.

Обгрунтування і розробка превентивних заходів для корекції природної резистентності організму свиней за умов впливу пара-типових факторів (автореферат

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
131 6295
Скачать документ

ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ІМЕНІ С.З. ГЖИЦЬКОГО

ЛЯСОТА ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ

УДК 619: 615.375:573.6:636.4

Обгрунтування і розробка превентивних заходів для корекції природної
резистентності організму свиней за умов впливу паратипових факторів

16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора ветеринарних наук

Львів – 2004Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України.

Науковий консультант: доктор ветеринарних наук, професор

Нікітенко Анатолій Мефодійович,

Білоцерківський державний аграрний університет,

завідувач кафедри гігієни тварин і основ ветеринарної

медицини

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Ященко Микола Федорович,

Інститут ветеринарної медицини УААН, головний

науковий співробітник лабораторії імунопатології

доктор ветеринарних наук, професор

Гончаренко Володимир Михайлович,

Одеський державний аграрний університет,

завідувач кафедри зоогігієни і технології виробництва

доктор ветеринарних наук, старший науковий

співробітник Коцюмбас Ігор Ярославович,

директор Державного науково-дослідного Інституту

ветеринарних препаратів та кормових добавок,

завідувач лабораторії імунології

Провідна установа – Національний аграрний університет Кабінету Міністрів
України, кафедра гігієни тварин імені А.К. Скороходька, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться 10.06. 2004 р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській національній
академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького за адресою: 79010,
м. Львів-10, вул. Пекарська, 50, аудиторія № 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького за адресою: 79010,

м. Львів-10, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий 07.05.2004 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук, доцент
Головач П.І.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Успішний розвиток тваринництва значною мірою залежить
від ефективного вирощування здорових сільськогосподарських тварин, яке б
поєднувало високу їх продуктивність із підвищеною стійкістю організму до
різних захворювань. Спеціалізація і інтенсифікація галузі тваринництва
дозволяє при мінімальних затратах отримувати максимальну кількість
високоякісної продукції.

Ведення тваринництва в Україні ставить перед ветеринарною наукою ряд
проблем, пов’язаних із збереженістю тварин і їх продуктивністю.
Основними причинами хвороб тварин за таких умов є недотримання вимог
утримання, годівлі та зниження внаслідок цього імунобіологічної
реактивності організму, їх росту і розвитку, особливо молодняку.

Тривале перебування тварин у закритих приміщеннях, висока концентрація
їх на обмежених виробничих площах та вплив численних екологічних і
технологічних стрес-факторів зумовлюють підвищену чутливість їх
організму до різних хвороб. В Україні недостатньо налагоджена система
гігієно-екологічного контролю за станом здоров’я тварин і якістю
отриманої продукції на більшості етапах технологічного ланцюга
(Нікітенко А.М., 1990; Малина В.В., 1997; Ященко М.Ф., 1999; Данчук
В.А., 2000; Войтенко С.П., 2000; Засєкін Д.А., 2002; Демчук М.В., 2003;
Високос М.П., 2003; Гончаренко В.М., 2002; Чумачен-ко В.Ю., 2003 та
ін.).

Урахування і корекція адаптивних реакцій тварин на зміни умов
зовнішнього середовища та усунення негативного впливу паратипових
факторів дозволять реалізувати потенційні, генетично зумовлені
можливості організму. Слід попереджувати не хворобу, а дисбаланс між
організмом і зовнішнім середовищем. У зв’язку з цим велике теоретичне і
практичне значення мають пошук нових та впровадження ветеринарних
препаратів, які здатні підвищувати стан природної резистентності
організму тварин за умов несприятливого довкілля.

