.

Значення прогностичних факторів в оцінці ефективності лікування хворих на лімфогранулематоз ІІІВ-IV cтадій (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
117 3115
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ГЕМАТОЛОГІЇ ТА ТРАНСФУЗІОЛОГІЇ

КОСІНОВА Вікторія Георгіївна

УДК 616-6.443-79.4

Значення прогностичних факторів в оцінці ефективності лікування хворих
на лімфогранулематоз ІІІВ-IV cтадій

14.01.31-Гематологія та трансфузіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ -2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київській медичній академії післядипломної
освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Гайдукова Світлана
Миколаївна,

Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупика

МОЗ України, завідувач кафедри гематології та
трансфузіології

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Глузман Даніїл
Фішелевич

Інститут експериментальної патології, онкології та
радіобіології ім

Р.Є. Кавецького НАН України, м.Київ, завідувач відділу

імуноцитохімії

доктор медичних наук, професор Логінський Володимир

Євстахович

Інститут патології крові та трансфузійної медицини АМН
України,

м.Львів, завідувач лабораторії імуноцитології та
генетики пухлин крові

Провідна установа:

Інститут онкології АМН України, м.Київ

Захист відбудеться “_16__”_червня 2004 р. о “_14.30__” годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.612.01 в Інституті
гематології та трансфузіології АМН України (04060. м. Київ. вул.
Берлинського.12)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту
гематології та трансфузіології АМН України (04060. м. Київ. вул.
Берлинського.12)

Автореферат розісланий “06”травня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Коміссаренко В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Незважаючи на певні успіхи в лікуванні ЛГМ за останні
роки, ця проблема залишається не вирішеною. Актуальними є питання
вивчення особливостей перебігу, прогнозування та лікування
генералізованих стадій ЛГМ. Сучасні клінічні дослідження
підтверджують залежність перебігу ЛГМ, ефективності терапії та
показників виживання хворих від прогностичних чинників (Вермель А.Е. и
соавт., 1997; Comelli M et al. 1994; Faquet GB et al. 1995; Garcia R et
al.1993;Gobbi PG et al.1985; Lee SM et al.,1997; Levis A et al., 2002;
Mac Lennan KA et al., 1989; Somers R et al., 1994, von Wasielewski R et
al., 2000). Важливою вважається стадія процесу, і більшість авторів
пропонують виділення лише двох прогностичних груп хворих – із стадіями
І-ІІІА та із стадіями ІІІВ-IV (Шпарик Я.В.,1998,1999; Rosenberg
SA.,1996). За даними цих авторів нові режими лікування з урахуванням
прогностичних чинників дають можливість досягти повного вилікування у
96% хворих першої групи, тоді як у другій прогностичній групі
вилікування можливе у 80% пацієнтів. Але наведені дані переважно
базуються на поодиноких та фрагментарних дослідженнях, а лікування
хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій проводиться без урахування комплексу
прогностичних чинників. Доцільним є виділити серед великої кількості
запропонованих різними авторами прогностичних чинників комплекс
найбільш значимих. Крім того, нагальною є проблема випробування
хіміотерапевтичних режимів новітньої генерації, створених на основі
“гібридних “ комбінацій цитостатиків, для лікування генералізованих
стадій ЛГМ з урахуванням прогностичних критеріїв (Шпарик Я.В.,1997).
Тому є актуальним визначення особливостей перебігу ЛГМ ІІІВ-IV стадій та
виділення комплексу прогностичних чинників та прогностичного індексу для
вирішення тактики лікування хворих.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна
робота виконана згідно плану науково-дослідної роботи (НДР) Київської
медичної академії післядипломної освіти ім П.Л.Шупика і є фрагментом НДР
“Вивчення особливостей перебігу, клініко-гематологічних рис та фенотипу
субстратних клітин у пацієнтів із лімфо- та мієлопроліферативними
захворюваннями” (№ державної реєстрації 0193И040741. Шифр теми БК 36.6).
Дисертант є співвиконавцем даної НДР.

Мета роботи. На підставі вивчення клініко-гематологічних особливостей
перебігу ЛГМ ІІІВ-IV стадій визначити комплекс прогностичних чинників,
від яких залежить перебіг захворювання, та оцінити ефективність
лікування хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій.

Основні задачі дослідження:

Вивчити клініко-гематологічні, морфологічні особливості перебігу ЛГМ
ІІІВ-IV стадій та визначити прогностичні чинники.

