.

Формування системи інформаційно-бібліотечного забезпечення екологічної сфери кримського регіону (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
107 3685
Скачать документ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ КУЛЬТУРИ

ЛУЧАНСЬКА ВАЛЕНТИНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 025 : 504(477. 75)(043)

Формування системи інформаційно-бібліотечного забезпечення екологічної
сфери кримського регіону

07.00.08 – Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Харків–2004Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній академії культури,

Міністерство культури і мистецтв України.

Науковий керівник доктор історичних наук, професор

Ільганаєва Валентина Олександрівна,

Харківська державна академія культури,

завідувач кафедри соціальних комунікацій, декан факультету
бібліотекознавства та інформатики

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Слободяник Михайло Семенович,

Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, завідувач кафедри
інформаційних систем і технологій

кандидат педагогічних наук, доцент

Маркова Вікторія Анатоліївна,

Харківська державна академія культури,

доцент кафедри бібліотекознавства та бібліографії

Провідна установа Національна бібліотека України

ім. В.І. Вернадського Національної академії наук України, м. Київ

Захист відбудеться “_5_”___листопада__2004р. о 15.00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.807.02 в Харківській державній академії
культури, 61003, м. Харків-3, Бурсацький спуск, 4.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної
академії культури за адресою: 61003, м. Харків-3, Бурсацький спуск, 4.

Автореферат розісланий “__4_”_жовтня____ 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Соляник А.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інформатизація є визначальним чинником сучасного
розвитку на глобальному, міжнародному, національному, організаційному та
особисто-індивідуальному рівнях.

Інформаційний ринок та інформаційна індустрія США, Японії,
західно-європейських країн, останнім часом і Росії, забезпечують їм
лідерство в упровадженні національних програм інформаційного розвитку в
усіх сферах життєдіяльності суспільства і насамперед в магістральних
напрямах прогресу ХХI ст. – науці, освіті, комунікаціях.

У реалізації програм розвитку українського суспільства особливого
значення набуває регіональна політика, зокрема її галузеві компоненти.

Екологічні проблеми є глобальними і пріоритетними серед цивілізаційних
завдань. Рівень їх інформаційного забезпечення створює сприятливі умови
входження України у світове співтовариство. Вибір Кримського регіону в
контексті дисертаційного дослідження набуває особливого значення щодо
можливостей багатоаспектного розгляду та інформаційно-системного аналізу
регіонально-галузевого забезпечення сфери екології .

Крим – унікальний регіон України, який характеризується вигідним
економіко-географічним положенням, розмаїтістю і контрастністю природних
ресурсів, високим сумарним природно-ресурсним потенціалом. Проте у Криму
існують деякі екологічні проблеми, що виникли в результаті інтенсивної
господарської діяльності і досягли надзвичайного рівня антропогенного
навантаження. Екологічні проблеми Криму є об’єктом постійної уваги
вчених-екологів – П.П. Борщевського, В.І. Вернадського, В.В. Волошина,
В.М. Гейца, Б.М. Данилишина, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, В.С.
Краціва, І.І. Лукінова, А.М. Онищенка, С.І. Пирожкова.

Вирішення екологічних проблем Кримського регіону неможливе без
комплексного інформаційно-бібліотечного забезпечення (ІБЗ) фахівців
екологічною інформацією, зосередженою в бібліотеках та інформаційних
центрах. Взаємозв’язок інформатизації та екологізації потребує вирішення
нових завдань інформаційно-бібліотечної сфери діяльності й науки.

Основними для вибору цілей, завдань, об’єктів, напрямів, етапності,
змісту інформаційної діяльності на досліджуваному рівні стали праці Ф.
Вебера, А. Галлімора, В.О. Ільганаєвої, Н.С. Карташова, Н.І. Кисельової,
А.І. Ракітова, М.В. Рогожкіна, М.І. Сенченка, А.В. Соколова, М. Хейне,
Ю.А Шрейдера та інших науковців.

Велике значення для аналізу екологічної сфери Криму щодо вивчення
інформаційних потреб, організації виробництва інформаційних послуг і
продукції, бібліотечно-інформаційного забезпечення мають дослідження і
публікації Г.І. Гольдгамера, І.О. Давидової, С.М. Звежинського, Л.І.
Казачкова, Б.С. Маршака, Т.П. Павлуші, В.С. Пашкової, М.С. Слободяника,
Ю.М. Столярова, Л.Я. Філіпової, Я.Л. Шрайберга, Д.Є. Шехуріна та ін.

Формуванню позицій автора в питаннях автоматизації бібліотек, як етапу
реалізації інформаційної політики, мережевої інтеграції інформаційних
ресурсів, створення БД і систем електронних бібліотек, стратегії і
програмно-проектної технології впровадження інформаційно- бібліотечних
систем, формування вимог до сучасних бібліотечно-інформаційних фахівців
сприяли праці В.О. Ільганаєвої, М.І. Сенченка, М.С. Слободяника,
Я.Л. Шрайберга, В.Г. Овчиннікова, О.С. Воройського, Т.П. Павлуші,
І. Павлуші, О.І. Віслого, О.В. Васильєва, Л.Я. Філіпової, Н. Баркової,
Л.І. Костенка, Г.В. Шемаєвої та ін.

Педагогічні аспекти формування екологічної свідомості, екологічного
компонента професійно-спеціального знання як у сфері гуманітарної, так і
технічної освіти розглядалися у працях М. Багрова, В. Бокова, В. Єни, А.
Карпенка, А. Лущика, О. Оліферова, Є. Позаченюк, В. Саломатіна,
З. Сапронової, В. Тарасенко, А. Хмари. Дослідження в цьому напрямі
сприяли вирішенню питань щодо ролі документально-інформаційних структур,
зокрема бібліотек, у поширенні екологічних знань, екологічного виховання
та освіти, формуванню екологічної культури апарата управління галуззю і
населення Криму. У визначенні ціннісних орієнтацій
бібліотечно-інформаційних фахівців, нових вимог до їх підготовки
науковою базою були праці В.О. Ільганаєвої, Н.М. Кушнаренко, М.С.
Слободяника, А.С. Чачко та ін.

Вивчення багатоаспектного масиву публікацій свідчить, що не існує
остаточно сформульованих концепцій, стратегій, моделей створення системи
інформаційно- бібліотечного забезпечення регіонально-галузевого рівня.
Створення ж такої системи має стати чинником, істотно стабілізуючим
соціально-економічний і культурний розвиток Кримського регіону, а також
умовою формування особливого інформаційного ландшафтного сектору
України.

Зважаючи на те, що курортно-рекреаційна сфера Криму є пріоритетною в
соціально-економічному розвитку регіону, слід сформувати інформаційну
модель забезпечення спеціалістів-екологів, органів регіонального
управління необхідною для них екологічною інформацією та створити
необхідні умови вільного доступу до екологічної інформації населення,
підвищення рівня його екологічної свідомості. Це дозволить, у свою
чергу, розробити положення щодо екологізації генпланів міст, забезпечити
санітарно-гігієнічні умови на курортах Криму відповідно до міжнародних
стандартів, вирішувати інші екологічні проблеми за допомогою новітніх
документно-інформаційних технологій, інформаційно-бібліотечної
діяльності. Недостатня розробленість проблеми, з одного боку, і
практична необхідність її вирішення, з іншого, – зумовили вибір теми
дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота над
дисертацією була розпочата на кафедрі інженерної екології Кримської
академії природоохоронного та курортного будівництва (КАПКБ) згідно з
планами наукових досліджень і є складовою частиною держбюджетної теми за
№ 0100U006878 “Створення основ експертно-технологічного комплексу
забезпечення безпеки й експлуатації будинків у складних геологічних і
екологічних умовах на базі ГІС”.

