.

Деякі особливості патогенезу прееклампсії та неспецифічна імунотерапія кріоконсервованою суспензією плаценти людини як метод профілактики і лікування

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
147 3679
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЛІСІЦИНА НАТАЛІЯ ВАСИЛІВНА

УДК 618.3 – 008.6 – 084 – 085.37 + 615.361

Деякі особливості патогенезу прееклампсії та неспецифічна імунотерапія
кріоконсервованою суспензією плаценти людини як метод профілактики і
лікування

14.01.01 – акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти
МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Грищенко Ольга Валентинівна, Харківська
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
перинатології та гінекології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Ліпко Оксана Петрівна, Харківський
державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри акушерства
та гінекології №1;

доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України
Зелінський Олександр Олексійович, Одеський державний медичний
університет МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №2.

Провідна установа:

Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України, відділення
патології вагітності та пологів, м. Київ.

Захист відбудеться “ 23 ” грудня 2004 р. о 1330 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному
медичному університеті МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна,
4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного
медичного університету МОЗ України (61022, м. Харків, проспект Леніна,
4).

Автореферат розісланий “ 20 ” листопада 2004 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор медичних наук, професор
В.В. Лазуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У структурі материнської та перинатальної
захворюваності і смертності прееклампсія (ПЕ) вагітних упродовж багатьох
років посідає провідні позиції. Незважаючи на застосування
високоінформативних методів обстеження, виникнення оригінальних
лікувально-профілактичних тенденцій і напрямків, частота ПЕ вагітних на
Україні становить 11-16,6%, синдром затримки внутрішньоутробного
розвитку плоду (СЗВРП) спостерігається в 29,1% випадків, а перинатальна
смертність коливається в межах від 7 до 44,4‰. Наведені дані
характеризують ПЕ як надзвичайно актуальну і важливу в
медико-соціальному плані проблему, що потребує постійного вивчення (Р.В.
Богатирьова, Б.М. Венцківський, В.Є. Дашкевич і співавт., 1999; А.Г.
Коломійцева, 1999).

Пріоритет серед етіопатогенетичних теорій протягом останніх років
відводиться імунологічній концепції, за якою ПЕ з’являється
в результаті зриву багатокомпонентного адаптаційного механізму
гестаційної імунологічної толерантності, який реалізується через
порушення фетоплацентарних взаємовідношень між організмом матері та
плодом і проявляється поліорганною недостатністю (В.І. Грищенко і
співавт., 1999; B.M. Alving, 2001; A. Millan-Mon et al., 2003).

Вирішальне значення в патогенезі аутоімунних проявів ПЕ вагітних
відіграє порушення регуляторної функції Т-клітинної системи імунітету,
що зумовлює зрив толерантності В-лімфоцитів до аутоантигенів і
гіперпродукцію антитіл, фіксація яких на клітинах-мішенях призводить до
руйнування останніх шляхом фагоцитозу (А.Н. Гольцев, 1999; G.J.C.
Briones et al., 2002; L. Guilbert et al., 2003).

Велика роль у створенні імунологічної толерантності при вагітності
відводиться плаценті. Речовини, що синтезуються плацентою, впливають на
різноманітні ланки імунної системи матері, змінюють імунну реакцію на
фетоплацентарний комплекс і сприяють формуванню імунної системи плоду.
За рахунок вторинного імунодефіциту знижена імунореактивність організму
вагітних з ПЕ супроводжується вираженими гіпоксичними руйнуваннями
плаценти, наслідком яких є порушення білковосинтетичної функції плаценти
в цілому, що призводить до зростання титру антифосфоліпідних аутоантитіл
і формуванню первинної фетоплацентарної недостатності, однією із
клінічних ознак якої являється СЗВРП (В.Ф. Чеботарьов, 1998; О.О.
Зелінський, І.О. Фортуна, 2004; J.Y.H. Kwak et al., 2001; J. Djelmis et
al., 2003).

Спираючись на сучасні наукові досягнення, незалежно від
причинно-наслідкових зв’язків в патогенезі ПЕ, використання
неспецифічної імуномодулюючої терапії є патогенетично обґрунтованим
(Н.В. Васильєв, Т.І. Коляда, Ю.Л. Волянський і співавт.,1996; О.П.
Ліпко, 1997; D.A. Clark, 1994).