Встановити значення ініціальної та набутої лімфопенії в прогнозуванні
перебігу ЛГМ ІІІВ-IV стадій.

Виявити значення наявності антитіл до віруса Епштейна-Барр у
прогнозуванні перебігу ЛГМ ІІІВ-IV cтадій.

Визначити комплекс достовірно несприятливих прогностичних чинників
перебігу ЛГМ у хворих ІІІВ-ІV стадій.

Встановити прогностичний індекс для визначення груп хворих із
сприятливим і несприятливим прогнозом.

Встановити залежність 5-річного специфічного виживання хворих на ЛГМ
ІІІВ-IV стадій від наявності достовірно несприятливих прогностичних
чинників.

Об`єкт дослідження – хворі на ЛГМ ІІІВ-ІV стадії, які лікувались в
гематологічному відділенні Київського обласного онкологічного
диспансеру.

Предмет дослідження – клініко-гематологічні та морфологічні
особливості перебігу ЛГМ ІІІВ-IV стадій.

Методи дослідження: загальноклінічні, інструментальні, морфологічне
дослідження мазків периферичної крові та кісткового мозку, фарбованих за
Паппенгеймом; гістологічне дослідження трепанобіоптатів здухвинних
кісток; імуноферментне визначення наявності антитіл до віруса
Епштейна-Барр. Проведено статистичний аналіз отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше запропоновано комплекс
достовірних прогностичних чинників, до якого, окрім загальновизначених,
було віднесено рівень лімфопенії, кількість сироваткової лужної
фосфатази, сироваткового альбуміну, наявність антитіл до віруса
Епштейна-Барр.

Встановлена залежність прогностичного індексу від кількості
достовірно несприятливих прогностичних чинників.

Вперше сформовані прогностичні групи хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій
на основі запропонованого прогностичного індексу.

Встановлено, що тяжкість перебігу ЛГМ ІІІВ-IV стадій залежить від
рівня як ініціальної лімфопенії, так і тої, що виникла внаслідок
лікування.

Встановлено негативний вплив попереднього інфікування вірусом
Епштейна-Барра хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій на перебіг захворювання та
результати лікування.

Встановлено позитивний вплив комбінованої терапії, підібраної з
урахуванням комплексу прогностичних факторів та значення прогностичного
індексу, на підвищення ефективності лікування та 5-річного специфічного
виживання хворих на ЛГМ ІІІВ-ІV стадій.

Практичне значення отриманих результатів. Визначений комплекс
прогностичних чинників дозволяє прогнозувати перебіг ЛГМ ІІІВ-IV стадій
та сприятиме оптимізації тактики лікування хворих. Матеріали досліджень
впроваджено в практичну діяльність гематологічного відділення Київського
обласного онкологічного диспансеру (КООД), в педагогічний процес на
циклах спеціалізації з гематології та трансфузіології, на
передатестаційних циклах з гематології та трансфузіології, а також на
циклах тематичного удосконалення на кафедрі гематології та
трансфузіології Київської медичної академії післядипломної освіти імені
П.Л.Шупика МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою
роботою автора. Особистий внесок полягає в проведеному аналізі
актуальності і ступеня вивчення теми роботи, виборі та опрацюванні
методик дослідження. Автором особисто проведено клінічне обстеження
хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій, виконані стернальні пункції та
трепанобіопсії здухвинної кістки, вивчено морфологічні особливості
клітин периферичної крові та кісткового мозку, проведено підготовку проб
крові до імуноферментного дослідження. Проведено лікування хворих за
хіміотерапевтичними протоколами. Результати дослідження статистично
оброблені. Зроблено теоретичне узагальнення отриманих результатів.
Виявлені закономірності, що сформульовано у висновках.

Гістологічні дослідження виконані на кафедрі патологічної анатомії
Київської медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика (доц.
Шатрова К.М, Дейнека С.В.) та в патогістологічній лабораторії
Київського обласного онкологічного диспансеру (зав. Марченко М.В.).

Імуноферментні дослідження для виявлення антитіл до віруса
Епштейн-Барр проводились на базі імунологічної лабораторії Київської
обласної клінічної лікарні (зав. лабораторією Продусевич Л.В.).