Продовження розробки обраної теми було реалізовано в Харківській
державній академії культури на кафедрі соціальних комунікацій у межах
комплексної науково-дослідницької теми “Бібліотечно-інформаційне
забезпечення науки, виробництва, освіти і культури”.

Мета дисертаційної роботи – розробка теоретико-методологічних засад
програмно-проектної діяльності по формуванню інформаційно-бібліотечного
забезпечення екологічної сфери.

Досягнення мети передбачає реалізацію таких задач:

вивчити сучасний стан досліджень, їх прогнозування і реалізацію у сфері
бібліотечно-інформаційного забезпечення і стратегій управління розвитком
ІБЗ;

визначити конструктивні елементи ІБЗ екологічної сфери Криму;

обгрунтувати напрями взаємодії документально-інформаційних, у т.ч.
бібліотечних структур, які забезпечують екологічну сферу Криму в
контексті їх участі у програмно-проектній діяльності;

розробити інноваційну програмно-проектну технологію формування
регіонально-галузевої системи ІБЗ на прикладі екологічної галузі
Кримського регіону;

визначити роль та місце бібліотечно-інформаційних структур у системі
екологічного виховання та освіти.

Об’єктом дисертаційного дослідження є система
інформаційно-бібліотеч-ного забезпечення екологічної сфери.

Предмет дослідження – технологія формування регіонально-галузевої
системи інформаційно-бібліотечного забезпечення екологічної сфери
Кримського регіону.

Методи дослідження. Теоретико-методологічну базу дисертації забезпечують
системний, інформаційний та діяльнісний підходи, що дозволяють осягнути
явища і факти документно-інформаційної сфери в період посилення
інформаційної взаємодії в соціумі на різних рівнях організації. Теорія
управління і менеджменту уможливила сформувати стратегії розвитку ІБЗ у
динамічно мінливому оточенні. Соціально-комунікативний підхід, що набув
розвитку в українському бібліотекознавстві, забезпечив формування основ
корпоративної взаємодії структур, що задовольняють інформаційні потреби
на базі власних інформаційних ресурсів та інтегрують їх у світові
інформаційні системи і мережі.

Для обгрунтування теоретичних положень і одержання емпіричних даних
використовувалася сукупність методів: соціологічних, загальнонаукових
(порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення), соціального проектування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

уперше комплексно розглянуто екологічну проблематику Кримського регіону
в регіонально-галузевому ракурсі, структуровано інформаційні потреби
споживачів екологічної інформації;

виявлено стратегічні орієнтири формування регіонально-галузевої системи
ІБЗ в умовах інформатизації суспільства;

розроблено програмно-проектні засади розвитку системи ІБЗ екологічної
сфери в умовах формування інформаційного ринку та інформаційно-мережевої
технології функціонування інформаційних систем;

розроблено і запропоновано програмно-проектну технологію формування
регіонально-галузевої системи ІБЗ, у т.ч. для виконання завдань
екологічного виховання та освіти.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості
застосування запропонованої технології формування систем ІБЗ
регіональними і галузевими органами управління як інструменту формування
цілеспрямованої інформаційної політики екологічної сфери для створення
сприятливого інформаційного клімату в регіоні, забезпечення входження
регіону в інформаційний простір з урахуванням раціонального використання
наявних можливостей розвитку інформаційно-бібліотечного сектору і
ресурсів. Сформульовані автором положення дозволять
інформаційно-бібліотечним менеджерам, працівникам бібліотек та органів
НТІ уточнити цілі, завдання, методи, напрями інноваційної діяльності на
сучасному етапі і на найближчу перспективу. Матеріали дисертації можуть
використовуватися при підготовці бібліотечно-інформаційних кадрів і в
системі підвищення кваліфікації інформаційно-бібліотечних фахівців.
Матеріали й результати дослідження використано при викладанні навчальних
дисциплін: “Соціальна інформатика”, “Бібліотекознавство”, “Автоматизація
бібліотечно-бібліографічних процесів”, в системі підвищення кваліфікації
і перепідготовки бібліотечних кадрів, про що свідчить акт про
впровадження.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом багаторічного
дослідження предметно-проблемної сутності екологічної сфери як об’єкта
бібліотечно-інформаційного забезпечення, теоретико-методологічних основ
трансформації інформаційної діяльності в умовах переходу до
інформаційного суспільства. Особисто автором структуровані елементи
технології формування і розвитку регіонально-галузевої системи ІБЗ.

Апробація результатів дослідження. Матеріали й результати дисертаційного
дослідження доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях:
“Бібліотеки та асоціації в мінливому світі: нові технології і нові форми
співробітництва (м. Судак, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002,
2003 рр.); “Кризовий та передкризовий стан довкілля як результат
техногенного впливу на геологічне середовище і геоморфосферу” (м. Львів,
1998 р.); “Наукові і практичні аспекти курортної діяльності” (м. Ялта,
1998 р.); “Інженерний захист територій і об’єктів у зв’язку з розвитком
небезпечних геологічних процесів” (м. Ялта, 1999 р.); “Тектоніка і
корисні копалини Азово-Чорноморського регіону” (м. Сімферополь, 2000
р.); “Економіка, комп’ютери, освіта” (м. Сімферополь, 2000 р.);
“Проблеми і перспективи використання геоінформаційних технологій у
гірській справі” (м. Дніпропетровськ, 2000 р.); “Екологія. Людина.
Суспільство” (м. Київ, 2000 р.).

Публікації. Основні наукові результати і висновки дисертаційного
дослідження відображені у 12 одноосібних публікаціях, з них 6 статей –
у наукових фахових виданнях України, а решта – матеріали і тези
конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи визначаються специфікою
проблеми, метою та завданнями дослідження. Результати дослідження
викладено на 171 сторінки тексту. Дисертація складається зі вступу, 3-х
розділів, висновків, списку використаних джерел з 262 найменувань, двох
додатків. Повний обсяг дисертації становить 210 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИССЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження;
визначаються його об’єкт, предмет, мета й завдання; розкривається
наукова новизна роботи, її практичне значення; подається інформація про
особистий внесок здобувача й апробацію результатів дослідження.

Перший розділ “Теоретико-методологічний аналіз систем
інформаційно-бібліотечного забезпечення” складається з двох підрозділів.
У першому підрозділі “Інформаційно-бібліотечне забезпечення як об’єкт
бібліотечних досліджень” розглядаються теоретичні проблеми трансформації
діяльності бібліотек та інших документально-інформаційних структур на
основі впровадження сучасних інформаційних систем (ІС). Увага
акцентується на сучасному рівні еволюції ІС – системно-мережевому.
Обгрунтовується висновок, що нині відбувається усвідомлення принципів і
концепцій, створення моделей і структур із метою одержання соціально
значущих результатів. Трансформація розглядається як зміна підцілей
відповідно до динамічно мінливих умов зовнішнього середовища і потребує
серйозної наукової оцінки набутого досвіду розвитку соціальних об’єктів.

