.

Гігієнічне обґрунтування шляхів оптимізації харчування курсантів вищих військових навчальних закладів сухопутних військ Збройних Сил України (авторефе

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
119 3525
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

ЛЮБЧАК МАРИНА ПАВЛІВНА

УДК: 61: 355/359: 613.21

Гігієнічне обґрунтування шляхів оптимізації харчування курсантів вищих
військових навчальних закладів сухопутних військ Збройних Сил України

14.02.01 – гігієна, медичні науки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ–2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ
України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Колоденко Володимир Олександрович

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ципріян Віктор Іванович,

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця,

завідувач кафедри гігієни харчування;

доктор медичних наук, професор Козярін Іван Петрович,

Київська медична академія післядипломної освіти

іменi П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри гігієни

харчування та гігієни дітей і підлітків.

Провідна установа:

Інститут гігієни і медичної екології імені О.М. Марзеєва,

лабораторія гігієни харчування, АМН України, м. Київ.

Захист відбудеться “21” квітня 2005 року о 13.30 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при

Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця

за адресою: 03057, м. Київ-57, проспект Перемоги, 34,

санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного

медичного університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057,

м. Київ-57, вулиця Зоологічна,1.

Автореферат розісланий 19.04.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Войцеховський В.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У зв’язку з соціально-економічними
перетвореннями у країні за останні 10-15 років сталися зміни в якості
життя і, у першу чергу, харчування значних мас населення, у тому числі
військовослужбовців різних видів військ. Змінилася структура харчування,
що виражається істотним зниженням споживання дорослим і дитячим
населенням України продуктів тваринного походження, а також овочів і
фруктів при перевазі хлібобулочних і круп’яних виробів, картоплі, цукру
і тваринних жирів [Кульчицька В.П. і співавт., 1997; Гуліч М.П і
співавт., 2001; Сердюк А.М., Гуліч М.П., 2002; Кицула Л.М., 2002].
Останне зумовлює дефіцит споживання тваринних білків, полієнових жирних
кислот (ПЖК), фосфоліпідів, харчових волокон, вітамінів, особливо
антиоксидантного ряду (А, Е, С), макро- і мікроелементів – йоду, заліза,
кальцію, фтору, селену [Гуліч М.П., Оноприєнко Е.Н., 1995; Гуліч М.П.,
1998; 2001; 2001; Матасар І.Т. і співавт., 1999; F. Shils et al., 1993],
що знижує функціональні характеристики організму людини, стійкість до
несприятливих факторів навколишнього середовища, звужує діапазон його
адаптаційних можливостей, сприяє різкому підвищенню серед населення
захворювань, негативно позначається на індексі здоров’я нації, її
демографічних показниках [Тутельян В.А. і співавт., 1999; Сердюк А.М.,
Гуліч М.П., 2002; Колоденко В.В. і співавт., 2003; Health and Welfare
Canada, 1983; 1990].

Зазначені зрушення в структурі харчування населення і їх наслідки в
тій чи іншій мірі можуть бути екстрапольовані і на курсантів вищих
військових навчальних закладів (ВВНЗ). У такому випадку залишається
невідкладним питання про необхідність нормалізації харчування
зазначеного контингенту. Тому для досягнення цієї мети пропонується шлях
використання біологічно активних добавок до їжі (БАД), що є джерелами
дефіцитних у харчуванні речовин, у тому числі регуляторів функцій
органів і систем організму [Пилат Т.Л. і співавт., 2001; Тутельян В.А.,
1996, 1997, 1999]. До препаратів даного класу відносяться соєвий
білково-жировий збагачувач (СБЖЗ) і рослинний адаптоген Біотрит-С,
розроблені співробітниками Інституту стоматології АМН України під
керівництвом член-кореспондента ААН України, професора А.П. Левицького,
які мають широку лікувально-профілактичну спрямованність [2001].

СБЖЗ багатий на біологічно повноцінні білки, соєву олію,
фосфоліпіди, харчові волокна, вітаміни Е, В1, В2, В6 і пантотенову
кислоту, відрізняється хорошим представництвом ряду макро- і
мікроелементів [Левицький А.П., Ярославцев С.К. 2001; Адамень Ф.Ф. і
співавт., 1999; Січкарь В.И., Левицький А.П., 1981; Бабич А.О., 1998].

Біотрит-С розроблений на основі проростків зерна пшениці за методом
академіка В. П. Філатова, багатий на біофлавоноїди і збагачений
вітаміном С, містить істотну кількість вітамінів групи В [Деньга О.В. і
співавт., 1997, Левицький А.П. і співавт., 1995, 1996, 1997, 1998, 1999;
Ткаченко Е.К., 2000, 2001; Ковшар К.Ф., 2000].