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були
представлені на ХХ ювілейній конференції молодих вчених КМАПО МОЗ
України (Київ, 5 листопада 1997 р), на науково-практичній конференції
молодих вчених та фахівців “Сучасні проблеми гематології та
трансфузіології” (Київ, 30-31 березня 1998 р), на конференції
“Актуальні проблеми експериментальної медицини” (Київ,9-10 квітня 1998
р), на науково-практичній конференції “Актуальні питання клінічної
гематології та трансфузіології в клініці внутрішніх хвороб” (Київ, 1-3
червня 1999 р), на 2-му з’їзді онкологів країн СНД “Онкологія – 2000”
(Київ, 23-26 травня 2000 р), на науково-практичній конференції
“Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии” (Санкт-Петербург, 6-8
июня 2000 г), на першій школі-семінарі з гематології та трансфузіології
(Київ, 16-17 травня 2002 р).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, 2
– у наукових журналах, 4 – у збірниках наукових праць співробітників
КМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України, 4 – у збірниках матеріалів
конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертацію викладено на 156 сторінках
тексту, вона складається з вступу, трьох розділів, аналізу та
узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій,
переліку літератури, який включає 239 джерел, в тому числі 39 кирилицею
та 200 латиницею. Роботу ілюстровано 18 таблицями, 16 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. У розділі висвітлені дані про вплив прогностичних
чинників на перебіг ЛГМ та на результати лікування хворих на ЛГМ.
Представлена роль прогностичних чинників, що характеризують особливості
організму хворого, особливості пухлинного росту, біологічну активність
пухлинного процесу, морфологічні та імунологічні риси перебігу ЛГМ.
Аналіз наведених літературних даних показав, що, переважно, увага
надається прогностичним чинникам при прогнозуванні перебігу ЛГМ І-ІІІА
стадій, а лікування хворих з ІІІВ-IV стадіями ЛГМ проводиться, як
правило, без урахування прогностичних критеріїв. Виявлено, що при
прогнозуванні перебігу ЛГМ ІІІВ-IV стадій не враховувались такі чинники,
як ініціальна лімфопенія, наявність антитіл до віруса Епштейна-Барр
(EBV).

Матеріали і методи досліджень. Було обстежено 96 хворих на ЛГМ ІІІВ-IV
стадій, які лікувались в гематологічному відділенні Київського обласного
онкологічного диспансеру.

Діагноз ЛГМ в усіх випадках було встановлено на підставі
гістологічного дослідження видалених при ексцизійній біопсії лімфатичних
вузлів. Підрахунок формених елементів гемопоезу проводили в мазках
периферичної крові та мазках пунктатів кісткового мозку, фарбованих за
Паппенгеймом. Кістковомозкове кровотворення та наявність клітин
Березовського-Штернберга оцінювали в пунктатах із здухвинної кістки та
трепанобіоптатах. Під час роботи вивчались наступні параметри перебігу
ЛГМ: стать та вік хворих, стадія захворювання, кількість зон ураження,
розміри пухлинних мас, гістологічний варіант ЛГМ, кількість лейкоцитів
периферичної крові, рівень гемоглобіну, кількість тромбоцитів
периферичної крові, абсолютна кількість лімфоцитів периферичної крові,
рівень швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), рівень фібріногену
сироватки крові, рівень лужної фосфатази сироватки крові, кількість
сироваткового альбуміну. Для виявлення наявності антитіл до віруса
Епштейна-Барр (EBV) використовувався імуноферментний тест NOVUM
Epstein-Barr Virus (VCA) IgG ELISA – для якісного та напівкількісного
визначення антитіл класу імуноглобулінів G (Ig G) до антигену вірусної
оболонки (viral capsid antigen -VCA) EBV у сироватці людини (виробництва
фірми NOVUM DIAGNOSTICA GMBH, Німеччина). Результати обстеження
представлені в одиницях NOVUM DIAGNOSTICS (NU). Негативний
результат-11NU.

В залежності від певної кількості прогностичних чинників хворі
були поділені на прогностичні групи. Було встановлено прогностичний
індекс (ПІ), що вказує на необхідність віднесення хворого до тієї чи
іншої прогностичної групи. Значення прогностичного індексу відповідає
кількості достовірно (за всіма критеріями достовірності) несприятливих
чинників у кожного окремого хворого, що дає можливість віднести його до
тієї чи іншої прогностичної групи. Таким чином, 1 достовірно
несприятливий прогностичний чинник відповідає ПІ 1, 2 прогностично
несприятливих чинника – ПІ 2 і так далі.