Відповідно до існуючих уявлень про здатність продуктів фетоплацентарного
комплексу виступати в ролі модуляторів стану імунної системи, з’явилась
можливість для використання у вагітних з ПЕ препарату кріоконсервованої
суспензії плаценти людини (КСПЛ) в якості методу “компенсаторної
терапії” (О.В. Грищенко і співавт., 1998; В.І. Грищенко, Н.П. Субота,
2000).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є фрагментом наукових розробок, що проводяться на кафедрі
перинатології та гінекології в повній відповідності до національної
програми України “Поліпшення становища жінок, охорони материнства i
дитинства” і являється складовою частиною НДР Харківської медичної
академії післядипломної освіти (ХМАПО), номер держреєстрації ?
0198U004321. Автором наведено патогенетичне підґрунтя для використання
імуномодулюючої терапії в профілактиці та лікуванні ПЕ.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – уточнити і доповнити новими
патогенетичними відомостями імунологічну концепцію виникнення ПЕ
вагітних, а також розробити науково обґрунтовані підходи до використання
КСПЛ як неспецифічного імунокоректора для підвищення ефективності
профілактики і комплексної терапії ПЕ.

Для досягнення поставленої мети було висунуто наступні завдання:

Для вдосконалення діагностики прегестозу і ПЕ легкого ступеня дослідити
особливості патогенезу ПЕ, динаміку та ступінь прояву показників
імунореактивності організму матері, вивчити процеси аутоімунізації і
встановити взаємозв’язок між такого роду змінами і характером клінічних
ознак.

Вивчити вплив препарату КСПЛ на імунний статус та імунобіологічні
взаємовідносини в системі мати-плацента-плід (МПП) у вагітних з
прегестозом і з ПЕ легкого ступеня і оцінити ефективність лікування
порівняно із загальновідомими лікувально-профілактичними схемами.

На основі отриманих даних провести антенатальну діагностику стану плоду
та фетоплацентарного комплексу у вагітних з прегестозом і з ПЕ легкого
ступеня (кардіотокографічне (КТГ) дослідження, вивчення біофізичного
профілю плоду (БПП), допплерометричне дослідження показників кровотоку),
проаналізувати вплив традиційних лікувально-профілактичних засобів і
комплексної терапії, що включає КСПЛ, на перебіг вагітності і пологів,
перинатальні наслідки.

Об’єкт дослідження – прегестоз і ПЕ легкого ступеня.

Предмет дослідження – клінічно-лабораторні показники стану імунної
системи із оцінкою процесів аутоімунізації та взаємовідносин в
імунобіологічній системі МПП у вагітних з прегестозом і з ПЕ легкого
ступеня.

Методи дослідження. Робота ґрунтується на загальноклінічних,
імунологічних, імунобіологічних та інструментальних дослідженнях змін в
системі МПП.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше у вагітних з прегестозом і
з ПЕ легкого ступеня виконаний системний аналіз імунного статусу з
дослідженням процесів аутоімунізації та вивченням імунобіологічних
взаємовідношень в системі МПП з визначенням рівня антифосфоліпідних
аутоантитіл до кардіоліпіну (ACL) і прогностичної значущості раннього
виявлення порушень білковосинтетичної функції плаценти.

Визначено провідну індикаторну роль імунологічних та імунобіологічних
порушень у вагітних з прегестозом, що задовго випереджають клінічні
прояви ПЕ і потребують проведення адаптивної імунокорекції.

Уперше розроблено науково обґрунтовані підходи до використання препарату
КСПЛ в якості неспецифічного імунокоректора в профілактиці і комплексній
терапії ПЕ вагітних. Доведено перевагу застосованої методики порівняно з
традиційними лікувально-профілактичними засобами.

Уперше використано допплерометричний метод дослідження в якості
об’єктивного моніторингового критерію з фіксацією початкових змін в
судинах системи МПП для проведення порівняльного аналізу впливу
препарату КСПЛ і традиційних лікувально-профілактичних засобів на стан
внутрішньоутробного плоду і фетоплацентарного комплексу.

Практичне значення одержаних результатів. Системний аналіз імунного
статусу пацієнток з прегестозом і з ПЕ легкого ступеня і вивчення
імунобіологічних взаємовідношень в системі МПП дозволив виявити
особливості порушень білковосинтетичної функції плаценти з визначенням
клінічно значущих кількісних змін рівнів трофобластичного
бета-1-мікроглобуліну (ТБГ), плацентоспецифічного альфа-1-мікроглобуліну
(ПАМГ-1), альфа-2-мікроглобуліну фертильності (АМГФ) і використати ці
показники для диференційованого підходу до призначення адекватних
терапевтичних схем.

Використання отриманих значень та динаміки продукції ACL класів Ig M
і Ig G дає можливість більш ранньої доклінічної діагностики ПЕ та
ступеня прояву антифосфоліпідного синдрому (АФС).

Включення КСПЛ до лікувально-профілактичних схем у вагітних з
прегестозом і з ПЕ легкого ступеня є засобом вибору для відновлення
порушеного імунобіологічного бар’єру між фетоплацентарною системою і
материнським організмом, що призводить до більш повної
клініко-імунологічної ремісії, значно знижує появу ускладнень під час
пологів і покращує перинатальні наслідки.

