UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсобливості походження Сонячної системи
Автор
РозділАстрономія, авіація, космонавтика, НЛО
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось3979
Скачало474
Опис
Безкоштовна робота. Закачати
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

на

Сонці, з поверхневих шарів Сонця був викинутий струмінь газу. Цей

струмінь залишиться у сфері тяжіння Сонця і після того, як зірка піде

від Сонця. Надалі струмінь сконденсується і дасть початок планетам.

 

Що можна сказати зараз з приводу цієї гіпотези, що володіла розумом

астрономів протягом трьох десятиріч? Перш за все, вона припускає, що

утворення планетних систем, подібних нашою Сонячною, є процес виключно

маловірогідний. Насправді, зіткнення зірок, а також їх близькі взаємні

проходження в нашій Галактиці можуть відбуватися надзвичайно рідко.

Пояснимо це конкретним розрахунком.

 

Відомо, що наше Сонце по відношенню до найближчих зірок рухається з

швидкістю близько 20 км/с. Навіть найближча до нас зірка – Проксима

Центавра знаходиться від нас на відстані 4,2 світлові роки. Щоб подолати

цю відстань, Сонце, рухаючись з вказаною швидкістю, повинне витратити

приблизно 100 тис. років. Вважатимемо (що в даному випадку правильне)

рух Сонця прямолінійним. Тоді вірогідність близького проходження

(скажімо, на відстані трьох радіусів зірки) буде, очевидно, рівна

відношенню тілесного кута, під яким видний із Землі збільшений в 3 рази

диск зірки, до 4П. Можна переконатися, що дане відношення складає

близько 10-15. Це означає, що за 5 млрд. років свого життя Сонце мало

один шанс з десятків мільярдів зіткнутися або дуже зближуватися з

якою-небудь зіркою. Оскільки в Галактиці налічується всього близько 150

млрд. зірок, та повна кількість таких близьких проходжень у всій нашій

зоряній системі повинна бути близько 10 за останні 5 млрд. років.

 

Звідси витікає, що, якби гіпотеза Джінса була правильною, число

планетних систем, що утворилися в Галактиці за 10 млрд. років її

еволюції, можна було перерахувати буквально по пальцях. Оскільки це,

мабуть, не відповідає дійсності і число планетних систем в Галактиці

достатньо велике, гіпотеза Джінса виявляється неспроможною.

 

Неспроможність цієї гіпотези слідує також і з інших міркувань. Перш за

все, вона страждає тим же фатальним недоліком, що і гіпотеза Канта –

Лапласа: гіпотеза Джінса не в змозі пояснити, чому переважна частина

моменту кількості руху Сонячної системи зосереджена в орбітальному русі

планет. Математичні розрахунки, виконані свого часу Н.Н. Парійським,

показали, що при всіх випадках в рамках гіпотези Джінса утворюються

планети з дуже маленькими орбітами. Ще раніше на цю класичну

космогоническую трудність стосовно гіпотези Джінса вказав американець

Рессел.

 

Нарешті, нізвідки не витікає, що викинутий з Сонця струмінь гарячого

газу може сконденсуватися в планети. Навпаки, розрахунки ряду відомих

астрофізиків, зокрема Лаймана Спітцера, показали, що речовина струменя

розсіється в навколишньому просторі і конденсації не буде. Т.ч.,

космогонічна гіпотеза Джінса виявилася повністю неспроможною. Це стало

очевидним вже в кінці тридцятих років минулого сторіччя.

 

Тим більше дивним представляється відродження ідеї Джінса на новій

основі, яке відбулося в останні десятиріччя минулого століття. Якщо в

первинному варіанті гіпотези Джінса планети утворилися з газового

-----> Page:

[0] [1] [2] 3 [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