Досягненням біологічної науки сьогодення є розробка і впровадження у
практику ветеринарної медицини нових ефективних методів підвищення
імунобіологічної реактивності організму тварин, для превентивної терапії
незараз-них та інфекційних хвороб. Серед них великого поширення набули
різні специфічні й неспецифічні біологічно активні препарати:
імуноглобуліни, вітаміни, макро- та мікроелементи, різні тканинні
препарати (Апатенко В.М., 1990; Карпуть І.М., 1992; Тарабай В.А., 1993;
Астахова О.П., 1995; Захаров В.М., 1995; Чорний М.В., 1996; Калиновський
Г.С., 1997; Достоєвський П.П., 1998; Прискока В.Н., 1999; Дем’яновський
О.Р., 1999; Ткаченко Т.П., 1999 та ін.). Проте арсенал використовуваних
у ветеринарній медицині імуномодулюючих препаратів для корекції
імунодефіцитного стану організму сільськогосподарських тварин є
недостатнім. В останні десятиліття широкого застосування набули,
зокрема, препарати тимуса.

Вилочкова залоза в організмі тварини відповідає за його імунологічну
компетентність і толерантність. Завдяки продукуванню гуморальних
факторів, вона регулює стан периферичної частини лімфоїдної системи , а
також впливає на ендокринну рівновагу, метаболізм та ріст тварин. З
тимуса виділена велика кіль-кість низькомолекулярних речовин, серед яких
достатньо вивченими є тимозини, тимічний гуморальний фактор, тимопоетин,
тимарин, сироватковий фактор тощо. Їх застосування дозволяє суттєво
підвищити природну резистентність та продуктивні якості тварин.
Виділення з тимуса нових високоефективних сполук продовжується. Вивченню
ефективності дії нових препаратів тимуса та інших біологічно активних
засобів для превентивної терапії, як одного із методів профілактики і
присвячена наша робота.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є частиною комплексних програм науково-дослідних
робіт Міністерства аграрної політики України (№ держреєстрації
0196U007677 та № 082/1–10)“Вивчити показники фізіологічної норми імунної
системи та розробити тести оцінки стану клітинних та гуморальних
факторів природної резистентності організму свиней” і “Впровадити в
практику ветеринарної медицини технології застосування природних
біологічно активних препаратів в екологічно несприятливих регіонах
України”. Окремі розділи дисертації увійшли до комплексної програми УААН
на 1999–2001 рр. “Система захисту сільськогосподарських тварин від
захворювань та створення нових лікувально-профілактичних засобів”.

Мета та завдання досліджень. Метою досліджень було вивчити механізми
розвитку функціональної незрілості природної резистентності організму
свиней під впливом паратипових факторів, розробити технологію
виготовлення комплексного препарату із тимуса, крові молодняку великої
рогатої худоби та визначити оптимальні режими їх використання для
корекції імунобіологічної реактивності тварин, а також вивчити
ефективність використання електромагнітних випромінювань надвисокої
частоти з метою підвищення фармакологічної дії біологічно активних
препаратів і впровадити розроблені препарати у виробництво.

Для досягнення цієї мети необхідно було вирішити наступні завдання:

– З’ясувати вплив технології вирощування, утримання та годівлі свиней за
умов впливу паратипових факторів на природну резистентність,
збереженість та продуктивні якості тварин.

– Вивчити морфологічні показники крові організму свиней при вирощуванні
їх на умовно чистих і екологічно несприятливих територіях.

– Розробити технологію виготовлення комплексного препарату із тимуса та
крові молодняку великої рогатої худоби.

– Проаналізувати вплив природного імуномодулюючого препарату “Фера-мін”
і більш ґрунтовно вивчити дію КАФІ та феролізину на імунну систему
лабораторних тварин і свиней.

– Дослідити вплив електромагнітних випромінювань надвисокої частоти на
оптичну густину води, сольових розчинів, життєдіяльність найпростіших,
функ-ціональну активність формених елементів крові свиней та
фармакологічну дію природних імуномодулюючих препаратів.

– Експериментально обгрунтувати доцільність застосування модифікованих
імуномодулюючих препаратів “Ферамін”, “КАФІ” та “Феролізин” на природну
резистентність свиней.

– Дати ветеринарно-санітарну оцінку продуктів забою тварин після
засто-сування їм природних імуномодуляторів та модифікованих препаратів.

– Визначити економічну ефективність застосування природних
імуно-модуляторів та модифікованих препаратів у свинарстві.

