.

Профілактика переношування вагітності у жінок з хронічним пієлонефритом (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
203 2835
Скачать документ

ІНСТИТУТ ПЕДІАТРІЇ, АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ЛАВРІНЕНКО ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ

УДК 618.3-084-06:616.61-002.3-036.12

Профілактика переношування вагітності у жінок з хронічним пієлонефритом

14.01.01 – акушерство та гінекологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології АМН
України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Туманова Лариса Євгенівна,

завідувач відділу профілактики та лікування гнійно-запальних захворювань
в акушерстві Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, член-кореспондент

АМН та НАН України

Степанківська Галина Костянтинівна, професор

кафедри акушерства та гінекології №1 Національного медичного
університету

ім. О.О.Богомольця МОЗ України

доктор медичних наук, професор

Сенчук Анатолій Якович,

медичний інститут Української асоціації

народної медицини,

завідувач кафедри акушерства та гінекології

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім.
П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології №2.

Захист відбудеться “ 17 ” травень 2004 р. о 15.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.553.01 по захисту дисертацій на
здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальностями
“Педіатрія”, “Акушерство та гінекологія” при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м.Київ, вул.Мануїльського,
8).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (04050, м.Київ, вул.Мануїльського,
8).

Автореферат розісланий “ 25 ” березня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Л.В.Квашніна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захворювання нирок у вагітних є найактуальнішею
проблемою у сучасному акушерстві. Ця патологія залишається однією із
головних причин материнської та перинатальної захворюваності. Значимість
проблеми визначається також високою поширеністю захворювань нирок,
зокрема хронічного пієлонефриту (ХПН) серед вагітних, який трапляється
в середньому у 8-10 випадках на 100 пологів (А.Ф.Возианов,
С.П.Пасечников, 1998; В.М.Запорожан, М.Р.Цегельський, 2000; М.М.Шехтман,
2002).

ХПН несприятливо впливає на перебіг вагітності, пологів та стан
новонародженого, що зумовлює значну частоту ускладнень для матері та
плода: невиношування, пізні гестози (майже в половині всіх випадків),
слабкість пологової діяльності, гіпоксія та гіпотрофія плода,
післяпологові гнійно-запальні захворювання (В.Н.Серов и соавт., 1997;
К.В.Воронін та співавт., 1999; М.М.Шехтман, 2002; Ю.П.Вдовиченко, 2002;
M.Plattner, 2001; F.G.Cunningham, S.M.Cox et al., 2002).

Ускладненням перебігу вагітності у жінок з ХПН присвячена значна
кількість робіт. Менше уваги приділено проблемі переношування вагітності
у цих жінок. Актуальність проблеми переношування вагітності визначається
значною кількістю ускладнень під час пологів, високим відсотком
проведення кесарського розтину та підвищеною перинатальною
захворюваністю. Оперативне розродження особливо небезпечне для жінок з
хронічними запальними захворюваннями, зокрема з ХПН. Отже, поєднання
екстрагенітальної та акушерської патології може призвести до
несприятливих наслідків (В.Н.Серов и соавт., 1997; М.М.Шехтман, 2002).

Головними передумовами розвитку переношування вагітності, є: ендокринна
патологія, спадковість, інфантилізм, порушення механізмів розвитку
пологової діяльності, зокрема порушення функціонального стану ЦНС, зміни
співвідношень, активності стимуляторів та інгібіторів міометрію тощо
(Г.І.Резніченко, 1998; Е.А.Чернуха, 2000; О.О.Зелінський, 2000;
И.В.Дуда, В.И.Дуда, 2001).

Донині не встановлено, у кого з хворих на ХПН можливе несвоєчасне
розпочинання пологів. Тому доцільним є виділення груп підвищеного
ризику, вивчення деяких механізмів формування адаптаційної реакції
стероїдогенезу у вагітних з ХПН дасть змогу розробити ефективні заходи
профілактики щодо переношування вагітності у цих жінок. Це сприятиме
також зниженню кількості оперативних втручань під час пологів, септичних
ускладнень, перинатальної патології та, в кінцевому результаті, дасть
змогу зберегти здоров’я матері і дитини.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацію виконано згідно з планом НДР Інституту педіатрії, акушерства
та гінекології АМН України. Вона є фрагментом комплексної
науково-дослідної роботи “Розробити методи попередження та лікування
синдрому затримки розвитку плода при хронічних гломеруло- та
пієлонефритах” (№ держреєстрації 01.02.U0010601).

