.

Особливості ліпідного обміну у кролів з експериментальною гіперхолестеринемією при алотрансплантації кріоконсервованих гепатоцитів та клітин плодової

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
116 2867
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ КРІОБІОЛОГІЇ І КРІОМЕДИЦИНИ

Лебединський Олександр Сергійович

УДК: 577.125:616.153.922:616.089.843:

615.361.36.013.018.1.014.413:57.085.2

Особливості ліпідного обміну у кролів з експериментальною
гіперхолестеринемією при алотрансплантації кріоконсервованих гепатоцитів
та клітин плодової печінки

03.00.19 – кріобіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини НАН
України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Петренко Олександр Юрійович, Інститут проблем кріобіології і
кріомедицини НАН України, завідувач відділу кріобіохімії.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Гулевський Олександр Кирилович, Інститут проблем кріобіології і
кріомедицини НАН України, завідувач відділу біохімії холодової
адаптації;

доктор медичних наук, старший науковий співробітник

Кондаков Ігор Костянтинович, Інститут терапії АМН України, завідувач
лабораторії експериментальної та клінічної морфології.

Провідна установа: Харківський Національний університет

ім. В. Н. Каразіна, кафедра
біохімії

Захист відбудеться 22.06.2004 р. о 13-30 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.242.01 при Інституті проблем
кріобіології і кріомедицини НАН України, 61015, м. Харків-15, вул.
Переяславська, 23.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ІПКіК НАН України за
адресою: 61015, м. Харків-15, вул. Переяславська, 23.

Автореферат розісланий 21.05.2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

член-кореспондент НАН України Гольцев А. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Протягом останніх двадцяти років активно вивчається доцільність
пересадки ізольованих клітин печінки при патологіях різної етіології.
Доведено, що ізольовані зрілі гепатоцити при трансплантації здатні
тривалий час виживати, виконувати гепатоспецифічні функції і навіть
ділитися в організмі реципієнта за умови застосування адекватної
імуносупресії [Gunsalus J. R., 1997; Guha С., 2002]. З огляду на низьку
імуногенність, багатство на ростові фактори та надзвичайно високий
проліферативний потенціал, увагу дослідників останніми роками
привертають попередники паренхіматозних клітин печінки [Crombleholme T.,
1993; Sell S., 2001].

Актуальність теми. Перелік захворювань, стосовно яких трансплантація
гепатоцитів розглядається як потенційний і перспективний метод терапії,
обумовлений спектром біосинтетичних, детоксикаційних та регуляторних
функцій паренхіми печінки, і включає, в першу чергу, гостру та хронічну
печінкову недостатність, а також велику кількість спадкових захворювань,
пов’язаних з виконанням окремих гепатоспецифічних функцій [Репин В. С.,
1998]. Центральна роль, яку відіграє печінка в обміні ліпідів і розвитку
його розладів [Климов А. Н., 1999], надзвичайно поширених, зокрема і в
Україні, може розглядатися як достатнє підґрунтя для експериментального
вивчення можливості корекції цього спектру захворювань шляхом
трансплантації клітин печінки, як зрілих, так і плодового походження.
Наявність поодиноких експериментальних робіт за цією тематикою
[Wiederkehr J. C., 1990; Eguchi S., 1996; Голдобина А. В., 1998]
свідчить, з одного боку, про перспективність напрямку, а з іншого – про
необхідність подальших досліджень ефективності підходу на різних
модельних системах.

Розвиток трансплантології значною мірою залежить від успіхів сучасної
кріобіології, яка забезпечує технологічну базу для тривалого зберігання
тканин і клітинних суспензій в життєздатному стані. Розроблені методи
кріоконсервування гепатоцитів [Petrenko A. Yu., Sukach A. N., 1991] та
клітин ембріональної печінки [Тарасов А. И. и др., 2002] дозволяють
значною мірою зберегти функціональну активність клітин, що суттєво
розширює можливості їх клінічного застосування. Але не достатньо при
цьому дослідженими залишаються питання щодо безпечних умов зберігання та
транспортування кріоконсервованих клітинних суспензій. Це набуває
особливого значення для забезпечення координованої роботи
низькотемпературних банків і швидкого надання біоматеріалу клінічним
установам та дослідницьким лабораторіям незалежно від місця їх
розташування.