– На основі одержаних експериментальних даних розробити
нормативно-технічну документацію на препарат “Ферамін”,
науково-практичні рекомендації щодо підвищення природної резистентності,
збереженості, росту і розвитку свиней.

Об’єкт дослідження – умови утримання, вирощування і годівлі свиней
великої білої породи, стан природної резистентності тварин різних
вікових груп Лісостепу України (ембріони свиней, підсисні поросята,
свині групи дорощування та відгодівельного віку) .

Предмет дослідження – вплив немодифікованих та модифікованих препаратів
“Ферамін”, “КАФІ” і “Феролізин” на природну резистентність свиней,
показники росту і стійкості організму тварин.

Методи дослідження. У дослідженнях використовувалися такі методи:
зоотехнічні, зоогігієнічні, клініко-фізіологічні, морфологічні,
біохімічні та імунологічні, ветеринарно-санітарні, при обробці
первинного матеріалу – варіаційно-статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі поглиблені
сучасні уявлення про негативний вплив паратипових факторів середовища на
імунологічні процеси в організмі тварин, вивчені вікова динаміка та
функціональна активність факторів клітинного і гуморального імунітету
свиней.

Вперше розроблена технологія отримання комплексного препарату “Ферамін”.
Доведена сингенна дія біологічно активних речовин, комплексів заліза,
міді, цинку, марганцю, кобальту і гуморальних факторів вилочкової залози
на метаболізм та проліферацію, дозрівання і спеціалізацію
імунокомпетентних клітин організму свиней (патент 38678А61К35/00).
Визначена імуномодулююча характеристика дії феролізину.

Вперше доведено позитивний вплив електромагнітних випромінювань
надвисокої частоти на оптичну густину води і розчинів солей,
життєдіяльність найпростіших (війчаста інфузорія) та стійкість формених
елементів крові молодняку свиней у безсироватковому і сироватковому
середовищах (патенти – 43972А со2F1/30, 53174А, 55585А).

Вперше виявлено, що застосування імуномодуляторів та модифікованих
препаратів підвищує продуктивні якості свиней (патент 43971АА61N1/00),
не знижуючи органолептичних, біохімічних та санітарних показників м’яса
і жиру.

Практичне значення одержаних результатів. Впроваджені у практику
свинарства технології застосування природних імуномодулюючих препаратів.
Налагоджено виробництво імуномодулюючого препарату “Ферамін” в умовах
проблемної лабораторії імунології сільськогосподарських тварин
Білоцерківського ДАУ. Обгрунтовані оптимальні режими використання цих
препаратів у свинарстві. Визначено схеми застосування електромагнітних
випромінювань надвисокої частоти для модифікації води, сольових розчинів
та імуномодулюючих препаратів у господарствах із замкнутим циклом
вироб-ництва свинини, що дозволяє значно підвищити активність цих
речовин. Виявлено пролонгуючий вплив випромінювань низькоінтенсивного
широкосмугового діапазону на біологічну активність імуномодулюючих
препаратів. У господарствах КСП “Перемога” Рокитнянського району,
“Покрова” Володарського району, “Піщанське” і “Дослідне господарство ім.
9 січня” Білоцерківського району та СГК “Устимівський” Васильківського
району Київської області впроваджена технологія застосування
немодифікованого і модифікованого препаратів “Ферамін”, “КАФІ” та
“Феролізин”, яка прискорює відновлення імунологічного статусу організму
свиней та підвищувала їхню продук-тивність.

Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на
біолого-технологічному факультеті та факультеті ветеринарної медицини
Білоцерківського та Одеського державних аграрних університетів,
Полтавської державної аграрної академії, Львівської державної академії
ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького і Луганського національного
аграрного університету.