Мета роботи – зниження частоти переношування вагітності у жінок з ХПН на
підставі вивчення особливостей перебігу вагітності і пологів, а також
гормональних змін у системі мати-плацента-плід, розробки та клінічного
впровадження прогностичних та профілактичних заходів.

Завдання дослідження:

За матеріалами архіву клінік екстрагенітальної патології Інституту ПАГ
АМН України проаналізувати частоту переношування та її наслідки у
вагітних з ХПН залежно від перебігу захворювання.

Визначити групи підвищеного ризику щодо розвитку переношування у
вагітних з ХПН.

Вивчити в динаміці стан гормонів фето-плацентарного комплексу (ФПК) та
їх вплив на тривалість вагітності у жінок з ХПН і визначити їх
значущість для прогнозування переношування вагітності.

Визначити рівень 11-оксікортикостероїдів (ОКС), серотоніну в крові та
екскрецію 17-кетостероїдів (КС) у сечі жінок з ХПН та їх прогностичну
значущість.

На підставі отриманих даних розробити комплекс профілактичних заходів
щодо зменшення частоти переношування вагітності та інших ускладнень у
жінок з ХПН, визначити його ефективність та впровадити в практичне
акушерство.

Об’єкт дослідження: вагітність у жінок з ХПН.

Предмет дослідження: переношування вагітності, фактори та шляхи її
попередження у вагітних з ХПН.

Методи дослідження: клініко-статистичний, радіоімунологічний,
флюорометричний, біохімічний.

Наукова новизна одержаних результатів.

Уперше за допомогою ретроспективного аналізу визначено групи підвищеного
ризику щодо переношування вагітності у жінок з ХПН.

Уперше проведено дослідження в динаміці вагітності гормональної функції
ФПК та глюкокортикоїдної функції кори надниркових залоз у жінок з
переношуванням вагітності та ХПН.

Визначено найбільш інформативні показники гормонів ФПК у різні терміни
вагітності як критерії прогнозування переношування вагітності у жінок з
ХПН.

Науково обґрунтовано комплекс профілактичних заходів щодо зниження
частоти переношування вагітності у жінок з ХПН.

Практичне значення отриманих результатів. У результаті виконання роботи
для практики охорони здоров’я запропоновані критерії відбору вагітних до
групи підвищеного ризику переношування вагітності у жінок з ХПН та метод
прогнозування цього ускладнення.

Запропоновано метод профілактики переношування вагітності у жінок з ХПН,
який сприяє зменшенню слабкості пологової діяльності, кількості
оперативних втручань у пологах та післяпологових гнійно-запальних
ускладнень, зниженню перинатальної патології, тощо.

Результати дослідження впроваджені в практику родопомічних закладів
м.Києва, Львова, Чернігова, Ніжина та Одеси.

Теоретичні положення і практичні рекомендації включені в цикл лекцій
курсів інформації та стажування лікарів при Інституті педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України.

Особистий внесок здобувача. Інформаційно-патентний пошук, розробка задач
дослідження та вибір методів їх вирішення; клініко-статистичний аналіз
перебігу вагітності, а також результатів вагітності у хворих на ХПН;
статистична обробка клініко-лабораторних даних дослідження, їх науковий
аналіз та інтерпретація; формулювання основних положень та висновків
дисертації; патогенетичне обгрунтування та розробка комплексу
медикаментозних заходів, спрямованих на профілактику переношування
вагітності у жінок з ХПН, оцінка її ефективності та впровадження в
практику охорони здоров’я.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися на
з’їзді та науково-практичних конференціях Асоціації акушерів-гінекологів
України (м.Київ, 2001, 2003), наукових конференціях Інституту педіатрії,
акушерства та гінекології АМН України (2002, 2003 рр.).