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація
виконана в рамках загальної держбюджетної науково-дослідної роботи
Одеського державного медичного університету “Патогенетичні механізми
розвитку захворювань репродуктивної системи в умовах дії агресивних
факторів навколишнього середовища і шляхи їх корекції” (№ держреєстрації
0198 U 007835, термін виконання 1999 – 2003 р.) і держбюджетної
науково-дослідної теми кафедри загальної гігієни університету
“Гігієнічна оцінка стану репродуктивного здоров’я населення в сучасних
соціально-екологічних умовах Одеської області і розробка профілактичних
рекомендацій” (термін виконання 2001 – 2004 р.).

Мета дослідження. Гігієнічна оцінка стану фактичного харчування
курсантів вищих військових навчальних закладів сухопутних військ
Збройних Сил України за нутрієнтним складом з метою його корекції заради
зміцнення здоров’я, підвищення фізичної та розумової працездатності.

Задачі дослідження:

Дати гігієнічну оцінку фактичному харчуванню і нормативному раціону
курсантів ВВНЗ сухопутних військ Збройних Сил України і визначити
можливість їх корекції за допомогою СБЖЗ і рослинного адаптогена
Біотрита-С.

Оцінити основні соматометричні показники і фізичну працездатність
курсантів як складових їх статусу харчування до та після корекції
фактичного харчування.

Вивчити основні показники метаболізму курсантів як складової їх статусу
харчування до та після корекції фактичного харчування.

Дослідити функціональний стан вегетативної нервової системи (ВНС) і
розумової працездатності курсантів до та після корекції фактичного
харчування.

Провести аналіз захворюваності курсантів до та після корекції фактичного
харчування.

Розробити рекомендації з корекції раціону харчування курсантів ВВНЗ
сухопутних військ Збройних Сил України.

Об’єкт дослідження: харчування та стан здоров’я курсантів вищих
військових навчальних закладів сухопутних військ Збройних Сил України на
прикладі Одеського інституту сухопутних військ.

Предмет дослідження: гігієнічне обгрунтування шляхів оптимізації
харчування та поліпшення стану здоров’я курсантів вищих військових
навчальних закладів сухопутних військ Збройних Сил України.

Методи дослідження: гігієнічні, антопометричні, клінічні,
біохімічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в нових
соціально-економічних умовах України проведений всебічний гігієнічний
аналіз і оптимізація харчування курсантів ВВНЗ сухопутних військ
Збройних Сил країни з обліком не тільки хімічного складу й енергоємності
раціону і їх відповідності встановленим нормативам, але і
клініко-біохімічних, фізіологічних та функціональних показників стану
здоров’я курсантів. Уперше дане наукове обгрунтування удосконалення
раціону харчування курсантів шляхом використання вітчизняних біологічно
активних добавок до їжі – СБЖЗ та Біотрита-С. Отримані результати
відкривають перспективу подібних досліджень і у відношенні інших
військових контингентів Міністерства Оборони України.

Практичне значення отриманих результатів. Розроблений простий цілком
доступний і економічно вигідний спосіб оптимізації фактичного (ФР) і
нормативного (НР) раціонів харчування курсантів додаванням соєвого
білково-жирового збагачувача і рослинного адаптогена Біотрита-С
вітчизняного виробництва. Економічна вигода обгрунтовується порівняно
невисокою вартістю зазначених БАД: 1 кг СБЖЗ – 8 гривен (50г на добу –
40 копійок), упаковка Біотрита-С на 60 таблеток – 4 гривні (6 таблеток
на добу – 40 копійок). Отже, корекція раціону харчування на добу складає
80 копійок. Тим часом, рівнозначна корекція тваринним білком зажадає
більш ніж 100 г м’яса на добу, вартість якого становить не менш ніж 2
гривні.

Результати дослідження у вигляді рекомендацій з раціоналізації
нормативного раціону курсантів вищих військових навчальних закладів для
сухопутних військ Збройних Сил України шляхом збагачення раціону БАД –
СБЖЗ і рослинним адаптогеном Біотритом-С можуть бути враховані при
відпрацюванні норм харчування військослужбовців Збройних Сил України
(довідка № 294 від 17 грудня 2004 року, видана Департаментом з питань
охорони здоров’я МО України, а також довідка №29/6/285 від 16 грудня
2004 року видана продовольчою службою управління тилу Південного
оперативного командування МО України).