При допплерометричному дослідженні у вагітних з прегестозом і з ПЕ
легкого ступеня були визначені патологічні показники кровотоку в
спіральних артеріях навіть за відсутності порушень гемодинаміки в
основному стовбурі маткової артерії, що може слугувати прогностичною
ознакою раннього виявлення вказаного ускладнення вагітності ще до
розвитку клінічної симптоматики.

Застосування запропонованого нами методу профілактики і лікування ПЕ
сприяє корекції порушень імунного гомеостазу і може бути рекомендовано
для клінічного використання не тільки в умовах акушерського стаціонару,
але й в умовах жіночої консультації.

Отримані результати з імунодіагностики і питань імунокорекції ПЕ
використовуються в учбовому процесі кафедри перинатології та гінекології
ХМАПО; кафедри акушерства та гінекології №1 ХМАПО; кафедри акушерства та
гінекології №2 ХМАПО; кафедри акушерства та гінекології №1 ХДМУ; кафедри
акушерства та гінекології №2 ХДМУ; кафедри педіатрії, акушерства та
гінекології факультету фундаментальної медицини Харківського
національного університету ім. В.Н. Каразіна.

Результати досліджень впроваджені в практичну роботу міського клінічного
пологового будинку з неонатологічним стаціонаром (МКПБ із НС) м.
Харкова, пологових будинків № 2, № 5, № 6, № 7 м. Харкова,
Спеціалізованої медико-санітарної частини № 12 м. Харкова,
Територіального медичного об’єднання Червонозаводського району м.
Харкова, міської поліклініки №1 м. Кіровограда.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проаналізована вітчизняна
та іноземна література за темою дисертації, проведений
патентно-інформаційний пошук, підібрані групи досліджуваних пацієнток,
визначенні імунологічні, імунобіологічні та інструментальні параметрі
системи МПП, проводилася підготовка біологічного матеріалу та введення
КСПЛ до організму вагітних. Наукові положення, висновки і практичні
рекомендації, що подаються до захисту, отримані дисертантом особисто. В
роботах, які опубліковані в співавторстві, дисертанту належить розробка
та особиста участь в клінічно-лабораторних дослідженнях. Автором
самостійно проводилась статистична обробка та аналіз отриманих
результатів, практичне впровадження рекомендацій відповідно до основних
положень і висновків дисертації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були
представлені та обговорені на: ІІ-му Конгресі Української асоціації
спеціалістів УЗД в перинатології, генетиці та гінекології “Плід як
частина родини” (м. Харків, 2000); науково-практичній конференції
Асоціації акушерів-гінекологів України “Пізні гестози вагітних.
Актуальні питання акушерства та гінекології” (м. Івано-Франківськ,
2000); ХІ-му з’їзді Асоціації акушерів-гінекологів України
“Репродуктивне здоров’я населення України: проблеми та шляхи їх
розв’язання” (м. Київ, 2001); науково-практичній конференції молодих
вчених ХМАПО “Нові технології в медицині” (м. Харків, 2001);
Загальноукраїнській науково-практичній конференції “Фармацевтична опіка
в перинатології” (м. Харків, 2003); науковій сесії “Сучасні аспекти
репродуктології, перинатальної медицини та кріобіології”, присвяченій
75-річчю від дня народження академіка НАН України, професора
В.І. Грищенко (м. Харків, 2004); міжвузівській конференції молодих
вчених ХДМУ “Медицина третього тисячоліття” (м. Харків, 2004);
науково-практичній конференції “Хірургічні методи лікування в акушерстві
та гінекології”, присвяченій 175-річчю від дня народження професора І.П.
Лазаревича (м. Харків, 2004); звітній науково-практичній конференції
ХМАПО “Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини”, присвяченій
350-річчю м. Харкова (м. Харків, 2004).

Апробація дисертаційної роботи проведена на засіданні Харківського
обласного товариства акушерів-гінекологів (м. Харків, 2003); на
сумісному засіданні кафедри перинатології та гінекології ХМАПО, кафедри
акушерства та гінекології №1 ХМАПО, кафедри акушерства та гінекології №2
ХМАПО, кафедри педіатрії, акушерства та гінекології факультету
фундаментальної медицини Харківського національного університету ім.
В.Н. Каразіна (м. Харків, 2004); на засіданні кафедри акушерства та
гінекології №1 ХДМУ (м. Харків, 2004).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових робіт, із них 5
статей в наукових журналах (із них 4 у виданнях, затверджених ВАК
України) і 9 в збірниках матеріалів з’їздів, симпозіумів, конференцій.
Виданий 1 навчальний посібник для студентів медичних університетів,
лікарів-інтернів, акушерів-гінекологів і неонатологів.