Аналіз даних наукової літератури, отриманих в експериментах на
тваринах, засвідчує, що найкращі результати дає ортотопічна
трансплантація гепатоклітинних суспензій [Onodera K., 1995], проте
відзначається, що трансплантовані гепатоцити можуть спричиняти значні
ураження печінкової паренхіми реципієнта. Питання про оптимізацію умов
інфузії гепатоцитів при ортотопічній трансплантації розглянуто
недостатньо [Rozga J., 1995; Slehria S., 2002] і потребує проведення
додаткових експериментальних дослідів.

Актуальність обраного напрямку полягає у необхідності вивчення in vivo
характеру дії кріоконсервованих гепатоцитів та клітин плодової печінки
при алотрансплантації за умов дисліпідемії, що може стати підґрунтям для
розробки нових терапевтичних підходів у лікуванні розладів обміну
ліпідів. Найбільш поширеними та небезпечними з огляду на їхній зв’язок з
ризиком розвитку атеросклерозу є патологічні стани, пов’язані з
підвищенням вмісту холестерину (ХС) крові. Адекватною моделлю таких
розладів є модель аліментарної гіперхолестеринемії кролів, розвиток якої
характеризується великою кількістю паралелей зі змінами, що призводять
до розвитку атеросклерозу в людському організмі.

У розвитку гіперхолестеринемії найбільш показовими можна вважати
параметри, які характеризують вміст ліпідів у сироватці крові, особливо
це стосується ХС. Надзвичайно важливим з точки зору атерогенності
гіперліпідемічного стану також є розподіл ХС між різними фракціями
ліпопротеїнів. Характерною ознакою розвитку цієї патології також є
порушення антиоксидантно-прооксидантної рівноваги в печінці та
підвищення вмісту продуктів перекисного окислення ліпідів в крові
[Ланкин В. З., 1989]. Дослідження in vivo щодо дії кріоконсервованих
гепатоцитів і клітин плодової печінки за умов алотрансплантації при
дисліпідемічних станах може стати підґрунтям для розробки нових підходів
до корекції гіперхолестеринемії.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
у відділі кріобіохімії в рамках планових тем НДР ІПКіК НАН України: №
87 “Вивчення механізму біологічної дії кріоконсервованих препаратів
ембріональної печінки та метаболізм гепатоцитів в умовах функціональної
недостатності печінки”, № ГР 0202U000833; № 7 “Вивчення
морфофункціональних особливостей регіональних стовбурових клітин
ембріонів, їхньої кріочутливості й механізмів реалізації біологічної
активності в умовах культивування і на моделях деяких патологічних
станів”, № ГР 0102U002026.

Мета і задачі дослідження. Мета роботи – з’ясувати характер дії
кріоконсервованих гепатоцитів та клітин плодової печінки на обмін та
перекисне окислення ліпідів при алотрансплантації кролям з
експериментальною гіперхолестеринемією.

Для досягнення мети були поставлені такі задачі:

Визначити вплив циклічної зміни температури в діапазонах 77/223, 77/173
та 77 /123К на збереженість кріоконсервованих гепатоцитів для оцінки
можливості їх транспортування із застосуванням сухого льоду.

Визначити оптимальні умови інтрапортальної інфузії алогенних
кріоконсервованих гепатоцитів та клітин плодової печінки.

Вивчити вплив гепатоцитів та клітин плодової печінки на вміст ліпідів
(загального ХС, ХС ліпопротеїнів високої густини (ЛПВГ) та
триацилгліцеридів (ТАГ)) в сироватці крові при гіперхолестеринемії в
моделях in vitro та in vivo.

Вивчити стан антиоксидантно-прооксидантної рівноваги у кролів з
експериментальною гіперхолестеринемією після алотрансплантації
кріоконсервованих гепатоцитів та клітин плодової печінки.

Оцінити морфологічний стан печінки кролів з експериментальною
гіперхолестеринемією після алотрансплантації кріоконсервованих
гепатоцитів та клітин плодової печінки.

Об’єкт дослідження. Обмін ліпідів, процеси перекисного окислення та
морфологічний стан печінки у кролів з експериментальною
гіперхолестеринемією при алотрансплантації кріоконсервованих гепатоцитів
та клітин плодової печінки

Предмет дослідження. Кріоконсервовані гепатоцити та клітини плодової
печінки при алотрансплантації кролям з експериментальною
гіперхолестеринемією.

Методи дослідження. У роботі використано методи: програмного
заморожування; спектрофотометрії для визначення активності ферментів і
рівня біохімічних показників у сироватці крові й гомогенатах печінки;
світлової мікроскопії для оцінки життєздатності клітинних суспензій та
морфологічних особливостей печінки після дії досліджуваних факторів.

