.

Корекція комплексами з l-аргініном морфофункціонального стану яєчників щурів різних вікових груп, які зазнали дії іонізуючого випромінення (авторефера

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
123 3136
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ

ЛУЦИШИН ЯРИНА БОГДАНІВНА

УДК:577.112.385:612:621:612.014.48

Корекція комплексами з l-аргініном морфофункціонального стану яєчників
щурів різних вікових груп, які зазнали дії іонізуючого випромінення

03.00.01 – радіобіологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті експериментальної радіології Наукового
центру радіаційної медицини Академії медичних наук України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор

Порохняк-Гановська Людмила Андріївна

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Матюшко Ростислав Павлович, завідувач курсом радіаційної медицини,
професор кафедри радіології з курсом радіаційної медицини Національного
медичного університету ім. О.О. Богомольця

кандидат медичних наук

Родіонова Наталія Костянтинівна, старший науковий співробітник Інституту
експериментальної патології, онкології і радіобіології ім.
Р.Є Кавецького НАН України

Провідна установа: Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.
Комісаренка Академії медичних наук України

Захист дисертації відбудеться “8” червня 2004 р. о 1400 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.562.01 при Науковому центрі
радіаційної медицини АМН України за адресою: 03115, м. Київ, проспект
Перемоги, 119-121, конференц-зала.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Наукового центру
радіаційної медицини АМН України за адресою: 04050, м. Київ, вул.
Мельникова, 53.

Автореферат розісланий “8” травня 2004 року

Вчений секретар спеціалізованої

Вченої ради
____________________к.б.н. Л.О. Ляшенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Після Чорнобильської катастрофи у населення України
жіночої статі, яке було піддане дії іонізуючого випромінення,
збільшилась частота порушень у репродуктивній системі, зокрема,
спостерігається раннє настання менопаузи (Беженарь В.Ф. 2000, Іванюта
Л.І. 2000, Дубчак А.Е. 2001, Тимошенко Л.В. 2001).

У жінок після настання менопаузи виникають зміни в естрогенчутливих
органах. Особлива загроза виникає у серцево-судинній системі, оскільки
естрогени знижують утворення ліпопротеїдів дуже низької і низької
щільності, підвищують утворення ліпопротеїдів високої щільності, мають
антиоксидантні властивості, стимулюють утворення рецепторів
ліпопротеїдів низької щільності, проявляють антагонізм щодо Са++,
зменшують утворення ендотелінів і тромбоксану, сприяють утворенню
простацикліну, зрештою, зменшують агрегацію тромбоцитів і спазм судин.
Вікові зміни серцево-судинної системи пов’язані зі зменшенням
еластичності судин через структурні зміни колагену, зниження
скоротливості серця, підвищення артеріального тиску, зниження
кровопостачання органів і тканин (Дмитрієнко С.А. 1999, Дзяк Г.В. 2001,
Окороков А.Н. 2002, Воловникова В.А. 2002). З віком відбувається
активація процесів пероксидації біомембран, в результаті чого у тканинах
накопичуються продукти перекисного окиснення, вільні радикали. При
клімактеричному синдромі має місце підвищений рівень первинних та
вторинних продуктів пероксидації на тлі зниження елементів
антиоксидантного захисту, що забезпечує збільшення зазначених
метаболітів в організмі (Барабой В.А. 1987, Порохняк-Гановська Л.А.,
Овсяннікова Л.М. 2001, Луценко Н.С. 2001).

Шкідливим для здоров’я людей є не тільки іонізуюче випромінення, але і
хімічні речовини, що потрапляють в організм з довкілля. Серед металів,
які забруднюють біосферу, значну небезпеку для здоров’я людей становить
свинець і його сполуки. Щорічні викиди свинцю в атмосферу, пов’язані з
діяльністю людини, оцінюються в 60000 тон, з яких 75 % потрапляють у
зовнішнє середовище з викидами автотранспорту. При ліквідації
Чорнобильської катастрофи було використано свинець, частина якого
випаровувалась і потрапляла в атмосферу. Досліджено, що у жінок, які
працюють в таких несприятливих умовах, рівень захворюваності з
тимчасовою втратою працездатності статистично вірогідно вищий, ніж у
жінок контрольної групи. Особливо це стосується репродуктивної функції
жінки (Мінкіна Н.А. 1988, Єжкова Т.С. 1990, Іваницька Н.Ф. 1992, Пятак
Н.О. 1994, Краснюк Е.П. 2002). Яєчник – один з основних органів статевої
системи і має високу радіочутливість (Банецкая Н.В. 2000, Аблековская
О.Н. 1999, Адейшвілі-Сиромятнікова М.К. 2001, Амросьєв М.С. 2001). Від
його роботи залежить багато фізіологічних функцій організму. Це зумовило
обрання яєчника предметом нашого дослідження.

Відтак виникає актуальність глибокого вивчення особливостей фізіології і
патології організму з метою подальшого вдосконалення методів
профілактики та корекції змін, пов’язаних з віковим зниженням та
виключенням функції яєчників, що особливо актуальне у випадках настання
ранньої менопаузи. Актуальною є розробка засобів, які б зменшували
негативний вплив іонізуючого випромінення на яєчники.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Робота є
частиною НДР № 0101U001460 “Вивчення радіопротекторної активності
комплексного препарату з L-аргініном”, співвиконавець (2000 – 2003 рр.).