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто виконаний
інформаційний пошук, визначені мета і задачі дослідження, здійснений
вибір методів дослідження та збір матеріалу, проведений аналіз,
систематизація і статистична обробка отриманих результатів,
сформульовані наукові висновки, опубліковані основні положення
дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
представлені на Міжнародній науково-практичній конференції
невропатологів, психіатрів і наркологів, присвяченій 50-річчю Одеського
обласного психоневрологічного диспансеру (м. Одеса, 2002),
Науково-практичній конференції “Гігієнічні проблеми півдня України”,
присвяченій 100-річному (1903 – 2003 рр.) ювілею кафедри загальної
гігієни Одеського державного медичного університету (м. Одеса, 2003), а
також на засіданнях кафедри загальної гігієни та проблемної комісії
Одеського державного медичного університету (2002 – 2004г).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових праць, з
них 5 статей – у професійних виданнях, рекомендованих ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 148
сторінках друкованого тексту і складається з вступу, огляду літератури,
матеріалів і методів дослідження, результатів досліджень і спостережень,
обговорення отриманих результатів, висновків, списку використаних
джерел, додатків. Текст проілюстрований 26 таблицями і 5 малюнками.
Бібліографічний покажчик містить 238 літературних джерел (209 –
українських і російських, 29 – іноземних авторів).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Обстежено 180 курсантів Одеського
інституту сухопутних військ Збройних Сил України 2-3 курсів навчання
віком 18-20 років, їх ФР і НР. Репрезентативність даної сукупності
забезпечується її величиною, однорідністю за складом, віком, станом
здоров’я і, зокрема, статусом харчування (СХ), сформованого загальними
умовами життя і діяльності, і підтверджується статистично. Досліджувані
були розподілені на дві групи: контрольну і дослідну. Перша отримувала
ФР, друга – аналогічний раціон, але з додаванням СБЖЗ і Біотриту-С
(таблиці 1, 2).

Таблиця 1

Якісно-кількісні характеристики 50 г соєвого білково-жирового
збагачувача,

використаного для корекції фактичного харчування курсантів

Найменування нутрієнтів і їх маса

білок 20,0 г кальцій
210 мг

жир 10,0 г фосфор
340 мг

фосфоліпіди 1,5 г магній
140 мг

холестерин 0 калій
750 мг

харчові волокна 10,5 г натрій
290 мг

вітамін Е 7,56 мг сірка
130 мг

бета-каротин 0,75 мг залізо
0,68 мг

вітамін В1 0,37 мг мідь
0,68 мг

вітамін В2 0,16 мг цинк
1,52 мг

пантотенова кислота 2,64 мг марганець
1,43 мг

вітамін В6 0,3 мг калорійність
1,0 МДж

Таблиця 2

Кількісно-якісна характеристика складу маси з 6 таблеток Біотрита-С,

використаних для повсякденної корекції фактичного харчування курсантів

Найменування нутрієнтів і їх маса

білок 0,23 г кальцій 9,72 мг

вуглеводи 2,12 г фосфор 2,16 мг

жири 0,05 г магній 1,44 мг

каротиноїди 0,18 мг калій 34,56 мг

вітамін С 36,0 мг натрій 3,6 мг

вітамін В1 0,05 мг хлор 9,0 мг

вітамін В2 0,22 мг сірка 2,88 мг

вітамінВ3 0,65 мг залізо 0,6 мг

вітамінВ6 0,72 мг мідь 0,06 мг

вітамін Е 0,54 мг цинк 0,045 мг

біофлавоноїди * марганець 0,207 мг

Примітка. * – включає трицин і кемпферол (складають 6% від маси
Біотрита-С).

Клініко-гігієнічне спостереження (КГС) тривало 6 місяців: із
середини квітня до середини жовтня 2001 року. Обстеження курсантів обох
груп проводилося двічі: перше (вихідне) – визначали
структурно-функціональні, клінічні і біохімічні показники здоров’я на
тлі ФР і друге (заключне) – визначали ті ж показники, але в дослідній
групі -на тлі скоригованого раціону.

Гігієнічні характеристики ФР у порівнянні з НР оцінювались
розрахунковим методом за меню- розкладками кожного вівторка і четверга
за весь 2001 рік. При цьому використовували довідники хімічного складу
харчових продуктів [Скурихин И.М., Волгарев М.Н., 1987, 1987; Gibson
R.S., 1990, 1993, American Dietetic Association., 2000]. У розрахунках
враховувалися втрати харчових речовин при зберіганні, первинній і
тепловій кулінарних обробках продуктів. Для оцінки кількісної
адекватності харчування курсантів визначались відповідність
енергоємності фактичного добового раціону (ФДР) і НР їх реальним добовим
енергозатратам. Останні вивчались хронометражно-табличним методом з
використанням даних спеціальних таблиць [Жолус Б.И., 1997].

