.

Порушення мінерального обміну і метаболізму кісткової тканини при захворюваннях пародонта в осіб молодого віку та шляхи їх корекції (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
149 3286
Скачать документ

ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

КОСОВЕРОВ Юрій Євгенович

УДК 616.314-056.71:(-008.1)-053.3.

Порушення мінерального обміну і метаболізму кісткової тканини при
захворюваннях пародонта в осіб молодого віку та шляхи їх корекції

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті стоматології АМН України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН України,

Косенко Костянтин Миколайович, Інститут стоматології

АМН України, директор

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна,
Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач
кафедри терапевтичної та дитячої стоматології

– доктор медичних наук, професор Білоклицька Галина Федорівна, Інститут
стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.
Шупика МОЗ України, завідувач кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа:

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України,
кафедра терапевтичної стоматології

Захист відбудеться ” 24 ” травня 2004 року о 13.00 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті
стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул.
Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту
стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий ” 23 ” квітня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Чумакова Ю.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема захворювань пародонта є найбільш актуальною
і найважливішою в стоматології, що обумовлено масовою поширеністю їх у
населення, виникненням вогнища хронічної інфекції в організмі,
прогресуючим перебігом, що приводить при великому ураженні навколозубних
тканин до втрати значної кількості зубів (Белоклицкая Г.Ф., 1996; Иванов
В.С., 1998; Лемецкая Т.И., 1998; Вишняк Г.Н., 1999; Данилевский Н.Ф.,
Борисенко А.В., 2000; Мащенко И.С., 2003; Самойленко А.В., 2003; Newman
H.N., 1994).

Літературні дані останніх років свідчать про зростання поширеності
захворювань пародонта в осіб молодого віку, більш ранні прояви
генералізованих захворювань пародонта, більш часті виявлення атипових,
“агресивних” форм пародонтиту (Вишняк Г.Н., 1999; Петрушанко Т.О., 2000;
Безрукова И.В., Грудянов А.И., 2002). Це потребує подальшого вивчення
найбільш значущих місцевих і системних факторів ризику розвитку даної
патології в молодому віці і відповідної корекції
лікувально-профілактичних заходів.

Загальновизнаним є факт, що дистрофічно-деструктивні процеси в пародонті
прогресують з віком. Більшість дослідників зв’язують цей факт із
доведеним, залежним від віку, зменшенням мінеральної насиченості і
щільності кісткової тканини кістяка, що приводить до виникнення
остеопенічного синдрому, а при втраті 30-40% кісткової маси – до
розвитку остеопорозу (Поворознюк В.В. із співавт., 1998; Корж Н.А. с
соавт., 2002; Поворознюк В.В., Мазур И.П., 2003). Але це не дозволяє
пояснити зростання поширеності і ступеня тяжкості
деструктивно-резорбтивних уражень пародонта в молодому віці, у період
формування піка кісткової маси, який настає в 25-30 років.

Суперечливість наявних відомостей про стан мінерального обміну
(Данилевский Н.Ф., Грохольский А.П., 1974; Валиева Р.М., 1987;
Помойницький В.Г. із співавт., 1999; Фастовець О.О., 2000) і
структурно-функціональний стан кісткової тканини кістяка (Фастовець
О.О., 2000; Мазур И.П., Поворознюк В.В., 2002; Хасанов Р.А. с соавт.,
2002; Hildebolt C.F., 1997; Jeffcoat M.K., 1998; Reddy M.S., 2001) у
хворих на генералізований пародонтит підкреслює доцільність проведення
подальших досліджень з вивчення порушень кальцій-фосфорного гомеостазу і
метаболізму кісткової тканини в хворих різних вікових груп з метою
з’ясування впливу їх на перебіг захворювання і розробки оптимальних
методів корегуючої терапії.

В даний час остеотропна терапія є теоретично обґрунтованою і має
практичне застосування як обов’язковий елемент комплексного лікування
дистрофічно-запальних захворювань пародонта (Мазур И.П., 1997, 2001;
Вишняк Г.М., 1999; Куцевляк В.Ф., Варакута В.В., 1999; Помойницкий В.Г.,
Фастовец Е.А., 2000).

Відомими препаратами для системної корекції метаболізму кісткової
тканини є кальцитонін (міакальцик), бісфосфонати, остеогенон, іприфлавон
(остеохін), анаболічні стероїди і тіазиди, естрогенні препарати для
замісної гормональної терапії в жінок та ін. (Беневоленская Л.И., 1996;
Осипов А.К., 1996; Сметник В.П., 1997; Поворознюк В.В., Євтушенко О.О.,
1999; Поворознюк В.В. із співавт., 2001; Brandi M.L., 1993; Head K.A.,
1999). Однак, як показує практичний досвід, представлені медикаментозні
засоби не знайшли широкого застосування в клінічній пародонтології в
силу неможливості проведення необхідного моніторингу концентрацій
гормонів, кальцію та іншіх компонентів у крові й у сечі, наявності
великої кількості побічних ефектів і протипоказань.

