внаслідок дерепрессії відповідних генів, антиген Форссмана та
різні групові ізоантигени, не властиві материнським клітинам, часто
присутні в пухлинах. Лектин арахісу – унікальний реагент, специфічний до
ТF-антигену (антигену Томсена -Фріденрайха – Gal?1,3GalNAc), який
знаходили в клітинах шлункового епітелію при канцерогенезі та в
неонатальній товстій кишці.

Таблиця 3

Імовірне патогенетичне значення змін рецепторів лектинів
покривно-ямкового епітелію фундального відділу шлунка у ліквідаторів
наслідків аварії на ЧАЕС при пептичній виразці дванадцятипалої кишки,
поєднаній з хронічним гелікобактерним гастритом

*

Z

\

^

??????^

`

b

|

?

¬

02Z\OJ

L

r

e

?????????

??????2VZ\?OOeO”

$

H

J

L

r

°

ae

e

??

????

??

??

??

?????

??

??

A

??

??

??

??

??

??

?%???

??

???

??????Зміни глікозилування з накопиченням попередників олігосахаридів
біополімерів; мітогенна дія Helicobacter pylori

Таблиця 4

Імовірне патогенетичне значення змін рецепторів лектинів
покривно-ямкового епітелію антрального відділу шлунка у ліквідаторів
наслідків аварії на ЧАЕС при пептичній виразці дванадцятипалої кишки,
асоційованій з хронічним гелікобактерним гастритом

Лектин Свідчення перерозподілу лектинових рецепторів Вірогідна
патогенетична роль

Люмінальна поверхня

Con A, SNA Почастішання негативної Con A- та слабопозитивної SNA-реакції
(порівняно з контрольною нозологічною групою) Можливе свідчення
наявності полілактозамінних гліканів або більш розгалужених структур
(ніж в контрольній нозологічній групі) у складі глікокон’югатів (ризик
започаткування неопластичної трансформації покривно-ямкового епітелію)

Гранули слизу

SNA Частіше й інтенсивніше маркування муцинів (щодо контрольної
нозологічної групи) Імовірне свідчення інтестиналізації або
неопластичного перетворення

НРА, SBA Значне накопичення рецепторів лектинів Ознака незрілості
продукованого муцинового секрету

PNA Достовірне (p ( 0,05) посилення експресії рецепторів (порівняно з
контрольною нозологічною групою) Імовірність накопичення
канцер-специфічних TF-антигенів

Комплекс Гольджі

SNA Варіабельне, не типове для хворих контрольної нозологічної групи,
реагування за інтенсивністю Можлива розбалансованість синтезу муцинів
епітеліальної вистилки. Ризик бластомогенезу

WGA Зменшення представництва рецепторів (відносно контрольної
нозологічної групи) Пошкодження інкорпорації ?GlcNAc у
внутрішньоклітинні глікопротеїни, можливо, НР-асоційоване

LABA, SBA Редукція зв’язування LABA при посиленні маркування SBA
(порівняно з контрольною нозологічною групою) Імовірно, незавершений
синтез олігосахаридних ланцюгів муцинів

Таблиця 5

Імовірне патогенетичне значення змін рецепторів лектинів гранул слизу
залозистого епітелію фундального відділу шлунка у ліквідаторів наслідків
аварії на ЧАЕС при дуоденальній пептичній виразці, поєднаній з хронічним
гелікобактерним гастритом

Лектин Свідчення перерозподілу лектинових рецепторів Вірогідна
патогенетична роль

SNA Підвищення інтенсивності зв’язування слизовими гранулами шийкових
мукоцитів порівняно з контрольною нозологічною групою Активація захисту
проти глибокої бактеріальної інвазії

WGA Збільшення частоти кон’югації щодо контрольної нозологічної групи
Імовірний доказ інтенсифікації внутрішньоклітинного мембраноутворення в
клітинах генеративної зони

Продовження таблиці 5

Лектин Свідчення перерозподілу лектинових рецепторів Вірогідна
патогенетична роль