Фізичний розвиток курсантів вивчався соматометричними методами:
вимірювався зріст, маса тіла, індекс маси тіла, окружність грудної
клітки, правого плеча, м’язів плеча і товщина шкірно-жирових складок
(ШЖС) [Дембо А.Г., 1976; Сильченко К.К., Синицин А.Н., 1992; Надворний
Н.Н. і співавт., 1996; Watson R.E. et al., 1980].

Для висновку про структуру тіла курсантів, ступінь розвитку його
жирового і м’язового компонентів проводився вимір товщини ШЖС у чотирьох
місцях правої половини тіла: на середині дво- і триголового м’язів
плеча, під лопаткою (за ходом природної складки шкіри) і в пахвинній
області (паралельно пупартовій зв’язці). Зв’язок між сумарною товщиною
ШЖС і вмістом жиру в організмі зображується відповідними рівняннями
регресії, що враховують стать і вік обстежуваних. Для спрощення
розрахунку вмісту жиру в тілі використовувалась спеціальна таблиця,
модифікована стосовно до будь-якого значення індивідуальної варіанти
суми товщини ШЖС [Жолус Б.И., 1997].

Оцінка фізичної працездатності курсантів проводилась за допомогою
степ-тесту PWC 170 [Дембо А.Г., 1976; Войтенко А.М. і співавт., 1981]. В
основі методу лежить визначення м’язової роботи за частотою серцевих
скорочень, рівних 170 ударам за хв.

Для оцінки функціонального стану ВНС визначались [Курако Ю.Л.,
1998]:

загальний вегетативний тонус за картою реєстрації зовнішніх показників;

ознаки вегетативних змін за спеціальним опитувальником;

вегетативна реактивність ВНС (її симпатичного відділу) за ортостатичною
пробою Превеля;

вегетативний тонус в серцево-судиній системі за індексом Кердо;

вегетативна реактивність парасимпатичного відділу ВНС за методом
око-серцевого рефлексу Даніні-Ашнера.

Оцінка нервово-психічних функцій включала дослідження процесу
завчання, ступеня концентрації уваги і темпу виконання відповідної
проби. У дослідженні процесу завчання матеріалом служили не пов’язані
між собою за змістом слова, які підбирались заздалегідь і фіксувались у
відповідних графах протоколу [Вудвортс Р., 1950; Лурия А.Р., 1975;
Райгородский Д.Я., 2000]. Досліджуваним слова подавали звуковим
(вербальним) способом. При цьому ставилася задача встановити динаміку
завчання, тобто характер наростання запам’ятовування слів. Ступінь
концентрації і стійкості уваги, а також темп виконання завдання
визначались за допомогою коректурної проби Бурдона [Балин В.Д. і
співавт., 2000].

Клініко-лабораторні дослідження включали вивчення біохімічного СХ:
визначення показників білкового, ліпідного і вуглеводного обмінів, а
також активності ряду ферментів у сироватці крові. При цьому застосовані
загальноприйняті методи дослідження [Под ред. Тица Н.И., 1986; Меньшиков
В.В і співавт., 1987].

Загальна захворюваність курсантів за 2000, 2001 і 2002 роки вивчена
на основі звітної документації поліклініки ВВНЗ Збройних Сил України.

Отримані результати досліджень були оброблені за статистичними
методами з використанням стандартних пакетів програм “Microsoft” Excel
2000.

Результати дослідження і їх обговорення. Встановлено, що сумарна
кількість білка у ФДР курсантів майже на 11 г нижче, ніж у НР, що
становить майже 9%. У той же час різниця за вмістом тваринного білка
відзначена на рівні 8 г, однак у відносному виразі вона досягла близько
19%. На незбалансованість білкової квоти ФР і НР вказує і те, що в
першому випадку тваринна квота склала 30,3%, а в другому – 34,2%. Якщо
врахувати рекомендації військових гігієністів щодо утримання частки
тваринного білка в раціоні військовослужбовців термінової служби на
рівні до 60%, то його дефіцит у ФДР становить майже 30%, а в НР –
близько 26% [Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1988; Атаманюк А.Б. і
співавт., 1995; Жолус Б.И., 1997]. Отже, ФР і НР за забезпеченністю
біологічно повноцінним білком не відповідають гігієнічним вимогам. Це є
істотним недоліком, тому що курсанти ВВНЗ відносяться до категорії
населення, що продовжує розвиватися й удосконалюватися в
структурно-функціональному відношенні.

