.

Особливості підготовки зубів з оголенням цементу коренів до ортопедичного лікування (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
156 2987
Скачать документ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

КУХТА ВІКТОР СТЕПАНОВИЧ

УДК:616.314.16-007.281]-08-059

Особливості підготовки зубів з оголенням цементу коренів до
ортопедичного лікування

14.01.22 – Стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів-2004 Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені
Данила Галицького МОЗ України.

Науковий керівник: кандидат медичних наук, професор Макєєв Валентин
Федорович, завідувач кафедри ортопедичної стоматології Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького МОЗ
України.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Покровський Марко Михайлович, професор
кафедри стоматології дитячого віку Львівського національного медичного
університету ім. Данила Галицького МОЗ України;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Лабунець Василь
Аксентійович, завідувач ортопедичного відділення Інституту стоматології
АМН України.

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ
України, кафедра стоматології

Захист відбудеться 5 травня 2004 р. о 11 год. на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.600.01 у Львівському національному
медичному університеті ім. Данила Галицького МОЗ України (79010,
м.Львів, вул.Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного
медичного університету ім. Данила Галицького МОЗ України (79000,
м.Львів, вул.Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий 3 квітня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чуклін С.М.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Значне поширення хвороб пародонта (Хоменко Л.О. і
співавт., 1999, 2001; Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Мащенко
І.С., 2003) супроводжується поступовим зростанням частки деструктивних
форм з передчасним оголенням кореня зуба (Косенко К.М., 1994; Політун
А.М., 1996; Лемецкая Т.И., 1997; Konopka T., 2001; Ramon J.M. et al.,
2002).

У публікаціях про потребу і рівень стоматологічної допомоги питома вага
хворих з деструктивними змінами пародонта різних ступенів у населення
України становить 20,4-39,2% (Макєєв В.Ф., 1996; Білоклицька Г.Ф., 1999;
Заболотний Т.Д. і співавт., 1999; Косенко К.М., 1999; Ярова С.П., 1999;
Потапчук А.М., 2000; Мащенко І.С. і співавт., 2001; Сивовол С.И., 2002)
і часто супроводжуються оголенням коренів зубів.

Клінічно виражене оголення кореня зуба (ОКЗ) в середньому трапляється у
10-30% осіб, а після 40 років життя зростає до 30-35% (Яковлева В.И. и
соавт., 1994; Кухта С.Й., 1995, 2000; Данилевський М.Ф і співавт., 1998;
Janczuk Z., 1999; Pietrzyk M. et al., 2002). У геронтостоматологічних
дослідженнях цей показник сягає навіть 50-60% (Пейсахович М.М. і
співавт., 1973; Banting D.W., 1984, 1986; Carranza F.A., 1990; Hall
W.B., 1999; Bochniak M. et al., 2003).

Проблема ОКЗ залишається актуальною, тому що не вивчені статистика,
причини, форми і ступені, не розпрацьована досконаліша оцінка
функціональної витривалості зв’язкового апарату зубів при різних
ступенях ОКЗ, і, що найважливіше, відсутні рекомендації стосовно
особливостей підготовки зубів з оголеними коренями до протезування і
місця ортопедичного лікування хворих з ослабленим пародонтом та
оголенням коренів. Серед причин передчасної заміни штучної коронки
опорного зуба після втрати адгезії (розцементування) та ендодонтичних
проблем третьою автори називають цементопатії оголеного кореня зуба
(Ford Pitt T.R., 1985, 1994; Allan D.N., 1986; Mitchell L., Mitchell
D.A., 1991, 1995; Рура В.І., 1998; Серж Арман, 2001).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом комплексної НДР кафедри ортопедичної стоматології
Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
„Розробка та вдосконалення технологічних процесів і методів попередження
можливих ускладнень, які виникають у процесі ортопедичного лікування
хворих з дефектами і деформаціями зубощелепової системи”, державна
реєстрація №0197V007132.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є підвищення ефективності
комплексного лікування хворих з оголенням цементу коренів зубів через
вдосконалення лікувальних заходів.

Завдання дослідження:

Визначити частоту оголення коренів зубів різної етіології та різного
ступеня.

Вивчити мікротвердість тканин кореня зуба та мікрорельєф його оголеної
поверхні.

