UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПатогенетичні особливості стану загальної та локальної гемодинаміки при вертеброгенних больових синдромах у хворих з артеріальною гіпертензією
Автор
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6211
Скачало402
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

69 років. Середній вік хворих складав

50,3±6,1 років. Розподіл за віком проводився з урахуванням рекомендацій

ВООЗ. Пацієнтів молодого віку було 76 осіб (51,3%), з них 28 чоловіків

та 48 жінок, середнього віку 47 осіб (31,7%), з них 14 чоловіків та 35

жінок, осіб похилого віку було 25 осіб (16,8%), з них 9 чоловік та 16

жінок. В обох групах переважали жінки - 36 (56,25%) в першій групі та

61 (72,6%) в другій.

 

Одним з критеріїв включення хворого до першої або другої групи

спостереження були результати добового моніторингу артеріального тиску

(АТ). Базуючись на ступені нічного зниження артеріального тиску нами був

зафіксований наступний розподіл хворих за відповідними типами добових

кривих АТ у хворих ІІ групи

 

1. Dippers – хворі з нормальним нічним зниженням АТ (10 хворих -11,9%).

 

2. Non-dippers - хворі з недостатнім зниженням АТ вночі (63 хворих

-74,9%).

 

3. Night-peakers – хворі із значно підвищеним АТ вночі (6 хворих –

7,14%).

 

4. Over-dippers – хворі із значним зниженням АТ вночі (8 хворих -9,5%).

Тобто, серед хворих на артеріальну гіпертензію з вертеброгенним больовим

синдромом переважали пацієнти з характеристиками Non-dipper.

 

Моніторинг АТ проводився на початку спостереження, потім АТ вимірювався

за методом Короткова щоденно протягом всього спостереження (тричі, з

інтервалом 3 хвилини). Середній показник артеріального тиску у хворих

першої групи склав 124±2/86±3 мм рт.ст., у хворих другої групи

153,9±2,2мм рт.ст. В ІІ групу хворих були включені хворі з есенціальною

артеріальною гіпертензією.

 

За даними анамнезу тривалість артеріальної гіпертензії у обстежених нами

хворих з вертеброгенним больовим синдромом була наступною: у 5 (5,95%)

хворих підвищення артеріального тиску реєструвалось більше 10 років, у

15 (17,7%) хворих від 6 до 10 років, від 1 року до 5 років артеріальна

гіпертензія була зафіксована у 35 (41,6%) хворих, до 1 року у 29 (34%)

хворих, з них у 18 хворих (21,4%) артеріальна гапертензія була нами

виявлена вперше. Тривалість вертеброгенного больового синдрому у 76,19 %

хворих була відмічена до 5 років (94 особи).

 

У обстежених хворих чинниками, після яких з`являвся або загострювався

біль у спині були: тривале перебування у вимушеному положенні тіла – 48

хворих (32,4%), професійні перенавантаження (підйом або переміщення

важких предметів з одночасним розгинанням та ротацією тулуба) – 46

хворих (31%), переохолодження – 4 хворих (2,7%), травми – 2 хворих

(1,35%). 48 (32,4%) хворих не визначили факторів, які передували появі

та розвитку вертеброгенного больового синдрому. Комбінація двох або

більше чинників передувала виникненню або загостренню болю в спині у 86

(58,1%) обстежених хворих. У 40 хворих на артеріальну гіпертензію нами

було деталізовано характер больового синдрому, який був означений як

ранковий ідіопатичний.

 

До комплексу загальноклінічних методів були включені: ретельний збір

скарг та анамнезу захворювання та життя, визначення пульсації

периферичних судин, больових точок або напружених м’язів, аускультація

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] 4 [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