Результати досліджень увійшли у технічні умови України ТУ У 46.15.412–99
на ферамін (затверджені Державним департаментом ветеринарної медицини
Міністерства агропромислового комплексу України 12.06.1999 р.),
“Настанову по застосуванню препарату “Ферамін” №15–14/203, затверджену
Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства
агропромислового комплексу України 28.10.1999 р; ”Рекомендації по
використанню природного імуномодулюючого препарату “КАФІ” у ветеринарній
медицині” (Біла Церква, 1998. – 10 с.), ”Рекомендації по використанню
природного імуномодулюючого препарату “КАФІ” при вирощуванні поросят ”
(Біла Церква, 2000. – 15 с.), “Рекомендації з технології використання
імуномодулюючого препарату “КАФІ” у свинарстві” (Біла Церква, 2001. – 10
с.), ”Рекомендації щодо використання у свинарстві природного
імуномодулюючого препарату “КАФІ”, структурованого приладом “Політон–2 ”
(Біла Церква, 2001. – 19 с.), “Рекомендації щодо технології використання
імуномодулюючого препарату “Ферамін” у свинарстві“ (Біла Церква, 2002. –
13 с.), “Показники фізіологічної норми клітинного та гуморального
факторів природної резистентності свиней” (Біла Церква – Львів, 2002.
–16 с.).

Особистий внесок здобувача у виконану роботу полягає в самостійній
розробці програм, проведенні методичної та аналітичної роботи,
експериментальних досліджень з вивчення впливу несприятливих факторів
довкілля на природну резистентність свиней, виготовленні та вивченні
ефективності дії імуномодулюючого препарату “Ферамін”, поглибленому
вивченні дії КАФІ та феролізину, в експериментальному обгрунтуванні
застосування цих же модифікованих препаратів з ціллю превентивної
терапії у свинарстві, у статистичній обробці одержаних результатів та
формулюванні висновків. Із матеріалів наукових експериментів та
публікацій дисертант використав, за згодою співавторів, частину
результатів, одержаних спільно.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертації доповідались,
обговорювались і були схвалені на Міжнародній науково-практичній
конферен-ції “Інформаційно-хвильова терапія: досвід, проблеми,
перспективи” (м. Київ, 1999); Міжнародній науковій конференції “С.З.
Гжицький і сучасна аграрна наука” (м. Львів, 2000); Міжнародній
конференції з фізіології і біохімії тварин, присвяченій 100-річчю від
дня народження професора С.З. Гжицького

(м. Львів, 2000); Международной научно-внедренческой конференции
“Торсионные технологии (сельское хозяйство, медицина, туризм, долголетие
ХХІ века)” (г. Тбилиси, 2000); 7-й Межгосударственной межвузовской
научно-практической конференции “Новые фармакологические средства в
ветеринарии“ (Санкт-Петербург, 1995, 1999, 2001); IV Межгосударственной
межвузовской научно-практической конференции “Итоги 8 лет работы по
ликвидации последствий аварии на ЧАЭС” (Чернобыль, 1994); І, ІІ та ІІІ-й
науково-практичних конференціях “Електромагнітні випромінювання в
біології та практичне використання їх позитивних ефектів” (м. Біла
Церква, 1996, 1999, 2000); на засіданнях Науково-технічної ради
Державного департаменту ветеринарної медицини України (м. Київ,
1996–2001рр.); семінарах, які проводились на базі проблемної лабораторії
імунології сільськогосподарських тварин Білоцерківського ДАУ (1997–2001
рр.) та Інституті експериментальної патології, радіобіології та
онкології ім. Р.Є. Кавецького (1997); науково-технічній конференції
“Збереження молодняку сільськогосподарських тварин – запорука розвитку
тваринництва України” (м. Біла Церква, 1994); науково-практичній
конференції “Вчені БЦДСГІ – виробництву” (м. Біла Церква, 1994);
щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу
Білоцерківського державного аграрного університету.

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 48 наукових працях, у
тому числі у 28 статтях (17 – у наукових журналах, 11 – у збірниках
наукових праць), 8 матеріалах і тезах конференцій, 1 технічних умовах, 6
методичних рекомендаціях. За темою дисертації одержано 5 патентів
України на винаходи.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із
вступу, огляду літератури, загальної методики та основних методів
досліджень, результатів досліджень та їх обговорення, узагальнення
результатів досліджень, висновків та пропозицій виробництву, списку
використаної літератури та додатків. Робота викладена на 399 сторінках
комп’ютерного тексту, містить 8 рисун-ків, 123 таблиці, 8 додатків.
Список літератури включає 721 джерело, у тому числі 108 – іноземною
мовою.

