UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПатогенетичні особливості стану загальної та локальної гемодинаміки при вертеброгенних больових синдромах у хворих з артеріальною гіпертензією
Автор
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6232
Скачало403
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ідвищенні артеріального тиску в групі Dippers через 2-3 години міг

виникати аналогічний біль (з характеристиками вазогенного компоненту).

Це підтверджено і при дослідженні клініко-гемодинамічних кореляцій під

час гіпертонічної кризи у хворих на артеріальну гіпертензію з

вертеброгенним больовим синдромом.

 

У хворих на артеріальну гіпертензію з вертеброгенним больовим синдромом

було виявлено, що розвиток больового радикулярного синдрому починався

через 2-3 години після зафіксованого підвищення АТ. Коефіцієнт кореляції

при гіпертонічній кризі між клінічними проявами радикулярного больового

синдрому з компресійно-набряковими механізмами та показниками РЛГ, РВГ

становить - 0,72 та - 0,75 відповідно, (р<0,05) та свідчить про

достовірний міцний прямий кореляційний зв’язок. При співставленні

результатів добового моніторування АТ, показниками відчуття болю у

хворих ІІ групи протягом доби та результатами РВГ кінцівок виявлені вищі

показники больового відчуття (5,2±1,3 без рухового навантаження та

5,35±1,5 після мінімальної фізичного навантаження) через 2,5-3 години

після підйому АТ та збільшення показників судинного опору (коефіцієнт

кореляції 0,71, р<0,05), спазму артерій середнього та дрібного калібру

(коефіцієнт кореляції 0,75, р<0,05), утрудення венозного відтоку з двох

сторін (коефіцієнт кореляції 0,56, р<0,05), більше на ураженому боці

(коефіцієнт кореляції 0,73, р<0,05). У хворих ІІ групи до 10 дня

лікування достовірно поліпшувалися клінічні та параклінічні показники

(р<0,05), за умови підбору адекватної дози гіпотензивних препаратів на

фоні стандартних схем лікування вертеброгенного больового синдрому.

 

Таким чином, при проведенні комплексного клініко-параклінічного

обстеження хворих на артеріальну гіпертензію з вертеброгенним больовим

синдромом, яке включало детальне неврологічне обстеження в динаміці,

клініко- інструментальне обстеження (лабораторні показники, ЕКГ, огляд

офтальмолога, рентгенографія хребта, МРТ хребта, РВГ, РЛГ, РТГ, РЕГ,

добовий моніторинг АТ) встановлені патогенетичні особливості окремих

показників загальної та локальної гемодинаміки та клініко-діагностичні

особливості перебігу вертеброгенних больових синдромів у хворих з

артеріальною гіпертензією.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

 

1. У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та уточнено

патогенетичне значення взаємовідносин змін артеріального тиску, як

характеристики загальної гемодинаміки та стану показників локальної

гемодинаміки при вертеброгенних больових синдромах у хворих на

артеріальну гіпертензію шляхом дослідження особливостей клінічного

перебігу та їх параклінічних характеристик.

 

2. У хворих на артеріальну гіпертензію виявлено особливості клінічного

перебігу вертеброгенних больових синдромів, зокрема: поява болю в

ранкові часи достовірно частіше була пов’язана з відсутністю

фізіологічного зниження АТ вночі (у хворих, які означались як

Non-dippers), біль мав вазогенні риси.

 

3. Встановлено зв’язок змін артеріального тиску та показників локальної

гемодинаміки при гіпертонічній кризі у хворих на артеріальну гіпертензію

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] 10 [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