UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 22

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПатогенетичні особливості стану загальної та локальної гемодинаміки при вертеброгенних больових синдромах у хворих з артеріальною гіпертензією
Автор
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6227
Скачало403
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

(97,6%) хворих ІІ групи. Тобто, цей характер болю

достовірно переважав при вертеброгенних больових синдромах у хворих на

артеріальну гіпертензію. Нами було уточнено, що під час гіпертонічної

кризи у хворих на артеріальну гіпертензію больовий синдром хребта мав

характеристики ниючого, розпираючого, “тупого“. Під час гіпертонічної

кризи 80 (95,2%) хворих ІІ групи відмічали посилення больового відчуття

без зміни характеру болю (у порівнянні з показником больового відчуття в

міжкризовий період у цих хворих). Больовий синдром хребта з

характеристиками гострого, “стріляючого”, “ріжучого” спостерігався у 28

(33,3%) хворих ІІ групи під час гіпертонічної кризи.

 

Нами були виявлені відмінності в характеристиці скарг серед пацієнтів

І та ІІ групи хворих, зокрема: іррадіація болю в одну кінцівку виникала

у 45 (70,3%) хворих І групи та у 20 (23,8%) хворих ІІ групи, іррадіація

болю в дві кінцівки виникала у 19 (29,6%) хворих І групи та у 64 (76,2%)

хворих ІІ групи. Отже, зафіксована іррадіація в дві кінцівки достовірно

частіше у хворих ІІ групи (р<0,05). Біль посилювався при рухах, зміні

положення тіла , зменшувався в горизонтальному положенні, після

прийняття анталгічного положення у 64 (100%) хворих І групи та у 34

(40.4%) хворих ІІ групи. У 50 (59,5%) хворих ІІ групи біль посилювався

після сну, у 38 (45,2%) хворих ІІ групи – на фоні гіпертонічної кризи.

 

Локалізація больового процесу в межах одного рівня хребта (шийного,

грудного, попереково-крижового) була зафіксована у 41 (64%) хворого І

групи та у 19 (22,6%) хворих ІІ групи. У 35,9% хворих І групи та у 77,3%

хворих ІІ групи відмічався радикулярний больовий синдром на двох чи

більше рівнях хребта. Частота поєднання локалізації больового синдрому у

шийному та поперековому відділах була у 21,8% хворих І групи та у 72,6%

хворих ІІ групи.

 

У хворих І групи було зареєстровано статистично достовірно вищий рівень

показника відчуття болю 6,18 + 1,1, ніж у хворих ІІ групи 4,38 + 0,5

(р<0,05). Частота симптому болючості паравертебральних ділянок при

пальпації ураженої зони спостерігалась у 56 (87,5%) хворих І групи та у

76 (90,4%) хворих ІІ групи. М`язово-тонічні симптоми, а саме напруження

прямих м`язів спини, зменшення фізіологічного лордозу були притаманні

для хворих як І так і ІІ групи, але переважали у пацієнтів другої групи

– 88% в порівнянні з 79,7% в першій групі. Симптоми натягу були виявлені

у 58 (90,6%) хворих першої та у 72 (85,7%) хворих другої групи.

 

При об’єктивному огляді: у хворих з шийно-грудною локалізацією больового

синдрому виявлено згладженість або відсутність фізіологічного шийного

лордозу у 10 (15,6%) хворих І групи та 13 (15,4%) хворих ІІ групи; у

хворих з попереково-крижовою локалізацією больового синдрому виявлено

згладженість або відсутність фізіологічного поперекового лордозу у 42

(65,6%) хворих І групи та у 63 (75%) хворих ІІ групи.

 

При об’єктивному огляді відмічалось рефлекторно-тонічне напруження

м`язів-розгиначів спини, яке було виявлене у 45 (70,3%) хворих І групи

та у 72 (85,7%) хворих ІІ групи. У хворих із згладженим або випрямленим

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