UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПатогенетичні особливості стану загальної та локальної гемодинаміки при вертеброгенних больових синдромах у хворих з артеріальною гіпертензією
Автор
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6223
Скачало403
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ція

серцевих тонів, вимірювання артеріального тиску тричі за методом

Короткова при кожному огляді на плечовій артерії, з інтервалом 3

хвилини, пальпація живота, перевірка симптому Пастернацького, стандартні

лабораторні дослідження, ЕКГ, огляд окуліста. Було проведено

клініко-неврологічне обстеження в динаміці з контрольними датами на 5 та

10 добу лікування. Аналіз динаміки скарг та неврологічної сиптоматики

проводився з використанням спеціально розроблених карт обстеження та

щоденників – опитувальників для хворих, які використовувались в день

добового моніторингу АТ та реографічного обстеження, на 5 та 10 день

після початку лікування. Визначення ступеню вираженості больових

синдромів проводилось відповідно до рекомендацій І.П. Антонова, (1985).

 

Рентгенографія хребта проводилась хворим в двох стандартних проекціях.

Магнітно-резонансна томографія хребта проводилась на апараті з

навантаженням 0,5 Т (Gyroscan - T 5 фірми « Phillips ») у сагітальній та

фронтальній площинах.

 

Реоторакографію, реолюмбографію, реовазографію уражених кінцівок та

реоенцефалографію проводили з використанням реографа РА 5-01 (“Рема”,

Україна) за стандартною методикою в день добового моніторування АТ та на

5-й та 10-й день від початку лікування. Вивчались наступні показники:

РП,%- реографічний показник (індекс); час підйому анакроти, с (час

висхідної частини реохвилі); АРГ,Ом - амплітуда реограми; ВІР,%-

відношення амплітуди інцизури до амплітуди реограми (дикротичний

індекс); ВВ,%- венозний відтік; КА,%-коефіцієнт асиметрії

кровонаповнення. Для порівняння розглядались показники у практично

здорових осіб контрольної групи.

 

Добовий моніторинг АТ здійснено за стандартною методикою з використанням

амбулаторної системи моніторингу тиску, апарату „Meditech” (Австрія). В

результаті було отримано показники АТ протягом доби (кожні 15 хвилин) та

побудований графік коливань АТ, за якими хворі з артеріальною

гіпертензією були розподілені на групи із фізіологічним зниженням АТ

вночі (10 хворих -11,9%), без фізіологічного зниження АТ вночі (63

хворих -74,9%), з патологічно високим АТ вночі (6 хворих – 7,14%) та

патологічно низьким АТ вночі (8 хворих -9,5%).

 

Статистична обробка та аналіз результатів обстеження проведена з

використанням методів варіаційної статистики, пакету прикладних програм

STATISTICA 5.0 та MS Excel XP. Результати вважали вірогідними в тому

випадку, коли коефіцієнт достовірності (р) був ?? 0,05.

 

Результати досліджень та їх обговорення. Всі хворі які знаходились під

нашим спостереженням пред’являли скарги на біль вертеброгенного генезу,

локалізація якого залежала від рівня ураження хребта. Больовий синдром у

обстежених хворих мав різні характеристики, зокрема епізоди

“стріляючого” болю були у всіх 64 хворих І групи та у 73 хворих ІІ групи

(86,9% обстежених цієї групи), “ріжучого” – у 51 (79,6%) хворих І групи

та у 63 (75%) хворих ІІ групи. Розпираючий біль в ураженій області

(шийній, грудній або попереково-крижовій) зустрічався у 12 (18,75%)

хворих І групи та у 82 (97,6%) хворих ІІ групи. Тобто, цей характер болю

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] 5 [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