Тому актуальним є пошук нових лікарських засобів натурального
походження, які позбавлені побічних ефектів і містять природний комплекс
біологічно активних речовин, необхідних для мінералізації кісткової
тканини (макро- і мікроелементи, флавоноїди, вітаміни). У цьому плані
становлять інтерес препарати на основі біофлавоноїдів, що мають
різноманітні біологічні функції, серед яких виражені антиоксидантні,
протизапальні властивості, остеотропна активність, естрогеноподібні
ефекти та ін. (Левицкий А.П., 2001; Левицкий А.П. с соавт., 2002;
Сукманський О.І., 2002). До таких препаратів можна віднести
фітоадаптогени на основі біотриту – таблетки “Біотрит-Дента” і зубний
еліксир “Біодент-2”, і ізофлавонів сої – “ЕКСО” (НПА “Одеська
біотехнологія”).

Становлять інтерес дослідження з вивчення пародонтопротекторних ефектів
даних фітоадаптогенів і визначення можливості використання їх в якості
патогенетично обґрунтованих засобів профілактики і лікування запальних і
дистрофічно-запальних захворювань пародонта.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана відповідно до плану 2 науково-дослідних робіт Інституту
стоматології АМН України:

– “Вивчення епідеміології основних стоматологічних захворювань у дітей
України у взаємозв’язку з геохімічними факторами оточуючого середовища”
(Шифр АМН. 041.01, № ДР 0101U001324);

– “Дослідження регуляції остеогенезу в зубах та кістках за допомогою
фітоестрогенів для підвищення ефективності профілактики стоматологічних
захворювань” (Шифр АМН. 042.01, № ГР 0101U001326).

Дисертант був виконавцем окремих фрагментів вищевказаних тем.

Мета дослідження – експериментально-клінічне обґрунтування застосування
фітоадаптогенів в комплексному лікуванні запальних і
дистрофічно-запальних захворювань пародонта і можливості корекції ними
порушень мінерального обміну і метаболізму кісткової тканини в осіб
молодого віку.

Для досягнення мети дослідження були визначені наступні задачі:

1. Визначити рівень і структуру захворювань пародонта, оцінити роль
загальних і місцевих факторів ризику розвитку пародонтиту в молодому
віці.

2. Вивчити стан мінерального обміну, метаболізму кісткової тканини,
структурно-функціональний стан кісткової тканини кістяка в осіб молодого
віку з інтактним пародонтом і з захворюваннями пародонта і визначити
вплив виявлених порушень на розвиток і ступінь тяжкості захворювань
пародонта.

3. На моделі пародонтиту в щурів вивчити пародонтопротекторні ефекти
фітоадаптогенів і визначити їхній вплив на показники мінерального обміну
і метаболізму кісткової тканини.

4. Розробити метод комплексного лікування запальних і
дистрофічно-запальних захворювань пародонта в осіб молодого віку з
корекцією порушень кальцій-фосфорного обміну і метаболізму кісткової
тканини.

5. Оцінити ефективність використання фітоадаптогенів в комплексному
лікуванні захворювань пародонта в осіб молодого віку в найближчі і
віддалені терміни, дати практичні рекомендації з їх застосування.

Об’єкт дослідження – особи молодого віку з інтактним пародонтом і з
запальними і дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта,
експериментальні тварини

Предмет дослідження – стан тканин пародонта, мінерального обміну і
метаболізму кісткової тканини в осіб молодого віку і можливість корекції
виявлених порушень препаратами адаптогенної дії

Методи дослідження: Клінічні – обстеження хворих з використанням
індексної оцінки стану тканин пародонта; рентгенологічні;
остеоденситометрія – для діагностики структурно-функціонального стану
кісткової тканини кістяка; лабораторні (біохімічні) – для характеристики
метаболічних порушень у різних біологічних середовищах (кров, ротова
рідина) і тканинах пародонта та оцінки ефективності проведеної терапії;
експериментальні – для доклінічного вивчення пародонтопротекторних
ефектів фітоадаптогенів; статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведене комплексне
стоматологічне обстеження з вивченням мінерального обміну,
структурно-функціонального стану і метаболізму кісткової тканини в осіб
молодого віку, в результаті чого встановлений високий відсоток виявлення
порушень кальцієвого, фосфорного і магнієвого обміну і
структурно-функціонального стану кісткової тканини кістяка, які
зустрічаються з практично однаковою частотою як в осіб з інтактним
пародонтом, так і з захворюваннями пародонта.