ОСНОВНІ НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬ,

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Робота виконана на кафедрі гігієни тварин і основ ветеринарної медицини
Білоцерківського державного аграрного університету на протязі 1989–2001
років (рис. 1). Дослідження проведені на свинях великої білої породи, що
вирощувались на свинокомплексах: радгоспу-комбінату “Трубезький”
Баришівського району, КСП “Завадівське” Володарського району, АПГ ім.
Бузницького Миронівського району, СП “Перемога” Рокитнянського району, в
умовах колек-тивних господарств: “Піщанське” Білоцерківського району,
“Нива” Сквирського району, ім. 1-го Травня Рокитнянського району,
“Устимівський” Васильківського району Київської області, “Лознянське”
Хмельницького району, “Україна” Вінницького району Вінницької області,
“Лан” Вільшанського району Кіровоградської області та ряд інших. Усього
використано понад 20 тисяч голів тварин, які вирощувались у 21
господарстві.

Дослідження виконували в проблемній лабораторії імунології
сільськогосподарських тварин, Інституті внутрішніх хвороб тварин та
Інституті ветеринарно-санітарної експертизи при Білоцерківському
державному аграрному університеті, Інституті експериментальної
патології, онкології та радіобіології ім. Р.Є. Ка-вецького, Українському
Центрі радіаційної медицини АМН України. При проведенні досліджень
використані: тест-організм війчаста інфузорія Tetrahymena pyriformis
(штам WH14), миші інбредних ліній та їхніх гібридів перших поколінь

СВА, ВА і В/с, нелінійні щурі-самці Вістар. Усього було використано 154
лабораторні тварини.

Матеріалом для гематологічних та біохімічних досліджень була периферична
кров, яку відбирали від тварин дослідних і контрольних груп до початку
експерименту та на 7-у, 14-у, 20-у, 30-у, 60-у, 90-у, 150-у, 270-у і
336-у добу піс-ля першого введення препаратів.

У першому досліді з метою з’ясування стану природної резистентності за
умов порушень утримання, годівлі, напування тварин, технологій
вирощування, різної щільності радіоактивного забруднення і виявлення
доцільності застосування коригуючих заходів, були здійснені дослідження
зразків води для напування свиней (12 зразків), кормових культур, у яких
вивчали їх якість та поживну цінність (64 зразки із 21
сільськогосподарського підприємства 4 областей України: Київської,
Черкаської, Вінницької, Кіровоградської), проб крові плодів свиней,
підсисних поросят, тварин групи дорощування та свиней відгодівельного
віку.

Науково-виробничі досліди проводились у КСП “Завадівське”, СП “Промінь”
Володарського, КСП “Дослідницьке” Білоцерківського району, КСП “Нива”
Сквирського району Київської області. Ці господарства за прийнятою
картосхемою за радіоактивним забрудненням належать до умовно чистої
території (до 1 Кі/км2).

Експериментальні дослідження проводились в навчально-дослідному
господарстві Білоцерківського ДАУ, “Перемога” Рокитнянського району, АПГ

ім. Бузницького Миронівського району, КСП ім. 1-го Травня Рокитнянського
району Київської області. За прийнятою картосхемою дані господарства
належать до четвертої зони за щільністю забруднення території (1–5
Кі/км2 ). Стан природної резистентності свиней вивчався у
радгоспі-комбінаті “Трубізький” Баришівського району, ТОВ “Надія”, ТОВ
“Павлівське” Білоцерківського району Київської області, останні два
належать до третьої зони за щільністю забруднення території (5–15
Кі/км2)..У кожному з названих господарств були відібрані за принципом
“пар-аналогів” (порода, вік, жива маса, фізіологічний стан) групи свиней
– поросята-сисуни, тварини групи дорощування, свині відгодівельного
віку, для яких були створені ідентичні умови годівлі, догляду і
утримання.

