МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.М.ГОРЬКОГО
ЛАДАРІЯ ОЛЕНА ГРИГОРІЇВНА
УДК: 616-001.16:622-058.243[:615.835.3
Застосування гіпербаричної оксигенації у комплексній реабілітації
гірників глибоких вугільних шахт з тепловими ураженнями
14.02.01 – гігієна
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Донецьк – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Науково-дослідному інституті медико-екологічних
проблем Донбасу та вугільної промисловості, м.Донецьк, МОЗ України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Валуцина Валентина Михайлівна,
Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та
вугільної промисловості, м.Донецьк, завідувачка клінічного відділу,
заступник директора з клінічних питань.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Бондаренко Геннадій Опанасович, Донецький
державний медичний університет ім.М.Горького, завідувач кафедри
професійних хвороб та радіаційної медицини;
доктор медичних наук, старший науковий співробітник Харковенко Ніна
Михайлівна, Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем
Донбасу та вугільної промисловості, м.Донецьк, завідувачка відділу
соціально-гігієнічних досліджень.
Провідна установа:
Інститут медицини праці, відділ професійної патології, АМН України, м.
Київ.
Захист відбудеться “28” січня 2004р. об 1100 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 11.600.01 в Донецькому державному
медичному університеті ім.М.Горького за адресою: 83003, Україна,
м.Донецьк, пр.Ілліча, 16.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Донецького державного
медичного університету ім.М.Горького за адресою: 83003, Україна,
м.Донецьк, пр.Ілліча, 16.
Автореферат розісланий “23” грудня 2003р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
д.мед.н., професор І.І.Солдак
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Одним з головних несприятливих чинників глибоких
вугільних шахт Донбасу в гігієнічному плані є нагріваючий мікроклімат
(Максимович В.А. и соавт., 2001). У гірників, зайнятих в умовах
нагріваючого мікроклімату, у порівнянні з робітниками дільниць із
нормальною температурою, показники професійної захворюваності вище на 15
– 30 % (Мухин В.В., 2000).
У останні роки зареєстровано значне число теплових уражень (ТУ) серед
гірників Донбасу (Валуцина В.М. и соавт., 2001). При наявності великої
кількості робіт щодо патогенезу, клінічних проявів, методів лікування
теплових уражень (Валуцина В.М. и соавт., 1996, 2000; Максимович В.О. та
співавт., 1997; Николенко В.Ю., 1997, 2001; Donoghue A.M., 2000)
потребують уточнення особливості формування та клінічного перебігу
теплових уражень – гострого перегріву (ГП) і хронічного перегріву (ХП),
з урахуванням динамічного спостереження, їх можливого патогенетичного
взаємозв’язку, обґрунтування методів адекватної реабілітації з обліком
всіх ланок патогенезу залежно від форми і ступеня важкості теплових
уражень і медико-соціальної експертизи. Ці та інші питання не знайшли
повного відображення в наукових дослідженнях, що ускладнює удосконалення
цілеспрямованого проведення профілактичних заходів з попередження
теплових уражень і їх наслідків у гірників.
Медична реабілітація, як один з основних напрямків профілактичної
медицини, передбачає своєчасне комплексне лікування професійних
захворювань з метою відновлення здоров’я і працездатності, втрачених у
процесі впливу несприятливих умов праці (Краснюк Е.П., 2003). Тому
уявляється перспективним застосування гіпербаричної оксигенації (ГБО) у
комплексній реабілітації гірників з тепловими ураженнями для корекції
гіпоксичних явищ, метаболічних розладів, нормалізації процесів
перекисного окислення ліпідів (ПОЛ). Незважаючи на велику кількість
наукових робіт, присвячених використанню ГБО у різних галузях медицини
(Ефуни С.Н., 1986; Леонов А.Н., 1984, 2001; Киселев С.А., 2000; Шпектор
В.А. и соавт., 2001), залишаються відкритими питання оптимальних режимів
проведення ГБО гірникам з ТУ, критеріїв контролю ефективності
реабілітації.