Об’єм та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 196
сторінках комп’ютерного тексту, включає вступ, огляд літератури,
матеріали і методи досліджень, три розділи власних досліджень, аналіз та
узагальнення отриманих результатів, висновки, практичні рекомендації.
Список використаних джерел містить 198 авторів країн СНД і 100 іноземних
авторів (обсяг – 28 сторінок). Дисертація ілюстрована 18 малюнками, 41
таблицею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Для досягнення поставленої мети і
вирішення відповідних завдань обстежено 125 вагітних в термінах гестації
24-40 тижнів. Відбір пацієнток проводили в умовах консультативної
поліклініки і відділення патології вагітних МКПБ із НС. I клінічна група
(основна) була поділена на дві частини. До I А підгрупи увійшли 25
пацієнток з прегестозом, які отримували в якості профілактики
монотерапію КСПЛ. I Б включала 25 вагітних з ПЕ легкого ступеня, які
отримували комплексну терапію з додаванням КСПЛ. II клінічна група
(порівняння) була поділена на дві частини. II А складалася із 25 жінок з
прегестозом, які отримували традиційні профілактичні засоби: дієту,
дотримання режиму “bed rest”, вітаміно- і фітотерапію, спазмолітики,
метаболічну терапію, дезагреганти, антиоксиданти і
мембраностабілізатори, лікування екстрагенітальної патології за
показаннями. До II Б підгрупи увійшли 25 вагітних з ПЕ легкого ступеня,
які отримували традиційне лікування: седативну, гіпотензивну,
метаболічну терапію, периферичні вазодилятатори і вазоактивні препарати
з “рідинним навантаженням” реополіглюкіном. До III клінічної групи
(контрольної) були віднесені 25 здорових жінок, що практично не мали
соматичних і гінекологічних захворювань, доношували вагітність до
терміну пологів за відсутності факторів ризику перинатальної патології.

В клінічній практиці КСПЛ була використана на основі дозволу
Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин МОЗ
України і Центру імунологічних препаратів Держдепартаменту по контролю
за якістю, безпечністю і виробництвом лікарських засобів і продуктів
медичного призначення при МОЗ України і відповідно до методичних
рекомендацій В.І. Грищенко і співавт. “Приготування та зберігання
кріоконсервованої суспензії плаценти для клінічного використання”
(1997). Як раз перед використанням КСПЛ підігрівали на водяній бані при
температурі +42 – +45°С і помішували до повного розставання приблизно
45-50 секунд. Суспензію вводили ректально в мікроклізмах об’ємом 50 мл,
що становили 10 мл суспензії і 40 мл 0,9% фізіологічного розчину. Курс
лікування складав 7 днів, препарат призначався 1 раз на день.

Діагноз прегестозу і ПЕ легкого ступеня встановлювали відповідно до
методичних рекомендацій МОЗ України “Ведення вагітності та пологів при
пізніх гестозах, їх прогнозування, діагностика, лікування і
профілактика” за редакцією Р.В. Богатирьової і співавт. (1999).

Обстеження вагітних проводилось комплексно, сумлінно, з вивченням
анамнестичних даних (вік, паритет, професійні і соціально-побутові
умови, шкідливі звички, екстрагенітальні і гінекологічні захворювання,
оперативні втручання, менструальна функція, час початку статевого життя
і методи контрацепції, особливості перебігу передуючої вагітності і
пологів).

Під час призначення КСПЛ вагітних обстежували до, і, як правило, через
два тижні після застосування препарату, використовуючи загальноклінічні,
імунологічні, імунобіологічні та інструментальні методи.

Загальноклінічні дослідження включали: клінічний аналіз крові з
підрахуванням числа тромбоцитів і гематокріту, визначенням показників
згортувальної системи крові, клінічний аналіз сечі, біохімічний аналіз
крові. Також проводились спеціальні дослідження: аналіз сечі за
Зимницьким і Нечипоренко, добовий аналіз сечі для визначення втрат
білка. Вагітні в обов’язковому порядку консультовані спеціалістами:
терапевтом, кардіологом, нефрологом, офтальмологом, ендокринологом і
невропатологом.