Регіональний аспект ІБЗ детально розглядається в контексті
інформатизації Н.С. Карташовим, М.І. Сенченком, Г.В. Шемаєвою, М.В.
Рогожкіним та ін. Метою регіональної інформатизації є створення
інформаційної інфраструктури України на основі об’єднання глобальної
комп’ютерної мережі Інтернет, локальних комп’ютерних мереж регіонів і
технології трансформації інформаційних ресурсів в інформаційний
потенціал регіонів.

Доводиться, що проблемно-орієнтований аналіз галузі має розглядатися як
один із стратегічних напрямів інформаційної роботи бібліотек. Він
свідчить про трансформацію змістовного аспекту діяльності бібліотек,
перехід від бібліотечно-інформаційного обслуговування до режиму
інформаційно-бібліотечного забезпечення. Відмінності між ними
досліджували ще наприкінці 70-х рр. такі вчені як Г.І. Гольдгамер, В.І.
Горькова, А.В. Соколов, Д.Є. Шехурін, Б.М. Герасимов, С.М. Звежинський
та ін. Висновки багаторічних дискусій полягали в тому, що було визнано
чотири основних етапи науково-інформаційної діяльності – видання,
повідомлення, обслуговування і забезпечення. Усі чотири етапи мають
власні цільові функції, методику, організацію й управління.

Виявлено, що практична необхідність проектної діяльності у сфері
бібліотечно-інформаційного забезпечення зумовлена розвитком і
вдосконаленням системи управління, орієнтованої на стратегічну розробку
багатьох інформаційних програм. Проектні завдання, що вирішуються в
рамках стратегій розвитку бібліотек і, в цілому, інформаційної сфери,
визначаються потребами практики. В умовах постійного зменшення
бюджетного фінансування бібліотеки змушені адаптувати підходи, що вже
набули розвитку у виробничій, а також у бібліотечно-інформаційній сферах
західних країн, де індустріалізація останньої відбулася у  80-х рр.
ХХ ст. Вивчення практики, теорії, прогнозних оцінок розвитку
бібліотечно-інформаційної сфери дозволяє одержувати обгрунтовані дані
про перспективи розвитку і створювати відповідну модель з урахуванням
домінуючих характеристик об’єктів, глибокого вивчення тенденцій і
закономірностей розвитку системи (об’єкта), якісних і кількісних змін.
На цьому рівні осмислення теоретико-методологічної бази даного
дослідження важливе значення мали праці з прогнозування, моделювання
систем. Аналіз цих праць дозволив переконатися у слушності обраного
програмно-проектного підходу до опису об’єкта дослідження в термінах
завдань управління розвитком об’єкта. Проблемна постановка завдань – це
цілком новий етап системного обгрунтування рішень в інтересах
управління, зокрема об’єктами бібліотечно-інформаційної сфери.

Для досягнення мети дослідження послідовно вирішувалися завдання, що
дозволили описати об’єкт і проаналізувати можливі шляхи функціонування і
розвитку.

Доведено, що розробка основ програмно-проектної діяльності з ІБЗ
екологічної сфери Кримського регіону цілком відповідає стратегічним
планам Уряду Автономної Республіки Крим по створенню умов для формування
демократичної моделі підготування і прийняття політичних і управлінських
рішень. Створення певного рівня ІБЗ дозволяє сформувати відповідну базу
прийняття рішень у сфері екології, забезпечити доступ спеціалістів і
населення до інформаційних ресурсів, зокрема аналітичних, з виконання
завдань екологічної чистоти, безпеки Кримського регіону. Але для
досягнення необхідного рівня ІБЗ слід подати конструкти розвитку ІБЗ
екологічної сфери в їх взаємозв’язку – як модель, програму, основні
напрями вдосконалення ІБЗ, проектні рішення щодо цих напрямів.

У другому підрозділі “Методологічні основи дослідження” розглядаються
методологія і методи, що використовувалися під час збору емпіричного
матеріалу і написання роботи. Обґрунтовуються важливість і слушність
використання системного підходу для побудови об’єктивної моделі
взаємодії усіх елементів системи. Мета проектування системи – створити
умови функціонування ІБЗ для якісного процесу інновацій, що забезпечують
адаптацію технічних, функціонально-структурних, методичних, кадрових
змін до процесу вирішення проблем і управління. Об’єктивна модель є
вираженням основної концепції – фундаменту системної методології і
міститься у твердженні, що реальність існує тільки у формі систем.
Проблеми створення систем ІБЗ, що за своєю інформаційно-предметною
(предметно-об’єктною) складовою є недостатньо структурованими системами,
пов’язані з дослідженням майбутніх нечітко визначених ресурсів, їх
властивостей і бажаних характеристик.

Формування концептуальних та організаційно-функціональних моделей
розглядається як найвідповідніший варіант реалізації фундаментальних
досліджень у бібліотечній сфері на сучасному етапі її розвитку. Процес
формування регіонально-галузевої системи інформаційно-бібліотечного
забезпечення (РГСІБЗ) передбачає вивчення її предметного поля та його
відображення у характеристиках інформаційних потреб (ІП), суб’єктів
інформаційно-бібліотечної діяльності та особливостей форм і методів
організації ІБЗ: умов реалізації завдань та тенденцій його розвитку. Ці
конструктивні елементи системи ІБЗ набувають конкретного змістовного
наповнення в певній часово-просторовій формі і стають у проекті розвитку
інформаційно-бібліотечного забезпечення конструктами функціональних,
технологічних, організаційних, структурних трансформацій, які підлягають
обліку, управлінню та контролю.

Завдяки вивченню теорії інформаційних потреб визначені рівні їх
формування та ознаки для подальшого бібліотечно-інформаційного
забезпечення екологічної сфери. З метою вивчення інформаційних потреб
різного рівня формування застосовані соціологічні методи: спостереження,
факторний аналіз. Аналіз літератури дозволяє визначити напрям роботи по
формуванню регіонально-галузевої системи інформаційно-бібліотечного
обслуговування екологічної сфери Криму, сформувати конструктивну основу
для аналізу і реалізації набутого досвіду інформаційно-бібліотечного
забезпечення, як наукового так і практичного. Об’єктами аналізу стають:
інформаційна політика, предметно-орієнтований інформаційний простір,
інформаційний ландшафт, інноваційний когнітивно-інформаційний ресурс.
Інформаційна політика визначає стратегії і строки створення умов
розвитку РГСІБЗ; опис предметно-орієнтованого інформаційного простору
характеризує ІП на суспільному, колективному, індивідуальному рівнях та
завдання їх задоволення; інформаційний ландшафт – відбиває мережеву
структуру інформаційних систем різного рівня; інноваційний
когнітивно-інформаційний ресурс розвитку складає зміст, форми
програмно-проектної тактики по реалізації завдань стратегічного розвитку
ІБЗ. Визначено, що проблема створення системи бібліотечно-інформаційного
забезпечення набуває конструктивної формули: інформаційна політика –
предметно-орієнтований інформаційний простір – інформаційний ландшафт
(організація, технологія, структура, функції) – інноваційний
когнітивно-інформаційний ресурс розвитку (програмно-проектна тактика).