У зв’язку з цим, актуальним є застосування ГБО у комплексній
реабілітації гірників з ТУ на підставі уточнення закономірностей їх
розвитку, клінічних проявів, віддалених наслідків.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Базовими для
підготовки дисертаційної роботи були такі НДР: „Розробити та впровадити
систему медико-біологічної реабілітації гірників глибоких вугільних шахт
із гострим і хронічним перегрівом у результаті впливу тепло-вологого
мікроклімату”, № держреєстрації 01900019673 (1990 –1993рр.); „Розробити
технологію медичної допомоги і профілактики ускладнень при гострих і
хронічних перегрівах у гірників глибоких вугільних шахт”, №
держреєстрації UA 01002873p (1992 – 1995рр.); „Розробити технологію
післязмінної реабілітації, диспансеризації і лікування робітників
гірничих підприємств, зайнятих у шкідливих та небезпечних умовах праці”,
№ держреєстрації 0101U006523 (2000 – 2003рр.); “Розробити галузеве
положення про диспансеризацію і реабілітацію робітників вугільних
підприємств”, № держреєстрації 0102U004896 (2002-2003рр.). Автор була
співвиконавцем робіт і безпосередньо вивчала стан здоров’я гірників
глибоких вугільних шахт Донбасу, проводила обстеження пацієнтів з
тепловими ураженнями, розробляла методи реабілітації гірників з гострим
та хронічним перегрівами, узагальнювала, математично опрацьовувала та
аналізувала дані, отримані при динамічному спостереженні.
Мета дослідження: наукове обґрунтування застосування гіпербаричної
оксигенації у комплексній реабілітації гірників глибоких вугільних шахт
з тепловими ураженнями на підставі встановлених закономірностей
формування, особливостей перебігу і віддалених наслідків гострого та
хронічного перегрівів.
Задачі дослідження:
провести аналіз і дати оцінку теплових умов праці гірників глибоких
вугільних шахт;
встановити залежність частоти гострого та хронічного перегрівів і їх
особливостей у гірників від теплових умов праці;
виявити закономірності перебігу, розвитку віддалених наслідків гострого
та хронічного перегрівів у гірників за даними динамічного спостереження;
на підставі критеріїв ефективності розробити оптимальні режими
гіпербаричної оксигенації як одного з провідних методів реабілітації
гірників з гострим та хронічним перегрівами;
оцінити ефективність застосування гіпербаричної оксигенації в
комплексній реабілітації гірників глибоких вугільних шахт з тепловими
ураженнями.
Об’єкт дослідження. Гірники глибоких вугільних шахт, що страждають на
гострий та хронічний перегріви.
Предмет дослідження. Умови праці і зміни в організмі гірників при
теплових ураженнях та при їх реабілітації із застосуванням ГБО.
Методи дослідження. Санітарно-гігієнічні, клінічні, функціональні,
інструментальні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлені особливості
формування ТУ у гірників глибоких вугільних шахт в залежності від
мікрокліматичних та гірничо-геологічних умов, важкості праці, професії,
віково-стажевих характеристик.
Вперше за результатами динамічного спостереження гірників виявлені і
уточнені клініко-функціональні особливості перебігу гострого та
хронічного перегрівів.
Встановлено закономірність формування характеру ТУ на основі вивчення
основних зрушень гомеостатичних показників і тривалості впливу теплового
фактора.
Вперше встановлено залежність між віком гірників, стажем роботи в умовах
нагріваючого мікроклімату і розвитком наслідків ТУ.
Вперше науково обґрунтовано використання гіпербаричної оксигенації в
комплексній реабілітації гірників глибоких вугільних шахт з проявами ТУ.
Вперше розроблені режими гіпербаричної оксигенації та доведена їх
ефективність в комплексній реабілітації гірників з гострим і хронічним
перегрівами на основі уточнення їх віддалених наслідків.
Вперше отримані дані по використанню гіпербаричного кисню як
універсального адаптогену в комплексній реабілітації гірників з ТУ.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблена схема комплексної
реабілітації гірників з гострим та хронічним перегрівами із
застосуванням гіпербаричної оксигенації, що сприяло зниженню
захворюваності зі стійкою втратою працездатності, а також підвищенню
загальної якості життя. Видані методичні рекомендації „Клиника и
диагностика тепловых поражений у горнорабочих глубоких угольных шахт,
экспертиза трудоспособности” (Донецк, 1993), „Організація медичної
допомоги гірникам з гострим та хронічним перегрівом, принципи лікування
та диспансеризації” (Донецьк, 1995), які впроваджені у Донецькій
обласній клінічній лікарні профзахворювань, Луганській обласній
клінічній лікарні, Українському НДІ промислової медицини МОЗ України, м.