Створити одонтопародонтограму функціональної витривалості зв’язкового
апарату зубів на підставі моделювання опорної потужності в залежності
від ступеня оголення кореня зуба та втрати площі зубоутримуючого ложа.

Провести порівняльну оцінку методів підготовки оголених коренів зубів до
протезування.

Оцінити віддалені результати ефективності підготовки зубів з оголеними
коренями до ортопедичного втручання.

Об’єкт дослідження. Хворі з різним ступенем оголення цементу коренів
зубів.

Предмет дослідження. Оголений корінь зуба (мікротвердість, рельєф
поверхні, причини оголення, клінічно–рентгенологічний статус), індекси
гігієни і кровоточивості, цементопатії, підготування зубів з оголенням
цементу коренів до ортопедичного лікування.

Методи дослідження. Клінічні методи; електронна мікроскопія коренів
видалених зубів і реплік для вивчення особливостей мікрорельєфу поверхні
оголеного цементу кореня, визначення мікротвердості цементу кореня за
Вікерсом.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше об’єктивно оцінено частоту
і причини оголення коренів зубів, запропоновані класифікація ОКЗ, індекс
гігієни оголеного цементу, планіметрична одонтопародонтограма та спосіб
відновлення коронкової частини зуба.

Уперше в повному обсязі вивчено морфологічні особливості оголеного
цементу, які сприяють формуванню на його поверхні суцільної біоплівки,
яка погіршує гігієнічний стан зуба.

Встановлено, що при наростаючій атрофії ясен оголений
маломінералізований цемент зазнає руйнівної дії локальних шкідливих
чинників і потребує захисту утриманням доброї гігієни порожнини рота,
підвищенням мінералізованості або ізоляції чутливої поверхні
герметиками.

Уперше методом комп’ютерного моделювання створено планіметричну
одонтопародонтограму для оцінки функціональної витривалості зв’язкового
апарату зубів у залежності від ступеня оголення кореня зуба та втрати
площі зубоутримуючого ложа.

Уперше обгрунтовано обсяг та заходи перед ортопедичною допомогою і
визначено порівняльну оцінку методів підготовки оголених коренів зубів
до протезування.

Встановлено, що ретельне підготування оголених коренів зубів перед
протезуванням покращує гігієнічний стан і запобігає рецидиву зубних
відкладень і розвитку каріозних та некаріозних пошкоджень кореня.

Розпрацьована планіметрична одонтопародонтограма функціональної
витривалості зубів у залежності від ступеня оголення кореня та втрати
площі зубоутримуючого ложа апробована у клінічних умовах при виборі
оптимальних конструкцій шин і протезів у процесі комплексного лікування
хворих з ОКЗ.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано і впроваджено у
практику комплексної терапії стоматологічних хворих схему особливостей
підготовки зубів з оголенням коренів до ортопедичного лікування.

Впровадження у клінічну практику планіметричної одонтопародонтограми
підвищує точність оцінки функціональної витривалості зв’язкового апарату
зубів як у процесі лікування, так і у віддалені терміни. Запропонований
альтернативний спосіб відновлення коронкової частини зуба без
використання металевих матеріалів.

Результати досліджень апробовано на клінічних базах кафедри ортопедичної
стоматології та кафедри хірургічної та ортопедичної стоматології ФПДО
Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького
та впроваджено у практичну діяльність обласних стоматологічних
поліклінік (Львів, Луцьк).