-клітин. Для характеристики гуморальної ланки імунітету в сироватці
крові визначали вміст Ig класів А, M, G. Рівень імуноглобулінів
досліджували за допомогою тест-системи “ А-8612. Ig А, Ig М, Ig G-
ИФА-БЕСТ-стрип” (Росія) твердофазним методом імуноферментного аналізу з
використанням МАТ. Досліджували імуноглобуліновий індекс (ІГІ) –
співвідношення концентрації Ig G до Ig M. Аутоімунні лімфоцитотоксичні
антитіла (АЛА), що свідчать про аутосенсибілізацію лімфоцитів, визначали
за допомогою лімфоцитотоксичного тесту E. Ivaskova et al. (1968),
модифікованого Л.В. Антипенською і співавт. (1988). Титр С3-компонента
комплементу визначали при 100% гемолізі еритроцитів барана за методом
Л.С. Резнікова (1967). Рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК)
визначали за Н.А. Константиновою (1985) антигенспецифічним методом
преципітації ЦІК в розчині поліетиленгліколю з молекулярною масою 6000
Д. Крім того, була проведена оцінка показників фагоцитарної активності
нейтрофілів, що характеризує неспецифічну резистентність організму, яку
визначали методом закінченого фагоцитозу в прямій візуальній реакції
відновлення нітросиній тетразолія з використанням стафілококу (штам
С-52) за А.І. Кудрявицьким (1985). При цьому дослідженні проводили облік
показників, які свідчать про поглинальну (фагоцитарний індекс,
фагоцитарне число) і перетравлюючу (індекс закінченого фагоцитозу (ІЗФ))
властивості нейтрофілів периферичної крові.

) імуноглобулінів в сироватці крові.

Поряд із вказаними вище імунологічними та імунобіологічними
дослідженнями проведені інструментальні методи антенатальної діагностики
стану плоду. Стан внутрішньоутробного плоду оцінювали згідно зі шкалою
W.M. Fischer et al. (1976) шляхом КТГ дослідження за допомогою
кардіомонітору RFT Biomonitor BMT 9141 (Німеччина). Стан
фетоплацентарного комплексу оцінювали шляхом дослідження БПП згідно з
методикою A.M. Vintzileos et al. (1987) за допомогою ультразвукового
приладу Toshiba SAL-38AS/SAL-38A (Японія). Допплерометричне дослідження
системи МПП проводили згідно з методикою О.М. Стрижакова і співавт.
(1991) за допомогою діагностичного приладу ESAOTE BIOMEDICA IDEA AU-4
(Італія).

Для оцінки ефективності проведених лікувально-профілактичних заходів
вивчали строк і спосіб розродження, а також медикаментозні та оперативні
втручання при пологах. Проводили обчислення показників, які відображають
частоту характеристик, що вивчаються. Результати оцінювали методом
порівняльного аналізу.

Усі числові результати підлягали статистичній обробці за
загальновідомими методиками з визначенням середнього арифметичного (М) і
похибки середнього арифметичного (m). Вірогідність похибки спостережень
(р) визначали за допомогою таблиці критерію достовірності Стьюдента.
Різність показників вважали достовірною при значенні рln”–i i ? AE o o ???????????? ?Т?Т??????????????Т?Т?? ? ? e e e ? ? ? Примітки: ?- достовірні розбіжності (р1,23) і появою імунної дисфункції в системі
МПП зі збільшенням кількісних значень ПАМГ-1 і АМГФ в сироватці крові на
15-16%, зниженням рівня ТБГ на 20-25% порівняно до нормативних
показників, що характерні для фізіологічної вагітності.

За наявності факторів високого ризику з виникнення ПЕ превентивну
терапію препаратом КСПЛ доцільно проводити в умовах жіночої консультації
неодноразово протягом вагітності в оптимальні терміни – 24-27; 28-31;
32-35 тижнів для профілактики даного ускладнення. Після попереднього
розмороження суспензію рекомендується вводити ректально у вигляді
мікроклізм об’ємом 50 мл, який становить 10 мл суспензії і 40 мл 0,9%
фізіологічного розчину упродовж 7 днів щоденно одноразово.

Застосовувати допплерометричне дослідження системи МПП у вагітних груп
високого ризику за виникненням ПЕ в якості скринінгового методу,
починаючи з 24 тижнів гестації. Такий термін зумовлений можливістю
фіксації патологічних показників кровотоку в спіральних артеріях і
появою дікротичної виїмки протягом фази ранньої діастоли при дослідженні
кровотоку в маткових артеріях як раз у вказаний час, що дозволить
підвищити чутливість допплерометрії щодо доклінічної діагностики ПЕ.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Грищенко О.В., Лахно И.В., Лисицина Н.В. Основные направления
диагностики, профилактики и терапии преэклампсии беременных //
Навчальний посібник для студентів медичних університетів,
лікарів-інтернів, акушерів-гінекологів і неонатологів – Харьков:
Талант-трейдинг, 2004. – 43 с.

Автором узагальнений сучасний відомий фактичний матеріал щодо
етіопатогенезу, діагностики, терапії ПЕ та ролі неспецифічної
імунотерапії в профілактиці та лікуванні даного ускладнення вагітності.

Лисицина Н.В. Достижения и перспективы патогенетической иммунокоррекции
позднего гестоза беременных // Медицина сегодня и завтра. – 1999. –
№3–4. – С. 85–88.

Лисицина Н.В. Прогнозирование исхода беременности для плода и
новорожденного у беременных с поздним гестозом методом ультразвукового
сканирования // Ультразвукова перинатальна діагностика. – 2000. – №13. –
С. 24–27.