Con A Достовірне (p(0,01) зниження інтенсивності реагування
глікокон’югатів гранул слизу залозистих гландулоцитів відносно
контрольної нозологічної групи Можливість порушення інкорпорації (GlcNAc
в молекули гліканів, або вираженішого представництва його ?-аномерів.
Останнє насторожує відносно неоплазмогенезу

LABA Збільшення інтенсивності маркування щодо групи порівняння Свідчення
посилення фукозилування гліканів, що ймовірно асоційоване з підвищенням
“міграційного” потенціалу клітин

TPA Достовірне (p(0,01) почастішання виявлення позитивної реакції
стосовно контрольної нозологічної групи

НРА Мозаїчність кон’югації порівняно з нозологічним контролем Ознака
розбалансованості процесу синтезу муцинів, прогностично несприятлива
щодо неоплазмогенезу

PNA Зниження (відносно групи порівняння) частоти позитивної взаємодії
Зниження активності клітин стосовно синтезу муцинів

Таблиця 6

Імовірне патогенетичне значення змін рецепторів лектинів пілоричних
мукоцитів у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС при пептичній виразці
дванадцятипалої кишки, асоційованій з хронічним гелікобактерним
гастритом

Лектин Свідчення перерозподілу лектинових рецепторів Вірогідна
патогенетична роль

Люмінальна поверхня

LABA,

TPA Почастішання кон’югації порівняно з контрольною нозологічною групою
Можливе значніше, порівняно з контрольною нозологічною групою,
розгалуження олігосахаридів – зміна фукозилування N-з’єднаних гліканів

SNA,

WGA Редукція рецепторів відносно контрольної нозологічної групи Імовірна
незавершеність (без приєднання сіалової кислоти) або трансформація
глікозилування гліканів

HPA Поява випадків з вираженим зв’язуванням Можлива експресія антигену
Форссмана

Гранули слизу

LABA,

TPA Почастішання маркування щодо контрольної нозологічної групи Імовірна
захисна роль трансформацій

HPA “Мозаїчність” за ступенем реагування при одноманітному характері
кон’югації в контрольній нозологічній групі Прогностично несприятлива
ознака стосовно пухлинної трансформації клітин

Таблиця 7

Імовірне патогенетичне значення змін рецепторів лектинів мукоцитів
дванадцятипалої кишки у ліквідаторів при дуоденальній пептичній виразці,
поєднаній з хронічним гелікобактерним гастритом

Лектин Свідчення перерозподілу лектинових рецепторів Вірогідна
патогенетична роль

Келихоподібні клітини

Гранули слизу

SNA Збільшення інтенсивності маркування (щодо контрольної нозологічної
групи) Імовірні: а) схожість будови глікопротеїнів слизу дуоденальних та
інтестинальних (у дистальній частині кишки) келихоподібних клітин; б)
зменшена (відносно групи порівняння) захисна спроможність слизу

LABA 1.Достовірне відносно контрольної нозологічної групи (p(0,05)
зменшення частоти кон’югації

2.Мозаїчність інтенсивності зв’язування 1.Редукція захисних властивостей
муцинів у певної частини ліквідаторів

2.Можлива розбалансованість синтезу муцинів

НРА Варіабельність реакції Розлади глікозилування

PNA Достовірне (p(0,05) збільшення експресії рецепторів (щодо
контрольної нозологічної групи) Поява нозологічно нетипових рецепторів

Мукоцити бруннерових залоз

Люмінальна поверхня

WGA Значне підвищення інтенсивності маркування відносно контрольної
нозологічної групи Існування на поверхні вказаних клітин бісектованих
аспарагін-з’єднаних гліканів гібридного типу й/або розгалужених
комплексного типу у більшості ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС
(відмінна від

контрольної нозологічної групи будова глікокон’югатів)

SNA Зменшення кількості випадків кон’югації стосовно контрольної
нозологічної групи