Наукова новизна отриманих результатів. Доведено, що циклічні зміни
температури у твердій фазі призводять до зниження життєздатності
кріоконсервованих гепатоцитів, якщо температурний діапазон циклування
включає температуру склування. Показана здатність ізольованих
гепатоцитів знижувати концентрацію атерогенних ліпопротеїнів в
гіперхолестеринемічній сироватці крові. Показана наявність
гіполіпідемічного ефекту, з’ясована його вираженість і тривалість після
алотрансплантації кріоконсервованих гепатоцитів і клітин плодової
печінки кролям з експериментальною гіперхолестеринемією. Показано, що
трансплантація кріоконсервованих клітин плодової печінки (ККПП) кролям з
експериментальною гіперхолестеринемією приводить до активації в печінці
реципієнтів ферментативної системи антиоксидантного захисту.
Встановлено, що через 4 тижні після трансплантації зрілих клітин печінки
кролям з експериментальною гіперхолестеринемією спостерігається
формування перипортальних зон відновлення печінкового епітелію, а після
трансплантації плодових клітин – зменшення ознак дистрофії і, таким
чином, загальне покращення стану печінкової паренхіми реципієнтів.

Практичне значення отриманих результатів. Експериментально обґрунтована
можливість транспортування кріоконсервованих клітинних суспензій при
температурі сухого льоду. Показана здатність ізольованих гепатоцитів
знижувати концентрацію атерогенних ліпопротеїнів в
гіперхолестеринемічній сироватці крові, що свідчить про можливість
використання ізольованих паренхіматозних клітин печінки в
екстракорпоральних апаратах “штучна печінка” в гіперхолестеринемічних
ситуаціях. Отримані результати щодо впливу алотрансплантації
кріоконсервованих гепатоцитів та клітин плодової печінки на обмін
ліпідів у кролів з експериментальною гіперхолестеринемією можуть стати
підґрунтям для розробки нових клінічних підходів до корекції розладів
ліпідного обміну.

Особистий внесок здобувача. Самостійно проаналізовані й узагальнені
дані наукової літератури, отримані результати експериментальних
досліджень, проведено їхній первинний аналіз і статистична обробка.
Спільно з науковим керівником поставлена мета роботи, сплановані
експерименти, обговорені результати і зроблені остаточні висновки.
Роботи, опубліковані у співавторстві з Сукачем О. М., Зінченко О. В.,
Черкашиною Д. В., відображають результати спільного планування,
проведення експериментів та інтерпретації результатів.

Апробація результатів. Результати, викладені в дисертаційній роботі,
доповідалися і обговорювалися на конференції молодих учених ІПКіК (м.
Харків, 1999), республіканській науково-практичній конференції молодих
учених “Досягнення та перспективи развитку терапії напередодні XXI
сторіччя” (м. Харків, 2000), ІІ з’їзді трансплантологів України (Київ,
2000), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми клітинної та
тканинної трансплантології” (м. Івано-Франківськ – м. Яремча, 2003).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 статей у фахових
журналах.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду
літератури, описання матеріалів і методів дослідження, результатів та
обговорення власних досліджень, заключення, висновків і переліку
використаної літератури. Загальний обсяг дисертаційної роботи складає
135 сторінки, роботу проілюстровано 32 рисунками, 4 таблицями. Список
літератури містить 192 джерела і розміщений на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження

В експериментах використано 60 лабораторних білих щурів масою 150 –
300г і 45 безпородних кролів масою 0,7 – 3,5 кг. Досліди провадили
згідно з правилами “Європейської конвенції захисту хребетних тварин, які
використовуються з експериментальною і іншою науковою метою” [1985].
Оперативні втручання проводились під наркозом із застосуванням
тіопенталу натрію (50 мг/кг маси).

Зрілі гепатоцити, а також клітини плодової печінки, отримані з плодів 20
доби гестації, виділяли неферментативним методом [Petrenko A. Yu.,
1995], кріоконсервували за трьохетапною програмою заморожування під
захистом 5 % ДМСО [Petrenko A. Yu., 1992] та зберігали в умовах
низькотемпературного банку при 77 К. Життєздатність клітин печінки
визначали за забарвленням трипановим синім [Seglen P. O., 1976],
концентрацію клітин підраховували в камері Горяєва [Неменова Ю.М.,
1972].