Кривий Ріг, Державній воєнізованій гірничо-рятувальній службі України
(акти впровадження від 08.05.2003; 28.03.2003; 14.04.2003;
27.02.2003рр.).
Розроблено спосіб діагностики ГП (отримано патент України №10123 А від
22.01.1996 „Спосіб діагностики гострого перегрівання у гірників”).
Матеріали дисертації використані в навчальному процесі на
передатестаційному циклі „Професійні захворювання та вибрані питання
терапії”, циклі тематичного удосконалення „Гіпербарична оксигенація у
комплексному лікуванні професійних захворювань” на факультеті
післядипломної освіти Донецького державного медичного університету
ім.М.Горького (довідка про впровадження від 14.04.2003р.).
Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто виконано планування
досліджень, постановка мети, задач та формулювання наукових положень
роботи, літературний та інформаційний пошук, збір, аналіз, електронний
облік, математичне опрацювання матеріалів та інтерпретація результатів
роботи. Усіх пацієнтів, які згадуються у роботі, автор лікувала
особисто. Автором не були використані наукові результати та ідеї, котрі
належать співавторам робіт, що опубліковані.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були
представлені і обговорені на міжнародній науково-практичній конференції
„Актуальные проблемы медицины труда и экологии Донбасса” (Донецк, 2000);
науковій сесії товариства гігієністів „Актуальные вопросы
профилактической медицины Донбасса” (Донецк, 2000); 1 Всероссийском
съезде профпатологов (Тольятти, 2000); ІХ Конгресі СФУЛТ (Луганськ,
2002); Українській конференції з міжнародним представництвом „Сучасні
аспекти патологічної анатомії і патофізіології центральної нервової
системи” (Запоріжжя, 2002); 1 міжнародній конференції „Аналіз
варіабельності ритму серця у клінічній практиці” (Київ, 2002);
науково-практичній конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної
безпеки України” (Київ, 2003).
Публікації. Результати дисертації опубліковані у 7 статтях наукових
журналів, 8 тезах з’їздів і конференцій, 1 патенті України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох
розділів, закінчення, висновків, практичних рекомендацій і списку
використаних джерел, який включає 219 найменувань на 27 сторінках;
робота викладена на 162 сторінках, ілюстрована 32 таблицями на 16
сторінках, 13 рисунками на 8 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Аналіз мікроклімату був проведений на
типових за тепловими умовами глибоких шахтах ім. О.Г.Стаханова ВО
“Червоноармійськвугілля” (пологе залягання вугільних пластів) і
“Північна” ВО “Дзержинськвугілля” (круте залягання вугільних пластів).
Дослідження по оцінці параметрів мікроклімату виробничого середовища
проводилися при участі НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та
вугільної промисловості, м.Донецьк. Гігієнічна оцінка нагріваючого
мікроклімату робочих місць гірників основних професій (гірники очисного
вибою, прохідники, вибійники) дана за результатами 350 вимірювань
параметрів мікроклімату. Для оцінки мікрокліматичних умов з урахуванням
важкості праці і атмосферного тиску у виробках глибоких вугільних шахт
були використані „Номограми оптимальних та допустимих поєднань
температури …” (Солдак І.І. і співавт., 1993), які дозволили визначити
величини відхилення фактичних температур повітря від фізіологічно
допустимих.
На базі Донецької обласної клінічної лікарні профзахворювань з метою
визначення частоти теплових уражень було проспективно проаналізовано 390
історій хвороб гірників з даною патологією та висновки
лікувально-експертної комісії за період 1990-2002 років. В динаміці
спостереження обстежено 129 гірників глибоких вугільних шахт: 70 – з
гострим і 59 – з хронічним перегрівами, яким ці діагнози вперше
встановлено у 1990-1994 роках. Вік гірників складав від 19 до 46 років,
стаж роботи – від 1 місяця до 25 років. У спеціально розроблену картку
заносили дані про вік, скарги і теплове самопочуття гірників по
9-бальній шкалі (Афанасьева Р.Ф. и соавт., 1992), анамнез захворювання,
стаж роботи, професію, профмаршрут, умови праці. Проводився огляд і
фізикальне обстеження усіх 129 хворих. Гірники оглядалися
невропатологом, оториноларингологом, лікарем
функціонально-діагностичного відділення. Інструментальне обстеження
включало вимірювання температури тіла, ЧСС, артеріального тиску,
проведення ЕКГ, ВЕМ (Карпов Р.С., 1998), РЕГ (Назаренко В.Г., 1990), ЕЕГ
(Жирмунская Е.А., 1980), СПГ (Путова Н.В., 1984), аудіометрію, при
порушеннях ритму – атропінову пробу, лабораторне – загальний аналіз
крові, визначення терморезистентності еритроцитів (Максимович В.О. і
співавт., 1997), електролітного складу крові, вмісту АТФ в еритроцитах,
рівня дієнових кон’югатів (ДК) і малонового діальдегіду (МДА),
пероксидази, вивчення гормонального статусу. З метою оцінки структури
функціонального стану автономної нервової системи (АНС) використовували
фармакологічні проби (Гурвич Т.Р., 1984). Такий же комплекс обстеження
був проведений 30 гірникам контрольної групи без ознак теплових уражень.