Con A Поява позитивного зв’язування

НРА Поява вираженої експресії рецепторів Прогностично несприятлива
ознака щодо пухлинної трансформації (лектин НРА, афінний до антигену
Форссмана)

Гранули слизу

PNA Достовірне (p(0,05) збільшення частоти реагування щодо контрольної
нозологічної групи Накопичення залишків ?-Gal – можлива незрілість слизу

ВИСНОВКИ

1. Робота скерована на ліквідацію інформаційної “прогалини” щодо
невизначеності трансформацій слизової секреції в шлунку та
дванадцятипалій кишці при наявній у ліквідаторів наслідків
Чорнобильської катастрофи патології цих органів (пептичній виразці
дванадцятипалої кишки у поєднанні з хронічним гастритом).

2. Значущим для порушень слизової секреції в шлунку й дванадцятипалій
кишці ліквідаторів є поєднаність дуоденальної пептичної виразки з
хронічним Helicobacter pylori-асоційованим гастритом та хронічним
дуоденітом із відмінними від нозологічно типових морфологічними
еквівалентами всіх цих недуг.

3. Зауважуючи 100% поєднання хронічного гелікобактерного гастриту й
пептичної виразки дванадцятипалої кишки в учасників післяаварійних робіт
в зоні ЧАЕС, для діагностики, динамічного спостереження за цими хворими
й визначення ефективності лікування необхідний морфологічний супровід
вищевказаних заходів з верифікацією Helicobacter pylori в біопсійному
матеріалі (пофарбування за Вартіном – Старрі, Стейнером, Джента,
акридиновим жовтогарячим).

4. Деталізацію морфофункціональних порушень слизової секреції в
учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи уможливило
застосування методів лектиногістохімії. На відміну від характерних для
пацієнтів без радіаційного чинника в анамнезі, у недужих ліквідаторів
зафіксовано наступні розлади глікозилування у муцинпродукуючому
епітелії: а) зменшення частоти зв’язування Con A з глікопротеїнами
люмінальної поверхні, експресія рецепторів PNA у гранулах слизу
покривно-ямкового епітелію; збільшення кількості випадків позитивної
WGA-кон’югації та збільшення частоти реагування з ТРА глікопротеїнів
слизу шийкових епітеліоцитів фундального відділу шлунка; б) експресію
PNA-реактивних детермінант в гранулах слизу покривно-ямкового епітелію,
появу НРА-зв’язування на люмінальній поверхні пілоричних екзокриноцитів
антрального відділу шлунка; в) редукцію LABA-рецепторів, варіабельність
НРА-маркування та експресію PNA-рецепторів в гранулах слизу
келихоподібних клітин; виражену експресію НРА-реактивних детермінант
глікопротеїнами люмінальної поверхні й слизових гранул та появу
PNA-рецепторів в гранулах слизу мукоцитів бруннерових залоз
дванадцятипалої кишки.

5. Характер інвазії Helicobacter pylori і виявлених морфофункціональних
змін слизової секреції в шлункові і дванадцятипалій кишці свідчать про
їх взаємопов’язаність. У ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС присутня
трансформація цих взаємин, як складових індукованого нозоморфозу.

6. В осіб, причетних до ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи,
верифіковано зміни слизопродукуючих епітеліоцитів, імовірні щодо
неопластичних трансформацій: свідчення можливої присутності
канцер-специфічного антигену Томсена-Фріденрайха, розбалансованість
синтезу муцинів з накопиченням недобудованих олігосахаридних ланцюгів,
аргументи на користь можливої експресії антигену Форссмана,
документована поява нетипових рецепторів.

7. З огляду на морфо-(пато-)генетичну значущість морфофункціональних
порушень слизової секреції в шлунку й дванадцятипалій кишці у
ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи, ці характеристики
необхідно враховувати в діагностичних алгоритмах, при розробці
патогенетичної терапії та в діяльності профільних екпертних комісій.

