UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75883
останнє поновлення: 2016-12-30
за 7 днів додано 0

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПатогенетичні особливості стану загальної та локальної гемодинаміки при вертеброгенних больових синдромах у хворих з артеріальною гіпертензією
Автор
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось6507
Скачало420
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

ворих ІІ групи. Тобто, цей характер болю

достовірно переважав при вертеброгенних больових синдромах у хворих на

артеріальну гіпертензію. Нами було уточнено, що під час гіпертонічної

кризи у хворих на артеріальну гіпертензію больовий синдром хребта мав

характеристики ниючого, розпираючого, “тупого“. Під час гіпертонічної

кризи 80 (95,2%) хворих ІІ групи відмічали посилення больового відчуття

без зміни характеру болю (у порівнянні з показником больового відчуття в

міжкризовий період у цих хворих). Больовий синдром хребта з

характеристиками гострого, “стріляючого”, “ріжучого” спостерігався у 28

(33,3%) хворих ІІ групи під час гіпертонічної кризи.

 

Нами були виявлені відмінності в характеристиці скарг серед пацієнтів

І та ІІ групи хворих, зокрема: іррадіація болю в одну кінцівку виникала

у 45 (70,3%) хворих І групи та у 20 (23,8%) хворих ІІ групи, іррадіація

болю в дві кінцівки виникала у 19 (29,6%) хворих І групи та у 64 (76,2%)

хворих ІІ групи. Отже, зафіксована іррадіація в дві кінцівки достовірно

частіше у хворих ІІ групи (р<0,05). Біль посилювався при рухах, зміні

положення тіла , зменшувався в горизонтальному положенні, після

прийняття анталгічного положення у 64 (100%) хворих І групи та у 34

(40.4%) хворих ІІ групи. У 50 (59,5%) хворих ІІ групи біль посилювався

після сну, у 38 (45,2%) хворих ІІ групи – на фоні гіпертонічної кризи.

 

Локалізація больового процесу в межах одного рівня хребта (шийного,

грудного, попереково-крижового) була зафіксована у 41 (64%) хворого І

групи та у 19 (22,6%) хворих ІІ групи. У 35,9% хворих І групи та у 77,3%

хворих ІІ групи відмічався радикулярний больовий синдром на двох чи

більше рівнях хребта. Частота поєднання локалізації больового синдрому у

шийному та поперековому відділах була у 21,8% хворих І групи та у 72,6%

хворих ІІ групи.

 

У хворих І групи було зареєстровано статистично достовірно вищий рівень

показника відчуття болю 6,18 + 1,1, ніж у хворих ІІ групи 4,38 + 0,5

(р<0,05). Частота симптому болючості паравертебральних ділянок при

пальпації ураженої зони спостерігалась у 56 (87,5%) хворих І групи та у

76 (90,4%) хворих ІІ групи. М`язово-тонічні симптоми, а саме напруження

прямих м`язів спини, зменшення фізіологічного лордозу були притаманні

для хворих як І так і ІІ групи, але переважали у пацієнтів другої групи

– 88% в порівнянні з 79,7% в першій групі. Симптоми натягу були виявлені

у 58 (90,6%) хворих першої та у 72 (85,7%) хворих другої групи.

 

При об’єктивному огляді: у хворих з шийно-грудною локалізацією больового

синдрому виявлено згладженість або відсутність фізіологічного шийного

лордозу у 10 (15,6%) хворих І групи та 13 (15,4%) хворих ІІ групи; у

хворих з попереково-крижовою локалізацією больового синдрому виявлено

згладженість або відсутність фізіологічного поперекового лордозу у 42

(65,6%) хворих І групи та у 63 (75%) хворих ІІ групи.

 

При об’єктивному огляді відмічалось рефлекторно-тонічне напруження

м`язів-розгиначів спини, яке було виявлене у 45 (70,3%) хворих І групи

та у 72 (85,7%) хворих ІІ групи. У хворих із згладженим або випрямленим

-----> Page:

[0] [1] [2] [3] [4] [5] 6 [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