Лисицина Н.В. Применение криоконсервированной взвеси плаценты человека в
лечении позднего гестоза беременных // Врачебная практика. – 2000. – №5.
– С. 8–10.

Лисицина Н.В. Диагностическая ценность иммунологических показателей в
доклинической диагностике и оценке тяжести позднего гестоза беременных
// Медицина сегодня и завтра. – 2000. – №3. – С. 105–107.

Лісіцина Н.В. Неспецифічна імунотерапія як метод корекції порушень
білковосинтетичної функції плаценти у вагітних з прееклампсією //
Клінічна фармація. – 2003. – №3. – Т. 7. – С. 89–92.

Лисицина Н.В. Пренатальная диагностика состояния плода у беременных с
поздним гестозом // II Конгрес Української асоціації спеціалістів УЗД в
перинатології, генетиці та гінекології “Плід як частина родини”: Тези
доповідей. – Харків, 2000. – С. 175–176.

Грищенко О.В., Лахно И.В., Лисицина Н.В. Оптимизация лечения синдрома
задержки внутриутробного развития плода при поздних гестозах //
Науково-практична конференція Асоціації акушерів-гінекологів України
“Пізні гестози вагітних. Актуальні питання акушерства та гінекології”:
Тези доповідей. – Івано-Франківськ, 2000. – С. 62–64.

Автор особисто виконала клінічні спостереження та лабораторні тести,
часткове узагальнення матеріалу, провела контроль ефективності
лікувальних заходів.

Лисицина Н.В. Применение криоконсервированной взвеси плаценты человека в
лечебной схеме ОПГ-гестоза и определение уровня аутоантител к
фосфолипидам как критерия эффективности лечения // Науково-практична
конференція молодих вчених ХМАПО “Нові технології в медицині”: Тези
доповідей. – Харків, 2001. – С. 67–68.

Грищенко О.В., Лисицина Н.В., Береснева О.А. Особенности иммунотропного
действия криоконсервированной взвеси плаценты при позднем гестозе // ХI
з’їзд Асоціації акушерів-гінекологів України “Репродуктивне здоров’я
населення України: проблеми та шляхи їх розв’язання”: Тези доповідей. –
Київ, 2001. – С. 177–178.

Дисертантом висвітлені особливості імуномодулюючої дії препарату КСПЛ.

Грищенко О.В., Лисицина Н.В. Влияние препарата КВПЧ на
белковосинтетическую функцию плаценты у беременных с преэклампсией //
Наукова сесія “Сучасні аспекти репродуктології, перинатальної медицини
та кріобіології”, присвячена 75-річчю з дня народження академіка НАН
України, проф. В.І. Грищенко: Тези доповідей. – Харків, 2004. – С.
56–62.

Автором здійснено дослідження порушень білковосинтетичної функції
плаценти та виконано теоретичне обґрунтування застосування препарату
КСПЛ для комплексної терапії у вагітних з ПЕ.

Лисицина Н.В. Коррекция антифосфолипидного синдрома у беременных с
преэклампсией // Наукова сесія “Сучасні аспекти репродуктології,
перинатальної медицини та кріобіології”, присвячена 75-річчю з дня
народження академіка НАН України, професора В.І. Грищенко: Тези
доповідей. – Харків, 2004. – С. 119–124.

Лисицина Н.В. Комплексная оценка иммунотропного действия КВПЧ на
иммунологическую резистентность организма беременных с преэклампсией //
Міжвузівська конференція молодих вчених ХДМУ “Медицина третього
тисячоліття”: Тези доповідей. – Харків, 2004. – С. 134–136.

Лисицина Н.В. Исследование нарушений липидно-ферментативного обмена при
беременности, осложненной преэклампсией // Науково-практична конференція
“Хірургічні методи лікування в акушерстві та гінекології”, присвячена
175-річчю з дня народження професора І.П. Лазаревича: Тези доповідей. –
Харків, 2004. – С. 548–551.

Лісіцина Н.В. Оцінка матково-плацентарно-плодової гемодинаміки у
вагітних з прееклампсією в залежності від отриманого лікування // Звітна
науково-практична конференція ХМАПО “Досягнення молодих вчених –
майбутнє медицини”, присвячена 350-річчю м. Харкова: Тези доповідей. –
Харків, 2004. – С. 40–43.

АНОТАЦІЯ

Лісіцина Н.В. Деякі особливості патогенезу прееклампсії та неспецифічна
імунотерапія кріоконсервованою суспензією плаценти людини як метод
профілактики і лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
спеціальністю 14.01.01 – акушерство і гінекологія. – Харківський
державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2004.