Характеристика білкових квот ФДР і НР визначила і їх розходження за
вмістом незамінних і замінних амінокислот (АК). У ФР цих АК менше
(відповідно 39 г і 73,7 г), ніж у НР (42,5 г і 79,9 г), однак
співвідношення між ними в обох випадках складає 1:1,9, що свідчить про
якісну подібність порівнюваних білкових квот у цілому. Це
підтверджується і подібним вмістом есенціальних АК у 1 г білка ФДР і НР.
З зазначеним узгоджується і розрахунок відношення незамінних АК до
триптофану (у грамах), що виявляє значну близькість за цим показником
порівнюваних білків, однак за більшістю параметрів перевищуючий
рекомендації ФАО і ВОЗ [Габович Р.Д. і співавт., 1993]. Крім того, за
вмістом більшості незамінних АК білок порівнюваних об’єктів перевершує
показник рекомендований ФАО і ВОЗ для дорослого чоловіка [Петровский
К.С., Ванханен В.Д., 1982]. Результати порівняння з міжнародними
нормативами розглядаються нами як факт позитивного значення, оскільки
мають відношення до характеристики харчування 18-20- літніх курсантів,
які усе ще зберігають, як уже відзначалося, тенденцію до подальшого
морфо-функціонального удосконалення, до якого дуже причетна якість
білка. Показники вмісту незамінних АК як у ФР харчування, так і в НР
істотно вищі, ніж у запропонованій рядом авторів формулі збалансованого
харчування [Покровський А.А., 1986; Габович Р.Д. і співавт., 1993;
Ципріян В.І, 1999]. В даному випадку не уникнути протиріччя, згідно
якого частка тваринного білка в загальній білковій квоті НР, та, у ще
більшій мірі, ФР не відповідає сучасним гігієнічним вимогам, тоді як за
вмістом незамінних АК вона цілком їм адекватна. Однак співвідношення
трьох найбільш значимих для організму людини АК – триптофану, лізину,
метіоніну у ФР становить 1:4,3:1,6, а в НР – 1:4:1,6 і, отже, в обох
випадках не відповідає рекомендованому більшістю дослідників
оптимальному показнику – 1:3:3 [Ципріян В.І., 1999; Пивоваров
Ю.П.,1999]. Енергоємність білкової квоти середньодобового ФР курсантів
склала 452 ккал, а НР – 496 ккал.

Виявлене також відставання за вмістом ліпідів у ФДР (89 г) у
порівнянні з НР (97 г), що становить 8,2%. Рослинні жири були також
трохи менше представлені у ФР (24 г), ніж у НР (27 г), хоча їх відносні
параметри були практично одинаковими (відповідно 27% і 27,8%). Однак
останні досить помітно відстають від рекомендованих сучасними
військовими гігієністами показників вмісту рослинних олій на рівні
30-40% від загальної кількості жирів у раціоні [Жолус Б.И., 1997;
Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1998]. Порівняння попередніх величин
пояснює також відставання в кількісному відношенні ФДР від НР і за всіма
параметрами жирнокислотного складу загальних ліпідів. У той же час
відзначається значна схожість їх жирнокислотних формул, які, суттєво
дисонують з формулою збалансованості жирних кислот, яка рекомендується
як фізіологічний оптимум [Петровский К.С., Ванханен В.Д., 1982].
Заслуговує також на увагу і факт дещо гіршої забезпеченості ФР
фосфоліпідами (4 г проти 5,3 г). Значення його зростає, якщо прийняти до
уваги те, що потреба дорослої людини в цьому нутрієнті, на думку різних
авторів, варіює від 5 г до 10 г на добу [Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П.,
1988; Габович Р.Д. і співавт., 1993; Ципріян В.І., 1999]. Однак, з
позицій антиатерогенної спрямованості їжі, слід, очевидно, погодитися з
відставанням ФР за вмістом холестерину (0,3 г проти 0,5 г), хоча, згідно
деяких наукових джерел, потреба дорослої людини в даному нутрієнті
варіює від 0,5 до 1 г і більше [Ципріян В.І., 1999; Габович Р.Д. і
співавт., 1993; Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1998; Жолус Б.И., 1997;
Титов В.Н., 2000; Левицький А.П., 2000]. Необхідно відзначити також, що
внесок жирів в енергоємність ФДР курсантів становить 801 ккал, а НР –
873 ккал.