Публікації. Опубліковано 6 наукових праць, з них: 4 статті у
журналах, 2 статті в збірнику наукових праць.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 134 сторінках
тексту. Складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних
досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків,
практичних рекомендацій і списку використаних літературних джерел
(161 кирилицею, 46 латиною), який займає 21 сторінку. Робота ілюстрована
3 рисунками та 40 таблицями, які займають 3 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі
завдань проведено клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності та
пологів у 375 вагітних жінок з ХПН. Залежно від терміну настання пологів
ці жінки були розподілені на групи: І – жінки з ХПН, які народили
своєчасно; ІІ – жінки з ХПН, у яких відмічалось переношування
вагітності. Крім цього, комплексно в динаміці перебігу вагітності
обстежено 201 жінку: 171 з ХПН і 30 здорових вагітних жінок з
фізіологічним перебігом вагітності (контрольна група). 78 жінок з ХПН
спостерігалися, лікувалися та велися під час вагітності згідно з
Методичними рекомендаціями МОЗ України (1994), 93 отримували розроблену
та пропоновану нами профілактику. Перші 78 хворих склали групу
порівняння, другі 93 вагітні – основну групу.

У всіх жінок, поряд із загальноприйнятими клініко-лабораторними та
інструментальними методами дослідження, вивчено стан ФПК: вміст
прогестерону (П), хоріонічного соматомаммотропіну (ХМ) в крові матері,
радіоімунними методами вміст естріолу в сечі за методом G.Ittrich
(1958), екскрецію прегнандіолу (Пд) за методом H.Guterman (1950);
функцію кори надниркових залоз: вміст 11-ОКС у плазмі крові методом De
Moor et al (1960), 17-КС у сечі за уніфікованим методом (А.Г. Резников,
1980); серотонінергічну систему: вміст серотоніну в крові
флюориметричним методом С. Юденфреда (1965).

Для вивчення особливостей гормональної стимуляції на піхвовий епітелій у
обраного нами контингенту хворих проведено аналіз кольпоцитограм.
Визначення типів піхвових мазків проводили згідно прийнятим у літературі
класифікаціям кольпоцитограм для періоду вагітності (М.А.Базарнова та
співавт., 1985).

Усі отримані дані клініко-лабораторних досліджень оброблено методом
варіаційної статистики. Статистичну обробку даних здійснювали на ПЕОМ
ІВМ РС/АТ з використанням спеціально розробленого програмного
забезпечення. Достовірність різниць для абсолютних величин оцінювали за
критерієм Ст’юдента (t), а для відносних величин – за методом кутового
перетворення Фішера (Е.В.Гублер, 1984).

Результати власних досліджень та їх обговорення. Проведений
клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності та пологів у 375 жінок з
ХПН показав, що частота переношування вагітності у разі даної патології
становить 6,4 %.

Частота переношування вагітності у жінок старше 30 років становила 10,1
% до 30 років – 5,2 %. Тобто треба відмітити тенденцію до зростання
переношування вагітності у жінок старше 30 років.

Проведений аналіз паритету вагітності і пологів у жінок з ХПН показав,
що серед обстежених переважали жінки, що народжують вперше – 262 (69,9
%), першовагітних було 208 (55,5 %), повторновагітних – 167 (44,5 %).
Під час першої вагітності частота переношування у жінок з ХПН
становила 6,25 %, у разі повторної вагітності – 6,6 % (p>0,05). У тих,
хто народжував вперше, частота переношування становила 6,5 %, у разі
повторних пологів – 6,2 % (p>0,05), тобто частота переношування
вагітності у жінок з ХПН не залежала від паритету вагітності і пологів.

У 122 жінок ХПН розвивався на фоні іншої патології нирок, зокрема під
час сечокам’яної хвороби у 31 жінки, у разі гідронефрозу – у 18,
аномалії нирок – у 18, полікістозу нирок – у 3, однієї нирки – у 27,
нефроптозу – у 25.