8. Скерованість зафіксованих нами в шлункові й дванадцятипалій кишці
змін слизової секреції при досліджуваній патології об’єктивізує окремі
технічні завдання для фармацевтичної промисловості, зокрема: а)
необхідність конкурентного інгібування рецепторів зв’язування
Helicobacter pylori з глікопротеїнами слизу та люмінальної поверхні
епітеліоцитів шлунка й дванадцятипалої кишки і, таким чином, усунення
цієї патогенетичної ланки; б) предметний вплив на процеси
глікозилування.

CПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дегтярьова Л.В., Козлова Т.Г., Луцик А.Д. Перерозподіл рецепторів
лектинів у слизовій оболонці шлунка та дванадцятипалої кишки при
виразковій хворобі у ліквідаторів Чорнобильської аварії // Acta Medica
Leopoliensia. Львівський медичний часопис. – 2000. – Т.6, №3. – С.
23-30.

2. Дегтярьова Л.В., Козлова Т.Г. Характеристика секреції слизу в
шлункові та дванадцятипалій кишці при пептичній виразці дванадцятипалої
кишки у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС // Архив клинической и
экспериментальной медицины. – 2001. – Т.10, №3. – С.298-300.

3. Дегтярьова Л.В., Козлова Т.Г. Морфофункціональна характеристика
секретпродукуючих структур слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої
кишки при пептичній виразці дванадцятипалої кишки у ліквідаторів
наслідків Чорнобильської аварії // Лікарська справа. Врачебное дело. –
2001. – № 1. – С.19-23.

4. Козлова Т.Г. Діагностичне значення перерозподілу рецепторів лектину
SNA у муцинпродукуючих клітинах слизових оболонок шлунка та
дванадцятипалої кишки у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС // Збірник
наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика. Вип.10. Книга 3. –
К., 2001. – С. 510-514.

5. Козлова Т.Г., Дегтярьова Л.В. Рецептори до лектину Sambucus nigra
муцинпродукуючих клітин слизових оболонок шлунка та дванадцятипалої
кишки при дуоденальній пептичній виразці в осіб, постраждалих внаслідок
аварії на ЧАЕС // Актуальные проблемы медицины и биологии. №1. – К.,
2002. – С.350-357.

6. Дегтярьова Л.В., Козлова Т.Г. Роль Helicobacter pylori у розвитку
патології шлунка і дванадцятипалої кишки в осіб, що постраждали
внаслідок Чорнобильської аварії (огляд літератури) // Український журнал
патології. – 1999. – № 1. – С. 61-65.

7. Застосування люмінесцентної мікроскопії при вивченні патології
слизової оболонки шлунка / О.М. Килимник, Л.В. Дегтярьова, Т.Г. Козлова,
Р.В. Глаголєв // Український журнал патології. – 1999. – №1. – С. 59-61.

8. Дослідження гастро- й дуоденобіоптатів в осіб, які постраждали
внаслідок аварії на ЧАЕС: практичні рекомендації / Дегтярьова Л.В.,
Терещенко В.П., Самусєва О.С., Сегеда Т.П., Козлова Т.Г., Килимник О.М.,
Глаголєв Р.В. // Український журнал патології. – 2000. – № 1. –
С.129-133.

9. Дегтярева Л.В., Козлова Т.Г. Биологические свойства Helicobacter
pylori и патология желудка и двенадцатиперстной кишки у лиц,
подвергшихся радиационному облучению в связи с аварией на Чернобыльской
АЭС / Очерки экологической патологии / Под ред. В.П.Терещенко. – Киев:
Чернобыльинтеринформ, 1999. – С. 28-53.

10. Дегтярьова Л.В., Козлова Т.Г., Зеленська Т.С. Елементи структурного
підгрунтя патоморфозу виразкової хвороби у ліквідаторів наслідків
чорнобильської аварії // Матер. українсько-польського семінару “Сучасна
екологія і екологічна патологія людини”. – Львів, 1997. – С.27-29.