Аналіз 5-річного специфічного виживання (DSS) в групах, що
обстежувались, проводився моментним методом, або методом Kaplan-Meier
(1958) з використанням програми статистичної обробки “Statistica 5.5”.
Для порівняння показників виживання в групах застосовувались два
найбільш розповсюджених непараметричних критерія оцінки виживання за
Kaplan-Meier: критерій Гехана-Вілкоксона та F-критерій Кокса. Для
компенсації впливу дискретності при малій кількості спостережень
використовували поправку Йєтса, що покращує точність критерія ?2 , який
є основним критерієм визначення залежностей між якісними
характеристиками.

Результати досліджень, їх аналіз та узагальнення. До групи обстежених
було віднесено хворих, які лікувались з приводу ЛГМ ІІІВ-IV стадій в
гематологічному відділенні Київського обласного онкологічного
диспансеру. Кількість пацієнтів складала 96. Співвідношення між
чоловіками та жінками дорівнювало 1,09 (50 чоловіків та 46 жінок). Серед
46 жінок достовірно (р0,05). За критеріями Гехана-Вілкоксона та F-Кокса також достовірно не
було встановлено зв`язку статевої належності з виживанням хворих на ЛГМ
ІІІВ-IV стадій.

Середній вік хворих складав 37,7±1,6 років. За віком та стадією
ЛГМ хворі розподілилися наступним чином (таб. 1).

Таблиця 1.

Розподіл хворих на ЛГМ за віком та стадією захворювання

Стадія ЛГМ Число хворих Вік, роки

70

IIIВ 46 0 24 10 6 4 2 0

IV 50 2 21 6 6 8 4 3

Всього 96 2 45 16 12 12 6 3

При порівнянні показників виживання у хворих молодше 45 років
та старше 45 років була отримана достовірна (р0,05) від кількості пацієнтів, які одужали. При
порівнянні показників виживання пацієнтів з ІІІВ стадією та пацієнтів з
IV стадією за критеріями Гехана-Вілкоксона та F-Кокса була отримана
достовірна (р0,05). За критеріями
Гехана-Вілкоксона та F-Кокса, а також за критерієм ?2, не було
встановлено достовірної різниці (р>0,05) в показниках виживання між
хворими з трьома або менше зонами залучення та хворими з трьома та
більше зонами ураження, що дозволило не відносити кількість зон
патологічного ураження до прогностичних чинників перебігу ЛГМ ІІІВ-IV
стадій.

Серед пацієнтів з ЛГМ ІІІВ-IV стадій, у 50 відмічалась наявність
конгломератів лімфатичних вузлів розміром більше 5 см в діаметрі. З них
достовірно (р0,05). Таким чином, розміри пухлинних мас більше 5 см були
віднесені до прогностично несприятливих чинників перебігу ЛГМ ІІІВ-IV
стадій лише за двома критеріями достовірності.

За гістологічними варіантами всі пацієнти розділилися наступним
чином. У 18 хворих було встановлено варіант лімфоїдного переважання
(ЛП), у 36 – нодулярний склероз (НС), змішанноклітинний (ЗК) варіант – у
32 пацієнтів, варіант лімфоїдного виснаження (ЛВ) – у 10 хворих. При
порівнянні показників виживання за критерієм ?2 хворих на ЛГМ ІІІВ-IV
стадій при кожному з гістологічних варіантів не було отримано
достовірної різниці. При аналізі показників виживання за критерієм ?2 в
групі хворих з більш сприятливими гістологічними варіантами (ЛП та НС)
та показників виживання у хворих з прогностично несприятливими
гістологічними варіантами (ЗК та ЛВ) було отримане достовірне (р0,05) між кількістю
тих, що отримали ремісію (59,5%) та тих хворих, які ремісії не досягли
(40,5%). Також при порівнянні показників виживання хворих при
гістологічних варіантах ЛП та ЛВ (як найбільш та найменш сприятливих в
прогностичному відношенні) за критерієм Гехана-Вілкоксона (2,31) була
отримана достовірна різниця (р 0,05

НС 36 32 (88,9 %) 4 (11,1 % ),р 0,05

Таким чином, гістологічні варіанти ЛП та НС були віднесені до
прогностично сприятливих чинників перебігу ЛГМ ІІІВ-IV стадій, а
гістологічні варіанти ЗК та ЛВ – до несприятливих чинників прогнозу
перебігу та показників виживання хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій.