Провівши аналіз перебігу вагітності у жінок з ХПН на тлі сечокам’яної
хвороби, гідронефрозу, та аномалії нирок ми виявили тенденцію до
підвищення частоти переношування вагітності у разі ХПН на фоні
сечокам’яної хвороби – 12,9 % проти 5,5 % у жінок з первинним ХПН.
Можливо, це пов’язано з тим, що ці жинки тривалий час застосовували
спазмолітичні препарати.

Фазу загострення ХПН спостерігали у 59,5 % вагітних І групи та у 58,3 %
вагітних ІІ групи. Частота переношування вагітності у жінок, які мали
під час вагітності загострення ХПН, досягала 6,3 %, у разі латентного
перебігу захворювання – 6,6 % (р23 %, а альбумінів >46
%), підвищення лейкоцитів в крові в ІІІ триместрі >8,4х109, та в сечі >
9 одиниць в полі зору, низький рівень калію в сироватці крові в ІІ та
ІІІ триместрах вагітності (>`

?

???

?

?

 

>`

?

???$???

? ??$? ?

? ???? ? ??$

?

???????????тиждень у вагітних з ХПН значно перевищувало показники
здорових вагітних. Починаючи з 29 по 36 тиждень вагітності, у жінок
другої групи намітилась тенденція до зниження цього співвідношення
відносно показників у жінок першої групи, в період з 37 по 40 тиждень
цей коефіцієнт достовірно знизився. У першу чергу, це було зумовлено
зменшенням рівня естрогенів, котрі необхідні для стимуляції синтезу
простагландинів напередодні очікуваних пологів. Зміни коефіцієнту Е3/Пд
демонструють динаміку розвитку дискореляцій між стероїдними гормонами
ФПК впродовж вагітності, що передують розвитку переношування у вагітних
із ХПН.

Розвиток фетоплацентарної недостатності підтверджували також зміни
вмісту ХМ у крові жінок з переношуванням вагітності. Значне підвищення
рівня ХМ на 12-20 тижні вагітності змінювалось його зниженням у період з
29 по 36 тиждень вагітності відносно показників контрольної та першої
груп вагітних. У цей період вагітності у всіх жінок другої групи рівень
ХМ у крові був нижчим за 4,0 мкг/мл. Такі низькі рівні гормону
спостерігались лише в 16,3 % випадків у жінок з доношеною вагітністю. Це
дозволяє використовувати показник рівня ХМ у крові вагітних як один з
гормональних критеріїв прогнозування переношування вагітності у разі ХПН
у вагітних.

Таким чином, переношуванню вагітності у разі ХПН передують істотні зміни
показників ендокринної функції ФПК, які можна використати для
прогнозування цього ускладнення у хворих.

Наші дослідження показали, що рівень 11-ОКС у крові вагітних з ХПН
перебував у прямому зв’язку з терміном початку родової діяльності. Так,
в період з 29 по 36 тиждень вагітності вміст глюкокортикоїдів в крові
жінок першої групи не відрізнявся від такого у жінок контрольної групи і
відповідно становив 602,5+18,2 проти 628,9+25,1 нмоль/л.

Переношуванню вагітності передувало достовірне зниження вмісту
11-ОКС в крові до 537,3+8,9 нмоль/л. При цьому у 66,6 % жінок другої
групи вміст глюкокортикоїдів був нижчим за 520 нмоль/л. У жінок першої
групи низькі рівні гормонів спостерігались лише в 39,6 % випадків
(p8,4х109; в сечі >9
од. в п/зору; концентрація К+ в крові в ІІ триместрі 30 лет, мочекаменная болезнь, хроническая почечная
недостаточность, длительность заболевания до 5 лет, нерегулярные
месячные, преэклампсия I степени, осложненный гинекологический и
акушерский анамнез, уровень общего белка в сыворотке крови во II
триместре 23 % и т.д.