Основні наукові та практичні положення дисертації використовують у
лекційному матеріалі та під час практичних занять викладачі та студенти
при вивченні розділу „Хвороби пародонта” на кафедрах ортопедичної
стоматології Львівського національного медичного університету імені
Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно опрацював наукову
літературу за вибраною темою, провів інформаційний пошук, виконав
клінічні та морфологічні дослідження, запропонував класифікацію ОКЗ,
індекс гігієни ОК, планіметричну одонтопародонтограму та спосіб
відновлення коронкової частини зуба у хворих з оголенням коренів.
Морфологічно та функціонально обгрунтував обсяг заходів та схему
підготовки до ортопедичного лікування у комплексній терапії хворих з
оголенням коренів зубів. Здобувач оцінив ефективність ортопедичних
заходів при різних ступенях оголення кореня та втрати площі
зубоутримуючого ложа, провів статистичне вичислення цифрового матеріалу,
проаналізував та узагальнив результати дослідження і виклав їх у вигляді
рукопису дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні
положення дисертації підтверджено й апробовано на кафедрі ортопедичної
стоматології і на проблемній комісії „Стоматологія” Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького, викладено
на міжнародних конференціях: „Сучасні проблеми стоматології” (Львів,
1996), медичних конгресах студентів і молодих вчених (Тернопіль, 1997,
1998; Львів, 2001); VIII Конгресі СФУЛТ (Львів-Трускавець, 2000),
„Стоматологія на межі тисячоліть: досягнення, проблеми, перспективи”
(Одеса, 2000); 1-му (VIII) з’їзді Асоціації стоматологів України (Київ,
1999), науково-практичних конференціях (Львів, 1995, 2001; Харків, 2001;
Дніпропетровськ; 2001, Одеса, 2000; Тернопіль, 1997, 1998; Вінниця,
2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 25 праць, серед них 1
монографія, 5 статей у наукових фахових виданнях, ліцензованих ВАК
України, отримано Деклараційний патент на винахід, 1 методичний
посібник, 17 – у збірниках наукових праць та матеріалах з’їздів,
науково-практичних конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Результати дослідження викладено на 177
сторінках друкованого тексту, який складається із вступу, огляду
літератури, власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів
досліджень, висновків, списку використаних джерел літератури. Дисертація
містить 30 таблиць і 42 рисунки. Список використаних джерел
науково-медичної інформації містить 237 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань ми
здійснили комплекс лабораторно-морфологічних, математично-модельних та
клінічних досліджень.

Частоту симптому оголення кореня зуба вивчали при обстеженні та
лікуванні 317 хворих стоматологічної поліклініки Львівського
національного медичного університету ім. Данила Галицького. Розподіл
осіб за віком і статтю та обстеження хворих проводили за існуючими
стандартами; отримані показники заносили у карту стоматологічного
обстеження зразка 1989 р. з доданими нами графами реєстрації стану
коренів зубів і маргінального пародонта.

На підставі вивчення клінічно-рентгенологічного і пародонтального
статусу хворих встановлювали діагноз за Міжнародною та клінічними
класифікаціями хвороб пародонта (МКХ-10; Данилевський М.Ф., 1994;
Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Мащенко І.С., 1999).
Використовували індекси гігієни порожнини рота (Green-Vermillion, 1964;
Федоров Ю.А., Володкина В.В., 1971) і запропонований нами індекс зубного
нальоту кореня ІНК (RDI), пародонтальний індекс СРІ з визначенням
кровоточивості ясен, зубного каменя і пародонтальних кишень. Окремо
досліджували ортопедичний статус: наявність дефектів зубних рядів і
протезів, їх вид і стан, потребу у підготовці зубів з ОКЗ до
ортопедичних заходів та протезування. Для оцінки функціональної
витривалості зв’язкового апарату зубів з різними ступенями ОКЗ
користувалися розпрацьованою нами планіметричною одонтопародонтограмою,
отриманою з допомогою комп’ютерного моделювання.

Пацієнтам із хворобами пародонта призначали і здійснювали комплексне
лікування за визнаними сучасними концепціями (Hall W.B., 1993; Elmar H.
et al., 1995; Данилевський М.Ф. і співавт. 1998, 2001; Борисенко А.В.,
2000; Мащенко І.С., 2001), застосовуючи, за показаннями, методи
пародонтальної хірургії.

Визначення твердості цементу оголеного кореня проводили на 25 поперечних
та повздовжних шліфах постійних зубів, видалених за показаннями у 13
хворих на деструктивні хвороби пародонта. Мікротвердість цементу
визначали за Вікерсом на приладі ПМТ-3. Фотографії відбитків діамантової
піраміди на цементі виготовляли на оптичному приладі Мhp-100
металографічного мікроскопа „Neofot-2”.

Скенуючу мікроскопію поверхні цементу оголеного кореня 37 зубів
проводили з допомогою растрового електронного мікроскопа – РЕМ „TESLA
RS-300”. Дослідження здійснені у Львівському НД фізико-механічному
інституті та у національному університеті „Львівська політехніка”
(консультант – д.т.н., професор Гивлюд М.М.).