Мета роботи: Дослідження впливу комплексів з L-аргініном на
морфофункціональний стан яєчників опромінених щурів різних вікових груп.
Дослідження процесів перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантної
системи у яєчниках. Вивчення інтегральних показників таких як: процеси
перекисного окиснення в крові та антиоксидантна система крові, деякі
біохімічні показники крові, кислотний гемоліз еритроцитів, артеріальний
тиск.

Досягнення цієї мети передбачає розв’язання таких завдань:

Дослідити процеси пероксидації в крові і гомогенатах досліджуваних
органів щурів та стан антиоксидантної системи при різних дозах
опромінення та застосуванні комплексів з L-аргініном.

Дослідити кислотну проникність мембран еритроцитів та біохімічні
показники крові для корекції радіогенних змін комплексами з L-аргініном.

Дослідити артеріальний тиск і корекцію його величини за допомогою
комплексів з L-аргініном у щурів, що зазнали дії іонізуючого
випромінення.

Здійснити світлооптичне, електронно-мікроскопічне та морфометричне
дослідження клітин яєчників при впливі іонізуючого випромінення та
комплексів з L-аргініном.

Об’єкт дослідження – біологічна дія комплексів з L-аргініном за умов дії
іонізуючого випромінення.

Предмет дослідження – зміни морфофункціонального стану яєчників,
біохімічних показників у сироватці крові, спричинених впливом малих та
середніх доз іонізуючого випромінення та комплексів з L-аргініном.

Методи дослідження – біохімічні (визначення ТБК-активних продуктів,
каталази, білку, холестерину, АЛТ, АСТ, креатиніну), визначення
кислотної резистентності еритроцитів, світлооптична мікроскопія
яєчників, електронна мікроскопія, морфометрія, фізичні (тотальне
зовнішнє опромінення), статистичні.

Наукова новизна: Вперше експериментально вивчено вплив
ліпідно-вітаміннного та амінокислотного комплексів з L-аргініном на
морфофункціональний стан яєчників опромінених щурів різних вікових груп.
Визначено оптимальні дози вживаних комплексів, при яких спостерігаються:
покращення кровопостачання яєчників, зменшення дистрофічних змін
фолікулярного епітелію, корекція вмісту холестерину у сироватці крові та
артеріального тиску у опромінених щурів. Доведено, що вживання тваринами
комплексів з L-аргініном покращує основні біохімічні показники яєчників
щурів, які зазнали дії іонізуючого випромінення та свинцю.

Практичне значення одержаних результатів: Результати досліджень
впроваджені у НДР “Вивчення радіопротекторної активності комплексного
препарату з L-аргініном” Національної програми із захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи, використані у звітах Національної
програми цукрового діабету; в розділі по розробці нових продуктів
дієтичного харчування. Матеріали дисертаційної роботи впровадженні в
педагогічний процес кафедри акушерства та гінекології № 1 Національного
медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Особистий внесок здобувача. Автор роботи особисто проаналізувала
вітчизняну та зарубіжну наукову літературу за темою, розробила програму
наукового дослідження, обрала методи вирішення поставлених завдань,
провела експериментальні дослідження та математичну і статистичну
обробку одержаних даних, проаналізувала та узагальнила одержані
результати і сформулювала основні висновки. Дисертантом спільно зі
співробітниками лабораторії морфології та електронної мікроскопії
Інституту нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова АМН України здійснено
електронно-мікроскопічні дослідження та проведено узагальнення їх
основних результатів. Спільно зі співробітниками кафедри акушерства і
гінекології № 1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця
було проведено аналіз морфологічних досліджень.

Апробація результатів дисертації була проведена на 5-х наукових та
науково-практичних конференціях:

3-тя Міжнародна конференція “Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи:
підсумки 15-річних досліджень” 4–8 червня 2001 р., м. Київ.;

IV съезд по радиационным исследованиям (радиобиология, радиоэкология,
радиационная безопасность), 20 – 24 ноября 2001 года, г. Москва;

Всеукраїнська науково-практична конференція “Репродуктивне здоров’я
молоді – важлива складова загального здоров’я населення.
Багатосекторальна відповідальність за збереження репродуктивного
здоров’я молоді”, 5-6 вересня 2002 року, м. Комсомольськ;

VII з’їзд Всеукраїнського лікарського товариства, 16 – 17 травня 2003
року, м. Тернопіль;

ІІІ з’їзд з радіаційних досліджень (радіобіологія і радіоекологія), 21
– 25 травня 2003 року, м. Київ.

Публікації: Основні результати проведених досліджень викладено в 11
публікаціях, з них: 6 –статей в наукових журналах; 5 – тез конференцій.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 157 сторінках
машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури,
матеріалів та методів досліджень, трьох розділів з результатами власних
досліджень, аналізу та обговорення результатів досліджень, висновків та
списку використаних джерел, що містить 193 найменувань.

Робота ілюстрована 33 рисунками та 24 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Дослідження проведені на 450 білих
безпородних щурах-самках, які були розподілені по групах в залежності
від віку: молоді (3–4 місяці), середнього віку (6–8 місяців) та старі
(24–26 місяців).

Для моделювання негативного впливу зовнішнього іонізуючого випромінення
використовували установку “Рокус” з джерелом іонізуючої радіації 60Со.
Потужність дози становила 0,54 Гр/хв. Щури опромінені тотально
одноразово в дозах 0,5 Гр та 2 Гр.

Для вирішення поставлених завдань першим етапом дослідження було вивчити
вплив іонізуючого випромінення на морфофункціональний стан яєчників
щурів різних вікових груп через 7 та 14 днів після дії іонізуючого
випромінення.