За результатами багатофакторного кореляційного аналізу не встановлено
обумовленості розвитку генералізованого пародонтиту в молодому віці
системними порушеннями мінерального обміну і метаболізму кісткової
тканини. Найбільш визначальними пародонтогенними факторами в цьому віці
є низький рівень гігієни порожнини рота та анатомо-топографічні
особливості ротової порожнини.

У той же час показано, що в хворих на генералізований пародонтит
розвиваються системні порушення метаболізму кісткової тканини, що
підтверджується достовірною зміною біохімічних маркерів утворення кістки
(активності лужної фосфатази та рівня остеокальцину) у сироватці крові і
потребує обов’язкової диференційованої корекції препаратами спрямованої
остеотропної дії.

В експерименті на моделі пародонтиту в щурів установлена виражена
пародонтопротекторна дія фітоадаптогенів “ЕКСО” і “Біотрит-Дента”, що
обумовлено їх антиоксидантними, мембраностабілізуючими й остеотропними
властивостями, і показана можливість підсилювати цю дію шляхом
сполученого застосування даних препаратів.

Встановлена ефективність застосування фітоадаптогенів в комплексному
лікуванні запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта і
показана можливість корекції ними порушень мінерального обміну і
метаболізму кісткової тканини.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено практичні
рекомендації з застосування фітоадаптогенів на основі біотриту
(“Біотрит-Дента” і “Біодент-2”) і ізофлавонів сої (“ЕКСО”) у
комплексному лікуванні хворих на хронічний катаральний гінгівіт і
генералізований пародонтит різного ступеня. Показано, що застосування
фітоадаптогенів сприяє швидкої ліквідації запального процесу в тканинах
пародонта, нормалізує показники ротової рідини, які характеризують
рівень ПОЛ, стан АОС і ступінь запалення в порожнині рота, і показники
кальцій-фосфорного обміну в крові, що дозволяє скоротити кількість
відвідувань і терміни лікування захворювання, досягти більш тривалої
стабілізації патологічного процесу в тканинах пародонта.

Розроблені схеми лікування хронічного катарального гінгівіту і
генералізованого пародонтиту впроваджені в практику відділу захворювань
пародонта і клініки щелепно-лицевої хірургії Інституту стоматології
АМНУ, терапевтичного відділення Одеської обласної стоматологічної
поліклініки, у терапевтичних відділеннях міських стоматологічних
поліклінік № 1, № 2 і № 8 м. Одеса.

Основні наукові і практичні положення дисертації використовуються під
час практичних занять і лекцій при вивченні розділу “Захворювання
пародонта” на кафедрі терапевтичної стоматології Одеського державного
медичного університету МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно провів
патентно-інформаційний пошук за темою дисертації, запропонував схеми
диференційованого застосування фітоадаптогенів у комплексному лікуванні
хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит,
разом з науковим керівником сформулював мету і задачі дослідження.
Особисто автором проведені експериментальні дослідження, обстеження і
лікування хворих, статистична обробка й аналіз отриманих даних,
підготовка публікацій, написання дисертації.

Біохімічні дослідження ротової рідини виконані в лабораторії біохімії
відділу біотехнології Інституту стоматології АМН України під
керівництвом д.б.н., проф. А.П. Левицького (зав. лаб. – к.б.н. О.А.
Макаренко), біохімічні дослідження крові – у біохімічній лабораторії
Одеського обласного дитячого діагностичного центра ім. Б.Я. Рєзніка.

Остеоденситометрія проводилася на кафедрі морської медицини і
професійних хвороб Одеського державного медичного університету під
керівництвом д.мед.н., проф. О.М. Ігнать’єва.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
повідомлені й обговорені на науково-практичній школі-семінарі Асоціації
стоматологів України та Української асоціації остеопорозу “Сучасні
аспекти клінічної пародонтології: кісткова система і захворювання
пародонта” (Одеса, 2001), I Міжнародній слов’янській науково-практичній
конференції молодих учених-стоматологів (Одеса, 2002), VI Міжнародному
медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2002).