Підготовку зубів з ОК до ортопедичного лікування починали з визначення
гігієнічного статусу оголених коренів зубів із наступною корекцією
гігієни порожнини рота. При плануванні ортопедичного лікування хворих з
ОКЗ з метою оцінки функціональної витривалості редукованого зв’язкового
апарату зубів ми запропонували досконалішу планіметричну
одонтопародонтограму з урахуванням ступеня ОКЗ, розвинувши ідеї,
закладені у попередніх аналогах (Мартынек Б.А., 1963; Наумов Н.А., 1966;
Збарж М.Я. і співавт., 1971; Курляндский В.Ю., 1977; Жулев Е.Н., 1991).
Запропонована пародонтограма дозволяє точніше враховувати динаміку змін
потужності зв’язкового апарату зубів при виборі конструкцій
мостоподібних та інших видів протезів. Вона дозволяє вводити у
комп’ютерні програми результати обстеження стоматологічного хворого,
диспансерного спостереження та віддаленого контролю ортопедичного
лікування хворих з ОКЗ.

При використанні кореня зуба як опори протезних конструкцій
застосовували власний спосіб відновлення коронкової частини зуба
(Деклараційний патент України на винахід № 2000010324 від 16.04.2001
р.). Після пломбування каналу кореня зуба формували відповідну куксу
зуба, але з тою різницею, яка полягає у армуванні каналу кореня зуба
керамічною ниткою волоконної структури з наступною імпрегнацією її
фотокомпозитним матеріалом до утворення необхідної кукси зуба. Цей
прямий спосіб дозволяє уникати використання металів і лабораторного
етапу відливання кукси, її наступного припасування та фіксації.

У всіх хворих з ОКЗ основної і контрольної груп виконували видалення
зубних відкладень (пігментації, наліт, камінь), проводили полірування
оголеного кореня. У 35 хворих з підвищеною чутливістю цементу до
подразників призначали загальне та місцеве лікування. З метою
профілактики карієсу низькомінералізованого оголеного цементу опрацювали
метод його захисту герметиками Opti Guard або All-Bond та Gluma
desensitizer.

У 37 хворих з ОКЗ ліквідували порушення цілості твердих тканин кореня,
переважно клиноподібні та атипові дефекти і ерозії: при незначній їх
глибині – методом шліфування гострих країв з наступним поліруванням
кальційвмісною пастою та ізолюванням герметиком; глибокі дефекти
пломбували. У 67 хворих лікували 164 зуби з карієсом кореня.
Ефективність підготовки зубів з оголеними коренями до ортопедичного
лікування ми оцінили за клінічно-морфологічними та індексними
показниками через 1, 6 і 12 місяців. Зокрема, ми досліджували колір і
рельєф ясен, їх кровоточивість, рентгенологічний статус альвеолярної
кістки щелеп, рівень гігієни порожнини рота, стан оголеної поверхні
кореня, відсоток новоутворених зубних відкладень, приріст цементопатій і
карієсу кореня, стан герметика та кореневих пломб. Отримані висліди
піддано варіаційно-математичній обробці за комп’ютерною програмою
медично-статистичних обчислень In Star Graph Software (1993).

Результати й їх обговорення. Оголення коренів зубів наступає внаслідок
рецесії ясен при патології пародонта або внаслідок його вікових змін.
Клінічно здоровий пародонт виявлено у 21,14% обстежених осіб, з ознаками
вікових змін – 18,93%. Натомість у 59,93% діагностовано різну патологію
пародонта, серед якої переважали запальні процеси – 54,57% (у т.ч.:
папіліт і гінгівіт – 12,93%, локалізований та генералізований пародонтит
– 41,64%), пародонтоз – 3,97%,

інше – 1,39%.

Серед 186 осіб з пародонтопатіями у 83,87% виявлено деструктивні форми
зі спотворенням рельєфу ясен. Наш поділ систематизованих типів
патологічної гінгівогліфіки був наступним: аркадний тип – 14,74%,
балонуючий – 17,95%, сплощений – 31,42% і змішаний – 35,89%. ОКЗ при
розвитку патологічної гінгівогліфіки становить 71,51%.