Гірникам з ТУ (129 осіб) проводилася комплексна медикаментозна
реабілітація: стабілізація клітинних мембран (антиоксиданти, ліпотропні
речовини, антагоністи кальцію), нормалізація енергетичних, обмінних
процесів та діяльності автономної нервової системи (антигіпоксанти,
ноотропи, ангіопротектори; седативні препарати; кардіопротектори,
вітаміни). У 70 обстежених (40 пацієнтів з гострим і 30 – з хронічним
перегрівами) цей комплекс було доповнено застосуванням гіпербаричної
оксигенації. Відповідно 30 осіб з гострим і 29 – з хронічним
перегрівами, які одержали тільки медикаментозну реабілітацію, склали
групи порівняння.
Використовувалися барокамери типу ОКА-МТ і БЛКС 3-01. Оцінка
ефективності ГБО базувалася на проведенні варіаційної інтервалографії
(Баевский Р.М., 1984; Байдин С.А. и соавт., 1995). Реєстрація
біопотенціалів і розрахунки індексу напруження (ІН) проводилися за
допомогою комп’ютерного кардіографа-ритмографа “Квінтет”. Розглядали
наступні градації величин ІН (Савченко В.П., 2002): нормальні (150-300
ум. од.), допорогові (до 900 ум. од.) та надпорогові (понад 900 ум.
од.). Усі використані при проведенні досліджень засоби вимірів своєчасно
підлягали метрологічному контролю.
Результати обстеження піддавалися комп’ютерному обліку та статистичному
аналізу з використанням системи Excel 97 (Microsoft( Excel 97;
(Microsoft Corporation, 1985–1997, all rights observed; copy s/n:
53491-111-1111111-82036) із застосуванням методів варіаційної
статистики, кореляційного аналізу (параметрична кореляція Пірсона,
чотириклітинні таблиці спряженості). Було використано алгоритм
організації статистичних досліджень С.Н.Лапача із співавт. (2001).
Результати досліджень та їх обговорення. За модель гірничо-геологічних
умов шахт з крутим заляганням вугільних пластів було взято шахту
„Північну”, а пологих – шахту ім.О.Г.Стаханова. При підвищеній відносній
вологості і зниженій швидкості руху повітря середня температура повітря
робочої зони у очисних вибоях та підготовчих виробках шахти “Північна”
була 29,1±0,1?С.
У шахті ім. О.Г. Стаханова перевищення нормативних значень температури
повітря робочої зони відзначене на двох із семи ділянок, при цьому
відмічалась менша вологість повітря, а в очисних вибоях – і нормальна
швидкість руху повітря. В умовах очисних вибоїв середня температура
повітря склала 26,0±0,4?С, а у підготовчих виробках – 27,4±0,6?С.
Вищенаведені дані температурних умов праці не дозволяють встановити
величину невідповідності між фактичною і фізіологічно допустимою
температурою повітря робочої зони. На підставі „Номограм оптимальних та
допустимих поєднань температури …”, які враховують вплив вологості і
швидкості повітря, атмосферний тиск, важкість праці, визначено, що
температура повітря значно (від 0,8°С до 11,1°С) перевищує допустимий
рівень на всіх розглянутих робочих місцях обох шахт (табл.). Таким
чином, на всіх без винятку робочих місцях мікроклімат є нагріваючим.