11. Дегтярьова Л.В., Козлова Т.Г. Лектиногістохімічна характеристика
муцинпродукуючого епітелію слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої
кишки при виразковій хворобі у ліквідаторів Чорнобильської катастрофи //
Матер. 6 Конгресу патологів України “Судинні і онкологічні захворювання:
морфогенез та екологічний патоморфоз”. – Вінниця, 1998. – С.22.

12. Методичне забезпечення дослідження гастро- та дуоденобіоптатів у
осіб, що постраждали в результаті аварії на ЧАЕС / Терещенко В.П.,
Дегтярьова Л.В., Самусєва О.С., Козлова Т.Г., Сегеда Т.П., Зеленська
Т.С., Глаголєв Р.В. // Матер. 6 Конгресу патологів України “Судинні і
онкологічні захворювання: морфогенез та екологічний патоморфоз”. –
Вінниця, 1998. – С.44-47.

13. Дегтярева Л.В., Сегеда Т.П., Козлова Т.Г. Морфологические
особенности Helicobacter pylori – ассоциированной патологии желудка и
двенадцатиперстной кишки у лиц, пострадавших вследствие Чернобыльской
аварии // Тез. 2-го съезда Междунар. союза ассоциаций патологоанат. –
Москва, 1999. – С. 77-78.

14. Дегтярева Л.В., Козлова Т.Г. Особенности слизистой секреции желудка
и двенадцатиперстной кишки у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС при
хеликобактерной инфекции // Тез. 2-го съезда Междунар. союза ассоциаций
патологоанат. – Москва, 1999.– С.78-79.

15. Килимник Е.Н., Дегтярева Л.В., Козлова Т.Г. Выявление
хеликобактерной инфекции при помощи флюоресцентной микроскопии // Тез.
2-го съезда Междунар. союза ассоциаций патологоанат. – Москва, 1999. –
С. 141.

16. Применение люминесцентной микроскопии для исследования патологии
бронхов и желудочно-кишечного тракта / Е.Н.Килимник, Л.В.Дегтярева,
Т.П.Сегеда, Т.Г.Козлова // Матер. науч.-практич. конф. “Новое в
патологии: теория и практика”. – Севастополь – Стамбул, 1999. – С.29-30.

17. Козлова Т.Г., Дегтярева Л.В. Применение лектино-гистохимического
исследования для выявления патологии слизеобразования в желудке и
двенадцатиперстной кишке при пептической язве двенадцатиперстной кишки у
ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Матер. науч.-практич. конф.
“Новое в патологии: теория и практика”. – Севастополь – Стамбул, 1999. –
С. 30-31.

18. Redistribution of lectin receptor sites in gastric and duodenal
mucosa of Chornobyl accident liquidators / L.V.Degtiariova, T.G.Kozlova,
V.O.Antonyuk, A.D.Lutsyk / Abstracts of 17th International Lectin
Meeting “INTERLEC 17”, Wuerzburg, Germany // Europ. J. Cell Biol. –
1997. – Suppl.46, Vol.74. – P.21.

19. Redistribution of lectin receptor sites in gastric and duodenal
mucosa of Chornobyl accident liquidators / Degtiariova L., Kozlova T.,
Antonyuk W., Zavadka A., Lutsyk A. // Abstract Programme of the 2nd
Parnas Conference. – Gda?sk, 1998. – P.Posters, 1-45.

20. Kozlova T.G., Degtiariova L.V. Abnormalities of mucus secretion of
gastric superficial epithelium at ulcer disease in the Chornobyl /
Abstracts of XXII International Congress of the International Academy of
Pathology and 13th World Congress of Academic and Environmental
Pathology // Arch. Anat. Cytol. Path. – 1998. – Vol. 46, № 5 – 6. – P.
380.

АНОТАЦІЯ

Козлова Т.Г. Порушення слизової секреції в шлунку та дванадцятипалій
кишці у лiквiдаторiв наслiдкiв Чорнобильської катастрофи:
патоморфологічна характеристика. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.03.02 – патологічна анатомія. – Львівський національний
медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2004.