Частота оголення коренів зубів у середньому становить 41,96%, однак у
жінок і чоловіків вона дорівнює 38,03% та 45,14% відповідно і це істотна
різниця.

До 20 років життя трапляються поодинокі випадки ОКЗ. Із віком частота
цього симптому частішає від 10,53% у 20-24 роки до 27,07% у віці 30-34
років (жінки – 26,32%, чоловіки – 28,0%). У наступні десять років життя
(35-44) симптом ОКЗ трапляється у 47,06% жінок й у 42,31% чоловіків. Від
45 років життя поширеність ОКЗ продовжує зростати до 59,09% у жінок та
до 72,41% – у чоловіків у 54 роки і це становить суттєву різницю, яка
нівелюється у наступні 10 років: 94,12% у жінок, 91,66% у чоловіків.

Середньорічний приріст показника частоти ОКЗ становить 0,99%. У
чоловіків високий ступінь ризику до ОКЗ вперше наступає у віці 20-24
років, натомість у жінок – у 25-29 років. Вдруге ступінь ризику розвитку
ОКЗ суттєво зростає в осіб обох статей у віці 45-54 роки, тобто є наявні
два критичні періоди розвитку ОКЗ. Знання вікових періодів підвищеного
ризику до ОКЗ має значення для настороженності як лікаря, так і
пацієнта, а також для проведення своєчасних профілактичних заходів з
метою запобігання передчасному оголенню коренів зубів.

Ступінь ризику розвитку ОКЗ зростає у залежності не лише від віку, але й
стану пародонта. При захворюванні на пародонтит частка ОКЗ зростає до
58,04% в порівнянні з віковим у 41,96%. Ще більшою, а саме 61,53% стає
частота ОКЗ, при розвитку деструктивної форми пародонтиту з вираженими
ознаками спотворення рельєфу ясен. Знання цих залежностей важливе для
запобігання ОКЗ при диспансеризації хворих на пародонтит.

Оголення коренів зубів наступає внаслідок вікового осідання ясен або при
хворобах пародонта. У 72,18% причиною ОКЗ стають пародонтит і
пародонтоз, а у 27,82% – інші етіологічні чинники. Найчастішою причиною
ОКЗ є пародонтит, переважно генералізований, особливо деструктивної
форми. Рідше: пародонтоз, тривалий перебіг нелікованого папіліту і
гінгівіту, перенесений виразково-некротичний гінгівостоматит,
ідіопатичні хвороби пародонта з наростаючим пародонтолізисом. Локальне
оголення кореня настає при атрофії сосочка і ясен від тиску зубного
каменя, нависаючих пломб, коронок, кламерів і протезів, хронічній
травмі, феномені Годона-Попова, повороті і зміщенні зуба, природженій та
набутій гіпоадентії, після гострої травми ясен та хірургічного втручання
на маргінальному пародонті (видалення епулісу, реплантація зуба тощо),
травматичного препарування приясенної стінки каріозних порожнин ІІ, V
класів за Блеком.

При обстеженні 3459 зубів у 133 хворих виявлено 1008 зубів з ОК, тобто
індекс інтенсивності оголення коренів зубів дорівнював 29,14% при
середній кількості 7,58 зуба на 1 хворого. Симптом оголення в 1,46 раза
частіше розвивається у зубах нижньої щелепи – 57,64%, на зуби верхньої
щелепи припадає 42,36% і це становить істотну різницю (р показником коренів верхніх бокових зубів – 22,33%. Хоча у нормі
відзначається зворотне співвідношення кількості коренів зубів верхньої
та нижньої щелеп – 30:22, то ж в прогностичній оцінці можливих
післяпротезних ОКЗ опорних зубів лікарю слід орієнтуватися саме на вищий
ступінь ризику розвитку оголень коренів нижніх бокових зубів.

За клінічним станом ми визначили як інтактні 747 оголених коренів, інші
корені мали різну патологію. Серед 476 уражених коренів на клиновидний
дефект припадало 47,68%, на карієс – 34,45%, інше – 17,87%. То ж у
підготовці зубів з ОКЗ до ортопедичного лікування необхідною є попередня
ліквідація патологічних уражень оголеного цементу коренів, запобігання
можливим пошкодженням і ускладненням. Особливості підготовки зубів з ОКЗ
залежать від того, чи зуб буде використаний як опорний або буде
функціонувати in situ у зубному ряді, відновленому протезною
конструкцією, яка компенсуватиме адентію. При цьому слід зважати на
прогнозоване погіршення умов підтримання у належному стані гігієни
порожнини рота користувачів протезів, про що свідчить аналіз отриманих
результатів через 6 місяців стосовно кровоточивості ясен і стану гігієни
порожнини рота.

