UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Віруси – неклітинні форми життя
Автор
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось12153
Скачало392
Опис
Безкоштовна робота з біології. Скачати і отримати високі бали!
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

на тему:

 

“Віруси – неклітинні форми життя”

 

Основними формами життя на Землі є організми клітинної будови. Цей тип

організації характерний для всіх видів живих істот, за винятком вірусів,

які розглядають як неклітинні форми життя.

 

Віруси настільки малі, що лише в кілька разів перевищують розміри

великих молекул білків. Віруси мають розміри 10—275 нм. їх можна

побачити лише під електронним мікроскопом. Вони легко проходять крізь

пори спеціальних фільтрів, що затримують усі бактерії і клітини

багатоклітинних організмів.

 

Віруси були відкриті у 1892 р. російським фізіологом рослин і

мікробіологом Д. І. Івановським під час вивчення хвороби тютюну.

 

Віруси — збудники багатьох хвороб рослин і тварин. Вірусними хворобами

людини є кір, грип, гепатит А (хвороба Боткіна), поліомієліт (дитячий

параліч), сказ, віспа тощо.

 

Під електронним мікроскопом різні види вірусів мають форму паличок або

кульок. Окрема вірусна часточка складається з молекули нуклеїнової

кислоти (ДНК або РНК), скрученої в клубок, і молекул білка, розміщених у

вигляді своєрідної оболонки навколо молекули кислоти (капсид).

 

Віруси не здатні самостійно синтезувати нуклеїнові кислоти і білки, з

яких вони складаються. Розмноження вірусів можливе лише в разі

використання ферментних систем клітин. Потрапивши у клітину, віруси

змінюють і перебудовують обмін речовин у ній, внаслідок чого клітина

починає синтезувати молекули нових вірусних часточок. Поза клітинами

віруси переходять у кристалічний стан, що сприяє їх збереженню.

 

У житті вірусів можна виділити такі етапи: прикріплення вірусу до

клітини, вторгнення вірусу в клітину, латентну стадію, утворення нового

покоління вірусів, вихід віріонів. У латентну стадію вірус ніби зникає.

Його не вдається виявити або виділити з клітини, але в цей період уся

клітина синтезує необхідні для вірусу білки і нуклеїнові кислоти, в

результаті чого утворюється нове покоління віріонів.

 

Проникнення вірусу в клітину організму хазяїна розпочинається із

взаємодії вірусної часточки з поверхнею клітини, на якій є особливі

рецепторні ділянки. Оболонка часточки вірусу має відповідні прикріпні

білки, які "впізнають" ці ділянки.

 

Саме цим зумовлена висока специфічність вірусів стосовно клітинхазяїв:

часто віруси уражують лише певний тип клітин якогось виду організмів.

 

Так, вірус поліомієліту уражує лише нервові клітини людини, а вірус

тютюнової мозаїки — клітини листків тютюну.

 

Якщо часточка вірусу прикріплюється не до рецепторних ділянок, а до

інших місць на поверхні клітинихазяїна, то зараження останньої може і не

відбутися. Отже, наявність рецепторних ділянок на поверхні клітини

визначає її чутливість до того чи іншого виду вірусів.

 

Усередину клітинихазяїна вірус може проникнути різними шляхами. Часом

оболонки вірусних часточок зливаються з клітинною мембраною (як у вірусу

грипу), і ДНК виявляється у цитоплазмі клітини, іноді вірусна часточка

потрапляє в клітину шляхом піноцитозу, після чого ферменти

клітинихазяїна розщеплюють її оболонку і вивільняють нуклеїнову кислоту

-----> Page:

0 [1]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