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані в 7 наукових
працях, серед них 5 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих
ВАК України, 2 тез у збірниках матеріалів наукової конференції і
конгресу.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу,
6 розділів (огляд літератури, 4 розділи власних досліджень, аналіз і
узагальнення результатів), висновків, практичних рекомендацій, списку
використаних джерел та викладена на 174 сторінках принтерного тексту.
Містить 21 таблицю, 17 малюнків, 408 використаних літературних джерел, з
яких 151 – іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для вирішення поставлених задач були
проведені клініко-лабораторні дослідження в 155 осіб молодого віку та
експериментальні дослідження на 50 білих щурах.

Клініко-лабораторні дослідження. Обстежено 155 осіб у віці 17-30 років:
79 студентів ОДПУ, 27 співробітників ІС АМНУ і 49 хворих, які звернулися
за лікувально-консультативною допомогою до відділу захворювань
пародонта, з них – 90 осіб жіночої статі (58,1%) і 65 – чоловічої
(41,9%).

Стан тканин пародонта оцінювали на підставі анамнезу, клінічного огляду
і визначення об’єктивних пародонтальних індексів: РМА сер. і РМА Parma,
гігієни (ГІ) Гріна-Вермільона (OHI-S), кровоточивості (J.Mulleman,
1971), пародонтального (ПІ) Рассела (Rassel, 1956), а також глибини
пародонтальних кишень, наявності гнійного ексудату з пародонтальних
кишень, ступеня рухливості зубів, наявності вузлів травматичної оклюзії,
стану фуркацій зубів.

Для оцінки ступеня і характеру деструкції кісткової тканини
альвеолярного відростка проводили рентгенологічні дослідження. Контактні
(внутрішньоротові) рентгенограми виконували на дентальному апараті
“Siemens”. Ортопантомографію щелеп проводили з використанням
комп’ютерної діагностичної рентгенівської системи SIDEXIS з компонентом
панорамної зйомки ORTHOPHOS–3 DS фірми SIRONA (Німеччина). Аналіз
ортопантомограм здійснювали в програмі “Sidexis” у режимі Windows 98.

Відповідно до систематики хвороб пародонта М.Ф. Данилевського (1994)
серед обстежених виявлено 41 особу з інтактним пародонтом і 114 хворих
із запальними і дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта: 35
хворих на хронічний катаральний гінгівіт (ХКГ) і 79 хворих на
генералізований пародонтит (ГП) різного ступеня з загостреним і
хронічним перебігом (ГП поч.-I, I ступеня – 45 осіб; ГП I-II ступеня –
19 осіб; ГП II, II-III – 15 осіб).

З метою уточнення поширеності і характеру резорбтивно-деструктивних
уражень альвеолярної кістки в осіб молодого віку проведений аналіз
цифрових ортопантомограм 539 пацієнтів 15-30 років, що звернулися за
консультативно-лікувальною допомогою в Інститут стоматології АМНУ за
останні 3 роки.

Для оцінки кальцій-фосфорного гомеостазу і метаболізму кісткової тканини
проведені біохімічні дослідження крові в 123 практично здорових осіб
молодого віку (58 юнаків і 65 дівчин), які не мали в анамнезі
захворювань і факторів ризику, що викликають системну патологію
кісткової тканини. У сироватці крові визначали вміст загального кальцію,
неорганічного фосфату і магнію (в ммоль/л) і активність лужної фосфатази
(ЛФ) (в О/л) на біохімічному автоаналізаторі “Spectrum” Series II фірми
“Abbott” (США) відповідно до інструкцій до наборів реактивів фірми
“Abbott”, а також рівень остеокальцину (ОК) (у мкг/л) на
імунодіагностичному приладі “Immulite” фірми DPS (США).

З метою вивчення механізмів пародонтопротекторної дії фітоадаптогенів, а
також для оцінки ефективності лікування проведені біохімічні дослідження
ротової рідини у 39 осіб (16 юнаків і 23 дівчини). У надосадовій частині
ротової рідини визначали вміст малонового діальдегіду (МДА) (Стальная
И.Д., Гаришвили Т.Г., 1977), активність антиоксидантних ферментів –
супероксиддисмутази (СОД) (Чевари С. с соавт., 1985) і каталази (Королюк
М.А. с соавт., 1988), активність кислої і лужної фосфатаз мікрометодом
Bessey в модифікації А.П. Левицького з співавт. (1973).

Структурно-функціональний стан кісткової системи оцінювали в 73 осіб
молодого віку (25 чоловіків і 48 жінок) за допомогою ультразвукового
денситометра “Achilles express” фірми “LUNAR Corp.” (США). Виміри
здійснювали по п’ятковій кістці. Визначали індекс міцності кістки
(Stiffness index, %), який показує стан кісткової тканини обстежуваного
щодо її стану в здорових молодих людей у віці 20 років та вираховується
на основі двох показників – швидкості поширення ультразвуку (м/с) і
широкосмугового ослаблення ультразвуку (дБ/МГц); Т-критерій – у
величинах стандартного відхилення SD від пікової кісткової маси осіб
відповідної статі; Z- критерій – у величинах SD від типових значень для
даного віку.