Другий етап роботи полягав в тому, щоб вивчити можливості запобігти
змінам, які виникають в організмі тварин після дії тотального
зовнішнього опромінення, і стимулювати відновні процеси після порушеної
структури викликаної іонізуючим випроміненням, за допомогою
амінокислотного (АК) і ліпідно-вітамінного (ЛВК) комплексів з
L-аргініном. Було використано АК “Глюкорн” в склад якого входили 18
амінокислот а також додатково до них додавали мінімально терапевтичну
(15 мг/кг) та терапевтичну дози (100 мг/кг) L-аргініну і ЛВК, у склад
якого входили лецитин, (-каротин, L-аргінін.

Дослідження проводили з урахуванням вікових особливостей дослідних
тварин:

1. дослідження 3-4 міс. щурів через 7 днів після опромінення із
застосуванням АК у дозі 15 мг/кг,

2. дослідження 6-8 міс. щурів через 7 та 14 днів після опромінення та
поєднаної дії опромінення та свинцю із застосуванням АК у дозах 15мг/кг
та 100 мг/кг і ЛВК у дозі 100 мг/кг,

3. дослідження 24-26 міс. щурів через 7 днів після опромінення із
застосуванням АК у дозі 100 мг/кг.

У вказаних вище експериментальних групах проводили дослідження процесів
пероксидації та антиоксидантного стану у структурах головного мозку
оскільки функція статевих залоз залежить від впливу кори головного
мозку. Для досліджень обрано аорту як естрогенчутливий орган, оскільки в
судинах міститься велика кількість рецепторів до жіночих статевих
гормонів. Проводили дослідження артеріального тиску, оскільки відомо, що
з віком спостерігається його зростання, а досліджувана амінокислота
L-аргінін сприяє вазодилатації. Досліджували біохімічні показники крові,
що відображали процеси метаболізму в організмі. Досліджували кислотний
гемоліз еритроцитів, як модель вивчення стану проникливості мембран.

Для характеристики стану процесів перекисного окиснення ліпідів у
сироватці крові вивчали концентрацію прикінцевого продукту процесів
пероксидації – ТБК-активних продуктів в сироватці крові (Гаврилов В.П.)
та у гомогенатах досліджуваних органів (Владимиров Ю.А., Арчаков А.І.),
який реєстрували за концентрацією ТБК-активних продуктів.

Стан антиоксидантної системи оцінювали за активністю каталази в
еритроцитах. Активність каталази в гомогенатах досліджуваних органів
вивчали за методом Aebi в модифікації Овсяннікової Л.М.

Біохімічні показники крові вивчали за загальноприйнятими клінічними
методиками: АЛТ, АСТ, холестерин, білок, глюкоза .

Кислотну резистентність еритроцитів визначали за методом Гітельзона М.І.
та Терскова Й.А.

Артеріальний тиск вимірювали за допомогою електронного тонометра NОВАТ
ОSС-1. Манжетку для недоношених новонароджених дітей (США) накладали на
основу хвоста щура.

Для світлооптичного дослідження кусочки тканин яєчника фіксували в 12%
нейтральному формаліні і заливали парафіном. Отримані зрізи після
відповідної обробки зафарбовували гематоксилін-еозином.

Для електронно-мікроскопічного дослідження препарати тканин яєчника
експериментальних тварин розміром 1×1 мм3 брали відразу після
декапітації тварини, фіксували в суміші 4% параформальдегіду, 2,5%
глютаральдегіду та 4% сахарози на 0,1 молярному фосфатному буфері рН=7,4
з наступною фіксацією в 1% розчині чотириокису осмію, обезводнювали в
зростаючих концентраціях етанолу і оксипропілену і заливали в суміш
епоксидних смол (епон-ералдит) за стандартними методиками електронної
мікроскопії. Ультратонкі зрізи товщиною 600 А виготовляли на ультратомах
ЛКБ і Рейхарт. Для покращення їх контрасту зафарбовували за Рейтгольдсом
і продивлялись в електронному мікроскопі ЕМ-400Т фірми “Філіпс”.

Для прицільного ультрамікротомування і поглибленої світлооптичної оцінки
тканин, що досліджувались, з епоксидних блоків виготовлялись напівтонкі
зрізи товщиною до 1 мкм, які зафарбовували метиленовим синім і
піроніном, продивлялись в світлооптичному мікроскопі фірми “Оптон”
(Німеччина). Ідентифікацію процесів, які виявлялись в клітинах
фолікулярного епітелію, здійснювали шляхом морфометричної оцінки
електронограм за допомогою системи аналізу зображень “ІВАS-2000” фірми
“KONTRON” (Німеччина).

Використано наступне обладнання: колориметр фотоелектричний КФК-2,
іонометр І-102, рН-метр V-629, гама-лічильник Trac-1191, центрифуги
VAC-125, “Kman”, К-26Д, “Coolspin-2”, РС-6, “ОПН-3”, “ОПН-8”, терези
лабораторні ВРЛ-200, ваги торсійні ВТ-50, ваги електронні ЕR-182 А.

Математичну обробку отриманих даних проводили за допомогою персонального
комп’ютера із застосуванням стандартних статистичних пакетів
(“Statistica”, “Exсel” тощо).