Метою другого досліду було розробити технологію отримання комплексного
імуномодулюючого препарату “Ферамін”, з’ясувати його вплив на природну
резистентність свиней, поглибити вивчення дії КАФІ, феролізину на
метаболізм та імунний статус свиней різних вікових категорій, дослідити
вплив препаратів на збереженість та продуктивні якості тварин. Тварин
розділяли за принципом “пар-аналогів” на групи по 6–35 голів у кожній.
Спостереження проводили впродовж 3–336 днів після введення препаратів у
дозах від 0,001 до 0,1 мл/ кг.

Метою третього досліду було вивчити вплив електромагнітних випромінювань
надвисокої частоти (ЕМВ НВЧ) на оптичну густину води та розчинів солей.
З’ясувати дію ЕМВ НВЧ на життєдіяльність війчастої інфузорії Tetrahymena
pyriformis (штам WH14), проаналізувати дію випромінювань
широкочастотного діапазону на функціональну активність формених
елементів крові свиней.

Метою четвертого досліду було розробити способи модифікації біологічно
активних препаратів, вивчити вплив модифікованих препаратів на природну
ре-

зистентність тварин різних вікових категорій, провести оцінку дії
модифікованих препаратів на збереженість та продуктивні якості свиней.
Спостереження проводили впродовж 3–336 днів після введення препаратів у
дозах від 0,1 до

1,5 мл на 1 кг живої маси тварин.

Метою п’ятого досліду було провести ветеринарно-санітарну оцінку якості
отриманої продукції від свиней, які оброблялись імуномодулюючими та
модифікованими препаратами. Вивчення забійних якостей свиней проводили
на Білоцерківських м’ясопереробних підприємствах: ЗАТ “Поліс” та ЗАТ
“Аграрник”. Ветеринарно-санітарну експертизу свинини проводили в
Інституті ветеринарно-санітарної експертизи тварин при Білоцерківському
ДАУ.

В якості джерела електромагнітного випромінювання надвисокої частоти
використовували прилад “Політон”, розроблений співробітниками кафедри
теоретичних основ радіотехніки Національного технічного університету
України (КПІ).

Прилад “ІХТ-Поріг”, розроблений співробітниками Міжнародного Центру
інформаційно-хвильової терапії “Біополіс”, є джерелом ЕМВ НВЧ із
щільністю потоку 10-19–10-21 Вт/Гц. см2 у дапазоні 60–400 ГГц
(реєстраційне посвідчення Міністерства охорони здоров’я України
№284/96).

У пробах венозної крові визначали кількість лейкоцитів (з вивченням
лейкоцитарної формули), еритроцитів, абсолютний уміст лімфоцитів у
периферичній крові – методом А.А. Кудрявцева, Л.А. Кудрявцевої (1984);
загальну кількість білка та білкових фракцій, сечовину, креатинін,
глюкозу, холестерин, загальний кальцій, фосфор, загальний білірубін,
активність ферментів переамінування (АсАТ, АлАТ), лактатдегідрогеназу,
активність лужної фосфатази у сироватці крові тварин – з допомогою
біохімічного аналізатора “Super-Z” (Японія); кількість міді, заліза та
цинку в сироватці крові – методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії
на приладі “ААS-30” (В.П. Славін, 1971); сіалові кислоти – методом Гесса
(1985); оптичну густину водних розчинів після дії ЕМВ НВЧ – “КФК–2
УХЛ–4,2”, виводячи при цьому зміну оптичної густини у відсотках;
життєдіяльність тест-організму війчастої інфузорії Tetrahymena
pyriformis (штам WH14) – методом П.В. Микитюка (1987); титр
гетерогемаглютинінів – методом І.Б. Шифа, описаним В.М. Митюшніковим
(1985); активність комплементу сироватки крові за 50 % – гемолізом –
методом Д.К. Новикова (1979); титр тимічного сироваткового фактору –
методом В.А. Малижева (1983); цитохімічний показник активності
макрофагів – методом К.А. Войткевича (1977); бактерицидну активність
нейтрофілів, використовуючи 0,1 % розчин нітросинього тетразолію
(НСТ-тест) – за А.Н. Маянським (1989); фагоцитарну активність та
інтенсивність полінуклеарних клітин – методом В.С. Гостєва (1950);
бактерицидну активність сироватки крові – фотонефелометричним методом за
Мюнсеном і Треффенсом (1956); циркулюючі імунні комплекси – методом Ю.Г.
Гріневича і М.І. Алферова (1989); кількість Т-лімфоцитів – методом
Jondal et. al. (1972); теофілінрезистентних і теофілінчутливих клітин –
методом Limatibul et. al. (1972); кількість В-лімфоцитів – за Bianco et.
al. (1972) у модифікації Д.К. Новікова та В.І. Новікової (1984); якість
продуктів забою тварин, які піддавалися обробці імуномодулюючими та
модифікованими препаратами – методом П.П. Остапчука (1979) у зразках
м’яса із найдовшого мускула спини, на межі 10–11-го міжребер’я;
порівняльну біологічну цінність свинини – методом П.В. Микитюка (1987).