У дисертації вперше визначено сутність порушень слизової секреції у
зв’язку з верифікованими патоморфологічними змінами слизових оболонок
шлунка і дванадцятипалої кишки при їх Helicobacter pylori-асоційованій
патології (пептичній виразці дванадцятипалої кишки у поєднанні з
хронічним гелікобактерним гастритом) в учасників ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи. Обгрунтовано прогностичне значення цих явищ
та розширено інформацію про пато- і морфогенез неопластичних
трансформацій епітелію слизових оболонок шлунка і дванадцятипалої кишки
у вказаного контингенту осіб. Дiстали подальшого розвитку методологiя
вивчення патоморфозу захворювань, спричиненого наслiдками Чорнобильської
катастрофи, а також використання патогенетичних “моделей” для
дослідження біологічних феноменів і загальнопатологічних процесів.
Розроблено окремi методологiчнi пiдходи верифiкацiї iндукованих
патологiчних змiн в органах шлунково-кишкового тракту при впливовi
техногенних забруднювачiв довкiлля. Конкретизовано складовi
дiагностичного алгоритму стосовно таких когорт недужих. Результати
наукового пошуку сприяють розвитковi одного з напрямкiв екологiчної
патологiї – екологiчної патологiї органiв травлення.

Ключові слова: ліквідатори аварії на ЧАЕС, слизова секреція, слизові
оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки, лектиногістохімія.

АННОТАЦИЯ

Козлова Т.Г. Нарушения слизистой секреции в желудке и двенадцатиперстной
кишке у ликвидаторов последствий Чернобыльской катастрофы:
патоморфологическая характеристика. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.03.02 – патологическая анатомия. – Львовский
национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Львов,
2004.

Диссертация представляет собой комплексное исследование, направленное на
заполнение информационной “ниши” – неопределенности структурных основ
нарушений слизистой секреции в желудке и двенадцатиперстной кишке при
наиболее распространенной у ликвидаторов последствий Чернобыльской
катастрофы патологии – дуоденальной пептической язве в сочетании с
хроническим хеликобактерным гастритом.

Объектами исследования служили гастро- и дуоденобиоптаты, полученные от
101 больного указанной нозологической группы: 66 участников
послеаварийных работ в зоне ЧАЭС и 35 пациентов без “чернобыльского”
(радиационного) фактора в анамнезе. Группы сопоставимы по полу
(мужчины), возрасту, социально-бытовым параметрам, времени манифестации
(после 1986 года) и длительности заболевания. Применено комплексное
морфологическое изучение материала с соответствующими клиническими
сопоставлениями. В результате впервые определена направленность
нарушений слизистой секреции в связи с верифицированными
патоморфологическими изменениями слизистых оболочек желудка и
двенадцатиперстной кишки у участников ликвидации последствий
Чернобыльской катастрофы. Для нарушений слизистой секреции в желудке и
двенадцатиперстной кишке ликвидаторов значимым явилось сочетание
дуоденальной пептической язвы с хроническим Helicobacter
pylori-ассоциированным гастритом и хроническим дуоденитом с нетипичными
для данных заболеваний морфологическими эквивалентами.

Особое внимание уделено получению информации с помощью лектиновой
гистохимии, что позволило детализировать морфофункциональные изменения
слизистой секреции у участников ликвидации последствий Чернобыльской
катастрофы. Так, в отличие от характерных для пациентов без
радиационного фактора в анамнезе, у больных-ликвидаторов зафиксированы
следующие проявления нарушений гликозилирования в муцинпродуцирующем
эпителии: а) уменьшение частоты связывания Con A с гликопротеинами
люминальной поверхности, экспрессия рецепторов PNA в гранулах слизи
покровно-ямочного эпителия; увеличение количества случаев с
положительной WGA-конъюгацией и частоты реагирования с ТРА
гликопротеинов слизи шеечных мукоцитов фундального отдела желудка; б)
экспрессия PNA-реактивных детерминант в гранулах слизи покровно-ямочного
эпителия, появление НРА-связывания с люминальной поверхностью
пилорических экзокриноцитов антрального отдела желудка; в) редукция
LABA-рецепторов, вариабельность НРА-маркирования и экспрессия
PNA-рецепторов в гранулах слизи бокаловидных клеток двенадцатиперстной
кишки; экспрессия НРА-реактивных детерминант гликопротеинами люминальной
поверхности и появление PNA-рецепторов в гранулах слизи мукоцитов
бруннеровых желез двенадцатиперстной кишки.