У другому розділі “Взаємодія системних компонентів ІБЗ:
регіонально-галузевий рівень” розглядаються інформаційно-системні
суб’єкти ІБЗ. У першому підрозділі “Інформаційні потреби сфери
управління, фахівців та вчених-екологів Криму” досліджується середовище
формування ІП представників різних кіл споживачів екологічної
інформації. При реалізації стратегічних напрямів розвитку ІБЗ необхідною
умовою є знання про зовнішнє і внутрішнє середовище. Зовнішнє середовище
ІБЗ, як відомо, містить реальні та потенційні ІП різних груп
користувачів (різних категорій читачів, відвідувачів) та організацій,
які мають з бібліотекою спільні інтереси і цінності. Внутрішнє
середовище – це ресурси бібліотеки (фонди, послуги,
довідково-бібліографічний потенціал та ін.), кадри (система навчання,
мотивації, стимулювання та ін.). Для того, щоб реалізувати ідеї розвитку
ІБЗ, формування систем відповідного рівня, необхідно визначити
конструктивні кроки по досягненню бажаного результату. Визначається, що
об’єктами вивчення стають ІП на макролокальному, локальному та
мікролокальному рівнях їх формування та існування. При цьому
предметно-об’єктне середовище галузі у Кримському регіоні є базою
інформаційного забезпечення та обслуговування.

Структурування предметно-об’єктного поля екологічної сфери здійснено на
основі виявлення вертикально-горизонтальних залежностей ІП та
організаційно-функціональних можливостей усіх суб’єктів ІБЗ регіону.
Отримані відомості були використані у третьому розділі в контексті
програмно-проектного моделювання ІБЗ галузі. Описується модель
функціонування системи ІБЗ, яка включає документально-інформаційні
потоки за напрямами, інформаційні запити споживачів інформації та
інформаційні процеси, що забезпечують відповідність вхідного потоку в
ІБЗ запитам споживачів інформації.

Загальна схема структуризації інформаційних процесів (СІП) подана таким
чином: Крим ( регіон ( регіонально-зональний рівень ( мікрорегіональний
рівень ( макролокальний рівень регіону ( локальний рівень регіону (
мікролокальний рівень регіону. СІП – система інформації з розподіленими
банками даних. Завдяки цьому відбувається логічний зв’язок різних
рангових рівнів інформаційних потоків. Інформаційна модель СІП дозволить
виробити методики структуризації інформаційних потоків відповідно до
сучасних міжнародних вимог інформаційного забезпечення екологічної
сфери.

У другому підрозділі “Документально-інформаційні служби у структурі ІБЗ:
напрями взаємодії” вивчається стан інформаційних структур і перспективні
напрями роботи бібліотек та інших інформаційних структур Кримського
регіону, основні характеристики діяльності цих органів по задоволенню ІП
з екологічної проблематики. Найчисленнішими в системі ІБЗ Криму є
публічні бібліотеки. Вивчення їх діяльності виявило найбільшу орієнтацію
на екологічне просвітництво і довідковий характер роботи щодо
задоволення ІП різного рівня.

Установлено, що існуюча система інформаційно-бібліотечного
обслуговування, яка функціонує на основі задоволення одноразових і
постійних запитів та потреб, виникаючих на різних рівнях функціонування
екологічної галузі Кримського регіону, не відповідає необхідності
забезпечення відповідного рівня стабільного екологічного розвитку Криму,
екологічної безпеки і рекреації природних ресурсів і середовища
існування, екологічного просвітництва і підвищення рівня екологічної
культури населення і влади. Завданням формування системи ІБЗ екологічної
галузі Криму є створення умов інноваційного розвитку інформаційного
середовища, реалізація стратегічних напрямів розвитку ІБЗ; формування
єдиної техніко-технологічної бази й інформаційно-лінгвістичного
забезпечення на рівні ідентифікації, супроводу і задоволення ІП з
екологічної проблематики; оптимізація інформаційних ресурсів з
урахуванням оптимальності формування документних ресурсів, їх
відображення в пошукових масивах інформаційних систем, розподіл функцій
обслуговування та забезпечення ІП різних категорій споживачів відповідно
до цілей використання інформаційного галузевого потоку.

Взаємодія організацій, діючих у системі ІБЗ, набуває виду складної
структури обміну даними. Теоретично всі установи, що беруть участь у
цьому процесі, поділяються на 2 рівні: горизонтальний та вертикальний,
які, у свою чергу, є багатоетапними: для кожної організації існує свій
підрівень. Організаційно-методологічний характер проблем взаємодії
суб’єктів ІБЗ у Кримському регіоні в умовах гібридного інформаційного
простору потребує нових підходів до їх вирішення. Опанування нових
технологій управління складними системними об’єктами є першочерговим
завданням бібліотечної освіти. Фактично вони змушують
бібліотечно-інформаційних фахівців по-новому бачити свою професійну
сферу діяльності.

Стратегії та ключові моменти вирішення інноваційного розвитку такі:
вільний доступ до інформації на основі системно-мережевих інформаційних
технологій; автоматизований режим довідково-бібліографічного
обслуговування на основі ЕК та БД; доступність системи
експрес-копіювання документів; організація використання інформаційних
ресурсів різного рівня.

Складовими системно-інформаційного аналізу є також організаційна
структура ІБЗ, продукти і послуги на інформаційному ринку, характер і
форма інформаційної взаємодії, ІП у регіонально-галузевому аспекті,
інформаційно-технологічна база функціонування системи ІБЗ.

Головними системно-функціональними напрямами взаємодії всіх компонентів
РГСІБЗ є розкриття фондів екологічної проблематики, пошук у світовому
документально-інформаційному потоці, отримання повних текстів
документів, підтримка внутрішніх технологічних процесів.

Напрям розвитку діяльності бібліотечно-інформаційної сфери має різні
організаційні рівні: корпоративний – перетворення бібліотек в
інформаційні, культурні та освітні установи; регіональний – розподіл
повноважень у системі інформаційного забезпечення суспільства;
функціональний – по основних напрямах взаємодії функціонуючої системи
ІБЗ.

У підрозділі “Нормативно-правові основи взаємодії в сфері
інформаційно-бібліотечного забезпечення” висвітлюються зв’язки між
об’єктами, нормами правового поля екологічної сфери Криму, а також
суб’єкти інформаційної діяльності та їх завдання в ракурсі задоволення
еколого-правових потреб. Дотримання нормативно-правових норм є
обов’язковою умовою взаємодії всіх структур, що беруть участь у системі
ІБЗ, особливо в період опанування нових інформаційних технологій.
Організаційно-функціональний і структурний елементи, що зазнають змін
під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів функціонування
бібліотечно-інформаційних структур і системи ІБЗ, потребують
використання зовсім нових принципів обробки, забезпечення доступу,
подання інформації та документів у новому інформаційному середовищі. У
новітніх фундаментальних розробках по теорії ІС, менеджменту ІР,
управлінню БСІ та організації ІБЗ ці принципи пов’язують із
консолідацією зусиль і кооперацією ресурсів, інтеграцією функцій.