Економічну ефективність використання біологічно активних препаратів
вираховували за методикою, затвердженою МСГ СРСР (1978), а статистичну
обробку отриманих даних проводили за І.А. Ойвіном (1960) з використанням
програми “Excel–97” для Windows (Т.Ф. Лакін, 1990). Вірогідність
розходжень між показниками оцінювали за критерієм Стьюдента (р0,5).

На 90–150-у добу досліду збільшувався вміст заліза (до 136,6(6,30 мкг %
у досліді проти 121,0(5,2 мкг % у контролі; р0,5). Розвиток внутрішніх органів і тканин дослідних свиней
проходить пропорційно, без відхилень від норми. Оцінка біохімічних
показників м’яса свиней не виявила різниці між контрольною і дослідною
групами в рН, реакціях на пероксидазу, із 5 %-ним розчином сульфату
міді, аміно-аміачному азоті, проведених через 24 години та на 8-у добу
досліджень. Досить висока вологоутримуюча здатність усіх проб свиней
свідчить про її добрі технологічні та кулінарні властивості (62–57 %).
Визначенням порівняльної біологічної цінності (ПБЦ – інфузорія
Tetrahymena pyriformis) виявлено високу біологічну цінність свинини,
отриманої від тварин, оброблених фераміном (100 %). Статистично
вірогідної різниці в органолептичних показниках у пробах м’яса обох груп
не спостерігалось навіть після його 8-денного зберігання. За основними
фізико-хімічними показниками жир, отриманий від туш дослідних і
контрольних тварин, не відрізнявся як у свіжому стані, так і після
зберігання протягом 8 днів. За кислотним числом усі проби відповідали
вищому сорту, що свідчить про хороші смакові якості жиру обох груп
свиней та його здатність добре зберігатись.

Параметри застосування імуномодулятора “КАФІ”

з метою підвищення збереженості та продуктивності свиней

Вивчення дії препарату “КАФІ” на гомеостаз свиней проводили в умовах
ферм та невеликих свинокомплексів. Годівля й умови утримання тварин
контрольної та дослідної груп були однаковими. “КАФІ” – це фізіологічно
збалансований набір гуморальних факторів тимуса та біологічно активних
речовин.

Об’єктом досліджень були свині 160–336-денного віку. Дослідним тваринам
препарат вводили в дозі 0,006 мл/кг – внутрішньом’язово, одноразово;
контроль-ним – ізотонічний розчин, аналогічно. Кров для досліджень
відбирали на початку досліду та 160-у, 190-у, 250-у та 336-у добу життя.
Тваринам відгодівельного віку КАФІ застосовували в дозі 0,004 мл/кг.
Результати морфологічних досліджень периферичної крові свиней свідчать
про те, що вміст гемоглобіну та еритроцитів у крові дослідних тварин,
починаючи із 14-ї доби після введення препарату, поступово зростав,
досягав максимальних значень на 250-у добу досліджень і був на 19,6 % та
на 16,1 % (р0,01). Дії його на абсолютну кількість В-лімфоцитів не виявлено.