У женщин с ХПН и перенашиванием беременности в период с 21 по 28 неделю
гестации наблюдались более высокие цифры экскреции эстриола относительно
показателей, как у здоровых женщин так и с ХПН и своевременными родами.
В поздние сроки перенашиванию беременности предшествовало резкое
снижение экскреции эстриола.

Содержание П в крови в период с 29 по 36 неделю у женщин с ХПН и
перенашиванием беременности было достоверно снижено относительно
аналогичных показателей контрольной группы и женщин с ХПН и
своевременными родами.

Соотношение суточной экскреции эстриола и прегнандиола в моче в период с
21 по 36 неделю у беременных с ХПН значительно превышало показатели
здоровых беременных. Начиная с 29 по 36 неделю беременности, у женщин с
ХПН и перенашиванием наметилась тенденция к снижению данного
соотношения, а в период с 37 недель этот коэффициент снизился достоверно
относительно показателей у женщин с ХПН которые родили своевременно.

В крови женщин с ХПН и переношенной беременностью значительное повышение
уровня ХМ в 12-20 недель сменялось его снижением в период с 29 по 36
неделю беременности относительно показателей как у здоровых женщин так и
с ХПН и своевременными родами. В этот период беременности у всех женщин
с ХПН и перенашиванием беременности уровень ХМ в крови был ниже за 4,0
мкг/мл. Такие низкие уровни гормона наблюдались лишь в 16,3 % случаев
женщин с ХПН и своевременными родами.

Установлено, что дисбаланс в системе нейроэндокринной регуляции
адаптационных возможностей организма беременных проявляется снижением
уровня 11-ОКС, серотонина в крови, а также содержанием 17-КС в моче
после 37 недели беременности и является одним из возможных механизмов
перенашивания беременности при ХПН.

На основании определения доминирующих клинико-лабораторных признаков
разработана система профилактических мероприятий для беременных с ХПН,
входящих в группу риска по перенашиванию, которая включает использование
препаратов, направленных на коррекцию гормональних нарушений в ФПК,
улучшение белкового, электролитного обмена, дезинтоксикацию и адаптацию
организма беременных, которая способствует снижению частоты
перенашивания беременности с 9,1 % до 1,1 %, слабости родовой
деятельности с 21,8 % до 11,8 %, гипоксии плода с 32,1 % до 16,1 %.

Ключевые слова: беременность, хронический пиелонефрит, перенашивание
беременности, профилактика.

SUMMARY

Lavrinenko V. P. Profilaxis of overterm pregnancy in women with chronic
pielonephritis. – Manuscript.

Dissertation for the awarding of scientific degree of Candidate of
Medical Science on Speciality 14.01.01 – obstetrics and gynecology.-
Institute of Pediatrics, Obstetrics and gynecology, Academy of Medical
Science of Ukraine.- Kyiv, 2004.

The work has been devoted to the questions of pathogenesis of gestation
prolongation in women with chronic pielonephritis and development the
complex medical – profilactic measures toward decrease of trequency of
overterm pregnancy in chronic pielonephritis.

The hormone state of phetal placental complex, adrenal cortex and
serotoninergic system has been studied in pregnancy dynamic in women
with chronic pielonefritis. The connection between stress-realisational
and stress-limited disorders and frequency of overterm pregnancy has
been shown. The peculiarities of hormone function of phetal-placental
complex in pregnant with chronic pielonafritis and overterm pregnancy
have been revealed.

We have described the risk factors of development overterm pregnancy in
women with chronic pielonefritis and marked the mostimpotant
clinical-laboratories values.

The complex of methods of treatment and profilaxis of development
overterm pregnancy in women with chronic pielonephritis has been
developed.

Key words: pregnancy, chronic pielonephritis, overterm pregnancy,
profilaxis.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

П – прогестерон

Пд – прегнандіол

ФПК – фетоплацентарний комплекс

ХПН – хронічний пієлонефрит

ХМ – хоріонічний соматомаммотропін

ХНН – хронічна ниркова недостатність

11-ОКС – 11-оксікортикостероїди

17-КС – 17 кетостероїди

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020