Результати досліджень та їх обговорення

Результати спостережень за процесом пероксидації і антиоксидантною
системою опромінених щурів різних вікових груп показали: через 7 днів
після дії іонізуючого випромінення (рис. 1) у молодих і старих щурів
зріс рівень ТБК-активних продуктів у сироватці крові (р 4 r YeZ?\*aoooeeeeeeeUUUUUeeeOEEEE & F & F ^„`„7 y^„Cy’kd= „?`„? ’kdu SТаким чином, у щурів середнього віку АК як в дозі 15 мг/кг так і 100 мг/кг зменшує процеси пероксидації як у сироватці крові, так і в гомогенатах досліджуваних органів. Через 14 днів після опромінення вміст ТБК-активних продуктів наближається до інтактних тварин, а активність каталази при застосуванні амінокислотного комплексу вірогідно зростає на 14-й день після опромінення. У щурів старого віку через 7 днів після опромінення АК не спричинив вірогідних змін вмісту ТБК-активних продуктів у сироватці крові, а також активності каталази еритроцитів. В аорті старих тварин, які отримували АК і були опромінені в дозі 0,5 Гр та 2 Гр, вміст ТБК-активних продуктів знизився на 13 та 30 % відповідно, порівняно з опроміненими групами, а у групі тварин, яка тільки отримували АК, зменшився на 24 %, порівняно з контролем. У мозку старих тварин, які отримували АК, через 7 днів після опромінення, вміст ТБК-активних продуктів при 0,5 Гр зменшився на 1 %, при 2 Гр – на 15 %, порівняно з опроміненими групами, а активність каталази зросла на 7 % та 52 % відповідно. У яєчниках старих тварин, опромінених у дозі 0,5 та 2 Гр, вміст ТБК-активних продуктів знизився на 7 та 19 %, порівняно з опроміненими групами, а у неопромінених груп, які приймали АК, вміст ТБК-активних продуктів у яєчниках знизився на 15 %, порівняно з контролем. Активність каталази яєчників зросла на 36 % у щурів, які були опроміненні в дозі 0,5 Гр та приймали АК, на 63 % при 2 Гр, порівняно з опроміненими групами та у групи, яка приймала АК і не була опромінена, зросла на 21 %, порівняно контролем. Позитивна дія досліджуваного АК може бути зумовлена тим, що L-аргінін є попередником в організмі оксиду азоту, який має антиоксидантні властивості. Також АК нормалізував амінокислотний баланс в організмі тварин. Спостереження корекції мембран еритроцитів у молодих щурів показали: АК покращив стан мембран у груп тварин, опромінених в дозі 0,5 Гр (співвідношення відсотків еритроцитів низької, середньої і високої стійкості становлять: 8:40:35 % – у групи, яка отримувала АК, у групі порівняння – 9:33:30%). У щурів середнього віку АК з дозою L-аргініну як 15мг/кг, так і 100 мг/кг, виявився ефективним при опроміненні так само у дозі 0,5 Гр та при комбінованій дії іонізуючого опромінення і свинцю. У щурів старого віку АК з дозою 100 мг/кг L-аргініну здійснив позитивний мембраностабілізуючий ефект. У крові тварин експериментальних груп, які отримували АК, зменшується відсоток низькостійких еритроцитів (при 0,5 і 2 Гр – 15%), порівняно з опроміненою групою (при 0,5 і 2 Гр – 22%), а також спостерігається зміщення еритрограми вправо. Досліджуваний АК спричинив зниження рівня холестерину у сироватці крові: у молодих при опроміненні в дозі 0,5 Гр – на 7%, 2 Гр – 20%; середнього віку, які отримували АК з дозою 15 мг/кг та 100мг/кг L-аргініну і були опроміненні в дозі 2 Гр, рівень холестерину знизився на 24 та 20 % відповідно; у старих тварин при опромінені в дозі 0,5 Гр – на 3 %, 2 Гр – на 7 %. АК нормалізував рівень білку у сироватці крові: у молодих щурів рівень білку зріс на 7 та 8 % при опроміненні в дозі 0,5 та 2 Гр відповідно, у щурів середнього віку при опроміненні в дозі 2 Гр та тих, які отримували АК як з першою, так і другою дозою, збільшився на 16 та 17 % відповідно; у щурів старого віку при опроміненні в дозі 2 Гр – зріс – на 7 %, порівняно з опроміненими групами, у відповідній дозі (р Таблиця 2 Біохімічні показники крові та органів тварин, які зазнали дії іонізуючого випромінення Умови експерименту ТБК-сироватки крові, нмоль/л (M(m) Каталаза еритроцитів, мкмоль Н2О2 / мг білку хв (M(m) ТБК-активні продукти в яєчниках, нмоль/мг тканини (M(m) Каталаза яєчників, Н2О2/мг білку хв (M(m) ТБК-активні продукти в головному мозку, нмоль/мг тканини (M(m) Каталаза мозку, Н2О2/мг білку хв (M(m) ТБК-активні продукти в аорті 1 2 3 4 5 6 7 8 Молоді щури Контроль 1,70(0,17 1,48(0,04 1,86(0,22 10,40(1,17 1,39(0,169 6,26(0,83 1,97 ( 0,26 0,5 Гр Через 7 днів після опромінення 4,60(0,21* 1,06(0,03* 2,42(0,18* 8,16(0,44 2,91(0,14* 5,71(0,30 2,33 (0,20* 2 Гр 5,16(0,40* 0,77(0,07* 3,65(0,23* 6,87(0,50* 3,36(0,20* 3,35(0,05* 3,46(0,16* 0,5 Гр + АК 3,86(0,28*/** 1,29(0,11** 2,36(0,02 9,61(0,43** 2,56(0,12* 5,82(0,41 2,03(0,25 * 2 Гр + АК 5,11(0,11* 0,94(0,12* 2,55(0,22*/** 8,26(0,16** 2,96(0,18* 3,73(0,47* 