Вуглеводні компоненти ФР і НР у кількісному і якісному відношенні
не мали статистично значимої розбіжності (585 г та 598 г відповідно), а
відносні величини моно- і дисахаридів – 17,8 і 18,2%. Звертає увагу
недостатнє забезпечення курсантів цукрами, які у раціоні даної вікової
категорії населення, що характеризується високою фізичною активністю,
повинні складати не менш 20-25% [Петровский К.С., Ванханен В.Д., 1982;
Габович Р.Д. і співавт., 1993; Жолус Б.И., 1997; Кошелев Н.Ф., Михайлов
В.П., 1998; Ципріян В.І., 1999]. Абсолютний вміст харчових волокон
(клітковини + пектину) у ФР (16 г) мало відрізнявся від такого в НР (18
г). Однак в обох випадках він істотно відставав від визначених багатьма
гігієністами фізіологічних потреб на рівні 25-30 г і навіть 40-70 г
[Волгарев М.Н., 1986, Кошелев Н.Ф., Михайлов В.П., 1998; Габович Р.Д. і
співавт., 1993, Пивоваров Ю.П., 1999; Ципріян В.І., 1999]. Енергетичний
внесок вуглеводів у ФДР курсантів склав 2268 ккал, а в НР – 2316 ккал.

Наявність нерізких, але односпрямованих розходжень між ними за
абсолютними величинами зумовило значну подібність їх співвідношень у
порівнюваних об’єктах. Так, у ФР цей показник склав 1:0,8:5,2, а в НР –
1:0,8:4,7. Усе це визначило загальну енергетичну цінність ФР і НР, а
також відносну квоту кожного з основних нутрієнтів. При енергоємності
ФДР у 3521 ккал, а НПК у 3685 ккал відносний внесок білків, жирів і
вуглеводів склав (у%) відповідно 12,8:22,8:64,4 і 13,5:23,7:62,8. Отже,
і за даними співвідношень абсолютних величин у грамах, і відповідних їм
енергетичних величин у відсотках можна вказати на досить очевидний
дефіцит ліпідної квоти як у ФР, так і в НР. Останнє узгоджується з
поглядом більшості дослідників, згідно якого жири повинні забезпечувати
30-33% енергоємності добового раціону в середній кліматичній зоні і
27-28% – у південій [Петровский К.С., Ванханен В.Д., 1982; Кошелев Н.Ф.,
Михайлов В.П., 1988; Габович Р.Д. і співавт., 1993; Ципріян В.І., 1999].
Відставання жирової квоти в досліджуваних ФДР і НР зумовлене,
насамперед, дефіцитом рослинних жирів. Внесок вуглеводів (головним
чином, солодких) в енергоємність реального раціону та, у більшій мірі,
нормативного не слід, очевидно, вважати оптимальним, враховуючи на уже
відзначені особливості вікового розвитку і функціональної активності
курсантського контингенту.

Слід підкреслити, що ФДР і НР за вмістом аскорбінової кислоти,
ретинолу, рибофлавіну і ергокальциферолів істотно поступаються нормам,
які рекомендовані для дорослих [Петровский К.С., Ванханен В.Д., 1982;
Ципріян В.І., 1999; Спиричев В.Б., 1999; Пивоваров Ю.П., 1999; Тутельян
В.А. і співавт., 2002]. Відзначені протягом року коливання вітамінної
забезпеченості ФР не виявили виразної сезонної залежності. Виключення
складає аскорбінова кислота, дефіцит якої досягав найбільшої глибини (до
69%) у весняний і зимовий періоди.

Деякі особливості в забезпеченості ФР і НР мінеральними речовинами
полягають у відставанні (у межах 5,3% –12,7%) першого від другого за
вмістом К, Са, Р, Со, Мо, Сr і в перевищенні – за марганцем (9,6%). У
той же час і ФР і НР за одними елементами (Са, Со, Ni) були забезпечені
нижче, а за іншими (Mg, P, Fe, Cu, Mn, Zn) – вище рекомендованих
показників [Петровский К.С., Ванханен В.Д., 1982; Габович Р.Д. і
співавт., 1993; Жолус Б.И., 1997; Кошелев И.Ф., Михайлов В.П., 1998;
Ципріян В.І., 1999]. В обох об’єктах дослідження мають місце суттєві
відхилення від нормативних співвідношення кальцію, фосфору і магнію, що
склали відповідно 1:3,2:0,93 і 1:3,1:0,86 замість 1:1,5(2):0,5 [Габович
Р.Д. і співавт., 1993; Кошелев И.Ф., Михайлов В.П., 1998; Даценко І.І.,
Габович Р.Д., 1999]. На особливу увагу заслуговує надлишок фосфору, який
сприяє порушенню обміну кальцію, прискореному виведенню його з
організму, розвитку остеопорозу та іншої патології [Спиричев В.Б.,
2003].