Складовою системи інформаційно-бібліотечного забезпечення сфери екології
є інформаційно-бібліотечне забезпечення нормативно-правовою інформацією
з екології. Нормативно-правова інформація визначає і закріплює основні
права людини, зокрема на сприятливе навколишнє середовище. Для створення
системи зовнішнього регулювання стану екології розробляється система
норм і правил, що регламентується й охороняється на державному рівні.
Нині існує багато екологічних правопорушень: забруднення навколишнього
середовища, псування, знищення, ушкодження, нераціональне використання
природних ресурсів, руйнування природних екосистем та ін.

e

i

T?ec

¦

??????

e

i

???????????T?e¤

¦

?

I

?

E

?????

??????o

??????????o

??????$?????????¤???????$?????????¤???????іону, оптимізації їх
формування та використання у процесах комплектування фондів, створення
бібліографічної бази обслуговування, номенклатури послуг. У рамках
РГСІБЗ слід створити умови для багатонаправленої, багаторівневої
взаємодії, підтримка і розвиток якої потребує формалізованих методів.

Внутрішнє зближення суб’єктів ІБЗ в умовах переходу на ІТ можна досягти
через їх сумісність, динамічну додаткову відповідність, взаємозалежність
на базі єдиної техніко-технологічної і програмної основи розподілу та
закріплення відповідних функцій праці в єдиній РГС, ліквідації
дублювання діяльності за функціями і спеціалізаціями. Взаємодія всіх
компонентів ІБЗ має узгоджуватися за формою, рівнями та напрямами.

Результатом цілеспрямованої програмно-проектної діяльності в
регіонально-галузевому ракурсі ІБЗ має стати ієрархічна гнучка система,
структура і межа якої визначають предметно-об’єктні параметри ІП.

Матеріалами дисертації підтверджується положення про те, що у
інформаційно-правовому полі ІБЗ регіонально-галузевого типу необхідно
використовувати правові акти і стандарти для забезпечення відповідного
рівня функціонування і подальшого розвитку ІБЗ з урахуванням входження в
інформаційно-технологічне середовище України, близького і далекого
зарубіжжя, дотримання прав інтелектуальної власності.

Третій розділ “Програмно-проектне моделювання ІБЗ екологічної сфери
Криму”. У першому підрозділі “Інноваційна програмно-проектна технологія
розвитку ІБЗ екологічної сфери” узагальнюються і систематизуються
вихідні положення з програмно-проектної діяльності у сфері створення
систем ІБЗ, доводиться, що формування регіонально-галузевої системи ІБЗ
по екології може стати одним із проектів по вирішенню соціально важливих
питань екології, екологічної безпеки, екологічного просвітництва та
освіти. Використання програмно-проектної технології у створенні РГСІБЗ
відповідає інноваційним підходам до управління з орієнтацією на
технологічний розвиток інформаційної сфери та економне використання
регіонального бюджету в умовах обмеженого фінансування. Крім того,
створюються сприятливі умови реалізації концепції доступності інформації
для вирішення найважливіших соціокультурних завдань. Нові підходи до
управління бібліотечно-інформаційною сферою дозволяють оптимально
використовувати потенціал розвитку, який визначається: можливостями
державно-громадського регулювання, коли вирішення комплексних проблем
забезпечується тісною взаємодією законодавчих органів, виконавчої влади
та бібліотечної спільноти; визначенням пріоритетних напрямів розвитку,
концентрацією централізованих засобів; активним використанням ринку як
ефективного засобу координації діяльності учасників інноваційного циклу;
посиленням ролі технологічних дій, зміщенням акцентів на такі
нововведення, які сприяють багатомасштабним структурним змінам;
переходом до програмно-проектних технологій, що поліпшують інноваційне
сприйняття всієї бібліотечно-інформаційної системи, як складової частини
інформаційної інфраструктури суспільства.

Доведено, що формування регіонально-галузевої системи
інформаційно-бібліотечного забезпечення екологічної сфери Кримського
регіону потребує: аналізу предметної сфери екології; вивчення
інформаційних запитів і потреб спеціалістів-екологів та розробку
змістовного профілю (галузевих, тематичних структур) предметної системи,
що формується; вивчення інформаційно-документних потоків, що
відповідають цим інформаційним запитам; надання екологічних знань і
екологічної освіти інформаційно-бібліотечними методами й засобами з
метою формування екологічної свідомості індивідів.

У другому підрозділі “Екологічне виховання та освіта в контексті
пріоритетів системи ІБЗ Кримського регіону” узагальнюються погляди
сучасних дослідників на взаємозв’язок гуманізації і екологізації в
сучасному світогляді. Акцентується увага на місці та ролі бібліотек у
системі екологічної освіти та вихованні. Основою міркувань та реалізації
завдань дослідження стає ідея гармонізації ставлення людини до природи
через сучасну природознавчу картину світу і проблеми біосфери, ноосфери
та Всесвіту в цілому, визначення місця людини у природі, вирішення
проблеми екології, створення відчуття комфортності в людини.

З одного боку, це глобальні проблеми, що виявляються як економічні,
екологічні, енергетичні кризи, а також загострення національних і
соціальних конфліктів у різних регіонах Планети, а з іншого –
фундаменталізація вищої освіти зумовлюється тим, що світове
співтовариство на початку ХХI ст. вважає систему освіти пріоритетною у
формуванні особистості, що потребує вирішення деяких взаємопов’язаних
проблем. Екологічне виховання забезпечує підготовку кожної людини до
морального поводження у природному середовищі. Завдання виховання
екологічної свідомості пов’язані з гармонізацією відносин людини з
природою, формуванням творчої індивідуальності, виявляється творенням
себе як істоти природної в широкому ноосферному розумінні. Екологічна
освіта розглядається в контексті невпинного процесу розвитку
особистості, незалежно від віку і соціального статусу. Виховання і
навчання екологічних уявлень сучасної людини є найважливішою складовою
частиною гуманізації життя всього соціуму у ІІІ тисячолітті. Крім
природних, соціально-економічних, соціально-технічних аспектів в умовах
інформаційного суспільства екологічна проблематика набуває і
соціально-інформаційного аспекту. Формування соціоінфосфери зумовило
виникнення нових понять, що описують нову інформаційно насичену
реальність: “інформаційне середовище”, “інформаційна криза” та ін.
Захист інформаційного простору став одним із напрямів у дослідженнях
інформаційних фахівців. Структуризація проблемного поля екологічної
сфери дозволила встановити, що поза увагою залишаються аспекти екології
особистості, що відбивають, орієнтують і формують знання і навички
здорового способу життя. Особливе значення в результативності ІБЗ
набувають такі якості свідомості особистості як упевненість у собі,
свобода, самостійність, позитивне мислення, відчуття себе частиною
природи.