3,03(0,25* АК 1,70(0,17 1,46(0,01 1,75(0,17 10,23(0,62 1,34(0,18 7,44(1,24 1,75(0,19 Старі щури Контроль Через 7 днів після опромінення 2,40(0,42 1,46(0,01 1,81(0,19 7,62(0,32 1,53(0,97 8,61(0,60 2,23(0,28 0,5 Гр 3,39(0,30* 1,32(0,15 2,29(0,15 5,48(0,59* 1,99(0,11 6,66(0,62* 2,72(0,30 2 Гр 3,49(0,40* 1,08(0,18* 3,53(0,22* 4,51(0,12* 3,32(0,27* 4,16(0,89* 4,16(0,54* 0,5 Гр + АК 3,36 ( 0,50 1,37(0,13 2,14(0,22 7,49(0,42** 1,97 (0,11 7,17(0,25 2,37(0,24 2 Гр + АК 3,83 ( 0,50 1,23(0,21 2,88 ( 0,24*/** 7,35(0,51** 2,82 ( 0,26* 7,28(0,49** 2,90 ( 0,30 АК 2,35 ( 0,20 1,46(0,01 1,55 (0,12 9,24(0,51* 1,34 ( 0,05 8,51(0,29 1,70 ( 0,25 Продовж. табл. 2 Щури середнього віку 1 2 3 4 5 6 7 8 Контроль Через 7 днів після опромінення 2,03(0,16 1,50(0,064 2,42(0,48 8,87(0,69 2,06(0,28 6,15(0,62 (( 0,5 Гр 2,61(0,10 1,37(0,022 3,77(0,54* 5,60(0,42* 3,20(0,25* 5,75(0,70 (( 2 Гр 2,61(0,21 1,36 (0,06 5,23(0,84* 4,14(0,43* 5,26( 0,55* 3,37(0,34* (( Свинець 2,55±0,22 1,48±0,04 3,66±0,50 5,50±0,40 3,00±0,20 5,60±0,31 0,5 Гр + свинець 2,97 ( 0,21* 1,34 ( 0,066 5,22 ( 0,94* 3,99 ( 0,45*/** 5,367 ( 0,55*/** 2,40 ( 0,35 * (( 0,5 Гр + свинець + АК (100 мг/кг) 3,03 ( 0,50* 1,39 ( 0,089 2,56( 0,23*** 6,65 ( 0,61*/*** 2,77 ( 0,36*** 5,55 ( 0,41 *** (( 0,5 Гр + АК (15 мг/кг) 1,81 ( 0,12** 1,47(0,10 2,66(0,33** 6,45(0,62* 2,87(0,35** 6,55(0,51* (( 0,5 Гр + АК (100 мг/кг) 1,68 ( 0,15** 1,52(0,06 3,15(0,27** 5,76(0,53* 2,9 (0,27** 6,72(0,41* (( 2 Гр + АК (100 мг/кг) 1,70 (0,11** 1,50 (0,10 2,11 ( 0,28** 5,75 ( 0,54* 3,50 ( 0,21** 4,00 ( 0,45 (( Контроль Через 14 днів після опромінення 2,22 ( 0,21 2,53 ( 0,29 1,45 ( 0,01 8,87 ( 0,69 2,06 ( 0,28 6,25 ( 0,52 (( 2 Гр 6,14 ( 0,20* 3,79 ( 0,17* 0,85 ( 0,02* 4,04 ( 0,41* 6,24 ( 0,45* 2,36 ( 0,34* (( 2 Гр + АК (15 мг/кг) 1,71 ( 0,11** 2,56 ( 0,22 1,52 ( 0,06** 6,45 ( 0,61 */** 2,77 ( 0,36 5,82 ( 0,53 ** (( 2 Гр + АК (100 мг/кг) 1,58 ( 0,15** 2,15 ( 0,21** 1,39 ( 0,089** 6,76 ( 0,53*/** 2,67 ( 0,27*/** 5,78 ( 0,82** (( Примітка: *- різниця вірогідна порівняно з контролем ; ** - різниця вірогідна порівняно з опроміненою групою Таблиця 3 Біохімічні показники в крові і тканинах у щурів середнього віку, які зазнали дії іонізуючого випромінення Група ТБК-активні продукти у сироватці крові, нмоль/л, (M ( m) Каталаза еритроцитів, мкмольН2О2/ /мг білку хв, (M ( m) ТБК-активні продукти у яєчниках, нмоль/ /мг тканини, (M ( m) Каталаза яєчників, мкмольН2О2/ /мг білку хв, (M ( m) Холестерин, ммоль/л, (M ( m) Білок, г/л, (M ( m) Кислотний гемоліз еритроцитів, %, (M ( m) Малостійкі еритроцити Середньої стійкості Високостійкі еритроцити Контроль 2,48(0,21 1,45(0,14 2,53(0,29 8,77(0,79 1,53 (0,08 79,86 ( 1,01 38 26 10 0,5 Гр 2,54(0,18 0,97(0,01 3,22(0,25 4,52(0,66* 1,95 ( 0,04* 72,05 ( 0,91* 67 8 0,7 2 Гр 3,45(0,20* 0,85(0,02 3,79(0,17* 3,72(0,39* 2,13 (0,14* 67,73 ( 1,69* 69 10 0,5 Лецитин 2,44(0,58 1,34(0,08 2,50(5,43 7,54(0,59 1,66 (0,08 77,93 ( 1,19 ( ( ( L-аргінін 3,38(0,39 1,77(0,21 2,53(0,22 8,15(0,47 1,61 (0,07 74,53 ( 1,74 ( ( ( (-каротин 2,55(0,20 1,50(0,21 2,43(0,51 8,05(0,35 1,55(0,09 83,16(2,77 ( ( ( ЛВК 2,96(0,37 1,91(0,12 2,37(0,32 9,24(0,27 1,46 ( 0,05 80,38 ( 1,89 ( ( ( Есенціале 2,63(0,37 1,29(0,053 2,77(0,14 8,91(0,72 1,59 ( 0,06 77,21 ( 0,62 ( ( ( 0,5 Гр + лецитин 2,40(0,17 0,97(0,016 2,86(0,17 5,21(0,37 1,65 (0,12** 71,03 ( 1,22 63 12 0 0,5 Гр + ЛВК 2,17(0,32 1,14(0,02 2,46(0,21 6,55(0,27** 1,6 ( 0,07** 77,86 (0,91** 52 12 1 2 Гр +лецитин 2,99(0,21 0,98(0,04 3,19(0,25 4,58(0,43 1,56 ( 0,049** 74,6 ( 1,30** 63 12 0 2Гр + L-аргінін 3,08(0,14* 0,95(0,05 3,11(0,27 4,96(0,37 1,675 ( 0,06** 72,11 ( 1,01 43 12 1 2 Гр +есенціале 3,09(0,11* 0,96(0,03 3,11(0,19* 4,24(0,31 1,73 ( 0,095** 75,18 ( 1,01** 35 38 3 2 Гр + ЛВК 2,54(0,25 1,03(0,03** 2,97(0,18** 5,70(0,31** 1,51 ( 0,05** 75,58 ( 0,91** 27 27 0,5 Примітка: *- різниця вірогідна порівняно з контролем, **- різниця вірогідна порівняно з опроміненою групою Отже, проведені морфологічні дослідження показали, що у щурів молодого і середнього віку наявні фолікули усіх ступенів зрілості (премордіальні, первинні, вторинні, третинні, жовті тіла, атретичні фолікули). Яєчники щурів молодого і середнього віку спроможні виробляти статеві гормони. У старих щурів у стромі органа переважають атретичні тіла та інтерстиціальні клітини і відсутні жовті тіла, що свідчить про порушення фолікулогенезу яєчників та утворення у них естрогенів та гестагенів. Порушення фолікулогенезу пов’язане з віковою інволюційною перебудовою гіпоталамічних центрів, що призводить до порушення циклічної і кількісної продукції гонадотропних гормонів, порушується механізм зворотного зв’язку і дозрівання фолікулів, циклічна і кількісна продукція гормонів яєчників. Проведені