Показана также взаимосвязь между характером инвазии Helicobacter pylori
и выявленными морфофункциональными изменениями слизистой секреции в
желудке и двенадцатиперстной кишке. У ликвидаторов последствий аварии на
ЧАЭС присутствует трансформация указанных взаимоотношений, как составных
индуцированного нозоморфоза. Кроме того, у лиц, причастных к ликвидации
последствий Чернобыльской катастрофы, верифицированы изменения
слизепродуцирующих эпителиоцитов, прогностически неблагоприятные
относительно неопластических трансформаций: свидетельства возможного
присутствия канцер-специфического антигена Томсена – Фриденрайха,
разбалансированности синтеза муцинов с накоплением недостроенных
олигосахаридных цепей, аргументы в пользу возможной экспрессии антигена
Форссмана, появления нетипичных рецепторов. Аргументировано
прогностическое значение этих явлений и расширены знания о пато- и
морфогенезе неопластических трансформаций эпителия у ликвидаторов
последствий аварии на ЧАЭС.

Ввиду морфо-(пато-)генетической значимости нарушений слизистой секреции
в желудке и двенадцатиперстной кишке у ликвидаторов последствий
Чернобыльской катастрофы, эти характеристики рекомендовано учитывать в
диагностических алгоритмах, при разработке патогенетической терапии и
для деятельности профильных экпертных комиссий. Объективизированы
отдельные технические задачи для фармацевтической промышленности с
учетом направленности зафиксированных в желудке и двенадцатиперстной
кишке изменений слизистой секреции при исследуемой патологии, в
частности: а) необходимость конкурентного ингибирования рецепторов
связывания Helicobacter pylori с гликопротеинами слизи и люминальной
поверхности эпителиоцитов желудка и двенадцатиперстной кишки и, таким
образом, устранение этого патогенетического звена; б) предметное влияние
на процессы гликозилирования. Получили дальнейшее развитие методология
изучения патоморфоза заболеваний, индуцированного последствиями
Чернобыльской аварии, а также использование патогенетических моделей для
исследования биологических феноменов и общепатологических процессов.

Ключевые слова: ликвидаторы аварии на ЧАЭС, слизистая секреция,
желудочная и дуоденальная слизистые оболочки, лектиновая гистохимия.

ANNOTATION

Kozlova T.G. Abnormalities of gastric and duodenal mucous secretion in
the Chornobyl accident liquidators: pathomorphological characteristic. –
The manuscript.

Thesis for scientific degree of candidate of medical sciences on the
speciality 14.03.02 – pathological anatomy. – Danylo Halytsky Lviv
National Medical University, Lviv, 2004.

As a result of research for the first time abnormalities of mucous
secretion in connection with verified pathomorphologic changes in the
gastric and duodenal mucosa Chornobyl accident liquidators were
specified. The prognostic value of mucous secretion malfunction was
argued and information concerning pathogenesis and morphogenesis of
neoplastic transformations of gastric and duodenal epithelium in this
contingent patients was extended. The methodology of pathomorphism
Chornobyl accident disease research was enhanced. Some methodological
approaches to verification pathological changes in organs of
gastrointestinal tract, induced by man-caused contamination, were
elaborated. Diagnostic algorithm constituents related to accident
liquidators was given concrete expression to. The results of research to
development of direction of ecological pathology – ecological pathology
of alimentary tract organs.

Key words: ChNPS accident, affected people; mucous secretion, gastric
and duodenal mucosa, lectin histochemistry.

PAGE 19

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020