Згідно рекомендаціям ВООЗ виразність остеопенії або остеопорозу
оцінювали по Т-критерію: нормальними вважалися значення ±1 SD; значення
від -1 до -2,5 SD трактували як остеопенію (доклінічну стадію
остеопорозу); значення менше -2,5 SD – як встановлений остеопороз
(Рожинская Л.Я., 1998).

Проведено комплексне лікування 90 хворих запальними і
дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта: 29 хворих ХКГ і 61
хворого ГП (ГП поч.-I, I ступеня – 29 осіб; ГП I-II ступеня – 17; ГП II,
II-III – 15 осіб).

Комплексне лікування хворих планувалося в залежності від діагнозу і
характеру перебігу захворювання і включало: професійну гігієну порожнини
рота; місцеву антимікробну і протизапальну терапію ясеневих тканин і
пародонтальних кишень; за показаннями системну антибіотикотерапію,
призначення нестероїдних протизапальних засобів, виборче пришліфування
зубів, шинування рухливих зубів, хірургічні втручання, ортодонтичне
лікування, протезування дефектів зубних рядів. Усіх пацієнтів навчали
гігієні порожнини рота і проводили індивідуальний підбір раціональних
засобів гігієни.

У лікувальному комплексі всім хворим призначалися фітоадаптогени:
таблетки “Біотрит-Дента” – розсмоктувати в порожнині рота по 1 табл. 3
рази на день курсами по 3 місяці 2 рази на рік; зубний еліксир
“Біодент-2” – ротові ванночки в розведенні 1:10 3-4 рази на день під час
лікування захворювань пародонта; 40 % спиртовий розчин “ЕКСО” –
аплікації 1% розчином в якості місцевої протизапальної терапії під час
курсу лікування.

Тривалість курсу лікування і кількість відвідувань у хворих визначалися
ступенем тяжкості і характером перебігу захворювання. Лікування
проводилося до повної нормалізації клініко-рентгенологічної картини
захворювання і відсутності скарг у пацієнтів.

З метою корекції порушень кальцій-фосфорного обміну особам з інтактним
пародонтом, в яких вміст кальцію в крові був вище норми ( >2,75
ммоль/л), проведений курс профілактичного прийому таблеток
“Біотрит-Дента” (по 1 табл. 3 рази на день 3 місяці). Результати
лікування оцінювали через 1 і 3 місяці від початку прийому препарату.

У 29 хворих ХКГ і 29 хворих ГП поч.-I ступеня досліджували ефективність
фітоадаптогенів. Для цього хворі були розділені на 4 групи,
репрезентативні по статі, віку і діагнозу: 2 основні групи по 19 осіб
(ХКГ і ГП) і 2 групи порівняння – по 10 осіб (ХКГ і ГП). У кожній групі
виділялися також 2 підгрупи в залежності від перебігу захворювання
(загострений або хронічний).

Хворим груп порівняння була проведена професійна гігієна порожнини рота,
місцева антимікробна терапія 0,05% розчином хлоргексидину, протизапальна
терапія препаратом “Ротокан” – аплікації (розведення 1:5) на ясеневий
край і інстілляції в пародонтальні кишені, за показаннями виборче
пришліфування зубів. Хворим основних груп аналогічне лікування
доповнювали аплікаціями 1% спиртового розчину “ЕКСО” на ясеневий край і
інстілляціями у пародонтальні кишені, а також призначенням
“Біотрита-Дента” (3 місяці) і “Біодента-2” (ротові ванночки).

Ефективність лікування оцінювали на підставі клініко-рентгенологічних
показників безпосередньо після лікування, через 6 і 12 місяців після
лікування і результатів біохімічних досліджень ротової рідини і крові
через 1 і 3 місяці.