дослідження підтвердили негативну дію іонізуючого випромінення у малих та середніх дозах на тканини яєчників. Відомо, що найбільш чутливими до іонізуючого випромінення є тканини, яким властивий поділ. До таких належить фолікулярний епітелій яєчників. Наші дослідження показали, що іонізуюче випромінення викликає виражені зміни у яєчниках молодих і середнього віку щурів. Перш за все, це стосується фолікулярного епітелію, який зазнає дистрофічних змін, а також ураження кровоносної системи яєчників, що проявляються склеротичними змінами стінки судин, зменшенням кровонаповнення органа. У щурів усіх трьох вікових груп після дії іонізуючого випромінення спостерігається посилений апоптоз клітин. Досліджувані комплекси з L-аргініном зменшують негативний вплив іонізуючого випромінення на тканини яєчників, що проявляється підвищеною активністю фолікулярного епітелію, збільшенням мікроциркуляторного русла. ВИСНОВКИ Встановлено, що яєчники є чутливими до дії іонізуючого випромінення. Радіогенні зміни проявляються у значних морфофункціональних зрушеннях у яєчниках щурів трьох вікових груп: склеротичні зміни строми, порушення кровонаповнення органа, дистрофічні зміни фолікулярних клітин. Впродовж 14 діб такі зміни стають менш вираженими у тварин молодого віку. При опроміненні у дозі 2 Гр на 7-й день та 14-й день спостережень морфофунціональні зміни у яєчниках спостерігаються на однаковому рівні у молодих та старих тварин і є більш вираженими у щурів середнього віку. Поєднана дія опромінення і свинцю через 7 днів після опромінення викликає значні дистрофічні зміни фолікулярного епітелію. Виявлено зв’язок “доза-ефект” процесів перекисного окиснення ліпідів, активності антиоксидантної системи, кислотного гемолізу еритроцитів при разовому тотальному опроміненні самок щурів: у тварин віком 3-4 місяці та 24-26 місяців – на 7 день після опромінення; у тварин віком 6-8 місяців – на 14 день після опромінення. Встановлено, що іонізуюче випромінення у старих тварин призводить до посилення процесу пероксидації в крові та естрогенчутливих органах (головний мозок, аорта) та не посилюється у яєчниках у зв’язку з згасанням їх функції. У тварин молодого та середнього віку спостерігається посилення процесів пероксидації у яєчниках після дії іонізуючого випромінення. Встановлено дозову залежність опромінення та активації процесів пероксидації. Опромінення в дозі 2 Гр викликає вірогідне підвищення процесів пероксидації у яєчниках порівняно з дозою 0,5 Гр. АК і ЛВК мають здатність проявляти радіопротекторні властивості стосовно морфофункціональних змін у яєчниках опромінених лабораторних тварин. Виявлено, що іонізуюче випромінення сприяє підвищенню вмісту холестерину у сироватці крові, комплекси з L-аргініном сприяють зменшенні концентрації холестерину. Встановлено, що іонізуюче випромінення у дозі 2 Гр сприяє підвищенню артеріального тиску, комплекси з L-аргініном у дозі 100 мг/кг сприяють його зниженню. Електронно-мікроскопічними дослідженнями доведено, що ЛВК має здатність попереджати деструктивно-дистрофічні зміни внутрішньоклітинних органел, особливо мітохондрій. СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Луцишин Я.Б. Дослідження впливу іонізуючого випромінювання і солей свинцю на показники перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантну систему крові щурів і корекція їх за допомогою рослинного екстракту з амінокислотами // Український медичний альманах. – 2002. – Т.5, № 1. – С.105 – 107. Луцишин Я.Б. Стан перекисного окиснення ліпідів та показники антиоксидантної системи і біохімічні показники крові у старих тварин, які зазнали дії іонізуючого випромінення // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2002. – Т.2, № 1. – С. 32 – 33. Носов А.Т., Луцишин Я.Б., Порохняк-Гановська Л.А. Вплив комплексу з лецитину, (-каротину, L-аргініну на морфофункціональний стан фолікулярного епітелію яєчників щура до і після загального іонізуючого опромінення // Здоровье женщины. – 2003. – № 2 (14). – С.59 – 61.(Здобувач опромінювала тварини, згодовувала тварин препаратами, написала статтю). Луцишин Я.Б. Корекція артеріального тиску та вмісту холестерину в крові опромінених старих щурів-самок за допомогою композиції з L-аргініном // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. – 2003. – Випуск 9. – С.50 – 54. Луцишин Я.Б., Порохняк-Гановська Л.А., Товстоновська В.О., Малишева Т.А. Вплив комплексів з L-аргініном на морфологію яєчників опромінених щурів // Здоровье женщины. – 2004. – № 1 (17). – С. 75 – 77. (Здобувач опромінювала тварин, згодовувала препаратами, досліджувала перекисне окиснення ліпідів та антиоксидантний стан тварин, проводила інтерпретацію даних, написала статтю). Луцишин Я.