Дисертаційна робота дозволяє уточнити та доповнити новими
патогенетичними відомостями імунологічну концепцію виникнення ПЕ
вагітних, а також розробити науково обґрунтовані підходи до використання
КСПЛ як неспецифічного імунокоректора для підвищення ефективності
профілактики і комплексної терапії прееклампсії.

Системний аналіз імунного статусу вагітних дозволив зробити висновок, що
переважаючим типом імунних реакцій у пацієнток з ПЕ є аутоімунний в
поєднанні з імунокомплексним. При цьому відмічено зниження
імунореактивності, на користь якої свідчить загальна Т-лімфопенія зі
зменшенням функціональної активності Т-супресорів і збільшенням
присутності недиференційованих О-клітин. Дані зміни супроводжуються
підвищенням рівня ЦІК за рахунок переважного включення до їх складу Ig
G, активацією аутосенсибілізації з прогресуючим зростанням рівня Ig M,
підвищенням літичної активності ПКК, продукції АЛА і частоти виникнення
АФС за показниками титру ACL класів Ig M і Ig G. Паралельно до цих
процесів відбувається пригнічення функціональної активності фагоцитуючих
нейтрофілів, які беруть участь в елімінації комплексів антиген-антитіло,
що супроводжується диспропорцією антигенного спектру плацентарних білків
(зниження рівня ТБГ і збільшення продукції ПАМГ-1 і АМГФ), виконуючих
імунорегуляторну функцію. Порушення, що діагностуються в імунній
системі, виникають за 1-2 тижні до клінічно визначаємої симптоматики ПЕ.

Механізм дії препарату КСПЛ пов’язаний з адекватною перебудовою імунної
системи з підвищенням імунореактивності та зниженням аутоагресії, що
знайшло своє відображення в клінічної ефективності профілактики і
лікування ПЕ, забезпечуючи зниження рівня перинатальної патології плоду.

Ключові слова: прегестоз, прееклампсія вагітних, кріоконсервована
суспензія плаценти людини, імунний статус, плацентарні білки,
антифосфоліпідний синдром.

АННОТАЦИЯ

Лисицина Н.В. Некоторые особенности патогенеза преэклампсии и
неспецифическая иммунотерапия криоконсервированной взвесью плаценты
человека как метод профилактики и лечения. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по
специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Харьковский
государственный медицинский университет МЗ Украины, Харьков, 2004.

Диссертационная работа позволяет уточнить и дополнить новыми
патогенетическими сведениями иммунологическую концепцию возникновения ПЭ
беременных, а также разработать научно обоснованные подходы к
использованию препарата КВПЧ как неспецифического иммунокорректора для
повышения эффективности профилактики и комплексной терапии ПЭ.

Системный анализ иммунного статуса беременных позволил заключить, что
ведущим типом иммунных реакций у пациенток с прегестозом и с ПЭ легкой
степени является аутоиммунный в сочетании с иммунокомплексным. При этом
отмечено снижение иммунореактивности, в пользу которой свидетельствует
общая Т-лимфопения с уменьшением функциональной активности Т-супрессоров
(ИРИ>1,23) и увеличением присутствия недифференцированных О-клеток.
Данные изменения сопровождаются повышением, практически в 1,9 раза,
концентрации ЦИК за счет преимущественного включения в их состав Ig G,
активацией аутосенсибилизации с прогрессирующим нарастанием уровня Ig M,
повышением литической активности ЕКК, продукции АЛА выше 15%,
увеличением частоты возникновения и степени выраженности АФС по
показателям титра ACL классов Ig M и Ig G. Выявление ACL подтверждает
аутоиммунную природу изучаемой патологии и может служить дополнительным
индикатором возникновения прегестоза и ПЭ легкой степени. Параллельно
этим процессам происходит угнетение функциональной активности
фагоцитирующих нейтрофилов, участвующих в элиминации комплексов
антиген-антитело, что сопровождается дисфункцией иммунобиологической
системы МПП с диспропорцией антигенного спектра плацентарных белков
(снижением уровня ТБГ на 20-25% и увеличением продукции ПАМГ-1 и АМГФ на
15-16%). Диагностируемые нарушения в иммунной системе возникают за 1-2
недели до клинически определяемой симптоматики ПЭ, на стадии прегестоза.

Поступающие в организм пациенток в составе тканевого препарата КВПЧ
иммуномодулирующие субстанции проявляют не однонаправленную активность в
отношении моносубпопуляции иммунокомпетентных клеток, а выступают в роли
полифункциональных иммунокорригирующих структур. В результате, в
соответствии с законом исходного уровня Вильдера, происходит
восстановление недостающей и снижение чрезмерной активности
иммунокомпетентных клеток.