Предметно-об’єктна сфера екології містить два основних аспекти:
людиноцентричні теми для пізнання людини, її психолого-фізіологічних і
життєдіяльних особливостей для індивідуального самопізнання і
забезпечення міждисциплінарних зв’язків завдяки предметно-об’єктним
одиницям людиноорієнтованих знань та інформації в системі ІБЗ. У процесі
інформаційно-бібліотечного забезпечення екологічної сфери виникає
необхідність створення відповідних проблемно-орієнтованих БД на різних
рівнях генерації екологічної інформації та цілеспрямованого їх руху на
ринку інформаційних продуктів та послуг. Через доступні форми бібліотеки
беруть участь, спільно з іншими соціально-культурними організаціями, у
формуванні загальної культури людини інформаційного суспільства.

Створення онлайнових бібліографічних, фактографічних, повнотекстових
масивів екологічної проблематики розподіленої конфігурації дозволить
сформувати інформаційно-екологічний простір, доступний різним
користувачам, і різноманітний ландшафт, що об’єднує інформаційні
структури, традиційні та електронні масиви, різноманітні
інформаційно-технологічні комплекси генерації, зберігання, переробки та
передачі інформації, різні інформаційні продукти і послуги. Інформація –
найважливіший гармонізуючий і когнітивно насичений елемент виховного та
навчального процесу. Вона має відповідати вимогам відкритості,
прозорості та бути доступною для всіх учасників чи суб’єктів
педагогічної комунікації.

Розроблена багаторівнева та багатофункціональна регіонально-галузева
система інформаційно-бібліотечного забезпечення з екологічної
проблематики у соціально-культурних умовах Криму, яка органічно
пов’язується з існуючою системою освіти в Україні. Система ІБЗ
формується і функціонує на основі єдиних цілей – забезпечення загального
доступу до інформації, створення умов безперервного виховання та освіти;
системних функціях формування ресурсів, їх обробки, розподілу; системної
організації – консорціуми; системному управлінні – кооперація,
координація; системних ресурсах – доступність учасникам системних форм
організації. Подібний підхід передбачає перегляд правил і норм
комплектування фондів, дотримання авторського права, розподіл статей
фінансових витрат у горизонтальних і вертикальних структурах ІБЗ.
Багатоаспектність об’єкта, що досліджується, потребує подальшого
глибокого вивчення кожного окремого елемента, об’єднання зусиль
зацікавлених організацій, підтримки місцевої влади і професійного
співтовариства, вибір об’єктів програмного проектування.

Система екологічного виховання і освіти, що поступово розвивається в
Україні, скерована на особистість, зорієнтована на загальнолюдські
духовні цінності та надбання національної культури. Виявлені основні
елементи – складові ландшафту інформаційного простору сучасного
суспільства: інформаційні ресурси; інформаційні технології і засоби
зв’язку; інформаційно-телекомунікаційні мережі; інформаційна
інфраструктура; системи інформаційного законодавства; системи захисту
інформаційних ресурсів; системи взаємодії інформаційного середовища з
міжнародними системами.

ВИСНОВКИ

У загальних висновках викладені основні науково-теоретичні результати
дисертаційного дослідження і зазначено таке:

1. З урахуванням аналізу стану теорії та практики створення систем ІБЗ
установлено наявність певної “критичної” маси для проведення
узагальнення і формування систематизованих уявлень про принципи та склад
програмно-проектної діяльності в бібліотечно-інформаційній сфері. Зміст
і напрями роботи по формуванню системи інформаційно-бібліотечного
забезпечення екологічної сфери Криму відбивають певний позитивний досвід
бібліотечних установ України, але вимагають залучення нових
управлінських підходів. Проектна діяльність набуває ознак механізму
розвитку бібліотеки, бібліотечної системи, системи ІБЗ у цілому і за
галузями знання та сферами соціокультурної діяльності. У нових умовах
формується новий вид управлінської діяльності. Проектне управління
передбачає: відповідальність за зміни, розподіл повноважень між
учасниками проекту, узгодженість дій у рамках проектного циклу,
формування мотивації партнерства, відповідальність за пакет
міжфункціональних завдань.

2. Аналіз екологічної сфери як предметної області системи охопив саму
галузь і її пріоритетні проблеми, інформаційні запити і потреби цієї
галузі, інформаційно-документні потоки, що забезпечують галузь.
Системність даного дослідження доповнена обгрунтуванням значення
бібліотечної діяльності, зорієнтованої на забезпечення предметного
ланцюга: галузь – інформаційні потреби – інформаційно-документні потоки.
Логічним результатом цього дослідження є синтез основних принципів ІБЗ
регіонально-галузевих і програмно-проектних дій з формування системи
інформаційно-бібліотечного забезпечення екологічної галузі та
програмно-проектних завдань її подальшого розвитку. Основними об’єктами
системного аналізу для створення систем ІБЗ визначені: інформаційна
політика – предметно-орієнтований інформаційний простір – інформаційний
ландшафт – інноваційний когнітивно-інформаційний ресурс розвитку.
Інформаційна політика вирішує стратегії та строки створення умов їх
реалізації; опис предметно-орієнтованого інформаційного простору
характеризує ІП на громадському, колективному, індивідуальному рівнях та
завдання їх задоволення; інформаційний ландшафт – мережеву структуру
інформаційних систем різного рівня; інноваційний
когнітивно-інформаційний ресурс розвитку – зміст, форми
програмно-проектної тактики по реалізації завдань стратегічного розвитку
ІБЗ. Аналіз екологічної сфери Криму, як предметної галузі досліджуваної
системи, дозволив виявити екологічні проблеми регіону, які потребують
сучасного інформаційно-бібліотечного забезпечення. Описані підходи до
вивчення та фіксації ІП на громадському, колективному, індивідуальному
рівнях.

3. Напрями взаємодії при реалізації програм проектів формування ІБЗ у
регіонально-галузевому аспекті передбачають: взаємодію з державою на
основі Закону України про бібліотеки та бібліотечну справу у процесі
формування регіональної бібліотечно-інформаційної системи; 2) взаємодію
з іншими громадськими структурами в регіоні на основі партнерства в
досягненні єдиних цілей по формуванню нового інформаційного простору і
реалізації концепції доступності інформації в напрямі вивчення ІП,
виробництва інформаційних продуктів та послуг, спільного використання
інформаційних ресурсів; 3) взаємодію з іншими бібліотеками, формування
сфери впливу, пріоритетних груп користувачів та ін.; 4) взаємодію на
міжрегіональному, національному та міжнародному рівнях.

4. Проаналізовано сучасний стан інформаційно-документального
забезпечення природоохоронної діяльності Кримського регіону. В
інформаційно-правовому полі регіонально-галузевого ІБЗ необхідно
використовувати правові акти і стандарти для забезпечення відповідного
рівня функціонування та подальшого розвитку з урахуванням входження в
інформаційно-технологічне середовище України, близького і далекого
зарубіжжя, дотриманні прав інтелектуальної власності.