Б. Ожиріння у жінок в різні вікові періоди // Нова медицина. – 2003. – № 5. – С.40-42. Луцишин Я.Б. Вплив рослинного екстракту з амінокислотами на молодих щурів-самок, які зазнали дії іонізуючого опромінення // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції “Репродуктивне здоров’я молоді – важлива складова загального здоров’я населення. Багатосекторальна відповідальність за збереження репродуктивного здоров’я молоді”.– м. Комсомольськ, 5-6 вересня – 2002. – С.81 – 87. Луцишин Я.Б. Модифікація вітамінами та амінокислотами кислотного гемолізу еритроцитів при впливі іонізуючого опромінення // Тези доповідей 3-ї Міжнародної конференції “Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи: підсумки 15-річних досліджень”. – Міжнародний журнал рaдіаційної медицини. – 2001. – Т.3, № 1/2. – С. 228. Луцишин Я.Б., Гевко В.Р. Влияние аминокислот и витаминов на проницаемость мембран в условиях ионизирующего облучения // Тез. докл. IV съезда по радиационным исследованиям. – 2001. – Москва, 20 – 24 ноября. – Т. I. – С.39. Луцишин Я.Б. Корекція за допомогою амінокислотного комплексу з L-аргініном процесів пероксидації і антиоксидантної системи організму, який зазнав дії іонізуючого опромінення // Тези доповідей VII з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства. – м. Тернопіль, 16 –17 травня. – 2003. –– Т.5, число 1 (63). – С.213. Чоботько Г.М., Черненко О.Г., Яніна А.М., Педченко В.М., Луцишин Я.Б., Нечитайло І.І. Показники системної відповіді організму на дію іонізуючого випромінення // ІІІ з’їзд з радіаційних досліджень (радіобіологія і радіоекологія). 21 – 25 травня, Київ – 2003. – С. 194. АНОТАЦІЯ Луцишин Я.Б. “Корекція комплексами з L-аргініном морфофункціонального стану яєчників щурів різних вікових груп, які зазнали дії іонізуючого випромінення”. – Рукопис. Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.01 – радіобіологія – медичні науки. – Науковий центр радіаційної медицини АМН України, Київ. – 2004. Дисертаційна робота присвячена дослідженню дії комплексів з L-аргініном на морфофункціональний стан яєчників білих щурів, які зазнали дії іонізуючого випромінення. В результаті проведеного експериментального дослідження було встановлено, що іонізуюче випромінення у щурів молодого, середнього та старого віку в яєчниках викликає активацію перекисного окиснення ліпідів на тлі зниженого антиоксидантного захисту. За допомогою світлооптичної мікроскопії встановлено, що іонізуче випромінення негативно впливає на фолікулярні клітини яєчників та судинний компонент. За допомогою електронномікроскопічних досліджень виявлено зменшення мітохондрій та рибосом. У групах тварин, які отримували комплекси з L-аргініном, спостерігається зменшення процесів пероксидації як у яєчниках, так і у сироватці крові. Покращується кровопостачання яєчників, відновлюється білоксинтезуюча та енергопродукуюча функції яєчників. Досліджувані комплекси зменшують рівень холестерину у сироватці крові, а доза L-аргініну 100 мг/кг має гіпотензивний ефект при підвищеному артеріальному тиску. Отримані ефекти можуть бути пов’язані з тим, що L-аргінін є попередником оксиду азоту, який у оптимальних дозах має антиоксидантні властивості, а також сприяє вазодилятації судин. Ключові слова: іонізуюче випромінення, яєчники, L-аргінін. АННОТАЦИЯ Луцишин Я.Б. “Коррекция комплексами с L-аргинином морфофункционального состояния яичников крыс различных возрастных груп, которые подверглись воздействию ионизирующего облучения.”. – Рукопись. Диссертационная работа на соискание научной степени кандидата медицинских наук по спецальности 03.00.01 – радиобиология – медицинские науки – Научный центр радиационной медицины АМН Украины, Киев. – 2004. В результате проведенного экспериментального исследования было установлено, что ионизирующее излучение у крыс молодого, среднего и старого возраста в яичниках вызывает активацию перекисного окисления липидов на фоне сниженной антиоксидантной защиты. В отличии от сыворотки крови такие изменения у всех возрастных групп животных в яичниках проявляются на 7 день после облучения. Ионизирующее излучение в крови крыс молодого и старого возраста вызывает активацию перекисного окисления липидов через 7 дней после облучения на фоне сниженной антиоксидантной защиты, у крыс среднего возраста такие изменения в крови происходят через 14 дней после облучения. Комбинированное воздействие ионизирующего излучения и свинца у крыс среднего возраста вызывает активацию перекисного окисления липидов через 7 дней после облучения. У животных контрольных групп показатели перекисного окисления липидов у разных возрастных категориях отличаются: у старых животных эти показатели выше чем у молодых и среднего