Експериментальні дослідження. Експеримент проведений на 50 білих
щурах-самцях 1,5-місячного віку. Тварини були розділені на 5 груп: 1
група (11 щурів) – інтактні щури, які протягом всього експерименту
знаходилися на стандартному раціоні віварію; 2 група (10 щурів) – модель
пародонтиту – тварин протягом 90 днів утримували на “вуглеводній” дієті
по О.І. Євдокимову (1967); 3 група (9 щурів) – модель пародонтиту +
лікування “ЕКСО” – у тварин аналогічно групі 2 моделювали пародонтит, а
потім з лікувальною метою вводили щодня 30 днів внутрішньошлунково
“ЕКСО” у вигляді водної суспензії в дозі 300 мг/кг маси тіла; 4 група
(10 щурів) – модель пародонтиту ( лікування “Біотрит-Дента” – тваринам
моделювали пародонтит, а після цього щодня уводили внутрішньошлунково
“Біотрит-Дента” у вигляді водної суспензії в дозі 100 мг/кг маси тіла
щура; 5 група (10 щурів) – модель пародонтиту ( лікування “ЕКСО” і
“Біотрит-Дента” – тваринам моделювали пародонтит, а потім щодня протягом
30 днів уводили послідовно “ЕКСО” у дозі 300 мг/кг і “Біотрит-Дента” у
дозі 100 мг/кг маси тіла щура.

Тривалість експерименту склала 120 днів (90 днів – модель пародонтиту;
30 днів – лікування). Тварин виводили з експерименту під тіопенталовим
наркозом, робили забір крові, біоптатів ясен, виділяли блоки щелеп із
зубами і стегнові кістки для подальших біохімічних і морфометричних
досліджень.

У сироватці крові визначали рівень процесів ПОЛ за вмістом МДА,
активність СОД і каталази, концентрацію вільного заліза (Горячковский
А.М., 1998); у надосадовій рідині гомогенатів тканин ясен – вміст МДА,
активність каталази, кислої фосфатази, загальну протеолітичну активність
(ЗПА) за активністю лужної протеази (рН 7,6) казеїнолітичним методом
Кунітца в модифікації А.П. Левицького із співавт. (1973).

В сироватці крові визначали також вміст загального кальцію,
неорганічного фосфату і магнію, а також активність лужної фосфатази з
виділенням кісткового ізоферменту ЛФ методом теплової денатурації
(Минченко Б.И. с соавт., 1999). В альвеолярній і стегновій кістках
визначали вміст кальцію і неорганічного фосфату за допомогою наборів
“Lachema”, крім того визначали питому щільність стегнової кістки за
співвідношенням мінеральної й органічної фракцій кісткової тканини
(Леонтьев В.К., Петрович Ю.А., 1976).

Морфометричні дослідження включали визначення ступеня атрофії
альвеолярного відростка щелеп за методом (Николаева А.В., 1965).

Статистичні методи дослідження. Обробку результатів проводили
варіаційно-статистичними методами аналізу на персональному комп’ютері
IBM PC у SPSS SigmaStat 3.0 і StatSoft Statistica 6.0 (2003 р.).

Розраховували рівень значимості розходжень середніх значень показника в
незалежних вибірках (p) по функції розподілу t-критерію Сть’юдента: при
р0,05 – розходження незначиме.

Для оцінки лінійного зв’язку між двома перемінними проводили
однофакторний кореляційний і регресійний аналіз і розраховували
коефіцієнт кореляції (r) і значимість кореляційного зв’язку (р) по
t-критерію. При r>0 зв’язок оцінювався, як прямий; значення коефіцієнта
кореляції r 0,7 –
сильний кореляційний зв’язок.

Для оцінки зв’язків множинних перемінних попарно й оцінки ступеня впливу
всієї кількості вхідних факторів на усі вихідні параметри проводили
багатофакторний кореляційний системний аналіз даних медичних досліджень.

Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведеного
вибіркового обстеження 79 студентів ОДПУ виявлено 35 осіб з інтактним
пародонтом (44,3%) і 44 особи із запальними і дистрофічно-запальними
захворюваннями пародонта, тобто поширеність захворювань пародонта в осіб
17-25 років склала 55,7%. Поширеність карієсу зубів в обстежених склала
91,1%, інтенсивність карієсу по індексу КПВ – 5,97±0,56.

Установлено, що в структурі захворювань пародонта в осіб 17-25 років
переважають запальні захворювання, а саме хронічний генералізований
катаральний гінгівіт різного ступеня тяжкості – 38% від загальної
кількості обстежених і 68,2% серед осіб із захворюваннями пародонта. У 9
осіб (30%) визначений легкий ступінь гінгівіту (індекс РМА – до 25%), у
14 (46,7%) – середній ступінь (РМА – 25-50%) і в 7 (23,3%) – важкий
ступінь гінгівіту (РМА – більш 50%).

У 14 обстежених діагностовано ГП поч.-I ступеня, що склало 17,7% від
загального числа обстежених і 31,8% – серед осіб із захворюваннями
пародонта.