Температурне циклування суспензії кріоконсервованих гепатоцитів щурів в
діапазонах температур 77/223, 77/173 и 77/123 К здійснювали на пристрої
для циклування біологічних об’єктів, розробленому у відділі
кріобіофізики ІПКіК НАН України [Зинченко А. В., 1997]. Моделювання
транспортування кріоконсервованих клітин печінки при температурі сухого
льоду здійснювали в охолодженій до 194,5 K камері програмного
заморожувача протягом 2-х годин.

Для оцінки здатності ізольованих гепатоцитів впливати на рівень
атерогенних ліпопротеінів гіперхолестеринемічну сироватку крові протягом
3-х годин інкубували з суспензією гепатоцитів при температурі 37?С при
постійному перемішуванні, після чого в ній визначали вміст
?-ліпопротеїнів турбідиметричним методом [Ледвина М. H., 1960] та ХС –
реакцією Златкіс-Зака [Кейтс М., 1975] після екстракції ліпідів за
Блаєм-Дайєром [Кучеренко Н. Е., 1985].

Для оцінки ступеня пошкодження печінки реципієнтів після трансплантації
гепатоцитів в сироватці крові визначали активність трансаміназ:
аспартатамінотрансферази (АсАТ) (КФ 2.6.1.1.) – за методом Бергмейєра,
аланінамінотрансферази (АлАТ) (КФ 2.6.1.2) – за методом Вроблевського
[Bergmeyer H. U., 1972] з використанням наборів фірми Sigma (США).

Модель експериментальної гіперхолестеринемії кролів [Ловягина Т. Н.,
Баньковская Э. Б., 1970] формували шляхом щоденного згодовування ХС
протягом 5-и місяців.

Алогенну трансплантацію кріоконсервованих гепатоцитів та клітин плодової
печінки кролям з експериментальною гіперхолестеринемією здійснювали
інфузією в v. porta. В обох випадках клітини вводили у вигляді суспензії
в 20 мл розчину Хенкса. Контрольну групу складали тварини з
експериментальною гіперхолестеринемією, яким вводили 20 мл розчину
Хенкса. На 1-й, 2-й, 3-й, 5-й, 7-й, 14-й, 21-й та 28-й дні у
піддослідних тварин брали кров і визначали в сироватці концентрацію
загального ХС, ХС ЛПВГ та ТАГ ферментативними методами [Trinder P.,
1969] із застосуванням наборів фірм Вектор-Бест та Ольвекс (Росія). На
28 добу тварин забивали та брали зразки печінки для біохімічних і
гістологічних досліджень.

Визначення вмісту білка в гомогенатах печінки здійснювали біуретовим
методом. Вміст відновленого глутатіону оцінювався за утворенням
комплексу з алоксаном [Путилина Ф. Е., 1982]. Активність каталази (КФ
1.11.1.6) визначали спектрофотометрично за зменшенням вмісту перекису
водню при 240 нм [Королюк М. А. и др., 1988], глутатіонредуктази (КФ
1.6.4.2) за зменшенням НАДФН у присутності окисленого глутатіону при 340
нм [Чернов Н. Н., 1979]. Інтенсивність Fe2+–індукованого перекисного
окислення ліпідів визначалася за швидкістю накопичення ТБК-активних
продуктів за 10 хвилин інкубації у прооксидантному буфері, що містив
0,25 мМ аскорбату та 12 мкМ Fe2+ [Владимиров Ю. А., 1972]. Концентрація
ТБК-активних продуктів у сироватці крові визначалася, як описано
[Андреева Л. Н., 1988].

Для гістологічних дослідів тканину печінки фіксували в 10%-му формаліні,
заливали в парафін, гістологічні зрізи фарбували гематоксиліном й
еозином [Волкова О. В., 1971]. З частини матеріалу виготовляли
кріостатні зрізи товщиною 10 мкм (температура камери кріостату -20?С) та
забарвлювали їх розчином судану чорного для виявлення загальних ліпідів
та спиртовим розчином судан ІІІ + судан ІV для виявлення нейтральних
жирів [Кононский А. И., 1976].

Статистично результати обробляли на персональному комп’ютері за
допомогою спеціалізованих програм. Для визначення достовірності даних
використовували параметричний метод статистичного аналізу (t-крітерій
Ст’юдента) або непараметричний Манна-Уітні.