5. Загальна схема реалізації програмно-проектного підходу до формування
інноваційних об’єктів чи реформування існуючих систем
інформаційно-бібліотечного забезпечення містить ідею (інноваційного
розвитку) – програму (стратегічний напрям розвитку) – проект
(організація, структура, функції, технологія, управління) – структуру
(формоутворення для реалізації ідеї). Формування ідеї передбачає аналіз
стану ІБЗ, досвіду функціонування, методології формування думок.
Розробка програми передбачає вибір стратегічних напрямів розвитку
об’єкта програмної розробки (в даному разі – системи ІБЗ): еволюції,
сучасного рівня реалізації, тенденцій розвитку, потреб галузі
забезпечення, соціального замовлення, забезпечуючих структур і т.д.
Створення проекту передбачає аналіз фінансових, системно-структурних,
кадрових, інформаційно-документних ресурсів, типових рішень, стандартів,
рівня розвитку та практики інформаційно-правової діяльності та ін. Вибір
структури реалізації ідеї – удосконалення ІБЗ на базі новітніх
інформаційних технологій – здійснюється з урахуванням практики і
структури функціонуючих органів місцевого самоврядування. Систематизація
програмних принципів створення системи ІБЗ у період освоєння
інформаційних технологій дозволила визначити пріоритет принципів
концентрації ресурсів та принципу мережевої інтеграції.

6. Завдання виховання екологічної свідомості пов’язані з гармонізацією
відносин людини з природою, формуванням творчої індивідуальності, тобто
себе як істоти природної в широкому ноосферному понятті. Екологічне
виховання в контексті постійного процесу розвитку особистості, незалежно
від віку та соціального положення. Виховання екологічного мислення
сучасної людини є важливою складовою гуманізації життя всього соціуму в
ІІІ тисячолітті. Розроблена модель РГСІБЗ передбачає співвідношення
профільної інформації, ресурсів та технології їх використання, потреби і
способи їх об’єднання з інформаційними ресурсами в інформаційний сервіс
з наданням інформаційних продуктів та послуг залежно від ІП. Активізація
екологічного виховання різних верств населення регіону засобами
інформаційно-бібліотечної діяльності в рамках системи, що формується,
може здійснюватися за допомогою координаційного Центру екологічної
інформації (КЦЕІ). Визначені його завдання. КЦЕІ формується на базі
однієї із функціонуючих бібліотек чи іншої структури, яка має всі
необхідні інформаційно-бібліотечні служби, а також комп’ютерну мережу.
Як варіант, КЦЕІ може бути створений на базі Таврійського національного
університету ім. В.І. Вернадського. Для створення КЦЕІ як методичного та
формуючого ядра самої системи екологічного виховання та навчання
найсуттєвішим моментом є набуття ним відповідного республіканського
статусу. Рішенням може бути включення його представника до структури
республіканського управління інформацією, наукою, навчанням. Діяльність
КЦЕІ має бути тісно і безпосередньо взаємопов’язана з діяльністю
відповідних структур Міністерства культури Автономної Республіки Криму.

Реалізація та втілення програми інформаційно-бібліотечного забезпечення
екологічних проблем Кримського регіону, створення корпоративної мережі
управління і взаємодії передбачаються на основі співробітництва з
державними і громадськими організаціями, науковими, навчальними та
інформаційними закладами. Тому далі вважаємо за доцільне розробити
угоду про обмін екологічною інформацією кримських бібліотек усіх систем
і відомств. Кінцевий результат такої роботи – оздоровлення навколишнього
середовища Кримського регіону, запобігання забрудненню, забезпечення
необхідного рівня прийняття управлінських рішень з екологічної безпеки,
ресурсозбереження, рекреації та ін. Крім того, створення КЦЕІ є умовою
забезпечення стратегічних напрямів інформатизації галузевої системи ІБЗ.

Проведене дослідження не вичерпує повністю питань порушеної проблеми.
Перспективні напрями подальшої розробки передбачають: аналіз специфіки
функціонування всіх суб’єктів ІБЗ екологічної сфери, узгодження
пріоритетів розвитку на регіональному рівні; узагальнення досвіду
програмно-проектної діяльності та її результативності в Україні.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях:

1. Лучанська В.В. Особливості формування корпоративної
інформаційно-бібліотечної системи (До 85-річчя Таврійського
національного університету ім. Вернадського) /В.В. Лучанська // Вісн.
Кн. палати. – 2003. – № 12. – С. 30-32.

2. Лучанська В.В. Інформаційно-бібліотечне забезпечення екологічною
інформацією Кримського регіону /В.В. Лучанська // Вісн. Кн. палати. –
2002. – № 12. – С. 25-26.

3. Лучанська В.В. Питання інформаційно-бібліотечного забезпечення
екологічних проблем Кримського регіону /В.В. Лучанська // Вісн. Харк.
держ. акад. культури: Зб. наук. пр.–- Х., 2002. – Вип.11. – С. 160-164.

4. Лучанська В.В. Система інформаційно-бібліотечного забезпечення
екологічних проблем Кримського регіону /В.В. Лучанська // Вісн. Кн.
палати. – 2002. – № 7. – С. 21-23.

5. Лучанська В.В. Інформаційне забезпечення природоохоронних дій як
умова сталого розвитку регіону /В.В. Лучанська // Вісн. Кн. палати. –
2001. – № 6. – С. 35-37.

6. Лучанська В.В. Особливості оптимізації інформаційного потоку для
вирішення екологічних проблем регіону /В.В. Лучанська // Вісн. Кн.
палати. – 2001. – № 2. – С. 11-13.

7. Лучанская В.В. Инновационная программно–проектная технология развития
информационно-библиотечного обеспечения экологической сферы
/В.В.Лучанская //Библиотечное дело – 2004: Всеобщая доступность
информации: Материалы Девятой междунар. науч. конф. (Москва 22-24 апреля
2004 г.). – М., 2004. – С. 56-57.

8. Лучанская В.В. Современное состояние информационно-библиотечного
обеспечения экологической сферы Крымского региона /В.В. Лучанская// 10-я
Международная конференция “Крым-2003”: Библиотеки и ассоциации в
меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества:
Материалы конф. – М.: ГПНТБ России, 2003. –Т.2. – С. 581-583.

9. Лучанская В.В. Экологическое образование и воспитание в контексте
информационно-библиотечного обеспечения экологической информацией /В.В.
Лучанская // 10-я Международная конференция “Крым-2003”: Библиотеки и
ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы
сотрудничества: Материалы конф. – М.: ГПНТБ России, 2003. –Т.2. – С.
560-562.

10. Лучанская В.В. Информационно-библиографическое обеспечение
экологической информацией для решения проблем устойчивого развития
регионов / В.В. Лучанская //9-я Международная конференция “Крым-2002”:
Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые
формы сотрудничества: Материалы конф. – Судак, 2002.–Т.1. – С. 475-477.

11. Лучанская В.В. Информационное обеспечение специалистов для решения
экологических проблем региона / В.В. Лучанская // 7-я Международная
конференция “Крым – 2000”: Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире:
новые технологии и новые формы сотрудничества: Труды конф. – Судак,
2000. – Т. 2. – С. 279-280.

12. Лучанская В.В. Роль структуризации информационных процессов в
инженерной экологии на территории Украины /В.В. Лучанская // 5-я
Международная конференция “Крым-98”: Библиотеки и ассоциации в
меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества:
Материалы конф. – Судак, 1998. – Т. 2. – С. 730-732.

АНОТАЦІЯ

Лучанська В.В. Формування системи інформаційно-бібліотечного
забезпечення екологічної сфери Кримського регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за
спеціальністю 07.00.08 – книгознавство, бібліотекознавство,
бібліографознавство. – Харківська державна академія культури. – Харків,
2004.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню проблеми формування
системи інформаційно-бібліотечного забезпечення екологічної сфери
Кримського регіону.