Більш того, перевищення температури (?t) повітря у більшості виробок
складає 6-11°С. Це свідчить про те, що мікрокліматичні умови виходять
далеко за межі допустимих і є або гранично допустимими, або
недопустимими (Максимович В.О. і співавт., 1997). Природно, такі
несприятливі мікрокліматичні умови формують у гірників відповідні
теплові стани, а саме, гранично допустимі і недопустимі. Вони
супроводжуються надмірним напруженням компенсаторних механізмів
організму, призводять до зриву його термостабільності і порушень стану
здоров’я працюючих (Максимович В.О. і співавт., 1997).
Внаслідок цих змін у гірників розвиваються ТУ: гострі і хронічні
перегріви. Частіше ТУ спостерігаються у вибійників, які працюють в
очисних виробках з крутим заляганням вугільного пласта. Їх робочі місця
знаходяться у потолко-уступних вибоях, де утворюються так звані „зони
затишку” з практично нерухомим повітрям. Тому ця професійна група
підлягає впливу вкрай несприятливого мікроклімату (?t=11,1°С) при дуже
важкій (IV категорія) фізичній роботі.
На шахтах Донецького басейну з 1990 по 2002 роки зареєстровано 390
випадків ТУ. Гострий і хронічний перегріви частіше розвивалися у
гірників, зайнятих в умовах нагріваючого мікроклімату шахт із крутим
заляганням вугільних пластів. На них приходилося 77,6 % усіх випадків ТУ
(0,02 на 10000 працюючих, у той час як на шахтах з пологим заляганням
пластів – 0,003 на 10000).
Таблиця
Гігієнічна характеристика мікроклімату гірничих виробок
глибоких вугільних шахт
Шахта, робоче місце, професійна група Глибина, м (атмосферний тиск, мм
рт.ст.) Важкість праці, категорія Параметри мікроклімату Величина
перевищення температури повітря фактичної над допустимою, ?t, °С
відносна вологість повітря, % швидкість руху повітря, м/с температура
повітря фактична, °С температура повітря допустима, °С
Шахта з пологим заляганням вугільних пластів (ім.О.Г.Стаханова):
підготовча виробка (прохідники);
очисний вибій (ГРОВ)
1100 (859)
980 (847)
III
III
84
85
0,3
2,8
27,4
26,0
21,2
25,2
+6,2
+0,8
Шахта з крутим заляганням вугільних пластів („Північна”):
підготовча виробка (прохідники);
очисний вибій (вибійники)
1050 (855)
940 (845)
III
IV
88
92
0,25
0,2
29,1
29,1
20,8
18.0
+8,3
+11,1
В структурі теплових уражень гірників глибоких вугільних шахт 71,8 %
(280 випадків) складав гострий і 28,2% (110 випадків) – хронічний
перегріви. Характерно те, що ГП частіше реєструвався у молодих гірників
(26,0 ±3,2 років) з відносно невеликим (6,7±2,1 років) стажем роботи в
умовах нагріваючого мікроклімату, а ХП – у осіб більш старшого віку
(38,4±4,1 років) з більшим (14,7±3,7 років) стажем.
Гострий перегрів у 85,0±2,1% випадків спостерігався у гірників, зайнятих
на шахтах з крутим заляганням вугільних пластів. ГП достовірно
(p–¦OUi&
*
-
"
@
D
F
t
v
//ieeee/aaaOIOIAO?AA
oessOoessesseAeeeee???®
?????th????????th?¤?¤??
d?th`„?a$
O
”Q
O
O
O
???Аналіз результатів динамічного спостереження показав, що 15,7 %
гірників з ТУ (з них з ГП - 11,4 %, з ХП - 4,3 %), які одержували ГБО у
комплексній реабілітації 1-2 рази на рік протягом всього періоду
спостереження, залишилися працездатними за своєю професією в умовах
нагріваючого мікроклімату. Усі гірники групи порівняння були визнані
непрацездатними за своєю професією в умовах нагріваючого мікроклімату.
Ускладнення ТУ при своєчасно проведеній ГБО у комплексній реабілітації
впродовж періоду спостереження відзначалися у 2,6 разів рідше, ніж при
несвоєчасній або неповній за обсягом реабілітації. У 13 осіб з
вираженою брадикардією, яким була рекомендована імплантація штучного
водія ритму, через 1-2 роки використання ГБО у комплексній реабілітації
1-2 рази на рік констатовано повне і стійке відновлення ритму серця
протягом наступних 7-8 років.
Встановлено залежність між розвиненням, прогресуванням нейросенсорної
приглухуватості і проведенням ГБО (r++=0,41, р
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