Результати досліджень та їхнє обговорення

Вплив циклічних змін температури у твердій фазі на збереженість
кріоконсервованих гепатоцитів щурів. Серед факторів, що забезпечують
успішність трансплантації кріоконсервованих клітинних суспензій, чи не
найважливішими є життєздатність та функціональна повноцінність
трансплантата. Розвиток інфраструктури низькотемпературних банків
потребує швидких і надійних методів транспортування кріоконсервованих
клітинних суспензій до клінічних центрів та дослідницьких лабораторій.
Одним із загальноприйнятих методів доставки консервованих біоматералів є
перевезення в сухому льоді, але безпечність коливань температури, що
відбуваються при перенесенні зразків з рідкого азоту, дотепер не
досліджувалась.

В експериментах з вивчення впливу циклічних коливань температури (100
циклів) на збереженість кріоконсервованих гепатоцитів щурів діапазони
температур циклування підбиралися з урахуванням температури склування,
яка для цього об’єкта становить близько 168 К. Встановлено, що
циклування у температурній зоні 77/123 К практично не впливає на
збереженість клітин (97,5±2,0%). Циклування в діапазоні 77/173 К, тобто
приблизно до температури склування, призводить до зменшення збереженості
кріоконсервованих гепатоцитів (89,0±1,5%). Якщо ж коливання температури
здійснювати в температурній зоні 77/223 К, яка вища за температуру
склування, то спостерігається зниження збереженості гепатоцитів до
34±3,6%. Отже, абсолютно безпечними для збереженості гепатоцитів є
циклічні зміни температури в діапазонах, нижчих за температуру
склування. Оскільки циклування в діапазоні склування призводить до
достовірного, але незначного зменшення показника, до того ж у кожному
окремому циклі пошкодження не є вирішальними для життєздатності клітин,
коливання до температури сухого льоду (194,5 К), що ненабагато перевищує
температуру силування, мають бути досить безпечними, що підтверджується
отриманими експериментальними даними. Показано, що одно-двократне
температурне циклування в діапазоні температур від 77 (рідкий азот) до
194,5 К (сухий лід) не призводить до достовірного зниження
життєздатності кріоконсервованих гепатоцитів щурів. Ці результати
обґрунтовують безпечність перевезення кріоконсервованих клітинних
суспензій в сухому льоді.

Вплив інтрапортальної інфузії алогенних кріоконсервованих гепатоцитів і
клітин плодової печінки на рівень трансаміназ у сироватці крові та
морфологічний стан печінки реципієнта. Відомо, що при інфузії в
портальну вену гепатоцити можуть порушувати гемодинаміку в печінці
реципієнта, що призводить до значних уражень паренхіми органа. Досліди
щодо пошуку шляхів оптимізації способів введення гепатоклітинних
суспензій у портальну вену носять поодинокий характер. Ми припустили, що
швидкість введення клітинної суспензії може значно впливати на
вираженість порушень гемодинаміки у печінці реципиєнтів.

Дослідження активності трансаміназ у сироватці крові після введення
суспензії кріоконсервованих гепатоцитів у концентрації 5*106 кл/мл
показали (табл. 1), що у випадку інфузії зі швидкістю 4 мл/хв
спостерігається значне підвищення активності обох досліджуваних
ферментів. Зниження швидкості до 1 мл/хв частково запобігало значному
зростанню показників, що може пояснюватися меншими порушеннями
гемодинаміки у системі портального кровообігу внаслідок більш
рівномірного розподілу трансплантованих клітин у печінці реципієнта.
Також показано, що введення ККПП навіть у концентрації 2,5*107 кл/мл не
призводить до достовірних змін в активності трансаміназ у сироватці
крові, що, напевне, є наслідком малих розмірів цих клітин.

Вивчення гістологічних зрізів печінки, отриманих на 7-у добу після
трансплантації, підтвердило дані біохімічних досліджень. Показано, що
введення суспензії зрілих гепатоцитів зі швидкістю 4 мл/хв призводить до
значного ураження паренхіми печінки реципієнтів у вигляді осередкової
балонної дистрофії, при введенні зі швидкістю 1 мл/хв ступінь ураження
значно зменшується. Після трансплантації ККПП суттєвих морфологічних
змін у печінці реципієнтів не спостерігається.

Вплив гепатоцитів та клітин плодової печінки на вміст ліпідів у
сироватці крові при гіперхолестеринемії в моделях in vitro та in vivo.
Центральна роль печінки в обміні ліпідів крові, зокрема її
відповідальність за утилізацію атерогенних фракцій ліпопротеінів [Климов
А. Н., 1999], стала теоретичним обґрунтуванням для проведення серії
експериментів in vitro.

