UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
Назва Палеозоологія безхребетних
Автор
РозділБіологія, зоологія, ботаніка, аграрна наука
ФорматWord Doc
Тип документуКурсова
Продивилось3500
Скачало235
Опис
Безкоштовна робота з біології. Скачати і отримати високі бали!
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Палеозоологія безхребетних

 

 

 

Тип найпростіші (protozoa)

 

 

 

Найпростіші - це одноклітинні, звичайно мікроскопічні організми, що

складаються із протоплазми з одним або декількома ядрами. Протоплазма і

ядро можуть бути оточені оболонкою або позбавлені її. Клітина

найпростіших, на відміну від клітини багатоклітинних, виконує всі

життєві функції: обмін речовин, рух, розмноження. Багато найпростіші

мають кістяк надзвичайно різноманітної форми, що складає з органічної й

мінеральної речовини. У викопному стані зберігається тільки мінеральний

кістяк. Розмір тіла найпростіших у середньому становить 0,1-1 мм, дрібні

форми мають діаметр 2-4 мікрони, зустрічаються й «гіганти», діаметром до

100 і навіть 160 мм. Розмножуються найпростіші половим і безстатевим

шляхом.

 

Більшість найпростіших - морські бентосні й планктонних організмів.

З'явилися найпростіші в докембрії, але їхні викопні залишки відомі

починаючи з кембрію.

 

Тип найпростіших розділений на 5 класів, у викопному стані удосталь

зустрічаються представники класу саркодових.

 

Клас саркодові (Sarcodina). Саркодові досить численні й різноманітні за

формою й будовою. Більшість має раковину і є морськими організмами,

деякі живуть у прісних водах. Для руху, захоплення їжі, газообміну й

виділення в них виникають тимчасові вирости протоплазми – псевдоподії.

Важливе геологічне значення мають саркодові, постачені раковиною, що

ставляться до двох підкласів: форамініфери й радіолярії.

 

Підклас форамініфери (Foraminifera). До форамініфер ставиться більшість

саркодових з раковиною, пронизаної безліччю дрібних пор - форамінів

(звідси назва «форамініфери» - несучі отвори), через які виходять

найтонші нитковидні псевдоподії. Основна маса форамініфер є морськими

бентосними або планктонними організмами.

 

Більшість форамініфер має вапняну раковину, рідше зустрічаються раковини

з піщин, скріплених цементом. По своїй будові раковини винятково

різноманітні. Розрізняють три основних типи: однокамерні, двокамерні й

багатокамерні. Найбільше широко поширені багатокамерні раковини. Серед

них розрізняють однорядні, спіральні й циклічні. Дуже різноманітні

раковини зі спіральним розташуванням камер. Поверхня раковини може бути

гладкої, але часто вона має шви, шипи, горбки, комірки, кілі, ребра й

інші структурні елементи різної форми й розмірів. Все це надає раковинам

форамініфер винятково різноманітну форму.

 

По розмірах раковини форамініфери діляться на дрібні (до 1 мм ) і

великі (понад 1 мм ). Серед дрібних виділяються планктонні й

бентосні форми, великі належать до бентосу.

 

Основним критерієм класифікації викопних форамініфер є будова раковини.

Усередині підкласу форамініфер виділяються загони, три найбільш важливі

з них коротко описані нижче.

 

Загін фузулініди. Великі донні форамініфери зі спірально завитою

вапняною раковиною веретеноподібної або кулястої форми. Стінка раковини

пориста, складається з одного або декількох шарів. Раковина розділена

перегородками на численні камери. Поширення: карбон - перм. Представник:

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