Через 1 місяць кровоточивість ясен відсутня у 78,10% хворих основної
групи, зубний камінь не виявляли у 89,07%, величина гігієнічного індексу
становила 32,33%, що відповідало достатньому рівневі стану гігієни
порожнини рота. У контрольній групі хворих ці показники становили:
50,17%, 78,93% та 45,33% відповідно, порівняння яких виявило істотну
відмінність на користь хворих основної групи (р0,05). Суттєва різниця показників кровоточивості
ясен, рецидиву пародонтоліту і стану гігієни порожнини рота через 1 і 6
місяців у хворих з ОКЗ основної і контрольної груп доводить, що корекція
індивідуальної гігієни та виконання професійної гігієни у лікуванні
хворих з ОКЗ сприяють стабілізації стану маргінального пародонта та
істотно утримують його стабільність не менше 6 місяців. Проте, через 12
місяців такий вплив уже відсутній, бо вирівнюються показники
пародонтологічного статусу у хворих основної і контрольної груп.
Тотожність індексів кровоточивості, рецидиву пародонтоліту та
гігієнічного стану у ротової порожнини хворих обидвох груп свідчить про
те, що через 12 місяців необхідно повторити проведені гігієнічні заходи
щодо оголених коренів зубів.

Клінічний контроль за станом маргінального пародонта і оголеного кореня
при візуально задовільних результатах у хворих з ОКЗ бажано доповнювати
прижиттєвим дослідженням у РЕМ реплік з поверхні оголеного кореня на
предмет раннього виявлення мікролітів та мікроскопічних пошкоджень
цементу. При цьому через 1 місяць після лікування поверхня оголеного
кореня на мікроскопічному рівні залишається гладкою і вільною від зубних
відкладень. Через 6 місяців в окремих випадках виявляються поодинокі
фрагменти біоплівки зубного нальоту і зародки мінералізованих назубних
відкладень – наростів. Нерідко окремі острівці мікролітів починають
зливатися у горбкуваті конгломерати зубного каменя, який ще не
виявляється при візуальній оцінці поверхні кореня. Іноді виявляються
ранні каріозні ушкодження поверхневих шарів кореня, які ще не
діагностуються клінічно. Це вказує на необхідність повторного виконання
професійної гігієни порожнини рота у хворих з ОКЗ.

Через 12 місяців у 32 з 35 пацієнтів добрий стан герметика на поверхні
оголених коренів ми виявили у 71,43%. У 20% хворих ми виявили рецидив
цементальгії внаслідок порушення цілості апліката через сколювання,
відлам краю, часткову або повну її відсутність.

Отже, результати вивчення стану захисту маломінералізованого оголеного
цементу кореня зуба герметиками свідчать про ефективність його
профілактичної ізоляції при наявності підвищеної чутливості до зовнішніх
подразників різної природи. Герметизація поверхні оголеного цементу
запобігає дії карієсогенних чинників, а при використанні фторвмісних
ізоляторів можна розраховувати на мінералізацію цементу і зростання його
карієсрезистентності.

При оцінці якості кореневих пломб через 12 місяців ми виявили 118 пломб
у доброму і задовільному стані, що становить 74,21%. Але для цементних
пломб цей показник становив 62,30%, композитних – 68,57%, амальгамових –
80,25%, фторвмісних склоіономерів – 84,78%. Тобто амальгама і
фторвмісний склоіономер виявилися достовірно кращими пломбувальними
матеріалами при карієсі кореня (р Підписано до друку 25.03.2004 р. Формат 60х84/16. Гарнітура Times. Друк різограф. Умовний друк.аркуш 1,0 Наклад 100 прим. Замовлення № 18. ІП „СТІП” м.Львів, вул.Винниченка, 32 тел 79 77 65 PAGE 1 PAGE 20

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020