На підставі аналізу ортопантомограм 539 пацієнтів Інституту стоматології
у віці 15-30 років установлена висока поширеність деструктивних змін
альвеолярної кістки. Так, відсутність кісткових змін була виявлена лише
на 156 знімках, що дозволяє говорити про те, що тільки 28,9% обстежених
мають “здоровий пародонт” або захворювання пародонта проявляються лише
запальними явищами (гінгівіт). У 383 осіб, що склало 71,1%, виявлені
резорбтивно-деструктивні процеси кісткової тканини альвеолярного
відростка різного ступеня.

Деструктивні процеси в альвеолярній кістці частіше визначалися в жінок:
серед 383 осіб із захворюваннями пародонта 59,3% жінок і 40,7%
чоловіків. Найвищий ступінь резорбції кістки альвеолярного відростка
щелеп (II, III) виявлений в 11 осіб, серед яких – 9 жінок.

Дослідження показали, що зі збільшенням віку пацієнтів підвищується
поширеність і ступінь тяжкості захворювань пародонта. Найбільш важкі
форми деструкції альвеолярної кістки (I-III ступінь) частіше
зустрічаються в осіб віком 25-30 років.

Аналіз історій хвороб 10 пацієнтів, які знаходились на лікуванні у
відділі захворювань пародонта з приводу ГП II, II-III ступеня показав,
що в даному віці важка патологія пародонта розвивається, як правило, на
тлі супутніх захворювань, що приводять до розвитку системного
остеопорозу, а також унаслідок генетичної схильності й імунологічних
порушень (“агресивні” форми).

В осіб віком 17-25 років визначається низький рівень гігієни
порожнини рота: середній показник сумарного значення індексу
Гріна-Вермільона OHI-S – 2,25±0,11 (для зубного нальоту – 1,34±0,06, для
зубного каменю – 0,91±0,06), що відповідає критерію незадовільної
гігієни порожнини рота. У результаті проведеного однофакторного
кореляційного аналізу встановлений прямий, помірний, значимий
кореляційний зв’язок між показниками, що характеризують ступінь
запалення тканин пародонта, і рівнем гігієни порожнини рота (ГІ / РМА% –
r= 0,681, р 2,75 ммоль/л Гіпофосфатемія

1,62 ммоль/л Гіпомагніемія

1,00 ммоль/л

Інтактний

пародонт 3

7,3% 25

61% 13

31,7% 9

22,5% 31

77,5% –

6

16,7% 21

58,3% 9

25%

ХКГ 1

3,3% 20

66,7% 9

30% 7

23,3% 23

76,7% –

15

55,6% 12

44,4%

ГП поч.-I ступеня 2

7,7% 20

76,9% 4

15,4% 4

16% 21

84% – 5

20% 13

52% 7

28%

ГП I-II ступеня 1

7,7% 10

76,9% 2

15,4% 1

12,5% 7

87,5% –

3

37,5% 4

50% 1

12,5%

ГП II, II-III ступеня 1

7,7% 10

76,9% 2

15,4% 2

22,2% 7

77,8% –

1

11,1% 8

c

i

?3/4:

@

h

?