Виявлено основні напрями роботи з формування регіонально-галузевої
системи інформаційно-бібліотечного обслуговування екологічної сфери
Криму, які мають конструктивну основу для аналізу і реалізації набутого
досвіду, як наукового так і практичного. Конструктивними елементами
визначено: інформаційну політику – предметно-орієнтований інформаційний
простір – інформаційний ландшафт – інноваційний когнітивно-інформаційний
ресурс розвитку. Інформаційна політика визначає стратегії і терміни
створення умов їх реалізації; опис предметно-орієнтованого
інформаційного простору характеризує ІП на суспільному, колективному,
індивідуальному рівнях і завдання їх задоволення; інформаційний ландшафт
– мережеву структуру інформаційних систем різного рівня; інноваційний
когнітивно-інформаційний ресурс розвитку – зміст, форми
програмно-проектної тактики по реалізації завдань стратегічного розвитку
ІБЗ.

Розглянуто формування регіонально-галузевої системи екологічної сфери як
завдання управління створенням відповідного сегмента в інформаційному
просторі Криму. Основою моделі задоволення різних ІП екологічної сфери є
схема структуризації інформаційних процесів (СІП), що розглядається як
система ІБЗ з розподіленими банками даних.

Ключові слова: система, інформаційно-бібліотечне забезпечення,
програмно-проектна технологія, регіонально-галузевий рівень,
інформаційні потреби, системні принципи, екологія, Крим.

АННОТАЦИЯ

Лучанская В.В. Формирование системы информационно-библиотечного
обеспечения экологической сферы Крымского региона. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по
специальности 07.00.08 – книговедение, библиотековедение,
библиографоведение. – Харьковская государственная академия культуры. –
Харьков, 2004.

Диссертация посвящена комплексному исследованию проблемы формирования
системы информационно-библиотечного обеспечения экологической сферы
Крымского региона. В условиях становления и функционирования
современного информационного общества уровень организации ИБО различных
сфер деятельности и прежде всего их управленческой подсистемы
приобретает первостепенное значение. Решение этих задач обеспечивает
благоприятные возможности вхождения Украины в мировое сообщество.

Изучены основные направления работы по формированию
регионально-отраслевой системы информационно-библиотечного обслуживания
экологической сферы Крыма. Рассматриваются конструктивные основы для
анализа и реализации накопленного опыта, как научного так и
практического. Конструктивными элементами определены: информационная
политика – предметно-ориентированное информационное пространство –
информационный ландшафт – инновационный когнитивно-информационный ресурс
развития ИБО.

Разработана информационная модель регионального структурирования
информационных запросов – потоков по экологии Крыма. Формирование
регионально-отраслевой системы экологической сферы рассматривается как
задача управления созданием соответствующего сегмента в информационном
пространстве Крыма. Исследуемые информационные запросы специалистов,
ученых, управленцев Крыма позволяют обеспечивать своевременное и
достоверное решение, прогнозирование экологических проблем Крыма. Роль
библиотек и информационно-библиотечных служб – создать условия полного
опережающего и текущего удовлетворения ИП – руководящих кадров региона,
отрасли, специалистов- экологов, в том числе преподавателей, населения,
руководителей предприятий. Основу модели составляет схема структуризации
информационных процессов (СИП), которая рассматривается как система
информации с распределенными банками данных. На примере экологической
деятельности промышленного предприятия доказано, что для информационного
обеспечения решения экологических проблем необходимо определить
информационный аспект каждой экологической проблемы и формирование ряда
отраслей знания, которые связаны с экологией.

На базе нормативных и правовых документов проанализировано современное
состояние информационно-документного обеспечения природоохранной
деятельности Крымского региона и возможности правового обеспечения
взаимодействия субъектов ИБО региона.

В результате системного информационного анализа выявлено компонентное
строение единой регионально-отраслевой системы ИБО и определены задачи
по их характеристике: анализ предметной сферы экологии; изучение
информационных запросов и потребностей специалистов-экологов, разработка
содержательного профиля (отраслевых, тематических структур) предметной
области формирующейся системы, изучение информационно-документных
потоков, которые отвечают этим информационным запросам;
социально-общественный и коллективный уровни удовлетворения ИП для
обеспечения управления и производственной деятельности; расширение
экологических знаний и экологического образования
информационно-библиотечными методами и средствами с целью формирования
экологического сознания индивидов.

В рамках системы, которая исследуется, предложено создание
Координационного центра экологической информации (КЦЭИ). Основным
назначением Центра экологической информации является: разработка
программно-проектной документации; получение статуса в органах
государственной власти; формирование информационно-библиотечных
ресурсов для выполнения экологических программ Крымского региона;
распределение функций участников программ; формирование БД
информационно-цифровых данных экологического состояния Крыма.
Деятельность КЦЭИ будет тесно и непосредственно взаимосвязана с
деятельностью соответствующих структур Министерства культуры Крыма.
Создание КЦЭИ является условием обеспечения стратегических направлений
информатизации в отраслевой системе ИБО. Систематизация программных
принципов создания системы ИБО в период освоения информационных
технологий позволила установить приоритет принципов концентрации
ресурсов и сетевой интеграции.

Ключевые слова: система, информационно-библиотечное обеспечение,
программно-проектная технология, регионально-отраслевой уровень,
информационные потребности, системные принципы, экология, Крым.

ANNOTATION

Luchanskay Valentina Vladimirovna. The forming of the system of library
and information providing of the ecological field of the Crimean
Region.– Manuscript.

The dissertation for the Candidate of Pedagogical Science’s degree,
speciality 07.00.08.– Bibliology, Library Science, Bibliography Science.
– Kharkiv State Academy of Culture.– Kharkiv, 2004.

The thesis is devoted to the problems of forming the systems of library
– information providing of the ecological field of the Crimean Region.
The main trends of activity in the regional-branch systems of library –
information service of the ecological field of the Crimean Region, which
have a constructive base for an analysis and realization of acquired
scientific and practical experience, have been worked out. The
information policy – the subject-competent information area – the
information landscape – the innovative cognitive- information resource
of development are defined as constructive elements. The information
policy determines strategies and dates of creating conditions of their
realization; the description of subject-competent information area
characterizes information requirements at public, collective, individual
levels and the task of their satisfaction; the information landscape
defines network structure of information systems at different levels;
the innovative cognitive – information resource of development
determines the contents, the form of program-design tactics for
realizing problems of strategic development of library – information
providing.

The forming of the regional-branch systems of the ecological field as a
task of management of creating an appropriate segment in an information
area of the Crimea are considered. The basis of the model of
satisfaction with different information requirements of the ecological
field is a scheme of structurization of information processes, which are
considered as a system library – information providing of information
with distributed databases.

Key words: library – information providing, program-design technology,
regional-branch level, information requirements, ecology, the Crimea.

Підписано до друку 7.07.2004. Формат паперу 60х841/16.

Умов. друк. арк. 0,8. Зам. № Тираж 100 прим.

Надруковано в лабораторії множ. техніки ХДАК

61003, Харків, Бурсацький спуск, 4.

PAGE 21

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020