Середній рівень всіх показників периферичної крові, що вивчалися,
представлений у таблиці ( таб.3).

Таблиця 3.

Середні значення показників периферичної крові у хворих на ЛГМ ІІІВ- IV
стадій

Середній рівень показників периферичної крові Загальна кількість хворих
Кількість хворих в ремісії (DSS) Кількість резистентних хворих

n=96 n =71 (74 %) n =25 ( 26 % )

Лейкоцити, х109/л 7,95±0,53 6,69±0,50 11,51±1,23,р0,05). При порівнянні
показників виживання за критеріями Гехана-Вілкоксона (рj?ae? ? 4 th Fae¬ „`„ & §kdW ! ¶ ? O C/л та вище складала 34, з них у 29 (85,3%) була досягнута ремісія, що було достовірно (р0,05). При порівнянні показників виживання за критеріями
Гехана-Вілкоксона та F-Кокса була отримана достовірна різниця (р0,05). При аналізі показників специфічного
виживання за критерієм ?2 у хворих з нормальним та підвищеним рівнем ШОЕ
була отримана достовірна різниця (р0,05). При порівнянні показників 5-річного специфічного виживання
хворих з нормальним та підвищенним рівнем фібріногену за критерієм ?2
була отримана достовірна різниця (р0,05). При порівнянні за
критеріями Гехана-Вілкоксона та F-Кокса були отримані достовірно
(р0,05). При порівнянні показників
виживання за критерієм ?2 у хворих з підвищеним рівнем антитіл та у
хворих без ознак інфікування була отримана достовірна різниця (р4) потребує проведення лікування з
використанням схем ПХТ “другої лінії” на самому початку лікування. При
порівнянні показників специфічного виживання у хворих ІІ та ІІІ
прогностичних груп за критеріями Гехана-Вілкоксона (4,48) та F-Кокса
(6,48), була отримана достовірна (р4 віднесені до групи з
несприятливим прогнозом і потребують проведення “терапії посилення“ з
моменту встановлення діагнозу.

Встановлено залежність 5-річного специфічного виживання хворих на ЛГМ
ІІІВ-IV стадій від значення прогностичного індексу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З моменту встановлення діагнозу ЛГМ ІІІВ-IV стадій необхідно враховувати
комплекс достовірно несприятливих прогностичних чинників, таких як вік
хворих, стадія захворювання, гістологічний варіант, рівень ШОЄ, рівень
фібріногену, кількість сироваткового альбуміну, наявність антитіл до
віруса Епштейна-Барр.

Ініціальна та набута лімфопенія у хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій потребує
проведення інтенсивної антибактеріальної, протигрибкової та
противірусної терапії, а також застосування колонієстимулюючих факторів.

Хворим на ЛГМ ІІІВ-IV стадій необхідно визначати прогностичний індекс
(ПІ), що дозволить віднести кожного окремого хворого до прогностичної
групи із сприятливим або несприятливим прогнозом та провести певні
оптимізовані програми лікування.

Хворі з ПІ 0-3 мають бути віднесені до групи із сприятливим прогнозом,
яким може бути проведена стандартна терапія; хворі з ПІ>4 – до групи з
несприятливим прогнозом, які потребують проведення “терапії посилення“ з
моменту встановлення діагнозу.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Гайдукова С.М., Косінова В.Г., Михайленко І.П. Клініко-гематологічна,
цитохімічна та імунофенотипічна характеристика
лімфогранулематозу//Збірник наукових праць співробітників КМАПО по
закінчених та перехідних НДР за 1990-1996 роки.-1997.- С.135-138 (Автор
виконав фрагмент клінічних досліджень, підготував публікацію до друку).

Косінова В.Г., Гайдукова С.М. Застосування колонієстимулюючого фактора в
лікуванні резистентних форм лімфогранулематозу// Збірник наукових праць
співробітників КМАПО ім. П.Л.Шупика.-1998.-Випуск 7, книга 1.- С.385-388
(Автор провів збір клінічного матеріалу, проводив клінічне спостереження
за хворими).