Таким образом, механизм действия препарата КВПЧ связан с адекватной
перестройкой иммунной системы с повышением иммунореактивности и
снижением аутоагрессии, что нашло свое отражение в клинической
эффективности профилактики и лечения ПЭ. При этом происходило улучшение
состояния внутриутробного плода и фетоплацентарного комплекса, что
подтверждалось положительной динамикой КТГ параметров, повышением
суммарной оценки БПП, улучшением показателей сосудистой резистентности и
кровотока в маточных и спиральных артериях, а также в артерии пуповины
плода.

Применение препарата КВПЧ позволило снизить уровень перинатальной
патологии плода в 2,8 раза по сравнению с детьми, рожденными от матерей
с аналогичными осложнениями гестации, которым проводилось традиционное
лечение.

Полученные результаты по иммунодиагностике и вопросам иммунокоррекции
позволяют уточнить и дополнить патогенетический механизм возникновения
ПЭ беременных, который можно охарактеризовать как дезадаптационный
аутоиммунный синдром, дают широкое представление о нарушении состояния
внутриутробного плода и функции фетоплацентарного комплекса, а также
раскрывают терапевтические возможности препарата КВПЧ.

Ключевые слова: прегестоз, преэклампсия беременных, криоконсервированная
взвесь плаценты человека (КВПЧ), иммунный статус, плацентарные белки,
антифосфолипидный синдром.

THE SUMMARY

Lisitsina N.V. – Some features pathogenesis of preeclampsia and
nonspecific immunotherapy using cryoconcerved human placenta suspension
as a method of preventive maintenance and treatment. – Manuscript.

A thesis for submitting a candidate’s degree by specialty 14.01.01 –
Obstetrics and Gynecology. – Kharkiv State Medical University Ministry
of Health of Ukraine, Kharkiv, 2004.

Dissertational work allows to specify and add to new pathogenetic data
in immunological concept of occurrence PE of pregnant women, and also to
develop scientifically proved approaches to use of preparation CHPS as
adaptive nonspecific immune corrector for increase of efficiency of
preventive maintenance and complex therapy.

The system analysis of the immune status of pregnant women has allowed
to conclude, that conducting type of immune reactions at pregnant women
with PE is autoimmune in a combination with autocomplex types. Thus
decrease of immunoreactivity for the benefit of which testifies general
T-lymphopenia with reduction of functional activity T-suppressors and
increase in presence of not differentiated O-cells is marked. The given
changes are accompanied by increase of a level of the circulation immune
complex due to primary inclusion in immune complexes Ig G, activation
autosensibility with progressing increase of level Ig M, increase lithic
activity of the natural killers cells, production is antibody of
autoimmunity lymphocytotoxic and frequency of occurrence antiphosfolipid
syndrome on parameters of credit ACL of classes Ig M and Ig G. In
parallel these processes there is an oppression of functional activity
of phagocyte neutrophiles, participating in antigen-antibody complexes
elimination., that is accompanied by a disproportion of an antigenic
spectrum of placentary proteins (decrease in level TBG production and
increase in production PAMG-1 and AMGF level), carrying out
immunoregulative function. Diagnosed infringements in immune system
arise 1-2 weeks prior to clinically determined of PE manifestation.

The mechanism of action of preparation CHPS is connected to adequate
reorganization of immune system with increase of immunoreactivity and
decrease of autoaggression, that has found the reflection in increase of
clinical efficiency of preventive maintenance and treatment, providing
reduction in a level of prenatal fetus pathology.

Key words: pregestosis, preeclampsia (PE), cryoconcerved human placenta
suspension (CHPS), immune status, antiphospholipid syndrome, placenta
proteins, antiphosfolipid syndrome.

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ

ACL – аутоантитіла до кардіоліпіну

АЛА – аутоімунні лімфоцитотоксичні антитіла

АМГФ – альфа-2-мікроглобулін фертильності

АФС – антифосфоліпідний синдром

БПП – біофізичний профіль плоду

ІГІ – імуноглобуліновий індекс

ІЗФ – індекс завершеності фагоцитозу

ІРІ – імунорегуляторний індекс

КСПЛ – кріоконсервована суспензія плаценти людини

КТГ – кардіотокографія

МАТ – моноклональні антитіла

МПП – мати-плацента-плід

ПАМГ-1 – плацентоспецифічний альфа-1-мікроглобулін

ПЕ – прееклампсія

ПКК – природні клітини-кілери

СЗВРП – синдром затримки внутрішньоутробного розвитку плоду

ТБГ – трофобластичний бета-1-мікроглобулін

ЦІК – циркулюючі імунні комплекси

Підписано до друку 12.11.04. Формат 60х84/16.

Папір офсетний. Друк. різографія.

Умовних друк. арк. 0,9. Тир. 100 прим. Зам. № 112-04.

Надруковано у друкарні ПП “Стиль-Іздат”.

61022, м. Харків, майдан Свободи, 7. Т. (0572) 580-106

PAGE 21

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020