UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Наукова картина світу
Автор
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось2997
Скачало180
Опис
Безкоштовна робота з біології. Скачати і отримати високі бали!
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Основи науки

 

 

 

У філософській і методологічній літературі останніх десятиліть всі

частіше предметом дослідження стають фундаментальні ідеї, поняття й

уявлення, що утворять відносно стійкі основи, на яких розвиваються

конкретні емпіричні знання й пояснюючі їхні теорії.

 

Виявлення цих основ і аналіз припускає розгляд наукових знань як

цілісної системи, що розвивається. У західній філософії таке бачення

науки початок формуватися порівняно недавно, в основному в пост

позитивістський період її історії. Що ж стосується етапу, на якому

домінували уявлення про науку, розвинені в рамках позитивістської

філософії, те їх найбільш яскравим вираженням була так звана стандартна

концепція структури й росту знання. У ній як одиниця аналізу виступала

окремо взята теорія і її взаємовідношення з досвідом. Наукове знання

з'являлося як набір теорій і емпіричних знань, розглянутих як базис, на

якому розвиваються теорії. Однак поступово з'ясовувалося, що емпіричний

базис теорії не є чистої, теоретично нейтральною емпірією, що не дані

спостереження, а факти являють собою той емпіричний базис, на який

опираються теорії. А факти теоретично навантажені, оскільки в їхньому

формуванні беруть участь інші теорії. І тоді проблема взаємодії окремої

теорії з її емпіричним базисом з'являється і як проблема співвідношення

цієї теорії з іншими, раніше сформованими теоріями, що утворять склад

теоретичних знань певної наукової дисципліни.

 

Трохи з іншої сторони ця проблема взаємозв'язку теорій виявилася при

дослідженні їхньої динаміки. З'ясувалося, що ріст теоретичного знання

здійснюється не просто як узагальнення досвідчених фактів, але як

використання в цьому процесі теоретичних понять і структур, розвинених у

попередніх теоріях і застосовуваних при узагальненні досвіду. Тим самим

теорії відповідної науки з'являлися як деяка динамічна мережа, цілісна

система, взаємодіюча з емпіричними фактами. Системний вплив знань

наукової дисципліни ставило проблему системних факторів, що визначають

цілісність відповідної системи знань. Так стала вимальовуватися проблема

підстав науки, завдяки яким організуються в системну цілісність

різноманітні знання наукової дисципліни на кожному етапі її історичного

розвитку.

 

Нарешті, розгляд росту знання в його історичній динаміці виявило

особливі стани, пов'язані з переломними епохами розвитку науки, коли

відбувається радикальна трансформація найбільш фундаментальних її понять

і подань. Ці стани одержали назву наукових революцій, і їх можна

розглядати як перебудову підстав науки.

 

Таким чином, розширення поля методологічної проблематики в

постпозитивістської філософії науки висунуло в якості реальної

методологічної проблеми аналіз підстав науки.

 

Ці підстави і їхні окремі компоненти були зафіксовані й описані в

термінах: парадигма (Т. Кун), ядро дослідницької програми (И. Лакатос),

ідеали природного порядку (С. Тулмин), основні теми науки (Дж. Холтон),

дослідницька традиція (Л. Лаудан).

 

У процесі дискусій між прихильниками різних концепцій гостро встала

проблема диференційованого аналізу підстав науки. Показовими щодо цього

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