a

6

c

E

\e>

B

h

¤ 0,05). Найбільш визначальними пародонтогенними
факторами в молодому віці є місцеві фактори порожнини рота, а саме
низький рівень гігієни (r = 0,721, р СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ: 1. Косенко К.Н., Косоверов Ю.Е., Чумакова Ю.Г. Нарушения кальций-фосфорного обмена и метаболизма костной ткани у лиц молодого возраста и влияние их на развитие и степень тяжести заболеваний пародонта // Вісник стоматології. – 2003. - № 4. – С. 20-27. Участь здобувача полягає в клініко-лабораторному обстеженні осіб молодого віку, аналізі отриманих результатів, статистичній обробці даних, підготовці статті до друку. 2. Косоверов Ю.Е. Эффективность применения фитоадаптогенов в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта и влияние их на показатели кальций-фосфорного обмена // Вісник стоматології. – 2004. - № 1. – С. 30-35. 3. Влияние сочетанного применения препаратов "ЭКСО" и "Биотрит-Дента" на состояние тканей пародонта и показатели минерального обмена у крыс в условиях моделирования пародонтита / Ю.Г. Чумакова, Ю.Е. Косоверов, Л.Н. Россаханова, А.П. Левицкий // Вісник стоматології. – 2003. - № 1. – С. 13-19. Здобувач особисто брав участь в проведенні експерименту на тваринах, провів статистичний аналіз одержаних результатів, підготував статтю до друку. 4. Влияние препарата "Биотрит-Дента" на показатели минерального обмена у крыс при лечении экспериментального пародонтита / Ю.Г. Чумакова, А.П. Левицкий, Ю.Е. Косоверов, В.В. Перекрест // Вісник стоматології. – 2001. - № 4. – С. 13-15. Участь здобувача полягає в проведенні експерименту на тваринах, аналізі результатів, статистичній обробці даних, підготовці статті до друку. 5. Косоверов Ю.Е., Запорожец Н.Н. Уровень стоматологической заболеваемости и структура заболеваний пародонта у лиц молодого возраста // Вісник стоматології. – 2002. - № 3. – С. 4-5. Здобувачеві належить обстеження хворих на генералізований пародонтит, аналіз і узагальнення результатів, написання статті. 6. Косоверов Ю. Показатели кальций-фосфорного обмена у лиц молодого возраста с заболеваниями пародонта // VI Міжнарод. медич. конгрес студентів і молодих учених: Матеріали конгресу (21-23.05.02 р., Тернопіль). – Укрмедкнига, 2002. – С.333. 7. Косоверов Ю.Е. Показатели минерального обмена у лиц молодого возраста с заболеваниями пародонта // Материалы I Межд. славянской научно-практ. конф. молодых ученых-стоматологов. – Одесса: "Астропринт", 2002. – С. 34-36. АНОТАЦІЯ Косоверов Ю.Є. Порушення мінерального обміну і метаболізму кісткової тканини при захворюваннях пародонта в осіб молодого віку та шляхи їх корекції. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. – Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2004. У дисертації представлено нове вирішення актуальної наукової задачі, спрямованої на підвищення ефективності лікування запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта в осіб молодого віку шляхом застосування комплексу фітоадаптогенів і корекції ними порушень кальцій-фосфорного обміну і метаболізму кісткової тканини. В результаті проведеного комплексного стоматологічного обстеження з вивченням мінерального обміну і стану кісткової тканини в 155 осіб молодого віку встановлений високий відсоток виявлення порушень кальцієвого, фосфорного і магнієвого обміну і структурно-функціонального стану кісткової тканини кістяка, які зустрічаються з практично однаковою частотою як в осіб з інтактним пародонтом, так і з захворюваннями пародонта. За результатами багатофакторного кореляційного аналізу не встановлено обумовленості розвитку генералізованого пародонтиту в молодому віці системними порушеннями мінерального обміну і метаболізму кісткової тканини. Найбільш визначальними пародонтогенними факторами в цьому віці є низький рівень гігієни порожнини рота та анатомо-топографічні особливості порожнини рота (мілкий присінок). В експерименті на моделі пародонтиту у щурів установлена виражена пародонтопротекторна дія "ЕКСО" і "Біотриту-Дента", що обумовлено їх антиоксидантними, мембраностабілізуючими й остеотропними властивостями, і показана можливість підсилювати цю дію шляхом сполученого застосування препаратів. Встановлена ефективність застосування фітоадаптогенів в комплексному лікуванні запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта і показана можливість корекції ними порушень мінерального обміну і метаболізму кісткової тканини. Ключові слова: хронічний катаральний гінгівіт, генералізований пародонтит, особи молодого віку, мінеральный обмін, метаболізм кісткової тканини, структурно-функціональний стан кісткової тканини, фітоадаптогени, біотрит, ізофлавони сої. АННОТАЦИЯ Косоверов Ю.Е. Нарушения минерального обмена и метаболизма костной ткани при заболеваниях пародонта у лиц молодого возраста и пути их коррекции. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 - стоматология. – Институт стоматологии АМН Украины, Одесса, 2004. В диссертации представлено новое решение актуальной научной задачи, направленной на повышение эффективности лечения воспалительных и дистрофически-воспалительных заболеваний пародонта у лиц молодого возраста путем применения комплекса фитоадаптогенов и коррекции ими нарушений кальций-фосфорного обмена и метаболизма костной ткани. Проведены клинико-лабораторные исследования у 155 лиц молодого возраста и экспериментальные исследования на 50 белых крысах. Установлен высокий процент выявления нарушений кальциевого (у 31% обследованных), фосфорного (21%) и магниевого (42%) обмена и структурно-функционального состояния костной ткани скелета (55%) у молодых людей в возрасте 17-30 лет, которые встречаются с практически одинаковой частотой как у лиц с интактным пародонтом (от 23,1% до 39%), так и с заболеваниями пародонта (от 16% до 50%). По результатам многофакторного корреляционного анализа не установлено обусловленности развития генерализованного пародонтита в молодом возрасте системными нарушениями минерального обмена и метаболизма костной ткани (r=0,160, р>0,05). Наиболее значимыми пародонтогенными
факторами в молодом возрасте являются местные факторы полости рта, а
именно низкий уровень гигиены (r=0,721, р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020