Показано, що нормотермічна інкубація гіперхолестеринемічної сироватки
крові з ізольованими гепатоцитами приводить до зниження в ній
концентрації атерогенних ліпопротеїнів. Ступінь зниження залежить від
концентрації клітин та їхньої життєздатності. Так, інкубація сироватки з
гепатоцитами високої життєздатності призводить до зменшення вмісту
атерогенних

Таблиця 1

Вплив алотрансплантації кріоконсервованих гепатоцитів та клітин плодової
печінки на активність трансаміназ у сироватці крові (M±m, n=5)

Показник Час після трансплантації, доби Групи тварин

Контроль Введення кріоконсервованих гепатоцитів Введення ККПП, швидкість
1 мл/хв

швидкість

4 мл/хв швидкість

1 мл/хв

Активність АлАТ, од/л 0 62,63±3,55

1 72,44±7,09 296,92±16,8* 130,15±10,60* 84,56±4,02

2 77,13±6,82 257,78±14,59* 103,63±6,14* 95,84±4,71

3 64,27±3,64 271,28±15,36* 105,58±7,09* 79,40±4,10

5 62,76±3,83 64,71±3,66 63,88±3,86 75,80±4,80

7 65,00±3,19 95,74±5,42* 66,85±3,53 69,60±3,70

Активність АсАТ, од/л 0 75,00±2,95

1 71,25±3,92 81,51±6,33 80,00±6,34 79,65±4,02

2 70,75±3,97 86,00±6,12 84,25±6,36 84,60±4,71

3 70,50±4,35 94,75±6,57* 87,25±5,98 85,84±4,10

5 72,20±3,80 123,25±6,14* 101,50±7,46* 84,60±4,80

7 75,60±1,63 158,25±6,46* 125,50±6,12* 86,00±3,70

* – р¶ue2 i C¦ ? ? AE o oe ’uee i c ¤ /iiaeaeaeaeaeUaeaeIaeaeAaeaeaeaeaeaeae ?®@?AbC/////////oooo//////ae//UUU & I?K¦TtZ?^^bc2f4f`f?f?iJm?p2taev"x?}??ooeUeOOOOOOOOIIOAOAOAAO & `„Ae `„Aea$ th th ?? th th th th th th th ?¦?1/4?3/4?oooo3?kdC th ?kdA th ? ue th ///ee/ee///////////////e// ]; у випадку плодових клітин одному реципієнту трансплантували суспензію клітин, отриману з цілої печінки одного плода, що складало приблизно 5*108 клітин на тварину. Свіжовиділені гепатоцити мали життєздатність 79-86%. Їхнє кріоконсервування за трьохетапною програмою заморожування під захистом 5% диметилсульфоксиду призводило до зменшення життєздатності на 20-25%. Життєздатність свіжовиділених клітин плодової печінки становила 88-96%. Їхнє кріоконсервування аналогічним методом призводило до зменшення життєздатності на 10-15%, що свідчить про більшу стійкість клітин плодового походження до дії низьких температур порівняно з дорослими гепатоцитами. Як видно з рис. 1, у групі контрольних тварин у відповідь на оперативне втручання протягом першого тижня відбувалося значне зростання в сироватці крові концентрації загального ХС з максимумом на 7-у добу (4-кратне збільшення показника). Надалі концентрація ХС поступово зменшувалася і на 28 добу поверталася до доопераційного рівня, який значно перевищує рівень інтактних тварин. Трансплантація зрілих гепатоцитів гальмувала підвищення концентрації загального ХС у сироватці крові в період з 5-ї до 7-ї доби. Після трансплантації плодових клітин значний гіпохолестеринемічний ефект відзначався у два проміжки часу – на перший тиждень (3-7 поопераційні доби) та у віддалені строки спостереження (між 21-ю та 28-ю добами). При цьому на 28-у добу у тварин, яким було трансплантовано ККПП, вміст загального ХС був у 25 разів нижчим, аніж у контрольній групі, та в 13 разів нижчим за доопераційний, сягаючи рівня норми. Рис. 1. Концентрація загального ХС у сироватці крові кролів з експериментальною гіперхолестеринемією після алотрансплантації кріоконсервованих гепатоцитів та клітин плодової печінки. * – р Відповідальний за випуск Г.О. Бабійчук Підписано до друку 18.05.2004. Формат 60х84 1/16. Папір офсетний. Друк різограф. Ум. друк. арк. 0,9. Наклад 100 прим. 61166, м. Харків, пр. Леніна, 36, оф. 420 Тел (0572)176-002, 175-826 PAGE 1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020