возраста животных. У старых крыс значительно ниже показатели каталазы, что свидетельствует о пониженной функции антиоксидантной защиты. Действие ионизирующего излучения на молодых и среднего возраста животных при облучении в дозе 0,5 и 2 Гр дает более достоверные изменения процессов перекисного окисления липидов чем у старых животных, что свидетельствует об угасании функции их организма. Активация перекисного окисления липидов после облучения наблюдается и в эстрогенчувствительных органах таких как мозг и аорта. В яичниках контрольных групп старых крыс отсутствуют премордиальные фолликулы, присутсвует множество атретических тел, у молодых и среднего возраста животных присутсвуют премордиальные, первичные, вторичные фолликулы. При облучении животных наиболее видны изменения у групп животных молодого и среднего возраста. С помощью светооптической микроскопии установлено, что ионизирующее излучение нарушает кровоснабжение, вызывает дистрофические изменения фолликулярных клеток яичников, образуются атретические тела и интерстициальные скопления клеток, отсутствуют желтые тела, стенки сосудов склерозированы. При облучении в дозе 2 Гр наблюдается десквамация фолликулярного эпителия, вакуолизация и неоднородная преципитация фолликулярной жидкости, интенсификация процессов апоптоза. С помощью электронномикроскопических исследований установлено, что ионизирующее излучение нарушает энергетическую и белоксинтезирующую функцию яичников, что проявляется в уменьшении количества митохондрий и рибосом. В интерфолликулярной ткани наблюдается тромбирование сосудов, вакуольное перерождение цитоплазмы с нарушением целостности митохондрий, уменьшается количество липидов. При облучении изменяются межклеточные пространства и нарушаются десмосомальные контакты, что приводит к нарушению клеточной оболочки. Ионизирующее излучение вызывает повышение уровня холестерина в сыворотке крови животных. Также оно вызывает снижение количества белка в сыворотке крови, что свидетельствует о нарушении функции печени. У старых животных наблюдается высокий уровень артериального давления. Ионизирующее излучение нарушает проницаемость мембран клеток. У группы животных, которые получали аминокислотный и липидно-витаминный комплекс с L-аргинином, наблюдается уменьшение процессов пероксидации как в яичниках, так и в сыроватке крови, и эстрогенчувствительных органах, наблюдается повышение антиоксидантной защиты. Использованные комплексы улутшают состояние мембран клеток. Улучшается кровоснабжение яичников, востанавливается белоксинтезирующая и энергопродуцирующая функция яичников. Исследуемые комплексы уменьшают уровень холестерина в сыроватке крови, а доза L-аргинина 100 мг/кг имеет гипотензивный эффект при повышенном артериальном давлении. Полученные эффекты могут быть связаны с тем, что L-аргинин является предшественником оксида азота, который в оптимальных дозах имеет антиоксидантные свойства, а также способствует вазодилятации сосудов. Ключевые слова: ионизирующее излучение, яичники, L-аргинин. SUMMARY Lucishin Ya.B. “Correction by complexes with a L-arginine morphofunctional of a state of ovaries rats of various age group, which have undergone to influence of an ionizing irradiating.”. – Manuscript. The dissertation work on competition of a scientific degree of the candidate of medical sciences on speciality 03.00.01 – radiobiology – medical sciences. – Scientific сenter for radiatiоn medicine of Academy of medical sciences of Ukraine, Kiev. - 2004. As a result of the carried out experimental research it has been fixed, that the ionizing radiation at rats of young, average and old age in ovaries invokesan activation peroxide oxidation of lipids on a background of reducing of antioxidant protection. With the help lightopticus of a microscopy it was been fixed, that the ionizing radiation negatively influences on follicular of a cell of ovaries and vascular component. With the help of electronic-microscopic researches the decrease of mitochondrions. At group of animals, which received complexes with a L-arginine, the decrease of processes peroxide both in ovaries, and in blood is observed. Blood supply albumen and energy function of ovaries are improved. The researched complexes reduce a level of a cholesterin in blood, and the dose of a L-arginine of 100 мг/kg has hypotensive effect at the in a case of raised arterial pressure. Received effect can be connected twith the fact the L-arginine is predeceesser oxide nitric, which has antioxidant of property in optimum doses, and also promotes a vasodilation of pots. Key words: an ionizing radiation, ovaries, L-arginine.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020