Косинова В.Г., Гайдукова С.Н. Результаты лечения больных
лимфогранулематозом по протоколу “Stanford V”//Збірник наукових праць
співробітників КМАПО імені П.Л.Шупика.-1999.-Випуск 8, книга 1.-
С.163-166 (Автор провів збір клінічного матеріалу, проводив
спостереження за хворими та статистичний аналіз отриманих даних ).

Косинова В.Г. Прогностические факторы эффективности терапии и
выживаемости больных лимфогранулематозом //Онкология.-1999.-№ 1.-
С.21-24.

Гайдукова С.М., Косінова В.Г. Інфікування вірусом Епштейна-Барра як
прогностичний фактор при лімфогранулематозі//Лабораторна
діагностика.-2000.-№ 1.- С.19-21 (Автор провів збір клінічних даних,
спостереження за хворими, підготував публікацію до друку).

Косинова В.Г. Роль прогностических факторов в определении общей и
безрецидивной выживаемости у больных лимфогранулематозом//Збірник
наукових праць ХХ ювілейної конференції молодих вчених КМАПО МОЗ
України.- 1997.- С.46-56.

Косінова В.Г. Результати лікування хворих з різними гістологічними
варіантами лімфогранулематозу//Сучасні проблеми гематології та
трансфузіології. Тези доповідей.- 1998.- С.27

Косінова В.Г. Порівняння результатів лікування хворих з різними
гістологічними варіантами лімфогранулематозу//Сучасні проблеми
кардіології та ревматології. Мат. наук.-практ. конфереції.-1998.-
С.148-149.

Косинова В.Г., Гайдукова С.Н. Опыт лечения по протоколу “Stanford V”
больных с прогностически неблагоприятными формами лимфогранулематоза //
Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии. Мат. научно-практ.
конференции.-СПб.-2000.- С.111.

Косинова В., Гайдукова С. Инфицирование вирусом Эпштейна-Барра как
неблагоприятный прогностический фактор развития рецидива
лимфогранулематоза//Тезисы ІІ съезда онкологов стран СНГ.- Киев.-2000.-
С. 1284.

АНОТАЦІЯ

Косінова В.Г. Значення прогностичних факторів в оцінці лікування
хворих на лімфогранулематоз ІІІВ-IV стадій.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук за спеціальністю 14.01.31- Гематологія та
трансфузіологія.-Інститут гематології та трансфузіології АМН України,
Київ, 2004.

В дисертації представлені клінічні, морфологічні та
імунологічні особливості ЛГМ ІІІВ-IV стадій. Отримані дані свідчать про
необхідність урахування низки прогностичних чинників при прогнозуванні
перебігу та результатів лікування ЛГМ ІІІВ-IV стадій. Серед
прогностичних чинників, що визначались у хворих на ЛГМ ІІІВ-IV стадій,
особлива увага надавалась показникам периферичної крові, біохімічним
показникам, наявності антитіл до віруса Епштейна-Барр (EBV). На підставі
виділеного комплексу прогностичних чинників визначено прогностичний
індекс (ПІ) для встановлення сприятливих та несприятливих прогностичних
груп. Для кожної з прогностичних груп рекомендована певна програма
комбінованого лікування. Ключові слова: лімфогранулематоз, прогностичні
чинники, прогностичний індекс, поліхіміотерапія.

АННОТАЦИЯ

Косинова В.Г. Значение прогностических факторов в
оценке эффективности лечения больных лимфогранулематозом IIIB-IV
стадий.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата
медицинских наук по специальности 14.01.31 – Гематология и
трансфузиология.-Институт гематологии и трансфузиологии АМН Украины,
Киев, 2004.

В диссертации представлены клинические, морфологические
и иммунологические особенности течения лимфогранулематоза (ЛГМ) IIIB-IV
стадий. На основе полученных данных выделен ряд прогностических
факторов, которые необходимо учитывать при прогнозировании течения и
результатов лечения ЛГМ IIIB-IV стадий.

На основе полученных при обследовании 96 пациентов
данных к неблагоприятным прогностическим факторам течения ЛГМ IIIB-IV
стадий были отнесены: возраст свыше 45 лет (p0,05), размеры опухолевых масс
более 5 см (p>0,05), смешанно-клеточный гистологический вариант и
гистологический вариант лимфоидного истощения (p0,05), абсолютное
количество лимфоцитов менее 1,00х109/л (p>0,05), СОЭ больше 30 мм/час (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020