Таким чином, гігієнічний аналіз ФДР і НР дозволив виявити ряд
істотних дефектів у їх кількісних і якісних характеристиках. Встановлене
також відставання енергоємності ФР (3521 ккал) від добових енергозатрат
курсантів (3739 ккал). Як на одну з причин зазначених порушень у
харчуванні, можна вказати на значні втрати нутрієнтів у процесі
зберігання і кулінарної обробки продуктів. При цьому більшість
зазначених дефектів характерна не тільки для ФР, але і для НР, хоча й у
трохи меншій мірі. З огляду на викладене, ми дійшли висновку, що таке
харчування може негативно позначитися на показниках здоров’я, фізичного
розвитку, працездатності, механізмах адаптації і стійкості до
несприятливих факторів, а також на рівні захворюваності курсантів. Тому
нами досліджувалась доцільність використання для оптимізації харчування
вітчизняних БАД до їжі.

У зв’язку з щоденним додаванням до ФР 50 г СБЖЗ квота сумарного
білка зросла з 113 г до 133 г (на 18%), а частка його біологічно
повноцінного компонента – з 34 г до 54 г (з 30% до 41%). У НР вміст
сумарного білка підвищився з 124 г до 144 г (на 16%), а його біологічно
повноцінна складова – з 42 г до 62 г (з 34% до 43%). Істотні зрушення
досягнуті й в амінокислотному складі ФР та НР. Отже, додавання СБЖЗ
наблизило параметри останніх за білком до гігієнічно рекомендованих
величин. Суттєво поліпшилася і жирова складова ФР і НП, причому, тільки
за рахунок рослинної олії. Це зумовило повну відповідність жирової квоти
гігієнічним нормам, у тому числі, за вмістом ПЖК і фосфоліпідів.
Вуглеводний компонент залишився практично незмінним.

Додавання СБЖЗ і Біотрита-С (по 2 таблетки тричі на добу під час
кожного прийому їжі) у ФР і НР істотно підвищило вміст бета-каротину,
вітамінів В1, В2, Е і, особливо, С (майже в 2 рази), що забезпечило
гармонізацію усього вітамінного складу на рівні гігієнічних вимог.
Додатки збагачують харчування адаптогенами, у тому числі, трицином,
кемпферолом і іншими біофлавоноїдами. Останні володіють
антигіалуронатліазною активністю і тим самим захищають межинну речовину
сполучної тканини від руйнування. Існує тісний функціональний
взаємозв’язок між аскорбіновою кислотою і біофлавоноїдами в
окислювально-відновних процесах організму, і в першу чергу, це
позначається на стані сполучної тканини [Пилат Т.Л., і співавт., 2001;
Левицкий А.П., 2001; Тутельян В.А. і співавт., 2002].

Корекція ФР і НР БАД до їжі поліпшує їхній мінеральний склад і
визначає сприятливу тенденцію в зміні співвідношення кальцію, фосфору і
магнію. Одночасно вона підвищує енергоємність ФР із 3521 ккал до 3699
ккал, а НР – з 3685 ккал до 3863 ккал, а також вносить деякі зміни в
співвідношення основних харчових речовин за їх внеском в загальну
енергоємність раціонів. Загалом корекція вказує на деяке збільшення
частки білків і жирів і зниження – вуглеводів, що цілком з’ясовно, якщо
врахувати хімічну структуру застосованих БАД до їжі.

Таким чином, застосування СБЖЗ і Біотрита-С поліпшує харчування
курсантів, істотно підвищуючи його забезпеченість найважливішими макро-
і мікронутрієнтами, які у сукупності можуть сприяти оптимізації СХ, а,
отже, рівня здоров’я, працездатності та адаптаційного потенціалу даного
контингенту, що підтверджується результатами клініко-гігієнічних
спостережень (КГС).

 

?

?

TH

a

a

xz??¶?THj

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

^

?

???????”??

?

?

?