Аналіз стану рецепторного апарату В-лімфоцитів свідчить про те, що ці
клітини здатні посилювати та розширювати рецепторне “поле” плазмолеми
клітин, оскільки найбільшу питому частку серед них складали лімфоцити
середньої авидності (р0,5). На кінець спостережень дія
феролізину знижувалася до рівня контрольної групи. Реєстрували
підвищення В-лімфоцитів із віком у контрольній та дослідних групах
тварин. Різниці в активності рецепторного апарату плазмолеми клітин
гуморального імунітету в поросят не виявлено. Спостерігали поступове
зниження кількості 0-лімфоцитів в онтогенезі, особливо в дослідних
тварин (р0,1). В онтогенезі в дослідних свиней титр лізоцимної
активності збільшувався (рp?ae " & 6 8 :

@

B

D

F

H

J

L

f

npae&

?

oe

„!

^„`„!

oe

„!

`„!

„!

`„!

a$

„!

`„!

„!

`„!

„J

^„J

„J

^„J

„!

^„`„!

:?>?@¤A„BOeCTHE*G>H,IiJaeLVN6P?R?U”XOYFcia**aEEEEaaaaaaaaaaaEaa

i*?*o*3′

3/4eEeIeOeUeeaeeieoeeoeue eoooooooeYY

ooooessssoo*E?ooo?oo¬¬

¤x

A

z

|

oeoUeoo?AeAeAeoo??YY?

??

??

??

????y??

??

??

??

????y??

??

??

??

??

??

??

??

??

??

??

??

??

??

??

¤x^„

3Обгрунтування застосування електромагнітних

випромінювань надвисокої частоти з метою

підвищення активності біологічно активних препаратів

В останнє десятиріччя особлива увага приділяється вивченню дії
електромагнітного випромінювання надвисокої частоти (ЕМВ НВЧ), до чого
спонукали теоретичні розробки вчених, які базуються на взаємодії енергії
активації біомакромолекул, коливальної енергії молекул, енергії водневих
зв’язків із енергією кванта, що можуть впливати на стан складових
біологічних систем подібно до дії ендогенних інформаційних сигналів, які
синтезуються і викорис-товуються для регуляції певних процесів самим
організмом (Дев’ятков М.Д. та ін., 1991; Чиркова Е.Н., 1992; Колбун
М.Д., 1996). Вода, як відомо, є основою життя. Тому вивчення
властивостей її займає важливе місце в різних галузях науки. Вода змінює
агрегатний стан, піддається впливу різноманітних чинників,
найважливішими з яких є електромагнітні, магнітні, торсійні та хрональні
поля. Об’єктом досліджень була бідистильована, дистильована, пит-на,
річкова вода, розчини кухонної солі (0,1–1,5 % – ний) та вода із вмістом
сірководню. Як джерело ЕМВ НВЧ використовували прилад “Політон”. Воду та
її розчини опромінювали в експозиції 0,5–27 хвилин. Численними
дослід-женнями встановлено, що вода є первинною мішенню дії
електромагнітних випромінювань надвисокої частоти. Вона реагує на
електромагнітне випромінювання, у результаті чого змінюються її оптичні
властивості. Оптимальною експозицією для зміни оптичної густини води є
опромінення її приладом “Політон” протягом 3–5 хвилин, для води із
вмістом сірководню – 15 хвилин. Чут-ливість води залежить від
концентрації в ній солей. Так, найнижчі показники оптичної густини,
порівняно з контролем, були в бідистильваній воді – 0,20(0,001 %, у
дистильованій – 3,50(0,001 % (р>0,5). Певні відхилення були виявлені при
вивченні оптичних властивостей розчинів кухонної солі (0,1–

1,5 % – ного) . При цьому оптична густина розчинів перебувала в
діапазоні від 1,50(0,002 % до 6,50(0,003 % (р0,5).

Упродовж експерименту спостерігали зростання відносного вмісту
Т-лім-фоцитів та їхніх субпопуляцій, особливо теофілінрезистентних
клітин: Т-лім-фоцити – на 21,4 % (р0,1) та загальних глобулінів – на 14,2 % (р0,1
%) та зменшенню вмісту 0-клітин – на 24,3 %, циркулюючих імунних
комплексів – на 42,0 % (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020