 

?

a

xzTHl

n

???????j

l

O

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

?”c–cecBd?

h]

h]

h]

]„7rkdO

]„7pkdx

]„7

h]

h]

z h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

h]

2 Споживання курсантами протягом 6 місяців ФР, скоригованого СБЖЗ і
Біотритом-С, зумовило виразну тенденцію збільшення таких важливих
показників фізичного розвитку організму як окружність м’язів плеча (ОМП)
і екскурсія грудної клітки на тлі лише деякого зниження показників, що
характеризують окремі і загальні параметри жирового компонента структури
тіла. Такі зрушення, на наш погляд, вказують на зміни структури маси
тіла, головним чином, за рахунок приросту соматичного білка. З цим
узгоджується незначне зменшення середньої маси тіла курсантів, які
отримували скоригований раціон. У контрольній групі обстежуваних
виявлене більш помітне зниження як даного показника, так і показників
ліпідної частини маси тіла за відсутністю ознак збільшення соматичного
білка. Такий характер змін у цій групі, швидше за все, зумовлений
більшою лабільністю обмінних процесів в організмі внаслідок
незбалансованості ФР, яка проявилася в умовах зміни сезонних факторів і
пов’язаних з ними видів діяльності (академічних занять і польових
навчань). У дослідній групі практично всі вивчені фізичні показники,
включаючи й індекс маси тіла, по завершенні КГС виявляли в більшій чи
меншій мірі тенденцію зрушення убік від звичайного статуса харчування до
оптимального. При цьому спрямованість змін свідчить про глибокий
внутрішній взаємозв’язок між ними і, отже, про невипадковість їх
походження. У дослідній групі по завершенні спостереження встановлене
також статистично значиме підвищення показників фізичної працездатності:
PWC 170 з 1450,2 кгм/хв до 1510,6 кгм/хв. У той же час у контрольній
групі вони залишалися на вихідному, чи навіть на дещо більш низькому
рівні. Немає сумнівів, що зазначений характер зрушень фізичної
працездатності обстежених груп знаходиться у прямій залежності від
представленої вище спрямованості змін їх морфологічних показників СХ.
Поліпшення структурно-функціональних параметрів СХ курсантів в умовах
харчування, збагаченого СБЖЗ і Біотриром-С, природно, підвищує рівень їх
здоров’я, резистентності та адаптаційних можливостей.

Являє також інтерес стан біохімічна складова СХ на різному тлі
харчування (табл. 3).У дослідній групі методом непараметричної
статистики виявлена тенденція збільшення числа осіб з підвищеним вмістом
загального білка в сироватці крові. Цей факт розглядається намияк
наслідок удосконалювання під впливом зазначених БАД білкового обміну в
організмі, найважливішим проявом якого є поліпшення синтетичних
процесів. Підтвердженням цьому є результати сомато- і фізіометричних
досліджень, що виявили у цих курсантів збільшення м’язової маси і
підвищення фізичної працездатності. Непрямим свідченням цьому є також
зменшення в дослідній групі числа курсантів з підвищеним вмістом у
сироватці крові креатиніну і сечової кислоти, що на наш погляд, вказує
на зрушення в метаболізмі убік посилення анаболічних процесів. На
поліпшення білкового

Таблиця 3

Показники білкового обміну у курсантів на разному тлі харчування

Статитичні показники ФР – фоновий

рівень;

Д – дослідна

група;

К – контрольна

група Показники білкового обміну

загальний білок, г/л альбумін, г/л альбуміно-глобуліно-вий індекс

(А/Г) креатинін, ммоль/л сечовина, ммоль/л сечова кислота, ммоль/л

М ФР 82,5 41,8 1 0,063 4,68 302,4

Д 86,2 42,8 1,1 0,06 4,9 344,7

К 83,8 41 1 0,07 4,6 382,4

? ФР 5,27 6 0,3 0,012 1,1 35

Д 5,6 6 0,7 0,01 1,3 120,7

К 6,2 4,7 0,3 0,01 0,7 70,13

m ФР 0,02 0,5 0,02 0,0001 0,08 2,7

Д 0,7 0,6 0,07 0,0009 0,13 11,8

К 0,6 0,5 0,03 0 0,08 8,6

C

(%) ФР 6,3 14,3 30 19 23,5 11,6

Д 6,5 14,6 70 17 26,5 35

К 7,3 11 27 14,3 15,2 18,4

N ФР 16,7 10,8 4,8 25,6 26,2 15,5

Д 2,9 9,9 7,6 25 17,6 0,9

К 18,5 5,3 36,8 26,9 49,2 1,5

> ФР 46,2 38,4 46,7 38,7 30,4 33,9

Д 86,6* 42,4 46,7 28,7 43,5 47,2

К 49 39,5 15,8* 56,7* 29,9* 89,6*

– кількість курсантів (%) зі значеннями
показників білкового обміну вище середньопопуляційного рівня;

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020